Перцептивна, пізнавальна та мовленнєва активність дітей з порушенням зору



Скачати 435.4 Kb.
Pdf просмотр
Сторінка3/3
Дата конвертації07.01.2017
Розмір435.4 Kb.
1   2   3
Неслухняні звуки,
У тому, що дитина має погану вимову, переважно винні батьки. Вади вимови - скажімо, гаркавість чи шепелявість — завдають дітям немало прикрощів. Тож вчасно допомогти дитині впоратися із неслухняними звуками - найголовніше завдання батьків.
Що ж для цього треба? Насамперед - з дитиною всякого віку, місячною чи трирічною, слід говорити нормальною мовою, а не "домашньою",
"інфантильною". Батьки ж розчулюючись, нерідко називають певні речі
"бі - бі", "ту-ту", привчають дитину до того, що у неї "голівка", "рученька", що їсть вона "кашу з маслечком", а увечері їй треба "спатоньки". І не помічають, що дитина виросла, а говорить, як дворічна. Виникає протиприродний стан, коли батьки наслідують дитину, а не навпаки.
Друге правило для батьків - якнайчастіше спілкуватися з власним малятком, читати казки і вірші вголос, терпляче, наполегливо тренувати його


Які батьки - такі діти?
Діти не народжуються здібними чи нездарами, добрими чи злими, мужніми чи боягузами. У спадок від нас вони отримують цілий комплекс індивідуальних особливостей. Іншими словами, все, з чим дитя прийшло у світ, відіграватиме важливу роль у формуванні його психіки, однак не визначатиме його як особистість. Головні передумови гармонійного розвитку дитини - життя в спільності людей, насамперед у сім'ї, виховання, яке дають малюкові дорослі, середовище для розвитку, котре вони формують, діяльність, до якої залучають доню чи сина від самого народження.
Малюка оточують люди та речі, створені ними, у яких спресований досвід людства. Його дитина отримує вже готовим, і одразу, з моменту народження, вступає з ним у взаємодію. У процесі активного самостійного дослідження навколишнього світу і у спілкуванні з дорослими малеча засвоює необхідні знання, набуває різноманітних умінь та навичок.
Водночас у неї розвиваються здібності, формуються риси особистості. Дістаючи батьківську любов, належний догляд, хороше харчування (бажано материнським молоком), турботу про здоров'я, фізичний, психічний та емоційний розвиток, дитина швидко росте, емоційно збагачується й гармонійно розвивається. Перебуваючи поряд з матір'ю та харчуючись грудним молоком, немовля почувається захищеним і вчиться довіряти світові

Величезну роль відіграють емоційні й тактильні контакти з дитиною. Саме на руках у мами чи тата маля відчуває затишок і безпеку, у комфортних умовах знайомиться з середовищем, дістаючи від того яскраві враження та задоволення. Натомість нехтування емоційним світом дитини може обернутися сповільненням її психічного розвитку і відчуження від батьків.
У процесі свого становлення дитина проходить декілька етапів розумового розвитку, які створюють передумови формування у неї певних рис, інтелектуальних здібностей та інтересів, до яких вона найбільш здатна саме у цей час. На думку психологів, діти, що постійно перебувають у некомфортних умовах, особливо в перші роки життя, мають труднощі у навчанні, стискаються з проблемами поведінкового та емоційного характеру.
Доведено, що до семи років закінчується дозрівання мозку дитини. У дорослому віці його маса збільшується втричі. А до трьох років у мозку формується близько 1000 мільярдів зв'язків, що вдвічі більше, ніж у дорослих. Клітини головного мозку пов'язані розгалуженою мережею організму ще до народження дитини. Вони керують роботою серця, диханням та іншими процесами життєдіяльності. Всі інші мозкові зв'язки чекають свого
«підключення». Увесь сенс існування клітин мозку якраз і полягає у створенні таких зв'язків.
Період раннього розвитку має стати для дітей яскравим, захопливим, емоційно насиченим, сповненим яскравих образів, живих звуків, приємних мелодій, любові і тепла батьківських рук.
Адже рецепт батьківства дуже простий: берете добре ставлення,
додаєте схвалення, змішуєте це з певною кількістю любові і уваги, а потім додаєте обов'язки, приправлені проявом батьківської влади.
У Центрі розвитку дитини раннього віку та усвідомленого батьківства спеціальні тренінги для батьків проводять професійні психологи, медики, психотерапевти, педагоги. Під час цих навчань батьки поглиблюють свої знання розвитку дітей від народження до трьох років; опановують практичні навички створення такого середовища для дитини, що максимально сприятиме розкриттю її пізнавального, емоційного, духовного, фізичного та соціального потенціалу. Вони дізнаються про ефективні прийоми, форми і моделі спілкування у сім'ї. Зрештою, отримують власний досвід проведення гри, добору іграшки, створення свята для малечі.
Кожна дитина — це унікальна людина зі своїм темпераментом, стилем навчання, своєю моделлю та швидкістю росту. Попри те,
існують універсальні прогнозовані послідовності росту та зміни, які відбуваються протягом перших дев'яти років життя. Наше завдання
- привернути увагу батьків до цих моментів. Ми працюємо й з
іншими членами сім'ї, братами, сестрами, щоб навчити старших підтримувати менших.

Основні правила батьківської поведінки

у стосунках з дитиною опирайтеся на її позитивні риси;

реагуйте на дитину з теплотою і піклуванням;

хваліть дитину і підтримуйте її;

будьте уважними до дитини;

забезпечте дитині безпеку;

оцінюйте вчинки дитини, а не її особистість;

навіюйте дитині позитивне;

сприймайте дитину такою, якою вона є;

не згадуйте без особливої на те потреби негативні ситуації з минулого дитини;

порівнюйте дитину частіше з самим собою, а не з її однолітками чи знайомими;

не живіть життя замість дитини, але будьте поруч з нею, щоб допомогти в разі потреби;

поважайте гідність дитини;

не допускайте невідповідності між своїми словами і діями;

намагайтесь у спілкуванні з дитиною висловлювати свої почуття;

будьте для дитини прикладом у словах та вчинках;

виконуйте обіцяне;

давайте дитині свободу щодо виду діяльності та її форм.

Типові помилки сімейного виховання

відсутність єдиних вимог до дитини;

формальний характер спілкування з нею;

вседозволеність у діях і вчинках;

безконтрольність з боку батьків за поведінкою і навчанням дитини;

обожнювання, ідеалізація дитини;

неврахування індивідуально-психологічних та вікових особливостей дитини.
Партнерська сім'я там, де -

відсутні секрети і таємниці між членами сім'ї;

гнучкі правила розпорядку;

чіткий розподіл економічної відповідальності;

є розподіл домашньої роботи й обов'язків на засадах рівноправності;

є повага до приватного життя членів сім'ї;

основа дисципліни - повага і довіра;

є рівномірний розподіл батьківських обов'язків;

визнання допущених помилок;

відповідальність усіх членів сім'ї за проблеми, які виникають.

Рекомендації
вихователям дошкільних навчальних закладів по збереженню зору у дітей.

Найбільшу кількість вражень про навколишній світ мозок отримує через зір. Зір являється визначальним у формуванні уявлень про реально існуючі предмети і явища. З допомогою зору пізнаються суттєві ознаки різноманітних об’єктів (світло, колір, форма та інші), здійснюється орієнтація у просторі, спостерігаються зміни у природі. Зорово - просторові уявлення мають особливо важливе значення у руховій сфері (оскільки рухи розвиваються під зоровим контролем), та у процесі навчання, так як оволодіння буквами алфавіту, числовими зображеннями і т. п. базується на зоровому сприйнятті характерні особливості зорового сприйняття дистанційність, миттєвість, одночасність і цілісність. Зоровий контроль - основоположний момент пізнання предмета. Зоровий аналізатор тісно взаємодіє з руховим, дотиковим, слуховим, нюховим аналізаторами, утворює з ними складні системи зв’язків. Роль зорового аналізатора у психологічному розвитку дитини велика і унікальна. Порушення його діяльності викликає у дитини значні утруднення у пізнанні оточуючої дійсності, звужує можливості, обмежує її орієнтацію.
Для запобігання розладам зору у дітей необхідно своєчасно, починаючи з раннього віку, проводити комплекс профілактичних заходів - гігієнічних, офтальмологічних, педагогічних. Зір дітей перевіряють щорічно. Велике значення для збереження зору дітей має правильний режим дня та раціональна організація занять у дитячих дошкільних закладах, школі та вдома. У відповідності з гігієнічними рекомендаціями тривалість кожного виду занять ( малювання, ліплення і т. д.) у молодшій та середній групах дитячого садка не повинна перевищувати 15 хв., у старшій та підготовчій групах - 20 хв. З переривами між ними 5 хв. Чергування таких занять з фізкультурними, музичними позитивно впливає па функціональний стан основних систем організму, у тому числі на зір. Між заняттями пов’язаними з напруженням очей слід підійти до вікна та протягом деякого часу дивитися вдалину.
Діти з найменшого віку повинні регулярно займатись фізкультурою, загартуванням. Це буде сприяти правильному розвиткові органа зору.
Сьогодні у кожній сім’ї є телевізор, і діти з насолодою дивляться його. Однак, на думку лікарів - гігієністів, недодержання режиму та умов перегляду передач може бути однією з причин розладу зору ( зокрема появи короткозорості), зниження рухової активності, хронічної перевтоми. Дитина
4 років може без шкоди для здоров’я дивитись телепередачі не більше, як 15 хв., з 4 до 7 років -
30 хв.. Необхідно пам’ятати, що тривале сидіння біля телевізора скорочує час перебування дітей на свіжому повітрі. Під час перегляду телепередач в кімнаті повинна горіти лампа, щоб не було різкого контрасту в освітленні. Відстань від екрана має становити не менше двох метрів. Перед переглядом кімнату слід добре провітрити.
Для правильного розвитку зору у дітей дуже важливо раціонально організувати їхнє робоче місце. Столи і стільці мають відповідати зросту дитини (таблиця). Сидіти вона повинна так, щоб міцно, усією ступнею опиратися па підлогу або підставку! Правильно підібрані меблі сприяють розвитку хорошої осанки, створюють оптимальні умови для зорової роботи.
Зріст дитини (см.)
Висота над підлогою в см.

110-115
Краю кришки стола
Краю кришки стільця
48
28
115-130
54
32
Велике значення має також освітлення приміщення. Якщо дитина займається за столом, то крім загального освітлення, має горіти настільна лампа потужністю 60 Вт з абажуром. Світло повинно бути матовим (матова лампа) і рівномірно освітлювати робоче місце. Під час писання, малювання, креслення джерело світла слід розміщувати спереду ліворуч, під час читання - можна й праворуч.
Сидіти треба прямо, щоб очі від робочої поверхні були на відстані зігнутої в лікті руки (30 - 40см.)
Не рекомендується читати, грати лежачи, особливо на боку, а також під час перебування у транспорті. Такі незручності призводять до стомлення зору та головного болю.

Велике значення має також профілактика травм очей. Частіш за все вони трапляються у дітей 6 -
12 років і пов’язані з невмінням поводитись з гострими предметами. Дітей слід вчасно навчити поводженню з гострими предметами, і стежити, щоб ці предмети використовувались за призначенням, а не як іграшки. Ні в якому разі не можна дозволити дітям гратися з рогатками, палицями, тощо. Спортивні травми трапляються порівняно рідко, але їх можна уникнути, якщо бути уважними під час катання на лижах, гри в хокей тощо.
Пропонуємо комплекс вправ, які слід проводити декілька разів на день перед складною зоровою роботою та після неї:
1. Міцно замружити очі на 3 - 5 секунд, а потім відкрити. Повторити 6-8 разів. Вправа зміцнює мускули повік, розслабляє мускули очей та покращує кровообіг.
2. Швидко моргати на протязі 15 секунд. Повторити 3-4 рази. Вправа покращує кровопостачання мускулів ока.
3. Закрити очі та масажувати повіки круговими рухами пальців протягом 3 хвилин. Вправа розслабляє мускули очей, покращує їх кровопостачання. Засвоївши дану методику ви не лише допоможете дітям, а й собі закріпите зір.
У питаннях виховання здорової дитини не може бути дрібниць. Від стану зору багато в чому залежить успішне виконання і навчання дітей, якість виконання ними учбових завдань, а у майбутньому і професійної роботи. Виконання викладених рекомендацій допоможе попередити виникнення очних хвороб.
Література.
С.М. Мартинов. "Здоров’я дитини в ваших руках". Київ 1998 р.
Г.М. Єременко. "Бережіть зір дітей". Київ 2001 р.
Г.Г. Демиргоглян. "Тренуйте зір". Москва 1996 р.

РЕКОМЕНДАЦІЇ
ВИХОВАТЕЛЯМ ДОШКІЛЬНИХ
НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ,
ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ В
КОМПЕНСУЮЧИХ ГРУПАХ
(ДЛЯ ДІТЕЙ 3 ВАДАМИ ЗОРУ)

Пізнавальна діяльність дітей з різними порушеннями зорового аналізатора відбувається на звуженій сенсорній основі, тобто ці діти отримують менше в якісному і кількісному відношенні інформації про предмети і явища довкілля, ніж діти з нормальним зором.
Ступінь обмеженості об'єму інформації залежить від глибини ураження зору, сформованості у цих дітей способів та прийомів пізнавальної діяльності та ряду інших факторів. Діти - дошкільники з порушеннями зору недостатньо володіють своїми органами чуття. Вони не вміють ще сприймати навчальний матеріал, вдивлятися в нього, розглядати вслуховуватись, виділяти кольорові, смакові, слухові властивості, часто задовольняються першими враженнями, а це призводить до неповного, неточного, а то і помилкового сприйняття. Отже у сенсорному вихованні дітей з патологією зору слід особливу увагу звертати на формування способів і прийомів пізнавальної діяльності.
Прийшовши працювати в групу для дітей з вадами зору, вихователь повинен ознайомитися зі своїми обов'язками.

Обов'язки вихователів спецгрупи
1. Слідкувати за правилами носіння окулярів; _
2. Знати, що кожній гостроті зору відповідає своє робоче місце;
3. Використовувати під час занять яскраві кольори (червоний, зелений, жовтий);
4. Використовувати об'єкти більші і менші за 2 см;
5. Вчити дітей новим іграм, враховуючи діагноз;
6. Розробити матеріали ігор, які відповідають зоровому навантаженню
(шнурівка, ґудзики, намисто, шнурування і т.п.);
7. Проводити індивідуальні заняття (ліплення, малювання, накладання, копіювання);
8. Розсадити дітей за рекомендацією лікаря;
9. Знайомити батьків з станом зору дітей;
10. Під час перебування дітей на свіжому повітрі слідкувати, щоб ігри відповідали фізичному та розумовому розвитку.

КОРЕКЦІЙНІ ЗАВДАННЯ, ЯКІ НЕОБХІДНО
ВКЛЮЧАТИ НА ЗАНЯТТІ.
ЦІЛЬ ЗАНЯТТЬ: Підняти гостроту зору.
Вправи на локалізацію.
Розвивати дрібну мускулатуру рук.
Розвивати орієнтацію в малому та великому просторі.
Розпізнання форми, кольору, величини предметів.
Розвивати просліджуючи функції зору.
Розвиток бінокулярного зору.
Розвиток стереоскопічного зору.
МЕДИКО-ПЕДАГОПЧНИЙ ВПЛИВ НА ДИТИНУ В
ДОШКІЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ СЛІД ЗДІЙСНЮВАТИ ЗА
СХЕМОЮ:


Освітня робота має компенсаторне корекційну спрямованість. Педагоги повинні працювати з дітьми за спеціальними програмами, розробленими для дітей з вадами зору.
Обсяг рухових навантажень залежить від різновиду та ступеня порушень зору й індивідуального розвитку дитини і визначається офтальмологічним листом, узгодженим з офтальмологом і педіатром .
Особливу увагу слід приділяти проведенню корекційних вправ та ігор, складанню дидактичних посібників, які можна використовувати на будь-якому занятті.
Колір - одна з найважливіших ознак предмета, яка фіксується тільки візуально і тривалий час лишається у свідомості дитини . У дітей з вадами зору сприйняття кольору порушене. Спеціальна компенсаторно-корекційна робота над формуванням кольоросприйняття у дітей ведеться у такій послідовності:
1. Розрізнення кольорів.
2. Називання кольору.
3. Порівняння об'єктів за кольором.
4. Співвідношення кольору з його носієм (об'єктом).
5. Локалізація за кольором.
6. Систематизація об'єктів за кольором.
7. Аналітичне сприйняття кольору.
КОМПЕНСАТОРНО-КОРЕКЦІЙНА РОБОТА ПО
ФОРМУВАННЮ ФОРМОРОЗРІЗНЕННЯ направлена на засвоєння назв геометричних фігур, розвиток полісенсорних зв'язків.
1. Обведи по контуру геометричні фігури. Заштрихуй їх.
2. Відгадай по опису фігуру .
3. Гра "чарівний мішечок".
4. Гра "поклади на місце".
5. Відшукай в кімнаті предмети певної форми.

Для розвитку аналітичного спостереження у дітей слід формувати спільні способи розумових дій: аналіз, порівняння, узагальнення, формувати вміння використовувати сенсорні еталони (колір, форму, величину, матеріал).
1. Гра "А у мене...".
2. Гра "Підказка".
3. Подумай і скажи, чим відрізняються предмети, чим вони подібні (гілка ялини і сосни, трамвай і тролейбус, і т. п.).
4. Якого кольору осінь? Чим пахне садок в осінню пору?
5. Доповни ряди предметів і назви спільним словом :
Весна, Літо, Осінь...
Вовк, лисиця, білка...
Тюльпан, ромашка, незабудка...
Дуб, береза, клен...
Шофер, лікар повар...
Пропонуємо ряд ігор та корекційно-розвиваючих завдань для практичного використання в корекційній роботі.
Розвиток наочно-дійового та образного мислення .
1. "Лото" - складання цілого з окремих частин.
2. Гра "Відгадай, кому належить "-демонстрація зображення якоїсь частини тіла птаха чи тварини, а діти по черзі відгадують, кому воно належить і розповідають, що вони знають про нього.
3. "Четвертий зайвий" - вправи на виключення предмета, невідповідного до групи.


Розвиток словесно - логічного мислення і мовлення.
1. Розглядання сюжетних малюнків. Бесіда за їх змістом стимулює дітей до активного мовлення.
2. Сприйняття і розуміння сюжетних малюнків з прихованим змістом. Діти вчаться бачити взаємозалежність різноманітних явищ, встановлювати часові, причинно-наслідкові зв'язки.
3. Гра "Підбери пару". Діти по черзі підбирають побільше парних картинок за певними ознаками: за кольором, формою, належністю до виду.
4. Розуміння та відгадування загадок.
5. Гра "Назви хто ми". Ведучий дає усний опис любої тварини, а діти повинні знайти певний малюнок і показати його.
6. Читання літературних творів-найпоширеніша форма розвитку мислення та мовлення дітей.
7. Сприймання і розуміння серії малюнків, зв'язаних
єдиним сюжетом. На трьох таблицях зображені ситуації, які зв'язані єдиним сюжетом. Розглядаючи їх, діти навчаються встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, робити узагальнення, давати оцінку зображеним ситуаціям.
8. Сприймання і розуміння серії малюнків з безглуздим, беззмістовним сюжетом. На таблицях - безглузді ситуації, розглядаючи їх, діти розповідають, чи може таке явище бути, чи ні. Важливим показником рівня розвитку дитини є емоційна реакція на такі малюнки.

Вправи на розвиток пам’яті та уваги.
1. Гра "що змінилось?".
На столі лежить певна кількість знайомих іграшок. Кожну з них показують дітям і вони називають її. Пропонуємо дитині заплющити очі, або відвернутись. Забираємо одну, або кілька
іграшок, а дитина повинна назвати, яких іграшок не стало.
2.Гра "Цікаве лото".
Беремо картинки, на яких зображені знайомі предмети (одяг, посуд, транспорт...). Показуємо дітям 2—3 картинки з загальної кількості, а потім розкладаємо всі останні. Дитина повинна назвати ті картинки, які їй показували спочатку.
3.Гра "Чий хвіст (дзьоб, ноги...)?".
На одній половині дошки закріплені малюнки з зображенням тварин без хвоста (ніг, дзьоба.. .).На другій - малюнок з зображенням цих частин тіла. Створюється 2 команди. За сигналом діти підбирають кожній тварині її хвіст (ноги, дзьоб),! називають цю тварину. Виграє та команда, яка швидше справиться з завданням.
4.Вправи з малюнками.
Пропонуємо дитині розглянути 2 однакових малюнки, але на одному із них якісь предмети, або деталі предмета недомальовані. Спочатку просимо уважно розглянути і назвати правильний малюнок. А потім малюнок з недомальованими предметами. Питання: "що забув домалювати художник?" .
Такі вправи тренують спостережливість, здатність запам'ятовувати матеріал і концентрувати увагу на відповідних об'єктах.
Ігри та вправи на розвиток орієнтації в просторі.
Для дітей 4-го року життя.
1.Починати ознайомлення з просторовими положеннями предмета слід з виділення та назви частин свого тіла: рука,
нога (права, ліва). Такі ж вправи можна проводити з одягом: кишені, рукава.
Дидактичні ігри, вправи:" Давай привітаємось "/' Візьми
іграшку в ліву руку "," Слухай і точно виконуй", і. т .п..
Познайомити дітей з приміщенням групової кімнати, спальні, роздягалки: де знаходяться меблі, вікна, двері.
3. Вчити орієнтуватись на голос, наприклад: "Хто позвав? "," Біжи до мене ", "Знайди предмет по звуку"(годинник, дзвіночок) .
Для дітей 5-го року життя.
На цьому етапі слід вчити дітей орієнтуватись в просторі, віддаленому від групової кімнати. Вчити ходити по сходах, драбині, обходити людину , яку зустрів з правої сторони, рухатись за словесною інформацією. Діти повинні вміти орієнтуватись на території дитячого садка. Розвивати вміння орієнтуватись на слух на аркуші паперу.
Для дітей 6-го року життя.
В старшій групі необхідно продовжувати формувати просторове уявлення. Вчити малювати прості схеми руху:"3найди на малюнку, схемі", "Де захований предмет?",
"розкажи, що де знаходиться" і .т. п. Діти повинні знати правила руху на вулиці. Вчити розрізняти шум вітру, дощу, хуртовини. "Що далі, що ближче?", "Що зліва, що справа?",
"Як пройти медичний кабінет? "," Як ти йдеш додому?",
"Склади візерунок з геометричних фігур".



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал