Освіти І науки, молоді та спорту україни




Сторінка6/13
Дата конвертації22.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13
Міжнародну класифікацію товарів і послуг для
реєстрації знаків

Ніццька угода про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації
знаків [19] (
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_066/print
) прийнята в Ніцці від 15 червня 1957 р., переглянута в Стокгольмі 14 липня
1967 р. і в Женеві 13 травня 1977 р. і змінена 28 вересня 1979 р.
Дата приєднання України.
Підписано 01.06.2000 р. Вступ в силу
29.12.2000 р.
Кількість країн, що приєднались станом на 01.12.2012 р. – 83 країни.
Таблиця
10
Статистика приєднання до Ніццької угоди
Рік
Кількість країн, що приєднались
1970 22 1980 28 1990 31 2000 62 2012 83
3.4.1.1.
Передумови підписання.
Ще у 1891 р. була підписана Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків і чи були там зазначені якісь положення для створення
Міжнародної
класифікації товарів та послуг сказати важко, бо настільки
історичне дослідження не було задачею цього видання. Достеменно можна сказати
, що 15 червня 1957 р. одночасно була переглянута Мадридська угода

65
про міжнародну реєстрацію знаків та прийнята Ніццька угода про
Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків
3.4.1.2.
Мета класифікації
Метою класифікації
є
створення класифікованої
структури
інформаційного масиву стосовно торгівельних марок для пошуку матеріалів, відповідних до запиту.
Країни
, до яких застосовується ця Угода, утворюють Спеціальний
союз
і приймають єдину класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків
(далі - "Класифікація").
3.4.1.3.
Загальні положення угоди
Класифікація розробляється англійською і французькою мовами,
причому обидва тексти є однаково автентичні
Офіційні
тексти Класифікації арабською, іспанською, італійською,
німецькою, португальською, російською мовами
, а також іншими мовами, які
може визначити Асамблея, згадана в статті 5 Ніццької класифікації, розробляються
Генеральним директором після консультації із зацікавленими урядами або на основі перекладу, наданого цими урядами, або з використанням
інших засобів, що не викликають фінансових наслідків для бюджету
Спеціального союзу або Організації.
На сьогодні діє десята редакція Ніццької класифікації, тобто
Міжнародної
класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (ІДС
"Міжнародна класифікація товарів і послуг для реєстрації знаків (Ніццька класифікація
).
Десята редакція
."
Електронний ресурс
- http://base.uipv.org/mktp10/
).
Класифікація складається з:
- з переліку класів, який супроводжується, в разі потреби, поясненнями;
- з алфавітного переліку товарів і послуг (далі - "алфавітний перелік") із зазначенням класу, до якого належить кожний товар або послуга.

66
Алфавітний перелік містить після кожного зазначення товару або послуги порядковий номер, що відповідає мові, на якій він складений, і
- порядковий номер, який таке саме зазначення має в алфавітному переліку
, складеному англійською мовою, якщо мова йде про алфавітний перелік
, складений французькою мовою, і навпаки;
- порядковий номер, який таке саме зазначення має в алфавітному переліку
, складеному французькою мовою, або в алфавітному переліку, складеному англійською мовою, якщо мова йде про алфавітний перелік.
Ніцькою угодою засновується комітет експертів, у якому представлена кожна країна Спеціального союзу.
Комітет експертів:
• ухвалює рішення про внесення змін до Класифікації;
• направляє країнам Спеціального союзу рекомендації, що полегшують використання Класифікації і забезпечують її однакове застосування
;
• вживає всіх інших заходів, які, не викликаючи фінансових наслідків для бюджету Спеціального союзу або Організації, сприяють використанню
Класифікації країнами, що розвиваються;
• має право засновувати підкомітети і робочі групи.
3.4.1.4.
Настанови для користувачів
1. Заголовки класів вказують загальні назви галузей, до яких належать товари чи послуги.
2. Правильність покласифікoвання кожного окремого товару чи кожної окремої
послуги слід перевіряти за абетковим переліком товарів і послуг і пояснювальними примітками до класів. Якщо товар чи послугу неможливо покласифікувати за допомогою переліку класів, пояснювальних приміток та абеткового переліку, слід звернутися до загальних зауваг (див. с. 5 нижче), де викладено критерії, які треба застосовувати.

67 3. Абетковий перелік подано у вигляді двох однакових п 'ятиколонкових таблиць на кожній сторінці. Для кожного товару чи послуги в
таблицях вказано :
• у першій колонці: номер класу, до якого належить товар чи послуга
;
• у другій колонці: порядковий номер товару чи послуги в абетковому переліку англійськомовної (E) версії Класифікації ;
• у третій колонці: назву товару чи послуги англійською мовою;
• у четвертій колонці: порядковий номер товару чи послуги в абетковому переліку французькокомовної (F) версії Класифікації;
• у п'ятій колонці: базовий номер назви товару чи послуги.
4. Слід зауважити, що певний товар чи послуга можуть фігурувати в абетковому переліку в кількох місцях, тобто товар чи послуга можуть входити з різними назвами (так звані перехресні посилання).
5. Належність загального терміна в абетковому переліку до конкретного класу (що охоплює певні товари чи послуги) не виключає можливості
того, що цей термін фігурує також в інших класах (що охоплюють
інші товари чи послуги), залежно від способу, яким термін кваліфіковано
. В таких випадках загальний термін (наприклад, одяг, фарби) позначений в абетковому переліку зірочкою.
6. Вираз у квадратних дужках в абетковому переліку в більшості випадків призначений для уточнення тексту, що передує дужкам, оскільки цей текст є неоднозначний або неясний з огляду на класифікаційні потреби.
У
деяких випадках в англійськомовній версії квадратні дужки містять американський відповідник тексту, що передує дужкам - в більшості випадків після таких формулювань зазначено "(Ам.)"
7. Вираз у круглих дужках в абетковому переліку може містити іншу назву зазначуваного товару чи послуги, яка в такому випадку фігурує також в
іншому місці абеткового переліку (так звані перехресні посилання). В інших

68
випадках
, вираз у круглих дужках може починатися з загального терміна
(напр., апарат, провідний, машини), під яким товар чи послуга не може фігурувати в абетковому переліку. Текст, що передує круглим дужкам, є найважливішою частиною назви зазначуваного товару чи зазначуваної послуги
і у дужках його замінено на риску.
8. Кваліфікуючи товари чи послуги з метою реєстрації знаків, дуже бажано використовувати назви, що входять до абеткового переліку і уникати неясних висловів та недостатньо скваліфікованих загальних термінів.
9. Той факт, що назва товару чи послуги фігурує в абетковому переліку
, ніяким чином не впливає на ухвали національних відомств промислової
власності щодо можливості реєстрації знаку цього товару чи цієї
послуги (див. статтю 2(1) Ніццької угоди).
Порядковий номер товару чи послуги - специфічний для кожної
мовної версії Класифікації.
Базовий номер є однаковим для всіх мовних версій Класифікації
, опублікованих
ВОІВ чи у співробітництві з ВОІВ. Він дає змогу користувачеві
Класифікації знайти еквівалентний товар чи послугу в абеткових переліках інших мовних версій Класифікації.

69
3.4.2.
Віденська угода про заснування Міжнародної класифікації
зображувальних елементів знаків
Віденська угода про заснування
Міжнародної
класифікації
зображувальних елементів знаків
[20]
(
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_h33
) прийнята в у Відні 12 червня
1973 р., змінено 1 жовтня 1985 р.
Дати приєднання України.
Підписано 18.02.2009 р. Вступ в силу
.07.2009 р. Кількість країн, що приєднались станом на 01.12.2012 р. – 31 країна
(табл. 11).
Таблиця
11
Статистика приєднання до Віденської угоди
Рік
Кількість країн, що приєднались
1985 5
1990 5
2000 15 2012 31
3.4.2.1.
Передумови підписання.
На прохання ряду Відомств промислової власності країн-членів
Паризького союзу для полегшення пошуку, Об'єднане міжнародне бюро охорони
інтелектуальної власності - попередник Всесвітньої організації
інтелектуальної
власності - разом з Комітетом експертів, створеним 1967 р.
Міжсоюзним координаційним комітетом, почало розробляти Міжнародну класифікацію зображувальних елементів знаків. Цю класифікацію запроваджено угодою, укладеною 12 червня 1973 р. на Віденській дипломатичній конференції.
3.4.2.2.
Мета класифікації
Метою класифікації є полегшення пошуку схожих чи тотожніх знаків для товарів і послуг та уникнути трудомісткого перекласифіковування під

70
час обміну документами на міжнародному рівні. Більше того, вже немає потреби країнам-учасницям Віденської угоди розробляти свої національні класифікації
чи підтримувати їх на сучасному рівні [21].
3.4.2.2.
Загальні положення угоди
Віденською угодою засновується комітет експертів, в якому представлено кожну країну Спеціального союзу
Комітет експертів:
- готує зміни та доповнення до Класифікації зображувальних елементів;
- надсилає рекомендації країнам Спеціального союзу для полегшення використання
Класифікації зображувальних елементів та сприяння її однаковому застосуванню;
- уживає всіх інших заходів, які, не зумовлюючи фінансових наслідків для бюджету Спеціального союзу або для Організації, сприяють полегшенню застосування Класифікації зображувальних елементів країнами, що розвиваються;
- має право створювати підкомітети й робочі групи.
Класифікація зображувальних елементів наявна в одному примірнику, автентичні
тексти якого англійською та французькою мовами підписані
Генеральним директором Всесвітньої Організації Інтелектуальної Власності
(далі — "Генеральний директор" та "Організація", відповідно) і зберігаються у
нього доти, доки ця Угода відкрита для підписання.
Класифікацію зображувальних елементів ухвалено англійською та
французькою мовами
, обидва тексти автентичні.
Офіційні
тексти Класифікації зображувальних елементів іншими мовами
, що можуть бути встановлені Асамблеєю, затверджені Міжнародним бюро
Організації (далі — "Міжнародне бюро") після консультування з зацікавленими урядами.
Країни
-учасниці Віденської угоди щодо запровадження Міжнародної класифікації
зображувальних елементів знаків (далі - "Віденська угода" та

71
"Класифікація", відповідно) ухвалили та застосовують спільну класифікацію зображувальних елементів знаків.
Статтею
4 Віденської угоди передбачено, що згідно з вимогами самої угоди
, межі дії Класифікації є ті, що їх встановила кожна країна-учасниця
Віденської
угоди, і що, зокрема, Класифікація не зобов'язує ці країни щодо обсягу охорони, який надають знакові. Тому, будь-яка країна-учасниця
Віденської
угоди може надати Класифікації правового значення, ширшого ніж суто адміністративне, передбачене Віденською угодою.
Класифікація встановлює ієрархічну систему, яка розвивається від загального до часткового, поділяючи всі зображувальні елементи на категорії
, групи та підгрупи. Пояснювальні примітки подано там, де це доцільно
. Вони стосуються або Класифікації в цілому, або будь-якої певної категорії
, групи чи підгрупи.
Підгрупи
є двох видів. Як додаток до головних підгруп є допоміжні підгрупи
, призначені для зображувальних елементів, які вже включено до головних підгруп, але вважають корисним згрупувати їх за певним критерієм
, щоб полегшити пошук схожих чи тотожніх знаків.
Кожну категорію, групу, підгрупу позначено номером, відповідно спеціальній системі кодування. Кожний зображувальний елемент у підгрупі позначено трьома числами: перше число, будь-яке від 1 до 29, означає категорію
, друге число - групу і третє число - підгрупу. Наприклад, образ "дівчинка їсть" належить до Категорії 2 (Людина), Групи 5 (Діти), Головної
Підгрупи
3 (Дівчата) та Допоміжної Підгрупи 18 (Діти п'ють чи їдять).
Кількість груп і підгруп у категоріях і групах, до яких вони належать, різна
. У межах груп і підгруп певні номери залишено порожніми для того, щоб була змога ввести нові групи чи підгрупи, у разі потреби.
Шоста редакція Класифікації набула чинності з 1 січня 2008 р.,
містить:
29 категорій, 144 групи, 788 головних підгруп, 879 допоміжних підгруп

72
Країни
-учасниці
Віденської
угоди можуть використовувати
Класифікацію як основну чи допоміжну систему. Таким чином, вони мають можливість
і далі, якщо вони вважають за потрібне, користуватися своїми національними класифікаціями і в той самий час використовувати Віденську
Класифікацію як перехідний або як постійний захід.
Компетентні
відомства країн-учасниць Віденської угоди зобов'язані долучати до офіційних документів та публікацій, що стосуються реєстрації та поновлення знаків, номери категорій, груп та підгруп, до яких належать зображувальні
елементи цих знаків. "Документи та публікації" означає, зокрема
, записи в реєстрі знаків для товарів і послуг, свідоцтва про реєстрацію й поновлення та публікації про реєстрацію й поновлення в офіційних журналах чи бюлетенях.
Номерам категорій, груп та підгруп, що з'являються в офіційних документах та публікаціях стосовно реєстрацій, має передувати, для полегшення сприйняття, повна назва "Класифікація зображувальних
елементів" або абревіатура CFE
. Редакцію Віденської класифікації, відповідно якій класифікують зображувальні елементи, рекомендовано позначати арабською цифрою в круглих дужках, наприклад, CFE (5).
Класифікація достатньо деталізована, щоб кожна підгрупа містила лише відносно невелику кількість зображувальних елементів; навіть тоді, коли нею послуговуються великі відомства промислової власності, шукати схожі
чи тотожні знаки легко. Класифікація, однак, є, мабуть, надто докладна для відомств, які реєструють відносно мало знаків. Тому, країни-учасниці
Віденської
угоди можуть заявити, що вони залишають за собою право не використовувати номери всіх чи деяких підгруп в офіційних документах і публікаціях стосовно реєстрації та поновлення знаків (стаття 4(5) Віденської угоди
). Більш того, "допоміжні" підгрупи, числовому коду яких у
Класифікації
передує А, є, в будь-якому разі, необов'язкові; національні відомства можуть використовувати їх на свій розсуд.

73
3.4.3.
Найробський договір про охорону олімпійського символа
Найробський договір про охорону олімпійського символа [22]
(
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_995/print
) прийнятий в Найробі 26 вересня
1981 року
Дати приєднання України.
Підписано 13.03.1998 р. Ратифіковано
20.11.1998 р. Вступ в силу 20.12.1998 р.
Кількість країн, що приєднались станом на 01.12.2012 р. – 50 країн
(табл. 12).
Таблиця
12
Статистика приєднання до Найробського договору
Рік
Кількість країн, що приєднались
1982 4
1990 32 2000 40 2012 50
Договір підписали не всі провідні країни світу, зокрема
Великобританія
, США, Німеччина, Франція, скандинавські країни і т.д.
Натомість договір підписаний Російською Федерацією та багатьма країнами
, які раніше входили до складу Союзу Радянських соціалістичних республік та в число країн соціалістичного табору, зокрема, деякими країнами новими членами ЄС. Причому починаючи з 1990 року з 18 країн, які
підписали цей договір до 2012 р, тільки одна країна не відносились раніше ні до Союзу Радянських соціалістичних республік ні до числа країн соціалістичного табору (Morocco).
Сам договір досить короткий (9 статей) і нічого, начебто, не має в ньому такого, щоб його не підписувати.
Договір зобов’язує країни-учасниці цього Договору відмовляти в реєстрації
, або визнавати недійсною реєстрацію як знака і забороняти через

74
відповідні
заходи використання як знака або іншого позначення з комерційною метою будь-якого позначення, що із олімпійського символу.
Зазначені
позначення можуть реєструватися і використовуватись лише з
дозволу Міжнародного олімпійського комітету.
З
цього загального правила Найробський договір встановив винятки:
1) обов'язок не використовувати олімпійський символ без дозволу
МОК
не розповсюджується на державу-учасницю, якщо позначення, що складається з олімпійського символу або містить цей символ, було зареєстровано в державі до дати вступу в силу Найробського договору щодо цієї
держави;
2) дозволяється продовження використання позначення, що складається з олімпійського символу або містить в собі такий символ, з комерційною метою будь-якою особою чи підприємством держави-учасниці, якщо таке використання в цій державі розпочалося до дати вступу в силу цього
Договору щодо цієї держави.
Разом з тим жодна держава-учасниця не зобов’язана забороняти використання олімпійського символу, якщо він використовується засобами масової
інформації в цілях інформації про олімпійський рух або про діяльність
, яка здійснюється в межах руху.
Цей договір підписаний в оригіналі англійською, іспанською, російською та французькою мовою, якщо до всього врахувати і цей факт, то складається враження, що більшість провідних країн світу і не мали наміру його підписувати і метою цього договору було звязати зобовязаннями
країни в яких міняється устрій та політичні вподобання
(думка авторів).
Висновок в тому, що існування цього договору пов’язане з
Міжнародним олімпійським комітетом.
В
плані охорони торгівельних марок, цей договір для нас з вами, як жителів
України, важливої ролі, на цей час, не відіграє. Тим більше що положення цього договору не суперечать положенням Мадридської системи про міжнародну реєстрацію знаків та законодавству України.

75
3.4.4.
Договір про закони щодо товарних знаків
Договір про закони щодо товарних знаків
[23]
(
http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/995_102/print
) прийнятий в Женеві
27.10.1994 р.
Дати приєднання України.
Підписано 13.10.1995 р. Ратифіковано
30.01.1994 р. Вступ в силу 01.08.1996 р.
Кількість країн, що приєднались станом на 01.12.2012 р. – 53 країни
(табл. 13).
Таблиця
13
Статистика приєднання до договору щодо товарних знаків
Рік
Кількість країн, що приєднались
1996 6
2000 26 2012 53
3.4.4.1.
Мета договору
Метою договору є уникннення розбіжностей у законодавстві багатьох країн
і досягти необхідної гармонізації.
За
Договором допускається подання заявки на кілька товарів чи послуг.
Заявка має бути прийнята, а знак зареєстрований, навіть якщо товари чи послуги
, зазначені в заявці, належать до різних класів Ніццької класифікації.
У
такому разі здійснюється одна реєстрація.
3.4.4.2.
Галузь застосування договору
Цей Договір застосовується до знаків, які складаються з візуальних позначень
, за умови, що тільки ті з Сторін, які приймають до реєстрації об 'ємні знаки, зобов'язані поширювати дію цього Договору на такі знаки.

76
Цей Договір не застосовується до голографічних знаків та знаків, які
не складаються з візуальних позначень, зокрема до звукових та нюхових знаків.
Цей Договір не застосовується до колективних, сертифікаційних та гарантійних знаків.
Щодо представництва, то Договір передбачає такі обов'язкові
вимоги:
1) представник заявника або власника має представляти їх у повному обсязі
дій, які необхідно здійснювати для одержання охорони знака;
2) якщо заявником є особа, яка не має на території даної країни постійного місця проживання і не має нефіктивного і діючого промислового або торговельного представництва, справи з відомством мають вестися лише через представника заявника
3.4.4.3.
Загальні положення договору
Для визначення дати подання заявки на реєстрацію знака Договір також встановлює чіткі обов'язкові вимоги. Перелік даних, необхідних для встановлення дати подання заявки досить великий. Це дані, що стосуються
ідентифікації
заявника, зв'язку із заявником чи його представником, зображення знака, переліку товарів і послуг, для яких передбачається реєстрація знака. Однією з необхідних умов для встановлення дати подання заявки може бути вимога відомства сплатити належний збір, якщо це передбачено чинним законодавством.
Можуть бути випадки, коли в реєстрації знака відмовлено лише щодо певної
групи товарів чи послуг. У такому разі, щоб не затягувати реєстрацію знака на ті товари і послуги, щодо яких перешкод для реєстрації немає, і зберегги дату подання заявки або її пріоритету, заявник може розділити заявку
У
зв'язку з удосконаленням технологій передачі заявок на реєстрацію знаків
Договір передбачив нові способи засвідчення особи заявника чи його повіреного. Відомство може дозволити замість власноручного підпису

77
використання відтиску або штемпеля з підписом або печатки. Договір забороняє
вимагати від заявників засвідчення, матеріального засвідчення, запевнення
, легалізації або іншого засвідчення підпису. Проте це правило не поширюється на підпис щодо відмови від реєстрації, але за умови, що такий виняток передбачений національним законодавством.
Договір визначає максимум відомостей, що можуть бути затребувані відомством для виправлення допущених помилок, зроблених заявником або власником у будь-якому повідомленні, надісланому до відомства, які відображено в реєстрі. Це стосується як заявок, так і реєстрацій. Договір допускає
можливість обмежитися однією заявою про внесення змін, навіть якщо зміни або виправлення стосуються кількох заявок або кількох реєстрацій
, або тих і інших. Вимагається лише щоб у заяві були чітко сформульовані
ті зміни чи виправлення, які заявник бажає внести до заявки чи реєстрації. Відомство не може вимагати подання додаткових відомостей, крім зазначених у Договорі. Проте і з цього правила Договір передбачає певні
винятки. Вони стосуються тих випадків, коли у відомства виникають певні
сумніви щодо достовірності одержаної інформації. Не допускається, наприклад
, зміна власника під виглядом зміни прізвища і адреси.
Помилка
, допущена відомством, має бути ним і виправлена.
Договір визначає строк

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал