П ередмова



Pdf просмотр
Сторінка20/21
Дата конвертації08.12.2016
Розмір4.86 Kb.
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21
Коефіцієнт ефективності імпорту базовий — показник, який визначається віднесенням виручки від реалізації товару на внутрішньому ринку країни до витрат, пов’язаних з здійсненням імпорту.
Коефіцієнт зовнішньоторговельного обороту — відношення величини суми експорту та імпорту до валового внутрішнього продукту.
Комісіонер — одна зі сторін угоди комісії, контрагент комітента за такою угодою.
Компенсаційна угода — комерційний обмін товарів і послуг на інші товари чи послуги такої ж вартості.
Консалтинг — консультаційні послуги в діловій практиці.
Кост плюс — метод формування ціни, коли до повних витрат додається певний прибуток, що визначається через норму рентабельності, називається методом повних витрат (Full cost pricing, Cost plus pricing).
Коносамент — документ, що засвідчує одержання вантажу для транспортування морським шляхом видається перевізником відправникові вантажу.
Конкурентна перевага — рівень ефективного використання наявних у розпорядженні фірми (а здобувають також для майбутнього споживання) всіх видів ресурсів.
Контракт типовий — розроблений відповідно до встановлених правил документ, який містить ряд уніфікованих умов, прийнятих у практиці міжнародної торгівлі, тобто наперед узгоджених, типових умов.
Контроферта — лист із визначенням умов угоди, який відправляє покупець у разі незгоди з умовами оферти.
Л
Лаг імітаційнийпроміжок часу між появою новітнього продукту водній з країн та налагодженням випуску такого товару національними виробниками у інших країнах.
Лаг попиту — проміжок часу між моментом появи нового продукту на ринку країни та тим моментом часу, коли споживачі визнають цей продукт як гідний замінник існуючим виробам або як якісно новий предмет спожи- вання.
Лаг чистий — обчислена в одиницях виміру часу різниця між імітаційним лагом і лагом попиту, яка показує тривалість періоду, коли експортні операції найбільш дієві та результативні.
Лист конкурентний — документ, що узагальнює інформацію про техні- ко—економічні показники, якість, ціни й комерційні умови при реа-

225
лізації товару використовується при укладенні контрактів, з метою реклами.
Лист пакувальний — супроводжувальний документ довантажу, в якому дається перелік усіх видів і сортів товарів, що перебувають у кожному товарному місці.
Лізинг — вид інвестиційної діяльності з придбання майна або інших товарів і
передачі їх у довгострокову оренду фізичним або юридичним особам за визначену плату, на певний строк і на умовах, передбачених договором,
із правом наступного викупу лізингоодержувачем (орендарем).
Ліцензія — дозвіл направо використання технічної документації або запатентованих винаходів.
Ліцензія — це дозвіл, що дає право імпортеру ввозити певну кількість товару в країну.
Ліцензування — нормативне встановлені умови, порядок і процедура надання уповноваженими органами дозволу на експорт та імпорт певних товарів, робіт, послуг прав інтелектуальної власності у відповідних обсягах і суворо визначені строки.
Ліцензування — це система письмових дозволів, які видаються державними органами на експорт та імпорт товарів.
М
Маркетинг — комплексна система керування діяльністю підприємства з розробки, виробництва і збуту продукції на основі дослідження ринку й активного впливу на формування попиту. Маркетинг включає взаємозалежну систему заходів з дослідження ринку, просування товару на ринок, підпорядкування виробництва вимогам ринку. Орієнтуючи виробництво на найкраще задоволення потреб ринку, що існують і потенційних покупців продукції, маркетинг сприяє усталеній роботі підприємства й одержанню прибутку.
Меркантилізм теорія і політика торгового капіталу періоду його первісного нагромадження (європейські держави ХVI—ХVIIІ ст.). Основний зміст меркантилізму полягає у забезпеченні економічного добробуту в країні через обмеження імпорту та збільшення експорту для того, щоб в країні нагромаджувались дорогоцінні метали, а сальдо торгового балансу було б незмінно активним.
Митний союз — угода групи країн про взаємне скасування митних тарифів та встановлення єдиної тарифної політики стосовно третіх країн.
Мито — це вид державного податку, що стягується з товарів, цінностей та майна, що перетинає державний кордон країни.
Митний тариф будь-якої країни — перелік товарів, що обкладаються митом.

226
Монетаризм — економічна теорія, згідно з якою кількість грошей у обігу є
визначальним фактором формування кон’юнктури. Існує прямий зв’язок із зміною грошової маси у обігу, з одного боку, і величиною валового національного продукту і рівнем цін — з другого.
Міжнародний економічний режим — комплекс правил, регламентацій та звичаєвих норм, що утворюються на базі міжнародних угод та встановлюють передумови міжнародної господарської діяльності та співробітництва щодо міжнародної економічної діяльності.
Н
Неявні (альтернативні) витрати — вартість власних виробничих ресурсів підприємства, які використовуються, але ціна за які не сплачується, оскільки такі ресурси не є покупними неявні (альтернативні) витрати разом із бухгалтерськими (явними) утворюють економічні витрати підприємства.
О
Обмеження валютніце законодавча чи адміністративна заборона у вигляді
лімітування і регламентації операцій резидентів і нерезидентів звалю- тою й іншими валютними цінностями.
Обмежувальна ділова практика — це сукупність дій, заходів, прийомів, що формують ринкову поведінку підприємств чиїх об’єднань з метою досягнення та утримання провідної позиції на ринку шляхом обмеження або послаблення конкурентної боротьби.
Ордер закупівельний — супроводжувальний лист на замовлення партії товару чи надання послуги.
Опціон валютний — контракт направо купити або продати протягом договірного періоду за договірною ціною лот валюти опціон, який передбачає право вибору альтернативних валютних умов контракту.
Оферта — це письмова пропозиція продавця покупцю про продаж товарів на визначених ним умовах.
Оферта вільна — письмова пропозиція, яка зазвичай робиться одночасно на одну і
ту ж партію товарів багатьом покупцям і не містить терміну для відповіді,
внаслідок цього не пов’язує оферента своєю пропозицією якщо покупець згоден з умовами даної оферти, він підтверджує цей факт твердою офертою.
Оферта тверда — письмова пропозиція на продаж відповідної партії товарів одному можливому покупцю з визначенням терміну відповіді, на протя-

227
зі якого він є пов’язаним зі своєю пропозицією і не може зробити пропозицію іншим покупцям.
П
Перевага абсолютна — перевага у виробництві певних товарів і послуг, яке одна країна має стосовно всіх або більшості інших країн завдяки наявності особливого складу факторі виробництва, що дозволяє виробляти товари з порівняно меншими витратами.
Перевага відносна — одна з головних засад міжнародної спеціалізації між секторального і вертикально внутрішньосекторального характеру, що
ґрунтується на відмінностях між країнами, а саме, у технології виробництва (рікардіанська та новорікардіанська теорія, або відмінностях у факторній забезпеченості між країнами та відмінностях у фактороміст- кості їхніх виробничих секторів (теорія Хекшера — Оліна та теорія пропорції нових факторів) і здатна описувати місце та роль країни у системі міжнародного поділу праці.
Переказ банківський — доручення банку від однієї фізичної чи юридичної
особи переказати певну суму на користь іншої особи.
Політика цінова — це визначення рівня ціні можливих варіантів їх зміни залежно від цілей та завдань, що стоять перед підприємством в короткостроковому та довгостроковому періодах.
Портфельні інвестиції — вкладення в іноземні підприємства або цінні папери, які приносять інвесторові відповідний доход, але не дають право контролю над підприємством.
Посередникфізична або юридична особа, яка стає єднальною ланкою між виробником і споживачем, продавцем і покупцем товару і яка сприяє
розвитку торгівлі.
Протекціонізм — економічна політика держави, яка має замету послабити вплив іноземної конкуренції на національне господарство шляхом введення високого мита на товари, що ввозяться, обмеження або повної заборони ввозу певних товарів.
Р
Рахунок консульський — доручення, в якому підтверджується походження товару він виписується в країні експортера консулом країни імпортера після виплати консульського збору надається разом з експортованим товаром, якщо це вимагається в країні—імпортері.

228
Рахунок-проформа — попередній рахунок на оплату імпортованої продукції;
зазвичай містить ту ж інформацію, що й кінцевий (остаточний) рахунок,
але не може використовуватися для оплати поставок.
Рахунок-фактура — це рахунок, що виписується продавцем на ім’я покупця після того, як покупець замовить товар. У рахунку-фактурі містяться відомості про товар та його ціну. Рахунок-фактура є підставою для оплати або розрахунку.
Режим найбільшого сприяння — це положення проте, що кожна здержав зобов’язується надати іншій державі — учасниці договору такі ж сприятливі права, переваги, привілеї та пільги, які ті, що їх вона надає або надасть у майбутньому будь-якій третій державі.
Ризик валютний — небезпека валютних втрат, пов’язаних із зміною курсу
іноземної валюти стосовно національної валюти при проведенні внут- рішньоторговельних, кредитних і валютних операцій.
Розрахунки по відкритому рахунку — продаж товарів у кредит, без гарантій для експортера стосовно одержання платежу від імпортера.
Регулювання світогосподарських зв’язків — рівнева система цілеспрямованої
дії суб’єктів регулювання на основі певних принципів з використанням певних інструментів регулювання та інституційно-правових структур.
Реклама — інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та у будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Роялті — сума коштів, що має бути виплачена фірмою за право виробляти товар (надавати послугу) за згодою з іншою фірмою.
С
Сертифікат походження товару — документ спеціально установленої форми, який підтверджує, що товари / послуги вироблені / виконані вданій країні містить інформацію для ідентифікації товарів/послуг.
Спільні підприємства — підприємства, що базуються на спільному капіталі
суб’єктів господарської діяльності України або іноземних суб’єктів господарської діяльності, на спільному управлінні та на спільному розподілі результатів та ризиків.
Стратегія — це генеральна комплексна програма дій, що визначає пріоритетні для підприємства проблеми, його місію, головні цілі та розподіл ресурсів для досягнення таких цілей.
Стратегія — спосіб досягнення мети відбиває сутність і характер діяльності
компанії; намічений шлях розвитку компанії, який враховує наявні ресурси, їхній розподіл, передбачає координацію і відповідне планування.
Стратегія прямих іноземних інвестицій — це стратегія придбання діючих компаній, які ведуть бізнесу країні, що приймає інвестиції.

229
Страховий поліс — письмова угода між страхувальником і страховиком, яка засвідчує, що страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку виплатити страхову суму або в межах страхової суми відшкодувати збиток страхувальникові чи іншій особі, зазначеній у полісі.
Суб’єкти ЗЕД — це суб’єкти господарської діяльності, що належать до різних форм власності, самостійно здійснюючи зовнішньоекономічних операції з закордонними партнерами.
Т
Тарифна ескалація — підвищення рівня митного обтяження товарів зі зростанням їх доданої вартості.
Технічні бар’єри — комплекс заходів щодо перевірки відповідності продукції, що імпортується, вимогам міжнародних та національних стандартів.
Товарообмін — обмін товарами, акти купівлі—продажу.
Толлінгдіяльність з використанням давальницької сировини.
Торгова марка — (англ. trademark) знак для товарів і послуг позначення, знак за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб. Такими позначеннями можуть бути слова, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів. У Цивільному кодексі України стосовно знаку для товарів і послуг вживається термін торговельна марка. Термін торговельна марка є прямим запозиченням з англійської мови. Це, по суті, термін знак для товарів і послуг і торговельна марка означають одне й те саме поняття і тому можуть вживатися як рівнозначні.
Торговельний агент — особа, що займається збутом товарів однієї чи кількох фірму певній місцевості.
Транспорт — сукупність заходів, що пристосовані для переміщення людей,
вантажів, сигналів та інформації з одного місця в інше.
Туризм — тимчасові виїзди (подорожі) людей в іншу країну або місцевість,
відмінну від місця постійного проживання на термін від 24 год. до 6 міс.
або із здійсненням не менше однієї ночівлі в розважальних, оздоровчих,
спортивних, гостьових, пізнавальних, релігійних і інших цілях без заняття діяльністю, оплачуваною з місцевого джерела.
У
Управлінський контракт — угода, за якою контроль над поточною діяльністю підприємства або його частиною передається в руки іншої компанії
за певну винагороду.

230
Ф
Франчайзер — власник торговельної марки і бізнес-ідеї.
Франчайзі — підприємець, який здійснює комерційну діяльність під вивіскою франчайзера як незалежний підприємець, його заробітком є прибуток від діяльності.
Франчайзинг (фр. franchissage — пільга, привілей) — форма співпраці між юридично та фінансово незалежними сторонами (компаніями та/або фізичними особами, в рамках якої одна сторона (франчайзер), що володіє успішним бізнесом, відомою торговою маркою, ноу-хау, комерційними таємницями,
репутацією та іншими нематеріальними активами, дозволяє іншій стороні
(франчайзі) користуватися цією системою на певних умовах.
Франчайзинг — це передавання продавцем (франшизером) права на використання своєї торгової марки покупцю (франшизі).
Фритредерство — напрям в економічній теорії і практиці, який ґрунтується на принципах вільної торгівлі та невтручанні держави у підприємницьку діяльність.
Х
Хеджування — страхування від імовірних втрат при коливанні ціни товару на ринку реального продукту через купівлю ф’ючерсних контрактів.
Ц
Ціна експортна — це ціна, за якою виробники або зовнішньоторговельні організації продають національні товари на світовому ринку.
Ціна з наступною фіксацією — встановлюється у визначені контрактом терміни на підставі узгоджених джерел.
Ціна імпортна — це ціна, за якою вітчизняні підприємці купують товари за кордоном.
Ціна ковзаюча (змінна) — застосовується в контрактах із тривалими термінами поставок, протягом яких економічні умови виробництва товарів можуть суттєво змінитися.
Ціна рухома — це зафіксована при укладенні контракту ціна, що може бути переглянута у подальшому, якщо ринкова ціна певного товару до моменту його поставки зміниться.

231
Ціна тверда — узгоджується і встановлюється на момент підписання контракту і не підлягає зміні протягом строку його дії.
Ціни індикативні — ті ціни, що відповідають цінам, які склалися на аналогічну продукцію на момент здійснення експортної (а інколи імпортної)
операції.
Ціни опубліковані — це ціни, що повідомляються в спеціальних джерелах,
які, як правило, показують рівень світових цін, тобто експортні ціни основних постачальників певного товару й імпортні цінив найважливіших центрах імпорту цього товару.
Ціни розрахункові — застосовуються в контрактах на нестандартне устаткування, вироблене звичайно за індивідуальними замовленнями.
Ціни світові — це ціни великих експортно-імпортних операцій, що здійснюються в основних центрах світової торгівлі.
Ціни, що публікуються, — це ціни, що оприлюднюються в спеціальних джерелах
інформації (ціни аукціонів, біржові котирування, ціни статистичних довідників, ціни укладених контрактів, ціни пропозиції великих фірм).

Д ОДА Т К И
Додаток А
ДЖЕРЕЛА ПРАВА
1. Закон України Про зовнішньоекономічну діяльність. Прийнятий Верховною Радою Української РСР 16 квітня 1991 р. № 959-ХІІ. До Закону неодноразово вносилися зміни та доповнення. Закон України Про підприємництво. Прийнятий Верховною Радою
Української РСР 7 лютого 1991 р. № 698-ХІІ. До Закону неодноразово вносилися зміни та доповнення. Закон України Про підприємства. Прийнятий Верховною Радою
Української РСР 27 березня 1991 р. № 888-ХІІ. До Закону неодноразово вносилися зміни та доповнення. Закон України Про режим іноземного інвестування. Прийнятий Верховною Радою України 19 березня 1996 р. № 93 / ВР. Закон змінювався та доповнювався. Указ Президента України Про додаткові заходи щодо збільшення надходжень інвестицій в економіку України від 22 лютого 2001 р. № 108 / Офіційний вісник України 2001. — № 9).
6. Положення Про порядок державної реєстрації договорів (контрактів)
про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора. Затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 1997 р. № Офіційний вісник України. — 1997. — № 6).
7. Розпорядження Президента України Про впорядкування контролю за зовнішньоекономічною діяльністю резидентів України від 21 лютого 2000 р 90 / 2000-рп. Код нормативного акта 14704 / 2000 (Офіційний вісник України. Положення Проформу зовнішньоекономічних договорів (контрактів)».
Затверджене наказом Міністерства економіки таз питань європейської інтеграції України від 6 вересня 2001 р. № 201 (Офіційний вісник України. — 2001.
— № 39).
9. Порядок реєстрації та обліку зовнішньоекономічних договорів. Затверджений наказом Міністерства економіки України від 29 червня 2000 р 136. Зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17 липня 2000 р. за 420 / 4641. Зазначеним наказом були також затверджені такі документи:
• інструкція про порядок заповнення інформаційної картки зовнішньоекономічного договору (контракту);
• інструкція про заповнення картки реєстрації обліку зовнішньоекономічного договору (контракту);
• перелік товарів (текстильних виробів) за кодами ТН ЗЕД (походженням з України, щодо яких міжнародними договорами передбачено добровільні
обмеження експорту;

233
• перелік товарів походженням з України, на імпорт яких введено односторонні кількісні обмеження (квотування, контингентування, ліцензування)
деякими державами, економічними угрупованнями, митними союзами;
• перелік товарів, експорт яких здійснюється відповідно до конкретних заходів з метою запобігання антидемпінговим процедурам;
• перелік країну разі експорту в які товарів зовнішньоекономічні договори (контракти) підлягають обліку (реєстрації);
• розрахунок вартості витрат Міністерства економіки України, пов’язаних з оформленням та видачею карток реєстрації обліку зовнішньоекономічних договорів.
(Зазначені акти містяться в Офіційному віснику України. — 2000.— № 30.)
10. Угода про порядок вирішення спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності. Підписана у Києві 20 березня 1992 р. урядами держав учасниць СНД.
11. Вашингтонська конвенція 1965 р. про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами. Сеульська Конвенція 1985 р. про заснування багатостороннього агентства з гарантій інвестицій (Seoul Multilateral Investment Agency Convention)
13. Конвенція ООН 1980 р. про договори міжнародної купівлі-продажу товарів. Україна є учасницею Конвенції з 1 лютого 1991 р. Конвенція відома ще як Віденська за місцем укладення. Конвенція про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів від 14 червня 1974 р. (Convention on the Limitation Period in the International
Sale of Goods). Набула чинності 1 серпня 1988 р, для України —
1 квітня 1994 р. Конвенція ратифікована постановою Верховної Ради України від 14 липня 1993 р. № 3382-XII.

234
Додаток Б
ЗАКОН УКРАЇНИ
«ПРО ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ»
від 16 квітня 1991 р. № 959-ХІІ
(структура документа)
Розділ І
Загальні положення
Стаття 1. Визначення термінів.
Стаття 2. Принципи зовнішньоекономічної діяльності.
Стаття 3. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності.
Стаття 4. Види зовнішньоекономічної діяльності.
Стаття 5. Право на здійснення зовнішньоекономічної діяльності.
Стаття 6. Договори (контракти) суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності
та право, що застосовується до них.
Розділ П
Регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Стаття 7. Основи регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Стаття 8. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Стаття 9. Органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Стаття 10. Органи місцевого управління зовнішньоекономічною діяльністю.
Стаття 11. Принципи оподаткування при здійсненні зовнішньоекономічної
діяльності.
Стаття 12. Обов’язковий розподіл виручки від зовнішньоекономічної діяльності в іноземній валюті.
Стаття 13. Принципи митного регулювання при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.
Стаття 14. Ведення розрахунків та кредитування суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.
Стаття 15. Страхування зовнішньоекономічних операцій.
Стаття 16. Ліцензування і квотування зовнішньоекономічних операцій.
Стаття 17. Заборона окремих видів експорту та імпорту.
Стаття 18. Порядок встановлення і використання технічних, фармакологічних,
санітарних, фітосанітарних, ветеринарних та екологічних стандартів та вимог.
Стаття 19. Спеціальні імпортні процедури.

235
Стаття 20. Антимонопольні заходи у галузі зовнішньоекономічної діяльності.
Стаття 21. Державне замовлення.
Стаття 22. Облік зовнішньоекономічних операцій, звітність та аудит суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.
Стаття 23. Інформаційне забезпечення зовнішньоекономічної діяльності.
Розділ ІІІ
Спеціальні правові режими зовнішньоекономічної діяльності.
Стаття 24. Спеціальні економічні зони.
Стаття 25. Інші спеціальні правові режими зовнішньоекономічної дія- льності.
Розділ ІV
Економічні відносини України з іншими державами та міжнародними міжурядовими організаціями.
Стаття 26. Економічні відносини України з іншими державами.
Стаття 27. Відносини України з міжнародними міжурядовими економічними організаціями.
Розділ V
Захист праві законних інтересів держави та інших суб’єктів зовнішньоекономічної і господарської діяльності України.
Стаття 28. Захист праві законних інтересів держави та інших суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України за межами України.
Стаття 29. Заходи України у відповідь на дискримінаційні та недружні дії
іноземних держав.
Стаття 30. Обмеження реекспорту.
Стаття 31. Заходи проти недобросовісної конкуренції.
Розділ VI
Відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
Стаття 32. Загальні засади відповідальності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності

236
Стаття 33. Види та форми відповідальності у зовнішньоекономічній діяль- ності.
Стаття 34. Відповідальність України як держави.
Стаття 35. Відповідальність суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.
Стаття 36. Порядок здійснення відповідальності.
Стаття 37. Спеціальні санкції за порушення цього або пов’язаних з ним законів України.
Розділ VIII
Порядок розгляду спорів у зовнішньоекономічній діяльності
Стаття 38. Розгляд спорів, що виникають у процесі зовнішньоекономічної
діяльності.
Стаття 39. Спори, що виникають при застосуванні цього Закону.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал