Павлівський Перший навчально-виховний комплекс I-II ступенів Творча група



Сторінка1/4
Дата конвертації01.01.2017
Розмір0.61 Mb.
  1   2   3   4
Павлівський Перший навчально-виховний комплекс I-II ступенів

Творча група:

Дідик Людмила Яківна, директор НВК, керівник групи;

Ткачук Оксана Володимирівна, соціальний педагог;

Моцюк Тетяна Борисівна, керівник МО класних керівників

Схвалено на засіданні педагогічної ради

від 24.12.2010 протокол №8
АНОТАЦІЯ

XXI століття – це час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства і сучасна школа повинна відповідати як вимогам сьогодення, так і вимогам майбутнього: безперервного повного і всебічного розвитку людських здібностей. Статус людини в суспільстві залежить від неї самої. Швидкоплинність соціального прогресу, його динамічність викликає необхідність постійної роботи над собою, розвитком життєвої компетентності, посилення відповідальності кожної особистості за власне майбутнє, за можливість досягнення особистого щастя завдяки своїм потенційним можливостям, що виявляються в любові, сімейних стосунках, у продовженні роду. Саме навчання життєвої компетентності дітей забезпечить можливості розвинути у них вміння адаптуватися до нового соціального середовища, самостійно здобувати знання та переводити їх на рівень моральної рефлексії, комунікативних, толерантних відносин.

В даній роботі представлено програму діяльності колективу над єдиною науково-методичною проблемою закладу «Організація навчально-виховного процесу на основі визначення та розвитку нахилів, здібностей, обдарувань школярів з метою їх життєвого самовизначення та самореалізації» на 2010 - 2015 рр. та скорочений варіант педагогічних міні-проектів відповідно до плану розвитку закладу: «Школа становлення громадянина», «Школа родинного виховання», «Школа формування успіху».( Міні-проект Школа сприяння здоров’ю в закладі складено, на даний час він впроваджується.)
Директор НВК Л. Я. Дідик

Зміст


  1. Вступ ……………………………………………………………..4

  2. Розділ 1.

Програма роботи над єдиною науково – методичною

проблемною темою «Організація навчально-виховного

процесу на основі визначення та розвитку нахилів,

здібностей, обдарувань школярів з метою їх життєвого

самовизначення та самореалізації» на 2010 - 2015 рр. ………6



  1. Розділ 2.

2.1 Міні-проект «Школа становлення громадянина» ………….10

2.2 Міні-проект «Школа родинного виховання» ……………….21

2.3 Міні-проект проект «Школа формування успіху» …………37

  1. Бібліографія ……………………………………………………….42

Вступ


У нинішній складний, інформаційно-технологічний період розвитку суспільства та вдосконалення освіти сучасна школа вимагає вироблення нових підходів до методичного забезпечення навчального процесу. Розв’язання завдань, поставлених життям перед школою, потребує створення умов, за яких кожен учитель може найповніше розкрити свої здібності, розвивати ініціативу та впроваджувати інноваційні технології. Саме для вирішення цих питань в школі створена творча група.

Творча група створюється відповідно до Законів України “ Про загальну середню освіту ”, “ Про вищу освіту ” та є однією з форм діяльності педагогічних працівників у системі методичної роботи загальноосвітніх навчальних закладів. Метою творчої групи є підвищення професійної компетентності педагогічних працівників та залучення їх до науково-дослідницької роботи. Завдання творчої групи:

поглиблене вивчення досягнень сучасної науки з обраної науково-педагогічної проблеми, впровадження їх у практику;

врахування рекомендацій педагогічної науки, їх апробація, внесення коректив та пошук оптимальних шляхів реалізації;

застосування результатів наукових досліджень, розробка рекомендацій щодо їх реалізації, створення, вивчення, узагальнення та впровадження перспективного педагогічного досвіду;

сприяння вдосконаленню навчально-виховного процесу, застосуванню сучасних прийомів і методів навчання;

моделювання та апробація авторських моделей досвіду;

підвищення рівня фахової майстерності;

сприяння самовираженню особистості педагогів у процесі професійної діяльності, курсової та міжкурсової підготовки;

моніторинг ефективності використання освітніх технологій у навчально-виховному процесі.

Алгоритм діяльності творчої групи:


  • глибоке вивчення науково-педагогічної літератури з проблеми, засвоєння існуючого досвіду;

  • розробка моделей, схем, рекомендацій з використанням досягнень науки;

  • створення та апробація перспективного педагогічного досвіду з проблеми, підготовка методичних порад;

  • поширення досвіду: виступ перед педагогічними працівниками, висвітлення в засобах масової інформації, практична демонстрація, консультування, проведення педрад, засідань методичних об’єднань, семінарів-практикумів, науково-практичних семінарів, конференцій тощо.

Творча група Павлівського Першого НВК I-II ступенів створена для розробки шляхів реалізації науково-методичної проблеми закладу «Організація навчально-виховного процесу на основі визначення та розвитку нахилів, здібностей, обдарувань школярів з метою їх життєвого самовизначення та самореалізації» в складі: Дідик Людмила Яківна, директор НВК, керівник групи; Ткачук Оксана Володимирівна, соціальний педагог; Моцюк Тетяна Борисівна, керівник МО класних керівників.

Актуальність вибору науково-методичної теми тим, що

одним з найактуальніших завдань сучасної освіти і виховання в Україні, відповідно до керівних та нормативних документів, є створення умов для формування людини-громадянина, розкриття її творчих можливостей, задоволення особистих та спільних інтересів. Сучасному суспільству дуже потрібна інформована та компетентна особистість, спроможна приймати самостійні рішення і нести відповідальність за власні вчинки. І саме школа є найважливішим закладом, який спроможний з часом забезпечити зміну ментальності, створити умови для формування компетентної особистості.

Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», „ Про дошкільну освіту ”, Положення про загальноосвітній заклад, Положення про навчально-виховний комплекс „ дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад ”, Національна доктрина розвитку освіти України головною метою проголошують створення умов для розвитку й саморегуляції кожної особистості як громадянина України, формування поколінь, які „ здатні навчатися впродовж всього життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства “. Саме це й спонукало колектив до обрання єдиної науково-методичної теми: «Організація навчально-виховного процесу на основі визначення та розвитку нахилів, здібностей, обдарувань школярів з метою їх життєвого самовизначення та самореалізації».

Мета та завдання:


  • скласти програму роботи над єдиною науково-методичною проблемою закладу на 2010 - 2015 рр.;

  • розробити педагогічні міні-проекти відповідно до плану розвитку закладу: «Школа становлення громадянина», «Школа родинного виховання», «Школа формування успіху».( Міні-проект Школа сприяння здоров’ю в закладі складено, на даний час він впроваджується.)

Розділ 1. Програма роботи

над єдиною науково - методичною проблемною темою педагогічних працівників Павлівського Першого навчально-виховного комплексу I-II ступенів Тальнівської райради Черкаської області

«Організація навчально-виховного процесу на основі визначення та розвитку нахилів, здібностей, обдарувань школярів з метою їх життєвого самовизначення та самореалізації»

на 2010 - 2015 рр.

Мета: створити психолого-педагогічні умови для формування, розвитку та самовдосконалення особистості, яка знайде себе в житті, відчуватиме свою необхідність, яка зможе працювати та реалізувати всі ті позитивні якості, які вона принесла з собою в світ.

Завдання :

-        дидактичні:


  • формування інтелектуально-пізнавальних здібностей учнів та дітей дошкільного віку;

  • розвиток мотивації кожного суб'єкта навчання;

  • розвиток практично-дослідницьких навичок учнів;

  • забезпечення й стимулювання саморозвитку і самовизначення особистості;

  • підвищення рівня навчальних досягнень.

-        педагогічні:

системне впровадження в педагогічну практику інноваційних технологій, які забезпечують особистісно орієнтований підхід до учнів та дітей дошкільного віку:



  • технології інтерактивного навчання;

  • технології проектів;

  • технології критичного мислення;

  • ігрові технології;

  • інформаційні технології;

  • технології проблемного навчання;

  • здоров’язберігаючі технології.

  • управлінські:

  • створення умов для професійного розвитку педагогів та їх мотивації до самоосвітньої діяльності;

  • створення системи стимулювання творчої діяльності педагогів;

  • створення умов для формування системи життєвих компетентностей у дітей;

  • проведення моніторингових досліджень якості освіти та рівня вихованості.

Основні напрямки роботи над єдиною науково - методичною проблемною темою: «Організація навчально-виховного процесу на основі визначення та розвитку нахилів, здібностей, обдарувань школярів з метою їх життєвого самовизначення та самореалізації»



Перший етап – організаційно-мотиваційний 2010/2011 н. р.

  1. Анкетування педагогічного та учнівського колективів з метою зондування розуміння проблеми. Проведення поточної діагностики

  2. Створення творчої групи для опрацювання та систематизації результатів анкетування, діагностування та вироблення мети, завдань, методів реалізації вибраної проблемної теми

  3. Тренінг для педагогів «Розвиток готовності педагогів до формування самоосвітньої компетентності»

  4. Педрада «Шляхи формування компетентностей вихованців комплексу на уроках і в позаурочний час»

  5. Створення інформаційного банку

  6. Вивчення технології саморозвитку учнів

  7. Використання інноваційних технологій

  8. Застосування здоров’язберігаючих технологій

  9. Проведення постійно-діючого психолого-педагогічного семінару

  10. Науково-практична конференція «Компетентність – це ….»

  11. Підвищення кваліфікації педагогічних кадрів та організація самоосвітньої діяльності педагогів

  12. Засідання методичних об’єднань: «Виявлення потенціалу навчальних предметів для формування ключових компетентностей. Організація роботи педагогів з їх формування»

  13. Проведення семінару-практикуму «Теорія і технологія

створення ситуації успіху в навчально-виховному процесі»

Теоретичне обґрунтування проблеми

  1. Ознайомлення педагогічного колективу з аналітичним матеріалом щодо визначення проблемної теми та з досягненнями психолого-педагогічної науки, існуючим ППД з даної проблемної теми.

  2. Вивчення науково-методичної літератури з проблеми.

  3. Створення творчої групи з планування системи заходів, спрямованих на вирішення запропонованих завдань щодо реалізації проблемної теми.

  4. Складання програми дослідження визначеної проблеми, забезпечення послідовності накреслених заходів, їх взаємодія з іншими напрямами педагогічного процесу.

  5. Підготовка та проведення в закладі засідань педагогічної ради та шкільних методичних об’єднань з відповідною тематикою.

  6. Визначення провідних напрямків діяльності МО з питань реалізації проблемної теми.

  7. Оформлення довідково-інформаційних матеріалів з визначеної проблемної теми .

Другий етап - практичне дослідження проблеми

(2011/2012 н.р. - 2012/2013 н.р.)

  1. Спрямування всіх напрямів методичної роботи на розвиток творчого потенціалу педагогів у контексті реалізації проблемної теми.

2. Поповнення банку методичних доробок з питання формування ключових компетентностей

3. Обговорення запропонованих рекомендацій на засіданнях МО, вироблення заходів стосовно їх реалізації.

4. Підготовка та проведення педагогічних рад: «Розвиток компетентного творчого вчителя – основна форма підвищення якості освітнього процесу» «Розвиток особистості кожного учня та підвищення творчої активності обдарованих дітей», «Інноваційна діяльність педагога як прояв професійної компетентності вчителя в процесі педагогічної діяльності», Педрада-дискусія «Що формує міцні знання : репродукція чи творчі методи?»

5. Проведення семінарів: «Діагностика, корекція та моніторинг формування самоосвітніх компетентностей учнів», «Компетентний підхід до різностороннього розвитку учнів», «Професійна компетентність, життєвий успіх особистості»

6. Проведення конференцій: «Використання інформаційно-комп’ютерних технологій в навчально-виховному процесі», «Діагностика впливу технологій самоосвіти на формування життєвої компетентності школярів», «Виховуємо життєву компетентність»

7. На засіданнях МО:



        • розробка змістовно-методичного наповнення дисциплін, що вивчаються;

        • використання інноваційних технологій;

        • розробка методичних доробок формування самоосвітньої компетентності;

        • майстер-класи;

- проведення відкритих уроків та виховних заходів.

8. Організація дієвої самоосвітньої роботи педагогів із визначеної проблеми: запровадження технології порт фоліо особистих досягнень учителя

9. Розробка алгоритмів, пам’яток, рекомендацій для дітей і батьків.

10. Проведення тренінгових занять «Технологія партнерства»

11.Аналіз навчально-методичної та матеріальної бази кабінетів, вжиття заходів до їх поліпшення.

12.Випуск методичного бюлетеня з досвіду роботи над проблемою.


Третій етап - дослідження результативності (2013/2014 н.р.)

  1. Спрямування роботи всіх методичних структур над єдиною науково-методичною проблемою.

  2. Удосконалення системи роботи педагогів у контексті роботи над проблемною темою.

  3. Аналіз напрацьованого практичного досвіду.

  4. Мікродослідження, обробка інформації: рівень сформованості компетентностей в учнівському та педагогічному колективах. Моніторингові дослідження: професійного саморозвитку вчителя, розвитку життєвої компетентності школярів

  5. Аналіз діагностування рівня вихованості, розвитку дітей.

  6. Сучасні технології психолого-педагогічного супроводу учнів.

  7. Подальший розвиток і поширення позаурочних видів діяльності.

  8. Розвиток освітнього середовища співпраці педагогів, учнів та їх батьків.

Четвертий етап - узагальнюючий, підсумковий (2014/2015 н.р.)

  1. Узагальнення та аналіз роботи над проблемною темою, вироблення практичних рекомендацій.

  2. Проведення творчих звітів МО про наслідки роботи над проблемною темою.

  3. Проведення творчих майстерень кращих педагогів за результатами роботи над проблемною темою.

  4. Оформлення результатів дослідження у вигляді методичних рекомендацій.

  5. Створення банку перспективного педагогічного досвіду.

  6. Підготовка та проведення ярмарку педагогічних ідей, панорами методичних знахідок.

  7. Проведення підсумкової науково-методичної конференції «Школа успіху, любові і добра – шлях у майбутнє» та педагогічної ради за підсумками реалізації програми «Школа життєвої компетентності. Успіхи та невдачі».

  8. Проведення класних зборів, засідань органів учнівського самоврядування, батьківських зборів, МО щодо підсумків реалізації програми

  9. Стимулювання і популяризація кращого досвіду.

Очікувані результати

  1. Вироблення єдиного педагогічного кредо, позиції, загальних цінностей, традицій.

  2. Удосконалення змісту, форм і методів методичної роботи.

  3. Підвищення професійної компетентності, творчого потенціалу педагогів.

  4. Використання набутого досвіду на практиці.

  5. Підвищення рівня навчальних досягнень, вихованості, розвитку учнів, вихованців.

Розділ 2.




Школа становлення громадянина

Переконанням і прикладом можна довести

найлегковажніших до того, що вони

беззаперечно підкоряться всіма законам вічної правди. Бути, а не здаватися – девіз, який повинне носити в своєму серці кожен громадянин, який любить свою батьківщину. Служити правді – як у науковому, так і моральному сенсі цього слова. Бути людиною.

М. І. Пирогов

Концепція Школи становлення громадянина

На сучасному етапі розбудови правової держави суспільство потребує активної особистості, здатної до реалізації особистих прав та інтересів, а також інтересів суспільства. Підготовка молодого покоління до активного громадського життя є одним із завдань Державного стандарту загальної середньої освіти.

Сучасна молодь потребує готовності до життя у відкритому європейському суспільстві, соціальної активності, громадянської компетентності, усвідомлення своєї ролі у житті і впевненості в тому, що вона може позитивно впливати на зміни в соціумі.

В основу громадянського виховання дітей, підлітків, молоді мають бути покладені педагогічний досвід українського народу, його історико- культурні традиції, духовність, мораль, ідеологія. Виховання громадянина здійснюється суспільством з його різноманітними державними навчально-виховними закладами, позашкільними установами, громадськими організаціями, засобами масової інформації тощо. Перш за все через розвиток демократичної культури, засвоєння принципів толерантності, формування необхідних громадянських та соціальних компетентностей, засвоєння політико-правових і соціально-економічних знань. Учень має бути готовим до життя у відкритому Європейському суспільстві.

Процес становлення незалежної демократичної України з її прагненням стати повноправним членом європейської спільноти передбачає всебічне утвердження в суспільному та індивідуальному бутті цивілізованих норм життя на основі загальнолюдських цінностей та духовних, моральних і культурних засад життя українського народу. Тому мета сучасного освітнього процесу – не тільки сформувати необхідні компетенції, надати ґрунтовні знання з різних предметів, а й формувати громадянина, патріота; інтелектуально розвинену, духовно і морально зрілу особистість, готову протистояти викликам глобалізації життя.

У глобальному світовому суспільстві молодь не повинна втрачати свою індивідуальність, глибоке відчуття єдності з українським народом, повагу до його духовних, моральних і культурних надбань. Незалежно від своєї національності та світогляду, учень має змогу дізнатися про духовне коріння української нації, моральні традиції інших національностей, які складають єдиний народ України. Засвоєння основ знань про традиційні духовні, моральні і культурні цінності, про духовну культуру української та інших національностей, які живуть в нашій державі, сприятиме взаємному порозумінню, консолідації українського народу, вихованню поваги до кожного, а також тих, хто має відмінні погляди.

Основою сучасного виховного процесу є людина як найвища цінність. Головною тенденцією виховання стає формування системи ціннісного ставлення особистості до соціального і природного довкілля та самої себе. Набирає сили тенденція гармонійного поєднання інтересів учасників виховного процесу: вихованця, котрий прагне до вільного саморозвитку і збереження своєї індивідуальності; суспільства, зусилля якого спрямовуються на моральний саморозвиток особистості; держави, зацікавленої у тому, щоб діти зростали громадянами -патріотами, здатними забезпечити країні гідне місце у цивілізованому світі.

Сучасному вихованню має бути повною мірою властива випереджувальна роль у демократичному процесі державотворення, воно має стати засобом відродження національної культури, зупинення соціальної деградації, стимулом пробудження високих моральних якостей - совісті, патріотизму, людяності, почуття громадянської і власної гідності, творчої ініціативи тощо; засобом самоорганізації, особистісної відповідальності дітей та молоді; запорукою громадянського миру і злагоди в суспільстві.

Нині значно розвинулись громадянські цінності виховання, освітні заклади стали відкритими для батьків, громадських організацій. Розширюється кількість суб'єктів виховного впливу, узгоджуються їхні дії. Успішно здійснюються всеукраїнські заходи й акції з активізації моральної позиції дітей та учнівської молоді.

Стан духовної культури і моралі суспільства як у світі, так і в Україні, викликає занепокоєння. Корозія усталених духовних цінностей є наслідком прагматизації життя, пропаганди насилля, нехтування правових, моральних, соціальних норм і за своїми масштабами становить глобальну соціальну проблему.

Відсутність у частини молоді навичок конструктивного спілкування, загальних принципів розуміння сутності найпростіших соціальних процесів і явищ призводить до конфліктів, стресових ситуацій, неадекватної соціальної поведінки. Як наслідок – «втеча молоді від реальної дійсності» в алкоголізм, наркоманію, віртуальне комп'ютерне середовище.

Духовні чесноти українського народу втрачають свою дієвість. Упродовж останнього десятиріччя зруйновано традиційні для українців цінності, які гармонізують відносини людини з суспільством. Для досягнення матеріального життєвого успіху як головної мети пропагуються аморальні засоби. Це спричиняє загальну кризу моральності.

Сучасна психолого-педагогічна наука вважає джерелом мотивації вчинків людини, її поведінки систему та ієрархію внутрішніх цінностей. У психічно здорової людини ця система має три рівні: на нижчому рівні - особисті та матеріальні цінності (власні потреби, задоволення); на середньому - культурні цінності (мистецтво, наука, загальнонародні надбання, правопорядок); на вищому - духовні цінності (ідеали, ціннісні настанови, обов'язок перед суспільством).

Соціальні умови, що продукують меркантильність і цинізм, призводять до деформації системи цінностей у доволі значної кількості громадян України. Знецінюється одвічне: любов, сім'я, культурні цінності; гіпертрофується матеріальне та культивуються особисті потреби і задоволення. Зниження рівня суспільної та особистої моралі, сприйняття молоддю гедоністичних настанов, раннє статеве життя ведуть до формування особистості, котра не здатна створити міцну сім'ю, народити і виховати дітей. Як наслідок - поглиблюється демографічна криза.

Складні проблеми постали перед інститутом сучасної сім'ї. Діти, які виростають у неблагополучних сім'ях, недостатньо соціально зрілі, агресивні, а тому адекватно не сприймаються однолітками, що утруднює їхній особистісний розвиток.




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал