П ередмова




Сторінка10/21
Дата конвертації08.12.2016
Розмір4.86 Kb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   21
105
http://www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nzed=327-95.
9. Закон України від 05.02.92 р. № 2097-XII Про Єдиний митний тариф Електронний ресурс. — Режим доступу nzed=2097-12 10. Закон України від 05.04.01 р. № 2371-III Про Митний тариф
України». Електронний ресурс. — Режим доступу nzed=2371-14 11. Митний кодекс України. Електронний ресурс. — Режим доступу nzed=92-15 12. Цивільний кодекс України. Електронний ресурс. — Режим доступу. Указ Президента України вiд 4 жовтня 1994 року № 567/94 Про застосування Мiжнародних правил iнтерпретацiї комерцiйних термiнiв»; Електронний ресурс. — Режим доступу z0833-01 14. Указ Президента України вiд 4 жовтня 1994 року № 566/94 Про заходи щодо впорядкування розрахункiв за договорами, що укладають суб’єкти пiдприємницької дiяльностi України Електронний ресурс. — Режим доступу 566-94 15. Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України i Нацiонального банку
України вiд 21.06.1995 № 444 Про типовi платiжнi умови зовнiшньоекономiчних договорiв (контрактiв) i типовi форми захисних застережень до зовнiшньоекономiчних договорiв (контрактiв),
якi передбачають розрахунки в iноземнiй валют. Електронний ресурс. — Режим доступу. Декрет КМУ від 19.02.93, Про систему валютного регулювання
і валютного контролю. Електронний ресурс. — Режим доступу nzed=15-93 17. Декрет Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 19 лютого 1993 р. № Про систему валютного регулювання i валютного контролю»;
[Електронний ресурс. — Режим доступу 15-93

Р о з діл bibЦІНОУТВОРЕННЯbbУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІЙ
ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ.
ЦІНОВІ, ВАЛЮТНІ, ФІНАНСОВІ
УМОВИ КОНТРАКТУ
5.1. Ціни і ринкова політика підприємства
на світовому ринку. Поняття світової ціни
Ціни, що функціонують на світовому ринку, потрібно розглядати як цілісну систему, яка покликана обслуговувати всі аспекти товарно-грошових відносин. Ціна є вирішальним фактором у зовнішньоекономічній діяльності підприємства, оскільки вона визначає її
економічну доцільність, що можливо лише при правильному виборі
цінової політики та стратегії ціноутворення.
Ціни і цінова політика — найважливіші елементи зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Саме від рівня цінна товари залежать комерційні результати діяльності підприємства, а обрана ним цінова політика справляє вплив на ефективність роботи суб’єктів ЗЕД на світовому ринку.
Цінова політика — це визначення рівня ціні можливих варіантів
їх зміни залежно від цілей та завдань, що стоять перед підприємством у короткотерміновому та в довгостроковому періодах.
Основна мета цінової політики підприємства полягає утому щоб установити на свій товар таку ціну і змінювати її залежно від ситуації
на ринку так, щоб опанувати певним його сегментом, досягти бажаного обсягу прибутку, тобто вирішити завдання, пов’язане з реалізацією товару в певній фазі його життєвого циклу, відреагувати на діяльність конкурентів тощо. Визначення рівня цінив ЗЕД відбувається на основі
двох видів цін тих, що публікуються, і розрахункових.
Ціни, що публікуються, — це ціни, що повідомляються в спеціальних джерелах, які віддзеркалюють рівень світових цін, тобто експортні
ціни основних постачальників товару та імпортні ціни найважливіших
імпортерів даного товару. Як правило, світову ціну на сировинні товари визначають основні країни-постачальники, а наготові вироби та устаткування провідні фірми, що їх випускають та експортують. До опуб-

107
лікованих належать довідкові ціни, біржові котирування, ціни, що наводяться в загальних статистичних довідниках, ціни пропозицій.
Світові ціни — це ціни великих експортно-імпортних операцій, що здійснюються в основних центрах світової торгівлі. При цьому операції мають відбуватися на умовах готівкового платежу у вільно конвертованій валюті, а обрані ринки — регулюватись загальним (а неспеціальним) торговельно-політичним режимом.
Світові ціни можна класифікувати за багатьма критеріями:
• за станом ринку (продавця, покупця);
• за напрямом товарного потоку (експортні, імпортні);
• за умовами розрахунків (комерційних, бартерних, клірингових,
трансфертних);
• за повнотою врахування витрат (нетто, валові, кінцевого спожи- вання);
• за характером реалізації (оптові, роздрібні);
• за ступенем фіксації (тверді, рухомі, змінні, з наступною фіксацією);
• за рівнем інформаційної відкритості (відкриті, розрахункові).
Відображаючи рівень ціни, що склався, світові ціни разом з тим характеризуються множинністю і залежать від місця продажу, часу,
взаємовідносин між продавцем і покупцем, умов контракту, характеру ринку, джерел цінової інформації тощо.
Рівень ціни на аналогічні товари розрізняється також залежно від каналу, по якому здійснюється зовнішня торгівля. Необхідно розрізняти:
♦ ціни вільної торгівлі, які складаються на основі контрактів, що укладають між собою незалежні підприємства;
♦ ціни, які формуються при торгівлі між підприємствами, що входять до складу однієї транснаціональної корпорації (трансфертні. У
цьому випадку домінуючими факторами ціноутворення є інтереси корпорації в цілому. У зв’язку з цим ціни встановлюються на мінімальному рівні (а іноді, навпаки, на максимальному);
♦ ціни, що складаються при закупівлі товарів у межах кредитних ліній. У світовій торгівлі надання кредиту нерідко супроводжується додатковими зобов’язаннями позичальника використовувати кредит для закупівлі певних товарів у країні-кредиторі. Як правило, рівень цін при цьому істотно перевершує ціни вільної торгівлі;
♦ розрахункові ціни, які застосовуються в контрактах на нестандартне обладнання, що виробляється, як правило, за індивідуальними замовленнями. Такі ціни розраховуються та обґрунтовуються постачальником для кожного конкретного замовлення з урахуванням технічних і комерційних умов конкретного контракту. У деяких випадках розрахункова ціна встановлюється остаточно лише після виконання замовлення [9].

108
5.2. Особливості ціноутворення
при укладанні зовнішніх контрактів
Формування ціни при здійсненні зовнішньоекономічних операцій має певні особливості виходячи з того, що виконання таких операцій має специфіку та індивідуальність. Процес ціноутворення при укладанні зовнішньоторговельних контрактів обумовлюється перш за все тим, що, ціни, які обслуговують зовнішньоторговельний оборот, поділяються на експортні та імпортні.
Експортними називаються ціни, за якими виробники або зовнішньоторговельні організації продають національні товари на світовому ринку. Основою визначення експортних цін насамперед є власні витрати плюс нормативний прибуток виробника. До них додаються витрати, що пов’язані з доставкою товару до пункту, обумовленого контрактом, а також збори за митне оформлення товару. При цьому відповідно до чинного законодавства України вітчизняні експортери звільняються від сплати непрямих податків. Тобто на відміну від цінна продукцію, що призначена для реалізації на внутрішньому ринку, в ціни експортних товарів не включаються податок на додану вартість та акцизний збір.
До 16.05.08 (до дня вступу України до СОТ) при митному оформленні вантажів було передбачено стягнення також митних зборів:
• за митне оформлення вантажу (0,1 % вартості, але не більше дол.;
• за митний догляд вантажу (20 дол. за 1 год. роботи одного інспектора. Зі вступом України до СОТ, за міжнародними договорами
України, митні збори було скасовано.
Щодо експортного мита, то з метою підвищення конкурентоспроможності продукції на зовнішньому ринку, уряди країн, як правило,
експортні товари митом не обкладають.
Експортне (вивізне) мито застосовують лише окремі країни переважно до товарів традиційного експорту. Наприклад, в Україні експортне мито встановлюється тільки наживу худобу і на деякі види олійних культур.
В окремих випадках при визначенні експортних цін суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності України мають спиратися на індикативні ціни. Під індикативними розуміються ціни на товари, які відповідають цінам, що склалися на аналогічну продукцію на момент

109
здійснення експортної (а інколи імпортної) операції. Такі ціни можуть запроваджуватись на товари, щодо експорту яких застосовано антидемпінгові заходи, встановлено режим квотування, ліцензування або спеціальні режими.
Індикативні ціни розробляє Міністерство економіки України на підставі інформації, одержаної від митних, фінансових, статистичних державних органів, банківських та інших установі організацій. При цьому враховуються визнані у світовій практиці стандарти якості,
умови поставки і розрахунків, стан кон’юнктури зовнішніх та внутрішніх ринків, прогнози можливих цінових коливань та інша інформація кон’юнктурно-цінового характеру. Мінекономіки також затверджує
перелік та рішення щодо запровадження індикативних ціні публікує їх не рідше якраз на місяць. Запроваджені індикативні ціни повинні
обов’язково використовувати підприємці всіх форм власності при укладанні зовнішньоторговельних угод.
Свою специфіку має також формування імпортної ціни, яка складається з ціни країни-продавця, і тих елементів, які в неї включає краї- на-покупець.
Імпортні ціни — це ціни, за якими вітчизняні підприємці купують товари закордоном. Основою встановлення ціни на продукцію, що імпортується до України, є митна (закупівельна) вартість товару з урахуванням фактично сплачених сум мита і митних зборів. Митна вартість та митні платежі визначаються відповідно до Закону України «Про
єдиний митний тариф».
До митної вартості входить указана в рахунку-фактурі контрактна
(договірна) ціна товару, а також фактичні витрати, які не ввійшли в таку ціну. До них належать витрати на транспортування, навантаження, розвантаження та страхування товару від пункту постачальника
(продавця) до пункту перетину митного кордону України. Для визначення митної вартості іноземна валюта перераховується в гривні за курсом Національного банку, який діє на день подання митної декла- рації.
Ввізне мито, як податок на товари, що ввозяться до країни, обчислюється заставками, які поділяються натри види специфічні нара- ховуються у встановленому розмірі за одиницю оподаткованого товару (наприклад, 10 євро за 1 т).
Застосовуються при обкладанні стандартизованих товарів адвало-
рні (вартісні)нараховуються у відсотках до митної вартості товарів, що обкладаються митом (наприклад, 20 % від митної вартості. Застосовуються при обкладанні товарів, що мають різні якісні
характеристики в межах однієї групи комбінованіпоєднують спе-

110
цифічні та адвалорні, але мито сплачується за більшою сумою нарахування (наприклад, 20 % від митної вартості, але не більше 10 євро за т. Проте адвалорні та специфічні ставки мита по-різному реагують на зміни рівня цінна світовому ринку. У разі підвищення цін ефективнішим виявляється адвалорне мито, при зниженні — специфічне.
Оскільки в сучасний період ціни на товари постійно зростають, то у митній політиці розвинених країн спостерігається тенденція до збільшення ролі адвалорного мита.
При встановлені в ціні акцизного збору застосовуються такі ж ставки, що діють і на вітчизняну продукцію.
Податок на додану вартість в ціні імпортної продукції визначається заставкою до бази оподаткування. Такою базою є митна вартість товарів з урахуванням мита, а якщо товар підакцизний, той акцизного збору якщо митна вартість менша ніж контрактна (договірна) ціна, то для визначення ПДВ застосовується остання.
Митні збори справляються за митне оформлення товарів, що ввозяться до країни. Величина цих платежів визначається на підставі
«Класифікатора видів та ставок митних зборів залежно від митної вартості товарів (без урахування мита. Згідно з класифікатором прими- тній вартості товарів до 100 дол. США митні збори не справляються,
від 100 до 1000 дол. вони дорівнюють 5 дол., а при митній вартості
більш як 1000 дол. митні збори становлять 0,2 % митної вартості товарів, але не більше еквівалента 1000 дол. США. Митні збори не враховуються при визначенні товарних податків в ціні придбання. Вони входять до складу валових витраті враховуються при обчисленні в ціні кінцевої реалізації податку на додану вартість. Сума мита і митних зборів сплачується одночасно зі сплатою акцизного збору і ПДВ.
Отже, ціна придбання товару ЦП, що ввозиться до країни, складається з таких елементів, визначених у грошових одиницях виміру:
МЗ
ПДВ
А
М
МВ
Ц
П
+
+
+
+
=
, (де МВ — митна вартість М — сума мита А — акциз ПДВ — податок на додану вартість МЗ — митні збори.
Така ціна для підприємства-імпортера є сумою економічних витраті показує нижню межу імпортної ціни. Верхньою межею ціни імпортної продукції є ціна її фактичної реалізації на внутрішньому ринку. Різницею між фактичною ціною продажу та ціною придбання є надбавка, яка містить витрати обігу імпортера з реалізації товару на внутрішньому ринку, прибуток та ПДВ. Тому повний склад кінцевої
ціни реалізації імпортної продукції
i
p
Ц
можна записати таким чином:

111
ПДВ
П
ВО
МЗ
А
М
МВ
Ц
+
+
+
+
+
+
=
i
р
, (де МВ — митна вартість М — сума мита А — акциз, МЗ — митні збори;
ВО — витрати обігу П — прибуток, ПДВ — податок на додану вартість.
На продукцію, що ввозиться до України, можуть бути запроваджені індикативні ціни, але тільки у випадках, коли до товару застосовуються спеціальні імпортні процедури. До них належать застосування процедури міжнародних торгів або режим попередніх імпортних депозитів, що вносяться до банків.
5.3. Цінові та валютні умови контракту
Найбільша кількість угод оформляється контрактами купі- влі-продажу як на внутрішньому ринку, такі на міжнародних ринках збуту. Відповідно до структури таких контрактів основні цінові та валютні умови визначаються так одиниця виміру ціни, базис ціни, спосіб фіксації ціни, рівень ціни, знижки, валюта ціни, валюта платежу,
курс перерахунку валюти ціни у валюту платежу, валютні поправки.
Одиниця виміру ціни. Порядок визначення одиниці виміру ціни залежить від характеру товару і від практики, що склалася в торгівлі цим товаром на світовому ринку. Ціна в контракті може бути встановлена таким чином:
• за певну кількісну одиницю (або за конкретне число одиниць)
товару, зазначену в звичайно вживаних у торгівлі одиницях виміру
(маси, довжини, площі, обсягу, штук, комплектів тощо, або в числових одиницях (сотня, дюжина);
• за одиницю маси виходячи з базисного вмісту основної речовини в товарі (для руди, концентратів тощо);
• за одиницю маси залежно від коливань натуральної маси, вмісту побічних домішок і вологи.
При поставці товарів різної якості й асортименту ціна встановлюється за одиницю товару кожного виду, сорту, марки окремо. Якщо за одним контрактом постачається велика кількість різних за якісними характеристиками товарів, ціни на них звичайно вказуються в специфікаціях, що є невід’ємною частиною контракту.
Базис ціни встановлює, чи входять транспортні, страхові, складській інші витрати на доставку товару до ціни товару. Базис ціни зазвичай

112
визначається використанням відповідного терміна
(франко- підприємство, франко-перевізник тощо) із зазначенням назви пункту здавання товару. Наприклад, у контракті записується Ціна становить дол. США франко-вагон межа прикордонна станціям. Чоп країни продавця».
Спосіб фіксації ціни. Ціна може бути зафіксована в контрактів момент його укладення або визначатися протягом строку його дії або до моменту виконання контракту. Залежно від способу фіксації ціни розрізняють такі види цін:
• тверда;
• рухома;
• з наступною фіксацією;
• змінна.
Тверда ціна узгоджується і встановлюється в момент підписання контракту і не підлягає зміні протягом строку його дії. Тверда ціна застосовується яку короткострокових, такі довгострокових угодах. Як правило, у контракті робиться застереження ціна тверда, зміні не підлягає Рухома ціна
— це зафіксована при укладенні контракту ціна, що може бути переглянута у подальшому, якщо ринкова ціна такого товару до моменту його поставки зміниться. При встановленні рухомої цінив контракт вноситься застереження, яке передбачає, що коли до моменту виконання угоди ціна на ринку підвищиться або знизиться,
відповідно має змінитися і ціна, зафіксована в контракті. Це застереження має назву застереження про підвищення або зниження ціни».
Звичайно в контракті обумовлюється допустимий мінімум відхилення ринкової ціни від контрактної (2—5 %), у межах якого перегляд зафіксованої ціни не провадиться. При встановленні рухомої цінив контракті обов’язково має бути визначене джерело, за яким треба судити про зміну ринкової ціни. Рухомі ціни найчастіше встановлюються на промислові, сировинні і продовольчі товари, що поставляються за довгостроковими контрактами.
Ціна з наступною фіксацією встановлюється у визначені контрактом терміни на підставі узгоджених джерелу тому числі й у процесі
виконання контракту. Наприклад, контрактом може бути передбачено, що ціна на продані за ним товари буде встановлена нарівні цін світового ринку на певну дату, удень поставки товару покупцеві, перед поставкою кожної передбаченої контрактом партії товару або при довгострокових поставках перед початком кожного календарного року.
Як джерела цін контракт може передбачати біржові котирування, ціни,
що публікуються в різних довідкових і галузевих часописах, а також

113
ціни, які реально укладаються на світовому ринку і визначаються за достовірними конкурентними матеріалами.
Ковзаюча (змінна) ціна застосовується в контрактах із тривалими термінами поставок, протягом яких економічні умови виробництва товарів можуть суттєво змінитися. Найчастіше такі ціни встановлюються на машини й устаткування з термінами поставок, що перевищують один рік (для контрактів із використанням цін із наступною фіксацією переважно до року, а також при виконанні великих за обсягом і тривалих у часі підрядних робіт.
Ковзаюча ціна складається з двох частин базової, що встановлюється на дату пропозиції або підписання контракту, і змінної, яка визначається на період виготовлення або поставки товару. Базова ціна розраховується продавцем на основі конкурентних матеріалів чи інших джерелі узгоджується з покупцем під час підписання контракту.
На практиці вираховується за формулою, запропонованою Європейською комісією ООН:
Ц
к
= Ц
о
(а і
а
+ в і
в
+ … + с), (де Ц
к
кінцева ціна Ц
о
базисна ціна а, в — частка окремих змінних частин ціни і
а
, і
в
— індекси зміни ціни на окремі складові змінних витратна певну дату с — питома вага незмінної частини ціни.
При розрахунках цін за формулою зазначається орієнтовна вартість договору на момент його укладення. В контракті необхідно обов’язково вказати джерело інформації про індекси цін.
При встановленні ковзаючої цінив контракт можуть бути внесені
деякі обмежувальні умови, а саме:
• по-перше, межі (у відсотках, у яких перегляд договірної ціни не провадиться, а також визначена у відсотках межа можливої зміни договірної ціни (наприклад, не більше 10 % загальної вартості замовлення, яке називається лімітом зміни (ковзання);
• по-друге, ковзання поширюється не на всю суму витрат виробництва, а лишена певні елементи (наприклад, на вартість металу при будівництві суден) із зазначенням розміру у відсотках від загальної
вартості замовлення;
• по-третє, ковзання ціни може бути встановлено не на весь термін дії контракту, а на коротший строк (наприклад, на перші 3 — 6 місяців віддати укладення контракту.
Загальний розрахунок контрактної ціни вимагає обов’язкового урахування технічних і комерційних поправок до ціни, що є обґрунту- ванням останньої (тобто цінив ході комерційних переговорів.

114
До найбільш вживаних технічних поправок у практиці міжнародної
торгівлі належать такі. Поправка на техніко-економічні відмінності. Щодо даного виду поправок, то вони використовуються при розрахунках цінна машини й устаткування. Найчастіше робляться поправки на потужність і продуктивність виробів, витрату палива й електроенергії, необхідні для роботи устаткування. Величина цього показника залежить передусім від призначення устаткування і від особливостей його виготовлення. Поправка на комплектацію. Для багатьох видів машині устаткування комплектація може бути досить складною і змінюватися в дуже широких межах. Зазвичай поправка на комплектацію збільшує
суму контракту на 8—10 %.
3. Поправка на тропічне виконання. Машини та устаткування, призначені для роботи в умовах високої температури і вологості, повинні відповідати особливим вимогам і забезпечувати надійність техніко- економічних показників та інші необхідні споживні властивості. Поправка може становити 10—15 % вартості продукції у звичайному виконанні.
До найпоширеніших комерційних поправок у практиці міжнародної
торгівлі можна віднести такі. Приведення до єдиних умов поставки. Імпортні ціни приводяться до умов поставки CIF (приводних перевезеннях) або «франко- кордон країни імпортера (при сухопутних перевезеннях. Експортні
ціни приводяться до умов постачання FOB (приводних перевезеннях)
або «франко-кордон» країни експорту (при сухопутних перевезеннях).
Ціна «франко-кордон» — контрактна ціна за зовнішньоекономічної
діяльності, що враховує вартість товару, усі витрати з перевезення і страхування товару під час його доставки до відповідного кордону (місця).
Дані про вартість фрахту та страхування беруться з офіційних даних транспортно-експедиційних організацій. Практика зовнішньої торгівлі
показує, що за нормальної кон’юнктури ринку транспортних засобів розрахункова вартість фрахту і страхування не перевищує 12—15 %.
2. Поправка на вторговування. Як зазначалося, ціна пропозиції
завжди вища від остаточної ціни. У практиці зовнішньої торгівлі поправки на вторговування можуть доходити до 20—25 %. Обґрунтова- ність оцінки величини цієї поправки залежить від якості конкурентного матеріалу й уміння з ним працювати, від знання конкретного постачальника, ринку тощо. Приведення імпортної ціни до строку поставки товару. Через розриву часі між даними щодо цінової кон’юнктури ринку та поставкою змінюється реальна ціна контракту. Тому при розрахунку імпортної ціни визначають ціни пропозиції на час поставки товару, застосо-

115
вуючи індекси експортних і оптових цін, що публікуються в статистичних матеріалах. Поправки на умови платежу. У контрактах можуть бути передбачені різні умови платежу готівкою, чеком, переказом, з акредитива,
інкасо, в аванс (повністю чи частково, у кредит із розстрочкою платежу. Покупець повинен повністю відшкодувати в ціні будь-які пільги,
надані продавцем, включаючи втрати від тимчасово вилучених з обороту фінансових засобів продавця.
На рівень цін, фіксованих у контракті, можуть суттєво впливати різні види знижок, що застосовуються в міжнародній торговельній практиці. Загалом їх понад 20 видів, але найпоширенішими є такі:
загальна (проста), або одноразова, знижка — надається до прей- скурантної або довідкової ціни товару, становить 20—30 % при угодах на стандартні види машині устаткування та 2—5 % — при поставках промислової сировини;
при купівлі товару за готівку знижка надається в розмірі 2—3 %;
складна знижка — це сума простих знижок;
прогресивна


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   21


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал