П ередмова




Сторінка14/21
Дата конвертації08.12.2016
Розмір4.86 Kb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   21
149
Кількість спільних підприємств швидко збільшується в умовах радикальних перетворень у сфері технологій, засобів телекомунікації та урядової політики різних країн — змін, які перевершують здатність кожної окремо взятої міжнародної компанії повною мірою використовувати власні можливості.
7.4. Фактори, що впливають
на прямі іноземні інвестиції
Складність світової економіки, а також різноманіття можливостей, що відкриваються перед компаніями в різних країнах, приводить до того, що компанії часто приймають рішення про використання прямого інвестування капіталу як способу виходу на міжнародний ринок. При цьому рішення про прямі іноземні інвестиції залежить від багатьох факторів, які можуть бути віднесені до трьох категорій фактори попиту, фактори пропозиції та політичні фактори (табл. 7.1).
Таблиця 7.1
ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА УХВАЛЕННЯ РІШЕНЬ
СТОСОВНО ПРЯМИХ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ
Фактори пропозиції
Фактори попиту
Політичні фактори
Витрати на виробництво
Доступ споживачів до товарів (послуг) компанії
Можливість обійти торгіве- льні обмеження
Логістика
Маркетингові переваги
Фактори, що стимулюють економічне зростання
Наявність ресурсів
Використання конкурентних переваг
Доступ до технологій
Мобільність замовників
7.4.1. ФАКТОРИ ПРОПОЗИЦІЇ
Прийняття в компанії рішення про використання прямого інвестування капіталу як способу виходу на міжнародний ринок залежить насамперед від факторів пропозиції, серед яких слід зосередити увагу на витратах на виробництво, логістику, наявність природних ресурсів і
доступ до основних технологій.

150
Витрати на виробництво. У багатьох випадках компанії ухвалюють рішення щодо прямих іноземних інвестицій, керуючись необхідністю зниження витратна виробництво продукції. Розміщення підприємств закордоном може виявитися більш вигідним порівняно з їхнім розміщенням у рідній країні в результаті нижчих цінна земельні ділянки, більш низьких податкових ставок і орендної плати за використання нерухомості в комерційних цілях або через наявність більш дешевої
кваліфікованої або некваліфікованої робочої сили.
Наприклад, компанія Novolabs, невелика німецька компанія з розробки програмного забезпечення, перенесла більшу частину своєї
діяльності з випуску програмних продуктів до м. Новосибірськ (Росія. У цьому сибірському місті компанія Novolabs скористалася можливістю найняти висококваліфікованих, талановитих програмістів за плату, рівну одній третині від заробітної плати фахівців цієї категорії, що працюють у головному офісі компанії в Дюссельдорфі. У
такий же спосіб Gumsung Plastics, невелика сімейна корейська компанія, інвестувала 8 млн дол. США у відкриття підприємства з виробництва пластикових корпусів для телевізорів і комп’ютерних моніторів ум. Мехікалі (Мексика. Це дозволило компанії скоротити витрати на робочу силу на дві третини. Багато компаній прагнуть розміщувати свої потужності в Гонконзі, щоб мати можливість наймати кваліфікованих робітників цієї країни, а також одержати доступ до дешевої робочої сили Китаю.
Логістика. Рішення про випуск продукції закордоном замість її
експорту може бути прийняте компанією у випадку, коли експорт вимагає більших транспортних витрат. Наприклад, компанія Heineken інтенсивно використовує прямі іноземні інвестиції як частину стратегії
інтернаціоналізації діяльності, оскільки її продукція складається значною мірою з води. Приготування напоїв, що випускаються компанією,
недалеко від місць проживання іноземних споживачів цієї продукції
обходиться компанії набагато дешевше, ніж перевезення напоїв з пивоварних заводів, розташованих у Нідерландах.
Іноземні компанії також часто вкладають капіталу країнах, в яких ведуть бізнес, для того щоб скоротити витрати на збут продукції. Наприклад, компанія Citrovita, бразильський виробник концентрату апельсинового соку, зберігає і здійснює збут продукції через терміналу порту Антверпен, замість того, щоб поставляти цю продукцію прямо до продовольчих магазинів країн Європи безпосередньо з Бразилії. Це дозволяє компанії Citrovita скористатися перевагами низьких тарифів на перевезення продукції у нерозфасованому вигляді морським транспортом із Бразилії до цього бельгійського порту. Після доставки про-

151
дукції в Антверпен на терміналі компанії здійснюється розфасовка концентрату соку і його доставка замовникам у таких європейських країнах, як Франція, Німеччина та країни Бенілюксу.
Наявність природних ресурсів. Компанії можуть використовувати прямі іноземні інвестиції для одержання доступу до ресурсів, які мають найважливіше значення для їхньої діяльності. Наприклад, через скорочення видобутку нафти в США багато американських нафтових компаній були змушені вкласти великі кошти на придбання правна видобуток нафти у різних регіонах світу. Часто міжнародні компанії ведуть переговори з урядами країну яких вони ведуть бізнес-діяльність, про одержання доступу до сировинних матеріалів в обмінна прямі іноземні інвестиції.
Наприклад, компанія Ayala Corporation з Маніли побудувала кілька заводів з випуску консервів з тунця на індонезійському острові Сулавесі.
Будівництво цих заводів стало одним з пунктів договору з урядом Індонезії про дозвіл філіппінським риболовним кораблям, що базуються напів- денному філіппінському острові Мінданао, ловити рибу в індонезійських територіальних водах. Ця угода принесла вигоду обом країнам більш ніж тис. жителів Філіппін та Індонезії працюють на дев’яти консервних заводах і 600 рибальських кораблях. Реалізація цієї угоди дозволяє щорічно експортувати продукцію з тунця на 24 млн дол. до країн Північної Америки та Європи.
Доступ до ключових технологій. Одержання доступу до технологій-це ще один стимул для прямих іноземних інвестицій. Для компаній може виявитися вигіднішим придбання частки власності в існуючій компанії, ніж формування власної групи фахівців для розробки або відтворення нової
технології. Наприклад, багато швейцарських виробників фармацевтичних препаратів використовували інвестиції в невеликі американські біогенетичні компанії як недорогий спосіб одержання доступу до сучасних біотехнологій. У такий же спосіб в ті роки тайванська компанія Acer виробник персональних комп’ютерів і робочих станцій, за 100 млн дол.
придбала дві комп’ютерні компанії, розташовані в Силіконовій долині»,
розраховуючи використати їхні технології й мережі збуту для різкого збільшення частки Acer Inc. на американському ринку персональних комп’ютерів.
7.4.2. ФАКТОРИ ПОПИТУ
Використання прямих іноземних інвестицій як спосіб виходу на міжнародний ринок може мати в основі необхідність розширення ринку збуту продукції, яку випускає компанія. До факторів попиту, що стимулюють ПІІ, належать доступ споживачів до товарів або послуг

152
компанії, маркетингові переваги, використання конкурентних переваг
і мобільність замовників.
Доступ споживачів до товарів або послуг компанії. Багато видів міжнародної комерційної діяльності вимагають фізичної присутності компаній на ринку. Наприклад, ресторани швидкого обслуговування і підприємства роздрібної торгівлі повинні забезпечувати споживачам зручний доступу торговельні зали (ця необхідність випливає з елементарних міркувань, продиктованих конкурентною боротьбою з іншими компаніями аналогічного профілю. Компанія KFC з ресторанів, розташованих у
США, немає можливості доставляти тільки-но приготованих смажених курчат японським споживачам. Для того щоб задовольнити попит японських споживачів, компанія змушена відкрити свої ресторани на території
Японії. Так само успіх компанії IKEA у розширенні клієнтської бази за межі внутрішнього ринку Швеції обумовлений відкриттям ряду нових торговельних точок у різних країнах світу.
Маркетингові переваги. Прямі іноземні інвестиції можуть забезпечити компанії маркетингові переваги кількох типів. Фізична присутність підприємства на території країни може збільшити візуальну присутність продукції іноземної компанії на ринку країни, у якій ця компанія веде бізнес. Крім того, іноземна компанія може скористатись
із патріотичної орієнтації місцевих споживачів на купівлю продукції,
зробленої на території країни. Наприклад, за допомогою розміщення рекламних оголошень у таких журналах, які, компанія Toyota зробила широковідомим сприятливий вплив своїх американських підприємств на економіку США.
Крім того, компанії можуть вдаватися до прямих іноземних інвестицій з метою поліпшення обслуговування споживачів. Керівництво тайванської компанії Delta Products, яка виробляє батарейні джерела живлення для портативних комп’ютерів, було стурбовано тим, що компанія не в змозі оперативно і гнучко реагувати на зміни запитів американських споживачів, випускаючи для них продукцію на підприємствах у Китаї й Таїланді. Як сказав один з керівників компанії, якщо ваше підприємство побудоване на Далекому Сході, це занадто далеко. Останні модифікації неможливо впровадити в конструкцію виробу, який уже перебуває на кораблі, що перетинає океан. У результаті з метою поліпшення обслуговування американських споживачів компанія Delta перенесла частину виробничих потужностей на мексиканське підприємство, розташоване безпосередньо біля кордону,
недалеко від американського містечка Ногалес (штат Арізона).
Використання конкурентних переваг. Прямі іноземні інвестиції можуть виявитися кращим способом використання компанією наявних у неї

153
конкурентних переваг. Компанія, що володіє цінною торговою маркою,
фірмовою назвою або технологією, може віддати перевагу здійсненню діяльності безпосередньо в інших країнах замість експорту продукції до цих країн.
У багатьох випадках остаточне рішення з цього питання залежить від характеру продукту. Наприклад, компанія Pari Mutuel Urbain (управляє роботою 7 тис. тоталізаторів, розташованих у Європі. Для цього в компанії була розроблена оригінальна мережа, що складається з комп’ютерів, терміналів і засобів супутниковому зв’язку, що зробило її
сьомою за величиною французькою сервісною компанією, щорічний обсяг продажів якої становить 6 млрд дол. США Успішне використання сучасних комунікаційних технологій для задоволення потреб любителів перегонів дозволило збільшити обсяг ділових операцій, здійснюваних компанією у Франції, на 25 %, а також розширити мережу тоталізаторів на територію Швейцарії й Монако.
Мобільність замовників. Мотивом для інвестиційної діяльності компанії закордоном можуть послужити прямі іноземні інвестиції її замовників або клієнтів. Якщо один із замовників компанії будує підприємство на території певної закордонної країни, керівництвом компанії може бути ухвалене рішення про розміщення нового підприємства поблизу, забезпечуючи цим можливість і надалі швидко та у строк здійснювати поставки своєї продукції на адресу замовника.
Не менш важливим є також той факт, що відкриття нового підприємства недалеко від підприємства-замовника скорочує імовірність того, що конкуруюча компанія із закордонної країни вступить у гру і переманить замовника на свою сторону. Наприклад, деякі японські автомобілебудівні
компанії побудували нові підприємства зі складання автомобілів на території США. У відповідь на це японські постачальники, що забезпечують ці компанії необхідними деталями, відкрили в цій країні свої виробничі
підприємства, склади і науково-дослідні центри. Необхідність розміщення виробничих потужностей на території Сполучених Штатів була обумовлена використанням у цих компаніях методу управління матеріальними запасами, що має назву точно вчасно (just-in-time). Використання методу передбачає мінімізацію обсягів деталей, що зберігаються на складальному підприємстві, що ставить у вкрай невигідне становище постачальників, потужності яких розміщені в Японії. Аналогічно після того, яку компанії Samsung було ухвалене рішення про будівництво нового заводу з виробництва побутової електроніки на північному сході Англії, шість корейських постачальників компанії також відкрили свої підприємства поблизу.

154
7.4.3. ПОЛІТИЧНІ ФАКТОРИ
Політичні фактори також можуть відіграти свою роль у прийнятті
компанією рішення використовувати прямі іноземні інвестиції для виходу на міжнародний ринок. Компанія може інвестувати капітал він- шу країну для того, щоб обійти торгові обмеження, що накладаються цією країною або щоб скористатися перспективами економічного зростання даної країни.
Можливість обійти торгові обмеження. У багатьох випадках компанії будують свої підприємства на території інших країн, щоб обійти існу- ючі обмеження на експорт продукції в ці країни. Наприклад, наприкінці
90-х років компанія Fuji Photo Film Company інвестувала 200 млн дол.
США у будівництво комплексу виробничих підприємств з випуску фотоплівки, яка призначалась для продажу на американському ринку, у Грин- вуді (штат Південна Кароліна. Раніше фотоплівка постачалася американським споживачам з підприємств, розташованих у Нідерландах і Японії.
Виробництво фотоплівки в США замість її експорту до країни дозволило компанії Fuji уникнути сплати 3,7 % тарифу на ввіз фотоплівки, встановленого урядом США, а також спростувати обвинувачення, висунуті компанією на адресу Fuji у незаконному продажу японської фотоплівки на ринку США за демпінговими цінами.
Фактори, що стимулюють економічне зростання. Більшість демократично обраних органів влади (місцевих, регіональних або державних) зацікавлені у забезпеченні економічного добробуту своїх громадян, які є їх виборцями. Уряди багатьох країн пропонують компаніям пільги, покликані схилити фірми до розміщення нових підприємству межах їх юрисдикції. Пільги, пропоновані компанії урядом та іншими органами влади країни, можуть стати важливим каталізатором процесу прямих іноземних інвестицій.
У число таких пільг входить низька плата за комунальні послуги,
програми підготовки робітників і службовців, удосконалювання інфраструктури (наприклад, будівництво нових шосе або залізниць, а також зниження податків або тимчасове звільнення від сплати податків. Часто багатонаціональні корпорації дістають вигоду із суперництва, яке розгорається між органами влади в різних адміністративних одиницях тієї або іншої країни за одержання права на укладання контрактів з іноземними компаніями, які створили б на їхній території нові
робочі місця. Наприклад, уряд штату Алабама погодився надати компанії пільги на суму 118,5 млн дол. США, щоб компанія побудувала на території штату своє підприємство, на якому буде зайнято тис. робітників. Подібний перебіг подій мав місце у 2003 р, коли

155
компанія Toyota оголосила про намір побудувати на території США
новий завод зі складання вантажних автомобілів малої вантажопідйомності. Цей завод було вирішено розмістити в Санантоніо після того,
як уряд штату Техас запропонував компанії Toyota пільги на суму млн дол. США. До складу цих пільг увійшло будівництво нової залізничної колії, підготовка працівників, оплата видатків на підготовку місця для будівництва заводу, а також податкові знижки.
7.5. Законодавче регулювання
інвестиційної діяльності в Україні
Загальні принципи, порядок і умови здійснення іноземного
інвестування на території України регулюються законами України
«Про інвестиційну діяльність, Про захист іноземних інвестиційна Україні, Про режим іноземного інвестування, Про зовнішньоекономічну діяльність».
Законодавство України надає іноземному інвестору широкі можливості у виборі об’єкта інвестування, видів інвестицій, залучення інших учасників до реалізації інвестиційних проектів. Таку ст. 2 Закону
України Про режим іноземного інвестування міститься перелік
(причому він не є вичерпним) тих цінностей, які можуть за певних умов мати статус іноземної інвестиції.
До таких цінностей, зокрема, належать конвертована іноземна валюта, національна валюта України при реінвестуванні, будь-яке рухоме і нерухоме майно та пов’язані з ним майнові права, цінні папери та корпоративні права, які виражені в конвертованій валюті, грошові вимоги і права вимоги виконання договірних зобов’язань, які гарантовані першокласними банками і мають вартість у конвертованій валюті,
підтверджену згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями, будь-які права інтелектуальної власності, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями, а також підтверджена експертною оцінкою в
Україні, включаючи легалізовані на території України авторські права,
права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо, права на здійснення господарської діяльності, включаючи права на користування надрами і використання природних ресурсів, наданих відповідно до законодавства або договорів,

156
вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно з законами
(процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями, інші цінності відповідно до законодавства України.
Іноземні інвестори практично необмежені у формах та об’єктах інвестування. Інвестиції можуть здійснюватися у формах участі в підприємствах (їх створення, придбання частки уже діючих підприємств, створення філій або інших відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб,
придбання нерухомого чи рухомого майна, цінних паперів, придбання правна користування землею та використання природних ресурсів нате- риторії України, придбання інших майнових прав, здійснення господарської діяльності на основі угод про розподіл продукції, в інших формах,
які незаборонені законами України.
Як зазначено уст Закону України Про режим іноземного інвестування, іноземні інвестиції можуть вкладатися в будь-які об’єкти, інвестування, в які не заборонено законами України. Згаданий Законне містить тлумачення поняття об’єктів іноземного інвестування, водночас і не дозволяє інвестувати в об’єкти, інвестування в які заборонено законом.
Відповідно до ст. 4 Закону України Про інвестиційну діяльність»,
який має застосовуватись як загальний закон, що регулює порядок здійснення інвестиційної діяльності, об’єктами інвестиційної діяльності може бути будь-яке майно, зокрема, основні фонди та обігові кошти в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові
вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об’єкти власності, а також майнові права. Забороняється інвестування в об’єкти,
створення і використання яких не відповідає вимогам санітарно- гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством України, а також порушує права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом.
Держава надає іноземним інвесторам низку гарантій при здійсненні ними інвестиційної діяльності. Ці гарантії включають гарантії у разі
зміни законодавства щодо захисту іноземних інвестицій, обмеження примусових вилучень, право на відшкодування збитків іноземним інвесторам, завданих їм внаслідок дій, бездіяльності або неналежного виконання державними органами України чиїх посадовими особами передбачених законодавством обов’язків щодо іноземного інвестора або підприємства з іноземними інвестиціями.
Особливу увагу іноземних інвесторів привертають норми, що встановлюють гарантії у разі припинення інвестиційної діяльності та у випадку переказу доходів, одержаних внаслідок здійснення іноземних інвестицій.
Відповідно до ст. 11 Закону України Про режим іноземного інвестування у разі припинення інвестиційної діяльності іноземний інвестор має

157
право на повернення своїх інвестицій у натуральній формі або у валюті
інвестування в сумі фактичного внеску без сплати мита.
Іноземним інвесторам також гарантується безперешкодний і негайний переказ закордон їх прибутків, доходів та інших коштів в іноземній валюті, одержаних на законних підставах внаслідок здійснення
іноземних інвестицій (ст. 12 згаданого Закону. Однак у Законі України Про режим іноземного інвестування міститься норма, відповідно до якої незареєстровані іноземні інвестиції не дають права на одержання пільг і гарантій, передбачених цим законом.
Таким чином, усім комплексом пільг і гарантій, включаючи право на безперешкодну репатріацію прибутків від здійснення інвестиційної
діяльності на території України та право на безперешкодне повернення своєї інвестиції, іноземний інвестор зможе скористатися лише утому випадку, коли буде дотримано низку вимог чинного законодавства,
зокрема, щодо видів і форми здійснення іноземних інвестицій, державної реєстрації такої інвестиції.
Відповідно до Закону України Про режим іноземного інвестування іноземною інвестицією слід вважати цінності, що вкладаються
іноземними інвесторами в об’єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою одержання прибутку або досягнення соціального ефекту. Іноземною інвестицією може бути визнано не будь-яке майно, а лише те, яке вкладається іноземним інвестором з конкретною метою з метою одержання прибутку від здійснення інвестування або з метою досягнення соціального ефекту. Таким чином, не будь-яке вкладення капіталу іноземцями на території України вважатиметься іноземною інвестицією.
Юристи-практики звертають увагу, що державні органи норми законодавства України трактують таким чином, що інвестиція має бути прибутковою насамперед для держави та її резидентів. Наслідком залучення
інвестицій в економіку будь-якої держави є створення нових виробничих потужностей, зростання кількості робочих місць, інтенсифікація виробництва, що врешті-решт зазвичай збільшує надходження до бюджету держави у вигляді податків. З позиції юридичної техніки відстежити пряму залежність між прибутком (доходом) держави і здійсненням інвестиції
не виявляється можливим. Тому не можна стверджувати, що іноземний
інвестор має надати докази того, що його інвестиція обов’язково має принести прибуток резидентам України чи державі загалом.
З другого боку, держава стимулює інвестора здійснювати довгострокові капіталовкладення саме в ті об’єкти промисловості, сільського господарства, транспорту тощо, функціонування яких приноситиме прибуток або матиме соціальне значення. Тому, скажімо, вкладення

158
нерезидентом коштів у придбання квартири або автомобіля для власних потреб не може бути визнане іноземною інвестицією. Натомість розміщення депозиту в українському банку слід вважати іноземною
інвестицією навіть утому випадку, якщо банк не одержить прибутку від розміщення вкладених коштів.
У контексті питання про реалізацію іноземних інвестицій в Україні
слід звернути увагу на деякі нюанси валютного регулювання перерахування доходів від здійснення інвестиційної діяльності закордон, а також повернення коштів, які були вкладені інвестором в об’єкти на території України. Іноземному інвестору держава гарантує повернення
іноземної інвестиції у разі припинення інвестиційної діяльності, а також безперешкодний і негайний переказ закордон прибутків, одержаних від здійснення іноземної інвестиції. Ці гарантії діють за умови державної реєстрації інвестиції.
у разі повернення інвестованих коштів і репатріації прибутків закордон іноземні інвестори мають керуватися положеннями декрету Кабінету
Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю, Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою
НБУ від 12 листопада 2003 р. № 492 і Правилами здійснення операційна міжбанківському валютному ринку, затвердженими постановою НБУ від березня 1999 р. № Правила валютного регулювання є більш ліберальними порівняно з нормами Закону України Про режим іноземного інвестування і дозволяють банкам купувати валюту для нерезидента-інвестора, що має замету повернути свою інвестицію або перерахувати доходи закордон, навіть утому випадку, якщо інвестор не подасть до банку копію інформаційного повідомлення про внесення іноземної інвестиції (документ, що підтверджує державну реєстрацію іноземної інвестиції. Однак у будь-якому випадку для повернення
інвестиції та репатріації прибутку інвестор повинен буде надати довідку банку про фактичне надходження до України грошових коштів.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   21


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал