Освіти І науки, молоді та спорту україни




Сторінка7/13
Дата конвертації22.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   13
дії реєстрації товарного знака у 10 років з наданням можливості продовжувати чинність на наступні десятиріччя.
Договір визначає максимум вимог, що можуть бути встановлені для продовження чинності реєстрації, вони такі самі як і при поданні заявки на реєстрацію
Договір визначає максимум вимог, які відомство може
встановлювати щодо подання заявки, представництва, продовження чинності
тощо. І все ж Договір надає право відомству вимагати подання додаткових відомостей, але лише за умови, що є достатні підстави сумніватися в достовірності поданої інформації.

78
Договір про закони з товарних знаків не містить ніяких рекомендацій чи зобов'язань щодо приєднання до тих чи інших міжнародних конвенцій, угод чи договорів. Проте містить застереження, що договірні сторони
мають дотримуватися вимог Паризької конвенції
про охорону промислової
власності у тій частині, що стосується знаків. Сторони Договору зобов 'язані також дотримуватися і забезпечити виконання Ніццької класифікації
щодо групування назв товарів і послуг у заявці.
У
розвиток і доповнення Договору прийнята також Інструкція, яка
деталізує окремі положення Договору.
Зокрема, Інструкція більш детально визначає
правила щодо подання, форми і змісту заявок, представництва, дати подання заявки, її підпису, строку дії, продовження чинності, способу зазначень прізвища, адреси та ідентифікації заявки без її номера. В Інструкції містяться також правила щодо кількості зображень знака, які необхідно додати до заявки, строки сплати зборів та інші повідомлення до відомства, такі
, наприклад, як доручення, прохання про внесення виправлень тощо.
Інструкція містить також 8 типових бланків, що стосуються процедури оформлення прав на знак. Такі бланки також полегшують процедуру реєстрації знаків.
Отже
, Договір про закони з товарних знаків зобов'язує договірні держави
, які ще не прийняли закони про товарні знаки, і які уже прийняли, дотримуватися вимог, встановлених цим Договором. Перші зобов'язані при розробці
законів дотримуватися засад, визначених цим Договором, а другі — привести своє законодавство відповідно до вимог цього Договору. У такий спосіб досягається уніфікація законодавства про товарні знаки, принаймні тих країн, що приєдналися і приєднаються в майбутньому до даного
Договору


79
3.4.5.
Сінгапурський договір про право товарних знаків
Сінгапурський договір про право товарних знаків
[24]
(
http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/995_h54/print1324563710759816
) прийнятий
27.03.2006 р. та Правила до Сінгапурського договору про право товарних знаків [25] (
http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/995_h58
)
Дата приєднання України.
Підписано 15.04.2009 р. Ратифіковано
24.02.2010 р. Вступ в силу 24.05.2010 р.
Кількість країн, що приєднались станом на 01.12.2012 р. – 28 країн
(табл. 14).
Таблиця
14
Статистика приєднання до Сінгапурського договору
Рік
Кількість країн, що приєднались
2009 15 2012 28
3.4.5.1.
Мета договору
Метою договору є створення єдиних вимог, правил та процедур для
Договірних
Сторонін щодо реєстрації знаків, що складаються з позначень, які може бути зареєстровано як знаки відповідно до її права.
Станом на 01.12.2012 цей договір підписали 64 країни, але ввели в дію тільки поки 28 країн, причому за неповні три роки кількість країн збільшилась майже в два рази.
На думку авторів кількість країн, які приєднаються до договору буде збільшуватись
, тому що до договору приєдналися провідні країни світу, зокрема
Австрія, Данія, Франція, Велика Британія, США, Швеція, Росія
Федерація

80
3.4.5.1.
Загальні положення договору
В
межах цього Договору та права Договірної сторони Договірна сторона вимагає надання певної (встановленої нею) інформації та дотримання певних (встановлених нею) процедур.
Договір застосовується до знаків, що стосуються товарів (товарних знаків
) або послуг (знаків обслуговування), або до товарів і послуг одночасно
. В порівнянні з попереднім Договором про закони щодо
товарних знаків кількість різних видів знаків
, які підпадають під дію
Сінгапурського договору розширена, якщо в Договірній стороні можливо охороняти звукові знаки (голографічні, нюхові, і т.д.), то ця сторона на підставі
своїх вимог і в рамках Сінгапурського договору проводить необхідні
дії для надання такої охорони чи відмові в ній.
Цей
Договір, як і Договір про закони щодо товарних знаків не застосовується до колективних, сертифікаційних і гарантійних знаків.
Перелік відомостей та їх елементів, які Договірна сторона може
вимагати в заявці:
• заяву про реєстрацію;
• ім'я і адресу заявника;
• назву держави, громадянином якої є заявник/або має постійне місце проживання
, за наявності такого/ на території якої заявник має дійсне та ефективне промислове або торговельне підприємство.
• правовий статус юридичної особи та назву держави (можливо територіальної
одиниці в складі цієї держави), якщо заявник є юридичною особою
;
• ім'я та адресу представника, якщо заявник має такого;
• адресу для листування, якщо така адреса вимагається;
• якщо заявник бажає скористатися перевагою пріоритету більш ранньої
заявки - декларацію, що вимагає пріоритету цієї первинної заявки разом з відомостями й доказами на підтримку цієї декларації про пріоритет;

81
• якщо заявник бажає скористатися перевагою будь-якої охорони як результату експонування на виставці - декларацію про таку охорону разом з відомостями на підтримку такої декларації;
• принаймні одне представлення знака;
• де можливо – заяву із зазначенням типу знака, а також будь-яких особливих вимог, що встановлюються до цього типу знака;
• де можливо - заяву із зазначенням, що заявник бажає, щоб знак було зареєстровано й опубліковано стандартними символами, застосовуваними
Установою
;
• де можливо - заяву із зазначенням, що заявник бажає заявити колір як відмітну рису знака;
• транслітерацію знака або певних частин знака;
• переклад знака або певних частин знака;
• назви товарів і (або) послуг, для яких потрібно реєстрацію, згруповано відповідно до класів Ніццької класифікації.
• декларацію про намір використовувати знак відповідно до вимог права
Договірної Сторони та/або декларацію про фактичне використання знака з доказами цього.
Окрім зазначеного вище переліку в договорі наведені також більш деталізовані
положення які може (чи не може) вимагати Договірна сторона.
Окремі вимоги Договору щодо:
• представництва, обов'язкості представництва, адреси для листування, довіреності
;
• встановлення дати подання;
• поділу заявки та реєстрації;
• повідомлень (мова повідомлень, вимоги до оригіналу чи копії підпису);
• зміни імен або адрес (зміна імені або адреси власника або зміни володільця реєстрації);
• виправлень помилок стосуються реєстрації та заявки;
• тривалості реєстрації і її поновлення (за цим договором, зокрема, тривалість строку початкової реєстрації і тривалість кожного строку
поновлення - десять років
);

82
• допоміжних заходів в разі недотримання строків;
• зобов'язань дотримуватися Паризької конвенції;
• заяви про реєстрацію ліцензії (якщо право Договірної Сторони передбачає
реєстрацію ліцензії в її Установі);
• заяви про внесення змін до реєстрації ліцензії або анулювання реєстрації
ліцензії;
• формулювання основних положень стосовно правил, які додаються до цього договору.
"Правила до Сінгапурського договору про право товарних знаків" [25] містять
:
Правило 1 Скорочені
вислови;
Правило 2 Спосіб зазначення імен і адрес;
Правило 3 Подробиці
стосовно заявки;
Правило 4 Подробиці
стосовно представництва та адреси для листування;
Правило 5 Подробиці
стосовно дати подання;
Правило 6 Подробиці
стосовно повідомлень;
Правило 7 Спосіб
ідентифікації заявки без номера;
Правило 8 Подробиці
стосовно строку реєстрації і його поновлення;
Правило 9 Допоміжні
заходи в разі недотримання строків;
Правило 10 Вимоги стосовно заяви про реєстрацію ліцензії або про зміну чи анулювання реєстрації ліцензії;
Типові міжнародні форми :
o заявка на реєстрацію знака; o
довіреність заява про реєстрацію; o
зміни
(змін) імені (імен) чи адреси (адрес); o
заява про реєстрацію зміни володіння; o
свідоцтво про передачу; o
документ про передачу; o
заява про виправлення помилки (помилок); o
заява про продовження реєстрації; o
заява про реєстрацію ліцензії.

83
3.4.6.
Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків
Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків [26] http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_134/print
) підписана 14.04.1891 р. переглянута у Брюсселі 14 грудня 1900 р., у Вашингтоні 2 червня 1911 р., у
Гаазі
6 листопада 1925 р., у Лондоні 2 червня 1934 р., у Ніцці 15 червня
1957 р., у Стокгольмі 14 липня 1967 р., змінена 2 жовтня 1979 р.
Дата вступу в силу для України
25 грудня 1991 р.
Кількість країн, що приєднались станом на 01.12.2012 р. – 56 країн
(табл. 15).
Таблиця
15
Статистика приєднання до Мадридської угоди
Рік
Кількість країн, що приєднались
1970 18 1980 21 1990 26 2000 51 2012 56
3.4.6.1.
Мета Мадридської угоди
Метою угоди про міжнародну реєстрацію знаків є забезпечення можливості
громадян договірних держав, що домовляються забезпечити охорону своїх (уже зареєстрованих у країні походження) знаків в інших країнах
-учасницях Мадридської угоди шляхом подання заявок на такі знаки в
Міжнародне бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності.
Реєстрації
, проведення відповідно до цієї Угоди, називаються міжнародними
, оскільки кожна реєстрація має чинність в ряді країн і потенційно
— в усіх договірних державах (за винятком країни походження).

84
3.4.6.2.
Загальні положення угоди
Для того щоб користуватися перевагами цієї Угоди, заявник повинен бути громадянином однієї з договірних держав чи мати місце проживання або дійсне і нефіктивне промислове чи торговельне підприємство на території
однієї з договірних держав. Спочатку заявник повинен зареєструвати знак у своєму національному або регіональному патентному відомстві
. Після цього він може подати заявку на міжнародну реєстрацію через національне або регіональне патентне відомство.
Угода чітко визначає зміст міжнародної заявки.
Заявка на міжнародну реєстрацію знака оформлюється на спеціальному бланку, передбаченому
Інструкцією. Увага !!! В Україні заявка на міжнародну реєстрацію оформлюється через ДП "Український інститут промислової власності
" (Укрпатент або УІПВ) у двох примірниках на бланках (ММ1,
ММ
2, ММ3) англійською або французькою мовами.
У
заявці повинні бути зазначені товари і послуги, для яких передбачається просити охорону знака, а також, якщо це можливо, відповідний клас або класи відповідно до класифікації, визначеної Ніццькою угодою про міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків.
Відомство країни походження засвідчує дані, які наводяться в заявці, зазначає
дати і номери заявки і реєстрації знака в країні походження, а також дату подачі заявки на міжнародну реєстрацію та пересилає матеріали
заявки до Міжнародного бюро
, яке здійснює експертизу заявки та
міжнародну реєстрацію.
Потім
Міжнародне бюро здійснює міжнародну публікацію в періодичному бюлетні міжнародних знаків ВОІВ – "WIPO Gazette of
International Marks Gazette OMPI des marques Internationales", і про це повідомляються договірні держави, в яких заявник просить охорону свого знака
Кожна така держава має право протягом одного року заявити, що вона не може надати охорону знаку на своїй території, зазначивши при цьому

85
підстави для своєї відмови в реєстрації. У разі такої заяви процедура продовжується в національному або регіональному патентному відомстві, що відмовило
, чи в судах відповідної договірної держави. Якщо протягом року така заява не надійде, міжнародна реєстрація автоматично отримує чинність національної
реєстрації.
На рис.4 наведена послідовність процедур за Мадридською системою, а саме за Мадридською угодою.









Рис
.4 Послідовність процедур за Мадридською системою
Міжнародна реєстрація дає ряд переваг власнику знаку. Після реєстрації
знака в договірній державі, що є країною походження, їй необхідно подати тільки одну заявку на одній мові, а також сплатити мито в
Подача заявок
Міжнародне бюро ВОІВ
Дія
№1
Дія
№2
Реєстрація в реєстрі
Експертиза заявки на відповідність формаль- ним вимогам та пере- ліку товарів і послуг
Публікація в WIPO
Gazette of International
Marks
Розгляд заявки на відповідність вимогам національного законодавства, на розрізняльну здатність та стосовно відсутності
можливості введення в оману та
/чи зіткнення з іншими знаками
Пересилання рішення до
Міжнародного бюро
ВОІВ
Відомство країни-походження, подача міжнародної заявки , її перевірка та пересилання до Міжнародного бюро ВОІВ
Відомство країни-походження подача заявки, отримання свідоцтва на торгівельну марку
Пересилання до націона- льних відомств країн де витребовується охорона
Пересилання власнику знака сертифікат про міжнародну реєстрацію знака

86
один орган (Міжнародне бюро) замість того, щоб подавати окремі заявки в національні
патентні відомства різних договірних держав, на різних мовах і сплачувати мито в кожне патентне відомство.
Робочою мовою Міжнародного бюро є французька та англійська.
Зокрема
, заявки на міжнародну реєстрацію, заява про внесення зміни, що стосується такої реєстрації, листування по цих заявках, відмови в наданні охорони
, остаточні рішення, наступна за відмовою, повідомлення про визнання реєстрації недійсної, а також відомості, що надаються
Міжнародним бюро про стан Міжнародного реєстру знаків, а саме виписки з реєстру
, складаються на французькій мові.
Заявка має супроводжуватися сплатою мита, а саме:
• основне мито;
• додаткове мито за кожну країну, в якій передбачається просити охорону
;
• додаткове мито за кожний клас понад трьох у випадках, коли перелік товарів та послуг включає більше трьох класів Міжнародної класифікації
відповідно до класифікації, визначеної Ніццькою угодою про міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків
Реєстрація знака в Міжнародному бюро здійснюється строком на 20
років з можливістю продовжити цей строк. Реєстрація може бути продовжена на період у 20 років, починаючи з моменту закінчення попереднього періоду, шляхом простої сплати основного мита і в разі необхідності
додаткового мита.
Країни
, які підписали зазначену Угоду утворили Спеціальний союз з міжнародної
реєстрації знаків.

87
3.4.7.
Протокол до Мадридської угоди
Протокол до
Мадридської
угоди
[27]
(
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_583/print
) прийнятий
(див. http://www.wipo.int/madrid/en/legal_texts/trtdocs_wo016.html
) в Мадриді 27 червня
1989 р., змінений 03.10.2006 та 27.11.2007 (увага на сайті за
адресою
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_583/print

є помилка дата
28 червня 1989 р. та документ не актуалізований і зміни 2006 р. та 2007 р. не внесені
)
Дати приєднання України.
Підписано 01.06.2000 р. Ратифіковано
28.09.2000 р. Вступ в силу 29.12.2000 р.
Кількість країн, що приєднались станом на 01.12.2012 р. – 88 країн
(табл. 16).
Таблиця
16
Статистика приєднання до Протоколу до Мадридської угоди
Рік
Кількість країн, що приєднались
1995 5
2000 49 2012 88
3.4.7.1.
Мета протоколу
Мета протоколу - зробити Мадридську систему прийнятною для більшого числа країн.
Неучасть у Мадридській угоді деяких країн, що є провідними в галузі товарних знаків, включаючи Сполучені Штати Америки, Об'єднане
Королівство
і Японію, становило давню проблему, яку намагалася вирішити
ВОІВ
. В останнє десятиріччя починалися різні спроби створення нової системи
, що стосується міжнародної реєстрації знаків.
У
червні 1989 року в Мадриді була проведена Дипломатична конференція для укладення Протоколу до Мадридської угоди про

88
міжнародну реєстрацію знаків, скликана й організована ВОІВ. Вона проходила в приміщенні Національного інституту промислової власності
«1
пstitute
Nacional
de
Industria
(INI)»,
наданому урядом Іспанії.
Дипломатична конференція одноголосно прийняла Протокол до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків.
3.4.7.2.
Загальні положення прокотолу
Протокол впроваджує наступні основні нововведення в Мадридську систему
:
1) Протокол дозволяє за розсудом заявника подавати заявки на міжнародні
реєстрації, ґрунтуючись на національні заявки (а не тільки на національних реєстраціях) (стаття 2(1 )(а));
2) Протокол допускає можливість Договірним сторонам використовувати термін у 18 місяців (замість одного року) для винесення рішення про відмовлення в наданні охорони і навіть більш тривалий термін у випадку суперечки (стаття 5(2)(b)—(d));
3) Протокол передбачає, що відомство зазначеної Договірної сторони може, якщо воно побажає, одержати повну суму мита, стягнуту ним за національну (чи регіональну) реєстрацію чи продовження реєстрації
, причому зазначена сума скорочується на розмір економії, що є результатом міжнародної процедури (стаття 8(7));
4) Протокол допускає перетворення анульованої міжнародної реєстрації
, наприклад унаслідок принципу «центральної атаки», у національні
(чи регіональні) заявки в кожній зазначеній Договірній стороні
, причому такі заявки будуть мати дату подачі і, при наявності такої
можливості, дату пріоритету міжнародної реєстрації (стаття 9
quinquies
).
5) Заявки можуть подаватися французькою, іспанською та англійською мовою (для України тільки англійською та французькою).
Ці нововведення покликані усунути деякі перешкоди до більш широкого визнання Мадридської системи. Інша мета Протоколу звичайно згадується як «установлення зв'язку» між Мадридською системою і

89
майбутньою регіональною системою товарних знаків Європейських співтовариств
. Товарний знак Європейських співтовариств буде знаком, що реєструється у Відомстві з товарних знаків Європейських співтовариств, і кожна реєстрація в цьому відомстві буде мати дію у всіх країнах-учасницях
(у даний час їх 15) Європейських співтовариств. Зв'язок означав би, що реєстрація відповідно до Мадридського Протоколу може ґрунтуватися на заявці
або реєстрації, яка подається чи здійсненій у Відомстві Європейських співтовариств
, і що Європейські співтовариства можуть бути зазначені в
Мадридській реєстрації. Це випливає зі статті 2 Протоколу. Для того, щоб участь
Європейських співтовариств у Мадридській системі стало повновагомим
, а Відомство з товарних знаків Європейських співтовариств зайняло таке ж положення, як і національні відомства країн-учасниць
Протокол передбачає, що не тільки держави, а також і деякі міжурядові організації
можуть стати учасницями Протоколу (стаття 14(1)(b)).
Європейські
співтовариства є такою організацією.
Стаття про збереження передбачає, що якщо відомством походження міжнародної
заявки чи реєстрації є відомство держави-учасника і
Протоколу
, і Мадридської угоди, то положення Протоколу не мають ніякої дії
(тобто Протокол не застосується і, отже, застосовується тільки
Мадридська угода — що являє собою status quo) у відношенні держави, що також одночасно є учасником Протоколу і Мадридської угоди. Іншими словами
, територіальні розширення у відношенні таких держав регулюються
Угодою
, а не Протоколом. Слід зазначити, що, природно, Протокол застосовується у відносинах між державою, що одночасно є учасником
Протоколу
і Мадридської угоди, і будь-якою державою чи організацією, що
є
учасницею Протоколу, однак не є учасницею Мадридської угоди
(організації не можуть стати учасницями Мадридської угоди).
Нарешті, слід зазначити, що Асамблея Мадридського союзу може більшістю в три чверті поданих голосів скасувати статтю про збереження чи обмежити сферу її застосування після закінчення терміну десяти років,

90
вважаючи з дати вступу в силу Протоколу, однак не раніше, ніж через п'ять років
, вважаючи дату, на яку більшість держав-учасників Мадридської угоди стали учасниками цього Протоколу.
Питання для самоперевірки
1. Коли була підписана Ніццька угода про Міжнародну класифікацію товарів
і послуг для реєстрації знаків ?
2.
Які
причини підписання Ніццької угоди?
3. Які функції комітету експертів Ніццької угоди?
4.
Мови
Класифікації за Ніццькою угодою?
5.
Яка структура Класифікації за Ніццькою угодою?
6.
Коли була підписана Віденська угода про заснування Міжнародної класифікації
зображувальних елементів знаків та які передумови її підписання
?
7. Які функції комітету експертів Віденської угоди?
8.
Яка структура Класифікації за Віденською угодою?
9.
Як використовується Класифікація за Віденською угодою?
10. Основна задача Найробського договору.
11. За яких умов може використовуватися олімпійський символ?
12.
До яких знаків застосовується
Договір про закони щодо товарних знаків
?
13.
Яка мета Сінгапурського договору про право товарних знаків?
14. До яких знаків не застосовується
Сінгапурський договір про право товарних знаків?
15. До яких знаків застосовується
Сінгапурський договір про право товарних знаків?
16.
Які
Правила до Сінгапурського договору?
17.
Які
типові міжнародні форми встановлені Сінгапурським договором
?

91 18. Яка мета Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків
?
19. До якої організації направляється заявка на реєстрацію знака згідно до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків
?
20. Якою мовою подається заявка згідно з Мадридською угодою?
21. Які функції міжнародного бюро за Мадридською угодою?
22. Яке мито необхідно сплатити для реєстрації знака?
23. На який термін здійснюється реєстрація знака за Мадридською угодою
?
24. В яких країнах можлива охорона знака?
25.
Надайте в графічному вигляді послідовність дій за Мадридською системою
26. Яка мета підписання Мадридського Протоколу?
27. Які відмінності Мадридського Протоколу від Мадридської угоди
?
28. На який термін здійснюється реєстрація знака за Мадридським протоколом
?
29. Чи є Україна учасницею Мадридської угоди або Мадридського
Протоколу
?
30. Які переваги
Міжнародної реєстрації знаку?


92


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   13


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал