П ередмова




Сторінка2/21
Дата конвертації08.12.2016
Розмір4.86 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21
Міжнародні неурядові економічні організації — це будь-які міжнародні організації, створені не на основі міжурядової угоди
Загальноекономічні міждержавні організації орієнтовані на налагодження координації та співробітництва країн для вирішення широкого кола економічних проблема також політичних, соціально-культурних, екологічних та ін. Рис 1.3. Суб’єкти ЗЕД міждержавного рівня діяльності Існують різні науково-практичні підходи у визначенні суб’єктів
ЗЕД. Таке різноманіття пов’язано з різними критеріями, що взяті за основу класифікації (табл. 1.1).

15
Таблиця 1.1
КЛАСИФІКАЦІЯ СУБ’ЄКТІВ ЗЕД ЗА РІЗНИМИ
КРИТЕРІАЛЬНИМИ ОЗНАКАМИ.
Ознака класифікації
Суб’єкти ЗЕД
мікроекономічний макроекономічний
За рівнями економічної діяльності міждержавний або наддержавний.
приватні
кооперативні
За характером власності
державні
великі
середні
За обсягом операцій малі
національні
змішані.
За належністю капіталу
іноземні
повні товариства товариства з обмеженою відповідальністю акціонерні товариства відкритого і закритого типу
За правовим статусом командитні товариства промислові
сільськогосподарські
торгові
транспортні
страхові
посередницькі
За сферою господарської діяльності туристичні та ін.

16
Варіанти взаємодії національних суб’єктів господарювання є досить різноманітними. Формалізуючи такі ситуації, можна у вигляді
схем відобразити п’ять випадків (рис. 1.4, 1.5, 1.6, 1.7, 1.8).
МГК
Україна
У
В
Рис. 1.4. Господарські зв’язки міжнаціональними суб’єктами господарювання та їх іноземними партнерами на території України
Примітка: У — національний суб’єкт господарювання В — зарубіжний контрагент національного суб’єкта господарювання МГК — міжнародний господарський контракт.
МГК
Україна
У
N
B
Рис. 1.5. Господарські зв’язки міжнаціональними суб’єктами господарювання, розташовані
на території України, та їх зарубіжними партнерами,
що перебувають у своїй або іншій країні
Примітка: У — національний суб’єкт господарювання В — зарубіжний контрагент національного суб’єкта господарювання N — зарубіжна країна МГК — міжнародний господарський контракт.

МГК

N
M
У Рис. 1.6. Господарські зв’язки міжнаціональними суб’єктами господарювання, які розташовані за межами України, та їх зарубіжними партнерами, що перебувають у своїй або іншій країні
Примітка: У — національний суб’єкт господарювання В — зарубіжний контрагент національного суб’єкта господарювання N, M — зарубіжні країни МГК — міжнародний господарський контракт.

17

МГК я країна

У В Рис. 1.7. Господарські зв’язки міжнаціональними суб’єктами господарювання, які розташовані за межами України, та їх зарубіжними партнерами, на території третьої країни.
Примітка: У — національний суб’єкт господарювання В — зарубіжний контрагент національного суб’єкта господарювання МГК — міжнародний господарський контракт.
МГК
N
N

У В Рис. 1.8. Господарські зв’язки міжнаціональними суб’єктами господарювання, які розташовані за межами України, та їх зарубіжними партнерами, в країні — місці перебування останніх.
Примітка: У — національний суб’єкт господарювання В — зарубіжний контрагент національного суб’єкта господарювання МГК — міжнародний господарський контракт
[7].
Усі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати будь-які її види, прямо незаборонені законами України,
незалежно від форм власності та інших ознак. Фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з моменту набуття ними цивільної дієздатності згідно з законами України. Фізичні особи,
які мають постійне місце проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно з Законом України Про підприємництво. Юридичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність відповідно до їх статутних документів з моменту набуття ними статусу юридичної особи.
Втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність її
суб’єктів у випадках, непередбачених законом, утому числі через видання підзаконних актів, які створюють для її здійснення умови, гірші
від встановлених законом, є обмеженням права здійснення зовнішньо-

18
економічної діяльності і як таке забороняється. До суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності може бути застосована санкція у вигляді
тимчасового призупинення права здійснення такої діяльності у випадках порушення чинних законів України, що стосуються цієї діяльності.
Суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності, який одержав від цієї діяльності у власність кошти, майно, майнові і немайнові права та інші
результати, має право володіти, користуватися і розпоряджатися ними на свій розсуд. Вилучення результатів зовнішньоекономічної діяльності у власника у будь-якій платній або неоплатній формі без його згоди забороняється, за винятком випадків, передбачених законами України.
1.4. Принципи зовнішньоекономічної діяльності
Принципи ЗЕД можна згрупувати таким чином загальні,
специфічні і національні.
Загальні принципи зовнішньоекономічної діяльності — це невелика кількість загальновизнаних правил, що стали своєрідними загальновідомими істинами (аксіомами, яких дотримуються всі учасники міжнародних ділових операцій. І хоча в різноманітних виданнях набір цих принципів може відрізнятися, однак у кінцевому результаті вони зводяться до трьох головних науковість, системність, взаємовигідність.
Принцип науковості ЗЕД означає, що розвиток цієї діяльності здійснюється відповідно до об’єктивних економічних законів принцип систе-
мності ЗЕД — що між окремими її складовими існують міцні взаємо- зв’язки; принцип взаємовигідності ЗЕД означає, що кожний партнер, який бере участь у міжнародних операціях, одержує свій прибуток.
Крім наведених загальних принципів управління ЗЕД багато специфічних принципів, яких також слід дотримуватися.
Специфічні принципи ЗЕД закріплені у відповідних міжнародних правових актах і є обов’язковими для виконання всіма державами, що підписали той або інший акт.
Найбільш повний перелік принципів організації міжнародних еко-
номічних відносин відображає Хартія економічних праві обов’язків
держав — документ, прийнятий IV Спеціальною Сесією Генеральної
Асамблеї ООН (1974), отже, зазначені вище принципи такі:
• суверенітет;
• територіальна цілісність і політична незалежність держав;
• суверенна рівність усіх держав;

19
• ненапад і невтручання у внутрішні справи;
• взаємна і справедлива вигода;
• мирне співіснування;
• рівноправність і самовизначення народів;
• мирне регулювання спорів;
• усунення несправедливості, що виникає в результаті застосування сили і позбавляє націю засобів для її нормального розвитку;
• сумлінне виконання міжнародних зобов’язань;
• повага доправ людини та основних свобод;
• відсутність прагнення до гегемонії в сферах впливу;
• сприяння міжнародній соціальній справедливості;
• міжнародне співробітництво з метою розвитку;
• вільний доступ до морів для країн, що їх не мають.
Значна частина специфічних принципів діє на регіональному рівні. Для України особливий інтерес становлять принципи ЗЕД у Єв-
ропейському Союзі, які містяться в так званій Білій книзі (1985) і
включають:
♦ контроль і оформлення документів на товари, що перетинають національні кордони;
♦ свободу пересування осіб для працевлаштування або постійне місце проживання в будь-якій країні;
♦ уніфікацію технічних нормі стандартів;
♦ відкриття споживчих ринків;
♦ лібералізацію фінансових послуг;
♦ поступове відкриття ринку інформаційних послуг;
♦ лібералізацію транспортних послуг;
♦ створення сприятливих умов для промислового співробітництва з урахуванням законодавства про права на інтелектуальну і промислову власність;
♦ усунення фіскальних бар’єрів.
Національні принципи ЗЕД закріплюються в законодавчих актах відповідних країн. Оскільки всі країни використовують тією чи іншою мірою механізми державного регулювання ЗЕД, то існує і відповідна правова основа таких дій.
Щодо зовнішньоекономічної діяльності українських підприємств,
то її принципи закріплені в ст. 2 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність [8]. Причому ці принципи охоплюють і діяльність
іноземних суб’єктів господарської діяльності в Україні.
Суб’єкти господарської діяльності України та іноземні суб’єкти господарської діяльності у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються відповідними вихідними положеннями.

20
1. Принцип суверенітету народу України у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, що полягає:
• у виключному праві народу України самостійно та незалежно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність на території України,
керуючись законами, що діють на території України;
• обов’язку України неухильно виконувати всі договори і зо- бов’язання України в галузі міжнародних економічних відносин. Принципом свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає:
• у праві суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв’язки;
• у праві суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо незаборонені чинними законами України;
• в обов’язку дотримуватися при здійсненні зовнішньоекономічної
діяльності порядку, встановленого законами України;
• у виключному праві власності суб’єктів зовнішньоекономічної
діяльності на всі одержані ними результати зовнішньоекономічної діяльності. Принципом юридичної рівності і недискримінації, що полягає:
• у рівності перед законом усіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, незалежно від форм власності, утому числі держави у разі
здійснення зовнішньоекономічної діяльності;
• у забороні будь-яких, крім передбачених цим Законом, дій держави, результатом яких є обмеження праві дискримінація суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, а також іноземних суб’єктів господарської діяльності за формами власності, місцем розташування та іншими ознаками;
• неприпустимості обмежувальної діяльності збоку будь-яких її
суб’єктів, крім випадків, передбачених законом. Принципом верховенства закону, що полягає:
• у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами
України;
• у забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності умови, менш сприятливі, ніж ті, які визначені законами України.
5. Принципом захисту інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної
діяльності, який полягає утому, що Україна як держава:
• забезпечує рівний захист інтересів усіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб’єктів господарської діяльності на
її території згідно з законами України;

21
• здійснює рівний захист всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України за межами України згідно з нормами міжнародного права;
• здійснює захист державних інтересів України як на її території,
так і за її межами лише відповідно до законів України, умов підписаних нею міжнародних договорів та норм міжнародного права. Принципом еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів.
1.5. Основні напрями
розвитку зовнішньоекономічних
зв’язків України
У наш час Україна послідовно розвиває зовнішні економічні зв’язки з країнами всіх континентів. Як незалежна держава, зберігши висококваліфіковані кадри, здатні до наукомісткої праці, володіючи значними земельними та сировинними ресурсами, маючи сприятливий клімат, вигідне географічне положення у Центральній
Європі, кордони з багатьма державами, вихід до моря, Україна має достатньо потужний потенціал для ефективної інтеграції до світової економіки, а отже, і успішного розвитку.
У перші роки незалежності зовнішня економічна діяльність України була незначною і нераціональною, з властивою вузькою географією, нерозвиненою структурою і перевагою імпорту над експортом.
Причиною такої ситуації був досить високий рівень інтеграції і кооперування всіх без винятку галузей господарства України з господарствами колишніх республік Радянського Союзу.
Така ситуація обумовила в 1991 р. денонсування попереднього
Союзного договору і підписання угоди про утворення Співдружності
Незалежних Держав (СНД, до якої спочатку ввійшли Росія, Україна і
Білорусь, а згодом приєдналися інші республіки колишнього СРСР,
крім країн Балтії. Протез часом структура і динаміка зовнішньоекономічних зв’язків поступово змінюється як в кількісному, такі якісному аспектах (табл. У 2009 р. зовнішньоекономічні операції Україна здійснювала з країнами (проти 216 країну р, 187 країн в 2000 р, 185 країнами у р. і 135 країнами у 1994 р) [12].

22
Таблиця 1.2
БАЛАНС ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ, млрд дол. США
Рік
Зовнішньоторговельний оборот
Експорт
Імпорт
Сальдо
1993 18,8 8,7 10,1
—1,4 1994 24,8 11,6 13,1
—1,5 1995 29,3 14,0 15,2
—1,1 1996 37,3 19,1 18,2 0,9 1997 37,5 19,0 18,5 0,5 1998 32,6 16,5 16,1 0,4 1999 28,2 15,2 13,0 2,2 2000 33,2 18,1 15,1 3,0 З 19,8 16,9 2,9 2002 40,2 22,0 18,2 3,8 2003 51,8 27,3 24,5 2,8 2004 69,1 38,0 31,1 6,9 2005 79,5 40,4 32,5 1,3 2006 94,7 45,9 48,8
—2,9 2007 123,9 58,3 65,6
—7,3 2008 170,7 78,7 92,0
—13,3 2009 99,8 49,2 50,6
—1,4
Джерело: Складено на основі даних Держкомстату До країн СНД експортовано 34 % усіх товарів, до країн ЄС —
23,8 % (у 2008 р. — відповідно 34,4 і 26,9 %). Найбільші експортні поставки здійснювались до Російської Федерації — 21,1 %, Туреччини, Китаю — 3,8, Казахстану — 3,7, Білорусі — Німеччини і Польщі — по 3,1 % загального обсягу експорту. У р. зменшились обсяги експорту до більшості головних торгових партнерів, крім Китаю та Індії (табл. 1.3, 1.4). Обсяги експорту в 2009 р. порівняно з 2008 р. зменшилися на 62,5 %, імпорту на 55,0 %. Від’ємне сальдо становило 1,4 млрд дол. (2008 р 13,3 млрд дол.).

23
Таблиця 1.3
КРАЇНИ СВІТУ — ОСНОВНІ ТОРГОВЕЛЬНІ ПАРТНЕРИ
УКРАЇНИ ЗА ПІДСУМКАМИ 2009 р.
Країни СНД
Країни Європи
Країни Азії
Країни Америки
Російська Федерація
Польща
Туреччина
США
Казахстан
Німеччина
Китай
Віргінські Острови
Білорусь
Італія
Індія
Бразилія
Молдова
Франція
Республіка Корея
Мексика
Угорщина
Литва
Іспанія
Словаччина
Нідерланди
Австрія
Чеська Республіка
Джерело: Складено на основі даних Держкомстату [12].
Таблиця 1.4
ГЕОГРАФІЧНА СТРУКТУРА
ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ ТОВАРАМИ (2007—2009 рр.), %
Показ- ники
Країни
СНД
Інші
країни
Європи
Азії
Америки
Африки
Австралії
Експорт
2007 36,9 63,1 31,8 20,1 5,1 5,9 0,1 2008 35,5 64,5 28,6 23,0 7,2 5,5 0,1 2009 34,0 66,0 26,0 30,4 2,8 6,6 Імпорт 46,8 53,2 35,7 13,4 3,2 0,7 0,2 2008 38,8 61,2 36,7 17,8 4,4 1,7 0,6 2009 43,4 56,6 35,7 14,3 4,8 1,3 0,5
Джерело: [16].

24
Російська Федерація залишається основним торговим партнером
України, частка якої становить 21,1 % в українському експорті та % українського імпорту. Найбільшими партнерами з експорту та- кож були Туреччина, Китай, Німеччина, Польща, Білорусь Казахстан,
Італія, Індія. За 2009 р. експортні поставки найбільше зросли до Китаю у 2,6 рази (за рахунок поставляння чорних металів, а також руд,
шлаків і золи) та Індії — на 13,1 % (за рахунок постачання жирів і олій тваринного або рослинного походження і чорних металів. Зменшився обсяг експорту до Італії — 39,5 % від рівня 2008 р, Туреччини —
42,7 %, Польщі — 50,2, Російської Федерації — 50,6, Білорусі — Німеччини — 64,9, Казахстану — 83,1 Основу товарної структури зовнішньої торгівлі України, які раніше,
становлять мінеральні продукти, недорогоцінні метали і вироби з них, механічні та електричні машини, продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, продукти рослинного походження.
Основним позитивним впливом на динаміку українського експорту до країн ЄС, США, країн Африканського континенту, Азійсько-
Тихоокеанського регіону є припинення квотування української металопродукції та продукції хімічної промисловості у зв’язку зі вступом
України до СОТ.
У 2009 р. порівняно з 2008 р. зменшилися обсяги імпорту до Украї-
ни всіх головних торгових країн-партнерів. Імпортні поставляння з
Китаю становили 47,2 %, Польщі — 47,9, Німеччини — 51,7, Білорусі 55, Російської Федерації — 60,5, Казахстану — 68,3, Узбекистану 81,9 % від обсягів 2008 р.
У загальному обсязі імпорту товарів збільшилась частка енергетичних матеріалів, нафти та продуктів її перегонки, електричних машин,
полімерних матеріалів, пластмас, фармацевтичної продукції, паперу та картону. Зменшилась частка механічних машин, чорних металів, наземних транспортних засобів, крім залізничних.
Від’ємне сальдо наявне в торгівлі з такими країнами:
СНД: Росія, — 4,7 млрд дол. США Узбекистан — 1,2 млрд дол.,
Казахстан — 0,6 млрд дол., Туркменістан — 0,4 млрд дол., Білорусь —
0,4 млрд дол.;
ЄС: Німеччина — 2,6 млрд дол. США Польща — 1,0 млрд дол.;
Франція — 0,5 млрд дол.; Чехія — 0,3 млрд дол.;
США: близько 1,0 млрд дол. США;
Азія: Китай — 1,2 млрд дол. США.
Серед регіонів України найбільші обсяги зовнішньоекономічних операцій припадають нам. Київ, Донецьку, Дніпропетровську, Одеську, Запорізьку, Київську та Харківську обл. [16].

25
Вплив фінансової та економічної кризи, виникнення якої в Україні
стало очевидним восени 2008 року, мав наслідком погіршення низки фінансово-економічних показників в усіх галузях економіки. Негативні зміни відбулися і в зовнішньоекономічній діяльності країни. У цьому зв’язку насамперед потрібно зазначити істотне скорочення попиту на залізо і сталь, що призвело до зменшення обсягів експорту продукції чорної металургії (на 55,4 %) і надходження валюти до української
економіки.
Також суттєво знизився експорт продукції хімічної галузі та мінеральних продуктів (на 48,6 і 44,6 % відповідно. Необхідно додати, щодо основних країн — імпортерів українських чорних металів у 2009 р.,
крім Туреччини та Росії, приєдналися Лівані Китай — частка кожної з цих країни зросла до 6,0 Дещо меншим було падіння експорту машин та устаткування (на %) і продукції АПК (на 12,2 %). Таке невелике зменшення експорту продовольчих товарів відбулось насамперед за рахунок достатньо високих обсягів експорту зерна (знизились всього на 4 %) та олій (знизились на 7,7 У географічному розподілі експорту в 2009 р. порівняно з 2008 р.
найбільше скоротились обсяги поставок до Європи, Америки та Російської Федерації (відповідно у 1,9; 3,7 та 1,9 рази. Відповідно частка
Європи в загальному обсязі експорту знизилась з 29,1 до 25,4 %, Америки з 6,1 до 2,8 %, Російської Федерації — з 23,2 до 21,0 %. Серед регіонів найменше знизились обсяги експорту до країн Азії — нащо зумовило зростання частки цього регіону до 30 % (у 2008 р 23,5 %).
Імпорт. У 2009 р. в Україну було ввезено товарів на загальну суму млрд дол. США, що на 46,2 % менше, ніжу минулому році. Зменшення вартісних обсягів імпорту в 2009 р. обумовлено зменшенням фізичних обсягів імпорту (на 43,2 За товарними групами у 2009 р. найбільше знизились вартісні обсяги імпорту машинобудівної та металургійної продукції (на 66 і % відповідно. Зменшення імпорту машинобудівної продукції
відбулось здебільшого за рахунок падіння майже вшестеро імпорту наземних транспортних засобів. Імпорт мінеральних продуктів скоротився на 35,5 % у першу чергу через зменшення вартісних обсягів нафти і нафтопродуктів (на 33,8 і 54,8 % відповідно. Вартісні ж обсяги
імпорту газу майже не змінились. Фізичні обсяги імпорту газу зменшились на 28 % за одночасного підвищення ціни на 17,1 %. Як наслідок частка імпорту природного газу в товарній структурі імпорту зросла до 16,5 % (у 2008 р. — 9 %). Імпорт хімічної продукції впав на

26
30,9 % за рахунок падіння імпорту пластмас на 39,1 %. Імпорт продукції АПК скоротився найменше — на 23,5 %, причому найбільше впав
імпорт олії там яса (на 38,9 і 32,6 % відповідно, а імпорт цитрусових навіть збільшився на 8,6 У географічному походженні імпорту товарів зросла частка країн
СНД (з 38,6 до 43,4 %) і особливо Росії (з 23,2 доза рахунок енергетичної складової. Відповідно знизилась частка країн далекого зарубіжжя (з 61,4 до 56,6 %) через падіння обсягів імпорту з Азії в рази, з Америки та Європи — в 1,9 рази.
Аналіз зовнішньоекономічної діяльності України у 2009 р. дає підстави констатувати такі ознаки розвитку зовнішньоекономічної діяльності в Україні:
• наявність впродовж останніх років від’ємного сальдо зовнішньоторговельного обороту;
• закріплення сировинної структури товарного експорту, яка не відповідає національним пріоритетам;
• посилення залежності загальної торгової динаміки від коливань динаміки експорту недорогоцінних металів, враховуючи, що експорт металопродукції становить від 40 до 45 % загального експорту товарів,
коливання цінна світовому ринку металів впливають на всю економіку країни;
• невисокі обсяги зовнішньої торгівлі, навіть порівняно з постсоціалістичними країнами, — унаслідок переважно сировинної структури експорту, вартісні обсяги середньомісячного експорту товарів до
України у вимірі надушу населення досів кілька разів нижчі, ніжу країнах Центральної та Східної Європи.
Виходячи з зазначеного з метою запобігання розвитку негативних тенденцій і поліпшення становища у зовнішньоторговельній сфері
України, на нашу думку, потрібно:
• активізувати переговорний процес щодо створення зони вільної
торгівлі плюс між Україною та Європейським Союзом — обіцяний
Україні статус асоційованого членства в ЄС відкриває певні перспективи, адже всі нові члени Євросоюзу пройшли через це;
• прискорити діяльність із гармонізації сертифікації української
продукції відповідно до стандартів ЄС у зв’язку з тим, що досі чимало українських підприємців акцентують увагу на низькій вартості робочої
сили і сировини, а не на підвищенні якості продукції;
• активізувати співпрацю зі структурами СОТ щодо реалізації позитивного потенціалу членства України — українські підприємці до цього часу не відчули переваг участі країни в СОТ, тому чимало залежить від діяльності представництва України при СОТ, активності тор-

27
говельно-економічних місій України закордоном, кваліфікованої роботи юристів щодо скасування антидемпінгових санкцій проти України, відшкодування збитків, завданих країнами, які не входять до СОТ;
• використати можливості для активізації зовнішньої торгівлі, які
відкриваються завдяки проведенню фінальної частини європейського
Чемпіонату з футболу в 2012 р. — підготовка до змагань є сприятливою нагодою для поліпшення іміджу країни, для розбудови в кооперації з іноземними партнерами сучасної інфраструктури (доріг, готелів,
стадіонів), імпорту в Україну сучасного устаткування, створення спільних підприємств для випуску спортивного інвентаря, виготовлення спеціального одягу, атрибутики для українського та іноземного споживача, що повинно сприятливо позначитися, зокрема, на збільшенні
обсягів випуску продукції української легкої промисловості;
• сприяти динамічному розвитку експорту сільськогосподарської
продукції — потужний аграрний потенціал України дає змогу динамічно нарощувати експортні поставки продовольчих товарів. Протеза- старіла транспортна інфраструктура, брак зерносховищ, відсутність держави як потужного гравця на ринку для забезпечення прийнятних для виробників цін, відсутність системи сертифікації продукції, гармонізованої відповідно до норм ЄС не дозволяють аграрному сектору повністю реалізувати експортні можливості;
• забезпечити створення структури кредитного сприяння експорту це особливо важливо в умовах погіршення становища банківського сектору України під впливом як внутрішніх суперечностей, такі світової фінансової кризи;
• ініціювати використання гривні у зовнішньоторговельних розрахунках доцільно розпочати роботу щодо поступового поширення використання гривні в експортно-імпортних операціях передусім із сусідніми країнами-партерами — Білоруссю, Грузією, Молдовою та
ін. Це дасть змогу зменшити курсові ризики учасників зовнішньої торгівлі 16].


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал