Освіти І науки, молоді та спорту україни



Pdf просмотр
Сторінка9/13
Дата конвертації22.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13
4.1.5.
Пільги країнам, що розвиваються
Паризький акт Бернської конвенції надає пільги тільки країнам, що розвиваються
, стосовно умов надання ліцензій на переклад та відтворення творів
іноземних авторів. Ці положення розширяють перелік винятків із переліку виключних прав автора: передбачено обов’язкові (примусові) невиключні
ліцензії на переклад і відтворення творів іноземних авторів з метою освіти і без права передачі іншим особам. Паризький Акт сприяє полегшеному та ширшому доступові до творів, особливо в галузі техніки та освіти
. Подібну ліцензію може отримати будь-який громадянин країни, яка має
право на пільги, по закінченню певного строку. Законодавство країни гарантує
якість перекладу мовою загальновживаною у країні, та точність відтворення
. Автор отримує справедливу винагороду, а екземпляри пільгових відтворень та перекладів заборонено вивозити з країни.
4.1.6.
Напрямки охорони авторських прав
У
кінці XIX ст. виникли 2 напрямки охорони авторських прав: згідно
Бернської
конвенції про охорону літературних та художніх творів (система загального права) та згідно Міжамериканської конвенції про авторське право на літературні, наукові та художні твори (система цивільного права). Пізніше
інтереси держав-учасниць обох конвенцій поєднала Всесвітня конвенція
про авторське право.
Країни загального права (США, Великобританія) розглядають авторське право фактично як форму власності, яку може створити автор і яку можна використати з комерційною метою, як будь-яку власність. Право автора стосується виключно користування майновою складовою права.
Країни цивільного права (Франція, Німеччина) також розглядають авторське право як таке, що має риси власності та охороняє майнову складову
, але вважають, що твір уособлює особистість автора і повинен мати таку саму охорону, як і майнова складова твору.

107
4.2.
Договір ВОІВ по авторському праву
Договір
ВОІВ
по авторському праву
[34]
(
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_770/print
) прийнятий в Женеві
20.12.1996 р.
Дати приєднання України.
Підписано 20.09.2001 р. Вступ в силу
06.03.2002 р.
Кількість країн, що приєднались станом на 01.12.2012 р. – 90 країн
(табл. 20).
Таблиця
20
Статистика приєднання до договору ВОІВ по авторському праву
Рік
Кількість країн, що приєднались
2002 37 2012 90
4.2.1.
Галузь застосування
Договір
ВОІВ по авторському праву (ДАП) є спеціальною угодою в рамках
Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів по відношенню до Договірних Сторін, які є членами Бернського Союзу.
Цей
Договір не має жодного відношення до інших договорів, крім
Бернської
конвенції, і не обмежує будь-які права та зобов'язання за будь- якими
іншими договорами.
Договір уточнює, що авторсько-правова охорона поширюється на
форму вираження, а не на ідеї, процеси, методи функціонування або математичні
концепції як такі.
4.2.2.
Об'єкти, що підлягають охороні за ДАП
Згідно з ДАП підлягають охороні:
• комп'ютерні програми (охороняються як літературні твори). Така охорона застосовується до комп'ютерних програм незалежно від способу або форми їх вираження (паперова форма, електронна форма і т.д.);

108
• компіляції даних чи іншої інформації (бази даних) в будь-якій формі
, які за підбором і розташуванням представляють собою результат
інтелектуальної
творчості, охороняються як такі. Проте охорона не поширюється на самі дані чи інформацію і не зачіпає будь-яке авторське право
, що стосується самих даних чи інформації, що складають зміст в компіляції
4.2.3.
Загальні положення ДАП
Договір наділяє авторів літературних і художніх творів виключним
правом на розповсюдження
, тобто дозволяти доведення до загального відому оригіналу і примірників своїх творів шляхом продажу або іншої передачі
у власність.
Автори також користуються виключним правом на прокат комп 'ютерних програм, кінематографічних творів і творів, втілених у фонограмах
. Проте це правило не поширюється на комп'ютерні програми, якщо програма не є основним об'єктом прокату, і на кінематографічні твори, якщо такий прокат не приводить до широкого копіювання цих творів, що може завдати істотної шкоди виключному праву на відтворення.
Автори літературних і художніх творів користуються виключним
правом дозволяти будь-яке сповіщення своїх творів для загального відома по проводах або засобами бездротового зв'язку, включаючи доведення своїх творів до загального відому таким чином, що представники публіки можуть здійснювати доступ до таких творів із будь-якого місця і в будь-який час за їх власним вибором.
Тривалість охорони фотографічних творів. УВАГА!!!
тут не
застосовується таке положення Бернської конвенції:
"За законодавством країн
Союзу зберігається право визначати термін охорони фотографічних творів
і творів прикладного мистецтва, охоронюваних у якості художніх творів
; проте цей термін не може бути менший двадцяти п'яти років від часу створення такого твору." Тобто термін охорони фотографічних творів

109
визначається законодавством кожної країни-учасници і може в окремих
країнах бути меншим за 25 років.
Договірні
Сторони передбачають відповідні ефективні засоби
юридичної відповідальності по відношенню до будь-якої особи, яка свідомо чинить будь-які з нижчезазначених дій, знаючи або, у зв'язку із застосуванням цивільно-правових засобів захисту, маючи належні підстави знати
, що така дія буде спонукати, дозволяти, сприяти або приховувати порушення будь-якого права, передбаченого цим Договором або Бернською конвенцією
:
- недозволене усунення або зміну будь-якої електронної інформації про управління правами;
- недозволене поширення, імпортування для розповсюдження, передачу в ефір або розповсюдження серед широкої публіки, творів або примірників творів, знаючи, що в них без дозволу була усунена або змінена електронна
інформація про управління правами.
"Інформація про управління правами" в розумінні цього договору означає
інформацію, яка ідентифікує твір, автора твору, володаря будь- якого права на твір або інформацію про умови використання твору, а також будь-які цифри або коди, в яких подана така інформація, якщо будь- яка з цих складових інформації додана до примірника твору або фігурує у зв 'язку із розповсюдженням твору серед широкої публіки.
Договірні Сторони засновують Ассамблею
, яка виносить рішення про скликання будь-якої дипломатичної конференції для перегляду цього
Договору та видає необхідні вказівки Генеральному директору ВОІВ щодо підготування такої дипломатичної конференції.
Питання для самоперевірки
1. Поясніть принцип автоматичної охорони авторського права.
2. Право на переклад регулюється Бернською конвенцією?
3. Що означає принцип незалежності охорони?

110 4. Які основні положення Бернської конвенції?
5. Які існують об'єкти авторського права за Бернською конвенцією?
6. Термін охорони авторського права згідно з Бернською конвенцією?
7. Які права відносяться до майнових прав?
8. Що таке немайнове право?
9. Кінокартини підпадають під поняття «літературні і художні твори»?
10. Які твори визначаються терміном «літературні і художні твори»?
11. Чи охороняються переклади літературних творів, збірники літературних
і художніх творів, новини та інша прес-інформація?
12. Які критерії для надання охорони авторам і їх творам?
13. Що означає поняття «випущені в світ твори» у трактуванні
Бернської
конвенції?
14. Розкрийте поняття немайнові права автора.
15. Чи охороняються майнові права автора після його смерті?
16. Чи охороняються немайнові права автора після його смерті?
17. Який термін охорони авторських прав, визначений у Конвенції?
18. Чи може бути здійснений переклад твору без згоди автора?
19. Чи може бути відтворення літературних творів без згоди автора?
20. Чи допускається цитування творів без згоди автора?
21. Які доповнення внесені в Договір ВОІВ з авторського права ?
22. Чи комп’ютерні програми охороняються як літературні твори?
23. Які групи творів охороняються за Договором ВОІВ з авторського права
?
24. Яке положення Бернської конвенції не застосовується у Договором
ВОІВ
з авторського права?
25. Розкрийте виключні права автора на передачу літературних і художніх творів в ефір та їх публічне читання.
26. Які санкції застосовуються до контрафактних примірників творів
?

111
5.
Група договорів, що стосуються суміжних прав

5.1.
Міжнародна конвенція про охорону інтересів виконавців,
виробників фонограм і організацій мовлення
Міжнародна конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм
і організацій мовлення [35]
(
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_763/print
) прийнята в Римі 26 жовтня
1961 року (звідси назва Римська конвенція).
Дати приєднання України. Підписано
20.09.2001 р. Вступ в силу
12.06. 2002 р.
Кількість країн, що приєднались станом на 01.12.2012 р. – 91 країна
(табл. 21).
Таблиця
21
Статистика приєднання до Римської конвенції
Рік
Кількість країн, що приєднались
1970 10 1980 22 1990 34 2000 67 2012 91
5.1.1.
Передумови підписання
Бурхливий розвиток звуко- і відеотехніки та технічних пристроїв для передачі
звуків і зображень на далекі відстані зумовили виникнення ринку аудіо
- і відеопродукції. Цей ринок досить інтенсивно і успішно розвивається
і
вже приносить солідні прибутки його учасникам. Шоу-бізнес на ринку посідає
одне із самих прибуткових місць.
Зазначені
фактори зумовили необхідність створення системи правової охорони як на національному, так і на міжнародному рівні нових об'єктів
інтелектуальної
власності — об'єктів суміжних прав.

112
5.2.2.
Мета Римської конвенції
Мета
Римської конвенції - охорона суміжних прав. Це перша міжнародна угода такого виду.
Особливість суміжних прав полягає в тому, що вони є правовою
формою реалізації авторських прав.
5.2.3.
Загальні положення конвенції
Перша ж стаття Римської конвенції визначає, що охорона суміжних
прав повинна здійснюватися в такий спосіб, щоб не зашкодити
авторським правам
Об'єктами охорони Конвенції є: права на виконання; права виробників фонограмм; права організацій ефірного мовлення на свої передачі
(програми).
Суб'єктами зазначених прав є: виконавці
; виробники фонограмм; організації
ефірного мовлення.
Конвенція передбачає можливість надання охорони суб'єктам суміжних прав незалежно від того, чи охороняються літературні і художні твори
, що використані виконавцями, виробниками фонограм та організаціями ефірного мовлення.
Членство обмежене тільки членами Бернської конвенції або
Всесвітньої
конвенції з авторського права з одночасним членством у ООН.
Спеціальне законодавство у сфері суміжних прав, які є правовою формою реалізації прав авторських, стало нагальною проблемою через виникнення міжнародного ринку аудіо- та відеопродукції.
Основний принцип
– національний режим охорони прав, критерії надання якого регламентує конвенція.
Національний режим охорони прав для виконавців:
• виконання має місце в іншій Договірній Державі;
• виконання включено до фонограми, що охороняється відповідно до
цієї Конвенції;


113
• виконання, не будучи записаним на фонограму, поширюється шляхом
телерадіомовлення, що охороняється відповідно до цієї Конвенції.
Національний режим охорони прав для виробників фонограм:
• виробник фонограми є громадянином іншої Договірної
Держави (критерій громадянства виробника);

• перший запис звуку здійснений в іншій Договірній Державі
(
критерій місця першого запису);

• фонограма вперше опублікована в іншій Договірній
Державі (критерій місця публікації).
Якщо фонограма вперше опублікована в державі, яка не є учасницею цієї
Конвенції, але якщо протягом тридцяти днів від дня її першої публікації вона також опублікована в Договірній Державі (одночасна публікація), вона вважається вперше опублікованою в Договірній Державі.
Національний режим охорони прав для організацій ефірного
мовлення:
• штаб-квартира організації мовлення розташована в іншій
Договірній Державі;
• телерадіопередача в ефір здійснюється за допомогою
передавача, розташованого в іншій Договірній Державі.
Римська конвенція не передбачає захисту від розповсюдження
передач по кабелю.
Виконавці мають право дозволяти чи забороняти
:
— передачу в ефір або сповіщення для загального відому живого виконання
;
— здійснення запису незафіксованого виконання;
— відтворення фіксації виконання за умови, що початкова фіксація була здійснена без згоди виконавця або що відтворення здійснюється з метою
, недозволеною Конвенцією або виконавцем.
Виробники фонограм мають право дозволяти чи забороняти пряме чи опосередковане відтворення їх фонограм.

114
Організації ефірного мовлення мають право дозволяти чи
забороняти
:
— одночасну ретрансляцію їх передач;
— фіксацію їх передач;
— відтворення недозволених фіксацій їх передач або відтворення законних фіксацій з протизаконною метою;
— сповіщення для загального відома їх телевізійних передач за допомогою приймачів, встановлених у місцях, доступних для публіки, за плату
Зазначено
, що правила та умови використання записів організаціями ефірного мовлення визначає національне законодавство.
Дано також перелік винятків з охорони стосовно використання для власних потреб, виключно з навчальною та науково-дослідницькою метою або у формі коротких уривків в репортажних передачах.
Національне
законодавство
може
вимагати
виконання
формальностей як умови надання охорони прав виконавцям, виробникам фонограм або їм обом. Умови вважаються виконаними, якщо всі наявні примірники фонограми мають спеціальне позначення: знак
P
, розташований таким чином, щоб чітко показати, що фонограма охороняється; якщо на примірниках або їхній упаковці не згадується виробник фонограми або володар ліцензії на це, виданої їх виробником (шляхом зазначення його прізвища
, торговельної марки або іншого відповідного позначення), то напис повинен також включати прізвище володаря прав виробника фонограми; більше того, якщо на примірниках або їхній упаковці не зазначаються основні
виконавці, то напис повинен також включати ім'я особи, яка володіє правами таких виконавців у країні, де здійснений запис.
Конвенція встановлює мінімальний строк охорони: 20 років, починаючи з кінця року, в якому мали місце виконання, запис фонограми або передача в ефір.

115
5.2.
Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від
незаконного відтворення їхніх фонограм
Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення
їхніх фонограм [36]
(
http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/995_124/print
) прийнята 29 жовтня 1971 року
Дата приєднання України. Підписано
15.06.1999 р. Ратифіковано
18.11.1999 р. Вступ в силу 18.02.2000 р.
Кількість країн, що приєднались станом на 01.12.2012 р. – 77 країн
(табл. 22).
Таблиця
22
Статистика приєднання до Конвенції про фонограми
Рік
Кількість країн, що приєднались
1973 7
1980 32 1990 42 2000 64 2012 77
Прийняття цієї Конвенції, відомої як Конвенція про фонограми, було зумовлено зростаючими масштабами незаконного відтворення фонограм, що має
місце в усьому світі. Конвенція визначила чіткі поняття: а
) «фонограма» — виключно звуковий запис звуків; б
) «виробник фонограми» — будь-яка фізична чи юридична особа, яка першою здійснила запис звуків на фонограмі; в
) «копія» — матеріальний носій, який містить звуки, записані безпосередньо чи опосередковано з фонограми, і який включає всю або значну частину звуків, записаних на цій фонограмі;

116
г
) «розповсюдження серед публіки» — будь-який акт, засобом якого копії
безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці взагалі або будь
-якій її частині.
Кожна держава-учасниця зобов'язується охороняти виробників фонограм
, які є громадянами інших держав-учасниць, від виробництва копій фонограм без згоди виробника і від ввозу таких копій кожного разу, коли згадане виробництво чи ввезення здійснюються з метою їх розповсюдження серед публіки, а також від розповсюдження цих копій серед публіки.
Строк
охорони
прав виробників фонограм визначається
національним законодавством кожної
держави-учасниці Конвенції, але цей термін не повинен бути меншим двадцяти років
, починаючи або з кінця року
, в якому було зроблено перший запис фонограми, або з кінця року, коли вона була вперше опублікована.
У
тих випадках, коли одна з держав-учасниць, відповідно до свого національного законодавства, вимагає виконання формальностей як умов, за яких забезпечується охорона інтересів виробників фонограм, ці формальності вважаються виконаними
, якщо всі дозволені копії фонограм
, що розповсюджуються серед публіки, або їхні упаковки мають спеціальний напис у вигляді символу із зазначенням року першого
видання, проставлений так, щоб було чітко видно,
що ця фонограма перебуває
під охороною; якщо копії або їхні упаковки не визначають виробника фонограм, його правонаступника або власника ліцензії шляхом зазначення його прізвища, марки або іншого відповідного позначення, то напис повинен також включати прізвище виробника, його правонаступника або власника виключної ліцензії.
Держави
-учасниці
Конвенції
можуть у
своїх національних законодавствах передбачати і певні обмеження прав виробників фонограм, що можуть бути такими, які встановлені цим законодавством для авторів творів
. Проте обов'язкові ліцензії можуть бути передбачені тільки в тому
випадку, якщо дотримані такі умови
:

117
— відтворення призначається для використання виключно для навчання або наукових досліджень;
— ліцензія дає право відтворення тільки на території держави- учасниці
, компетентні органи якої надали ліцензію, і вона не поширюється на експорт копій;
— відтворення, здійснене на підставі ліцензії, зумовлює право на справедливу винагороду, яка визначається зазначеним органом з урахуванням
, поряд з іншим, кількості копій, що будуть вироблені.
Норми даної Конвенції не можуть бути витлумачені таким чином, що обмежують або завдають шкоди охороні інтересів авторів-виконавців, виробників фонограм або органів радіомовлення. Кожна із держав-учасниць визначає
межі дії охорони інтересів авторів-виконавців, виступи яких записані
на фонограму, а також умови, за яких вони можуть користуватися такою охороною.
Міжнародне бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності збирає
і публікує інформацію стосовно охорони фонограм. Кожна держава- учасниця повідомляє Міжнародному бюро про усі нові закони та офіційні тексти
, що стосуються охорони фонограм.

118
5.3.
Договір ВОІВ по виконанням та фонограмам
Договір
ВОІВ по виконанням та фонограмам [37]
(
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_769/print
) прийнятий 20 грудня 1996 року
Дата приєднання України. Підписано
20.09.2001 р. Вступ в силу
20.05.2002 р.
Кількість країн, що приєднались станом на 01.12.2012 р. – 91 країна
(табл. 23).
Таблиця
23
Статистика приєднання до Договору ВОІВ по виконанням та фонограмам
Рік
Кількість країн, що приєднались
2002 37 2012 91
Прийняття
Договору ВОІВ по виконанням та фонограмам (ДВФ) зумовлено необхідністю подальшого удосконалення міжнародно-правової охорони виконань і фонограм. Стаття 1 Договору проголошує, що Договір ні
в якій мірі не применшує значення Римської конвенції.
Охорона, що надається за цим договором, ніяким чином не завдає шкоди охороні авторського права на літературні і художні твори.
Договір містить визначення деяких понять для цілей цього Договору: а
) виконавці — це актори, співаки, музиканти, танцюристи та інші особи
, які грають роль, співають, читають, декламують, грають на музичному
інструменті
, інтерпретують або іншим чином виконують літературні і мистецькі
твори або фольклорні твори; б
) фонограма — означає запис звуків виконання або інших звуків, або відображення звуків, крім звуків у формі запису, що включений до кінематографічних або аудіовізуальних творів;

119
в
) запис - втілення звуків або їх відображень, які дозволяють їх сприйняття
, відтворення або сповіщення за допомогою відповідних пристроїв
; г
) виробник фонограми — фізична або юридична особа, яка бере на себе
ініціативу і має відповідальність за перший запис звуків виконання або
інших звуків, або відображень звуків; д
) опублікування запису виконання або фонограми означає пропозицію запису виконання або фонограми публіці із згоди право володільця
і за умови, що примірники пропонуються публіці в розумній кількості
; е
) ефірне

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал