Отруєння та його профілактика. Допомога при укусах отруйних змій І комах. Зовнішні прояви алергії



Скачати 79.56 Kb.

Дата конвертації30.04.2017
Розмір79.56 Kb.

???????? ?????
49
?6’2013
???????? ?????
P
?

?
Юлія Єльченко
ОТРУЄННЯ ТА ЙОГО ПРОФІЛАКТИКА. ДОПОМОГА ПРИ УКУСАХ
ОТРУЙНИХ ЗМІЙ І КОМАХ. ЗОВНІШНІ ПРОЯВИ АЛЕРГІЇ
Юлія Єльченко
C
Мета: навчитися розпізнавали ознаки отруєння організму людини та надавати першу допомогу при отруєнні хімічними речовинами, продуктами харчу- вання тваринного та рослинного походження; на- давати першу допомогу при укусах отруйних змій і комах; розпізнавати прояви алергії; навчитися корис- туватися антидотами та застосовувати профілактичні заходи.
Час проведення – 1 год. 20 хв.
Очікувані результати. Після проведення тренінгу студенти будуть знати:
ознаки отруєння організму хі- мічними речовинами, продуктами харчування тварин- ного та рослинного походження; ознаки укусу отруй- ними зміями та комахами; зовнішні ознаки алергічних проявів; перелік антидотів і спосіб їхнього застосу- вання; особливості отруєння солями важких металів.
Розуміти:
необхідність першої допомоги при отруєн ні хімічними речовинами, продуктами харчу- вання рослинного та тваринного походження, при укусах отруйних змій і комах.
Уміти:
надавати першу допомогу при отруєн- ні хімічними речовинами, продуктами харчуван- ня рослинного та тваринного походження, укусах отруйних змій і комах; розрізняти зовнішні проя- ви алергії, надавати першу допомогу при алергіч- них реакціях; наводити приклади згубного впливу отруйних речовин на організм людини; вибирати алгоритм надання першої допомоги при алергічній реакції.
Ставитися:
відповідально до здоров’я свого та ін- ших людей.
Попередні завдання: опрацювати літературу:
Захист Вітчизни: підручник для 10–11 кл. загаль- ноосвіт. навч. закладів / М.М.Бака, Ю.О. Квашньов,
А.О.Литвиненко, С.І. Операйло; за ред. Ю.О.Квашньова та А.О.Литвиненка. – К. : Вежа, 2006. – 448 с.
Питання та завдання для самоконтролю (за ре-
зультатами опрацьованої літератури):
– поняття про отруєння та отруту;
– перша допомога при отруєнні хімічними речови- нами;
– перша допомога при отруєнні їжею, грибами та ягодами;
– перша допомога при укусах отруйних змій, паву- ків і комах.
Обладнання тренінгу: бейджики, роздатковий матеріал для вправи «Ажурна пилка» (додаток 1), мультимедійна презентація «Отруєння та його профі- лактика. Допомога при укусах отруйних змій і комах.
Зовнішні прояви алергії.» (додаток 2), аркуші паперу для запису очікувань і зворотного зв’язку.
Організація простору:
План тренінгу:
Вступне слово (установча міні-лекція) викла-
дача (із використанням мультимедійної презентації
«Отруєння та його профілактика. Допомога при уку- сах отруйних змій і комах. Зовнішні прояви алергії»
(додаток 2).
Мета: набути знань і навичок, необхідних для адекватної реакції в екстремальній ситуації – укусах отруйних змій і комах, отруєнні хімічними речовина- ми, продуктами харчування рослинного та тваринно- го походження, алергічних реакціях.
Для роботи нам необхідно виробити
правила співп- раці (при розробленні правил роботи запропонувати декілька з них і дати можливість доповнити їх).
Декілька таких правил: бути активним; говорити від себе; бути відвертим і відкритим; бути толерант- ним; чути один одного; дотримуватись відведеного часу…
(урок-тренінг для студентів 1 курсу за програмою для 10–11 кл. ЗНЗ)

???????? ?????
50
?6’2013
Знайомство. Напишіть на бейджиках своє ім’я.
Порядок проведення. Кожен учасник отримує па- пірець із текстом, на якому є цифрові позначки.
1 етап. Роздати на столи папірці з однаковими цифрами і текстом. У вас є 15 хв., щоб прочитати уважно текст, опрацювати належним чином запропо- новану інформацію, засвоїти її на рівні, достатньому для обміну з іншими. Обговоріть у «домашній» гру- пі, чи все ви зрозуміли правильно, як саме доцільно буде подати наданий матеріал у наступній групі, де вам доведеться стати експертом із вашого питання.
2 етап. По завершенні роботи «домашніх» груп про- понуємо виділити з групи студента, який найкраще засвоїв поданий матеріал. Він переходить до сусід- ньої групи і розповідає їй вивчений матеріал, а гру- па розповідає йому свій «домашній» матеріал. Таке переміщення відбувається доти, поки «експерти» не повернуться в свої «домашні» групи.
3 етап. При поверненні в домашні групи – остаточ- не узагальнення та коригування всієї інформації. Час роботи – 5 хв.
Питання для контролю засвоєння знань (резуль- тати роботи в аудиторії та дома):
– Якими хімічними речовинами найчастіше відбуває- ться отруєння в побуті та при виконанні лабораторних робіт?
– Як надати першу допомогу при отруєнні газами?
При отруєнні хімічними речовинами?
– Чи можна викликати блювання при отруєнні хіміч- ними речовинами?
– Що не можна робити при отруєнні хімічними ре- човинами?
– Яка отруйна змія зустрічається в Полтавській об- ласті?
– Яку першу допомогу можна надати людині при укусі змії?
– Що не можна робити при укусі змії?
– Які комахи можуть викликати отруєння організму людини в Полтавській області?
– Що не можна робити при укусі комахи?
– Як проявляється алергія?
– Які алергени ви знаєте?
– Що таке «анафілактичний шок»?
– Яка перша допомога при анафілактичному шоці?
– Яких правил рекомендується дотримуватися алергікам?
– Які симптоми отруєння продуктами рослинного чи тваринного походження?
– Яка перша допомога при отруєнні продуктами рослинного чи тваринного походження?
Підбиття підсумків роботи:
– Чи всі завдання поставлені до даного уроку ми виконали?
Виставлення оцінок.
Індивідуальне «Сонечко» для викладача – як оцінка підготованого уроку.
Додаток 1
Матеріали для проведення інтерактивної вправи
«Ажурна пилка»
1. Отруєння хімічними речовинами.
Перша допомога. Найчастіше у побуті та під час лабораторних робіт відбуваються отруєння кислота- ми (80% оцтової, карболової (фенол), щавлевої, хло- ридною) та їдкими лугами (каустична сода, нашатир- ний спирт), формаліном. Відразу ж при попаданні в організм цих хімічних речовин виникає сильний біль у роті, глотці та дихальних шляхах. Опік слизової обо- лонки викликає набряк, сильне виділення слини, а різкий біль перешкоджає ковтанню, синюшність, сер- цева недостатність, втрата свідомості. Хімічні речови- ни призводять до порушення функції нирок і печінки.
Блювання і пронос часто бувають із домішками крові.
Під час дихання є вірогідність затікання слини у ди- хальні шляхи, що призводить до задухи.
Також можливі випадки
отруєння газами (аміак, чадний газ), що призводить до паралічу нервової системи й асфіксії. Отруєння чадним газом має місце настільки часто, що за кількістю поступається хіба що отруєнню алкоголем. Людина має рожевий колір шкі- ри і слизових оболонок. Утворюється оксид вуглецю при неповному згорянні органічних речовин, які міс- тять вуглець. Найчастіше отруєння чадним газом спо- стерігається в холодний період року, коли користую- ться пічним опаленням або коли людина перебуває у зачиненому гаражі при працюючому двигуні автомо- біля. Газ не має кольору і запаху, до того ж отруєн- ня настає повільно, ознаки інтоксикації з’являються, коли 30% гемоглобіну перетворюється на карбок- син-гемоглобін. В отруєної людини дуже швидко на- ростає м’язова слабкість, і часто вона самостійно не може покинути загазоване приміщення. Коли люди- на, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, по- трапляє в зону загазованості, дія алкоголю і чадного газу може сумуватися.
Перші ознаки інтоксикації з’являються при концент- рації метгемоглобіну 30%, а смерть настає, коли вона сягає 70–80%. У високій концентрації метгемоглобін знижує резистентність еритроцитів і веде до їхнього гемолізу. Надлишок речовин, які утворюють метге- моглобін, може накопичуватися у печінці й жировій клітковині. Тому, якщо людина після отруєння зали- шилася живою, через деякий час явища метгемогло- бінутворення можуть повторитися внаслідок виходу речовин у кров з депо.
Схема надання першої допомоги: при інгаля-
ційному отруєнні вивести постраждалого з осередку ураження; дихати через зволожену серветку; забло- кувати джерело отруйного газу; провітрити примі- щення; негайно викликати лікаря; до прибуття лікаря видалити слину та слиз із рота потерпілого; чайною ложкою, обгорнутою серветкою, марлею, протріть ротову порожнину; дайте випити 2–3 стакани води
(краще – із льодом) або молока для розбавлення, суміш яєчного білка з водою чи відвар рису або ві- всянки; блювотні засоби протипоказані; прийняти ак- тивоване вугілля; при попаданні на шкіру або в очі: промивати водою протягом 15 хв.
Неприпустимо: викликати блювання (їдкі речо- вини можуть потрапити в дихальні шляхи або знову обпекти стравохід); давати нейтралізуючі розчини
(при отруєння кислотами – лужні, при отруєнні лу- гами – кислотні); Тому що в наслідок нейтралізації
утворюється хімічна реакція з виділенням тепла, що
призводить до погіршення стану постраждалого; не покласти постраждалого на живіт, повернувши голо- ву на бік, якщо він у стані непритомності.
2. Допомога при укусах отруйних змій і комах. У зв’язку із настанням стійкої теплої погоди під час від-

???????? ?????
51
?6’2013
починку на природі збільшується можливість зустрічі з отруйною змією. Зазвичай на території Полтавської області це – гадюка. У вкушеного вже через півгоди- ни наступають загальні ознаки отруєння: слабкість, головний біль, блювота, задишка, запаморочення, з’являється набряклість тканин, запалення лімфатич- них вузлів.
Перша допомога при укусі змії:
– відсмоктати частину отрути з рани. Кров’янисту рідину, що відсмоктується, треба відразу ж спльову- вати. Відсмоктування не можуть робити люди, у яких
у роті є язви та ранки;
– обмежити рухомість потерпілого. Рану треба об- робити 5%-ним спиртовим розчином йоду або оде- колоном, спиртом. Потім із підручних матеріалів на уражену кінцівку накладають шину і вживають заходів для екстреного транспортування потерпілого в ліку- вальну установу;
– на місце укусу рекомендується класти холод, да- вати якомога більшу кількість рідини. При сильному болі можна прийняти 1–2 таблетки анальгіну або ба- ралгіну.
Категорично забороняється: накладати джгут на кінцівку вище місця укусу. Ця міра сприяє розвитку некрозу (омертвіння) тканин, накопиченню продуктів розпаду в кінцівці і різкому погіршенні стану хворого після зняття джгута; припікати місце укусу вогнем, хі- мічними речовинами; розрізати рану на місці укусу.
При ужаленні бджолами (осами, шершнями, джмелями) може виникнути місцева або загальна реакція – сильний біль, сверблячка, жар, почерво- ніння, набряк, у деяких випадках спостерігається задишка, утруднений, хриплий видих, прискорене серцебиття, головокружіння, біль у животі, нудота, блювота, можлива короткочасна втрата свідомості.
Найтяжка алергічна реакція – анафілактичний шок, який загрожує життю. Людина втрачає свідомість, у неї порушується діяльність багатьох органів і систем, у першу чергу серцево-судинної та нервової.
Перша допомога потерпілому від отрути пере-
тинчастокрилих:
– виявивши жало, треба обережно видалити його разом із отруйним мішечком, підчепивши нігтем зни- зу догори;
– прикласти до вжаленого місця шматочок цукру, що сприяє витягненню отрути з рани і попереджує розвиток набряку;
– звернутися до лікаря або потерти укушене місце таблеткою валідолу, щоб пухлина, а також біль зникла;
– на місці набряку треба покласти грілку з холодною водою або рушник, змочений у холодній воді. Потер- пілому рекомендується більше пити. При кропивниці спостерігається зниження артеріального тиску, тому треба дати 2–25 крапель кордіаміну;
у важких випадках, коли у потерпілого зупиняєть- ся серце і припиняється дихання, необхідно до приїз- ду «швидкої допомоги» робити серцево-легеневу ре- анімацію – штучне дихання і закритий масаж серця.
Категорично забороняється: алкоголь, оскіль- ки він сприяє збільшенню проникливості судин, що призводить до посилення набряку; не можна вико- ристовувати для місцевого охолодження сиру землю, глину, це може призвести до зараження правцем або зараження крові.
3. Зовнішні прояви алергії та перша допомога
при алергічних реакціях.
Ознаки алергії – занепокоєння, різке погіршен- ня загального стану. утруднення дихання, блідість шкірних покривів, різке серцебиття, падіння арте- ріального тиску. можливі висипи, набряки на обличчі, суглобах. Якщо ви помітите ознаки алергії потрібно негайно звернутися до лікаря або викликати лікаря
«Швидкої допомоги» і невідкладно надати першу ме- дичну допомогу!
Якщо з’явився висип – зафіксувати час його появи, відзначити початкову локалізацію висипу, запам’ятати, як виглядають елементи висипу, спо- стерігати за її розповсюдженням по тілу, запам’ятати послідовність поширення висипу, відзначити наяв- ність пігментації або лущення; згадати всі речовини, з якими ви мали контакт, коли почався висип.
Якщо з’явилися набряки – зафіксувати час появи набряку, відзначити початкову локалізацію, слідкувати за поширенням набряку, відзначити, коли з’явилися ознаки загальної реакції – задишка, нудота, запамо- рочення, слабкість, відзначити, чи є біль у суглобах, головний біль, болючість лімфатичних вузлів.
Анафілактичний шок – найнебезпечніша з гострих алергічних реакцій. Розвивається буквально на очах за кілька хвилин після впливу алергену. Ознаками анафілактичного шоку є різке погіршення загально- го стану, утруднене дихання, різке серцебиття, падає артеріальний тиск.
Перша допомога: покладіть людину в ліжко без подушки (щоб збільшити приплив крові до голови); швидко обкладіть її грілками; забезпечте надходжен- ня свіжого повітря; тепле пиття, якщо людина при сві- домості; викликати лікаря!
Інші алергічні реакції. Часто розвивається алергія на хутро, лупу, слину, на домашніх тварин. Алергічні реакції іноді викликає одяг, зроблений з мохеру, каше- міру, козячої вовни. Алергенами можуть бути джинсові заклепки, якщо вони містять нікель, а також ґудзики, біжутерія, деякі види косметики (якщо в них є компо- ненти нікелю). Можуть нести небезпеку різноманітні миючі засоби, а також лаки, фарби та інші предмети побутової хімії. Загалом, будь-який лікарський препа- рат може викликати алергію. Особливо небезпечні в цьому плані – антибіотики пеніцилінового ряду, суль- фаніламіди, анестетики, вітаміни групи «В», йод. Якщо у вас є підозри на алергію насамперед, необхідно звернутися до алерголога, щоб поставити правильний діагноз, визначити головний причинний алерген і при- значити адекватну терапію. Унеможливлюйте контакт з алергеном. У домашній аптечці завжди повинні бути антигістамінні препарати.
Рекомендації для алергіків: постійно стежити за чистотою у квартирі, часто провітрювати всі при- міщення. Однак пізно ввечері і рано вранці тримати вікна закритими: в цей час запахи з вулиці є силь- нішими; всіма можливими способами позбувати- ся від цвілі в квартирі; тим, у кого є така проблема, від вогкості у ванній, туалеті, навіть у підвалі, якщо квартира розташована на першому поверсі; кра-

???????? ?????
52
?6’2013
ще не використовувати шпалери; не тримати вдома фікуси, герань, бегонію, плющ, жасмин, хризанте- ми; зняти килими, щільні штори, краще замінити їх на жалюзі; звести до мінімуму м’які іграшки; збе- рігати книги в книжкових шафах або на засклених полицях.
4. Отруєння продуктами харчування тваринного
та рослинного походження. Харчові отруєння. Най- розповсюдженіші інтоксикації, які пов’язані зі спожи- ванням їжі, інфікованої певними видами мікроорга- нізмів і речовинами різного походження, що містять токсини. Харчові отруєння не бактеріальної природи включають отруєння рослинними продуктами – гри- бами (найотрутнішою є бліда поганка), плодами, отруєння сирою квасолею та квасолевим борошном, головним чином із білої квасолі; в гіркому мигдалю, кісточках персиків, менше в кісточках вишень, зернят- ках яблук міститься синильна кислота тощо. Харчові отруєння неорганічними речовинами – сполуками металів (свинець, мідь, цинк) – виникають унаслідок надходження їх у страву в процесі перероблення та зберігання із посуду, котлів, апаратури, а також за ра- хунок недостатньо очищених органічних кислот, пато- ки та інших матеріалів, що застосовуються в харчовій промисловості. Отруєння миш’яком пов’язане із по- милковим уживанням отруєних препаратами миш’яку продуктів або насіння, підготовлених для знищення гризунів. Характерні також отруєння метиловим (стан сп’яніння зазвичай відсутній, людина втрачає зір, який не відновлюється при 100 грамах випитого) та етиловим спиртом, антифризом, інсектицидами. Та- кож у побуті можливі отруєння лікарськими засобами та снодійними.
Симптоми (в залежності від отруючої речовини
поєднання може бути різним): гірким присмаком у роті невдовзі після їжі; відчуття печіння та подряпуван- ня в горлі; головний біль, запаморочення, шум у вухах; слабкість, задуха, відчуття стиснення грудної клітини; підвищення температури; ломота в тілі, біль у животі; нудота; можливе збільшення печінки та поява жовтя- ниці; порозовіння шкіри; блювання, навіть при нама- ганні випити ковток води; пронос, іноді зі слизом і на- віть із кров’ю; гостра ниркова недостатність (зовнішній прояв – відсутність сечі); у випадку важкої інтоксикації гостра судинна недостатність, тахікардія, судоми, га- люцинації, різке розширення зіниць, кома, смерть.
Перша допомога: при отруєнні метиловим спир- том дати випити етиловий спирт (етиловий спирт є антидотом (протиотрутою) метилового і допомагає швидкому виведенню його з організму людини); по- казане термінове промивання шлунку чистою водою у великих кількостях; застосування активованого ву- гілля; постільний режим; грілки на живіт; лід на голо- ву; доступ свіжого повітря; дати понюхати нашатир- ний спирт; голодування; звернутися до лікаря; пити багато рідини: чаю, розведених фруктових та ягідних соків, морсів, мінеральної води, молока.
Додаток 2
Мультимедійна презентація до тренінгу.
Слайд 1. Отруєння та його профілактика. Допомо- га при укусах отруйних змій і комах. Зовнішні прояви алергії.
Слайд 2. Отруєння або інтоксикація – порушення функцій чи ушкодження органів унаслідок дії отрут чи токсинів, що проникли в організм чи утворилися в ньому.
Слайд 3. Основні джерела отруєння: хімічні речо- вини. продукти рослинного та тваринного походжен- ня, отруйні тварини та комахи, алергени.
Слайд 4. Шкідливі хімічні речовини: кислоти, їдкі луги, формалін, гази.
Слайд 5. Класифікація отруєнь продуктами рос- линного та тваринного походження
Харчові отруєння: бактеріального походження: хар- чові токсикоінфекції, харчові інтоксикації; небакте- ріального походження: отруєння грибами, отруєння рослинами, отруєння продуктами, що містять доміш- ки хімічних сполук.
Слайд 6. Чотири хибні думки серед збирачів грибів щодо розпізнавання отруйних грибів:
– отруйні гриби мають неприємний запах, смак.
Але запах і смак смертельно отруйного гриба блідої поганки або червоного мухомора не має ніяких не- приємних особливостей, а навпаки, запах блідої по- ганки нагадує запах звичайної печериці;
у молодому віці всі гриби їстівні. Насправді, бліда поганка однаково отруйна як у молодому, так і в зрі- лому віці;
– комахи та слимаки не їдять отруйних грибів. Це також абсолютно неправильна думка, оскільки вони нарівні з їстівними грибами, їдять і сильно отруйні гриби. Грибами живлять багато видів комах, які од- ночасно є розповсюджувачами грибних спор;
– не допоможуть у визначенні отруйності грибів ні срібна ложка, ні головка цибулі або часнику. На- справді побуріння цибулі або часнику можуть викли- кати як отруйні, так і їстівні гриби в залежності від вмісту в них ферменту тирозинази. Потемніння сріб- них предметів залежить від хімічної дії на срібло ряду амінокислот.
Слайд 7. Отруйні гриби Полтавської області: бліда поганка, рядовка тигрова.
Слайд 8. Отруйні гриби Полтавської області: мухо- мор пантерний, строчок звичайний.
Слайд 9. Отруйні змії Полтавської області: гадюка звичайна.
Слайд 10. Отруйні комахи Полтавської області:
бджола, оса.
Слайд 11. Отруйні комахи Полтавської області:
шершень, джміль.
Слайд 12. Рослини-алергени: амброзія, борщівник сосновського.
Слайд 13. Перша допомога при отруєнні: викли- кати лікаря; випити багато води; активоване вугілля; свіже повітря; постільний режим.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал