Педагогічне сьогодення характеризується інтенсивними пошуками нових технологій, що запроваджуються в навчально-виховний процес



Скачати 34.85 Kb.
Дата конвертації27.01.2017
Розмір34.85 Kb.
Педагогічне сьогодення характеризується інтенсивними пошуками нових технологій, що запроваджуються в навчально-виховний процес. Необхідність формування в учнів планетарного світогляду (на чому наголошують дослідники), інтегрованого, екологічного мислення потребує нового філософського усвідомлення мети і завдань виховання та навчання.

Нагальна потреба нових підходів до навчально-виховного процесу, з одного боку, і взаємопроникнення освітянських ідей Заходу і Сходу — з іншого, призвели до широкого втілення в практику загальноосвітніх шкіл України зарубіжних педагогічних технологій. За останні 10 років в Україні швидко поширюються ідеї вальдорфської педагогіки. Сьогодні вже працюють дві приватні школи вальдорфської орієнтації в Одесі, державна школа в Дніпропетровську, два експериментальних майданчики в Кривому Розі (класи загальноосвітніх шкіл з елементами вальдорфської педагогіки).

Проте, вальдорфська педагогіка має чимало спільних положень із поглядами й практичними наробками відомого педагога-мислителя XX століття В.Сухомлинського. Паралель, яка пропонується, невипадкова. В.Сухомлинського і Р.Штайнера поєднують чуйне ставлення до дітей, глибока повага до особистості кожної дитини і непохитна впевненість у дитячій обдарованості, моральній чистоті, духовному багатстві, праві на самовизначення.

Обидва відомі педагоги підходять до виховання дитини, усвідомлюючи, що шкільне учнівство — це лише період у формуванні і становленні особистості. Згідно з положеннями Штайнера, навчання в початковій школі визначає все наступне, життя: здоров'я, темперамент, світогляд. В.Сухомлинський підкреслював, що навчання та виховання в початкових класах сприяє самовизначенню, продовженню культурних традицій свого народу. Дитинство — це не тільки підготовка до майбутнього життя, це і яскраве, неповторне пізнання світу і себе. Від того, як проминуло дитинство, хто був поруч з дитиною, що ввійшло в її розум і серце з навколишнього світу, залежить, яка сформується людина.

Вальдорфська школа, започаткована Р.Штайнером, також намагається весь навчально-виховний процес наснажити духом творчості. Кожен учень цієї школи створює свій власний підручник, у якому по-своєму висловлює думку, що пропонує вчитель для самостійного творчого осмислення. Уроки математики стають калейдоскопами самостійно складених задач, прикладів, рівнянь. Вальдорфські вчителі культивують також творче ставлення до життя, праці, навчання.

Спільною рисою згаданих педагогічних систем є те, що одним з найбільш важких, довготривалих і значних аспектів роботи з учнями і В.Сухомлинський, і Р.Штайнер визначають формування моральних переконань вихованців, умінь керувати своїми бажаннями.

На одній з цих ідей хочеться зупинитись окремо. Йдеться про ідею успіху у навчанні дітей, яка набуває особливого значення в сучасних умовах трансформації суспільного устрою в Україні, інтеграції її у світовий культурний та економічний простір, коли відбувається докорінна ломка цивілізаційних основ життєустрою й об'єктивно загострюється інтерес до питань про сенс і цілі діяльності, її світоглядні орієнтири та перспективи, переосмислюється людське буття в динаміці соціального часу, зростає роль людини «як творця соціального світу і як архітектора свого індивідуального життєвого проекту».

Установка на життєвий успіх вписується у загальну стратегію життя особистості, яка є «продуктом саморефлексії людини, її роздумів над головними цілями і смислом життя, ключовими життєвими завданнями і прийнятими з цих позицій рішеннями» (10, 36).

Навчання в школі — один із найважливіших періодів соціального становлення особистості. Пережитий саме в цей час успіх може суттєво вплинути на подальшу долю учня, стати свого роду пусковим механізмом подальшого руху особистості, особливо якщо це стосується навчання — найголовнішого сподівання дитини.

«Прагнення до знань, — відзначав В.Сухомлинський, — живиться тисячами невсипущих, невтомних корінців нелегкої, але радісної, привабливої, жаданої для дитини праці. А такою вона стає тільки тоді, коли напруження сил невіддільне від переживання власної гідності. Дитина повинна відчувати себе трудівником, пишатися наслідками своєї праці, які здобула власними зусиллями»

Людині потрібне піднесення у пошуках власного «Я» та сенсу життя, бо заряд оптимізму, отриманий ще в дитинстві, гартує характер, підвищує життєздатність. Почуття успіху змінює ставлення дитини до навчання, предмета, викликає нові інтереси, бажання, прагнення. Водночас пережите почуття захоплює особистість — воно переноситься на інші види діяльності, виявляється в усій різноманітності ставлень школяра до дійсності, дає йому усвідомлення власної компетентності, а це дуже важливий фактор позитивної Я — концепції.

Ідея успіху у навчанні дітей була пріоритетною у педагогічній концепції В.Сухомлинського. Маючи своїм корінням народну педагогіку, будучи творчим розвитком прогресивної педагогіки минулого і узагальненням сучасної йому психолого-педагогічної науки, вона стала стрижнем його «філософії дитячого щастя» (11, 37-38). Дати кожній дитині щастя ось у чому вбачав свою місію педагог і вчений Сухомлинський. Але дитина не може бути щасливою, якщо їй у школі нецікаво, погано, нудно, якщо вона не відчуває себе достатньо здібною, щоб оволодіти шкільною наукою. Щоб зробити дитину щасливою, педагог, перш за все, повинен допомогти їй вчитися, відчути «смак» успіху.



Матеріал скопійовано з інтернет ресурсів для самоосвітньої роботи.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал