Освіти І науки україни національний авіаційний університет



Pdf просмотр
Сторінка1/34
Дата конвертації23.02.2017
Розмір4.44 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   34

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний авіаційний університет





О.Г. Водчиць, C.Н. Єгоров, М.Г. Мірошниченко




ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
АВІАЦІЙНИМ МАЙНОМ

Навчальний посібник








Київ 2010

2
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний авіаційний університет
О.Г. Водчиць, C.Н. Єгоров, М.Г. Мірошниченко
ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
АВІАЦІЙНИМ МАЙНОМ
Навчальний посібник
Київ 2010

3
УДК 656.7.01: 658.7 (075.8)
ББК Ц521.2я7
В202
Рецензенти: В.П. Ясинецький – канд. військ. наук, доц., доцент (Національний університет оборони
України);
В.В. Тараненко – канд. техн. наук (Державний науково-дослідний інститут авіації);
Ю.Б. Добровольський – канд. техн. наук, доц., с.н.с.
Затверджено методично-редакційною радою Національного
авіаційного університету (протокол від 2010 р.
).





В202
Організація забезпечення авіаційним майном: навч. посіб.
/ О.Г. Водчиць, С.Н. Єгоров, М.Г. Мірошниченко. – К.: Вид-во
Нац. авіац. ун-ту «НАУ-друк», 2010. – 502 с.

ISBN 978-966-598-523-5
Викладено особливості матеріально-технічного та тилового забезпечення авіаційних частин Збройних Сил України.
Для студентів факультету підготовки офіцерів запасу, може бути корисний для інженерно-технічного складу установ і стройових частин Повітряних Сил Збройних Сил України.
УДК 656.7.01: 658.7 (075.8)
ББК Ц521.2я7
© О.Г. Водчиць, С.Н Єгоров,
М.Г. Мірошниченко, 2010

4
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

АБ
– авіаційні бомби
АО
– авіаційне обладнання
АМ
– авіаційне майно
АОз
– авіаційне озброєння
АтЕГТ
– автомобільна та електрогазова техніка
АТ
– авіаційна техніка а/ч
– авіаційна частина
АРП
– авіаційно-ремонтне підприємство
АЗУ
– авіаційні засоби ураження
ВТК
– відділ технічного контролю
ВР
– вибухові речовини в/ч військова частина
ДСТ
– державний стандарт
ЗМУ
– засоби масового ураження
ЗМ
– засоби вимірювання
ЗАТЗ
– засоби аеродромно-технічного забезпечення
ЗВЗВ
– загальновійськові засоби вимірювання
ІАС
– інженерно-авіаційна служба
ІЗ
– інженерне забезпечення
КВА
– контрольно-вимірювальна апаратура
ЛА
– літальний апарат
МЗ
– матеріальні засоби
МТЗ
– матеріально-технічне забезпечення
ПК
– повітряне командування
ПС
– Повітряні сили
ПДМ
– парашутно-десантне майно
РЕО
– радіоелектронне обладнання
РТЗ
– радіо-технічне забезпечення
РОіБ
– ракетне озброєння боєприпасів
СВ
– сухопутні війська
ТТ
– технічна теріторія
ТЕЧ
– техніко-експлуатаційна частина
ЦВ
– центр ваги


5
ПЕРЕДМОВА

Цей навчальний посібник написано відповідно до навчальної програми дисципліни «військова підготовка» для студентів вищих цивільних учбових закладів, які проходять навчання з метою підготовки офіцерів запасу за профілями спеціальностей
Повітряних Сил (ПС) Збройних Сил (ЗС) України.
Навчальний посібник «Організація забезпечення авіаційним майном» складається з двох частин:

частина перша – «Військовий авіаційний тил»;

частина друга – «Організація забезпечення авіаційним майном».
У першій частині викладаються загальні положення з:

призначення тилу ЗС України;

основ організації тилового забезпечення;

організації матеріального забезпечення;

організації обліку матеріальних засобів;

структури забезпечення ПС ЗС України;

основ організації тилового забезпечення авіаційних частин;

бойової готовності авіаційних частин;

матеріального і аеродромно-технічного забезпечення;

переміщення частин та установ тилу ПС ЗС України різними видами транспорту;

питань захисту, охорони і оборони аеродромів та об’єктів тилу;

організації військового господарства в частинах та установах тилу.
У другій частині викладено основні положення щодо організації служби авіаційно-технічного майна, положення про арсенали, бази та склади авіації ПС ЗС України, про порядок зберігання та збереження конкретних видів авіаційного майна
(авіаційних двигунів, записних частин, авіаційного обладнання й ін.).
Окрім студентів, книга може бути корисна під час підготовки молодих спеціалістів авіації ПС України за контрактом.

6
ВСТУП

Досвід локальних війн та збройних конфліктів останніх десятиріч показує, що провідні країни світу приділяють значну увагу розвитку системи тилового забезпечення (ТЗ). Від своєчасного та повного виконання заходів ТЗ значною мірою залежить досягнення успіху у війні. Тому питанням ТЗ в сучасних умовах у провідних країнах світу надається пріоритетне значення під час вирішення завдань, покладених на військові частини (в/ч) і підрозділи. Тилове забезпечення – це комплекс заходів, які здійснюються з метою забезпечення військ (сил) пально- мастильними матеріалами (ПММ) та спеціальними рідинами, речовим майном і продовольством, здійснення перевезень всіх видів матеріально-технічних засобів (МТЗ) автомобільним транспортом, забезпечення польотів повітряних засобів та базування сил ВМСУ, організації побутового та ветеринарного забезпечення. Тилове забезпечення складається із: матеріального,
інженерно-аеродромного, аеродромно-технічного, транспортного, ветеринарного та торгово-побутового забезпечення. В арміях
Заходу ТЗ (логістика) включає заходи щодо тилового, технічного медичного забезпечення та розквартирування військ. Крім того, армії НАТО до ТЗ відносять деякі види бойового (оперативного) забезпечення. Наприклад, Великобританія – службу зв’язку, кодифікацію; ФРН – службу військ, військово-цивільне співробітництво та ін.; США – інженерну служба.
Таким чином, розвиток ТЗ Збройних Сил України необхідно розглядати за двома напрямками:
– розвиток власної системи ТЗ;
– розвиток взаємодії власної системи ТЗ з системами ТЗ держав-союзників.
У цілому система ТЗ ЗС України організується і функціонує в межах військової доктрини і військової політики України, стану і перспектив розвитку ЗС, озброєння і військової техніки, способів і форм ведення збройної боротьби.

7
РОЗДІЛ І. ВІСЬКОВИЙ АВІАЦІЙНИЙ ТИЛ
1.
ТИЛ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ, ЙОГО СКЛАД ТА ЗАДАЧІ
1.1.
Призначення тилу Збройних Сил України
1.1.1. Створення та розвиток тилу Збройних Сил України
В останній час відбулися зміни в суспільно-політичній та економічній обстановці, в стані ЗС України, в поглядах на їх використання.
Усе це, в свою чергу, поставило перед тилом Збройних Сил
(ТЗС) багато складних і нових задач. Різко підвищились вимоги до
ТЗ військ і збільшення обсягу його роботи. Стан тилу та його можливості зараз, більше ніж будь-коли, визначають боєготовність військ, зокрема й авіаційних частин (а/ч).
6 грудня 1991 р. Верховною Радою України прийнято закон
«Про Збройні Сили України», у якому Україна оголосила про створення своїх ЗС і як незалежна держава і суб’єкт міжнародного права, та виходячи з того, що оборона країни є справою всього народу України, проголошує про створення власних ЗС.
Закон України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.
Закон України “Про загальний військовий обов’язок і військову службу”.
Розвиток тилу ЗС України.
Стан тилу сьогодні в цілому відповідає рівню розвитку ЗС і вимогам до їх ТЗ у сучасній війні.
Проблеми розвитку тилу ЗС у сучасних умовах:

подальше підвищення бойової готовності (б/г) тилу і постійне підтримання її на рівні б/г військ, що ним забезпечуються;

подальше удосконалення організаційної структури тилу з’єднань, частин і закладів;

забезпечення живучості тилу в ядерній війні;

подальше підвищення рухомості тилу з’єднань, частин і закладів;

подальший розвиток шляхів сполучень і підвищення перепускної здатності транспортних комунікацій і створення умов

8 для масового відновлення в короткі строки;

забезпечення комплексного використання усіх видів транспорту;

спроможність надання медичної допомоги великій кількості поранених, їх евакуація і лікування;

удосконалення управління тилом на базі автоматизованих систем;

найбільш повне забезпечення військ матеріальними засобами (МЗ) в умовах ринкових відносин.
Вивчення питань історії створення та удосконалення ТЗС дозволяє, виявити основні напрямки його розвитку:

безперервне підвищення рухомості всіх ланок тилу;

підвищення рівня механізації робіт;

звільнення нижчестоящих ланок тилу від виконання задач, що вимагають великих затрат сил, засобів і часу та передача цих функцій вищестоящим ланкам;

створення з'єднань, частин, закладів і підрозділів, здатних автономно виконувати певний комплекс задач ТЗ;

підвищення в складі тилу кількості сил і засобів спецвійськ (інженерних, зв’язку, хімічних й ін.), призначених для забезпечення його роботи;

централізація і автоматизація управління тилом.
1.1.2. Основні задачі та структура тилу
Тил у складі ЗС є великою і складною системою, що поділяється на рівні, взаємопов’язані процеси функціонування підсистеми за певними ознаками.
За масштабом задач, що виконує ТЗС, в ньому можна визначити три великих ланки (підсистеми):

стратегічний тил;

оперативний тил;

військовий тил.
Стратегічний тил – вища ланка ТЗС, до якого відносять:

тил центру;

9

державні резерви і спецформування;

заклади і підприємства, призначені для передачі з народного господарства України в безпосереднє розпорядження центральних органів управління ЗС напередодні або з початком війни необхідної кількості МЗ.
Тил центру є основою стратегічного тилу і містить:

бригади матеріального забезпечення;

бази і склади із запасами МЗ;

з’єднання і частини спеціальних військ та інших тилів з’єднань, частин і закладів, безпосередньо підпорядкованих органам управління тилу ЗС.
Тил центру в забезпеченні бойової діяльності та повсякденної життєдіяльності військ вирішує особливо відповідальні задачі:

приймає від народного господарства України техніку тилу, ракетне паливо, пальне, харчі, речове і медичне майно та інші
МЗ, утримує основну частину їх запасів і забезпечує ними оперативні з’єднання;

здійснює разом з організаціями транспортних міністерств експлуатацію, технічне прикриття і відновлення шляхосполучень і транспортних засобів до тилових кордонів військових формувань.
Оперативний тил є зв’язковою ланкою між стратегічним і військовим тилом. Він безпосередньо здійснює ТЗ оперативних і оперативно-тактичних з’єднань, а також їх окремих частин, і містить:

бази і склади з запасами МЗ;

військові формування спеціальних військ (автомобільні, залізничні, дорожні, трубопровідні, ремонтні, медичні та інші тилові частини
(підрозділи)
і заклади, безпосередньо підпорядковані заступникам командуючих з тилу і відповідних начальників родів військ.
До складу оперативного тилу для забезпечення його роботи можуть також входити частини і підрозділи військ: інженерні, хімічні, зв’язку, охорони тилу й ін.
Склад оперативного тилу залежить від призначення, ролі та місця з’єднання в операції, його бойового складу та вирішуваних

10
задач, оперативно-тилової обстановки та прийнятої системи ТЗ.
Складові оперативного тилу ПС:

Центр матеріально-технічного забезпечення (ЦМТЗ), склади із запасами МЗ;

інженерно-аеродромні, автомобільні, медичні, ремонтні й
інші тилові частини та заклади.
1.1.3. Військовий тил, його склад та задачі
Військовий тил – кінцева ланка тилу ЗС України. Основні задачі військового тилу ЗС:
1. Безпосереднє забезпечення з’єднань, частин і підрозділів ракетним паливом, пальним, харчами, речовим майном, різною технікою та іншим МЗ.
2. Утримання запасів цих засобів, заправка бойової і а іншої техніки пальним.
3. Забезпечення особового складу (о/с) гарячою їжею.
4. Лазнево-пральне забезпечення о/с.
5. Підвезення МЗ ТЗ (зокрема й води).
6. Евакуація несправного і непотрібного для бойових дій вітчизняного, а також закордонного озброєння, техніки і майна.
7. Забезпечення базування а/ч і підрозділів.
8. Розшук, збирання, вивезення і евакуація поранених і хворих, надання їм першої медичної допомоги (долікарняної, фельдшерської, лікарської та кваліфікованої медичної допомоги), проведення санітарно-гігієнічних, протиепідемілогічних заходів і ветеринарно-санітарного нагляду.
9. Проведення заходів тилу із захисту військ від засобів масового ураження.
Крім того, на військовий тил покладаються такі задачі:

поховання загиблих у ході бойових дій і померлих воїнів;

забезпечення харчами
і медичним обстеженням військовополонених до передачі їх за призначенням.
Вирішення всіх цих задач є основною складовою тилового забезпечення військового тилу.
У сухопутних військах він поділяється на:

бригадний;

полковий;

11

батальйонів;

тил дивізіонів.
Частини та підрозділи матеріального забезпечення складаються з:

окремий батальйон матеріального забезпечення (ОБМЗ);

об’єднаних складів (складів відповідних МЗ);

речові ремонтні майстерні;

польові хлібозаводи;

автотранспортні підрозділи.
Медичні частини і підрозділи:

медичні пункти бригад, полків, батальйонів та дивізіонів.
У бригадах і полках медичні частини і підрозділи підпорядковані начальнику медичної служби, а в батальйонах та дивізіонах їх командирам.
Частини і підрозділи аеродромно-технічного забезпечення
(АТЗ) це:

тил АвБр;

окремий інженерно-аеродромний батальйон (ОІАБ);

авіаційна комендатура (АВІА).
1.2.
Основи організації тилового забезпечення
1.2.1. Загальні принципи організації тилового забезпечення
на мирний час та особливий період
Організація ТЗ передбачає комплекс заходів щодо:

підготування тилу до забезпечення військ;

визначення порядку розміщення і переміщення його сил і засобів;

вибору, обладнання і підтримки в належному стані шляхів підвозу і евакуації;

підготування до організації централізованого використання транспортних засобів для забезпечення усіх видів військових перевезень;

організації погоджених дій сил і засобів тилу з ТЗ частин і підрозділів;

організації взаємодії тилу із забезпечення частин і підрозділів;

підготування і здійснення захисту, охорони і оборони

12
(300) тилових об’єктів;

розгортання централізованої системи управління тилом.
Тилове забезпечення військ організовується і здійснюється відповідно до задуму бойових дій у тісній взаємодії з технічним забезпеченням.
Організація тилу залежить від:

бойових задач, що виконуються з’єднанням (частиною);

побудови бойового порядку;

характеристики місцевості, пори року та часу доби;

стану тилових частин і підрозділів;

приналежності з’єднання (частини) до відповідного роду військ.
Отже, організація тилу передбачає заходи, здійснення яких забезпечує найкраще використання сил і засобів тилу для виконання задач МТЗ і медичного забезпечення і здійснення швидкого маневру ними, зручність керування і найменшої уразливості тилових частин від засобів нападу сусупротивника.
Підготування тилу передбачає:

доукомплектування тилових частин і підрозділів о/с, транспортом, технікою і табельним майном, до забезпечення їх пальним і іншими МЗ;

раціональне укладення вантажів на автомобільний транспорт;

проведення занять з бойової і гуманітарної підготовки о/с тилових частин і підрозділів з метою підготування їх до виконання задач у конкретних умовах;

технічне обслуговування і ремонт автомобільного транспорту, тех. засобів заправки і перекачування пального, похідних кухонь та іншої техніки тилу.
Підготовку тилу організовує заступник командира з тилу, заступник командира з технічної частини, начальники родів військ
і служб з’єднання (частини).
1.2.2. Розміщення і переміщення тилових частин і підрозділів
Тилові частини і підрозділи (ТЧП) виконують свої задачі щодо забезпечення військ, рухаючись або розгортаючись, зазвичай, у смузі (районі) бойових дій з’єднання (частини) за його бойовим порядком, а за необхідності й у бойових порядках військ.

13
Тил розміщається поблизу доріг із розрахунку, щоб витрачати менше сил і засобів на підготування під’їзних шляхів до цих районів і забезпечувати швидкий вихід ТЧП на дороги для пересування їх за військами, здійснення підвозу й евакуації.
Крім загальних вимог до розміщення тилу за бойовим порядком з’єднання (частини) передбачається його ешелонування.
Ближче до військ висуваються:

частина ремонтно-евакуаційних засобів;

за необхідності частина транспорту з б/припасами, ПММ і
іншим майном.
Ці ТЧП складають 1-й ешелон тилу, а інші ТЧП – 2-й ешелон тилу.
Порядок і терміни переміщення ТЧП визначаються наказом по тилу та усними вказівками ЗКТ відповідно до рішення командира.
Шляхи підвозу і евакуації – це дороги, призначені та підготовлені для підвезення МЗ, технічної і медичної евакуації, переміщення ТЧП.
Шляхи підвозу і евакуації зазвичай складаються з:

основного шляху;

запасного шляху;

під’їзних шляхів до складів, медичних пунктів й інших
ТЧП;

об’їздів важкопрохідних ділянок.
Захист, охорона і оборона військового тилу (ЗОО)
організується за будь-яких умов обстановки з метою виключення або максимального послаблення впливу сусупротивника на ТЧП, збереження о/с і техніки, транспортних та МЗ і тим самим забезпечення живучості та працездатності тилу.
Організація ЗОО військового тилу передбачає:
– оборону ТЧП і об’єктів від повітряного і наземного сусупротивника;
– безпосередню охорону ТЧП (охорону споруд на шляхах підвозу);
– заходи щодо захисту від ЗМУ;
– протипожежні заходи для захисту військового тилу.
Види тилового забезпечення:
1. Матеріальне.

14 2. Транспортне.
3. Інженерно-аеродромне.
4. Аеродромно-технічне.
5. Медичне.
6. Ветеринарне.
7. Торгівельно-побутове.
8. Квартирно-експлуатаційне.
9. Фінансове.
10. Технічне забезпечення служб тилу.
Матеріальне забезпечення організується і здійснюється з метою своєчасного і повного задоволення потреб військ в озброєнні, ракетах, боєприпасах, бойовій та іншій техніці, ракетному пальному, захисту від ЗМУ, у продовольчому, речовому, медичному, різному технічному майні та інших МЗ.
Організація матеріального забезпечення включає:

визначення потреби військ у МЗ на операцію;

утримання і створення у військах і на складах встановлених запасів мат. засобів;

планування і забезпечення своєчасного поповнення витрачених запасів та утримання не зниження рівня цих запасів.
Транспортне забезпечення організується і здійснюється з метою створення умов для підвозу мат. засобів і евакуації. Воно полягає в:

проведенні заходів щодо підготовки, експлуатації, тех. прикриття і відновлення усіх видів транспортних комунікацій;

у вигляділенні і підготовці транспортних засобів для виконання військових перевезень.
Інженерно-аеродромне забезпечення організується
і здійснюється з метою своєчасного підготування і розгортання аеродромної мережі, що утворюється з урахуванням забезпечення високої б/г і живучості авіачастин і можливості широкого маневру в ході операції (б/д). Воно включає:

пошук, проектування, будівництво, відновлення й удосконалення аеродромів;

утримання аеродромів у постійній експлуатаційній готовності, підготування під'їзних шляхів до них;

проведення інженерних заходів щодо підвищення живучості а/ч на аеродромі та маскування місць базування.

15
Здійснюється інженерними аеродромними частинами і аеродромно-експлуатаційними підрозділами а/ч.
Аеродромно-технічне забезпечення організується
і здійснюється з метою безпосереднього забезпечення на аеродромі польотів авіачастин, підрозділів і окремих літальних апаратів.
Воно включає виконання таких заходів:

підготовку аеродромів, аеродромних споруд і наземної техніки до забезпечення польотів;

забезпечення літальних апаратів пальним, ракетами, боєприпасами, стиснутими і зрідженими газами й іншими мат. засобами;

організацію харчування і побутового обслуговування льотного і ІТС на аеродромах;

медичне забезпечення польотів,

евакуацію літальних апаратів, які потерпіли аварію і тих, що здійснили вимушену посадку в районі аеродромів.
Здійснюється тиловими підрозділами авіаційної бригади.
Технічне забезпечення служб тилу організується та здійснюється з метою підтримання справного стану, постійної готовності до застосування і забезпечення надійної роботи техніки тилу через технічно правильну її експлуатацію, обслуговування, утримання, своєчасний ремонт і евакуацію.
Заходи технічного забезпечення здійснює о/с, який експлуатує відповідну техніку тилу, ремонтно-відновлювальні та евакуаційні частини і підрозділи.
Медичне забезпечення організується та здійснюється з метою збереження боєздатності та зміцнення здоров’я о/с, своєчасного надання медичної допомоги пораненим і хворим, їхнього лікування
і найшвидшого повернення до строю.
Воно включає: лікувально-евакуаційні, санітарно-гігієнічні, протиепідемічні заходи і заходи медичної служби щодо захисту о/с від ЗМУ.
Ветеринарне забезпечення організується начальником ветеринарної служби ПС ЗСУ та здійснюється з метою збереження боєздатності о/с, попередження та ліквідації хвороб військових тварин і включає: ветеринарно-профілактичні, лікувальні заходи, ветеринарно-санітарний догляд за забезпеченням військ харчами, заходи ветеринарної служби щодо захисту від ЗМУ.

16
Торгівельно-побутове забезпечення організується начальниками управлінь торгівлі МО України та здійснюється з метою своєчасного і повного задоволення потреб о/с в товарах і побутовому обслуговуванні та включає: продаж товарів військового асортименту, промислових і продовольчих товарів відповідно до затвердженої номенклатури та норм, ремонт обмундирування (одягу, взуття) і надання інших побутових послуг.
Квартирно-експлуатаційне забезпечення організується і здійснюється КЭЧ з метою створення необхідних житлово- побутових умов для о/с під час розквартирування і тимчасового розміщення.
Воно включає: надання частинам (підрозділам) казармено- житлового фонду, комунальних споруд усіх видів комунальних послуг, технічну експлуатацію і ремонт казармено-житлового фонду і комунальних споруд.
Фінансове забезпечення організується і здійснюється з метою своєчасного і повного задоволення потреб частин (підрозділів) у коштах і включає: фінансове планування, фінансування в/ч і підрозділів, зажадання, одержання, збереження, економну і доцільну витрату коштів, фінансовий контроль, облік і звітність.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   34


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал