Педагогічні умови підвищення ефективності трудового виховання учнів 8



Скачати 102.89 Kb.

Дата конвертації13.12.2016
Розмір102.89 Kb.

Технологічна освіта: досвід, перспективи, проблеми. – 2010. – №5 35
УДК 37.035.3:398.3
Олексій Гончаренко
Юрій Коломієць
(м. Переяслав-Хмельницький)
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПІДВИЩЕННЯ
ЕФЕКТИВНОСТІ ТРУДОВОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ 8-
9 КЛАСІВ НА ТРАДИЦІЯХ І ЗВИЧАЯХ
УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
У роботі проведено визначення та педагогічний аналіз педагогічних
умов удосконалення виховного процесу учнів 8-9 класів шляхом введення
національного компонента.
Ключові слова: зміст трудового навчання, методи виховання,
технології, сім’я.
У підлітковому віці найбільш адекватними меті й завданням оновленого змісту трудового навчання і виховання в урочний та позаурочний час є дослідницькі, евристичні та проблемні методи і форми реалізації навчально-виховного процесу. Тому для учнів середнього і старшого шкільного віку змістова диференціація трудового навчання та виховання повинна доповнюватись процесуальною, методичною.
Саморозвиток, саморух учнів здійснювався внаслідок створення оптимальних умов та режиму найбільшого сприяння з метою гармонійного розвитку природних обдарувань, нахилів та інтересів. А саме це відзначається як головна, мета національного виховання на сучасному етапі у Державній національній програмі "Освіта: Україна XXI століття" та в "Концепції національного виховання", схваленій
Всеукраїнською педагогічною радою працівників освіти 30 червня 1994 року [1; 2]. Індивідуальні потреби саморозвитку в трудовому вихованні підлітків задовольнялися також через різноманітні форми позакласної роботи.
Посиленню пошукової роботи учнів експериментальних класів сприяла підготовка і проведення бесід та доповідей народознавчої тематики. Учням пропонувалися для самостійної підготовки такі теми як "Весняні звичаї", "Культ Сонця та віддзеркалення сільськогосподарського циклу робіт", "Стародавні дохристиянські вірування щодо весни",
"Антропоморфізація зимових явищ природи", "Перша борозна. Зміст та порядок проведення цього звичаю.", "Перший посів" та інші.
Народознавчий компонент такого виду пошукової діяльності через регіональні особливості розкривав учням експериментальних класів багатогранність духовного досвіду рідного народу, його традиції,

Технологічна освіта: досвід, перспективи, проблеми. – 2010. – №5 36
різноманітні жанри творчості, матеріальні особливості побуту, трудової діяльності українців.
Організація конкурсів на кращий реферат народознавчого характеру дала змогу посилити індивідуальну пошукову роботу, на відміну від бесід і доповідей, де перевага надавалася груповим формам роботи. Тематика рефератів для учнів експериментальних класів підбиралась таким чином, що проведення підготовчої роботи передбачало не лише пошукову, але й наукову роботу народознавчого характеру.
Підготовка та проведення зустрічей з старожилами, народними умільцями та ветеранами праці певною мірою сприяло формуванню національного світогляду учнів експериментальних класів. Процес підготовки, можливість спілкування і спостереження за роботою цих людей – все це виконувало функцію передавання підростаючому поколінню специфічних рис української нації, сприяло вихованню в них послідовників, та носіїв національної культури. З іншого боку, проведення таких зустрічей було реалізацією такого принципу виховання підростаючого покоління, як принцип єдності сім’ї, школи і громадськості у трудовому вихованні підлітків, зближення їх на основі взаєморозуміння, взаємовиховання та взаємодопомоги, забезпечення нерозривності трудового та виховного процесів.
Основою трудового виховання є орієнтація на реальне життя з усіма його труднощами і суперечностями, на структуру життєвих
інтересів і потреб підростаючої людини, які визначають соціальну спрямованість особистості, її активну життєву позицію.
Широкопрофільною спільною творчою діяльністю педагогів і учнів експериментальних класів, спрямованою на вдосконалення особистісних якостей підлітків була реорганізація роботи фольклорних та етнографічних предметних гуртків, де учні експериментальних класів вивчали регіональні народні промисли. У ході експерименту ми рекомендували керівникам гуртків включати у план роботи, гуртка найрізноманітніші форми ознайомлення учнів з традиційними народними промислами, супровідними звичаями, обрядами, специфікою їх виконання та призначення. В експериментальних школах члени таких гуртків брали активну участь у різних формах популяризації та засвоєння народних трудових традицій, звичаїв та обрядів, виконуючи такі запропоновані нами види робіт: ознайомлення з народними трудовими традиціями учнів своїх шкіл шляхом розповіді про них; проведення диспутів ї конференцій за змістом народних трудових традицій; активна участь у підготовці та проведенні народних свят, обрядів, вечорів;

Технологічна освіта: досвід, перспективи, проблеми. – 2010. – №5 37
упорядкування наочних посібників кабінету народознавства,
(власні вироби народнопромислової тематики та вироби народних умільців свого регіону), підбір матеріалів для стендів; організація та участь у фольклорних та етнографічних експедиціях; систематизація
і оформлення експедиційних матеріалів народознавчого характеру.
Проведена виховна робота із застосуванням запропонованих методів та форм її реалізації дала, як показало проведене дослідження, позитивні результати. Переважна більшість учнів експериментальних класів зацікавилися регіональними промислами, літературою для ознайомлення з народними трудовими традиціями, звичаями та супутніми
їм обрядами. Можна відмітити також поглиблення процесу самоаналізу своїх вчинків, підвищення інтересу до самовиховання.
Спостереження та аналіз уроків і позаурочних заходів, проведених вчителями трудового навчання експериментальних класів дало нам змогу зробити деякі висновки стосовно методичної сторони забезпечення цих заходів.
1. Реалізація процесу трудового навчання та виховання з введенням національного компонента повинна, передбачати неухильне дотримання фундаментальних принципів народної системи виховання підростаючого покоління
(природовідповідності, культуровідповідності, етнізації,
єдності загальнолюдського і національного, гуманізму, демократизму, розвиваючого характеру навчання, співробітництва, індивідуалізації та диференціації, оптимізації, єдності сім’ї, школи і громадськості, наступності і спадкоємності поколінь) та гармонійного їх поєднання з науковими принципами сучасної педагогіки, що вимагає не тільки збільшення обсягу й оновлення змісту трудового виховання учнів 8-9 класів середніх загальноосвітніх шкіл, а передусім побудову нової педагогіки, яка б у центр своєї діяльності ставила особистість. Практична гуманізація трудового виховання підростаючого покоління полягає, на нашу думку, в побудові навчально-виховного процесу довкола особистості учня, тобто реорганізації освітньо-виховного процесу відповідним реальним можливостям кожної дитини, кожного вчителя, дає змогу подолати відчуження вчителя і учня від навчальної діяльності, збагачує, насичує цей навчальний предмет ідеями людяності, миру, милосердя, толерантності. Реалізувати цей принцип може лише вчитель- гуманіст, а однією з головних передумов гуманізації процесу трудового виховання учнів 8-9 класів є вивчення духовної спадщини українського народу на уроках з трудового навчання та практична реалізація вивченого матеріалу.
2. Методи виховання, за допомогою яких вчитель, керуючи процес трудового навчання, не тільки збагачує учнів новими знаннями, виробляє

Технологічна освіта: досвід, перспективи, проблеми. – 2010. – №5 38
в них уміння і навички, але й формує світоглядні, виховує громадянські почуття і моральні якості, повинні мати особливий вплив на підготовку учнів до творчої праці. Це методи, сформовані під, впливом, народної педагогіки, до яких можна віднести довіру, повагу до людської особистості пошану її гідності, метод переконання, матеріального і морального стимулювання та заохочення, метод творчого,
інтелектуального суперництва, метод колективного й індивідуального впливу. Результати проведеного дослідження дозволяють нам висловити деякі міркування стосовно цієї проблеми.
А. Вибір методів і прийомів реалізації трудового навчання і виховання треба здійснювати залежно від основних дидактичних умов: мети і завдань заняття, характеру предмета і матеріалу, віку учнів і умов навчання, ступеня майстерності вчителя. Можливості кожного методу, прийому і засобу навчання неоднакові відносно освіти, виховання і розвитку учнів.
Б. Методи, за допомогою яких реалізується трудове навчання і виховання необхідно структурувати через прийоми, оскільки різна сукупність прийомів, дій, операцій в рамках одного методу дає різні результати.
В. Пошук і застосування інноваційних технологій, до яких належить і введення національного компонента в систему уроків з трудового навчання у 8-9 класах середніх шкіл, повинні базуватись на наукових засадах, запобігаючи прожектерству і волюнтаризму.
3. Такі методи навчання взаємодіють із формами занять, співвідносячись як зміст і форма. Система трудового навчання і виховання будується згідно з основними дидактичними принципами, заняття кожного типу структурується відповідними методами і прийомами.
4. В реалізації системи трудового виховання з введенням на- ціонального компонента вчитель трудового навчання покликаний виконувати функції організатора та координатора процесу трудового виховання, він повинен визначати на певний проміжок часу мету трудового виховання; процес трудового виховання розділити на ряд етапів, як систему, оскільки трудове виховання, як цілеспрямований процес, вважається цілісним тоді, коли воно забезпечує реалізацію загальної мети трудового виховання – формування всебічно розвиненої особистості, підготовленої до життя, та праці (В.С.Ільїн), щоб система трудового виховання відповідала потребам суспільства, необхідно, щоб
її функції були адекватні меті формування особистості.
5. Готовність вчителя трудового навчання до виховної діяльності на
ґрунті національної педагогіки – це цілеспрямоване вираження особистості, що включає її переконання, погляди, відношення, мотиви,

Технологічна освіта: досвід, перспективи, проблеми. – 2010. – №5 39
почуття, вольові та інтелектуальні якості, знання, навички, вміння, установки. Вона досягається в ході моральної, психологічної, професійної та фізичної підготовки, є результатом всебічного особистісного розвитку педагога з врахуванням вимог, обумовлених особливостями виховної діяльності. Готовність передбачає також визначення оптимальних способів виховної діяльності, оцінку індивідом своїх можливостей в їх співвідношенні з майбутніми труднощами і необхідністю досягнення певного результату.
6. В умовах оновлення змісту трудового виховання важливе місце займає питання педагогічного спілкування вчителя і учня, під час якого, за переконанням В.О.Сухомлинського, слово повинно бути своєрідним збудником образів. Необхідно домогтись, щоб кожен з учасників трудового виховання вільно володів українською мовою, оскільки мова – один з найважливіших факторів передачі духовної спадщини українського народу підростаючому поколінню. Мова – один з найважливіших чинників існування суспільства, незалежно від його самоорганізації.
Оскільки між мовою і національною свідомістю існує нерозривний органічний зв’язок, то мовна асиміляція негативно позначилась на національному самоусвідомленні. В підвищенні виховного впливу засобів народної педагогіки велику роль відіграє вміння вчителя викликати відповідні емоції в учнів. Але засвоюваний матеріал та пережиті емоції тільки тоді закріплюються у світогляді і моральному образі учнів, коли останні відчувають радість успіхів в навчальній та суспільній діяльності.
Важливо враховувати і те, що учень – не об’єкт для реалізації планів і програм, а суб’єкт власного розвитку і виховання, що необхідно обов’язково враховувати в практиці групової та індивідуальної роботи.
7. Значну виховну роль в підготовці учнів до праці має те, як організована їх пізнавальна діяльність, який тип відносин створюється між учителем та учнями. Взаємопроникнення в духовний світ один одного передбачає взаємне збагачення духовними цінностями – при провідній ролі вчителя-гуманіста. Співробітництво і співтворчість діалектичне поєднуються з індивідуальністю творчості , на основі теорії суспільно- розподільної діяльності. Як частина цілісного процесу, педагогічна взаємодія повинна включати в себе всі структурні компоненти: а) мету (педагогічне завдання); б) суб’єкти взаємодії; в) активність щодо реалізації внутрішніх сутнісних сил суб’єктів взаємодії; г) матеріальні, соціальні і духовні цінності взаємодіючих сторін; д) соціальні норми, за якими організовується взаємодія; е) соціально-психологічна ситуація;
є) особистісно-розвивальний її результат [4].

Технологічна освіта: досвід, перспективи, проблеми. – 2010. – №5 40
Відоме положення психології "навчання веде за собою розвиток" вимагає доповнення зворотним принципом "повноцінний розвиток забезпечує і повноцінне навчання". Розвиток особистості забезпечується передусім змістом трудового навчання і цілеспрямованим формуванням способів діяльності, загальнотрудових умінь та навичок відповідно з етапами засвоєння знань учнями та реалізації їх у повсякденній практиці.
Різні методи навчання забезпечують розвиток різних психічних функцій і якостей особистості, але їх розвиваючий потенціал неоднаковий.
Опрацювання та аналіз наукових розробок з трудового виховання учнів старшого шкільного віку, узагальнення результатів, констатуючого етапу педагогічного експерименту, співставлення вимог до трудового виховання молоді в минулому та в і практиці роботи сучасної школи, дало нам змогу сформулювати педагогічну вимогу щодо тісної взаємодії школив і сім’ї в справі трудового виховання підростаючого покоління з використанням трудового досвіду українського народу. Мова йде про розширення і доповнення змісту трудового навчання і виховання учнів експериментальних класів засобами народної системи трудового виховання в сім’ї.
Сім’я - первинний осередок народу, нації, держави. Від рівня духовної культури сім’ї залежить і рівень культури, вихованості підростаючого покоління. У зв’язку з цим необхідно щоб у кожній родині знали свій родовід і свято берегли його пам’ять, приумножуючи своєю працею його історію, використовуючи її як один із засобів ознайомлення підростаючого покоління з історією своїх предків, їхніми звичаями, трудовими досягненнями; такий підхід, на нашу думку, сприятиме збереженню рідної мови як засобу спілкування, ознайомленню з
історією, культивації національних трудових традицій та супутніх їм звичаїв та обрядів; побудова свого життя в праці, за законами народної етики, моралі, краси, народного календаря. До цього ж можна віднести і оздоблення житла в народному стилі, створення куточка родинної пам’яті в ньому. Впровадження в побут сім’ї та школи, в їх виховний процес національних традицій виховання, заходів пам’яті предків сприятиме спадкоємності, єдності виховання школи та сім’ї та формування гуманістичної спрямованості виховуваної особистості.
Розгляд етимології слів "звичай" та "вчити" вказує на близькість їх значень. Народні трудові обряди та супутні їм звичаї, використовувані в сучасній педагогіці, вчать зберігати і передавати наступним поколінням соціальний досвід, стабілізувати родинні та суспільні взаємовідносини, регламентувати та контролювати поведінку індивідів. Послідовне і цілеспрямоване їх використання у навчально-виховному процесі сучасної національної школи на основі принципів народності, культуро- і природовідповідності, регіональності, емоційності повинно мати на меті

Технологічна освіта: досвід, перспективи, проблеми. – 2010. – №5 41
відродження та розвиток духовно-моральної культури громадянина
України.
Єдність виховної мети сім’ї та школи у формуванні особистості повинно досягатись при умові використання різних засобів та методів трудового виховання кожним із названих інститутів. На основі поєднання родинних, загальнонаціональних, регіональних трудових традицій, звичаїв та обрядів, яких дотримуються в сім’ї, школі, за умов активного залучення дітей спільно з дорослими до української традиційної народної культури, можна говорити про виховання особистості на національній основі.
Перед сучасною українською родиною стоять такі завдання: дбати про фізичний розвиток і гарт дітей; формувати в них моральні цінності – доброту, справедливість, гідність, чесність, людяність; привчати їх до посильної праці на благо рідних, близьких, обслужити себе; розвивати їх духовно за допомогою засобів народного фольклору; залучати дітей до участі разом з дорослими в народних святах, обрядах з метою виховання національної свідомості, самосвідомості.
Але, як показали результати проведеного нами констатуючого етапу педагогічного експерименту, залучення батьків до реалізації трудового виховання підростаючого покоління в сучасних умовах ускладнюється численними труднощами: надмірна зайнятість батьків, що є причиною зменшення уваги з їх боку до виховання дітей, і, відповідно, зростання ролі школи у цьому про- цесі; досягнення науково-технічного процесу є передумовами зникнення родинної теплоти, ніжності, чутливості, люб’язності; відсутність релігійності в сімейних та суспільних стосунках; відсутність традиційних родинних засобів, які зв’язували його з суттю народу, пов’язаного з порами року та історичними віхами розвитку українського народу.
У Державній національній програмі "Освіта" серед пріоритетних напрямів реформування відзначено, що в основу національного виховання мають бути покладені принципи єдності сім’ї і школи, наступності та спадкоємності поколінь; прищеплення поваги, до батьків, жінки-матері; організація родинного виховання та освіти як важливої ланки виховного процесу і забезпечення педагогічного всеобучу батьків [1; 2; 3; 5].
Побудувати повноцінну національну школу без активної участі й підтримки сім’ї неможливо.
З метою реалізації висловлених вище припущень, вивчення кожної теми методичних рекомендацій "Використання українських народних тра- дицій, звичаїв та обрядів при вивченні курсу "Благоустрій садиби" завер- шувалось комплексом практичних самостійних робіт учнів експеримен-

Технологічна освіта: досвід, перспективи, проблеми. – 2010. – №5 42
тальних класів, більшість яких повинна була виконуватись з допомогою не тільки батьків, але й людей більш старшого віку, не обов'язково тих, хто складав певну рідню кожному з учнів експериментальних класів.
Виконання цих завдань вимагало спілкування учнів експериментальних класів з людьми похилого віку, а в першу чергу – із своїми батьками, що й було однією з форм взаємодії школи і сім’ї протягом формуючого етапу педагогічного експерименту. Тут мусимо відмітити, що деякі аспекти виконуваних учнями практичних завдань ставили в затруднення їх батьків, про що свідчать результати спостереження за уроками трудового навчання та позакласними формами роботи в експериментальних класах. З метою виправлення такого становища підготовка учнів експериментальних класів до позаурочних заходів передбачала активне залучення батьків і громадськості до проведення бесід, конкурсів рефератів народознавчого характеру, народ- них свят як консультантів та безпосередніх учасників.
Тут мусимо відмітити велику допомогу, яку надавали шкільні кабінети народознавства, будинки культури сіл, де були розміщені експериментальні школи.
Аналіз даних, отриманих під час проведення констатуючого етапу педагогічного експерименту, дає нам змогу стверджувати про потребу проведення занять з переважною кількістю батьків учнів експериментальних класів. В цьому питанні ми повністю підтримуємо думку науковців про нагальну потребу проведення педагогічної освіти батьків [6], яку треба здійснювати з урахуванням місцевих конкретних умов і можливостей, складу слухачів, їхнього освітнього і культурного рівнів, потреб і побажань батьків.
Отже, виховання підростаючого покоління на трудових традиціях і звичаях українського народу має на меті передачу йому соціального досвіду, багатств духовної культури свого народу, його національної ментальності, своєрідності світогляду, і на цій основі формування особистісних рис громадянина України, які включають у себе: національну свідомість, розвинену духовність, моральну, художньо- естетичну, правову, трудову, фізичну, екологічну культуру, розвиток
індивідуальних здібностей і таланту, що підтверджується необхідністю всебічного розвитку особистісних рис громадянина України, готового до розбудови і захисту Української держави.
Сучасні умови вимагають від загальноосвітньої школи виховання молоді у праці, створення умов для застосування отриманих нею навичок та умінь на практиці, розвитку інтелектуального потенціалу України, роботи з обдарованими дітьми, формування різнобічної культури особистості, підвищенню престижу сім’ї у вихованні.

Технологічна освіта: досвід, перспективи, проблеми. – 2010. – №5 43
Література
1. Державно-національна програма відродження освіти (тези до проекту). Україна XXI століття : стратегія освіти // Освіта. – 1992. – 18 серпня.
2. Концепція національного виховання // Поч. школа, 1995. – № 2. – С. 2-12.
3. Концепція національної школи Української РСР // Радянська освіта. – 1990. – 15 серпня.
4. Охрімчук Р.М. Такт учителя як засіб гармонізації педагогічної системи / Р.М. Охрімчук // Педагогіка і психологія. – 1995. –
№ 1. – С. 441-447.
5. Про освіту : Закон УРСР, 24 травня 1991 р. // Освіта, 1990. -
25 червня.
6. Стельмахович М.Г. Чи потрібний педагогічний всеобуч? /
М.Г. Стельмахович // Освіта. – 1995. – 8-15 листопада.

Алексей Гончаренко, Юрий Коломиец. Педагогические условия
повышения эффективности трудового воспитания учеников 8-9
классов на традициях и обычаях украинского народа.
В работе проведено определение и педагогический анализ
педагогических условий совершенствования воспитательного процесса
учащихся 8-9 классов путем введения национального компонента.
Ключевые слова: содержание трудового обучения, методы
воспитания, технологии, семья.
Alex Goncharenko, Yuri Kolomiets. Pedagogical conditions increase
efficiency labor education students 8-9 class at the traditions and customs
ukrainian people.
The work definition and pedagogical analysis of the pedagogical
conditions improve educational process of students grades 8-9 by introducing a
national component.
Key words: employment training content, methods of education,
technology, and family.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал