П ередмова




Сторінка16/21
Дата конвертації08.12.2016
Розмір4.86 Kb.
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21
172
призначення з використанням закордонної сировини, комплектуючих частин тощо, застосування ліцензій, ноу-хау та ін. Визначення такого ефекту потребує використання методів дисконтування та врахування кредитного впливу. Ефект оптимізації ресурсів — виявляється як можливість збільшення на зовнішньому та внутрішньому ринках обсягів товарів і послуг та підвищення їх якості за рахунок збалансованого поєднання матеріальних, трудових, інвестиційних, науково-технічних ресурсів як вітчизняних, такі залучених із-за кордону.
8.6. Основи методики аналізу ефективності
зовнішньоекономічної діяльності підприємств
Аналіз ефективності зовнішньоекономічної діяльності має
важливе значення для оцінки поточного економічного стану підприємства, перспектив його розвитку і попередження фінансових втрат. Він
є невід’ємною та визначальною часиною загального аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Комплексний аналіз суб’єкта господарювання, який здійснює зовнішньоекономічну діяльність, передбачає таке а) дослідження стану зовнішньоекономічної діяльності
підприємства у цілому та його підрозділів б) з’ясування рівня міжнародної конкурентоспроможності товарів, що експортуються;
в) виявлення можливих резервів підвищення результативності зовнішньоекономічної діяльності г) постановку проблеми щодо стратегії і
тактики поведінки на зовнішньому ринку та розробку заходів з реалізації поставлених завдань.
Методика аналізу ефективності зовнішньоекономічних операцій насамперед передбачає а) загальний аналіз дохідності підприємства за рахунок зовнішньоекономічної діяльності б) аналіз виконання зо- бов’язань за зовнішньоекономічними операціями в) аналіз ефективності віддачі на кошти, вкладені в експортні операції г) аналіз ефективності імпортних операцій, зокрема, у випадку їх здійснення на умовах використання кредиту.
Основні положення методики аналізу ефективності зовнішньоекономічної діяльності нарівні суб’єктів господарювання аналогічні методичним підходам, що застосовуються для відповідного аналізу на макрорівні. Способом визначення ефективності зовнішньоекономічної
діяльності є обчислення різних показників економічної ефективності

173
на основі зіставлення досягнутих економічних результатів із витратами ресурсів на їх досягнення.
Система показників економічної ефективності зовнішньоекономічної діяльності поділяється на дві групи:
• показники ефекту, які визначаються через абсолютні величини,
що мають вартісний вимір та обчислюються як різниця між результатами і витратами;
• показники ефективності, які визначаються на основі віднесення результатів до витраті, як правило, визначаються у відносних одиницях (відсотках та індексах).
При обчисленні цих показників важливо забезпечити дотриман-
ня таких правил аналітики:
• здійснювати найповніший облік усіх складових витраті чітке визначення результатів, що дозволяє запобігти викривленню висновків стосовно оцінки ефективності проведених заходів;
• проводити порівняння з базовим варіантом — з ситуацією, яка мала місце до прийняття рішень, альтернативним підходом, який пропонується до впровадження одночасно з тим, що взятий до розгляду,
ринковою ситуацією, станом відповідної діяльності конкурента;
• приводити витрати і результати до порівняльного стану за обсягом, якістю, часом та іншими параметрами.
Критерій доступності інформації, яка застосовується для проведення аналізу ефективності зовнішньоекономічної діяльності, зумовлює утворення певних підсистем (або рівнів обчислення) показників, а саме. На основі діючої бухгалтерської звітності визначаються сума прибутку, рівень прибутку до загального обсягу продаж за кордоном,
рентабельність експорту стосовно витратна здійснення таких операцій та ін.
2. На основі додаткової інформації у межах управлінського обліку
визначаються а) граничні (маржинальні) показники обсягів експорту,
змінних витрат та прибутку у розрахунку на одиницю продукції або на одну поставку чи експортну операцію б) гранична (маржинальна) рентабельність експорту товару (співвідношення граничного прибутку з граничними змінними витратами в) точка беззбитковості товару, що експортується (відношення постійних витрат до маржинального прибутку г) точка беззбитковості для порівняння обсягів експорту з наявною виробничою потужністю підприємства та ін.
3. На основі внутрішньої та зовнішньої інформації підприємства
про стан реалізації конкретних товарів на міжнародному ринку ви- значаються показники, які дозволяють обґрунтовувати стратегію зовнішньої діяльності підприємства, а саме свідчать про наявність нових

174
продуктів, що задовольняють вимогам міжнародного ринку та про можливості започаткування нового напряму в бізнесі.
Такий аналіз передбачає визначення альтернатив з позиції оцінки якості товарів, що існують на ринку і пропонуються підприємством, новизни продукції (а отже, ексклюзивності пропозиції, собівартості виробництва
і, зокрема, умов доставки (як одного з найбільш значимих елементів у складі витрат, рівня задоволення потреб клієнтів, наявності добре організованої дилерської мережі, висококваліфікованого персоналу тощо.
8.7. Трансакційні витрати
зовнішньоекономічної діяльності підприємств
Трансакційними називають витрати, які пов’язані зі здійсненням господарських угоді, зокрема, з реалізацією зовнішньоекономічних операцій. Збільшення трансакційних витрат негативно впливає на кінцевий результат, тому підприємства, які прагнуть забезпечення ефективності зовнішньоекономічної діяльності, мають додержуватись певних заходів щодо зниження їх рівня. Загальним принципом управління трансакційними витратами є не зменшення загальної суми видатків фірми на реалізацію зовнішньоекономічних угода запобігання виникнен-
ню неефективних витрат при здійсненні господарських операцій.
Величина трансакційних витрат залежить від рівня визначеності
середовища — екзогенної (зовнішньої) та ендогенної (внутрішньої).
Екзогенна визначеність середовища насамперед зумовлена 1) дією ринкових інститутів, які визначають загальні умови здійснення зовнішньоекономічних операцій та 2) дією урядових інститутів, властивих певним господарським макросистемам, що вступають у міжнародні
економічні відносини.
Ендогенна визначеність середовища залежить від стратегії поведінки самих суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Найбільш суттєвими напрямами у системі заходів щодо зниження трансакційних витрат є такі:
• нагромадження інформації, щодо потенційних клієнтів, конкурентів, груп стратегічного впливу, яких при здійсненні зовнішньоекономічних трансакцій, можна розглядати як імовірних партнерів;
• правильний вибір каналів комунікацій (товаропросування може відбуватися через місцевого представника, шляхом створення філії в крайні, куди експортується продукція тощо);

175
• ефективне проведення рекламних компаній;
• оптимізація роботи з посередниками застосування стратегії проштовхування товару на ринку (посередники є пасивними учасниками переговорів) або застосування стратегії привернення (залучення) споживача (посередники є активними учасниками, а інколи й ініціаторами переговорів);
• удосконалення організаційних заходів — насамперед робота з так званою корисною аудиторією — робота з користувачами, які
споживають товар, зрадниками, які пропонують інформацію, здатну вплинути на вибір споживача, з прескрипторами, які визначають технічні характеристики товарів, що необхідно придбати, зі службами матеріального постачання підприємств, з особами, які контролюють рішення певних господарських підрозділів щодо придбання товарів, з керівниками — особами останньої інстанції та ін.;
• додержання правових нормативних актів, які регламентують підготовку та юридичне оформлення ринкових трансакцій.
8.8. Склад витрат при зовнішньоторговельних
операціях підприємства
Елементи витрат зовнішньоторговельних операцій такі:
витрати на виробництво товару В
в або собівартість Сє
складовою витрат при експортних операціях;
витрати на закупівлю товарів В
закуп.
або вартість їх придбання
є складовою витрат при імпортних операціях;
витрати сировини, енергії, робочої сили — експлуатаційні ви-
трати В
експл.
є складовою витрат при імпортних операціях, що здійснюються, у випадках, коли підприємство купує закордоном обладнання для власних потреб;
митні платежі та збори В
м
;
транспортні (сукупні, або загальні) витрати В
тр.заг.
— включають власне витрати на перевезення відповідно до базисних умов поставки Інкотермс В
тр.
, вантажно-розвантажувальні витрати В
в.р.
та
експедиційні витрати В
експед.
;
складські витрати В
с
;
страхові витрати В
срахов.
;
витрати на укладання угод В
укл. угод
;
витрати, пов’язані з виконанням платіжно-розрахункових операцій В
п-р
;

176
витрати на управління зовнішньоторговельною діяльністю, об-
слуговування операцій тощо В
упр.
При експорті товарів витрати підприємства визначаються як сукупність таких складових:
е
ін.
е тр.заг.
е в
е заг.
B
B
B
B
+
+
=
(8.24)
При імпорті товарів, що здійснюються з метою перепродажу на
внутрішньому ринку, витрати підприємства включають такі складові:
і
і
і
і
ін.
тр.заг.
закуп.
заг.
B
B
B
(реаліз.)
B
+
+
=
(Якщо підприємство купує закордоном сировину, комплектуючі
деталі та інше для потреб власного виробництва, схема калькуляції витрат, пов’язаних з імпортом товарів, немає особливих відмінностей.
Проте при імпорті обладнання для власних потреб виробничого спо-
живання, підхід до їх визначення інший, а саме:
і
і
і
і
і
ін.
тр.заг.
експл.
закуп.
заг.
B
B
B
B
(спожив.)
B
+
+
+
=
(Якщо підприємство здійснює одночасно як експортну діяльність,
так й імпортну, то сукупні витрати на зовнішньоторговельний оборот визначає їх загальна сума, а саме:
і
заг.
е заг.
зто заг.
B
B
B
+
=
(8.27)
8.9. Методика і показники аналізу ефективності
експортних операцій підприємства
Для того щоб експорт був ефективним, необхідним є забезпечення двох визначальних умов зовнішньоторговельної діяльності, яку здійснює підприємство. По-перше, потрібно, щоб експортний дохід перевищував експортні витрати е
заг.
Д
. По-друге, необхідно, щоб експортний прибуток перевищував внутрішній прибуток підприємства відпродажу цього товару всередині країни (е вн.
е
П
П
>
). При цьому експортний прибуток дорівнює експортному доходу е
заг.
Д
за відрахуванням експортних ви-

177
трат е
заг.
B
. Внутрішній прибуток дорівнює внутрішньому (альтернативному) доходу е
вн.альт.
Д
, визначеному як виручка відпродажу на внутрішньому ринку товарів, призначених на експорт за відрахуванням собівартості С.
Величину собівартості припустимо прийняти як виробничі витрати на виготовлення експортної продукції е
в.
B
, проте більш точним буде визначення загальних витрат — виробничих е
в.
B
і поза виробничих е
п.в
В
. Виходячи з цього головними показниками, які застосовуються в аналізі ефективності
експорту, є такі.
1. Базовий коефіцієнт ефективності експорту е
б
К
:
е заг.
е заг е
б
B
Д
К
=
(8.28)
Експорт вважається ефективним, якщо
е
б
К
. Чим більший зазначений коефіцієнт, тим ефективність вища. Альтернативний коефіцієнт ефективності експорту
е
а
К
:
е в
е вн.
е заг.
е вн.
е а
B
Д
B
Д
К


=
. (Експорт вважається ефективним, якщо е
а
К
При здійсненні аналізу обидва показники, мають використовуватися разом. Варіант експортує однозначно сприятливим, якщо і Кебі
1
К
е а
>
;
однозначно несприятливим — якщо і е
б
К
, і е
а
К
. Якщо е
б
К
, а
1
К
е а
<
, то експорт не є ефективним, тому, що прибуток продажу товарів всередині
країни вищий, ніж від його експорту; якщо е
б
К
, а
1
К
е а
>
, то експортне є
ефективним, тому, що експортні витрати перевищують експортний доход.
Обчислюється також показник економічного ефекту, отриманого підприємством від експорту, який за змістом відповідає поняттю «прибуток»:
е заг.
Д

або е
заг.
Д
, (8.30)

178
де е
заг.
E
— економічний ефект від експорту (експортний прибуток);
е заг.
Д
— дохід від експорту е
заг.
B
— експортні витрат е
в.
B
виробничі
витрати; е
п.в
В
— позавиробничі витрати.
Крім зазначених показників при здійсненні аналізу ефективності
експорту використовуються також такі:
частка експорту у загальному обсязі реалізації підприємства показує рівень експортної орієнтації суб’єкта господарювання;
динаміка поставок товарів на експорт;
дохідність експортних операцій — відносний показник співвідношення прибутку від експортних операцій та обсягу закордонних поставок;
при порівнянні дозволяє оцінити динаміку — небажаною є ситуація, коли фізичні обсяги експорту зростають, а вартісні скорочуються;
стійкість позицій підприємства на зовнішньому ринку — характеризується групою показників а) відношення реального обсягу експортних поставок продукції до числа покупців (дає можливість оцінити стійкість партнерських відносин, наявність великих партнерів по бізнесу б) відношення числа отриманих замовлень до числа дійсних торгових партнерів (дає можливість оцінити привабливість умов пропозиції в) відношення кількості
рекламацій до кількості постійних торгових партнерів та ін.;
динаміка поставок на експорт — відносні показники обсягу поставок обчислюються за певний інтервал часу і порівнюються між собою, що дозволяє при констатації динаміки з’ясовувати причини таких змін (вплив попиту, пропозиції, ціни, національних та міжнародних
інститутів, політики тощо);
8.10. Методика і показники аналізу
ефективності імпортних операцій підприємства,
що здійснюються з метою перепродажу
товарів на внутрішньому ринку
У випадку імпорту товарів для реалізації всередині країни підприємство сплачує вартість закупленого товару відповідно до його ціни —
і
закуп.
Ц
, що відповідає показнику витратна одиницю продукції
і
закуп.
B
. Крім того, підприємство несе транспортно-експедиційні
і
тр.заг.
B
та інші витрати
і
ін.
B
. Доходом від імпорту
і
заг.
Д
) у цьому випадку є ви-

179
ручка від реалізації товару на внутрішньому ринку країни. Імпорт є
вигідним тоді, коли
і
і
заг.
заг.
B
Д
>
Крім того, якщо прибуток від імпорту
(ефект) перевищує внутрішній прибуток, то імпортувати товари вигідно. Методика порівняння прибутку від імпорту та внутрішнього прибутку така ціни на імпортний товар та вітчизняний аналог приймаються як рівні, тоді дохід від імпорту
і
заг.
Д
та внутрішній дохід
і
вн.
Д
дорівнюють один одному, а внутрішньою вартістю вн.
Вар.
є оптова ціна на певний товар всередині країни.
Базовий коефіцієнт ефективності імпорту товарів, призначених
для реалізації всередині країни визначається за формулою
(реаліз.)
B
Д
B
B
B
Д
(реаліз.)
К
заг заг
ін.
тр.заг.
закуп.
заг.
б
і
і
і
і
і
і
і
=
+
+
=
. (Імпорт ефективний, якщо
(реаліз.)
К
б
і
Альтернативний коефіцієнт ефективності імпорту товарів, при-
значених для реалізації всередині країни обчислюється так:
і
і
і
і
і
і
і
і
і
і
заг.альтер заг.
заг.
заг.
вн.
ін.
тр.заг.
закуп.
заг.
а.
В
Д
(реаліз.)
B
Д
Вар.
Д
B
B
B
Д
(реаліз.)
К


=




=
(де вн.
Вар.
вартість вітчизняного товару, аналогічного імпортному,
інакше витрати на придбання подібного товару на внутрішньому ринку, ті, які є альтернативними витратам, що пов’язані із закупівлею товару закордоном
і
заг.альтер
В
Імпорт ефективний, якщо
1
(реаліз.)
К
а
>
і
8.11. Оцінка ефективності імпорту товарів,
що здійснюється для власних
виробничих потреб підприємства
Базовий коефіцієнт ефективності імпорту товарів, призначених для потреб власного виробничого споживання визначається за формулою:

180
(спожив.)
B
Д
B
B
B
B
Д
(спожив.)
К
заг.
спож.
ін.
тр.заг.
експл.
закуп.
спож.
б
і
і
і
і
і
і
і
і
=
+
+
+
=
(8.33)
де
і
спож.
Д
— доходи (виручка) від використання товарів для виробничого споживання
і
експл.
B
— адресні експлуатаційні витрати на використання товару для власних виробничих потреб
і
тр.заг
B
— транспортні
витрати;
і
ін.
B
— інші витрати
(спожив.)
B
заг.
і
— загальні витрати, які
виникають у підприємства коли імпорт здійснюється для власних виробничих потреб.
Якщо товари, імпортовані для власних потреб представлені не обладнанням, а сировиною та комплектуючими деталями, для визначення витраті доходу необхідно обчислити частки, що припадають на них у загальних витратах і доходах від виробництва продукції з використанням імпортованих товарів.
Надходження з-за кордону сировини, комплектуючих деталей тощо є ефективним, якщо базовий коефіцієнт ефективності імпорту товарів, призначених для власних виробничих потреб, більше оди- ниці.
Альтернативний коефіцієнт ефективності імпорту товарів, при-
значених для власного виробничого споживання, обчислюється так:
(спож.)
B
Д
(спож.)
B
Д
Вар.
B
Д
B
B
B
B
Д
(спожив.)
К
вн.альтер спож.
заг.
спож.
вн.
експл.
спож.
ін.
тр.заг.
експл.
закуп.
спож.
а
і
і
і
і
і
і
і
і
і
і
і
і


=
=






=
(8.34)
де Вар вн.
— вартість вітчизняного товару, аналогічного імпортному або інакше загальна величина внутрішніх витрат, альтернативних імпортним
і
альтер
вн
B
.
, що визначається яка) вартість продукції, яка може стати замінником ввезеного закордонного аналога та б) вартість експлуатаційних витрат, які супроводжують виробниче використання зазначеного товару.
Експорт ефективний, якщо
1
(спожив.)
К
а
>
і

181
8.12. Методика і показники аналізу
ефективності зовнішньоторговельної
(експортно-імпортної) діяльності підприємства
Якщо підприємство здійснює одночасно як експортні, так й імпортні операції, то для висвітлення досконалості підприємницької
діяльності стосовно підтримання таких товаропотоків використовуються відповідні методики і розрахунковий інструментарій (у вигляді
системи показників Базовий коефіцієнт зовнішньоторговельної діяльності:
• для випадку, коли підприємство здійснює одночасно експорт своєї продукції та імпорт продукції для подальшої реалізації:
(реаліз.)
B
B
(реаліз.)
Д
Д
К
і
заг.
е заг.
і
заг.
е заг е.і.
б
+
+
=
; (для випадку, коли підприємство здійснює одночасно експорт продукції та імпорт для власних виробничих потреб:
(спож.)
B
B
(спож.)
Д
Д
К
і
заг.
е заг.
і
заг.
е заг е.і.
б
+
+
=

(8.36)
2. Альтернативний коефіцієнт зовнішньоторговельної діяльності:
• для випадку, коли підприємство здійснює одночасно експорт продукції та імпорт для подальшої реалізації:
(реаліз.)
B
B
(реаліз.)
Д
Д
(реаліз.)
B
B
(реаліз.)
Д
Д
К
і
вн.альт.
е в
і
заг.
е вн.альт.
і
заг.
е заг.
і
заг.
е заг е.і.
а


+


+
=
(для випадку, коли підприємство здійснює одночасно експорт продукції та імпорт для власних виробничих потреб:
(спож.)
B
B
(спож.)
Д
Д
(сплж.)
B
B
(спож.)
Д
Д
К
і
вн.альт.
е в
і
заг.
е вн.альт.
і
заг.
е заг.
і
заг.
е заг е.і.
а


+


+
=
. (Загальний економічний ефект від експортно-імпортної діяльності
підприємства обчислюється як сукупність ефектів, отриманих від вивозу та ввозу товарів:

182
і
е е.і.
сукуп.
Е
Е
Е
+
=
(8.39)
Економічний зміст цього показника полягає утому, що він відо- бражає прибуток, одержаний учасником зовнішньоекономічної діяльності протягом певного періоду часу за сукупністю всіх експортно-
імпортних операцій.
8.13. Основні показники оцінки ефективності
інвестиційних проектів у зовнішньоекономічній
діяльності підприємства
Аналіз ефективності інвестиційних проектів пов’язаний насамперед з оцінкою довгострокової ефективності зовнішньоекономічної діяльності, що у свою чергу пов’язано з правильним вибором політики капіталовкладень. Прогнозування грошових потоків здійснюється а) до реалізації проекту і б) при його здійсненні.
У міжнародній практиці при виборі інвестиційного проекту основними показниками, які беруться до розгляду, є такі чиста дисконтована вартість (NPV — net present value); співвідношення вигоді витрат;
внутрішня норма доходу (IRR — internal rate of return).
Чиста дисконтована вартість зовнішньоекономічних проектів визначається за формулою

=
+

=
n
n
t
t
t
i
C
B
NPV
1
)
1
(
, (де B
t
— сумарні вигоди або доходи проекта уроці С
t
— сума інвестицій у рік t; і — норма дисконту n — життєвий цикл проекту (горизонт обчислення).
Компанія може здійснювати капіталовкладення тільки тоді, коли сукупний чистий прибуток позитивний, тобто коли NPV > Сутність цього визначального оціночного показника полягає упорів- нянні поточної цінності майбутніх доходів (або вигоді поточної вартості
майбутніх витратна здійснення та експлуатацію проекту. Вигоди від проекту визначаються як приріст обсягів виробництва, помножений на ціну продукції витрати — як приріст використаних ресурсів, помножений на ціну факторів виробництва. Порівняння вигоді витрат здійснюється з урахуванням коефіцієнта дисконтування —
t
i
)
1
(
1
+

183
Отже, співвідношення вигоди / витрати обчислюється як результат ділення дисконтованих вигод на дисконтовані витрати. Показник, значення якого становить більше одиниці, свідчить пропри- вабливість проекту відповідно, якщо він менше одиниці інвестиції недоцільні.
Внутрішня норма доходу дорівнює максимальному відсотку за позиками, що спрямовуються на фінансування інвестицій та ресурсів,
необхідних для експлуатації об’єкта.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал