Озброєння та техніка першої світової війни



Скачати 137.72 Kb.

Дата конвертації03.03.2017
Розмір137.72 Kb.

ОЗБРОЄННЯ ТА ТЕХНІКА ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Воротня Анна Андріївна
Науковий керівник Самойленко Т.В.
Вовчанський медичний коледж
Зміст Вступ Розділ 1. Технічні вдосконалення в роки Першої світової війни. Розділ 2. Новітня тактика і стратегія ведення бойових дій. Розділ 3. Вплив розвитку воєнної техніки на наступні покоління Висновки Література
Вступ
Війна імперій 1914 -1918 рр. була найбільш жорстокою з усіх війн, яких тільки бачив світ до ХХ ст. Ще ніколи ворожі сторони не виставляли таких колосальних армій для взаємного винищування. Все можливе робилось для перемоги над ворогом і досягнення техніки, і досягнення хімії. Смерть чекала людей всюди і на землі і у повітрі, на водій підводою. З'явилися отруйні гази, розривні кулі, кулемети-автомати, снаряди важких гармат, вогнемети. І все це тільки для одного, щоб знищувати ворога. Війна забрала таку кількість людей, яка дорівнює воєнним втратам у Європі упродовж попередніх двох століть. Над розв’язанням багатьох проблем, що виникали уході війни, працювали військові теоретики найбільших країн, придумуючи нові методи вбивства. Упродовж вивчення питання про основні битви 1915–1918 рр. було використано багато технічних вдосконалень, які допомагали країнам- учасницям покращувати свої позиції.
Актуальність дослідження: вивчення Першої світової війни не втратило своєї актуальності і в наші дні, бо воно безпосередньо пов'язане з рішенням однієї з найпекучіших проблем сучасності - проблеми війни і миру. В наш час, більшість держав є економічно розвиненими, а це означає, що вони володіють найновішим озброєнням – ядерною зброєю. Вчені досить ретельно вивчають
історію Першої світової війни, тому що вона є прикладом удосконалення військового потенціалу. Ми, молоде покоління, що живе в столітті ядерної зброї, звертаємося до минулого, щоб краще зрозуміти сьогодення. Саме з документів, які були складені під час війни або через деякий час після неї, ми можемо винести найважливішу інформацію. Але до неї треба ставитися дуже критично, тому що кожна влада кожної країни після війни намагалася виправдати себе, і тому дуже часто вдавалася до фальсифікації фактів.
Об’єктом дослідження виступає така подія як Перша світова війна та її наслідки, а предметом дослідження – новітня техніка і озброєння періода війни 1914-1918 рр.і вплив її на подальший хід розвитку європейського суспільства.
Хронологічні рамки: з 1 серпня 1914 року по 11 листопада 1918 року – тривала Перша світова війна.
Метою дослідження є: досідити специфічні особливості та відмінності збройних сил держав, які брали участь у Першій світовій війні довести, що технічні досягнення у збройних силах відіграють дуже важливу роль у тактиці і стратегії ведення бойових дій саме вони впливають на перебіг війни.
Завдання дослідження
- підібрати матеріалі дослідити необхідну інформацію з різних джерел
- прослідкувати, які технічні вдосконалення були в період Першої світової війни
- розглянути новітню тактику і стратегію ведення бойових дій
- дослідити застосування яких видів зброї стало вирішальним і переломним у перебігу бойових дій
- з’ясувати вплив розвитку воєнної техніки на наступні покоління.
Основні поняття: види озброєння - автоматизація стрілецької зброї та артилерії, бойові отруйні речовини, танк, субмарини, дендроут, крейсер, есмінець, міномет, кулемет.
Джерельна база дослідження: опрацьовуючи літературу, в якій підлягають аналізу і оцінці такі кардинальні питання, як походження,
результати і уроки війни 1914-1918 рр., її вплив на економіку і суспільно- політичне життя ворожих держав, роль в ній кожного учасника, характер військових операцій і військового мистецтва, приходиш до висновку, що доба, зв’язана з подіями Першої світової війни, дуже багата на історичні джерела і має значну кількість наукової літератури. Бо ця тема завжди привертали увагу багатьох істориків, письменників, дослідників в різних країнах світу. Вивчення матеріалу, викладеного у відповідних навчальних посібниках та інших додаткових джерелах, які використовувались для написання цієї роботи, дають можливість глибоко осмислити завдання дослідження, знайти відповіді на низку інших питань, пов’язаних із данною темою.
Пошуково-методологічні засади. Методологічною основою творчої роботи є принцип історизму, наукової об’єктивності та незаангажованості висвітлення різнобарвних аспектів даної проблеми.
Практичне значення. Творчу роботу надану тему можна застосовувати для підготовки до семінарських занять та екзамену, а також для розширення власного кругозору та поглиблення розуміння даної проблеми.
Структура творчої роботи складається з плану, трьох розділів, висновків і списку використаної літератури.
Розділ 1. Технічні вдосконалення в роки Першої світової війни. Завдяки високому рівню економічного розвитку низки країн на зламі XIX - XX ст., зростанню промислового виробництва і розвитку техніки стало можливим виготовлення величезної кількості предметів озброєння для забезпечення ними масових армій, яких ще не бачив світ. Вже до початку XX ст. різко зросли випуск сталі і кольорових металів, видобуток кам'яного вугілля і нафти, виробництво різного роду машин. Великі досягнення були в технології виробництва чавуну і сталі, в хімічній промисловості. В електротехніці були винайдені динамомашини і електродвигуни, в техніці засоби зв'язку - телефоні бездротовий телеграф (радіо.
Був створений двигун внутрішнього згорання, а завдяки цьому з'явилися автомобіль, аероплан. Значно розвинулася мережа залізниць. Вони дозволяли в
короткий термін зосереджувати великі кількості війська новітні засоби зв'язку
- телеграф, телефон, радіо - дозволяли централізовано керувати масовими арміями, розкиданими на великих відстанях. У військово-морському флоті впроваджувалося рідке паливо, вводилися двигуни внутрішнього згорання, які працюють на нафті і продуктах її перегонки. Було ясно, що у разі війни між окремими країнами або коаліціями, перевагу мала б сторона з вищим рівнем розвитку промисловості, більш досконалою технікою виробництва із достатніми запасами сировини, необхідної для виробництва зброї і військових матеріалів. Основні напрямки НТР у розвитку військової техніки того часу включали автоматизацію стрілецької зброї. Це поява рушниці, кулемета, пістолета, маузера. Слід зазначити, що найбільш важливі зміни відбулися у розвитку вогнепальної зброї та артилерійських систем. Вирішальним моментом у цьому стало широке розповсюдження рушниці - стрілецької зброї з гвинтовим нарізом в стовбурі. Наріз додавав обертальний рух кулі і забезпечував підвищення дальності і влучності стрілянини.
Один із найвдаліших зразків подібних систем – це Парабелум Пістолет Модель 1908 - німецький самозарядний пістолет калібру 9 мм. Високі бойові якості, оригінальний дизайн забезпечили P08 величезну популярність. Головною зброєю кавалерії вважалася холодна (шашка, вогнепальна - кулемет, карабін укорочена гвинтівка, револьвер. Паралельно з вдосконаленням рушниці йшов розвиток і артилерійських систем. Крупним нововведенням в області артилерії був винахід шрапнелі, названої так по імені англійського офіцера Шрапнеля. Артилерія вже в кінці XIX ст. складала один з наймогутніших родів військ, втілюючи вогняну потужність армій. Її вогонь з другої половини XIX ст. став основним засобом в бою. Перед Першою світовою війною і вході її були сконструйовані нові скорострільні знаряддя - напівавтоматичній автоматичні. Дистанція обстрілу
збільшилася з 16-18 км до 120 км. Був введений ряд тягачів із двигунами внутрішнього згорання для пересування важкої артилерії із явилася зенітна артилерія для боротьби з нальотами ворожої авіації. Вже під час війни почалося масове виробництво знарядь найрізноманітніших систем, боєприпасів, приладів управління вогнем. З'явилося, безліч зразків легких польових гарматі гаубиць, важких польових знарядь. До кінця війни армії мали спеціалізовані артилерійські частини, протитанкову зенітну артилерію, артилерію супроводу піхоти і так далі. Військова історія ще не знала такої різноманітності артилерійських знарядь, які були використані в роки Першої світової війни. З винаходом міномета з'явилася можливість вести навісний вогонь по супротивникові з малої відстані (головним чином по траншеях. Крім польової важкої артилерії була ще облогова артилерія крупніших калібрів, що призначалася для облоги фортець або для дій проти сильних польових укріплень ворога. За кількістю артилерії німецька армія напередодні війни стояла на першому місці. Решта держав значно їй поступалися. Частина батарей важкої артилерії, а також зенітні батареї були забезпечені тракторами. Гусеничний трактор вперше був застосований у війні для потреб артилерії. Переклад артилерії, особливо важких системна механічну тягу мали її тактичну рухливість і дозволили швидко здійснювати перекидання артилерійських частинна значні відстані. Значна увага приділялася створенню надводного флоту. Еволюційним розвитком броненосців другої половини ХІХ ст. став Лінкор (скор. від «линійний корабель) — клас броньованих артилерійських військових кораблів водотоннажністю від 20 до 70 тисяч тон, довжиною від 150 до 280 м, озброєних гарматами
головного калібру від 280 до 460 мм, з екіпажем 1500-2800 чоловік. Лінкори застосовувалися для знищення кораблів противника у складі бойового з’єднання і артилерійської підтримки сухопутних операцій.
Глибокоешелоновані лінії оборони противників складно було прорвати.
З'явилась думка про принципово новий транспортний засіб з високою прохідністю (домогтися якої можна було тільки за допомогою гусеничного шасі, великою вогневою силою та гарною захищеністю, хоча б проти кулеметного та рушничного вогню. Уперше у цій війні були використані танки. Танк є повністю броньованою машиною з могутнім озброєнням, встановленим в башті, що обертається. Вогняна потужність танка забезпечується потужністю його озброєння. Він здатний пересуватися не тільки по дорогах, але і при повному бездоріжжі, а також долати природні і штучні перешкоди. Створення танка стало можливим лише тоді, коли був накопичений достатній досвід застосування двигунів внутрішнього згорання і гусеничного ходу. У війні 1914-1918 рр. було випробувано хімічне нововведення - бойові отруйні речовини. До кінця війни в Німеччині близько 1/4 всіх бойових запасів для артилерії складали хімічні снаряди. Першими отруйними речовинами були хлор, хлорпікрин, фосген, іприті деякі інші. Загалом газова війна була однією з самих варварських форм війни. Пізніше вона була категорично заборонена міжнародним правом. Застосування отруйних речовин під час Першої світової війни вимагало засобів захисту від них. І в 1915 р. російським інженером Н. Д. Зелінським був розроблений вугільний протигаз. Напередодні війни 1914 р, а також під час військових дій з'явились принципово нові бойові машини, зобов'язані своїм походженням двигуну
внутрішнього згорання. Роком появи військової авіації вважається 1910 р, з цього часу літаки починають застосовуватися на військових маневрах. Літаки використовувалися головним чином для розвідки, коректування артилерійської стрільби, аерофотографування, але іноді й для бомбардувань військ супротивника, більше всього кінноти. Спочатку літаки не мали озброєння. Наприклад, німецький розвідувальний моноплан "Таубе" був оснащений фотоапаратом і піднімав декілька бомб, які льотчик скидав руками через борт кабіни. Льотчик був озброєний пістолетом або карабіном для самооборони у разі вимушеної посадки на ворожій території. Літаки мали наступні льотно-тактичні дані потужність моторів 60-80 к. с. (у окремих типів літаків - до 120), швидкість рідко перевищувала 100 км год., час підйому нам хв., тривалість польоту - 2-3 години, бойове навантаження - 120 - 170 кг, зокрема бомбового грузу - 20-30 кг, екіпаж - 2 людини (льотчик і спостерігач. З літа 1915 літаки стали озброювати кулеметами, і вони почали виконувати функції не тільки військової розвідки, але і винищувачів. Швидкість літаків-винищувачів була доведена до 190-220 км на годину. Альбатрос D.III — німецький винищувач- біплан, який використовували в Першій світовій війні, один з найуспішніших винищувачів війни. МБ біс —
Моска—Бистрицький, винищувач-розвідник Російського імператорського військово-повітряного флоту часів Першої світової війни. З’явилися літаки-бомбардувальники. Ще до війни (у 1913 р) авіаконструктор И. Сікорський побудував в Росії перший чотиримоторний літак Російський вітязь». Уході війни воюючі країни вдосконалили бомбардувальну авіацію. Таким чином, технічний переворот в промисловому виробництві дуже скоро був використаний для посилення військової потужності великих держав
того часу. Розвиток науки і техніки відкривало можливості прогресу, але в той же час призвело до гонки озброєнь, а це посилювало міжнародну напруженість.

Розділ 2. Новітня техніка і стратегія ведення бойових дій. Напередодні війни країни Антанти мали перевагу в людських і матеріальних ресурсах над країнами Троїстого союзу. Військово-морські флоти Англії та Франції домінували на морях. А от за кількістю та якістю озброєнь і в мобілізаційному аспекті до війни краще підготувалася Німеччина. Майже за рік до початку воєнних дій у Німеччині було підготовлено воєнно-оперативний план нападу на Францію та Росію. Неминучість війни на два фронти для Німеччини була очевидною. Тому головною ідеєю стратегічного плану було бити противників нарізно. На початковому етапі війни на заході (проти Франції) передбачалося зосередити близько 80% збройних сил Німеччини, арешту на сході (проти Росії. Удар по Франції передбачалось завдати через нейтральну Бельгію північніше Парижу в обхід основних сил французької армії. В результаті такого стратегічного маневру (непрямого удару) передбачалось оточити і знищити французьку армію ще до того, як Росія завершить мобілізацію своєї армії. Після розгрому протягом 4-6 тижнів французької армії Німеччина мала перекинути війська на схід і в перебігу блискавичної війни завдати нищівної поразки Росії. Перша світова війна велася на багатьох фронтах у всіх куточках світу. Однак головними були Західний, де німецькі війська вели бойові дії проти французьких, англійських і бельгійських військ, і Східний, де російська армія протистояла об’єднаним силам австро- угорської та німецької армій.
21 серпня 1914 року головні сили німецької армії захопили столицю Бельгії – Брюссель. Німецькі війська вийшли до франко-бельгійського кордону, змусивши французів відійти вглиб своєї території, що створило безпосередню загрозу Парижу. Німецьке командування явно переоцінило свій успіх і, вважжали стратегічний задум на Заході виконаним, перекинуло два армійських
корпуси і кавалерійську дивізію на Схід. Яка ж була військова стратегія та тактика ведення бойових дій Військова тактика на початку Першої світової війни булане в силах йти в ногу з прогресом технологій. Нові технології дозволили будівництво масивних захисних споруд, через які застаріла тактика не могла прорватися. Колючій дріт був вагомою перешкодою для масованих проходів піхоти. Чим була озброєна піхота
Основною зброєю піхоти була магазинна гвинтівка з багнетом калібром від 7,62 до 8 мм з дальністю стрільби по прицілу до 3200 кроків. Вона відрізнялася відмінними балістичними якостями. Зменшення калібру дало можливість значно понизити вагу патронів і збільшити їх запас в
1,5 разів. Застосування магазиного заряджання разом з бездимним порохом збільшило практичну скорострільність майже в 3 рази (замість 5-6 пострілів до 15 пострілів за хвилину. У російській армії була прийнята на озброєння трьохлінійна (7,02 мм) піхотна гвинтівка зразка 1891 р, винайдена офіцером російської армії СІ. Мосіним. У
1908 р. до неї був сконструйований новий патрон із загостреною кулею і початковою швидкістю 860 м/сек. Прицільна дальність цієї гвинтівки була 3200 кроків (2400-2500 м. При відносно невеликій відмінності по балістичних властивостях з гвинтівками інших армій російська гвинтівка була кращою. Вона відрізнялася простотою пристрою, була надійною, надзвичайно живучою, безвідмовною в бойових умовах. Разом з основною зброєю піхоти - гвинтівкою отримує розповсюдження автоматична зброя. На початку х років
XIX в. з'являються кулемети сучасного типу, потім
автоматичні пістолети і автоматичні (самозарядні) гвинтівки. На початку XX в. з'явилися ручні кулемети.
Кулемети були у військах спочатку у дуже незначній кількості. Перед війною в арміях найбільших державна піхотну дивізію покладалося 24-28 важких станкових кулеметів. Один захищений кулеметчик міг зупинити наступ тисячі бійців і кавалерії. Щоб подолати цю зброю, були розроблені принципово нові види озброєнь — танки і військова авіація. Якщо порівняти вогняну потужність піхотних частин в різні військові періоди XIX і на початку XX ст., то отримаємо наступну ситуацію - піхотний батальйонна початку XIX ст. робив всього 2 тис. пострілів в хвилину, батальйон за часів франко-пруської воїни (1870-1871 рр.) проводив вже 7 тис. пострілів, а батальйон напередодні Першої світової війни - 15 тис. пострілів. Під час війни бойова потужність піхотної зброї продовжувала рости. Ідо кінця військовий піхотний батальйон робив до 22 тис. пострілів за хвилину.
17 серпня 1914 року російські війська (під командуванням П
Ранненкампфа і А.Самсонова) перейшли у наступу Східній Прусії, але у вересні німці витіснили російську армію зі Східної Прусії. Невдачі на Півночі були компенсовані успішним наступом Південно-Західного російського фронту(під командуванням генерала О.Брусилова). На кінець 1914 року на Східному фронті запанувало затишшя. Воюючі сторони перейшли до тривалої позиційної, окопної. Слід зазначити, що битва на Марні (5-12 вересня) стала першим стратегічним успіхом англо- французької армії, оскільки дала можливість не лише відкинути німецькі армії від Парижа, ай змінила обстановку на Заході загалом. Результатом битви став остаточний провал плану блискавичної війни. Ослаблена німецька армія почала зариватись в окопи. Війська обох сторін приступили до будівництва тисяч кілометрів окопів. Війна на Західному фронті із маневрової стала позиційною.
Важливо розглянути питання стосовно флотів Англії та Німеччини, бо війна на морі зводилась до питання протечи зуміє Німеччина успішно протистояти у двобої з Англією, яка мала традиційну перевагу на морях. З розвитком артилерії глибокі технічні зміни відбуваються і у військово- морському флоті. Для захисту від далекобійної, могутньої нарізної артилерії була винайдена броня. Слід наголосити, що перед світовою війною основними типами великих військових кораблів були броненосці, потім дредноути. Напередодні війни народився новий тип важкого крейсера - лінійний крейсер. Крейсера цього типу мали турбінні двигуни і приймали велику кількість рідкого палива. По своїх бойових якостях вони залишили далеко позаду старі броненосці і крейсера. Слід зазначити, що в розвитку класу лінійних кораблів спостерігалися дві тенденції, які найяскравіше виявилися і англійському, і німецькому флотах. Вони пояснювалися різними оперативно-тактичними міркуваннями. Німці, чекаючи нападу сильнішого, англійського флоту поблизу своїх берегів, головну увагу звертали на посилення броні і збільшення числа знарядь, нехтуючи до певної міри навіть швидкістю ходу. Англійці ж надавали першорядне значення швидкості ходу і калібру знарядь, щоб можна було позбавити супротивника ініціативи у виборі часу і місця бою. Військові кораблі перетворилися націлі інженерні споруди на них встановлювалися рухові механізми, величезні електроустановки, потужне озброєння, радіостанції, складні прилади керування кораблем і бойовими засобами. Вивчаючи питання про війну на морі, насамперед слід усвідомити, що підводне плавання було також поставлено на службу військовим цілям. Підводні човни були з найголовніших досягнень військово-
морської техніки початку XX ст. Підводний човен - бойовий військовий корабель, призначений для завдання прихованих торпедних ударів по кораблях і транспорті супротивника, а також для ведення розвідки і розстановки мін. У надводному положенні вони приводилися в рух двигунами внутрішнього згорання, а в підводному - електродвигунами. Особливо велику увагу будівництву підводних човнів приділяла Німеччина, налагодивши їх виробництво до початку Першої світової війни. Уроці Німеччина вирішила запровадити підводну блокаду Англії. З початком війни після одержання звісток про загибель від атак підводних човнів кораблів і транспортів у російському флоті у великій кількості стали з'являтися пропозиції і винаходи по боротьбі з підводними човнами. У вересні 1915 року на кораблях російського флоту були введені пірнаючі снаряди. У серпні 1915 року мічман Трофімов КМ. запропонував гідростатичну бомбу з вагою вибухової речовини близько 16 кілограмів, що вибухає на заданій глибині. Уроці з'явилася перша глибинна бомба, взята на озброєння. До кінця 1917 року на озброєнні англійських і американських кораблів з'явилися гідроакустичні прилади. Під час Верденської операції 21 лютого р. використовувалась Довга мортира — німецька важка мортира калібру 211 мм. Головна бойова задача — знищення добре укріплених позицій, в першу чергу фортифікаційних споруд. Паризька гармата довгоствольна 210 мм гармата на платформі для стрільби. Здатна пересуватися лише залізницею. Гармату використовували до серпня 1918 року — нищивна сила снарядів була мізерною, ствол доводилося надто часто змінювати, а точність ведення вогню надавалася лише для обстрілу об’єктів типу Парижа. Ефект від застосування гармати був скоріше психологічним, бо негативно впливав на моральний стан мешканців Парижа.
Велика Берта — популярна назва однієї із гармат моделі L/12, які використовувала Німеччина в Першій світовій війні. Була розроблена в 1904 році і побудована на заводах «Круппа» в 1914. Її калібр становив 420 мм, вага снарядів досягла 820 кг, а дальність пострілів км. Усього було побудовано чотири такі гармати, усі вони брали участь у знаменитій
Верденській битві. Разом із збільшенням скорострільності і далекобійності артилерії військово-технічна думка вирішила і таку проблему, як стрільба із закритих позицій, що різко підвищило живучість артилерії в бою. Застосування бездимного пороху призвело в кінців. до появи скорострільної зброї, що значно підсилили бойову потужність артилерії. Революційний спосіб подолання позиційної війни запропонували англійці, застосувавши нову зброю – танки. І
15 вересня 1916 р. на річці Соммі, у Франції були уперше використані танки (моделі
Mk.1) англійською армією проти німецької армії. Битва нар. Соммі засвідчила про перехід від використання живої сили до застосування техніки, що призвело до величезної кількості людських жертв. Рішення про будівництво танків було прийнято в 1915 р. практично одночасно у Великій Британії та Росії. Остаточно перша англійська модель танка була виготовлена в 1916 р, коли пройшла випробовування, і перше замовлення на 100 машин надійшло у виробництво. Це був танк Mk.1, що випускався вдвох модифікаціях — самець (з гарматним озброєнням у бокових спонсонах) і самиця. Перший англійський танк був фактично броньованим американським гусеничним трактором типу "Холт". Під час битви з'ясувалося, що конструкція танка недостатньо відпрацьована — з 49 танків, які англійці підготували до атаки, на вихідні позиції висунулися лише 32 (17 танків вийшли з ладу через несправність, аз цих тридцяти двох,
що почали атаку, 5 застрягло у болоті та 9 вийшли з ладу через технічні неполадки. Проте, навіть ті 18 танків, що залишилися, змогли просунутися вглиб оборони на 5 км, причому втратив цій наступальній операції виявилися в
20 разів менше, ніж звичайно. Слід зазначити, що Верденська битва і бої на річці Соммі були найкровопролитнішими зароки війни на Західному фронті, але не принесли успіху жодній із сторін. Головна причина цієї рівноваги полягала в безумовній перевазі оборонних методів ведення війни над наступальними. Головна ознака Першої світової війни - позиційна війна. Але війна нечасто виграється, сидячі в обороні, та і, як повелося серед військових, вони намагалися атакувати. Але коли атаки, що йшли одна за одною, не досягали результату, війна набувала репутації жахливої. Уперше в історії у цій війні англійці використали танки проти німців, німці під Іпром — хімічну зброю — хлор, а росіяни — хімічні снаряди. Всі сторони застосовували авіацію для розвідки, бомбардування, коректування пострілів артилерії. Перша світова війна внесла докорінні змінив стратегію і тактику ведення бойових дій.
Розділ 3. Вплив розвитку воєнної техніки на наступні покоління. Одним із підсумків Першої світової війни слід вважати вагоме значення її досвіду для дальшого розвитку теорії і практики підготовки та ведення війни. Ці теорія і практика позначаються широковживаним терміном "військове мистецтво. Зауважимо принагідно, що в цьому дещо дивному з позицій гуманізму терміні міститься спроба звести воєдино життєдайний дух мистецтва в його поширеному розумінні та війну з її неминучими смертями. Може в цьому слід бачити відоме діалектичне поєднання протилежностей, принаймні доти, доки людство не відмовилося від воєн Тимчасом військові теоретики та практики одержали багатий матеріал для осмислення й удосконалення планування тривалих воєн ефективної мобілізації для їх забезпечення всіх фінансово-економічних ресурсів воєнного використання новітніх науково-технічних досягнень і відкриттів підвищення
результативності удару шляхом поєднання воєнних дійна суходолів повітрі, на морі та підводою можливості та доцільності використання зброї масового ураження та засобів захисту від неї і т. д. Творче засвоєння досвіду війни 1914-
1918 рр. разом з практикою Другої світової війни і нині справляє значний вплив на дальший розвиток військового мистецтва. Наївним було б вважати, що життя кожного нового покоління людей починається з чистого аркуша, що історичні події цікавій потрібні дивакам або, принаймні, тим, хто браву них участь. Це, звичайно, не так. Історією доведено, що новий досвід безпомічний, якщо він не бачить свого коріння в минулому. Люди, які серйозно усвідомлюють свою життєву місію, неминуче прислухаються до голосу історії, тим більше доісторії великих світових конфліктів, утому числі й Першої світової війни, яка вчить їх бачити далі, мислити глибше, не повторювати вже допущених помилок, що коштують так дорого. Гуманістичний базис історичної пам'яті кожного з народів світу та на його основі нове прочитання історичних фактів міжнародних конфліктів і ворогувань спонукають до пошуку шляхів цивілізованого розв'язання сучасних вибухонебезпечних проблем.
Висновки
Підводячи підсумки досягненням військової техніки, можна сказати, що у складі армій з'являються у небачених до того часу кількостях артилерійські знаряддя, нові засоби зв'язку, телефони і телеграфи, автомобілі. Нарешті, з'явилися абсолютно нові типи бойових знарядь авіація, танки, підводні човни. Наполі бою, таким чином, почали діяти машини. Якщо Першу світову війну ще не можна назвати в повному розумінні слова війною машині моторів, то все ж таки вона близько наближається до неї. Застосування машин в цей період стало найголовнішою умовою ведення війни
Вже під час війни почалося масове виробництво знарядь найрізноманітніших систем, боєприпасів, приладів управління вогнем. З'явилося, безліч зразків легких польових гарматі гаубиць, важких польових знарядь. Новий вид бойової техніки- танки, показав свої можливості, і виявилося, що танки мають велике майбутнє. До кінця війни
армії мали спеціалізовані артилерійські частини, протитанкову зенітну артилерію, артилерію супроводу піхоти і так далі. Військова історія ще не знала такої різноманітності артилерійських знарядь, які були використані в роки Першої світової війни.
Аналіз сучасної міжнародної обстановки свідчить, що мрії людства просвіт без війні воєнних конфліктів продовжують залишатися лише прекрасними мріями. Хоча, безумовно, звучать заклики жити в мирі, вирішувати усі виникаючі протиріччя між країнами винятково політичними засобами, не допускати використання сили тощо. Говорять про це і слабкі, і сильні в економічному, військовому відношенні держави перші – у надії, що їхній голос почують і ненасильницький світ перетвориться у реальність, другі – думаючи, що їх словам будуть вірити. Тому забезпечення надійної обороноздатності країни – задача життєво важлива для будь-якої держави, яка хоче зберегти свою територіальну цілісність, суверенітет, мирі спокій своїх громадян.
Література
1. Брамін С.Л. Історія Європи. 1998 С. 100-109 2.Ладиченко Т.В., Осмоловський С.О. Всесвітня історія. 10 кл. профільний рівень К Генеза, 2010.
3. ЛівановЛ.А. Всесвітня історія навчальний посібник. 2002 С. 150-164.
4.Полянський ПБ. Всесвітня історія. Підручник для 10 кл.. Рівень стандарту, академічний рівень. / К Генеза, 2010.
5. Салабай В.Ф.,.Титаренко Я.А., Паланчук Л.О., Чуб М.П., Яхно О.Ф. Політична історія ХХ ст Вид.2-е» К, КНЕУ, 2001 6. Щупак І.Я., Морозова Л.В. Всесвітня історія новітній період К Генеза,
2010.
Інтернет-посилання. http://econ-house.ru/istorija-ekonomiki/14/430-druga-naukovo-texnichna-revolyuciya http://warhistory.ukrlife.org/3_4_03_6.htm http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=73050&pg=1
Танк http://coolreferat.com/Досягнення_в_техніці_у_XIX-на_початку_XX_ст_часть=6


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал