П ередмова




Сторінка15/21
Дата конвертації08.12.2016
Розмір4.86 Kb.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   21
Контрольні запитання, завдання
та проблеми для обговорення
1. Дайте визначення поняття іноземні інвестиції. Чим відрізняються прямі іноземні інвестиції від портфельних інвестицій. Розкрийте сутність теорії конкурентних переваг. Як в теорії інтернаціоналізації представлені проблеми здійснення іноземних інвестицій. Розкрийте сутність еклектичної теорії Даннінга щодо процесів міжнародної інвестиційної діяльності. У яких формах існують прямі іноземні інвестиції. Які переваги має стратегія будівництва нових підприємств з позиції залучення іноземних інвестицій. Якими є визначальні критерії стратегії придбання існуючих підприємств закордоном. Назвіть основні ризики, що виникають за реалізації стратегії
придбання діючих підприємств закордоном. Дайте визначення поняття спільні підприємства з іноземним капіталом. Назвіть типи управління спільним підприємством. Які фактори впливають на ухвалення рішень стосовно прямих
іноземних інвестицій?
Тести
1. Міжнародні інвестиції — це:
а) вкладення капіталу з метою сприяння отриманню підприємницького прибутку (доходу, і вкладення, які зумовлені довгостроковим економічним інтересом, забезпечують контроль інвестора над об’єктом інвестування;
б) інвестиції, реалізація яких передбачає взаємодію учасників, які
належать різним державам (резидентів і нерезидентів стосовно конкретної країни);
в) різниця між обсягом надходження грошових коштів з-за кордону
(через позики і продаж іноземним інвесторам фінансових активів)
та обсягом вивозу капіталу у формі позик іноземним позичальникам чи купівлі фінансових активів зарубіжних емітентів;
г) вкладення засобів виробництва з метою сприяння отриманню підприємницького прибутку (доходу, і вкладення, які зумовлені довгостроковим економічним інтересом, забезпечують контроль інвестора над об’єктом інвестування.
2. Прямі інвестиції — це:
а) вкладення засобів виробництва з метою сприяння отриманню підприємницького прибутку (доходу, і вкладення, які зумовлені довгостроковим економічним інтересом, забезпечують контроль інвестора над об’єктом інвестування;

160
б) вкладення капіталу в цінні папери з метою отримання доходу
(дивідендів); такі інвестиції не забезпечують реального контролю
інвестора над об’єктом інвестування;
в) вкладення капіталу з метою сприяння отриманню підприємницького прибутку (доходу, і вкладення, які зумовлені довгостроковим економічним інтересом, забезпечують контроль інвестора над об’єктом інвестування;
г) вкладення в об’єкти інвестування, розміщені на території даної
країни.
3. Портфельні інвестиції — це:
а) вкладення капіталу в цінні папери з метою отримання доходу
(дивідендів); такі інвестиції забезпечують реальний контроль інвестора над об’єктом інвестування;
б) вкладення капіталу в акції з метою отримання доходу (дивідендів такі інвестиції не забезпечують реального контролю інвестора над об’єктом інвестування;
в) вкладення капіталу в цінні папери з метою отримання доходу
(дивідендів); такі інвестиції не забезпечують реального контролю
інвестора над об’єктом інвестування;
г) вкладення засобів виробництва з метою сприяння отриманню підприємницького прибутку (доходу, і вкладення, які зумовлені довгостроковим економічним інтересом, забезпечують контроль інвестора над об’єктом інвестування.
4. Транзакційні витрати — це:
а) витрати на укладання угоди, тобто витрати, пов’язані зведенням переговорів з укладання контракту, відстеженням зазначених у ньому умова також приведенням контракту вдію б) витрати, величина яких не змінюється залежно від зміни обсягу випуску продукції і які фірма повинна сплачувати навіть тоді, коли вона нічого не виготовляє;
в) витрати, що визнаються в період їх здійснення та відображають- ся в обліку за рахунками витрат;
г) витрати, величина яких змінюється залежно від зміни обсягу випуску продукції і які фірма повинна сплачувати навіть тоді, коли вона нічого не виготовляє.
5. Універсальна теорія прямих іноземних інвестицій, що по-
єднує аналіз трьох аспектів ведення бізнесу на закордон-
них ринках переваги від володіння цінними активами пе-
реваги від розміщення виробництва закордоном і переваги
від інтерналізації процесу випуску продукції або надання
послуг, — це:
а) еклектична теорія Даннінга;
б) теорія інтерналізації;
в) теорія конкурентних переваг;
г) теорія порівняльних переваг.

161
6. Підприємства, що базуються на спільному капіталі суб’єктів
господарської діяльності України або іноземних суб’єктів гос-
подарської діяльності, на спільному управлінні та на спільно-
му розподілі результатів та ризиків — це:
а) транснаціональні корпорації;
б) спільні підприємства;
в) відкрите підприємство;
г) закрите підприємство.
7. Придбання українським підприємством частки у статутному
фонді спільного українсько-польського підприємства, розта-
шованого і зареєстрованого на території Польщі, — це:
а) іноземна інвестиція;
б) зарубіжна інвестиція;
в) внутрішня інвестиція;
г) зовнішня інвестиція.
8. За сучасних умов превалює міжнародне інвестування:
а) між розвиненими країнами і країнами, що розвиваються;
б) між розвиненими країнами;
в) між розвиненими країнами і країнами з перехідними економіками;
г) між країнами, що розвиваються, і країнами з перехідними економіками. Придбання українським підприємством 35% акцій російської

компанії — це:
а) пряма інвестиція;
б) портфельна інвестиція;
в) іноземна інвестиція;
г) зарубіжна інвестиція;
10. Переваги, що пов’язані із володінням цінними активами,
компанія, яка має конкурентні переваги, обумовлені наявністю
тих чи інших цінних активів, може використовувати ці конку-
рентні переваги для проникнення на ринки інших країн за до-
помогою прямих іноземних інвестицій, — це:
а) теорія інтерналізації;
б) теорія відносних переваг;
в) теорія порівняльних переваг;
г) теорія конкурентних переваг.
Література
1. Гриффин Р, Пастей М. Международный бизнес / Гриффин Р.,
Пастей М перс англ. Медведева А.Г. — е изд.]. — К. : Питер,
2006. — 1088 с. — ( Серия «Классика МВА»).

162
2. Міжнародна інвестиційна діяльність підручник / [Лук’яненко Д. Г.,
Гунський Б. В, Мозковий ОМ. та ін.]; за ред. Д. Г. Лук’яненка. — К. :
КНЕУ, 2003. — 387 с. Міжнародна інвестиційна діяльність підручник / [Сазонець І. Л.,
Джусов О. А, Сазонець ОМ К. : Центр учбової літератури. — 304 с. Сазонець І. Л, Федорова В. А. Інвестування міжнародний аспект навчальний посібник / І. Л. Сазонець, В. А. Федорова — К. Центр учбової літератури, 2007. — 272 с.

Р о з діл. Загальні теоретичні основи економічної
ефективності зовнішньоекономічної діяльності
Згідно з загальнотеоретичними підходами до визначення ефективності найбільш широкою категорією є суспільна ефективність.
Економічна ефективність господарського комплексу країни, ефективність суспільного виробництва, ефективність діяльності підприємства є її складовими. При цьому економічну ефективність можна розглядати у різних аспектах відповідно до елементів процесу відтворення
(ефективність виробництва, обігу, споживання відповідно до факторів виробничого процесу (ефективність використання основних засобів, оборотних коштів, робочої сили тощо за територіальною ознакою та ін. Ефективність зовнішньоекономічної діяльності також розглядається як складова суспільної ефективності.
Ефективність зовнішньоекономічної діяльності як сукупність різних форм економічних відносин певної країни із закордонними партнерами оцінюється за трьома спрямуваннями, а саме а) за рівнем управління — нарівні держави, окремого регіону, конкретного підприємства, його підрозділів б) за видами діяльності — зовнішня торгівля, науково-технічне співробітництво, валютно-фінансова, інвестиційна діяльність, спільне підприємництво тощо в) за часовим
інтервалом — коротко, середньо- і довгостроковий.
Відповідно до зазначеної належності кінцевий результат зовнішньоекономічної діяльності визначається з урахуванням таких аспектів аналізу:
інституційний аналіз, який передбачає оцінку політичних, правових, організаційних умов здійснення зовнішньоекономічної діяльності комерційний аналіз
(аналіз ринку, який передбачає оцінку існу- ючої ринкової ситуації (насамперед попиту і цін) та оцінку імовірної
зміни кон’юнктури; технічний аналіз, який передбачає вивчення сукупності прийомів, що дозволяють здійснити певну зовнішньоекономіч-

164
ну операцію або реалізувати проект таз ясувати рівень досконалості
технічного супроводження;
фінансовий аналіз, який здійснюється з метою обґрунтування ефективності зовнішньоекономічної діяльності виходячи з інтересів власника;
економічний аналіз, який відбувається через порівняння витраті результатів
і має замету визначення користі, яку дістане суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності, держава і суспільство у цілому у разі
здійснення певного виду зовнішньоекономічної діяльності до завдання такого аналізу входить також визначення ризику, з яким буде пов’язана зазначена діяльність;
соціальний аналіз, якій передбачає оцінку соціальних наслідків впливу зовнішньоекономічної діяльності;
екологічний аналіз, за результатами якого робиться висновок про вплив певних зовнішньоекономічних операцій та проектів на навколишнє середовище і політику уряду щодо цього.
8.2. Оцінка ефективності зовнішньоекономічної
діяльності на національному рівні
У наш час підвищення економічної ефективності зовнішньоекономічної діяльності країни досягається не одним якимсь спрямуванням у сфері міжнародного співробітництва, а їх сукупністю. На національному рівні оцінці підлягає зовнішньоторговельний ефект,
науково-технічний ефект, ефект спеціалізації та кооперування, результат подолання дефіциту ресурсів, збереження ресурсів на майбутнє,
підвищення іміджу країни на міжнародному рівні та ін.
На макроекономічному рівні визначається соціальна та економічна ефективність зовнішньоекономічної діяльності. Соціальна ефектив-
ність виявляється як вплив зовнішньоекономічних операційна рівень життя населення, задоволення попиту споживачів, покращення структури ринку товарів та послуг. Економічна ефективність виявляється утому, що потреби національної економіки задовольняються закупкою товарів закордоном, при цьому валютна виручка, необхідна для здійснення імпорту, забезпечується за рахунок експорту товарів вітчизняних виробників.
Критерієм ефективності зовнішньоекономічної діяльності макро-
рівня є зростання національного доходу держави за рахунок збільшення частки вітчизняної експортної продукції.

165
Для оцінки ефективності зовнішньоекономічної діяльності виділяють дві групи показників 1) узагальнюючі показники і 2) показники окремих спрямувань діяльності.
Узагальнюючі показники дозволяють визначити рівень відкритості
національної економіки, масштаби зовнішньоекономічної діяльності, її
розвитку та збалансованість у часовому аспекті.
Показники окремих спрямувань діяльності характеризують вигідність угоду цілому та їх окремих елементів за певний інтервал. Такі показники можна застосовувати для оцінки ефективності зовнішньоекономічної діяльності країни у цілому, а також нарівні регіону та підприємства зокрема.
Оцінка ефективності зовнішньої торгівлі нарівні держави здійснюється за допомогою абсолютних та відносних показників. Основними абсолютними показниками, які характеризують зовнішню торгівлю країни, є такі обсяги експорту, імпорту, зовнішньоторговельного обороту (загальна сума експорту та імпорту, зовнішньоекономічне сальдо
(вартість експорту за мінусом вартості імпорту. На їх основі визначаються найважливіші відносні показники, насамперед це експортна квота, імпортна квота та коефіцієнт зовнішньоторговельного обороту.
1. Експортна квота К
е
— відношення величини обсягу експорту
О
е
до валового внутрішнього продукту ВВП:
ВВП
О
К
е е. (8.1)
2. Імпортна квота К
і
— відношення величини обсягу імпорту О
і
до валового внутрішнього продукту ВВП:
ВВП
К
і
і
О
=
. (8.2)
3. Коефіцієнт зовнішньоторговельного обороту К
ЗТО
— відношення величини суми експорту О
е
та імпорту О
і
, що у сумі утворюють зовнішньоторговельний оборот О
ЗТО
до валового внутрішнього продукту ВВП:
ВВП
О
ВВП
О
О
К
ЗТО
і
е
ЗТО
=
+
=
. (Для поглибленої аналітики використовується прийом співвідношення індексів, а саме: а) індексу зовнішньоторговельного обороту І
зто та б) індексу ВВП І
ВВП
. За результатами цієї дії обчислюється коефіці-
єнт співвідношення індексів К
ЗТО / ВВП
:

166
К
ЗТО / ВВП =
ВВП
зто
І
І

(8.4)
До загальних показників, які відображають роль зовнішньоекономічного фактора в національній економіці, можна віднести також по-
казник зовнішньоторговельного обороту надушу населення.
З метою визначення значимості експорту та імпорту для національної
економіки та оцінки ефективності міжнародної економічної діяльності
країни додатково здійснюється аналіз складу зовнішньоторговельного обороту. Це насамперед показник співвідношення динаміки експорту та
імпорту — коефіцієнт випередження / зниження К
вип / зниж:
К
вип / зниж
=
і
е
І
І
,
(8.5)
де І
е
— індекс експорту І
і
індекс імпорту.
Крім того, застосовується обчислення індексу умов торгівлі І
у.т
як співвідношення індексів середніх цін експорту ец
І
та імпорту
іц
І
:
ці
це у.т.
І
І
І
=
(При І
у.т.
< 1 умови торгівлі з позиції здійснення зовнішньоторговельної діяльності — несприятливі при І
у.т.
> 1 — сприятливі. Відмінністю цього показника є те, що він не пов’язаний із сальдо торгового балансу привід ємному сальдо індекс умов торгівлі може бути більше або менше (або 100 %). Також цей показник дозволяє визначити, як позначилась зміна цінна величину вартості експорту та імпорту товарів.
8.3. Показники валютної
ефективності експорту / імпорту
Для оцінки валютної ефективності експорту застосовується інструментарій аналітики, якій дозволяє обчислити такі показники. Гранично допустимі витрати на експорт товарів за відомої зовнішньоторговельної ціни В
е.ганич.припуст
.
:

167
В
е.гранич.припуст.
= кв в
е
К
К
ВН
×
×
, (де ВН
е
— валютні надходження (обсяг продажу товарів закордоном сума експорту К
в
— коефіцієнт цінності валюти (купівельної
спроможності валютних надходжень К
кв
— коефіцієнт кредитного впливу, якщо угода відбувалась за умов надання кредиту.
2. Національна ефективність експорту або інакше валютна ефекти-
вність експорту Еве. Цей показник визначається як відношення граничнодопустимих витрат, пов’язаних з експортом товарів за відомої зовнішньоторговельної ціни В
е.ганич.припуст
.
і реальних експортних витрат В
е
:
е
кв
в
е
ве
В
К
К
ВH
Е
×
×
=
= е.
припуст.
гранич.
е
В
В

(8.8)
3. Валютний ефект від експортних операцій в абсолютному зна-
ченні Е
ве
визначається як різність між зазначеними показниками:
Е
ве
=
кв
в
е
К
К
ВH
×
×
– В
е або Еве

е ганич.припуст.
– В
е
. (8.9)
4. Ефективність виробництва експортної продукції Е
вир.е визначається як співвідношення експортної ціни Це і відповідних витрат:
е е
вир.е
В
Ц
Е
=
. (Виробництво продукції на експорт є вигідним при Е
вир.е

Здійснюючи оцінку валютної ефективності імпорту, використовують такі показники. Гранично допустима вартість імпортної продукції В
і.гранич.припуст.
Вартість імпортної продукції оцінюють за критерієм її максимально допустимої величини, враховуючи таке а) імовірні витрати В
імов.в.
ті, які б були здійснені у випадку виробництва товарів всередині країни б) коефіцієнт цінності валюти К
в;
в) коефіцієнт кредитного впливу К
к.в
.
:
кв в
імов.в.
рипуст.
і.гранич.п
К
К
В
В
×
×
=
. (Інколи зазначений показник визначається з урахуванням коефіцієнту якості продукції імпортного товару К
як
:
як
кв
в
в
імов
припуст
гранич
і
К
К
К
В
В
×
×
×
=
.
.
. (8.12)

168
2. Національна ефективність операцій, пов’язаних з імпортом, або
валютна ефективність імпорту Е
ві
. Цей показник визначається як відношення реальних витрат В
і
, пов’язаних з імпортом та граничнодопустимих витратна імпорт товарів за відомої зовнішньоторговельної ціни:
кв в
імов.в.
і
ві
К
К
В
В
Е
×
×
=
= припуст.
гранич
В
В
і
і
(8.13)
3. Валютний ефект від імпорту в абсолютному значенні визначається як різність між зазначеними показниками:
Е
ві
= В
і
– кв в
імов.в.
К
К
В
×
×
= В
і
– В
і гранич.припуст.
(8.14)
4. Економічна ефективність імпорту, обчислену на підставі ціно-
вого зіставлення. Цей показник визначається залежно від призначення продукції, що ввозиться, а саме а) для товарів виробничого призначення і б) для товарів народного споживання.
При визначенні економічної ефективності імпорту для товарів ви-
робничого призначення обчислюють два показника ефективності Е
і1
та
Е
і2
і порівнюють їх. Якщо Е
і1
> 1 та Е
і2
> 1 — імпорт вважається доцільним. Методика розрахунків така:
повна покуп
1
Ц
Ц
=
і
Е
, (8.15)
і
і2
В
О
Е
=
, (де Ц
покуп.
— покупна ціна імпортного обладнання Ц
повна
— повна ціна споживання імпортного обладнання з урахуванням експлуатаційних витрат (вартість сировини та матеріалів, що витрачаються при виготовленні продукції на імпортному обладнанні, вартість ремонту обладнання, вартість запасних частин, заробітна плата робітників, що обслуговують обладнання О — обсяг продукції, що може бути отриманий при експлуатації обладнання В
і
— витрати на імпорт обладнання.
При визначенні економічної ефективності імпорту для товарів на-
родного споживання ціна реалізації товарів на внутрішньому ринку Ц
р належать до витрат, пов’язаних з імпортом В
і
:
і
і
В
Ц
Е
р
=
. (8.17)

169
Для обґрунтування перспективних напрямів стосовно змін товарної
та географічної структури зовнішньої торгівлі широко використовуються показники валютної ефективності експорту / імпорту товарів.
Ефект від зовнішньоторговельних операцій Е
зто визначається як різниця між двома показниками витрат, по-перше, витрат, пов’язаних з експортними операціями, по-друге — з імпортними:
Е
зто
= В
е
– В
і
, (де В
е
— витрати на виробництво експортної продукції В
і
витрати на вітчизняне виробництво товарів, що імпортуються.
Якщо витрати на національне виробництво продукції, яку передбачається одержати по імпорту, більші, ніж витрати на виробництво товарів, що експортуються (В
і
> Вето такий зовнішньоторговельний обмін буде економічно вигідним. Те саме можна показати за допомогою відносного показника коефіцієнта
зто
, обчислення якого може здійснюватися в узагальненому вигляді та розширеному:
kЕ
зто
=
.
пуст гранич.при
.
пуст гранич.при
е
і
B
B
=
ЕМ
ПДВ
)
К
К
(ВН
К
К
К
B
кв в
е як кв в
імов.в.
+

×
×
×
×
×
, (де ПДВ — податок на додану вартість ЕМ — експортне мито.
8.4. Показники бюджетної
ефективності зовнішньої торгівлі
1. Бюджетна ефективність експорту Е
б.е.
визначається як частка відділення вартості обсягу експорту О
е на вартість цих товарів за цінами внутрішнього ринку з урахуванням транспортних та інших витрат з доставки товарів О
е.вн.ц
:
е.вн..ц.
е
О
О
. (8.20)
2. Бюджетна ефективність імпорту Е
б.
визначається як частка відділення вартості обсягу імпортного товару за цінами внутрішнього ринку О
і.вн.ц.
на вартість цих товарів за цінами закупки на зовнішньому ринку О
і
.:

170
Е
б.і
=
і
ц
вн
і
О
О
.
.
(8.21)
3. В абсолютних значеннях ефект визначається як різниця відповідних показників:
• бюджетний ефект від експорту
Е
б.е
= О
е
– О
е.вн.ц
, (бюджетний ефект від імпорту
Еб.і = Оі.
вн.ц
– О
і
. (8.23).
8.5. Принципи аналізу ефективності
зовнішньоекономічної діяльності підприємств
Визначальні підходи до оцінки досконалості зовнішньоекономічної діяльності підприємств (всіх її видів) ґрунтуються на модифікації класичного принципу порівняльної переваги стосовно екс- порту-імпорту капіталу. З урахуванням сучасної специфіки міжнародних економічних відносин основними принципами є такі:
• принцип позабалансових витрат полягає у оцінці проектів зовнішньоторговельних угод не за бухгалтерськими витратами (balance cost), а за економічними, тобто з урахуванням позабалансових (неявних) витрат;
• принцип капіталізації дозволяє розглядати зовнішньоторговельні
угоди як гру на відсоткових ставках (interest rate) держав, чиї валюти задіяні у контрактах, і оцінювати їх дохідність за формулами простої і
складної капіталізації, виходячи із вірогідності того, що експортер-
імпортер не зможе забрати з проекту доход до завершення проектних періодів;
• принцип дефляції дозволяє порівняти проекти зовнішньоторговельних угод не за номінальними, а за реальними показниками дохідності, які враховують інфляцію (індекс цін, середньорічний дефлятор)
в країнах контрагентах;
• принцип дисконтування є необхідним при реалізації проектів зовнішньоторговельних угод, пов’язаних з довгостроковими іноземними
інвестиціями, які варто здійснювати лише за позитивного значення чистої дисконтованої вартості (NPV — net present value);

171
• принцип арбітражування передбачає, що при проведенні зовнішньоторговельних операцій відсоткового арбітражування необхідно враховувати ножиці між відсотковими ставками і курсами валют держав контрагентів;
• принцип хеджування дозволяє перекладати валютний ризик на посередників шляхом укладання з ними ф’ючерсних і форвардних контрактів) або ділити ціновий ризик між постачальниками і замовниками через застосування опціонів (Різноманітність зовнішньоекономічних операцій, що здійснюються перинними суб’єктами господарювання, передбачає можливість одержання ними результатів від міжнародної економічної діяльності уріз- них формах. Виділяють такі основі форми прояву ефекту від зовніш-
ньоекономічних операцій:
1. Зовнішньоторговельний ефект — виявляється як реалізація перевагу міжнародних торговельних операціях, які утворюється на основі існуючих розбіжностей у рівні витрат виробництва певного товару, а отже, викликають відмінності структури ціні дозволяють дістати корисний результат від порівняння ціни виробника з ціною середньосвітового рівня. Науково-технічний ефект — виявляється як сукупність ефектів,
по-перше, ефекту безпосередньо від експорту / імпорту результатів науково-технічної діяльності по-друге, від супутніх (емерджентних або резонансних) ефектів, зокрема, від формування наукомісткої спеціалізації виробника, можливості започаткування нових досліджень на основі попередніх, підвищення кваліфікації персоналу тощо. Ефект спеціалізації і кооперування. Спеціалізація зумовлює
стійкий економічний ефект завдяки принципам орієнтації на конкретного споживача та всебічного урахування його потреб. Кооперування забезпечує тривалий ефект від оптимізації господарської взаємодії
учасників зовнішньоекономічних відносин в умовах наростання складності (товарної диверсифікації, індивідуалізації потреб, збільшень частки науково-технічної компоненти у споживній вартості товарів тощо) і виявляється передусім як економія витрату розрахунку на одиницю продукції. Ефект перевагу часі. При експорті виявляється як можливість одержання додаткового прибутку на основі підвищення цінна новітній товар, послугу або об’єкт інтелектуальної власності, збільшення сегмента зовнішнього ринку, на якому реалізується продукція фірми,
посилення ринкової влади тощо при імпорті — як можливість прискорення реконструкції або введення вдію нових виробничих потужностей підприємства, виготовлення та реалізації товарів споживчого



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   21


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал