П. мотивація творчого мислення підлітків монографія Умань-2013 удк ббк



Сторінка5/11
Дата конвертації29.12.2016
Розмір2.51 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

2.3. Емпіричні показники мотиваційної сфери підлітків 6-8 класів
Аналіз результатів вивчення показників мотивації показав, що кожна вікова група відрізняється особливостями прояву домінуючих мотивів, рівнем усвідомленості і неусвідомленості учбової мотивації, силою, рівнем спонукання і дієвістю мотивів.

Для вивчення значущості домінуючих мотивів застосовувався тест В.П. Шумана. Аналіз одержаних даних дав змогу з’ясувати характерні особливості розвитку домінуючих мотивів (табл.2.4).


Таблиця 2.4

Середні значення домінуючих мотивів у підлітків 6-8 класів

Домінуючі мотиви

Класи

6

7

8

Пізнавальний

17,21

17,02

17,41

Самоствердження

22,68

19,45

18,61

Майбутньої професії

21,64

22,39

24,76

Дані таблиці 2.4 свідчать про наявність відмінностей між класами за показниками домінуючих мотивів. Відмінності стосуються домінуючого мотиву: якщо у 6 класі в підлітків переважаючим є мотив самоствердження, то у 7-х і 8-х класах переважає мотив майбутньої професії, причому можна спостерігати позитивну динаміку його зростання від 7-го до 8-го класу.

Для з’ясування різниці між показниками значень домінуючих мотивів у підлітків 6-8 класів ми виявляли значущість відмінностей на підставі використання χ2 - критерію Пірсона (табл.2.5).
Таблиця 2.5

Значущість відмінностей в показниках домінуючих мотивів

у підлітків 6-8 класів

Домінуючі мотиви

χ2 (6,7)

χ2 (7,8)

Пізнавальний

3,878

2,146

Самоствердження

19,101**

6,204

Майбутньої професії

5,675

17,587**

** - - р <0,01
Одержані дані, які містяться в табл. 2.5, свідчать про те, що протягом підліткового віку показники домінуючих мотивів відрізняються особливостями домінування. Виявлено статистично значуще збільшення при р ≤0,01 для мотиву самоствердження між 6 і 7 класами, для мотиву майбутньої професії між 7 і 8 класами. В інших випадках значущість відмінностей не була виявлена. Від 6 до 7 класу виявлена позитивна динаміка мотиву самоствердження, а від 7 до 8 класу значущість мотиву зменшується. У 7-8 класах значущим стає мотив майбутньої професії.

У кожному класі виділяється домінуючий мотив. Достовірність відмінностей між домінуючими мотивами визначалась за допомогою критерію φ - кутового перетворення Фішера. За результатами обчислень визначався домінуючий мотив у 6-х класах при р ≤0,001 – мотив самоствердження (значення між мотивом самоствердження і пізнавальним мотивом склало 5,910, між мотивом майбутньої професії 3,02). У 7-х класах при р ≤0,001 мотив майбутньої професії (значення між мотивом майбутньої професії і мотивом самоствердження склало 2,61, а між пізнавальним мотивом 4,411). У 8-х класах при р ≤0,001 мотив майбутньої професії (значення між мотивами склало 3,66; 4,659). Слід зазначити, що пізнавальний мотив у учнів є менш значущим і складає в 6-х класах – 15 %, у 7-х класах – 20%, у 8-х класах – 21 %.

Аналіз відповідей досліджуваних показав, що підлітки 6-х класів оцінювали високими балами висловлювання, які належать до категорії мотиву самоствердження («хочу зайняти гідне місце серед товаришів», «хочу, щоб мої відповіді на уроках були кращими за всіх інших», «хочу, щоб товариші були гарної думки про мене», «хочу бути найкращим учнем у класі» тощо).

Для підлітків 7-8 класів характерні відповіді, які більшою мірою відносяться до категорії мотиву майбутньої професії («хочу закінчити школу і вчитися далі», «хочу бути культурним і розвиненим учнем», «розумію, що знання мені потрібні для майбутнього» тощо). Рідко зустрічалися висловлювання, які характеризували категорію пізнавального мотиву.

Якщо порівняти міру вираженості мотивів у підлітків різних класів, то більша частина учнів знаходилася на низькому рівні (6 клас – 52%, 7 клас – 47%, 8 клас – 41%). До середнього рівня віднесені учні 6-х класів – 33%, 7-х класів– 36 %, 8-х класів – 39 %. До високого рівня розвитку мотивів віднесені 15% учнів 6-х класів, 17% - 7-х класів, 20% - 8-х класів. Ці дані свідчать, що високого рівня досягає порівняно невелика частина підлітків. Крім того, зафіксована незначна динаміка вияву мотивів від 6-го до 8-го класу. Тому можна зробити висновок про те, що динаміка вираженості пізнавального мотиву від 6-го до 8-го класу знаходиться переважно на низькому і середньому рівнях.

Наступним кроком нашого дослідження було виявлення усвідомленості різних компонентів мотиву на підставі застосування проективної методики, розробленої Є.П. Ільїним [80]. Одержані результати представлені в таблиці 2.6.


Таблиця 2.6

Середні значення компонентів мотивів у підлітків 6-8 класів

Компоненти мотивів

Класи

6

7

8

Потребовий блок

6,9

7,8

8,6

«Внутрішній фільтр»

4,8

4,6

5,4

Цільовий блок

3,9

3,8

4,5

Дані таблиці свідчать про відсутність значущих відмінностей між середніми показниками компонентів у підлітків різних класів. Виключення складає показник потребового блоку. Вивчення значущості показників компонентів мотиву у підлітків визначалася на основі χ2 - критерію Пірсона. Результати представлені в таблиці 2.7.



Таблиця 2.7

Значущість показників компонентів мотиву у підлітків (на основі χ2 - критерію Пірсона)

Компоненти мотивів

χ2 (6,7)

χ2 (7, 8)

Потребовий блок

11,599**

12,278**

«Внутрішній фільтр»

0,367

6,970

Цільовий блок

8,65

2,836

** - - р <0,01

Результати таблиці свідчать про наявність статистично значущих відмінностей між підлітками різних класів для мотиву потребового блоку (р ≤0,01). Показники мотивів «внутрішнього фільтра», цільового блоку не виявили значущих відмінностей. Отже, позитивна динаміка від 6-го до 8-го класу характеризує лише мотив потребового блоку.

Аналіз відповідей досліджуваних показав, що в 6-8 класах зустрічаються відповіді, які не стосуються мотивів («надворі жарко», «попросили», «примусили», «запросили»); відповіді, які відносяться до потребового блоку, до якого належали категорії: потреби («хотів показати», «перевірити себе» тощо); захоплення («тягнуло», «приваблювало» тощо); повинності, необхідності («слід одержати гарну оцінку», «повинен це зробити», «було необхідно» тощо). Відповіді, що належать до «внутрішнього фільтру», розкривалися тільки в категоріях: оцінки психічних (емоційних) станів («набридло», «нудно», «боюсь» тощо); перевазі за зовнішньою ознакою («мені так більше підходить», «негарно на мені виглядає», «нехай заздрять»), оцінка умов і зусиль, витрат енергії («звик», «це не важко», «мені це під силу», «немає можливості, засобів»). Такі категорії як моральний контроль, внутрішня перевага, оцінка своїх можливостей у підлітків 6-8 класів мали незначний відсоток прояву. Відповіді, що належать до цільового блоку, розкривалися тільки в категоріях опредметнених дій і процесу задоволення потреби («допомогти зробити уроки», «відпочити», «одержати задоволення» тощо). Рідше зустрічалися категорії смислової мети.

Розподіл підлітків за групами залежно від домінування мотиву показав, що протягом підліткового віку рівень значущості різних компонентів мотиву має свої особливості. У всіх групах виявлені учні, які мають високий рівень усвідомленості мотивів потребового блоку (6-і класи – 48%, 7-і класи – 60%, 8-і класи – 59%). Достовірність відмінностей між компонентами мотивів визначалася за допомогою φ-кутового перетворення Фішера. Результати обчислення показали статистично значущі відмінності мотивів потребового блоку від мотивів «внутрішнього фільтра» і цільового блоку (р ≤0,01). За мотивом «внутрішнього фільтра» відсоток учнів склав у підлітків 6-го класу 28%, 7-го класу – 24 %, 8-го класу – 29%); за мотивом цільового блоку – 6-і класи – 24%, 7-і класи – 16%, 8-і класи – 12%. Це дає підстави зробити висновок про те, що у підлітків розвиток мотивів потребового блоку займає лідируюче місце порівняно з іншими показниками, що характеризується схильністю орієнтуватися на зовнішні обставини і низьким рівнем усвідомленості своїх вчинків і дій.

Наступним кроком було вивчення зовнішньої і внутрішньої мотивації учнів 6-8 класів. Для цього використовувалися методики: тест часової перспективи Ж. Нюттена, «Незакінчене рішення», «Вільні завдання» Л.М. Фрідмана, Т.А. Пушкіної, І.Я. Каплунович. При розподілі досліджуваних за групами залежно від домінування зовнішньої чи внутрішньої учбової мотивації одержані наступні результати: показники рівня розвитку зовнішньої та внутрішньої учбової мотивації представлені у табл. 2.8.
Таблиця 2.8

Розподіл учнів 6-8 класів за рівнем розвитку зовнішньої та внутрішньої учбової мотивації

Рівень розвитку мотивації

Класи

6

7

8

Зовніш-ня

Внутріш-

ня


Зовніш-

ня


Внутріш-

ня


Зовніш-

ня


Внутріш-

ня


Низький

17

40

14

39

12

36

Середній

44

47

39

45

38

44

Високий

39

13

47

16

60

20

Дані таблиці свідчать про те, що протягом підліткового віку рівень зовнішньої і внутрішньої мотивації має відмінні риси. При розподілі досліджуваних за групами залежно від домінування зовнішньої мотивації можна зробити наступні висновки. Найбільші значення зафіксовані щодо середнього та високого рівня розвитку мотивації учіння. За показником внутрішньої учбової мотивації виявлена більша кількість учнів з низьким рівнем її розвитку.

Відповіді досліджуваних свідчать про те, що для більшості школярів 6-8 класів значущість зовнішніх умов при розв’язанні різноманітних задач є вищою, ніж внутрішніх. За тестом «Вільні завдання» школярі переважно обирали задачі легкого і середнього рівня складності. За методикою «Незакінчене рішення» учні розв’язували завдання, але не намагалися шукати інші способи розв’язання. При усвідомленні значущості учбової мотивації за тестом часової перспективи Ж. Нюттена, для більшості підлітків характерні висловлювання, які не розкривають показник внутрішньої мотивації. Таким чином, одержані дані свідчать про те, що розвиток зовнішньої учбової мотивації порівняно з внутрішньою знаходиться на вищому рівні.

При вивченні мотиваційної сфери використовувався психографічний тест В.Г. Леонтьєва. При цьому розглядалися такі мотиваційні характеристики: сила мотиву, потенціал дієвості, рівень спонукання мотиву. Одержані результати розподілялися за рівнями: 1 – низький рівень, слабкість мотивації і всіх показників; 2 – нижчий за середній, стан невизначеності; 3 – середній, процес і тенденція до регресії; 4 – вищий за середній, динамічність, тенденція до розвитку; 5 – високий рівень процесу мотивації. Результати відображені у табл. 2.9.



Таблиця 2.9

Розподіл учнів за рівнями сили мотиву (у %)

Рівні сили мотиву

Клас

6

7

8

Низький

47

35

46

Нижчий за середній

16

16

7

Середній

23

27

19

Вищий за середній

7

15

12

Високий

7

7

16

Результати дослідження свідчать про зміни сили мотиву в підлітковому віці. У більшості підлітків показник сили мотиву знаходиться на першому рівні, що означає дуже низький рівень, слабкість мотивації (6 клас – 47%, 7 клас – 35%, 8 клас – 46%) і на третьому рівні, що свідчить про тенденцію до регресії (6 клас – 23%, 7 клас – 27%, 8 клас – 19 %). На підставі одержаних результатів можна зробити висновок про деякий регрес показників сили мотиву від 6 до 8 класу. При цьому слід відзначити, що зниження стосуються середнього та вищого за середній рівнів у період від 7 до 8 класу.

Далі ми проаналізували одержані результати за рівнями домінування потенціалу дієвості. Дані представлені в таблиці 2.10.
Таблиця 2.10.

Розподіл учнів за рівнями домінування потенціалу дієвості (у %)


Рівні сили мотиву

Клас

6

7

8

Низький

1

3

0

Нижчий за середній

25

16

11

Середній

53

61

74

Вищий за середній

14

12

14

Високий

7

8

1

Результати дослідження за показником потенціалу дієвості свідчать про те, що переважна більшість учнів 6-8 класів знаходиться на середньому рівні (6-і класи – 53%, 7-і класи – 61%, 8-і класи – 74%). Меншою мірою виражений нижчий за середній рівень ( 25%, 16% і 11% відповідно). Цей рівень інтерпретується, як стан невизначеності. Високих рівнів досягає порівняно незначна частина підлітків, що свідчить про стан невизначеності, тенденцію до регресії і затримку розвитку.Домінування рівня спонукання мотиву – наступний показник, одержаний за психографічним тестом В.Г. Леонтьєва. Результати відображені в таблиці 2.11.



Таблиця 2.11

Розподіл учнів за рівнями спонукання мотиву (у %)

Рівні спонукання мотиву

Клас

6

7

8

Низький

12

5

5

Нижчий за середній

11

21

8

Середній

46

48

54

Вищий за середній

21

17

30

Високий

10

9

3

За показником спонукання у підлітків 6-8 років переважає середній та вищий за середній рівні. В інших випадках відсоток учнів менш значущий. Ці результати свідчать про те, що у більшості учнів існує потенціал і тенденція до регресії в мотиваційному процесі, але існує також (у незначної кількості учнів) тенденція до розвитку. Якісний аналіз показав, що у більшості учнів відзначається падіння рівня мотивації, її розпад і затримка розвитку мотивації, а також поява споглядальності мотивації. Лише незначний відсоток учнів мали високий рівень мотивації.

Узагальнюючи результати психографічного тесту, слід зазначити, що для підлітків характерний низький рівень розвитку показників розвитку мотиваційної сфери. Властивості мотиву: сила мотиву, потенціал дієвості і рівень спонукання знаходяться на першому і третьому рівні, що характеризують слабкість мотивації і тенденцію до регресії.



Таким чином, оцінюючи розвиток мотиваційної сфери підлітків, слід зазначити, що виявлено відмінності за показниками домінуючих мотивів: якщо у 6 класі переважає мотив самоствердження, то у 7 і 8 класах переважає мотив майбутньої професії. Позитивна динаміка протягом підліткового віку спостерігається у мотиву потребового блоку. При цьому переважає середній та високий рівні розвитку мотивації учіння за низького рівня показника внутрішньої учбової мотивації. Показники сили мотивації знаходяться на низькому рівні. Все це дає підстави говорити про падіння рівня мотивації, її розпад і затримку розвитку.

2.4. Взаємозв’язок показників творчого мислення і мотивації підлітків
Вивчення взаємозв’язку між показниками творчого мислення і мотивації в підлітковому віці зумовлювалася поставленою нами гіпотезою про те, що продуктивність творчого мислення і особливості його динаміки в підлітковому віці пов’язані з певними характеристиками мотиваційної сфери учнів: модальністю домінуючих мотивів, рівнем їх усвідомлюваності, співвідношенням зовнішньої і внутрішньої мотивації, силою та дієвістю мотивів. Визначався характер взаємозв’язку між показниками творчого мислення і мотивації підлітків, визначалася динаміка рівня взаємозв’язку між показниками творчого мислення і мотивації за всіма класами; виявлені показники творчого мислення (вербальні і невербальні) і показники мотивації, між якими існують взаємозв’язки. Характер взаємозв’язку визначався при обчисленні рангової кореляції за Спірменом. Кореляційні зв’язки представлені у таблиці 2.12.

Таблиця 2.12

Значущі кореляційні зв’язки між показниками творчого мислення та мотивації підлітків (6 клас)

Показники мотивації

Невербальне мислення

Вербальне мислення

Б

Г

О

Б

Г

О

Пізнавальний



















Само-ствердження

0,312*

0,323*

0,521**

0,334*

0,598**

0,501**

Майбутньої професії




0,341*

0,318*




0,341*

0,335*

Потребового блоку

0,339*

0,438**

0,461**

0,334*

0,361*

0,602**

«Внутрішнього фільтра»
















0,341*



Продовження таблиці 2.12

Цільового блоку













0,330*




Зовнішня учбова мотивація

0,348*

0,322*

0,321*

0,354*

0,306*

0,407**

Внутрішня учбова мотивація



















Сила мотиву







0,438**

0,689**




0,361*

Потенціал дієвості



















Рівень

cпонукання





















Примітка: Б – біглість, Г – гнучкість, О – оригінальність ; *р<0,05, **р<0,01
При р<0,01 рівень статистичної значущості знаходиться в межах 1% похибки, при р<0,05 – в межах 5% похибки. Характер кореляційних зв’язків між показниками творчого мислення і мотивації в учнів 6-х класів показав, що між невербальними показниками творчого мислення і мотивації існує статистично значущий зв'язок: між гнучкістю і мотивами потребового блоку (rs=0,438; р<0,01); між оригінальністю і мотивами самоствердження (rs=0,521; р<0,01); між оригінальністю і мотивами потребового блоку (rs=0,461; р<0,01); між оригінальністю і силою мотиву (rs=0,438; р<0,01); між біглістю і мотивами самоствердження (rs=0,312; р<0,05), мотивами потребового блоку (rs=0,339; р<0,05), зовнішньою учбовою мотивацією (rs=0,348; р<0,05); між гнучкістю і мотивами самоствердження (rs=0,323; р<0,05), мотивами майбутньої професії (rs=0,341; р<0,05), зовнішньою учбовою мотивацією (rs=0,322; р<0,05); між оригінальністю і мотивами майбутньої професії (rs=0,318; р<0,05), зовнішньої учбової мотивації (rs=0,321; р<0,05). Таким чином у учнів 6-х класів між гнучкістю невербального мислення і показниками мотивації виявлено 4 взаємозв’язки, між оригінальністю невербального мислення і показниками мотивації виявленовиявлено 5 взаємозв’язків, між біглістю невербального мислення і показниками мотивації таких зв’язків виявлено 3. Виявлено також кореляційні зв’язки між вербальними показниками творчого мислення і мотивації: між біглістю і силою мотиву (rs=0,689; р<0,01); між гнучкістю і мотивом самоствердження (rs=0,598; р<0,01); між оригінальністю і мотивами самоствердження (rs=0,501; р<0,01), мотивами потребового блоку (rs=0,602; р<0,01), зовнішньою учбовою мотивацією (rs=0,407; р<0,01); між біглістю і мотивами самоствердження (rs=0,334; р<0,05), мотивами потребового блоку (rs=0,334; р<0,05), зовнішньою мотивацією (rs=0,354; р<0,05); між гнучкістю і мотивами майбутньої професії (rs=0,341; р<0,05), мотивами потребового блоку (rs=0,361; р<0,05), цільового блоку (rs=0,330; р<0,05), зовнішньої учбової мотивації (rs=0,306; р<0,05); між оригінальністю і мотивами майбутньої професії (rs=0,335; р<0,05), мотивами «внутрішнього фільтра» (rs=0,341; р<0,05), силою мотиву (rs=0,361; р<0,05). Всього між показниками вербального мислення і мотивації виявлено 15 статистично значущих зв’язків (4 зв’язки між біглістю і показниками мотивації, 5 - між гнучкістю і показниками мотивації і 6 - між оригінальністю і показниками мотивації).

Результати показали, що творче мислення не пов’язане з такими показниками мотивації, як мотиви «внутрішнього фільтра», внутрішня учбова мотивація, потенціал дієвості, рівень спонукання мотиву. Це свідчить про те, що для учнів 6-х класів численні показники мотивації не впливають на розвиток творчого мислення.

Показники творчого мислення учнів 6-х класів значуще пов’язані з показниками мотивації: мотивами самоствердження, потребового блоку, зовнішньої учбової мотивації, силою мотиву. Між невербальною і вербальною оригінальністю творчого мислення і показниками мотивації виявився значущий кореляційний зв'язок.

Характер зв’язків між показниками творчого мислення та мотивації в учнів 7-х класів представлено в таблиці 2.13.


Таблиця 2.13


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал