Педагогічна спадщина а. С. Макаренка в умовах реалізації завдань сучасного національного виховання учнівської молоді



Скачати 109.59 Kb.

Дата конвертації23.12.2016
Розмір109.59 Kb.

ПЕДАГОГІЧНА СПАДЩИНА А.С.МАКАРЕНКА В УМОВАХ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАВДАНЬ СУЧАСНОГО
НАЦІОНАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ
Кириченко О.В.
Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
Анотація. У статті розглянуті основні положення педагогічної спадщини А.С.Макаренка з позицій можливостей практичного впровадження в навчально-виховний процес національної школи. Експериментально обґрунтовані засади діяльності дитячо-юнацької скаутської організації „Молода Січ” в умовах шкільного самоврядування.
Дитячо-юнацька скаутська організація може стати дійовим інструментом реалізації навчально-виховних та організаційно-методичних механізмів педагогічної спадщини в умовах актуалізації та реалізації завдань шкільного самоврядування.
Ключові слова: педагогічна, спадщина, А.С.Макаренка, сучасний, виховання, учні.
Аннотация. Кириченко А.В. Педагогическое наследие А.С.Макаренко в условиях реализации задач
современного национального воспитания учащейся молодежи. В статье рассмотрены основные положения педагогического наследия А.С.Макаренко с позиций возможности практического внедрения в учебно- воспитательный процесс национальной школы. Экспериментально обоснованы ключевые положения деятельности детско-юношеской скаутской организации „Молода Сич” в условиях школьного самоуправления. Детская юношеская скаутская организация может стать действенным инструментом реализации учебно-воспитательных и организационно-методических механизмов педагогического наследия в условиях актуализации и реализации задач школьного самоуправления.
Ключевые слова: педагогическое, наследие, А.С.Макаренко, современный, воспитание, учащиеся.
Annotation. Kirichenko A.V . Pedagogical heritage A.S.Makarenko in conditions of realization of tasks of modern
national education of learning youth. In the clause the basic situations of pedagogical heritage A.S.Makarenko from positions of an opportunity of practical introduction in educational-tutor process of national school are considered. The key situations of activity children's-youthful scauté of organization "Moloda Cich" are experimentally proved in conditions of school self-management. Nursery youthful architecture can become the effective instrument of implementation of teaching and educational and organizational - methodical mechanisms of a pedagogical heritage in conditions of an actualization and implementation of problems of school self-management.
Key words: pedagogical, heritage, A.S.Makarenko, modern, education, pupils.
Вступ.
Українська національна педагогічна думка останнім часом активно генерує потребу вивчення й впровадження культурних та навчально-виховних цінностей нашого народу в процес модернізації підготовки та розвитку національно свідомої і компетентнісно зорієнтованої особистості випускника школи, здатного до активної соціалізації та державотворення [8;19;20;21]. Національним пріоритетом визначено, що освіта сьогодні − основа розвитку особистості, нації та держави. Вона є головним чинником політичної, соціально-економічної та наукової життєдіяльності українського суспільства, а також стратегічним ресурсом поліпшення добробуту людей, забезпечення національних інтересів, зміцнення авторитету і конкурентоспроможності країни на міжнародній арені [1;14;21].
На превеликий жаль слід констатувати, що значна частина молоді сьогодні повною мірою не відповідає цій благородній державотворчій місії [4;6;15;20;21]. У цих умовах педагогічна спадщина славетного педагога
А.С.Макаренка, методика його виховання все більше вражає сучасних науковців та дослідників мудрістю й геніальністю практичних порад, що, безумовно, і потребують творчого відродження в умовах розбудови сучасної української національної школи. Г оловним пріоритетом таких дій є створення належних умов для забезпечення патріотично усвідомленої спроможності школярів до щасливої життєвої самореалізації на теренах незалежної та квітучої України.
Захоплюючись дослідженням педагогічної спадщини А.С.Макаренка за матеріалами численних публікацій всесвітньо відомих науковців Г.Ващенка, С.Русової, В.Сухомлинського, О.Сухомлинської, О.Кучерявого, а також публікацій останнього часу О.Мешко, Г.Мешко, М.Фіцули, Н.Чабан, О.Янкович та ін. ми неодноразово бачили достойну оцінку результатів його педагогічних напрацювань, як одного з найвідоміших педагогів, який збагатив світову педагогіку і вніс великий достойний його таланту доробок у теорію та методику навчання та виховання дітей [2;8;14;16;17;19;20]. Визначене потребує реалізації.
Робота виконана за планом НДР Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.
Формулювання цілей роботи.
Метою даної публікації є актуалізувати педагогічну спадщину А.С.Макаренка в умовах її відродження та розбудови сучасного національного виховання учнів.
Завдання дослідження.
1.У свідомити основні засади макаренковської педагогіки з позицій можливостей практичного впровадження в навчально-виховний процес національної школи.
2.Визначити важелі творчого застосування методики організації виховного процесу А.С.Макаренка в структурі діяльності дитячо-юнацької скаутської організації "Молода Січ" і шкільного самоврядування.
Результати дослідження.

2
Державна політика у сфері розвитку національної освіти та виховання, що визначена в Національній доктрині розвитку освіти, полягає у створенні умов для розвитку особистості та максимальної самореалізації як патріота-громадянина і виховання покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя, оберігати й примножати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати й зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, правову державу, як невід’ємну складову європейської та світової спільноти.
Пріоритетом такої діяльності є формування в учнівської молоді національних і загальнолюдських цінностей [21].
На думку А.С.Макаренка педагогіка є найбільш діалектичною рухливою, дуже складною і різноманітною наукою. Серед основних рис макаренківської педагогіки слід визначити: а) діалектичне розрізнення методики навчання і методики виховання; б) єдність вивчення дитини та її виховання; в) єдність виховання дітей і організації
їхнього життя; г) поєднання вивчення основ наук з продуктивною працею учнів; ґ) науково організовану систему всіх впливів; д) посилення педагогічної уваги до дитячого колективу [10;11;13;19].
Під цілями виховання А.С.Макаренко розумів програму особистості, програму людського характеру [10].
Він вважав, що у виховному процесі має бути як загальна (стандартна) програма виховання, й індивідуальна коректива до неї залежно від особистості конкретного учня [11].
З цього приводу як не побачити в структурі сучасних „Я-концепцій” теоретичних та практичних засад особистісно зорієнтованого підходу творчу реалізацію заповітів Антона Семеновича як глибоко прагматичного вчителя, генератора майбутнього розвитку й становлення української сучасної національної педагогічної школи.
А.С.Макаренко розробив теорію дитячого колективу, розкрив основні його ознаки (наявність спільної соціально цінної мети; спільна діяльність, спрямована на досягнення цієї мети; відносини відповідальної залежності; наявність органів самоврядування); визначив стадії його розвитку, шляхи формування і методику використання виховних можливостей колективу. Характерними ознаками стилю життя та колективної дитячої діяльності за спадщиною макаренковської педагогіки є: а) почуття власної гідності; б) здатність до орієнтування; в) почуття захищеності; г) здатність до гальмування; ґ) звичка поступатися товаришеві; д) єдність колективу.
Виходячи з потреби посиленої уваги до реалізації завдань морального виховання підростаючого покоління вважав за потрібне запровадження у школах наступних положень теорії моралі: а) стриманість; б) повага до жінки, до дитини, до літньої людини; в) пошана до себе; г) теорія вчинків, які стосуються суспільства або колективу
[9;10;11]. Серед моральних якостей, які слід формувати в учнів, А.С.Макаренко насамперед виділяє виховання свідомої дисципліни, розглядаючи її в тісному зв’язку з вихованням волі, мужності й характеру. Він розробив також дієву методику дисциплінування: пояснення, переконання, громадська думка, авторитет старших, особистий приклад педагогів і батьків, добрі традиції школи, чіткий режим і розпорядок у школі, різноманітні форми заохочення і покарання (але не фізичні) [10;13;19].
Працюючи із специфічним контингентом, від приділяв велику увагу розумовому вихованню дітей і підлітків, удосконаленню педагогічного процесу в школі, суттєвому поліпшенню навчально-виховної роботи, вивченню передового педагогічного досвіду [9;13].
Особливе місце в педагогічний теорії і практиці А.С.Макаренка посідає трудове виховання дітей і молоді. У трудовому вихованні, на його думку, мають бути дві взаємодоповнюючі сторони: а) у процесі праці слід виховувати в учнів любов до неї; б) разом з тим, слід формувати у них уміння і навички працювати. Виховний вплив праці можливий тільки тоді, коли вона посильна, результативна, має творчий характер, осмислена, колективна, педагогічно доцільна [9;12].
Великого значення А.С.Макаренко приділив і естетичному вихованню учнів. Він завжди вважав, що прагнення до прекрасного закладено в людині від природи [10]. Засобами естетичного виховання він визначав красу природи, пісні, музику, художню літературу, кіно, театр, чистоту й охайність у всьому, образотворче мистецтво, розкішну шкільну садибу, приємне навколишнє оточення, естетичне оформлення класних кімнат, гарний одяг, естетику взаємовідносин у колективі тощо [10;11;13].
Головним пріоритетом у всебічному розвитку особистості А.С.Макаренко вважав фізичне виховання. Він вважав, що кожна родина повинна працювати над тим, щоб її діти були спортсменами не тільки заради інтересу, але й в особистому досвіді [9;12;13]. Шляхами фізичного загартування за його педагогікою є: створення відповідних санітарно-гігієнічних умов, дотримання правильного режиму життя, використання природних чинників, правильний режим харчування, добру організацію відпочинку, широку програму фізичного виховання
(футбол, волейбол, гімнастика, акробатика, теніс, верхова їзда, парашутний спорт, стрілецька справа, лижний і водний спорт тощо) [9;10;12;13].
Щодо професійної педагогічної майстерності, то на його думку педагог-вихователь повинен відповідати наступним вимогам: а) бути патріотом своєї Батьківщини; б) мати добру загальноосвітню, професійну і педагогічну підготовку; в) бути ініціативним, активним, енергійним і життєрадісним, гуманним і чуйним товаришем і другом, вимогливим до себе й вихованців; г) працювати творчо; ґ) уміти аналізувати свою роботу і вивчати досвід товаришів; д) мати педагогічний такт [8;9;11;13;19].
Окремою змістовою працею у педагогиці А.С.Макаренка є теорія і практика родинного виховання, яку він репрезентував у своїй книзі для батьків. На його думку необхідними умовами правильного виховання дітей в сім’ї
є: а) „повна сім’я”, як виховний колектив; б) гарні взаємини між батьком і матір’ю; в) приклад батьків для дітей у всьому; г) правильні стосунки між батьками й дітьми; ґ) чіткий і строгий режим життя; д) правильно організована трудова діяльність членів сім’ї [13]. Ми вважаємо, що вона сьогодні і повинна стати своєрідною енциклопедією виховання дітей в сучасних українських сім’ях.

3
Втілюючи в життя свої принципи виховання, а саме: праця, самостійний розподіл плодів цієї праці, колективна відповідальність – А.С.Макаренко досягає того, що харківська трудова комуна ім.Ф.Е.Дзержинського, якою він керував, працювала на засадах повної самоокупності. Тільки у 1930-му році, як свідчать документи, в ній педагоги та учні заробили понад 3,5 мільйони рублів [18].
У наших публікаціях останнього часу ми вже неодноразово підкреслювали, що актуальною проблемою модернізації сучасного розвитку особистості молоді є необхідність творчого впровадження в практику цінностей найкращих виховних традицій українського народу та наробок національної педагогічної еліти [3;5;6].
В Україні існує багато законодавчих документів, в яких визначено сучасні вимоги та напрями щодо здійснення національного виховання молоді, але ж ефективної координованості виховних зусиль державних структур та установ з метою забезпечення сформованості патріотизму в школярів, на жаль, немає.
Найактуальнішою педагогічною проблемою національної школи продовжує залишатися низький рівень національної самосвідомості і духовності учнів. На наш погляд, настав час об’єднати державотворча зусилля українців на основа національної iдеологiї державотворення методологією українознавства, творчо використовуючи для цього педагогічні здобутки української нації. Сьогодні це можна ефективно здійснити тільки на підґрунті згуртування молоді навколо української національної ідеї державотворення, вищими здобутками якої стане відродження народної педагогіки, сучасне лицарсько–патріотичне виховання, постійна турбота учнів про екологічну безпеку рідного краю, волонтерська допомога школярів ветеранам та людям похилого віку, історико–
краєзнавча діяльність школярів й створення сприятливих умов для активної самореалізації учня в межах поширення лицарсько-патріотичного дитячо–юнацького руху [3]. Осередком цього об’єднання, на наш погляд, має стати скаутська молодіжна організація шкільної молоді як дійова форма шкільного самоврядування та самореалізації учнів. Створення нами молодіжної скаутської організації „Молода Січ” в експериментальних школах Донеччини було наслідком усвідомлення актуальності забезпечення сучасного педагогічного впливу на розвиток національної свідомості і самосвідомості особистості учня, як у процесі його життєвої самореалізації, так
і взагалі під час навчання в школі. Розроблений нами Статут шкільної скаутської організації „Молода Січ” був першим етапом на шляху реалізації визначених завдань [4]. Головною метою діяльності „Молодої Січі” ми вважаємо відродження молодіжного руху на засадах лицарсько–патріотичного виховання, сприяння розбудові нашої незалежної держави, відродження козацьких звичаїв і народних традицій, захист політичних, економічних, культурних та історичних здобутків українського народу, забезпечення його духовного і матеріального добробуту, морального і фізичного здоров’я, утвердження та розвиток рідної мови і культури. Пріоритетними завданнями дитячо–юнацької організації „Молода Січ” є: а) формування в учнів загальноосвітніх шкіл мотивів вивчення лицарських традицій українського козацтва та героїчної історичної спадщини нашого народу; б) створення сприятливих умов для формування в школярів духовних цінностей українського народу як особистісно значущих; в) безпосередня організація процесу лицарсько–патріотичного виховання дітей та молоді; г) формування в учнів героїчних якостей самовідданості рідному українському народові; ґ) забезпечення демократичними засобами шкільного самоврядування найсприятливіших умов для активної самореалізації учнів у процесі їх соціалізації та державотворення із опорою на національні традиції свого народу; д) взаємодія з козацькими підрозділами та органами влади з метою відродження і розвитку історичних, патріотичних, господарських, культурних традицій українського народу та консолідації суспільства; є) правова пропаганда та активне сприяння органам правопорядку в справі профілактики правопорушень серед учнів; ж) охорона і захист довкілля; з) забезпечення морально- патріотичної та фізичної загартованості учнів, організація й методичне забезпечення змагань спортивного багатоборства „Козацький вишкіл”; и) розвиток національних козацьких бойових мистецтв, прикладних і технічних видів спорту, туризму, а також формування в дітей молоді здатності до самооздоровлення та самовдосконалення.
Спираючись на власні напрацювання та висновки попередніх дослідників молодіжного руху учнівської молоді, ми розробили дійову модель й організаційно–методичну схему лицарсько–патріотичного виховання учнів на найкращих традиціях українського народу [1;5;8;19;20].
У процесі виховання молоді на найкращих лицарсько–козацьких традиціях під час проведення експерименту ми намагались сприяти формуванню в учнів національної самосвідомості на основі: а) вивчення героїчної історії нашого народу; б) пріоритету української мови; в) народознавства; г) знайомства з творами класиків національної художньо–поетичної літератури; ґ) впровадження в зміст навчально-виховної роботи педагогів принципів гуманістичного виховання. Метою таких педагогічних дій було забезпечити усвідомлення учнями таких законів козацької лицарської звитяги: любов до своєї Батьківщини, державницький патріотизм, безмежна відданість українському народові, готовність боротися до загину за волю, віру, честь і славу України, нехтування небезпекою, коли справа торкається життя друзів, побратимів, Матері–України, ненависть до ворогів, прагнення звільнити рідний край від завойовників, героїзм, подвижництво і самовідданість у державотворчій праці. Зроблено спробу розв’язати такі завдання: а) виховання в учнів любові до рідної землі, свого народу, готовності до праці в ім’я України; б) засвоєння учнями як самозначущих національних цінностей (мови, території, культури, відчуття своєї причетності до розбудови національної державності, патріотизм), що сприяє утвердженню власної національної гідності; в) залучення школярів до практичних справ розбудови української державності; г) природолюбність, постійна турбота про збереження довкілля та екологічну безпеку життєдіяльності нашого народу; ґ) формування в учнів почуття гідності й гордості за свою Батьківщину, вірності Україні як невід’ємної ознаки національно–свідомого лицаря–громадянина. Механізмом реалізації став інструментарій формування на основі найкращих національних традицій українського козацтва якостей лицарсько–патріотичної духовності у

4 дітей та молоді. З метою якісного впровадження в школі та реалізації серед учнів сформульованих цінностей, цілей та завдань нами була відпрацьована відповідна система, яка включала мотиваційний, організаційний, стимулюючий, оцінюючий етапи роботи і розроблено психолого-педагогічний інструментарій щодо їх організаційно-методичного забезпечення [3;5;6;7].
У ході експерименту ми намагались досягти широкого залучення батьківської та суспільної громадськості до виховання дітей та молоді. Суттєво поширилось спілкування учнів, батьків та педагогів українською мовою. Це визначилось важливим для значної кількості російськомовного населення регіону. Вчителі та керівництво експериментальних шкіл наполегливо працювали над цим, пам’ятаючи, що мова є одним із вирішальних чинників національної самобутності народу, визначальною ознакою держави. Спілкуючись з ними, ми переконались, що віддаючи належне економічним, екологічним, суспільно–політичним та іншим життєво важливим проблемам, українська педагогічна думка сьогодні з особливою гостротою відчуває потребу в збереженні власної мови – духовної основи нації. Як результат зазначимо: у ході експериментальної роботи за програмою „Школа життєвої самотворчості” гуманітарній школі № 95 м. Донецька (директор Приходченко К.І.) було надано статус спеціалізованої з українською мовою навчання. Цьому активно сприяла робота шкільної скаутської молодіжної організації „Молода Січ” з питань формування національної самосвідомості учнів. Серед проведених за нашими розробками в цій школі заходів найбільш цікавими були: святковий вечір „Ми козацького роду діти”, інтегрований урок–свято „Козаки”, змагання старшокласників „Козацькому роду–нема переводу”, спортивні змагання в години позакласної роботи „Козацькі ігри”, урок народознавства „Шляхами козацької слави”, урок фізичної культури
„У країнські народні ігри”, бліц–гра „Захисник Вітчизни”, виховні години „Як жили та воювали козаки”, гра–
подорож „Козацькими стежками”, уроки–подорожі „Україна – славний край козацький”, свято рідної мови
„Мужай, прекрасна наша мово”, свято лицарської честі „Козацьке братство”, спортивні свята „Козацькому роду – нема переводу”, „Козацькі розваги”, „Козацький гарт”, конкурс строю та пісні „Козацький заспів”, позакласне свято–забави „Отаман класу”, культурна програма „Козаченьки”, святковий вечір „Україна – козацька нація” та
інші [7].
За наслідками вивчення інноваційного досвіду організації шкільного самоврядування учнів у козацькій республіці „Молода Січ” загальноосвітньої школи селища Степано–Кринка Амвросіївського району нашої області, що здійснювалось на основі відродження лицарсько- козацьких традицій, нами була ініційована та відбулася обласна науково-практична конференція учнів. Одним із рішень конференції стало створення Донецької обласної ради школярів – постійно діючого виконавчого органу представників міських (районних) органів учнівського самоврядування. Метою діяльності ради є скоординована співпраця та співтворчість школярів і педагогів області щодо вдосконалення навчально–виховного процесу, забезпечення підвищення рівня формування національно свідомої, соціально активної, адаптованої до реального життя особистості, що наділена глибокою відповідальністю і здатна до самовдосконалення та самореалізації під час сучасного державотворення.
З метою залучення дітей та підлітків до занять фізкультурою та спортом, вивчення історії України та українського козацтва, виховання їх любові до Батьківщини, поваги до національно-культурних традицій плідно працює дитячо-юнацька організація «Школа Джур». Вона започаткована в серпні 2001 року згідно рішення виконкому Артемівської міської ради Донецької області № 681 від 1.08.2001 р. вчителем історії ЗОШ № 22
Ермолаєнком С.В. В основу роботи організації покладені такі заповіді джури: люби Україну; шануй віру та звичаї свого народу; люби предків, увесь свій рід; люби батьків, сестер, братів; поважай усі народи, їхню культуру; гартуй своє здоров’я; гартуй свій характер і волю; будь невтомним і мужнім у походах; понад усе цінуй козацьку честь; дорожи козацькою громадою; будь чесним і правдивим; ніколи не кривди слабших; зневажай жорстоких і лихих; поважай дівчину, бережи її честь; будь охоронцем рідної природи; будь добрим господарем; опановуй народні ремесла.
Заслуговує на увагу вивчення та широке використання у виховній роботі досвіду молодіжних шкільних об’єднань „Молода Січ” навчальних закладів міст Харцизьк, Донецьк, Краматорськ, Маріуполь, Красний Ліман,
Макіївка, Угледар, а також шкіл Тельмановського, Володарського, Першотравневого, Новоазовського,
Волновахського районів Донецької області.
У своїй роботі молодь і сьогодні широко та творчо використовує напрацьовані нами методичні рекомендації щодо відродження історико-культурних та лицарсько-козацьких традицій українського народу, побудованих також і на принципах та методичних засадах макаренковської педагогіки [3;5;6;7].
Ми вважаємо за необхідне і надалі постійно нарощувати зусилля, спрямовані на об’єднання батьківської та педагогічної громадськості Донецького регіону навколо ідеї формування у дітей та молоді найкращих якостей українського народу і лицаря-патріота своєї країни.
Поєднуючи зазначене, робимо висновок, що молодіжна організація "Молода Січ" є ефективним засобом пізнання учнями національної виховної та педагогічної спадщини на засадах сформованості лицарсько-козацької духовності, як складової української культури в цілому й формування в них міцних моральних і патріотичних якостей активного громадянина-державотворця.
Видатному педагогу та письменнику А.С.Макаренку в березні цього року виповнюється 120 років. Педагоги старшого покоління напевно пам’ятають його „Педагогічну поему”, що свого часу була надзвичайно популярною книгою. Більш молодші пригадують прообраз директора у не менш відомому фільмі „Республіка Шкід”. А всі ми разом постійно усвідомлюємо, що як важливо для нас сьогоднішніх його педагогічна спадщина. Сучасна дослідниця А.Федорина в своїй роботі „Антон Макаренко: погляд із Білопілля” визначає: „Музей, школа-інтернат
ім. А.С.Макаренка, погруддя А.С.Макаренка, вулиця А.С.Макаренка, у Сумах – педагогічний університет ім.

5
А.С.Макаренка...”, і резюмує: „...його педагогіка безцінна та безмежна”. Вона розповідає, що в них роками заведено: з 9 березня починаються шевченківські дні, які переходять у дні макаренківські. А під час них відбуваються масштабні педагогічні читання, виставки, конкурси, реферати молодих учителів, вшанування кращих учителів та учнів... У школі-інтернаті діти і сьогодні живуть за принципами А.С.Макаренка. Самі себе обслуговують, вирощують овочі, квіти і сорго – на віники. Тут і самоврядування, і підняття шкільного прапору на початку тижня... та багато інших започаткованих ним корисно педагогічних справ” [18].
Отже, в умовах сьогодення педагогіка А.С.Макаренка діє, розвивається та приносить нові педагогічні здобутки. Така діяльність і повинна стати етапами нашого подальшого наукового пошуку та педагогічних досліджень численних вшанувальників його таланту як у нашій країні, так і за її межами.
Висновки.
1.Вивчення та відродження педагогічної спадщини А.С.Макаренка, творче використання його плідних ідей є, безумовно, корисним підґрунтям для модернізації компетентнісно спрямованого інноваційного розвитку навчально-виховного процесу сучасної української школи.
2.Дитячо-юнацька скаутська організація "Молода Січ" може стати дійовим інструментом реалізації навчально- виховних та організаційно-методичних механізмів макаренковської педагогічної спадщини в умовах актуалізації та реалізації завдань шкільного самоврядування.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем реалізації завдань сучасного національного виховання учнівської молоді.
Література:
1.
Бех І.Д. Виховання особистості: У 2 кн. Кн.2: Особистісно орієнтований підхід: науково-практичні засади:
Наук.видання. – К.: Либідь, 2003. – 200 с.
2.
Ващенко Г. Виховний ідеал. – Полтава, 1994. – 200 с.
3.
Кириченко О.В. Виховання старшокласників на військово-козацьких традиціях у процесі допризовної підготовки: Комплексна навчально-виховна програма та методичні рекомендації щодо її реалізації. – Донецьк:
ТОВ „Юго-Восток, ЛТД”, 2005. – 212 с.
4.
Кириченко О.В. Молодіжна організація "Молода Січ" як засіб виховання старшокласників на військово- козацьких традиціях українського народу // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки. – Київ-Запоріжжя, 2003. – Вип. 28. – С. 154-160.
5.
Кириченко О.В. Модель функціонування механізму розвитку національної самосвідомості особистості в процесі лицарсько-патріотичного виховання молоді на найкращих традиціях українського народу. //
Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – Харків: ХДАДМ
(ХХПІ), 2007. - № 5. - С.19-23.
6.
Кириченко О.В. Національно-патріотичне виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки, на традиціях українського козацтва у процесі підготовки до захисту Вітчизни. - Управління школою. - Вересень
2007 р. - № 27 – С.17-21.
7.
Кириченко О.В. Козацька педагогіка: розробки занять, сценарії виховних заходів, методичні рекомендації. –
Харків: Видавнича група „Основа”, 2008. – 216 с.
8.
Кучерявий А.Г. Профессиональное самовоспитание будущих педагогов в процессе их целостной подготовки. -
К., 1999. – 200 с.
9.
Макаренко А.С. Методика організації виховного процесу. Твори: У 7-и т. – К., 1954. – Т.5. – С.9-109.
10.
Макаренко А.С. Цель воспитания // Пед.соч.: В 8 т. – М., 1984. – Т.4.
11.
Макаренко А.С. Методы воспитания // Соч.: В 7 т. – М., 1961. – Т.5.
12.
Макаренко А.С. О воспитании в семье. – М., 1955. – 212 с.
13.
Макаренко А.С. Книга для родителей. Лекции о воспитании детей. – М., 1986. – 200 с.
14.
Мешко О.І., Янкович О.І., Мешко Г.М. Історія української школи і педагогіки. – Тернопіль, 1999. – 200 с.
15.
Молодіжний і дитячий рух в Україні: Історія та генезис. – К.: Либідь. 1993. – 200 с.
16.
Русова С. Мої спомини. – К., 1998. – 200 с.
17.
Сухомлинський В.О. Як виховати справжню людину // Вибр. твори: В 5-ти т. – К.: Рад. школа, 1976. – Т.2. –
С.158-416.
18.
Федорина А. Як починалася педагогічна поема. Антон Макаренко: погляд із Белопілля. – Україна молода. –– 6 березня 2008 р. – С.8.
19.
Фицула М.М. Педагогіка: Навч.посіб. – К.: Вид.центр „Академія”, 2000. – 280 с.
20.
Чабан Н.І. Формування морально-вольових якостей ділової людини у старшокласників: Монографія – Херсон:
Вид-во ХДУ, 2004. – 240 с.
21.
www.mon.gov.ua.
Надійшла до редакції 31.03.2008р.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал