П ередмова




Сторінка4/21
Дата конвертації08.12.2016
Розмір4.86 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21
2.9. Модель альтернативних витрат
Г. Хаберлера (G. Haberler)
На відміну від підходів Д. Рікардо, який брав за вихідну умову побудови моделі кількість товарів, що виробляється, і розглядав розбіжність у затратах робочого часу на їх виробництво, Г. Хаберлер
(G. Haberler) запропонував інтерпретувати цей підхід інакше — на основі
альтернативних витрат (або витрат заміщення).
Модель альтернативних витрат Г. Хаберлера передбачає графічну побудову та аналіз кривої виробничих можливостей у рамках ситуації двокраїнової економіки і дозволяє визначити оптимальне співвідношення у виробництві товарів за умов використання наявних ресурсів і новітньої (найліпшої) технології. Країни, як показують дослідження Г. Хаберлера, експортують переважно продукцію тих галузей, в яких вони володіють ексклюзивною технологію. У разі поширення такої технології та її доступності до використання в інших країнах експорт згаданої країни поступово падає, що породжує зміни у структурі світової торгівлі. Потрібно зазначити, що підходи, запропо-

40
новані Г. Хаберлером стосовно використання стандартної моделі економіки як основного інструмента дослідження процесів міжнародної
торгівлі, тісно пов’язані з теорією технологічного розриву.
2.10. Теорія технологічного розриву
(theory of technological gap)
Теорія технологічного розриву розроблена М. Познером
(M. Posner, який довів, що кожна індустріальна країна здатна зробити прориву будь-якому напрямі науки, техніки, технології, у результаті
якого одержані винаходи можуть бути освоєнні виробництвом. Такі
процеси, що відбуваються в індустріальних країнах, не збігаються у часі, тому у тих країнах, в яких були досягнуті технологічні переваги,
виникають одночасно і переваги конкурентні. Це дає можливість зазначеним країнам діставати монопольну ренту. При цьому зазначена ситуація може виникнути за однакової ресурсної забезпеченості країн учасниць світової торгівлі.
Визначення періоду, впродовж якого країна — продуцент інновації
буде найактивніше експортувати новий вид продукції, зроблено
М. Познером на основі порівняння імітаційного лага з лагом попиту.
Імітаційний лаг (imitation lag) визначається як проміжок часу між появою новітнього продукту водній з країні налагодженням випуску такого товару національними виробниками в інших країнах. Лаг попиту (demand lag) визначається як проміжок часу між моментом появи нового продукту на ринку країни і тим моментом часу, коли споживачі визнають цей продукт як товар-замінник іс- нуючим виробам або як якісно новий предмет споживання. Їх різниця, обчислена в одиницях виміру часу, показує тривалість чисто-
го лага, тобто періоду, коли експортні операції найбільш дієві та результативні.
Наукові підходи М. Познера справедливі як для визначення умов експорту готових продуктів, такі для експорту технологій. Закономірно, що в умовах сучасних світогосподарських процесів для утримання країною позиції провідного експортера потрібні системні заходи державного регулювання зі сприяння розвитку інноваційній діяльності,
постійна та активна підтримка процесів, пов’язаних із проведенням науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт та впровадження їх результатів у практику.

41
2.11. Теорія життєвого циклу товару
(product cycle theory)
Теорія життєвого циклу товару — це теорія, яка пояснює
мотиви і спрямування зовнішньої торгівлі, зумовлені невідповідністю фаз життєвого циклу товарів у різних країнах.
Автором теорії життєвого циклу товару є Р. Вернон (R. Vernon). Які М. Познер, він спрямував наукові дослідження на з’ясування конкурентних переваг національних фірм в умовах розриву різних країн, викликані існуючими умовами виробництва. Але Р. Вернон такий розрив пов’язав не з розбіжністю в освоєнні технічного прогресу, аз місцепо- ложенням товару у точці проходження ним фази розвитку виробництва.
Р. Вернон досліджував якісні зміни у сприйнятті товару покупцем,
що відбуваються протягом життя товару — від впровадження, зростання, зрілості ідо спаду. В теорії продуктового циклу, як правило,
виділяються три етапи: 1) поява нового продукту на ринку (new product stage); 2) зрілість продукту (standardized product stage);
3) випуск стандартизованого продукту (maturing product Переміщення товару з внутрішнього ринку на зовнішній виникає
мірою досягнення фази зростання та особливо зрілості. Підставою для цього слугуєте, що національні ринки освоюють різні цикли виробництва неодночасно, тобто має місце розбіжність фаз життєвого циклу в окремих країнах. Це дозволяє, по-перше, одержувати на зовнішньому ринку монополістичний прибуток по-друге, подовжувати життя товару в найбільш продуктивній фазі, яка дає фірмі найбільшу масу прибутку, якщо товар буде експортуватися.
Отже, міжнаціональні перепади фаз життєвого циклу товару створюють умови для одержання монопольного прибутку винятково при здійсненні зовнішньоекономічних стратегій.
2.12. Теорія конкурентних переваг М. Портера
(Porter’s competitive advantage theory)
М. Портер (M. Porter) поєднав макроекономічний аналіз конкурентних переваг країни з дослідженням відмінностей розвитку фірм, що застосовують зовнішньоекономічні стратегії. За М. Порте-

42
ром, наявність в країні природних ресурсів не може стати конкурентною перевагою нації. Навпаки, країни з багатими природними ресурсами можуть відставати в економічному розвитку, а ті країни, які відчувають нестачу природних ресурсів, — активно розвиватися. Такий розвиток пов’язаний із набутими перевагами, але не з факторами виробництва і тим більше не з використанням природних ресурсів.
М. Портер довів, що успіхи країн з багатою експортною складовою зумовлені сучасними конкурентними перевагами фірм, які ґрунтують- ся на постійно здійснюваних інноваціях та оновленні технологій.
У своїй теорії М. Портер виділив чотири детермінанти («ромб на-
ціональних переваг») — складові успіху, які визначають стан середовища, всередині якого формуються конкурентні переваги галузей і
фірм, а саме. Параметри факторів виробництва. Це насамперед фактори,
пов’язані з науково-технічним прогресом, — інформаційна, наукова і
технічна забезпеченість та стан ринкової, виробничої і соціальної інфраструктури, а також, крім того, традиційні фактори виробництва праця, земля, капітал, підприємницька активність. Стратегія фірми має відповідати становищу фірми у галузі і
стану ринку. Правильно обрана стратегія передбачає формування прогресивної бізнес-структури, заснованої на ефективному менеджменті. Параметри попиту. Це насамперед місткість ринку, його динаміка, диференціація, рівень вимог покупців до якості товару. Споріднені і підтримуючі галузі забезпечують експортні галузі
необхідними матеріалами, комплектуючими виробами, інформацією.
Це єдність взаємопов’язаних галузей — кластер.
М. Портер підкреслював, що на світовому ринку існує конкуренція фірми, а не урядів. Уряди можуть лише сприяти успіху конкурентної
боротьби вітчизняних виробників. Держава може посилити фактори успіху фірми шляхом виваженої економічної політики, підтримки інноваційного процесу і стимулювання експорту.
2.13. Теорія внутрішньогалузевої торгівлі
(intra-industry trade theory)
Історичними передумовами виникнення теорії внутрішньогалузевої торгівлі стали процеси активного розвитку міжнародного виробничого кооперування. Такий вид міжнародного співробітництва

43
засновується на взаємодії окремих виробничих циклів, що відбувається за дислокації певних ланок виробничого ланцюга у різних країнах.
При цьому зазначені виробничі цикли є тісно поєднаними і технологічно, а також економічно цілісними. Обмін готовими виробами, які належать до однієї й тієї ж номенклатури, а також окремими вузлами,
деталями, компонентами кінцевого продукту, зумовив появу внутріш-
ньогалузевої торгівлі (intra-industry trade), яка стала інтенсивно розвиватися разом з міжгалузевою торгівлею (inter-industry trade) і навіть витискати її.
Провідна роль у розвитку теоретичних та емпіричних досліджень внутрішньогалузевої торгівлі належить таким науковцям, як
Х. Грубель (G. Grubel), П. Ллойд (P. Lloyd), Б. Баласса (B. К. Ланкастер (К. Lancaster), П. Кругман (P. Krugman), П. Армінгтон
(Р. Armington), Е. Хелпман (Е. Helpman) та ін.
Проведені дослідження (передусім Х. Грубеля і П. Ллойда, а також
їхніми послідовниками) показали, що інтенсивність внутрішньогалузевої торгівлі, порівняно з базовими галузями, тим вища, чим більш технологічно насиченою є галузь. Особливо високою буде частка внутрішньогалузевої торгівлі в торгівлі хімічними продуктами, машинами, транспортними засобами, тобто науково- і техномісткими товарами. Закономірно, що чим більш промислово розвиненою є країна, тим вищою у структурі виробництва буде частка науково- і техномісткими галузей, тим більшою може бути частка внутрішньогалузевої торгівлі
у зовнішньому товарообігу.
Х. Грубель також досліджував феномен внутрішньогалузевої торгівлі і в іншому аспекті. Зокрема, він дав пояснення цього явища через розбіжність розподілу доходів у різних країнах.
Суттєво доповнив теорію внутрішньогалузевої торгівлі Б. Баласса,
показавши у своїх дослідженнях, що крім ефекту масштабу, виникнення і розширення внутрішньогалузевої торгівлі може бути пов’язано географічною близькістю прикордонних регіонів, розбіжностями у смаках і перевагах споживачів різних країну сільськогосподарських сезонах.
Для визначення галузевої співпорядкованості товарної номенклатури при здійсненні внутрішньогалузевої торгівлі Х. Грубель і П. Ллойд запропонували використовувати Стандартну міжнародну торгову класифікацію International Trade Classification — Внутрішньогалузева торгівля зумовлена низкою причин. Науковці
передусім називають диференціацію продуктів, яка в умовах сучасного стану монополістичної конкуренції стає ширшою, ефект масштабу,
географічне розташування виробництва і споживання, розбіжність

44
розподілу доходів у різних країнах, рівень агрегування товарної групи
(товарної позиції).
Для пояснення феномена внутрішньогалузевої торгівлі часто використовують ідеї М. Кемпа і П. Кругмана та теорію перехресного попиту С. Ліндера.
2.14. Сучасна теорія
ефекту масштабу
За напрямом дослідження проявів ефекту масштабу в умовах сучасного стану ринкових структур найбільший внесок зробили
М. Кемп (M. Kemp) і П. Кругман (P. Krugman). Вони довели, що незважаючи на той факт, що певні країни володіють приблизно однаковим ресурсним потенціалом, однаково існують умови, за яких товарообмін між ними буде вигідним, а саме — за умов спеціалізації у галузях, яким властивий ефект масового виробництва.
Спільний інтерес країн — учасниць товарообміну полягає утому, що виникає можливість розширити виробництво і знизити витрати — реалізувати ефект масштабу. Для цього потрібен місткий ринок, тобто світовий.
Модель М. Кемпа, яка графічно відображає трансформацію виробничих потужностей при випуску двох товарів, демонструє можливі
випадки розвитку зовнішньої торгівлі. За наявності зростаючого ефекту масштабу розвиток зовнішньої торгівлі може зумовити такі
зміни в економіці 1) виробництво може повністю спеціалізуватися на одному з двох товарів, який і буде експортуватися, або) вироблятимуться обидва товари, тоді для з’ясування орієнтирів експорту має залучатися додаткова інформація.
Модель П. Кругмана заснована на принципі одночасного вивчення двох економічних явищ — масштабів виробництва і монополістичної
конкуренції. П. Кругман спростовує висновки традиційної теорії міжнародної торгівлі стосовно того, що за умов ідентичності смаків та уподобань споживачів удвох взятих за приклад країнах, майже при однаковому рівні і подібній структурі доходів населення та наявності
приблизно однакових факторів виробництва (за показниками обсягу і
структури), — міжнародний товарообмін неможливий. П. Кругман доводить, що якщо торгівля між такими країнами відбуватиметься, то це приятиме збільшенню обсягів торгівлі для кожної фірми у кожній з країн. Як наслідок, розширення ринку веде до зниження витрату роз-

45
рахунку на одиницю продукції, що реалізується, тобто відбувається економія витратна масштабах виробництва.
2.15. Теорія перехресного попиту
С. Ліндера (overlapping demand theory)
Теорія перехресного попиту С. Ліндера (S. Linder), або те-
орія подібності переваг, пояснює міжнародну торгівлю серед розвинених країн, спираючись на факт відповідності обсягу і структури попиту певному рівню доходів надушу населення.
Країна, яка досягла високого рівня споживання може експортувати товарні надлишки, але цей товар має відповідати можливостям споживача з певним рівнем добробуту. Тому експортний товар певного рівня споживання має шукати ринок збуту серед країн з аналогічним середньодушовим доходом.
С. Ліндер стверджував, що насиченість попиту на внутрішньому ринку є головною умовою того, що товаропотоки спрямовуватимуться назовні. Проте оптимальний результат експорту може бути досягнутий утому випадку, коли інша країна матиме структуру попиту подібну до структури попиту країни походження товару. Передумовою найбільш інтенсивної взаємної торгівлі є високий рівень доходу населення, який властивий країнам-партнерам, — за таких умов спостерігається найбільший перетин структур попиту.
С. Ліндер вважав, що його висновки можуть бути застосовані тільки до торгівлі продукцією обробної промисловості, а торгівля природними ресурсами має пояснюватися традиційно — на основі теорії порівняльних переваг і концепції Хекшера — Оліна.
На відміну від концепції Хекшера — Оліна, яка засновується на аналізі пропозиції товарів на світовому ринку, концепція С. Ліндера
ґрунтується на аналізі попиту. Зокрема, С. Ліндер враховує фактор
«смаки і переваги споживача і стверджує, що вони значною мірою обумовлюються доходами людей, а отже, для окремо взятої країни середній дохід у розрахунку надушу населення зумовлює специфіковану для кожної країни структуру попиту. У свою чергу унікальна структура попиту кореспондується зі структурою виробництва товарів і
товарний асортименту підсумку визначає експорт країни. Коли країни
(кожна зі своєю специфікою внутрішнього споживання) вступають у відносини товарного обміну, то до його сфери потрапляють ті товари,

46
які споживаються у обох країнах, тобто на які існує перехресний попит. Теорема Рибчинського

(Rybczynski theorem)
Наукова ідея Т. Рибчинського, представлена як обґрунто- вана ним теорема на основі аналізу зовнішньоторговельної моделі загальної рівноваги. Зміст теореми Рибчинського полягає утому, що збільшення одного фактора виробництва (наприклад, капіталу) повинно зумовити абсолютне розширення виробництва того товару, випуск якого пов’язаний з відносно інтенсивнішим використанням саме цього фактора (порівняно з іншим, наприклад, працею) ідо скорочення виробництва іншого товару, випуск якого засновується на посиленому використанні іншого фактора (тобто праці).
Якщо капіталоозброєність праці в економіці у цілому зростає, то виробництво розширюється саме у капіталомісткій галузі, тоді яку працемісткій галузі обсяг виробництва скорочується. Отже, збільшення пропозиції і використання одного з факторів виробництва веде до непропорційно більшого зростання виробництва і доходів у тій галузі, в якій цей фактор виробництва використовується найбільш інтенсивно, і
зменшення виробництва і доходів у галузі, в якій він застосовується менш інтенсивно. Таке співвідношення дозволяє встановити зв’язок між розвитком зовнішньої торгівлі та економічним зростанням.
Т. Рибчинський, досліджуючи результати впливу зовнішньої торгівлі на розвиток внутрішнього ринку і формування його структури,
висловив думку, що за незмінності цінна товари і фактори виробництва, збільшення одного виду виробництва завдяки успішному експорту зумовить скорочення випуску і частку інших галузей. Така ситуація найбільш показова для малих країн — Голландії (так звана голландська хвороба, Великої Британії, Норвегії та інших країн, в яких унаслідок інтенсивної розробки родовищ корисних копалин відбулось прискорене перетікання ресурсів із галузі в галузь. У Голландії, наприклад, превалююча орієнтація ресурсів на видобуток нафти погіршила умови економічного розвитку машинобудівної галузі.
Теорема Т. Рибчинського заклала основу теорії деіндустріалізації, у рамках якої досліджується ефект руйнівного економічного зростання.

47
2.17. Теорія митного союзу
(theory of Customs Union)
Теорія митного союзу є найбільш розвиненим у сучасній науковій літературі спрямуванням досліджень інтеграційних процесів.
Митний союз є одним з п’яти етапів інтеграції. Згідно з критерієм ускладнення організаційної форми об’єднання місце митного союзу визначається так преференційні угоди, зони вільної торгівлі, митний союз, спільний ринок, економічний союз. Одним із засновників теорії
митного союзу є Дж. Вінер (J. Viner), який представив свої ідеї у книзі Customs Union Issue» (1950); з його послідовників найбільш відомі праці Дж. Міда (J. Meade), зокрема, «The Theory of Customs
Union» (1955).
Дж. Вінером визначені два ефекти — ефект розширення тор-
гівлі (trade creation) та ефект згортання торгівлі (trade Виникнення ефекту розширення торгівлі (trade creation) пов’язано з тим, що за умов інтеграційного об’єднання внаслідок лібералізації відносин між членами такого угруповання збільшуються внутрішні товаропотоки. Виникнення ефекту згортання торгівлі diversion) зумовлено тим, що практика протекціонізму, яка застосовується країнами-членами інтеграційного об’єднання, зменшує торгівлю з третіми країнами.
Ефект розширення торгівлі виявляється тоді, коли економічно обґрунтованим (з огляду на більш ефективне використання ресурсів та нижчі витрати виробництва) є надходження певного товару з інших країн інтеграційного об’єднання, ніж виготовлення такого продукту у межах національної системи господарювання. За зазначених умов дія ефекту розширення торгівлі — позитивна.
Ефект згортання торгівлі виникає у разі, якщо витрати на виробництво певного товару у третіх країнах нижчі, ніжу країнах- постачальниках, які є членами інтеграційного об’єднання. За таких умов для національної економіки окремо взятої країни — члена угруповання, імпорт товарів із третіх країн був би більш вигідним, ніж його ввіз з якоїсь з країн об’єднання. Це означає, що дія ефекту згортання торгівлі — негативна.
Обидва ефекти діють разом, тому загальний результат участі певної
країни в інтеграційному процесі визначається через зіставлення приросту зниження добробуту країни, а саме, в абсолютному вимірі ефект розширення торгівлі має перевищувати ефект згортання торгівлі.

48
Основні терміни та поняття
Актив торгового балансу, лаг імітаційний, лаг попиту, лаг чистий, меркантилізм, митий союз, монетаризм, протекціонізм, перевага абсолютна, перевага відносна, фритредерство.
Контрольні запитання,
завдання та проблеми для обговорення
1. У чому полягає основний зміст меркантилізму. Розкрийте сутність теорії абсолютних переваг А. Сміта. Назвіть і прокоментуйте правила ефективних експортних позицій, виведених А. Смітом. Дайте визначення порівняльних переваг. Сформулюйте закон інтернаціональної вартості і закони міжнародної конкуренції Дж. С. Мілла.
6. Поясніть сутність двофакторної моделі зовнішньої торгівлі
Е. Хекшера і Б. Оліна.
7. Які визначальні положення економічної теорії взяті для об-
ґрунтування і доведення теореми вирівнювання цін факторів виробництва. Використовуючи знання теореми Столпера — Семюелсона поясніть сутність ефекту підсилення (magnification effect).
9. Поясніть зміст формально-логічної суперечності, яку виявив
В. Леонтьєв, здійснюючи емпіричну перевірку основних положень теорії Хекшера — Оліна.
10. Порівняйте підходи Д. Рікардо і Г. Хаберлера до моделювання кривої виробничих можливостей за ситуації міжнародного обміну між двома країнами. Як засновуючись на висновках теорії технологічного розриву М. Познера (порівнюючи імітаційний лаг із лагом попиту, визначити період, упродовж якого країна — продуцент інновації
буде найактивніше експортувати новий вид продукції. Зробіть порівняльний аналіз наукових підходів до визначення переваг країну міжнародній економічній діяльності а) за
А. Смітом (теорія абсолютних переваг б) за Р. Торренсом і
Д. Рікардо (теорія порівняльних переваг в) за М. Портером
(теорія конкурентних переваг. Визначте сутність сучасної теорії ефекту масштабу і приведіть за приклади відмінності наукових підходів М. Кемпа і П. Кругмана.

49
14. Сформулюйте теорему Т. Рибчинського.
15. Які висновки для економічної політики можна зробити, рун- туючись на теорії митного союзу?
Тести
1. Відмінність теорії і політики раннього і пізнього меркан-
тилізму полягає у такому:
а) ранній меркантилізм засновувався на теорії грошового балансу, а пізній — на теорії активного торгового балансу;
б) ранній меркантилізм засновувався на теорії активного торгового балансу, а пізній — на теорії грошового балансу;
в) ранній меркантилізм відображав реалії Х ст., пізній — реалії економіки і політики ХVIІ—ХVIІІ ста сутнісні підходи теорії
активного торгового балансу і грошового балансу повністю збігаються. А. Сміт виділяв такі конкурентні переваги країн:

а) функціональні та організаційні;
б) дійсні і псевдоіснуючі;
в) природні і набуті;
г) економічні і політичні.
3. Критерії вибору експортного та імпортного спрямування для
максимізації вигоди від зовнішньої торгівлі, за Д. Рікардо, такі:
а) перший — імпортується товар, який має порівняльні переваги стосовно інших товарів внутрішнього ринку, а експортується той, який таких переваг не досяг другий — імпортний товар може стати для іншої країни експортний у разі, якщо його порівняльні національні витрати будуть нижчі, ніж відносні витрати аналога в іншій країні;
б) перший — експортується товар, який має порівняльні переваги стосовно інших товарів внутрішнього ринку, а імпортується той, який таких переваг не досяг другий — експортний товар може стати імпортним для іншої країни у разі, якщо його порівняльні національні витрати будуть нижчі, ніж відносні витрати аналога в іншій країні;
в) перший — експортується товар, який має порівняльні переваги стосовно інших товарів внутрішнього ринку, а імпортується той, який має абсолютні другий — експортний товар може стати імпортним для іншої країни у разі, якщо його порівняльні національні витрати будуть нижчі, ніж відносні витрати аналога в
іншій країні, а абсолютні незмінні.

50
4. Застосування принципу порівняльних перевагу теорії
Е. Хекшера та Б. Оліна відрізняється від підходу Д. Рікардо
тим, що:
а) при обґрунтуванні можливості країн брати участь у міжнародному обміні Д. Рікардо спирався на порівняння відносних цін ресурсів, а Е. Хекшер та Б. Олін — на порівняння відносних цін товарів;
б) при обґрунтуванні можливості країн брати участь у міжнародному обміні Д. Рікардо спирався на порівняння відносних цін товарів, а Е. Хекшер та Б. Олін — на порівняння відносних цін ресурсів;
в) при обґрунтуванні можливості країн брати участь у міжнародному обміні Д. Рікардо спирався на порівняння відносних цін суто на готовий продукт, а Е. Хекшер та Б. Олін — на порівняння відносних цін товарів з урахуванням вартості супутніх послуг, пов’язаних з просуванням товарів на зовнішньому ринку;
г) при обґрунтуванні можливості країн брати участь у міжнародному обміні Д. Рікардо спирався на порівняння відносних цінна товари і ресурси, а Е. Хекшер та Б. Олін — на порівняння відносних цін тільки ресурсів.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал