Освіти І науки, молоді та спорту україни




Сторінка8/13
Дата конвертації22.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13
3.5.
Група договорів, які стосуються зазначень походження

3.5.1.
Мадридська угода про недопущення неправдивих або таких, що
вводять в оману, зазначень походження товарів

Мадридська угода про недопущення неправдивих або таких, що вводять в оману, зазначень походження товарів [28] http://www.wipo.int/madrid/en/legal_texts/admin_instructions.htm#P51_1531
) прийнята
14.04.1891 р., переглянута у Вашингтоні 02.06.1911 р., в Гаазі
6.11.1925 р., в Лондоні 02.06.1934 р. та в Лісабоні 31.10.1958 р.
Дата приєднання України - не приєдналась.
Кількість країн, що приєднались станом на 01.12.2012 р. – 35 країн
(табл. 17).
Таблиця
17
Статистика приєднання до Мадридської угоди (для зазначень походження)
Рік
Кількість країн, що приєднались
1970 27 1980 29 1990 29 2000 32 2012 35
Згідно з Угодою усі товари, які мають такі географічні зазначення, за умови
, що вони прямо чи опосередковано вказують на одну з країн — учасниць
Угоди чи на регіон на території цієї країни, підлягають конфіскації
(арешту під час імпорту, або імпорт таких товарів повинен бути забороненим
, або щодо такого імпорту товарів повинні вживатися інші заходи
і санкції.
Угода визначає випадки і способи вимоги та здійснення конфіскації, арешту чи інших подібних заходів, щодо товарів. При цьому для продажу,

93
показу чи пропозиції для продажу товарів заборонено використовувати географічні
зазначення, які можуть ввести споживачів в оману щодо походження цих товарів. Суди кожної країни — учасниці Угоди мають право вирішувати
, які географічні зазначення не відповідають її положенням через
їх загальний характер (за винятком регіональних географічних зазначень щодо спиртних напоїв).
В
статтях немає точно вираженого положення про те, що приватні особи можуть безпосередньо вимагати накладення арешту. Отже, держави- учасниці
вільні передбачити, що таким особам доведеться звертатися через прокуратуру або інший компетентний орган.
Стаття
3 Мадридської угоди дозволяє продавцеві зазначати своє ім'я або адресу на товарах, що прибувають із країни іншої, ніж та, в якій відбувається продаж, проте зобов'язує його, якщо він робить це, щоб його
ім 'я або адреса супроводжувалися точним зазначенням (виразними буквами) країни або місця виготовлення чи виробництва або яким-небудь іншим зазначенням
, достатнім для уникнення будь-якої помилки відносно справжнього походження товарів.
Стаття
3
bis забороняє використовувати позначення рекламного змісту, здатні
ввести громадськість в оману щодо джерела походження товару у зв
’язку з продажем, демонстрацією чи пропозицією товарів до продажу.
Стаття
4 передбачає, що суди кожної держави мають право визначати, які
найменування, зважаючи на їх загальний характер, не підпадають під дію
Мадридської
угоди (наприклад, сир фета в одних країнах вважається географічним зазначенням, а в інших родовою назвою певних сирів).
Застереження
істотно обмежує сферу застосування Мадридської угоди, незважаючи на важливе виключення, яке відноситься до регіональних найменувань походження продуктів виноробства, для яких охорона є безумовною
(це означає, що термін шампанське не можна вважати родовою назвою певних вин, як і коньяк родовою назвою певних міцних напоїв).

94
Тобто це виключення говорить про головну направленість цієї Угоди – виноробство
Поскільки з таким трактуванням назв продукції виноробства вигідно погоджуватись не всім державам, то і не дуже цю угоду поспішають підписувати
, особливо, це стосується країн у яких відсутні, географічні позначення продукції, які не набули на цей час широкої відомості, хоча це може бути помилкою цих країн.
Разом з тим слід відмітити, що українські виробники, які виходять на ринки країн, що підписали цю угоду самі перестають використовувати такі позначення
(інакше арешт!), наприклад, замість позначення «шампанське» позначення
«Артемівське».
3.5.2.
Лісабонська угода про охорону найменувань місць походження та
їхньої міжнародної реєстрації
Лісабонська угода про охорону найменувань місць походження та
їхньої
міжнародної
реєстрації
[29]
(
http://www.wipo.int/lisbon/en/legal_texts/lisbon_agreement.html
) прийнята
31.10.1958 р, переглянута в Стокгольмі 14.07.1967 р. та змінена в 28.09.1979
Дата приєднання України -
не приєдналась.
Кількість країн, що приєднались станом на 01.12.2012 р. – 27 країн
(табл. 18).
Таблиця
18
Статистика приєднання до Лісабонської угоди
Рік
Кількість країн, що приєднались
1970 8
1980 15 1990 15 2000 19 2012 27

95
Лісабонська угода спрямована на забезпечення охорони найменувань місць походження, тобто географічної назви країни, району чи місцевості, яку використовують для позначення виробу, що походить з цієї країни, якість
і
особливості якого пояснюються виключно чи в основному географічним середовищем
, включаючи природний і людський чинники. Якщо порівняти
Мадридську
і Лісабонську угоди, то можна помітити, що перша бореться з наслідками
, а друга спрямована на запобігання неправдивим чи оманливим вказівкам
[30].
Такі
найменування реєструються Міжнародним бюро ВОІВ за заявкою компетентного органа держави-учасниці. Міжнародне бюро сповіщає інші держав
-учасниці про реєстрацію. Усі держави-учасниці зобов'язані охороняти зареєстровані за міжнародною процедурою найменування протягом усього часу, поки вони охороняються в країні походження, за винятком випадків, коли будь-яка з держав-учасниць протягом року заявить про неможливість охорони того чи іншого найменування.
Норми зазначених угод знайшли відображення у ст. 23 і 24 Закону
України
“Про охорону прав на зазначення походження товарів” [31].
Наведемо
їх офіційний виклад.
“Стаття 23. Порушення прав на використання зазначення походження товару
1. Порушення прав на використання зазначення походження товару є використання неправдивого (фальшивого) зазначення або такого зазначення, що вводить споживача в оману щодо справжнього місця походження товару.
2. Будь-яке посягання на права власника свідоцтва на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару тягне за собою відповідальність згідно з законами.
3. Порушенням прав власника свідоцтва на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару є:

96
а) використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару особою, яка не має свідоцтва на право його використання
; б) використання зареєстрованого зазначення географічного походження товару, якщо цей товар не походить із зареєстрованого для цього зазначення географічного місця, навіть якщо справжнє місце походження товару або географічне зазначення його походження використовується у перекладі
або супроводжується словами “вид”, “тип”, “стиль”, “марка”,
“імітація” тощо; в) використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару або подібного до нього позначення для відмінних від описаних у Реєстрі однорідних товарів, якщо таке використання вводить в оману споживачів щодо походження товару та його особливих властивостей або
інших характеристик, а також для неоднорідних товарів, якщо таке використання завдає шкоди репутації зареєстрованого зазначення або є неправомірним використанням його репутації; г) використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару як видової назви.
4. Не вважається порушенням прав власника свідоцтва: а) використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару, передбачене пунктами “б” і “в” частини п’ятої статті 17 цього
Закону, будь-якою особою, яка на законних підставах придбала позначений цим кваліфікованим зазначенням походження товар у власника свідоцтва
і повторно вводить його в обіг; б) використання кваліфікованого зазначення походження товару особою
, яка не має свідоцтва про право на його використання, але добросовісно його використовувала до дати реєстрації. Якщо ця особа протягом дванадцяти місяців від дати реєстрації кваліфікованого зазначення походження товару не подасть до Відомства заявки на одержання права на

97
використання цього зазначення, подальше його використання вважається порушенням прав власника свідоцтва.
Стаття 24. Відповідальність за порушення права на використання кваліфікованого зазначення походження товару
1. Порушення права на використання кваліфікованого зазначення походження товару тягне за собою цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законом.
2. При ввезенні на митну територію України товару, позначеного з порушенням прав законних користувачів (власників свідоцтва) права на використання зазначеного походження, цей товар може бути тимчасово затримано в порядку, встановленому законом.
3. Власник свідоцтва на використання зазначення походження має право вимагати від порушника: а) припинення дій, що порушують права або створюють загрозу порушення
; б) вилучення з обігу товару з неправомірним використанням зазначення походження; в) вилучення з товару чи його упаковки неправомірно нанесеного зазначення походження, а при неможливості цього — знищення товару; г) відшкодування витрат, включаючи неодержані доходи; д) відшкодування збитків у розмірі не більше, ніж отриманий порушником прибуток; е) вжиття інших передбачених законами заходів, пов’язаних із захистом прав на зазначення походження товару.
4. Власник свідоцтва має право звернутися до суду з позовом про припинення порушення та відшкодування заподіяної шкоди”.
Хотілось би також надати адресу бази даних за Лісабонською угодою, щоб зацікавлені особисто поглянули, які харчові та нехарчові товари реєструються різними країнами http://www.wipo.int/cgi- lis/guest/getbykey5?SERVER_TYPE=17&KEY=646&PRESENT=1
).

98
Наприклад
, з харчових товарів:
(644) KJUSTENDILSKI SUŠENI SLIVI / КЮСТЕНДИЛСКИ СУШЕНИ
СЛИВИ
(650) BÂLGARSKA ZAKVASKA / ZA KISELO MLJAKO /
БЪЛГАРСКА
ЗАКВАСКА / ЗА КИСЕЛО МЛЯКО
(6) KARLOVARSKÁ MINERÁLNÍ VODA / L'EAU MINÉRALE DE
CARLSBAD
(339) ARMAGNAC
(340) BAS ARMAGNAC
(341) HAUT ARMAGNAC
(342) TÉNARÈZE
(343) COGNAC
(45) TOKAJSKÉ VÍNO de la région slovaque

З
нехарчових товарів:
(651) TROJANSKA KERAMIKA / ТРОЯНСКА КЕРАМИКА
(661) KVARCOV PJASÂK JUNAK / КВАРЦОВ ПЯСЪК ЮНАК
(662) MRAMOR MALKO TÂRNOVO / МРАМОР МАЛКО ТЪРНОВО
(56) JINDŘICHOHRADECKÝ GOBELIN
(62) JABLONECKÉ SKLO / VERRE DE JABLONEC, VERRERIE DE
GABLONZ / JABLONEC GLASS, GABLONZ GLASS WARE / JABLONEC-
GLAS, GABLONZER GLASWAREN / VIDRIO DE JABLONEC/GABLONZ

(487) CABAÑAS
(477) CUBA
(478) HABANOS
(479) HABANA



99
Питання для самоперевірки
1.
Чи
є Україна учасницею
Мадридської
угоди про недопущення неправдивих або таких, що вводять в оману, зазначень походження товарів?
2. Що входить до компетенції судів кожної держави згідно з
Мадридською угоди про недопущення неправдивих або таких, що вводять в оману
, зазначень походження товарів?
3. Які обмеження і стосовно якої продукції не входять до компетенції
судів за попереднім питанням?
4. Чому Мадридську угоду про недопущення неправдивих або таких
, що вводять в оману, зазначень походження товарів підписало та мало держав
?
5. Яка мета Лісабонської угоди про охорону найменувань місць походження та їхньої міжнародної реєстрації?
6.
Чи
є Україна учасницею
Лісабонської
угоди про охорону найменувань місць походження та їхньої міжнародної реєстрації?
7. Яка різниця між спрямованістю Мадридської угоди про недопущення неправдивих або таких, що вводять в оману, зазначень походження товарів та Лісабонської угоди про охорону найменувань місць походження та їхньої міжнародної реєстрації?
8. Що не вважається порушення прав на використання зазначення походження товару
9. Яка відповідальність за порушення права на використання кваліфікованого зазначення походження товару?
10. Які приклади зазначення походження товару для харчових товарів вам відомі?
11. Які приклади зазначення походження товару для нехарчових товарів вам відомі?

100
3.6.
Вашингтонський договір про інтелектуальну власність у відношенні
інтегральних мікросхем
Вашингтонський договір про інтелектуальну власність у відношенні
інтегральних мікросхем
[32]
(
http://www.wipo.int/treaties/en/ip/washington/trtdocs_wo011.html
) підписаний у
Вашишнгтоні 26.05.1989 р.

Дата приєднання України
- не приєдналась.
Кількість країн, що приєднались станом на 01.12.2012 р. – 4країни.
Вашингтонський договір на цей час в силу не вступив.

Відповідно до Договору кожна договірна сторона зобов'язана забезпечити на усій своїй території охорону інтелектуальної власності у відношенні
оригіналів топологій інтегральних мікросхем, незалежно від факту включення інтегральної мікросхеми у виріб.
Кожна договірна сторона повинна надавати фізичним і юридичним особам
інших договірних сторін такий же режим, що вона надає своїм громадянам
(національний режим).
Договірні
сторони повинні визнавати неправомірними принаймні наступні
дії, якщо вони здійснюються без дозволу правовласника: відтворення топології і ввіз, продаж або інші види розповсюдження в комерційних цілях топологій або інтегральних мікросхем, що включають топологію
Однак деякі дії можуть вільно здійснюватися в приватних цілях або винятково з метою оцінки, аналізу, досліджень або навчання. Більш того, передбачається можливість видачі примусової ліцензії за умови виплати справедливої
винагороди і тільки після розгляду в судовому порядку, коли спроби одержати дозвіл у правовласника відповідно до звичайної практики виявляться безуспішними і коли відповідним виконавчим або судовим органом
, що видає примусову ліцензію, буде визнано, що це необхідно для

101
забезпечення життєво важливих національних інтересів. Аналогічним чином можуть бути видані примусові ліцензії з метою забезпечення вільної конкуренції
і запобігання зловживанні з боку правонаступника.
Договірні
сторони можуть забезпечувати охорону топологій за умови
їхнього використання в комерційних цілях або подачі заявки на їхню реєстрацію або реєстрації.
Договір містить положення, що стосуються врегулювання суперечок, включаючи консультації й інші засоби, спрямовані на мирне врегулювання суперечок між договірними сторонами.
Виробництво такої продукції під силу не кожній країні, до того ж через
5 років після прийняття Вашингтонського договору була прийнята угода
Т
RIPS і цей (Вашингтонський) договір було до неї включено (про ТRIPS говориться далі) з урахуванням наступних змін: термін охорони становить десять
(а не вісім) років, виключне право правонаступника поширюється також на виріб, який включає інтегральні мікросхеми, в яких існує топологія
, що охороняється, а обставини, за яких топології можуть використовувати без згоди правонаступника, більше обмежені. Тобто угода
Т
RIPS надає більший рівень охорони, ніж це існує відповідно
Вашингтонського договору.
Питання для самоперевірки
1. Чи ратифікований Вашингтонський договір?
2. Чи застосовний принцип національного режиму для Вашингтонського договору
?
3. Який термін охорони за Вашингтонським договором?
4. Чи передбачена Вашингтонським договором можливість видачі примусової
ліцензії?
5. В яку угоду ввійшли положення Вашингтонського договору?

102
4.
Група договорів, що стосуються авторського права

4.1.
Бернська конвенція про охорону літературних та художніх творів
Бернська конвенція про охорону літературних та художніх творів [33]
(
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_051/print
) прийнята в Берні
09.09.1896 р., на цей час втілена в Паризькому Акті від 24 липня 1971 року, що змінений 2 жовтня 1979 року
Дати приєднання України.
Підписано 24.07.71 р. Ратифіковано
25.07.1995 р. Вступ в силу 25.10.1995 р.

Кількість країн, що приєднались станом на 01.12.2012 р. – 166 країн
(табл. 19).
Таблиця
19
Статистика приєднання до Бернської конвеції
Рік
Кількість країн, що приєднались
1970 59 1980 70 1990 83 2000 147 2012 166
4.1.1.
Мета конвенції
Метою конвенції є забезпечити охорону прав авторів на їх літературні та художні
твори настільки ефективно і однаково, наскільки це можливо.
Держави
, які підписали Конвенцію чи приєдналися до неї, утворили Союз для охорони прав авторів на їхні літературні і художні твори.
Конвенція вираз „літературні та художні твори“ розповсюдила на всі твори в галузі літератури, науки і мистецтв, яким би способом і в якій би формі вони не були виражені, визначила об’єкти охорони – не тільки оригінальні твори
, а й похідні.

103
4.1.2.
Загальні положення конвенції, обєкти
Основні принципи Конвенції:
1. Національний режим.
2. Автоматичне надання охорони (без обов’язкового виконання формальних умов реєстрації, депонування тощо). Іншими словами, твір українського письменника, виданий у Франції, підлягає такій же охороні як і твори французьких письменників, оскільки обидві країни є членами
Паризького
Союзу
3. Незалежність охорони: права іноземних авторів з країни-члена Союзу охороняються в іншій країні Союзу незалежно від того, чи охороняються вони на батьківщині походження твору.
Об'єктом правової охорони Бернська конвенція проголошує будь-які
твори літератури
, науки і мистецтва незалежно від форми і способу їх
вираження
Зокрема
, під дію Бернської конвеції підпадають, всі твори в галузі літератури
, науки і мистецтва, яким би способом і в якій би формі вони не були виражені
, як-то: книги, брошури та інші письмові твори, лекції, звертання, проповіді
та інші подібного роду твори; драматичні і музично-драматичні твори
; хореографічні твори і пантоміми, музичні твори з текстом або без тексту; кінематографічні
твори, до яким прирівнюються твори, виражені способом, аналогічним кінематографії; малюнки, твори живопису, архітектури, скульптури
, графіки і літографії; фотографічні твори, до яких прирівнюються твори
, виражені способом, аналогічним фотографії; твори прикладного мистецтва
; ілюстрації, географічні карти, плани, ескізи і пластичні твори, що відносяться до географії, топографії, архітектурі або наукам.
Перелік творів, яким надається охорона даною Конвенцією, невичерпний.
4.1.3.
Права, що зберігають за собою країни Союзу
За законодавством країни Союзу зберігають право приписати, що
літературні і художні твори або будь-які певні їх види не підлягають
охороні, якщо вони не закріплені в тій або іншій матеріальній формі

104
Переклади
, адаптації, музичні аранжування та інші переробки літературного або художнього твору охороняються нарівні з оригінальними творами
, без шкоди правам автора оригінального твору.
За законодавством країни Союзу зберігають право визначати
охорону, що буде надаватися офіційним текстам законодавчого, адміністративного
і судового характеру і офіційним перекладам таких текстів.
Збірники літературних і художніх творів, наприклад енциклопедії та антології
, що являють собою за добором і розміщенням матеріалів результат
інтелектуальної
творчості, охороняються як такі, без шкоди правам авторів кожного з творів, що становить частину таких збірників.
За законодавством країни Союзу зберігають право повністю або частково вилучити із охорони політичні промови і промови, виголошені
під час судових процесів
За законодавством країни Союзу зберігають також право визначати умови
, на яких лекції, звертання й інші публічно виголошені твори того ж виду можуть відтворюватися в пресі, передаватися в ефір, повідомлятися для загального відома по проводах і бути предметом публічних повідомлень, коли таке використання виправдується інформаційною метою.

Конвенція визначає субєкти охорони та строки охорони їхніх прав: весь час життя автора і 50 років після його смерті. Строк охорони фотографічних творів становить щонайменше 25 років з часу створення твору
, а для кінематографічних творів – 50 років з часу оприлюднення або з часу створення, якщо його не було оприлюднено. Виділені окремо строки охорони творів, створених у співавторстві, випущених анонімно або під
псевдонімом
. Конвенція не перешкоджає встановленню національним законодавством більших строків охорони, ніж передбачено конвенцією.
Терміни охорони завжди починаються з 1 січня року, який іде за роком створення
, роком смерті тощо.

105
4.1.4.
Майнові та немайнові права за конвенцією
Конвенція гарантує здійснення визначених нею немайнових прав
автора
, визначає виключні майнові права авторів та права, які встановлює національне законодавство щодо творів, для яких витребується охорона.
До немайнових прав автора відноситься право вимагати визнання свого авторства на твір і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи
іншій зміні цього твору, а також будь-якому іншому посяганню на твір, здатному завдати шкоди честі або репутації автора. Немайнові права
зберігають силу після його смерті принаймні до припинення майнових
прав
і здійснюються особами або установами, уповноваженими на це законодавством країни, в якій витребується охорона (Увага, в Україні права немайнові охороняються безстроково)
Майновими правами авторів є право на переклад, право на відтворення творів будь-яким способом і в будь-якій формі (що включає будь
-який звуковий або візуальний запис (ст. 9 Конвенції), право на публічне виконання драматичних, музично-драматичних і музичних творів (ст. 11), право на передачу в ефір або публічне сповіщення засобами бездротового і дротового зв'язку, за допомогою гучномовця або іншого подібного апарата
(ст. 11bis), право на публічне читання (ст. 11ter), право на переробку, аранжування та інші зміни твору (ст. 12) і право на кінематографічну переробку
і відтворення творів (ст. 14). Так зване право «часткової участі», передбачене ст. 14ter (відносно оригіналів творів мистецтва і оригіналів рукописів
), є факультативним і застосовується лише тоді, коли це допускається законодавством країни, до якої належить автор.
Конвенція визнає вільне використання творів (без дозволу автора і виплати йому винагороди): використання творів в обсязі, виправданому метою, як
ілюстрацій у виданнях, радіо- та телевізійних передачах або зображення навчального характеру чи цитати ( із зазначенням джерела та імені автора).
Конвенція передбачає арешт контрафактних екземплярів твору у будь- якій країні Союзу, де цей твір має охорону. Це стосується і записів музичних

106
творів
, виконаних без згоди автора і вивезених без дозволу у країну, де вони вважаються незаконними.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал