«Педагогічна творчість. У чому її суть?»
Котова Тетяна, заступник директора
з навчально-виховної роботи МЗШ № 108
Шановні друзі!
«Педагогічна творчість. У чому її суть?», здається ця тема для будь-якого педагогічного колективу не нова, але час вимагає повертатися до неї знову і знову. Бо нове українське суспільство спонукає до пошуку нових способів розв’язання актуальних проблем через розкриття резервів творчого потенціалу особистості вчителя.
До теперішнього часу виправдовує себе стара істина: «Творчий учитель – творчий колектив». А з чого починається творчий колектив? Перш за все – зі співпраці: вільної, творчої, актуальної, цікавої, спільної!
Духовне життя дитини повноцінне лише тоді, коли вона живе у світі гри, казки, фантазії, творчості. Ми повинні навчати так, щоб дитина відчувала себе шукачем знань. Тільки за цієї умови одноманітна, напружена, стомлююча робота школяра забарвлюється радісними почуттями і може принести маленьким людям переживання творця. (В. Сухомлинський)
Найвище щастя людини в тому, що вона відчуває в собі творчі сили, бачить себе творцем. Інакшим учитель не може бути.
Творчий педагог – це особистість, яка під впливом зовнішніх чинників набула потрібних для актуалізації творчого потенціалу додаткових мотивів, особистісних утворень, здібностей, які допомагають досягти творчих результатів в одному чи в кількох видах творчої діяльності.
Найважливішим чинником організації творчої діяльності вчителів є свобода проведення творчих дискусій, вільне висловлювання своїх думок.
Життя – театр, а люди в ньому – актори. Так дуже влучно сказав великий Шекспір. Життя людини – це творчість, бо ж постійно доводиться грати якусь роль. Роль сина чи доньки, дружини чи чоловіка, в одному випадку – підлеглого, в іншому – начальника. Бувають ролі більш удалі або менш удалі, усе залежить від міри таланту.
ПРИТЧА: «Бог зліпив людину з глини, проте залишився в нього невикористаний шматок. «Що ще зліпити тобі?», - запитав Бог. «Зліпи мені щастя», - попросила людина. Нічого не відповів Бог і тільки поклав в долоню шматочок глини, що залишився…»
Місія школи – передавати підростаючим поколінням усе найбільш цінне: знання, накопичені старшими поколіннями, і виховувати громадян,здатних до подальшого розвитку суспільства. Виходячи з даного формування місії, можна виділити три напрямки роботи педагогів:
-
Перший – інтелектуальний розвиток дітей – навчання їх основним наукам і розвиток відповідних здібностей, умінь, навичок;
-
Другий – соціальний розвиток учнів – передача їм соціальних та етичних знань і формування відповідного досвіду й активності;
-
Третій – емоційний розвиток школярів .
Ці напрямки відносяться до різних областей знань і діяльності. Тож різноманіття творчої і багатогранної роботи вчителів потрібно вдосконалювати, бо творчість – це постійне самовдосконалення.
Є така східна мудрість: «Господи, дай сили, щоб справитися з тим, що я можу зробити; дай мені мужності, щоб змиритися з тим, чого я не можу зробити. І дай мені мудрості, щоб відрізнити одне від одного». То, може просто мудрості не вистачає?
Кожний учитель – творець технологій, навіть якщо має справу із запозиченнями. Педагог самостійно розробляє під своїх учнів ситуації вибору, самореалізації, виникнення проблем, питань, успіху, тому творчість – це постійне самовдосконалення.
Отже, творчість – акт свободи, і слід лише проявити гнучкість при виборі оптимального рішення в нестандартних ситуаціях, якими б рамками вони не обмежувались (навчальні плани та програми, домашні справи тощо). Учитель є творцем у будь-якій ситуації, у найнесприятливіших для творення умовах. Це його покликання, обов’язок. Це творчий початок всього.
То, що спонукає вчителя творити? Кожний відповідає на це питання по-своєму. Але , дуже важливо, щоб у діяльності педагога було присутнє почуття міри і слідування гаслу: «Учитель, не зашкодь духовному і фізичному здоров’ю дитини». Бо творчу людину може виховати лише творчий педагог.
Ми добре розуміємо, якими нас хочуть бачити нас наші діти: не тільки творчо працюючими, але ж і творчо виглядаючими!
Ми відкриваємо юним поколінням громадян України двері в безмежний світ людської думки. Тому і самі маємо бути гідними цього великого завдання. Адже, учні сподіваються побачити в нас розумних непересічних особистостей зі своїми життєвими переконаннями, ідейними поглядами.
Творіть! Бо поки ви щось творите, ви – живите.
А життя - це найціннішій скарб.
Поділіться з Вашими друзьями: |