П ередмова




Сторінка1/21
Дата конвертації08.12.2016
Розмір4.86 Kb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21

П
ЕРЕДМОВА
Від часу лібералізації зовнішньоекономічної діяльності
(ЗЕД) в Україні питанням організації та управління зовнішньоекономічними операціями приділяється підвищена увага як на теоретичному, такі практичному рівнях. Досить динамічно розвивається законодавче підґрунтя цієї
сфери економічної діяльності, що зумовлено загальносвітовими тенденціями уніфікації методологічної бази міжнародної торгівлі, посиленням інтеграційних процесів, появою нових формі методів торгівлі.
В умовах позитивної динаміки міжнародного товарообігу, збільшення і розширення асортименту продукції, що представлена на міжнародних ринках, скорочення життєвого циклу товарів і відповідно посилення конкурентної
боротьби для вітчизняних суб’єктів господарювання особливу актуальність становлять питання, пов’язані з виходом на зовнішні ринки та утриманням на них довготривалих,
стійких і надійних позицій.
Питання захисту вітчизняних експортерів та імпортерів стали актуальними у зв’язку зі вступом України до СОТ.
Як інститут міжнародних економічних відносин СОТ регламентує взаємозв’язок між країнами в сфері міжнародної
торгівлі згідно з принципами максимальної відкритості
національних ринків. Враховуючи це, суб’єкти господарювання України повинні вміти захищати власні інтереси відповідно до існуючих на світовому ринку правил гри,
добре знати його особливості та традиції. Підвищити ефективність зовнішньоекономічних операцій та уникнути звинувачень у порушенні ринкових принципів функціонування світової економіки допомагає знання і використання
інформації про кон’юнктуру світового ринку, особливо про ціни і цінові параметри ринків конкретних товарів і
послуг.

4
Викладання дисципліни Зовнішньоекономічна діяльність підприємства у вищих навчальних закладах відповідає вимогам галузевих освітніх стандартів, узгоджується з навчальними програмами, є важливою складовою комплексу заходів з підготовки кваліфікованих фахівців відповідно до забезпечення потреб підприємств різних форм власності в працівниках з глибокими знаннями сучасних економічних відносин у сфері зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання.
У запропонованому навчальному посібнику Зовнішньоекономічна діяльність підприємства розглядаються теоретичні та практичні аспекти зовнішньоекономічної діяльності. Зокрема, у посібнику відображено ключові поняття і визначено категорійний апарат стосовно цього виду діяльності представлено зовнішньоекономічну діяльність не як епізодичне явище, а як процес, який характеризують притаманні йому особливості та закономірності розвитку;
розглянуто форми організації, методи регулювання, теоре- тико-методологічні та емпіричні підходи до аналізу та управління основними процесами, що здійснюється вітчизняними підприємствами на зовнішніх ринках досліджено зовнішньоторговельні угоди з виділенням таких їх видів,
як експортно-імпортні операції за участю посередників,
зустрічні операції, електронні угоди, торгівля послугами,
лізинг тощо проаналізовані особливості укладання та виконання зовнішньоторговельних контрактів виділені специфічні аспекти ціноутворення уході здійснення зовнішньоекономічної діяльності розкрито сутність міжнародної
інвестиційної діяльності визначено методи оцінки ефективності зовнішньоекономічної діяльності.
Метою дисципліни Зовнішньоекономічна діяльність підприємства є аналіз закономірностей, умов, процесів і
специфічних особливостей зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання, а також підготовка майбутніх спеціалістів до практичної діяльності на підприємствах, що працюють на зовнішніх ринках.
Завдання дисципліни — засвоєння майбутніми фахівцями теоретичних основ зовнішньоекономічної діяльності, і набуття практичних навичок роботи у сфері
міжнародних економічних відносин за ринкових умов господарювання.

5
Об’єктом дисципліни є економічна діяльність суб’єктів господарювання на зовнішніх ринках, яка регламентована дією інститутів наддержавного і міждержавного рівня і
безпосередньо підпорядкована рівню державного регулювання, заходи якого спрямовані на розвиток господарських зв’язків міжнаціональними суб’єктами господарювання та
їх зарубіжними партнерами.
Предметом дисципліни Зовнішньоекономічна діяльність підприємства є вивчення закономірностей, особливостей реалізації зовнішньоекономічних зв’язків первинними суб’єктами господарювання.
Навчальний посібник Зовнішньоекономічна діяльність підприємства допоможе користувачеві розібратися з термінами, що використовуються в теорії і практиці зовнішньоекономічної діяльності, опанувати зміст господарських операцій і процедур, здобути необхідні у професійній діяльності знання щодо зовнішньоекономічних контактів, системи міжнародних економічних зв’язків,
практики міжнародного співробітництва. Посібник розрахований на широке коло читачів — студентів, аспірантів,
викладачів, а також підприємців і фахівців, діяльність яких пов’язана зі здійсненням господарських операційна зовнішньому ринку.
Колектив авторів навчального посібника Зовнішньоекономічна діяльність підприємства буде вдячний усім,
хто висловить зауваження і пропозиції з метою поліпшення якості посібника.

Р о з діл СУТНІСТЬ, ВИДИ,
ФАКТОРИ РОЗВИТКУ
1.1. Поняття та сутність
зовнішньоекономічної діяльності
Економічні перетворення, які відбуваються в Україні, мають наметі поступову інтеграцію українських підприємств до системи міжнародних економічних зв’язків, з одного боку, і залучення іноземних підприємців до діяльності в Україні — з другого.
Значимість таких зв’язків у розвитку країну тому числі й України,
постійно зростає. Історичний розвиток ряду країн підтверджує позитивний вплив ы вигідність розширення участі кожної з них у міжнародному поділі праці та у різноманітних формах міжнародних зв’язків.
Очевидним є той факт, що зовнішньоекономічна діяльність кожної
країни є важливою умовою її економічного зростання. Особливо це актуально за сучасних умов, коли набувають інтенсивного розвитку процеси міжнародної економічної інтеграції, транснаціоналізації, міжнародного поділу праці, глобалізації світового господарства.
Зовнішньоекономічна діяльність сприяє розвитку перспективних напрямів експортного потенціалу саме за рахунок зовнішньоекономічної діяльності наша країна вирішує проблему нестачі енергоносіїв,
новітніх машин та устаткування, технологій, деяких товарів народного споживання.
Економічна сутність зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) виявляється в такому:
• це важливий і потужний фактор економічного зростання і розвитку кожної країни (національний аспект ЗЕД);
• це спосіб включення економіки кожної країни до системи світового господарства, а отже, ідо процесів міжнародного поділу праці та міжнародної кооперації, що особливо актуально в умовах зростаючих тенденцій до глобалізації (регіональний і глобальний аспект ЗЕД) Поняття зовнішньоекономічна діяльність з’явилось в Україні
з початком економічної реформи 1987 року, сутність якої полягала

7
у поступовій відміні монополії держави на здійснення будь-яких економічних операцій, утому числі й зовнішньоекономічних, наданні підприємствам права безпосереднього виходу на зовнішні
ринки, а також стимулюванні розвитку ЗЕД нарівні суб’єктів гос- подарювання.
Після проголошення в 1991 р. незалежності України були здійснені
заходи, спрямовані на суттєву лібералізацію зовнішньоекономічної діяльності в країні, розширення прав підприємстві організацій у цій сфері [4]. У цей період прийняті важливі законодавчі акти (дод. А, зокрема, Закони України Про зовнішньоекономічну діяльність (1991)
(дод. Б, Про митну справу в Україні (1991), Про єдиний митний тариф (1992), Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, Про операції з давальницькою сировиною (1995), Про режим іноземного інвестування (1996) та ін.
На підставі основних господарських підходів доведення ЗЕД відокремлені та сформувалися два основні поняття — зовнішньоекономічні зв’язки» (ЗЕЗ) і зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД).
Зовнішньоекономічні зв’язки (ЗЕЗ) — це сукупність форм, засобів і методів зовнішньоекономічних відносин між країнами. Як економічна категорія зовнішньоекономічні зв’язки» відображає
систему економічних взаємин, що виникають внаслідок руху ресурсів всіх видів між державами та економічними суб’єктами різних держав. Ці двосторонні відносини охоплюють всі сфери економічного життя держави і передусім виробничу, торговельну, інвестиційну та фінансову діяльність.
Через механізм зовнішньоекономічних зв’язків попит на товари і
послуги світового ринку переноситься на внутрішній ринок тієї чи іншої держави. Це обумовлює розвиток виробничих сил, що, в свою чергу, сприяє розвитку промисловості, сільського господарства, торгівлі, сфери послуг і фінансових установ.
Класифікаційна система зовнішньоекономічних зв’язків складається з видів і форм зв’язків. За напрямом товарного потоку зовнішньоекономічні зв’язки поділяються на такі види — експортні та імпортні,
а за структурною ознакою — на зовнішньоторговельні, фінансові, виробничі та інвестиційні. До форм зовнішньоекономічних зв’язків відносять торгівлю, бартер, туризм, інжиніринг, франчайзинг, лізинг, інформаційний обмін, консалтинг тощо.
Зовнішньоекономічні зв’язки формуються і здійснюються під впливом різноманітних регуляторів, що діють на виникнення зв’язків і
спрямовують їх розвиток в єдину ефективну політико-економічну систему, яка захищає інтереси держави.

8
Зовнішньоекономічні зв’язки держави оцінюються за допомогою абсолютних і відносних показників, показників структури, інтенсивності та ефективності зовнішньоекономічної діяльності. Ці показники дають можливість проаналізувати стан зовнішньоекономічних зв’язків, фізичні обсяги, структуру, диверсифікованість, географічну концентрацію експорту (імпорту, якісні та кількісні зміни, інтенсивність та ефективність таких зв’язків. Наявність зазначеного інструментарію є надзвичайно важливим для аналітики, оскільки без цього неможливо належним чином оцінювати зв’язки однієї країни з іншими,
робити коректні узагальнення і висновки.
Зовнішньоекономічна діяльність як економічна категорія висвітлює передусім відповідні (пов’язані зі здійсненням міжнародного бізнесу) функції виробничих структур (фірм, організацій, підприємств,
об’єднань та ін.). Згідно з Законом України Про зовнішньоекономічну діяльність поширеним є таке визначення зовнішньоекономічна ді-
яльність (ЗЕД) — це діяльність суб’єктів господарської діяльності
України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України,
так і за її межами [8].
ЗЕД в усіх країнах спрямована на таке:
• реалізацію переваг міжнародного поділу праці, що сприяє зростанню ефективності національних економік;
• сприяння вирівнюванню темпів економічного розвитку;
• порівнянність витрат виробництва на національному і світовому рівнях.
Функції ЗЕД:
• організація міжнародного обміну природними ресурсами і результатами праці в їх матеріальній та вартісній формах;
• міжнародне визначення споживної вартості продуктів, що виготовляються відповідно до міжнародного поділу праці;
• організація міжнародного грошового обігу.
Матеріальною основою ЗЕД є зовнішньоекономічний комплекс
країни (регіону), що являє собою сукупність галузей, підгалузей,
об’єднань, підприємстві організацій, які виробляють продукцію на
експорт чи використовують імпортну продукцію та здійснюють інші
види і форми ЗЕД.
Важливим завданням розвитку зовнішньоекономічного комплексу кожної країни є об’єднання виробничих і зовнішньоекономічних видів діяльності в єдину органічну, успішно функціонуючу систему. Для
України умовами успішного розвитку зовнішньоекономічного комплексу у наш час є:

9
• зміцнення і нарощування експортного потенціалу;
• розширення самостійності суб’єктів господарювання упровадженні зовнішньоекономічної діяльності;
• підвищення конкурентоспроможності виробничо-господарсь- кого комплексу країни взагалі та суб’єктів її господарювання зок- рема.
Одним із основних суб’єктів ЗЕД є підприємство. Світова практика показує, що близько 85 % зовнішньоекономічних операцій здійснюють підприємства, фірми, організації, а 15 % — міністерства, відомства,
союзи підприємців.
Підприємство — це самостійний суб’єкт господарської діяльності,
який виготовляє продукцію або надає послуги з метою задоволення потреб суспільства та одержання прибутку.
Зовнішньоекономічна діяльність підприємства ґрунтується на можливості одержання економічних вигод виходячи з переваг міжнародного поділу праці, міжнародних ділових відносин. Це пов’язано з тим,
що виробництво певного товару, його збут або надання певного виду послуг в іншій країні має більше переваг, ніж така діяльність всередині країни. Таким чином, ЗЕД здійснюється в тій країні із тими партнерами, які є найвигіднішими.
Зовнішньоекономічна діяльність підприємства (ЗЕДП) — це сфера господарської діяльності, пов’язана з міжнародною виробничою і науково-технічною кооперацією, експортом та імпортом продукції, виходом підприємства на зовнішній ринок.
Зовнішньоекономічна діяльність підприємства є складовою загальної діяльності, а отже, взаємопов’язаною з нею і спільно вмотивованою підприємства водночас зовнішньоекономічна діяльність має суттєву специфіку, яка полягає утому, що здійснюється на іншому,
міжнародному, рівні, у взаємозв’язку з суб’єктами господарювання
інших країн.
Основні мотиви розвитку ЗЕД:
• розширення ринку збуту своєї продукції за національні межі з метою збільшення прибутку;
• закупка необхідної сировини, комплектуючих виробів, нових технологій і обладнання;
• залучення інжинірингових та інших послуг для потреб виробництва, з урахуванням їх унікальності, вищої якості і нижчих цін порівняно з внутрішнім ринком;
• залучення іноземних інвестицій з метою модернізації виробництва, зміцнення експортного потенціалу і конкурентних позиційна світових товарних ринках;

10
• участь у міжнародному поділі праці, спеціалізації і кооперуванні
виробництва з метою успішного розвитку своєї економіки Структурною одиницею ЗЕД є зовнішньоекономічна операція.
Зовнішньоекономічна операція (ЗЕО) це комплекс дій контрагентів різних країн з підготовки, укладання і виконання торгової, інвестиційної чи іншої угоди економічного характеру [2].
ЗЕО можуть здійснюватися за такими основними напрямами:
• міжнародна торгівля (експортно-імпортні операції, включаючи реекспорт та реімпорт, операції зустрічної торгівлі, торгові операції
суперницького типу);
• міжнародний трансфер технологій (укладання ліцензійних і фра- нчайзингових угод, інжиніринг, реінжиніринг, консалтинг тощо);
• міжнародні інвестиції (створення спільних підприємств з іноземним капіталом, інвестиції в межах вільних економічних зон).
1.2. Види зовнішньоекономічної діяльності
Відповідно до Закону України Про ЗЕД» (ст. 4) в нашій країні суб’єктами ЗЕД здійснюються такі види діяльності (дод. Д):
• експорт та імпорт товарів, капіталів і робочої сили;
• надання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності послуг іноземним суб’єктам господарської діяльності;
• наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб’єктами господарської діяльності навчання і підготовка спеціалістів на комерційній основі;
• міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у випадках, передбачених законами України;
• кредитні та розрахункові операції між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб’єктами господарської діяльності створення суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності банківських, кредитних і страхових установ за межами України створення
іноземними суб’єктами господарської діяльності зазначених установна території України у випадках, передбачених її законом;
• спільна підприємницька діяльність між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності України та іноземними суб’єктами господарської діяльності, що включає створення спільних підприємств різних ви-

11
дів і форм, проведення спільних господарських операцій і спільне володіння майном як на території України, такі за її межами;
• підприємницька діяльність на території України, пов’язана з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торгових марок та інших нематеріальних об’єктів власності збоку суб’єктів господарської діяльності;
• аналогічна діяльність за межами України;
• організація і здійснення діяльності в сфері проведення виставок,
аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших подібних заходів, здійснюваних на комерційній основі, за участю суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності;
• організація і здійснення оптової, консигнаційної та роздрібної
торгівлі на території України за іноземну валюту у випадках, передбачених законодавством України;
• товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі між суб’єктами зовнішньоекономічної
діяльності та іноземними суб’єктами господарської діяльності;
• орендні, утому числі лізингові, операції між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб’єктами господарської діяльності операції із придбання, продажу та обміну валюти на валютних аукціонах, валютних біржах і на міжбанківському валютному ринку;
• роботи на контрактній основі фізичних осіб з України з іноземними суб’єктами господарської діяльності як на території України, такі за її межами;
• робота іноземних фізичних осібна контрактній платній основі з суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності як на території України,
так і за її межами та інші незаборонені законодавством України види зовнішньоекономічної діяльності [8].
1.3. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності
Суб’єкти ЗЕД — це суб’єкти господарської діяльності, що належать до різних форм власності, самостійно здійснюючи зовнішньоекономічні операції з закордонними партнерами (рис. Уст «Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність [8] міститься перелік суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, в якій зазначається, що суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в нашій країні є:

12
• фізичні особи-громадяни України, іноземні громадяни та особи безгромадянства, що мають цивільну правоздатність і дієздатність відповідно до законів України і постійно мешкають на її території;
• юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і постійне місце- знаходження яких на її території;
• об’єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб,
що не є юридичними особами відповідно до законів України, але які
мають постійне місцезнаходження на території України і яким законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;
• структурні одиниці суб’єктів господарської діяльності, іноземних суб’єктів господарської діяльності, що не є юридичними особами відповідно до законодавства України (філії, відділення тощо, але мають постійне місцезнаходження на території України;
• інші суб’єкти господарської діяльності, передбачені законами
України, утому числі держава в особі її органів, органів місцевого самоврядування в особі створених ними зовнішньоекономічних організацій,
що беруть участь у господарській діяльності на території України.
СУБ’ЄКТИ МІКРОРІВНЯ
Інші суб’єкти господарської діяльності, передбачені законодавством України
СП, які зареєстровані і мають постійне місце перебування в Україні
Філіали, структурні одиниці іноземних суб’єктів господарської дія-
льності, які не є юридичними особами, але мають постійне місце перебування в Україні
Об’єднання фізичних та юридичних осіб, які не є юридичними особами, мають постійне місце перебування в Україні, можуть займатися
ЗЕД згідно з законами України
Юридичні особи, що зареєстровані в Україні, утому числі ті, майно та/або капітал яких повністю перебуває у власності іноземних суб’єктів господарської діяльності
Фізичні особи — громадяни України і особи безгромадянства, що мають відповідну працездатність Рис. 1.1. Суб’єкти ЗЕД України мікроекономічного рівня діяльності [8]

13
Для всіх суб’єктів макрорівня властиві спільні цілі, а саме:
• максимізація індивідуального прибутку;
• розширення виробництва;
• розширення ринків збуту завдяки проникненню в господарську сферу зарубіжних країн;
• підвищення ефективності виробництва через наближення до іноземного споживача;
• подолання інституційних, тарифних та нетарифних перешкод;
• розв’язання проблем, пов’язаних з нестабільністю міжнародних цін.
Суб’єктами макроекономічного рівня є Україна, як держава, в особі
її повноважних органів у межах їх компетенції, а також недержавні органи управління (рис. 1.2).
Україна як держава в особі її повноважних органів в межах їх компетенції. До державних органів належать : Верховна Рада, Кабінет Міністрів, Національний банк України, Державна митна служба, Міністерство фінансів Міністерство економіки галузеві міністерства, відомства, територіально-регіональні та місцеві органи влади
Недержавні органи управління економікою, до яких належать торгово- промислові палати (ТПП); Рада експертів при Кабінеті Міністрів товарні, валютні, фондові біржі асоціації спілки
СУБ’ЄКТИ МАКРОРІВНЯ
Рис 1.2. Суб’єкти ЗЕД України макроекономічного рівня діяльності [8]
Завдання вищеназваних органів такі:
• гарантування довгострокової міжнародної конкурентоспроможності та економічної безпеки країни;
• максимізація випуску продукції через структурні вдосконалення;
• контроль за станом внутрішнього ринку через стимулювання його засобами зовнішньої конкуренції;
• збільшення зайнятості;
• поліпшення умов формування бюджету;
• оптимізація розподілу доходів в масштабах економіки.
Міждержавний рівень зовнішньоекономічної діяльності утворю-
ють:
1. Загальноекономічні міждержавні організації орієнтовані на на-
лагодження координації та співробітництва країн для вирішення ши-

14
рокого кола не тільки економічних, ай політичних, соціально- культурних, екологічних та інших проблем. Міжнародні неурядові економічні організації — це будь-які міжнародні організації, створені не на основі міжурядової угоди. Міжнародні організації з регулювання світової торгівлі — здійснюють координацію і багатостороннє регулювання міждержавних торгово-економічних відносин. Напрями їх діяльності передбачають створення правової основи економічних відносин вироблення домовленостей, щодо застосування комплексу засобів впливу на міждержавні зв’язки; сприяють досягненню домовленостей і розв’язанню спірних проблем обмін інформацією і досвідом. Міжнародні валютно-кредитні організації сприяють здійсненню валютно-кредитних відносин та розрахункових (рис. 1.3).
СУБ’ЄКТИ МІЖДЕРЖАВНОГО РІВНЯ
Міжнародні валютно-кредитні організації сприяють здійсненню валютно- кредитних відносин і розрахункових операцій між країнами
Міжнародні організації з регулювання світової торгівлі — здійснюють координацію і багатостороннє регулювання міждержавних торгово-економічних відносин. Напрями їх діяльності передбачають створення правової основи економічних відносин вироблення домовленостей щодо застосування комплексу засобів впливу на міждержавні зв’язки; сприяють досягненню домовленостей і розв’язанню спірних проблем обмін інформацією і досвідом


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал