Передмова 4 Олексій Гарань Оновлення політичної системи України 5 Олександр Палій



Скачати 442.24 Kb.

Сторінка4/4
Дата конвертації23.12.2016
Розмір442.24 Kb.
1   2   3   4
три особливі рівні оцінки впливу членства в НАТО на таку колишню комуністичну країну, як Болгарія. На першому рівні ми спостерігаємо зміни національної армії та воєнної інфраструктури держави. Болгарія ввійшла в еру пост комуністичного переходу з призовною армією чисельністю 130 000 осіб, сформованою на основі радянської військової системи. Така армія була зростаючим тягарем для суспільства чисельністю 8 мільйонів у період складного та бурхливого переходу. В середині 1990-х років вже було неможливо говорити про збереження рівня технічної системи та системи озброєння на стандартному міжнародному рівні, оскільки армія не отримувала достатніх коштів. Навіть
2-2,5% національного бюджету – цифра, що вдвічі перевищує середні оборонні витрати в Європі - не були достатніми для підтримки такої великої армії у

35 відповідності до мінімальних стандартів військової модернізації. Підтримка такої великої армії стала зростаючим тягарем утримання хоча б стандартів заробітної плати (офіцерів та сержантів) протягом минулих десятиліть, якості харчування, навчання, логістики та господарювання. Декілька місій західних спостерігачів у 1990-і роки порекомендували значне скорочення службового персоналу та поступовий перехід до армії професіоналів. Такі рекомендації вважались провокацією серед вищого старомодного керівництва та сприймались як запрошення до зради державних інтересів.
Нам було потрібно приблизно десять років для того, щоб такі пріоритети, як скорочення солдатів на службі, розподіл коштів для військового зростання, прийняття міжнародних стандартів НАТО щодо планування безпеки, замінили
інертність, успадковану радянськими минулим. Пристосування до стандартів сучасного розвитку армії дозволили уряду Болгарії подати заявку на членство в НАТО у лютому 1997 року, і ще п’ять років пройшло, поки ми не отримали офіційне запрошення на вступ у листопаді 2002 року. Сучасне обладнання болгарської армії для реагування на безпекові виклики все ще піддається серйозній критиці та потребує планування значних реформ. Тим не менше, у нас
є приблизно 42 000 озброєних солдатів у армії, кожен з яких є професіоналом
(останній проект закону, розроблений у 2006 році, визначав службу строком тільки на 6 місяців). Все більше число таких осіб отримали професіональне тренування та досвід участі в міжнародних операціях НАТО, що є основним зобов’язанням держави члена НАТО. Все ще існує ряд невирішених проблем, що знижує спроможність Болгарії повністю використати статус члена – відносно низький рівень модернізації операційних систем, несприятлива пропорція старших офіцерів порівняно із молодшим штабом, незавершений процес перепідготовки, тощо. Тим не менше, членство в НАТО, як мета та факт життя, склало левову частку стимулів для трансформації болгарської армії до стандартів сучасного військового розвитку.
Другий рівень переваг членства в НАТО відображає перетворення всієї системи безпеки країни. Після розпаду комуністичної системи більшість центральноєвропейських країн зіштовхнулись із зростаючою безпековою дилемою, загалом через виклики, що виникли внаслідок нових подій в Європі та в світі. Поширення міжнародної організованої злочинності, розповсюдження зброї масового ураження, розпад інституційних основ безпеки – системи поліції, розвідки, судової системи – в складних умовах посткомуністичного переходу, були тільки частиною нової безпекової дилеми для центральноєвропейських посткомуністичних країн. НАТО не могло повністю вирішити всі складні питання розвитку демократичної системи, проте НАТО надавало важливу підтримку кандидатам та новим членам Альянсу, а саме безпекові стандарти для адміністративних та політичних діячів, які займали важливі позиції у
інституціях національної безпеки. Для представників старих комуністичних режимів та членів сучасного кримінального середовища стало набагато складніше ввійти в інституційну ієрархію національної системи безпеки під

36 наглядом НАТО. Цей процес є досить складним та суперечливим, проте ми вже можемо бачити різницю при порівняння сучасного статус-кво та, наприклад, середини 1990-х років.
Третій рівень переваг членства в НАТО прямо пов'язаний із добробутом та підвищенням достатку всього суспільства, і тому він є чітким та відчутним для всіх, навіть для критиків Альянсу. Ці переваги походять від зниження політичного ризику, зумовленого членством в НАТО, а це надає найбільш потужний гарантійний пакет для всіх економічних, інституційних та громадських організацій та агентів, які діють чи прагнуть діяти в країні, новому члені НАТО. У світі існує багато цікавих та прекрасних місць, де ви б хотіли започаткувати справу, купити будинок чи розпочати нове життя - самостійно чи з сім’єю. Проте багато з цих місць становлять справжню загрозу соціальних негараздів, політичної нестабільності, неефективності уряду, тощо. Повстанці можуть атакувати деякі з найбільш романтичних місць на березі океану, а місцева влада може обдурювати туристів чи бізнесменів, перевищуючи власні повноваження.
Членство в НАТО є своєрідним сертифікатом, що такі речі не трапляються у вашій країні, або, якщо вони трапляються, зокрема в певних місцях посткомуністичного світу, існує вища влада, спільнота націй, яка спроможна змінити негативні події за допомогою ефективних інституційних інструментів,
інструментів Атлантичної спільноти. Так виробляється довіра до країни- союзника – територія нового члена НАТО стає частиною більшого спільного простору безпеки для всіх - для громадян, для спільнот, для ринків.
Я придбав квартиру у рідній Софії у 2001 році, і ціна була досить високою за місцевими стандартами, при тому, що розміщення було вдалим, адже квартира знаходилась в одному із найкращих районів міста. Я заплатив приблизно
365 доларів за квадратний метр. У 2002 році Болгарія отримала запрошення приєднатись до НАТО, а роком пізніше мій сусід купив сусідню квартиру за ціною 800 євро за квадратний метр. До 2005 року ціна за проживання у нашому районі піднялась до 1000, а на даний час вона становить приблизно 1800 –
2200 євро. Що може бути причиною для зростання ціни власності у 8-10 разів протягом останніх семи років? Звідки походить така ринкова динаміка?
Невелика власність поблизу морського узбережжя та в гірських районах, стала у 15-20, а часом навіть у 50 разів дорожчою, ніж у 2000 році. Багато ділянок землі, старих будинків, віддалених будівель, по-новому оцінили з перспективи повністю нових можливостей для ринкових вимог. Сотні сімей із Британії придбали будинки у сільській місцевості, пенсіонери із Швеції придбали квартири на березі, а тисячі європейських сімей відвідують, зупиняються, працюють та живуть у новій частині спільного євроатлантичного простору -
Болгарії.
Протягом останніх років прямі іноземні інвестиції зросли у 5-7 разів, без видимих зусиль активного реформування та розширення ефективності урядових послуг ринкових інституцій Болгарії. Це відбулось внаслідок простого

37
інтересу до країни, який мотивував всі ті ділові спільноти спробувати розпочати діяльність у Болгарії за підтримки віртуальної, проти дієвої реальності під назвою «гарантія політичного ризику НАТО».
Потоки прямих іноземних інвестицій (ПІІ) є досить показовими щодо віри
іноземних компаній та фінансових ринків у стабільність країни. Малюнок, поданий нижче (дані Болгарського національного банку), демонструє зростання показників ПІІ у Болгарії після 1997 року, коли Болгарія вирішила приєднатись до НАТО. Того року прямі іноземні інвестиції становили 570 мільярдів євро.
У 2002 році Болгарія отримала запрошення приєднатись до НАТО, а прямі
іноземні інвестиції вже були вдвічі більшими, ніж у 1997 році. Тільки через 2 роки, у 2004, у році приєднання до НАТО, потік прямих іноземних інвестицій досяг 2735.9 мільярдів євро, а наступного року інвестиції налічували вже
3152.1 мільярдів євро, що свідчить про зростання у 5 разів. У 2007 році, коли до впливу членства в НАТО додались переваги членства в ЄС, обсяг прямих
іноземних інвестицій був в 11 разів більшим, ніж у 1997 році.
570 980 2735.9 3152.1 6108.9 0
1000 2000 3000 4000 5000 6000 7000 1 9 9 7 2 0 0 2 2 0 0 4 2 0 0 5 2 0 0 7
П
,
Є
П
,
Є
Ріст ВВП Болгарії (дані Євростату) також постійно збільшувався паралельно із процесом вступу до НАТО та ЄС:
4.0 2.3 5.4 4.1 4.5 5.0 6.6 6.2 6.3 6.2 5.8 0.0 1.0 2.0 3.0 4.0 5.0 6.0 7.0 2001 2001 2000 1999 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008
Р ВВП Б
а
НАТО часто критикують за розширення на Схід за допомогою закликів
«припиніть дратувати Росію». На сьогодні ми бачили нову агресію Росії проти безпорадного сусіда, зумовлену геополітичним розрахунком імперських амбіцій. Така агресія могла не відбутись, якщо б Кремль не отримав

38 заохочення у вигляді відмови Німеччини та Франції надати ПДЧ Грузії у
Бухаресті. Москва діяла із чітким наміром перешкодити інтеграції Грузії до
НАТО, що є доказом важливості членства. Деякі критики розширення НАТО на Схід надають докази недостатньої ефективності Альянсу у країнах - нових членах. Я вірю, що війна, яку розпочала Росія у Грузії у серпні, спровокує важливі дискусії на політичному та технологічному рівні щодо ефективності функціонування НАТО у швидкозмінному світі.
НАТО безумовно виходить за стандартні сфери діяльності для того, щоб відповідати глобальним викликам сучасного світу. Для Альянсу навіть більш важливо надати всім сусіднім країнам можливість приєднання, для того, щоб зробити простір біля наших домівок безпечним перед тим як починати вирішення військових та політичних викликів далеко від дому.
ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ВІДІГРАВАЛИ ВАЖЛИВУ РОЛЬ НА
ШЛЯХУ БОЛГАРІЇ ДО ЧЛЕНСТВА В ЄС ТА НАТО
Мілен Любенов
, помічник професора порівняльної політики відділу
політичних наук Університету Софії
Більше, ніж 10 років тому, колишній президент Болгарії Петер Стоянов визначив прагнення Болгарії приєднатись до НАТО та Європейського Союзу як питання «цивілізаційного вибору». На даний момент перед Україною стоїть саме такий вибір.
Для того, щоб втілити дану політичну ціль, вона, насамперед, повинна стати національним пріоритетом. Формування такого національного пріоритету та перетворення його на справді національний пріоритет означає, що він повинен базуватись на національному консенсусі та сповідуватись основними політичними партіями, незважаючи на те, яка з них перебуває при владі.
Проте, для того, щоб досягти такого консенсусу, необхідне ще дещо, не менш важливе, - політична стабільність та функціонуюча політична система.
Насправді, консенсус та політична стабільність є взаємопов’язаними елементами, адже консенсус власне приносить політичну стабільність.
Досвід Болгарії вказує, що разом з іншими зовнішніми геополітичними факторами, консенсус та політична стабільність стали саме тими двома основними чинниками, які допомогли країні приєднатись до НАТО та
Європейського Союзу. Саме тому Україна повинна продемонструвати політичну стабільність та передбачуваність, якщо країна прагне матеріалізувати національні стратегічні пріоритети, тобто вступ до НАТО та ЄС. Політична стабільність та передбачуваність є двома основними та обов’язковими передумовами для отримання бажаної цілі, оскільки їх відсутність означатиме, що ціль буде складно досягти.
На жаль, протягом останніх двох років в Україні спостерігається постійна політична та навіть інституційна криза, що знижує надійність країни в

39 очах міжнародних партнерів. Саме тому особливо важливим для країни
є досягнення відповідних інституційних рішень, що дозволить Україні встановити ефективну та функціонуючу політичну систему.
В даному аспекті Болгарія може служити прикладом. Незважаючи на різкий політичний антагонізм, що спостерігався серед провідних партій протягом перехідного періоду країни, незважаючи на жорстку економічну кризу, яка виникла в країні в 1997 році, незважаючи на проблеми із організованою злочинністю та корупцією, в Болгарії ніколи не було інституційної кризи. Це полегшило досягнення політичної стабільності, без якої урядові рішення або реформи не були б втілені.
Основні політичні партії країни відігравали провідну роль у вступі Болгарії до НАТО та ЄС. До вступу до даних двох організацій політичні партії
Болгарії намагались знайти зовнішню підтримку, налагоджуючи контакти
із транснаціональними європейськими партіями. Саме так розпочалась їх поступова модернізація та європеїзація, яка допомогла партіям Болгарії подолати конфронтаційну модель поведінки, характерну на початку перехідного періоду країни. Кінцевим результатом такого процесу стало досягнення консенсусу серед політичних партій щодо основного політичного пріоритету для Болгарії, який полягав у членстві в НАТО та ЄС. Це відіграло вирішальну роль для консолідації демократії в країні.
Проте, якщо основні політичні партії країни досягли консенсусу щодо членства Болгарії в ЄС, тоді вони все ще не дійшли згоди щодо членства
Болгарії в НАТО. Ситуація в Україні видається схожою. В Болгарії опонентом даної ідеї також була колишня комуністична партія – Болгарська соціалістична партія (BSP). Поступова модернізація BSP, якій значно сприяло її партнерство
із лівою Європейською партією та Партією європейських соціалістів (PES) зумовили зміну ставлення партії до приєднання країни до НАТО.
Насправді, питання членства країни в НАТО ніколи не зумовлювало надмірної поляризації болгарського суспільства, в той час як така поляризація чітко спостерігається в Україні. Причини такої ситуації пов’язані із фактом, що на порядку денному суспільства Болгарії знаходились набагато важливіші питання, такі як економічна стабільність країни та матеріальне становище більшої частини населення, які були особливо актуальними в середині 1990-х років.
Сьогодні в Україні також спостерігається відсутність консенсусу щодо членства країни в НАТО, як серед основних політичних партій, так і загалом в суспільстві. Партія Регіонів та Комуністична партія – одні з впливових партій в Україні, виступають проти ідеї такого членства. Громадська думка в Україні позначається особливою чутливістю щодо даного питання через вплив стереотипів, що однозначно походять з минулого країни. Значна частина українських громадян сприймає НАТО як загрозу, а не як фактор, спроможний надати гарантії національної безпеки країни в умовах нових геополітичних реалій, а саме це сьогодні є місією даної організації.

40
Саме тут виникає запитання, як ми можемо подолати такі стереотипи.
Досвід Болгарії демонструє, що необхідно проводити дискусії, демонструвати та пояснювати переваги можливого членства в НАТО. І саме в такому способі публічної комунікації важливу роль відіграють неурядові організації та мас- медіа.
Проте наголошую ще раз: для того, щоб публічна комунікація досягла позитивного результату, найбільш важливою передумовою є досягнення консенсусу серед основних політичних партій. Саме партії спроможні формулювати та нав’язувати власний порядок денний, в якому живуть суспільства, і саме партії можуть впливати на зміну настроїв суспільства.
На даний час в Україні спостерігається відсутність інституціоналізації партійної системи, що є значною перешкодою для досягнення консенсусу щодо основних політичних пріоритетів країни. Слабка інституціоналізація є також передумовою низького рівня передбачуваності, яку можна спостерігати у формуванні цілей, позиції та принципів українських партій.
Болгарська партійна система є також недостатньо інституціоналізованою.
Доказом цього є виникнення нових популістських партій, деякі з яких навіть отримують значну політичну вагу та вплив на виборців. Проте, вплив Європейського Союзу та членство таких популістських партій у транснаціональних європейських партіях допомогли пом’якшити та структурувати даний популізм в рамках певної встановленої політичної практики.
Хвиля популізму, яка спостерігається у Болгарії, може затопити і Україну через відсутність толерантності, яку громадяни демонструють у відношенні до політичної еліти. Популізм часто межує із політичним екстремізмом, а це є причиною, яка може з часом посилити політичний тиск та ускладнити зусилля щодо досягнення консенсусу з питання вступу України до НАТО.
Саме тому Україні потрібна тісна співпраця із європейськими транснаціональними партіями, яка дійсно може мати позитивний вплив не тільки на політичні партії України, але і на загальний позитивний розвиток демократичних процесів в країні. З іншого боку, Україна повинна втілити швидкі реформи законодавства щодо всіх положень з формування та функціонування українських політичних партій.
Членство України в НАТО видається легшим завданням, порівняно із вступом України до ЄС. Причиною даної ситуації є факт, що членство в
Північно-Атлантичному Альянсі великою мірою є політичним рішенням.
Розширення ЄС є питанням іншого виміру. На жаль, Європейський Союз на даний момент переживає інституційну кризу через провал, принаймні на даний час, одностайної ратифікації Лісабонської угоди. Це збільшує вплив
євроскептиків, які виступали проти розширення Союзу. Саме тому Україна повинна чітко усвідомлювати, що необхідно докладати більших зусиль, порівняно з країнами попередніх хвиль розширення ЄС, для того, щоб в майбутньому переконати Брюссель у власній готовності до вступу в ЄС.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал