П. мотивація творчого мислення підлітків монографія Умань-2013 удк ббк



Сторінка7/11
Дата конвертації29.12.2016
Розмір2.51 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

3.3. Аналіз результатів розвитку творчого мислення в підлітків 6-8 класів
Після використання програми розвитку мотиваційної сфери підлітків проводився контрольний замір з метою встановлення основних показників мотивації та творчого мислення. Для вивчення показників творчого мислення використовувалися методики П. Торренса і Д. Гілфорда, для вивчення показників мотивації - методики Є.П. Ільїна, В.П. Шумана, Ж. Нюттена, Л.М. Фрідмана, Т.Д. Пушкіної, В.Г. Леонтьєва. Для обробки даних використовувалися методи математичної статистики: Т - критерій Вілкоксона, коефіцієнт рангової кореляції Спірмена, критерій φ* - кутове перетворення Фішера, χ2 - критерій Пірсона.

У контрольному дослідженні аналізувалося виконання підлітками контрольних завдань з метою визначення змін у показниках творчого мислення і мотивації. Аналіз одержаних даних свідчить про те, що після застосування програми розвитку мотивації у досліджуваних експериментальних груп відбулися значущі зміни практично за всіма показниками творчого мислення. У таблиці 3.1 представлено середні значення показників творчого мислення у досліджуваних експериментальних і контрольних груп.



Таблиця 3.1

Середні значення показників творчого мислення у досліджуваних експериментальних і контрольних груп

Показни-ки творчого мислення

6 клас

7 клас

8 клас

Е

К

Е

К

Е

К

1

2

1

2

1

2

1

2

1

2

1

2

Не-верб.

мисл


Б

9,1

9,9

9,3

9,2

9,1

9,9

9,6

9,5

9,5

9,9

9,6

9,5

Г

6,8

8,5

6,7

6,8

6,58

8,23

7,0

7,1

6,78

8,78

7,55

7,52

О

42,7

46,9

41,6

41,5

43,8

49,6

45,0

44,8

42,2

49,9

43,6

43,7


Продовження таблиці 3.1

Верб.

мисл.


Б

44,1

48,2

44,7

44,6

47,2

53,9

47,2

50,3

46,8

52,2

48,2

47,6

Г

47,5

55,4

49,9

49,8

52,2

60,2

51,1

54,2

50,6

55,1

54,2

56,3

О

45,2

50,9

44,7

44,5

47,5

53,5

50,3

48,5

46,3

53,6

50,3

49,7

Примітка: Е – експериментальна група, К – контрольна група, 1 – до формувального експерименту, 2 – після формувального експерименту, Б – біглість, Г – гнучкість, О – оригінальність
Дані, представлені в таблиці 3.1 свідчать про те, що середні значення показників творчого мислення в досліджуваних експериментальних груп зросли. Значущість відмінностей між показниками творчого мислення в експериментальних і контрольних групах до та після використання програми розвитку мотиваційної сфери визначалася за допомогою Т-критерію Вілкоксона. Одержані дані представлені в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

Значущість відмінностей між показниками творчого мислення до та після застосування програми розвитку мотиваційної сфери

(за Т-критерієм Вілкоксона)

Показники творчого мислення

6 клас

7 клас

8 клас

Е

К

Е

К

Е

К

Невер-

бальне


мисл.

Б

0,05*

0,705

0,05*

0,11

0,05*

0,13

Г

0,01*

0,088

0,05*

0,91

0,012**

0,41

О

0,001**

0,72

0,01*

0,07

0,002**

0,214


Продовження таблиці 3.2


Вербаль-не мисл.

Б

0,009**

0,591

0,047*

0,039*

0,004**

0,069

Г

0,011**

0,599

0,007**

0,006**

0,053*

0,048*

О

0,01**

0,924

0,003**

0,585

0,01**

0,796

Примітка: Е – експериментальна група, К – контрольна група, Б – біглість, Г – гнучкість, О – оригінальність; значущість відмінностей * - р<0,05, ** - р<0,01.
Дані, представлені в таблиці 3.2 показують, що після використання програми розвитку мотиваційної сфери виявлено значущі відмінності між показниками творчого мислення в експериментальних групах на статистично значущих рівнях: при р ≤ 0,01 для показників невербальної гнучкості у 6-х, 8-х класах, невербальної оригінальності у 6-8-х класах, вербальної біглості у 6-х, 8-х класах, вербальної гнучкості у 6-х класах, вербальної оригінальності у 6-8-х класах; при р ≤ 0,05 для показників невербальної біглості у 6-8-х класах, невербальної гнучкості у 7-х класах. Виявлені також значущі відмінності при р ≤ 0,01 для показників вербальної гнучкості у 7-х класах, при р ≤ 0,05 для показників вербальної біглості у 7-х класах і вербальної гнучкості у 8-х класах, як у досліджуваних експериментальних, так і контрольних груп.

Результати виконання контрольних завдань досліджуваними експериментальних класів свідчать про вищу успішність їх виконання, ніж досліджуваними контрольних класів. В експериментальних класах спостерігалось збільшення творчих, оригінальних відповідей при вивченні вербального і невербального творчого мислення, в контрольних класах ситуація суттєво не змінилася. Виключенням є зміни за показниками вербальної біглості і гнучкості у 7-х класах і за показниками вербальної гнучкості у 8-х класах. Це свідчить про те, що використання програми розвитку мотиваційної сфери вплинуло на актуалізацію інтелектуальних потреб, подолання зниження розвитку показників творчого мислення.

Наявність значущих відмінностей між показниками творчого мислення у досліджуваних експериментальних і контрольних груп після використання програми розвитку мотиваційної сфери свідчить про її ефективність. Вплив програми розвитку в експериментальних групах особливо виявився у показниках вербальної і невербальної оригінальності, де відмічено статистично значуще зростання.

Ці дані показують, що середні показники невербальної і вербальної оригінальності в експериментальних групах після проведення формувального експерименту значуще зросли на рівні 1%. Показники контрольних груп свідчать про відсутність значущих змін за показниками вербальної і невербальної оригінальності.

Динаміка розвитку показників творчого мислення показує, що до проведення програми розвитку мотиваційної сфери значення оригінальності у підлітків 8-х класів були значно нижчі, ніж показники у підлітків 7-х класів. Після використання програми розвитку середні значення у 8-х класах значуще зросли на 1% рівні. Після використання програми розвитку мотиваційної сфери та статистичної обробки даних за допомогою застосування χ2 - критерію Пірсона були одержані такі результати порівняння вербальної і невербальної оригінальності в експериментальних групах: у 6-х класах значущість показників визначена на 1% рівні (значущість відмінностей склала 13,611), у 7-8-х класах відмінності визначилися на 5% рівні (у 7-х класах значення склало - 5, 918, у 8-х - 5,608).

Крім цього, визначався загальний рівень розвитку творчого мислення в досліджуваних експериментальних і контрольних груп. Достовірність відмінностей між групами визначалась за допомогою критерію φ* - кутового перетворення Фішера.

До формувального експерименту практично не виявлено відмінностей у відсотковому розподілі досліджуваних у експериментальних і контрольних групах, але після нього відбуваються істотні зміни відсоткового співвідношення в експериментальних групах і незначні в контрольних.

Розподіл підлітків за групами залежно від рівня розвитку творчого мислення представлено в таблиці 3.3.


Таблиця 3.3

Розподіл учнів експериментальних і контрольних груп

за рівнями творчого мислення (%)

Групи

Клас

До формувального експерименту

Після формувального експерименту

Висо-кий

Серед-ній

Низь-кий

Висо-кий

Серед-ній

Низь-кий

Експе-римен-тальна

6

23

47

30

51

39

10

7

26

45

29

54

37

9

8

22

48

30

61

32

7

Контроль-на

6

25

44

31

13

33

54

7

27

41

32

17

38

45

8

20

48

32

17

45

38

В експериментальних групах збільшується в кілька разів відсоток досліджуваних, що мають високий рівень розвитку творчого мислення (в 6-7-х класах у 2 рази, у 8-х у 3 рази), водночас як у контрольних групах відсоток досліджуваних, що мають високий рівень розвитку творчого мислення, не змінюється. Критерій φ* - кутового перетворення Фішера показав значущі відмінності при р ≤0,001 для високого рівня творчого мислення у підлітків 6-8-х класів (значення у 6-х класах склало - 2,735, у 7-х класах - 2,789, у 8-х класах - 3,777).

Крім цього, як в експериментальних, так і в контрольних групах зменшується відсоток досліджуваних, що мають середній рівень творчого мислення. Однак, міра змін не є статистично значущою. В експериментальних групах зменшився відсоток досліджуваних, які мали низький рівень розвитку творчого мислення (зменшується в 6-х класах у 3 рази, у 7-х класах - у 3,6 рази, у 8-х класах - у 3,8 рази), тоді як у контрольних групах збільшується (у 6-х класах у 1,4 рази, у 7-х класах - у 1,3 рази, у 8-х класах відмінності практично відсутні). Критерій φ*- Фішера показав наявність значущих змін при р ≤ 0,001 для низького рівня творчого мислення в експериментальних групах 6-8-х класів (значення в 6-х класах склало 2,575, у 7-х класах - 2,699, у 8-х класах 2,78), при р ≤ 0,01 для низького рівня творчого мислення у 6-х класах контрольних груп (значення склало - 2,19), при р ≤ 0,05 для низького рівня творчого мислення в 7-х класах контрольних груп (значення склало 1,64).

Це є свідченням того, що після використання програми розвитку мотиваційної сфери в експериментальних групах збільшився відсоток учнів з високим рівнем творчого мислення, у контрольних же групах зафіксовані лише незначні зміни. Одержані у ході дослідження дані мають підтвердження у вже існуючих в психології даних (З.І. Калмикова, Я. Кюрті, Я.А. Пономарьов та ін.) про зниження темпів розвитку творчого мислення в підлітковому віці. Водночас одержані результати показали, що в умовах використання спеціально розробленої програми розвитку мотиваційної сфери підлітків відбувається подолання зниження в розвитку творчого мислення і зростання інтенсивності його розвитку.



Використання програми розвитку мотиваційної сфери вплинуло не тільки на розвиток творчих показників, але й змінило рівень і динаміку мотивації. Аналіз одержаних результатів показав, що після закінчення тренінгу в досліджуваних експериментальних груп відбулися значущі зміни практично за всіма показниками мотивації. Аналіз змін у розвитку домінуючих мотивів наведено в таблицях 3.4 та 3.5.

Таблиця 3.4

Середні значення показників домінуючих мотивів в учнів експериментальних і контрольних груп до та після використання програми розвитку мотиваційної сфери


Показники мотивів

6 клас

7 клас

8 клас

Е

К

Е

К

Е

К

1

2

1

2

1

2

1

2

1

2

1

2

Пізнавальний мотив

16,0

22,1

18,3

17,2

16,0

22,9

17,4

16,1

16,4

27,7

17,6

15,7

Мотив само-ствердження

22,0

23,4

23,4

25,6

21,0

24,6

22,1

23,8

17,3

19,9

18,1

19,8

Мотив майбутньої професії

21,3

22,7

22,9

20,8

21,5

23,8

22,8

17,8

20,0

23,9

23,9

21,0

Примітка: Е – експериментальна група, К – контрольна група, 1 – до використання програми, 2 – після використання програми.
Аналізуючи дані, представлені в таблиці, можна зробити висновок про те, що відбулося зростання середніх значень показників домінуючих мотивів в досліджуваних експериментальних груп. У досліджуваних контрольних груп середні значення домінуючих мотивів майже не змінились. Значущість відмінностей у показниках мотивації в досліджуваних експериментальних і контрольних груп до та після використання програми розвитку мотиваційної сфери визначалась при використанні Т-критерію Вілкоксона. Значення наведено в таблиці 3.5.

Таблиця 3.5

Відмінності у показниках домінуючих мотивів у досліджуваних


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал