П ередмова



Pdf просмотр
Сторінка3/21
Дата конвертації08.12.2016
Розмір4.86 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21
Основні терміни та поняття
Зовнішньоекономічні зв’язки, зовнішньоекономічна діяльність, зовнішньоекономічна діяльність підприємства, зовнішньоекономічна операція, зовнішньоекономічний потенціал, імпортер, експортер,
суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності.

28
Контрольні запитання, завдання
та проблеми для обговорення
1. Наведіть визначення таких понять «зовнішньоекономічні
зв’язки», зовнішньоекономічна діяльність, зовнішньоекономічна операція. Поясніть відмінність термінів зовнішньоекономічні зв’язки», зовнішньоекономічна діяльність, зовнішньоекономічна операція. Що являє собою зовнішньоекономічний комплекс країни Проаналізуйте його на прикладі України. Якими принципами керуються суб’єкти ЗЕД в Україні. Яким чином класифікуються суб’єкти ЗЕД?
6. Назвіть основні цілі суб’єктів, що здійснюють ЗЕД.
7. Назвіть основні види ЗЕД.
8. Охарактеризуйте сучасний стан ЗЕД України. Назвіть основні напрями розвитку зовнішньоекономічних зв’язків
України.
10. Обґрунтуйте основні напрями покращення міжнародної економічної діяльності України за сучасних фінансово-економічних умов.
Тести
1. ЗЕД — це діяльність, яка пов’язана з відносинами між:
а) двома резидентами;
б) двома нерезидентами;
в) державою і нерезидентом.
2. Хто з названих може бути суб’єктами ЗЕД в Україні:
а) громадяни України, права яких необмежені законом;
б) юридичні особи, що зареєстровані в Україні;
в) уряд США;
3. За дієздатністю суб’єкти ЗЕД поділяються так:
а) держава і власники;
б) підприємства і фірми;
в) фізичні та юридичні особи.
4. Що з перерахованого належить до основних видів ЗЕД:
а) науково-виробнича кооперація з іноземними суб’єктами господарювання б) комплектація імпортних закупівель;
в) отримання картки суб’єкта ЗЕД на митниці.

29
5. Обов’язок дотримуватись при здійсненні ЗЕД порядку,
встановленого законодавством України, — це:
а) принцип верховенства закону;
б) принцип юридичної рівності;
в) принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва.
6. Обов’язок України щодо виконання договорів і зобов’язань
у сфері міжнародних економічних відносин — це:
а) принцип юридичної рівності та недискримінації;
б) принцип суверенітету народу України;
в) принцип верховенства закону.
7. Принцип верховенства закону — це:
а) рівність перед законом всіх суб’єктів ЗЕД;
б) регулювання ЗЕД тільки законами України;
в) обов’язок додержуватися при здійсненні ЗЕД тільки порядку,
встановленого законодавством.
8. Принцип рівності передбачає:
а) рівність перед законом всіх суб’єктів ЗЕД;
б) регулювання ЗЕД тільки законами України;
в) обов’язок додержуватися при здійсненні ЗЕД порядку, встановленого законодавством.
9. Демпінг — це продаж закордоном товарів за цінами, які по-
рівняно з цінами у країнах експорту є:
а) дещо вищі;
б) такі самі;
в) нижчі.
10. Визначте пріоритетний напрям державної політики в Украї-
ні стосовно імпорту на сучасному етапі:
а) структурна перебудова імпорту;
б) поступове розширення селективного імпорту дефіцитної сировини з країн, що розвиваються;
в) стимулювання конкурентного середовища на внутрішньому ринку.
Література
1. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств підручник для вузів І. В. Багрова, НІ. Редіна, В. Є. Власюк, О. О. Гетьман. — К. :
ЦНЛ, 2004. — 580 с. Торгова Л. В. Основи зовнішньоекономічної діяльності навчально-методичний посіб. : для студ. вищ. навч. закл.] / Торгова Л. В.,
Хитра О. В. — Львів : Новий світ, 2006. — 512 с. Гребельник О. П. Основи зовнішньоекономічної діяльності. 3-тє видання перероблене та доповнене : підруч. для студ. вищ. навч. закл.] О. Гребельник — К. : Центр учбової літератури, 2008. — 432 с.

30
4. Дідівський МІ. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства :
навч. посібник для студ. вищ. навч. закл.] / М. Дідівський — К. Знання, 2006. — 462 с. — (Вища освіта ХХІ століття. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства : підруч. для студ. вищ. навч. закл.] / Ю. В. Макогон, В. С. Рижиков, та ін. / — К. :
ЦНЛ, 2006 — 424 с. Козак Ю. Г. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств Ю. Г. Козак, Н. С. Логвінова, І. Ю. Сіваченко; 2-ге видання перероблене та доповнене. — К. : ЦНЛ, 2006. — 792 с. Румянцев А. П. Зовнішньоекономічна діяльність : навчальний посібник для студ. вищ. навч. закл.] / Румянцев А. П, Румянце- ва Н. С. — К. : ЦНЛ, 2004. — 377 с. Закон України від 16.04.91 р. № 956-XII Про зовнішньоекономічну діяльність. Електронний ресурс. — Режим доступу ststind=11 9. Закон України від 05.02.92 р. № 2097-XII Про Єдиний митний тариф Електронний ресурс. — Режим доступу 10. Закон України від 05.04.01 р. № 2371-III Про Митний тариф України»
(зі змінами та доповненнями) Електронний ресурс Режим доступу 11. Митний кодекс України Зі змiнами i доповненнями, внесеними
Законами України вiд 28 листопада 2002 року Електронний ресурс. — Режим доступу 12. Інформаційно-аналітичні матеріали Держкомстат України Електронний ресурс. — Режим доступу:
http://www.ukrstat.gov.ua/ореrativ
13. Про стан платіжного балансу в 2009 році. Електронний ресурс Режим доступу 14. Інформаційно-аналітичні матеріали. Електронний ресурс. Режим доступу. Економічна політика України таблиця основних показників економічного розвитку України. Електронний ресурс. — Режим доступу 16. Зовнішня торгівля України товарами та послугами. Електронний ресурс. — Режим доступу //ukrexport.gov.ua/ukr/economica/ukr/2185.html

Р о з діл bibТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ
2.1. Меркантилізм (mercantilism)
Меркантилізм — теорія і політика торгового капіталу періоду первісного нагромадження (європейські держави ХVI—
ХVIIІ ст.). Згідно з підходами меркантилізму економічний добробут визначається кількістю придбаних дорогоцінних металів. Основний зміст меркантилізму полягає в обмеженні імпорту та збільшенні
експорту для того, щоб в країні накопичувалось істинне, на думку прихильників меркантилізму, багатство — золото, срібло тощо, а сальдо торгового балансу було б незмінно активним.
Представниками цієї економічної думки можна назвати таких науковців, як У. Стаффорд (W. Stafford), Т. Ман (T. Mann), Д. Стюарт. Steuart), А. де Монкретьєн (A. de Montchrestien), А. Серра (A. та ін. У своїй еволюції меркантилізм пройшов два етапи 1) ранній меркантилізм Х ст., 2) пізній меркантилізм ХVIІ—ХVIІІ ст.
1. Ранній меркантилізм, або інакше — монетаризм, засновувався на теорії грошового балансу. Залучення та утримання грошей в країні забезпечувало збільшення багатства суспільства і держави. Вивіз грошей був заборонений як громадянам країни, такі іноземцям;
металеві і паперові знаки мали витрачатися лише всередині країни.
Основні положення раннього меркантилізму: а) багатство суспільства створюється у сфері обігу б) основним багатством є золоті та срібні
гроші, в) мета державної політики у сфері зовнішній торгівлі — нагромадження в країні таких надходжень (золота і срібла. Пізній меркантилізм засновувався на теорії активного торгово-
го балансу. На теоретичній основі пізнього меркантилізму почав формуватися протекціонізм економічної політики держави. Одним з основних положень теорії меркантилізму ХVIІ—ХVIІІ ст. є перевищення експорту над імпортом, що забезпечує приплив грошей з-за кордону і
сприяє зростанню національного багатства. Звідси відповідна зовнішньоторговельна політика держави субсидії експортним галузям і
суб’єктам господарювання, заохочення експорту готової продукції та

32
заборона вивозу сировини, обмеження імпорту тих товарів, які можуть становити конкуренцію вітчизняним аналогам та ін.
Основні положення пізнього меркантилізму: а) вивіз товарів закордон має перевищувати ввіз, при цьому цінність імпорту визначається лише тим, наскільки він стимулює, а отже, зростанню сприяє експорт б) для забезпечення активного торгового балансу можуть бути використані два способи — по-перше, вивіз готової
продукції (більш дохідної порівняно з сировиною по-друге, через надання посередницьких послугу здійсненні зовнішньоторговельних операцій за наявності контролю держави за вивозом коштів закордон в) застосування мита дозволяє заохочувати вивіз товарів і
обмежувати ввіз.
Сучасний протекціонізм розглядається не як обов’язкова та виняткова модель розвитку, а як окремий випадок економічної політики.
Мотиви сучасного протекціонізму захист новітніх (молодих) видів виробництва і галузей запобігання виникненню на національному ринку явищ імпортного демпінгу сприяння диверсифікації виробництва;
створення умов для збільшення зайнятості підтримка оборонної промисловості тощо.
2.2. Теорія абсолютних переваг
(absolute advantage theory)
А. Сміт (А. Smith) запропонував теорію абсолютних пере-
ваг, яку протиставив меркантилізму. Теорія А. Сміта стала підґрунтям політики фритредерства — вільної торгівлі.
Абсолютні переваги — це можливість країни виробляти певний товар із меншими витратами порівняно з іншими країнами. А. Смітом було доведено, що зовнішня торгівля створює позитивний ефект збільшення національного багатства, без застосування додаткових ресурсів. Обґрунтування цього положення полягає у такому. Зазвичай експортується той товар, який ціниться вище закордоном, ніж в країні
його виготовлення, оскільки там він дефіцитний. Через це товар дає
експортний дохід, який вищий порівняно з тим, який утворюється на внутрішньому ринку. В умовах закритої економіки і за відсутності зовнішньої торгівлі для аналогічного приросту доходу необхідно було б залучати додаткові ресурси — без цього такий приріст був би неможливим
33
На підставі доказів, що зовнішня торгівля веде до збільшення національного багатства А. Сміт вивів правила ефективних експортних позицій
країни, а саме 1) експортувати варто той товар, відповідно якого в країні
досягнуті абсолютні конкурентні переваги 2) абсолютні переваги досягаються тоді, коли національний товар має більш низькі витрати порівняно з витратами інших державна виробництво аналога.
Здійснюючи експорт товарів, за якими витрати виробництва нижчі,
ніж закордоном, варто одночасно імпортувати ті товари, що мають більш високий рівень витрат всередині країни порівняно з виробництвом поза її
межами. Як наслідок, кожна з країн буде виробляти дешевші товари понад внутрішньої потреби, здійснюючи обмін надлишками із закордонними партнерами за наявності взаємної вигоди.
Таким чином, в економічній системі А. Сміта були визначені об’єктивні
умови міжнародної спеціалізації, а саме якщо витрати виробництва певного товару однієї нації нижчі порівняно з витратами виробництва іншої нації,
то перша з них має абсолютні переваги і може спеціалізуватися на виробництві та торгівлі цього блага. За умов пріоритетного розвитку галузей, що досягли абсолютних переваг, результатом орієнтації країн на ефективну спеціалізацію стає природний процес міжнародного поділу праці.
Взаємні вигоди учасників міжнародної торгівлі, за А. Смітом, визначаються так 1) міжнародна спеціалізація веде до збільшення загальної кількості товарів, що випускаються у всіх учасників світової торгівлі) світова торгівля дозволяє одержати більше товарів, у ширшому асортименті таза нижчими цінами.
А. Сміт виділяв 1) природні переваги країни (кліматичні, природні
умови) і 2) набуті переваги, ті, які визначаються спеціалізацією виробництва. Сучасний підхід до використання теорії абсолютних переваг потребує урахування таких визначальних факторів, як використання наукових і технологічних досягнень, оскільки саме вони забезпечують набуті конкурентні якості країни.
2.3. Теорія порівняльних переваг
(comparative advantage theory)
Порівняльні переваги — це здатність виробляти товар із більш низькими витратами порівняно з виробництвом товарів у інших галузях країни (із більш низькими витратами заміщення).
Першість стосовно виникнення ідеї порівняльних переваг належить
Р. Торренсу (R. Torrens). Д. Рікардо (D. Ricardo) науково довів цю ідею та

34
представив концептуально. Зважаючи на це назва концептуального підходу відображає подвійне авторство — теорія Рікардо — Торренса.
Завдяки обґрунтуванню ідеї порівняльних переваг стало доведеним вигідність міжнародної торгівлі навіть утому випадку, коли не існує
певних абсолютних переваг, але є для цього підстави з позиції зіставлення цін (витратна внутрішньому ринку різних країн.
Порівняльні переваги можна спостерігати там, де для виробництва двох товарів необхідна різна кількість праці. Коли виробництво характеризується різними витратами праці. Це означає, що внутрішні альтернативні вартості двох товарів у різних країнах різні, внаслідок цього внутрішні співвідношення цін до встановлення торговельних відносин також різні, отже, виникають підстави для виникнення альтернативної вартості.
Згідно з цією теорією необхідним є зіставлення витрат виробництва не тільки однотипних товарів різних країна й різнорідних товарів усередині
країни. Може скластися ситуація, за якої продукція певної галузі окремо взятої країни має нижчі витрати, ніжу інших країнах, але вищі, ніж продукція вітчизняної найбільш розвиненої галузі. Тому слід відмовитись від порівняльно менш ефективного виробництва, а ресурси, що вивільнилися,
спрямувати у більш ефективне виробництво. Це означає, що експортна галузь має бути більш високопродуктивною порівняно з іншими галузями країни. Тоді збільшення частки цього виду виробництва дозволить країні
збільшити свій національний дохід.
Критерії вибору експортного та імпортного спрямування для максимізації вигоди від зовнішньої торгівлі, за Д. Рікардо 1) експортується товар,
який має порівняльні переваги стосовно інших товарів внутрішнього ринку,
а імпортується той, який таких переваг не досяг 2) експортний товар може стати імпортним для іншої країни у разі, якщо його порівняльні національні
витрати будуть нижчі, ніж відносні витрати аналога в іншій країні.
Висновки Д. Рікардо побудовані на вимірі відносних ціну годинах праці. У наш час до таких самих висновків можна дійти, піддавши порівнянню ціни (витрати) у доларовому еквіваленті або в євро, унаслідок того,
що всі види валют функціонують у режимі обмінного валютного курсу.
2.4. Закони Дж. С. Мілла (J. S. Mill)
Подальшу розробку теоретичних проблем із напряму дослідження порівняльних переваг і поглиблення цього спрямування ві- дображають праці Дж. С. Мілла, який сформулював закони інтернаціональної вартості і міжнародної конкуренції.

35
Закон інтернаціональної вартості відображає діапазон світової
ціни товару. Дж. С. Мілл довів, що нижчі порівняльні ціни товару будуть виштовхувати його з країни, і він стане об’єктом зовнішньоекономічної експансії. Товар же з відносно високими цінами буде поступатися місцем імпорту. Світова ціна встановлюється у межах відносних цін, які існували в країнах до початку обміну.
Сутність законів міжнародної конкуренції полягає у такому:
• спеціалізація веде до рівноваги у вигодах;
• умовою повної або часткової спеціалізації є нерівність у доходах від виробництва;
• можливість повної виробничої спеціалізації визначається еластичністю заміни у споживанні товарів, що виробляються, і відносним вирівнюванням абсолютних вигод держав, які беруть участь у міжнародному обміні.
2.5. Теорія Хекшера — Оліна
(Heckscher — Ohlin theory)
Теорія Хекшера — Оліна — це вчення, згідно з яким країна обирає спрямування експортного виробництва, заснованого на використанні насиченого ресурсу, а спрямуванням для імпортує виробництво, яке передбачає використання рідкісного ресурсу.
Е. Хекшер (Е. Htckscher) і Б. Олін (В. Ohlin) запропонували двофа-
кторну модель зовнішньої торгівлі, включивши до її складу, крім праці, дію ще одного фактора виробництва — капіталу, розвинувши таким чином теорію порівняльних переваг Д. Рікардо.
Теорія Е. Хекшера та Б. Оліна при обґрунтуванні можливості країн щодо участі у міжнародному обміні спирається на науковий прийом,
застосований Д. Рікардо, — порівняння відносних цін. Але якщо
Д. Рікардо в основу дослідження було покладено відносні ціни товарів,
то Е. Хекшером та Б. Оліним — відносні ціни ресурсів. За теорією Хе- кшера — Оліна, фактори виробництва розподілені між країнами нерівномірно, вони є диференційованими за ознаками кількості та якості.
Відносні ціни ресурсів залежать від їх насиченості та рідкісності. Насичений ресурс дешевший, рідкісний — відносно дорогий.
Із цього витікає визначення критеріїв вибору спрямувань зовнішньої
торгівлі залежно від наявності ресурсів, а саме 1) експорту має підлягати товар, який містить насичений ресурс, а імпортуватися той, при виробни-

36
цтві якого використовується рідкісний ресурс 2) спеціалізація всередині
країни має будуватися на використанні більш дешевого ресурсу — якщо капітал є дешевим, то орієнтуватися треба на капіталомістку продукцію,
якщо праця є дешевою — то на трудомістку.
Сучасна структура зовнішньої торгівлі різних країну цілому підтверджує правильність теорії Хекшера — Оліна, згідно з якою модель міжнародної торгівлі пов’язана зі структурою економіки країн, які вступають у зовнішньоторговельні відносини, а також із внутрішнім розподілом прибутків. Однак за сучасних умовне можна ігнорувати процеси, які відбуваються у міжнародному переміщенні факторів виробництва і зумовлюють послаблення значимості індивідуальних відмінностей країн, заснованих на ресурсному потенціалі. Міжнародний рух капіталу змінює зовнішню торгівлю, приводить до однакової забезпеченості факторами виробництва у різних країнах і ліквідує різницю у нормах прибутку.
2.6. Теорема вирівнювання цін факторів
виробництва (the factor price equalization theorem)
Ситуація на внутрішньому ринку ресурсів окремих країні експорт товарів взаємопов’язані. Якщо припустити, що має місце надлишок капіталу, то це зумовлює спеціалізацію на виробництві капіталомістких товарів і перелив надлишкового фактора виробництва в експортні галузі, що супроводжується зростанням цінна капітал. Аналогічно за надлишку праці виробляється більше трудомістких товарів,
при цьому за рахунок збільшення попиту на працю береться зростання заробітної плати (ціна праці. Відповідні зміни відбуватимуться він- шій країні (країна-партнер) з тією лише різницею, що дефіцитний, у першій країні, фактор виробництва є надлишковим, і навпаки. Отже, у процесі міжнародної торгівлі відбувається вирівнювання цін факторів виробництва.
Вагомий внесок у розвиток і уточнення моделі Хекшера — Оліна здійснив П. Семюелсон (P. Samuelson). Зроблений ним економічний
синтез можна подати у вигляді теореми: у разі однорідності факторів виробництва, ідентичності техніки, досконалої конкуренції та повної
мобільності товарів міжнародний обмін вирівнює ціну факторів виробництва між країнами. Теорема вирівнювання цін факторів виробниц-

37
тва відома також під назвою теорема HOS — теорема Хекшера —
Оліна — Семюелсона.
Дослідження П. Семюелсона доводять, що в умовах сучасних економічних відносин виділяють не поглиблення розбіжності національних цінна ресурси, а наближення до певного міжнародного рівня
(тобто відбувається вирівнювання цін).
2.7. Теорема Столпера — Семюелсона
(Stolper — Samuelson theorem)
Теорема Столпера — Семюелсона показує як розподіляються доходи від зовнішньої торгівлі між власниками факторів виробництва. Послідовний вплив взаємопов’язаних економічних ефектів є
таким: зростання світових цінна експортний товар зумовлює збільшення його пропозиції на зовнішньому ринку, це стимулює виробництво. Зростання ж обсягів готової продукції потребує більшого залучення ресурсів на внутрішньому ринку підвищується попит на ресурсоінтенсивний фактора разом з тим і ціни на нього. Така ситуація веде до збільшення доходів власників відповідного (ресурсоінтен- сивнго фактора) і одночасно зменшує доходи власників інших факторів виробництва. Отже, підвищення світових цін створює переваги у доходах власників інтенсивних факторів виробництва і, навпаки, погіршує стан власників інших факторів виробництва.
Визначальне положення теореми виведеної В. Столпером
(W. Stolper) і П. Семюелсоном (P. Samuelson) можна сформулювати так якщо відсутнє спільне виробництво, а економіка характеризується досконалою конкуренцією (тобто ціна кінцевого продукту дорівнює
сумі цін факторів виробництва, то ціна продукту змінюється настільки, наскільки в середньому змінюється ціна факторів виробництва.
За умов здійснення зовнішньої торгівлі, наприклад, праценадлиш- ковою країною, ціна праці має зростати більшою мірою порівняно з ціною товару для того, щоб було компенсовано зменшення ціни капіталу. Таке випереджальне збільшення ціни праці у зіставленні з ціною товару, що реалізується на зовнішньому ринку, має назву ефект під-
силення (magnification Порівнюючи виробництво працемісткого товару і капіталомісткого, необхідно зазначити таке оскільки зростання відносних витратна виробництво працемісткого товару супроводжується збільшенням від-

38
ношення ціни праці до ціни капіталу, тоді ціна послуг праці зростає
стосовно обох товарів, а ціна послуг капіталу — знижується. Відповідно реальна винагорода власників праці зростає, а власників капіталу знижується.
2.8. Парадокс Леонтьєва (Leontief paradox)
В. Леонтьєв здійснив емпіричну перевірку основних положень теорії Хекшера — Оліна і дійшов парадоксальних висновків.
Використовуючи модель міжгалузевого балансу «витрати-випуск»,
В. Леонтьєв показав, що в американському експорті переважають не капіталомісткі товари, як виходило з теорії Хекшера — Оліна, а трудомісткі. Отже, імпорт був представлений здебільшого капіталомісткими товарами.
Подальший науковий пошук, який мав замету пояснення парадок-
су Леонтьєва, привів до думки щодо необхідності введення розширеного тлумачення теорії Хекшера — Оліна. Сутність розширеного під-
ходу полягає утому, що, визначаючи місце країни у міжнародній торгівлі і здійснюючи аналіз її зовнішньоторговельних потоків, слід враховувати щонайменше три додаткові обставини 1) неоднорідність ресурсів 2) використання у виробничих процесах природних ресурсів,
беручи до уваги масштаби вкладення капіталу 3) залежність місця країни у міжнародному поділі праці від впливу зовнішньоторговельної
політики держави. Неоднорідність ресурсів обґрунтована на основі більш докладної
(чотирифакторної) моделі факторів виробництва, яка дістала назву модель кваліфікації робочої сили. Така модель відображає відносні ціни чотирьох факторів капіталу, землі, кваліфікованої і некваліфікованої праці, і стала основою вирішення парадоксу Леонтьєва. Саме рівень кваліфікації робочої сили став причиною того, що в американському експорті
виявилась відносна надлишковість праці як економічного ресурсу, а в експорті країн, що розвиваються, була представлена продукція, що потребувала значних витрат некваліфікованої праці.
Результатом подальшого поглиблення досліджень парадоксу Леон- тьєва стало нове уявлення про капітал: виокремились такі складові, як фізичний капітал, людський капіталі капітал знань. Крім того, до факторів виробництва почали застосовувати ієрархічні принципи, що передбачає виділення а) базисних факторів (пов’язаних з природними

39
ресурсами, кліматичними умовами, географічним положенням країни)
і б) розвинених факторів, тобто тих факторів виробництва, які є продуктом економічного розвитку (нові технології, кваліфікована робоча сила, сучасна інфраструктура. У диференційований аналіз факторів виробництва включений також аспект мобільності ресурсів: чим вища мобільність ресурсу, тим більше можливостей щодо здійснення зовнішньоекономічної експансії. Положення про використання у виробничих процесах природних
ресурсів, враховуючи масштаби вкладення капіталу, дозволило пояснити капіталомісткість експорту країн, що розвиваються (багатих природними ресурсами) на фоні того, що капіталу цих країнах не є відносно надлишковим фактором виробництва. Вплив зовнішньоторговельної політики держави як фактора, що суттєво визначає місце країни у міжнародному поділі праці, є
об’єктивно зумовленим, враховуючи роль державного регулювання в системі ринкових відносин сучасного типу. Наприклад, зовнішньоторговельна політика може стимулювати вітчизняне виробництво таких товарів і послуг, які передбачають використання стосовно дефіцитних факторів виробництва або будь-що інше.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал