Освіти І науки, молоді та спорту україни




Сторінка5/13
Дата конвертації22.12.2016
Розмір5.01 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13
договору
Метою
Будапештського договору про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів з метою патентної процедури (далі у цьому пункті
Договір) - визначення та регламентування процедури депонування, обов
’язків та прав Договірних сторін, по відношенню до цієї процедури, а також визначення статусу установи – міжнародного органу по депонуванню.

51
Депонування мікроорганізму означає, відповідно до контексту, в якому вживаються ці слова, наступні дії, які здійснюються згідно з Договором і
Інструкцією до нього: передачу мікроорганізму міжнародному органу по депонуванню
, який отримує і приймає його, чи зберігання такого мікроорганізму міжнародним органом по депонуванню, чи як згадану передачу
, так і згадане зберігання.
3.2.4.3.
Загальні положення договору
З
метою встановлення необхідності депонування зразка мікроорганізму в
кожній країні, де є потреба в його охороні, Договір передбачає, що одне
депонування в будь-якому міжнародному органі з депонування є достатнім
для патентної процедури в національних патентних відомствах держав- учасниць
Договору або в регіональних міжнародних патентних відомствах за умови
, що регіональне патентне відомство визнає дію Договору.
Договірні
держави, котрі дозволяють чи вимагають депонування мікроорганізмів з метою патентної процедури, визнають для такої мети депонування мікроорганізмів у будь-якому міжнародному органі по депонуванню
. Таке визнання включає визнання факту і дати депонування, вказаних міжнародним органом по депонуванню, а також визнання того факту
, що те, що видається як зразок, є зразком депонованого мікроорганізму
Будь-яка Договірна держава може вимагати копію розписки про депонування
, виданої міжнародним органом по депонуванню.
Міжнародний орган з депонування є науковою установою, здатною забезпечити зберігання мікроорганізмів. Статус міжнародного органу
надається такій установі після подання однією з держав-учасниць
Генеральному директору ВОІВ свідчення про те, що зазначена установа несе
і
нестиме відповідальність за виконання вимог Договору.
Для набуття статусу міжнародного органу по депонуванню будь-яка установа по депонуванню повинна бути розташована на території Договірної держави
і користуватися перевагами, наданих в запевненнями, цієї держави

52
щодо того, що ця установа відповідає і буде далі відповідати умовам, перерахованим нижче. Згадані запевнення можуть бути також дані міжурядовою організацією промислової власності, у цьому випадку установа по депонуванню повинна розташовуватись на території держави-члена цієї організації
Установа по депонуванню, як міжнародний орган по депонуванню, повинна
:
• мати безперервне існування;
• мати у своєму розпорядженні, як передбачено Інструкцією, необхідний персонал і устаткування для виконання наукових і адміністративних завдань згідно з цим Договором;
• бути неупередженою і об'єктивною;
• бути доступною з метою депонування для будь-якого депозитора на рівних умовах;
• приймати для депонування будь-які чи визначені види мікроорганізмів
, досліджувати їх життєздатність і зберігати їх, як передбачено
Інструкцією;
• видавати депозитору розписку і будь-яке потрібне свідоцтво про життєздатність мікроорганізмів, як передбачено Інструкцією;
• підпорядковуватися у відношенні депонованих мікроорганізмів вимогам конфіденційності, передбаченим Інструкцією;
• видавати зразки будь-якого депонованого мікроорганізму з дотриманням умов і у відповідності з процедурою, передбаченою
Інструкцією
3.2.4.4.
Депозитарії в Україні
За
Інструкцією про порядок депонування в Україні штамів мікроорганізмів з
метою здійснення патентної
процедури
(
zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0286-95 ).

53
Депонування штамів мікроорганізмів з метою патентної процедури в
Україні
вважається таким, що відбулося, якщо воно здійснене в офіційно затверджених
Депозитаріях:
• мікроорганізми, які непатогенні
для людини і (або) тварин, непатогенні
для рослин або фітопатогенні (штами мікоплазм, бактерій, ціанобактерій
, актиноміцетів, дріжджів, міцеліальних грибів, вірусів та фагів, які
використовуються у промисловості як продуценти заквасок, пробіотиків, амінокислот
, вітамінів, ферментів, антибіотиків та інших біологічно активних речовин), - в Депозитарії Інституту мікробіології та вірусології
ім
.Д.К.Заболотного Національної академії наук України;
• мікроорганізми, які патогенні для людини
(штами грибів, бактерій та вірусів) - в Депозитарії Київського науково-дослідного інституту епідеміології
та інфекційних хвороб Міністерства охорони здоров'я України та його філіях, які працюють на базі інших науково-дослідних установ
України медичного профілю;
• мікроорганізми, які патогенні для тварин
(штами грибів, бактерій та вірусів) - в Депозитарії Київської філії державного науково- дослідного контрольного інституту ветпрепаратів і кормових добавок
Мінсільгосппроду
України.
Депонування з метою патентної процедури в Україні може відбуватись у
будь-якій установі, яка має статус міжнародного органу по депонуванню відповідно до Будапештського договору за умови, що у Депозитаріях
України даний мікроорганізм не може бути задепонований.
Питання для самоперевірки
1. Чи приєдналась Україна до Страсбурзької угоди про Міжнародну патентну класифікацію?
2. Які передумови підписання Страсбурзької угоди?
3. Мета Страсбурзької угоди
4. Мови міжнародної патентної класифікації

54 5. Документи до яких включають МПК
6. Функції Комітету експертів
7. Які передумови підписання Договору про патентну кооперацію
8. Мета Договору про патентну кооперацію
9. Яка процедура патентування згідно РСТ
10. Представте в графічному вигляді послідовність процесів за договором
РСТ
11. Які процедури включає міжнародна фаза
12. Яка процедура патентування згідно РСТ?
13. Що таке "міжнародний пошуковий орган"?
14. Що передбачає міжнародна фаза подання заявки?
15. На якій фазі отримується патент?
16. Міжнародна заявка відповідно до договору РСТ піддається попередній експертизі
?
17. Яка процедура міжнародного пошуку ?
18. Яка процедура міжнародної публікації?
19. Яка процедура міжнародної попередньої експертизи?
20. Які процедури здійснюються на національній фазі?
21. Основні переваги системи РСТ?
22. Чи є Україна учасницею договору PLT?
23. Яка мета підписання договору PLT?
24. Яка галузь застосування PLT?
25. Які передумови підписання Будапештського договору про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів з метою патентної процедури?
26. Яка мета Будапештського договору?
27. Які вимоги до Міжнародного органу з депонування?
28. Які офіційно затверджені Депозитарії наявні в Україні?

55
3.3.
Група договорів, які стосуються промислових зразків

3.3.1.
Локарнська угода про заснування Міжнародної патентної
класифікації
Локарнська угода про заснування Міжнародної патентної класифікації
[15] (
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_b07
) прийнята в Локарно 8 жовтня
1968 року, зі змінами від 28 вересня 1979 року.
Дати приєднання України.
Підписано17.12.2008 р. Ратифіковано
07.04.2009 р. Вступ в силу 07.07.2009 р.
Кількість країн, що приєднались станом на 01.12.2012 р. – 52 країни
(табл. 7).
Таблиця
7
Статистика приєднання до Локарнської угоди
Рік
Кількість країн, що приєднались
1971 5
1980 12 1990 14 2000 37 2012 52
3.3.1.1.
Передумови підписання.
Про міжнародну класифікацію промислових зразків мова піде також в ст
. 5 Гаазького акту [16] Гаазької угоди від 1960 р. (див. п.3.3.2 цього видання
) з посилкою на статтю 21, яка була вилучена Доповнюючим
Стокгольмським актом 1967 р. Дипломатична конференція, на яку було запрошено всі країни-члени Паризької конвенції з охорони промислової власності
і яка відбулася у Локарно (Швейцарія), прийняла Локарнську угоду про запровадження Міжнародної класифікації промислових зразків (далі -
"Локарнська класифікація" та "Локарнська угода" відповідно).

56
3.3.1.2.
Мета Локарнської угоди
Метою угоди є прийняття єдиної класифікації промислових зразків для включення її до офіційних документів стосовно реєстрації зразків і до відповідних публікацій та створення Спеціального союзу.
3.3.1.3.
Загальні положення угоди
Локарнська класифікація містить:
- перелік класів та підкласів;
- абетковий перелік виробів, що містять промислові зразки, з позначенням класів та підкласів, до яких вони належать;
- пояснювальні примітки.
Міжнародна
класифікація
створюється
англійською
та
французькою мовами
Офіційні
тексти Міжнародної класифікації можливі й іншими мовами, які
може визначити Асамблея
Початковий перелік класів та підкласів було додано до Локарнської угоди під час її приймання.
Комітет експертів було створено згідно з Локарнською угодою. В ньому представлено кожну з країн-учасниць Локарнської угоди. Комітет експертів уповноважений Угодою вносити "зміни" або "доповнення" в початковий перелік класів та підкласів.
Комітетові експертів доручено скласти абетковий перелік та пояснювальні
примітки (які не затвердила дипломатична конференція), а також змінювати і доповнювати будь-яку з трьох частин (перелік класів та підкласів
, абетковий перелік виробів, пояснювальні примітки) Локарнської класифікації
Комітет експертів ухвалює алфавітний перелік та пояснювальні примітки простою більшістю голосів країн Спеціального союзу.
Комітет експертів кілька разів переглядав Локарнську класифікацію.
Зараз
(станом на 01.12.2012) діє дев'ята редакція Локарнської
класифікації

57
У
цій останній редакції перелік класів і перелік класів та підкласів з пояснювальними примітками складається з 32 класів та 219 підкласів.
Абетковий перелік виробів, що містить 7024 назви, складається з двох частин
: перша частина містить єдиний абетковий перелік усіх назв зразків
, незалежно від класу, до якого кожен з них належить; друга частина
містить перелік назв зразків окремо для кожного підкласу, до того ж в кожному підкласі перелік виробів розташовано за абеткою. Пояснювальні примітки вміщено в переліку класів та підкласів.
Локарнська класифікація має "тільки адміністративний характер"
і не зобов'язує країни-учасниці Угоди "щодо сутності та охорони, що її
надають [промисловому] зразку, покласифікованому певним способом"
(Локарнська угода, стаття 2(1)). Локарнська угода вимагає, щоб відомства промислової
власності кожної з країн-учасниць Угоди "в офіційних документах для депонування чи реєстрування [промислових] зразків, а в разі
їх офіційного публікування, у відповідних публікаціях, зазначали номери класів та підкласів Локарнської класифікації, до яких належать вироби, що містять
[промислові] зразки".
Номер класу позначати арабськими цифрами; номер підкласу, що завжди складається з двох цифр, також позначати арабськими цифрами, відтак номерам підкласів з 1-го по 9-й має передувати 0; номер класу має бути відокремлений від номера підкласу рискою (наприклад, Підклас 4 класу
1 треба позначати "1-04"); Номерам класу та підкласу має передувати позначка "Кл." (наприклад, Кл. 1-04);
Якщо треба позначити номери кількох класів чи підкласів для того самого депонування чи реєстрування, класи треба відокремлювати крапками з
комами, а підкласи - комами (наприклад, Кл. 8-05, 08; 11-01);
Номерам класів та підкласів має передувати абревіатура "LOC", а редакція
, згідно з якою покласифіковано промислові зразки, має бути позначена арабською цифрою у круглих дужках (наприклад, LOC (9) Кл. 8-
05).

58
3.3.1.4.
Настанова для користувачів
1. Перелік назв зразків подано за абеткою та за номерами класів.
2. Абетковий перелік та Перелік за класами подано у вигляді двох чотириколонкових таблиць на кожній сторінці, де:
• перша колонка містить номери класів і підкласів, до яких належать зразки
;
• друга колонка містить порядкові номери назв зразків в абетковому переліку української (U) та англійської (E) мовних версій Локарнської класифікації
;
• третя колонка містить назви зразків українською та англійською мовами
;
• четверта колонка містить порядкові номери назв зразків в абетковому переліку французької (F) мовної версії Локарнської класифікації.
У
Переліку за класами кожному класові та підкласові передує його назва
3. Звертаючись по довідку до Абеткового переліку, треба мати на увазі:
• в Абетковому переліку текст у круглих дужках може передавати різні ознаки розгляданого зразка. Він у цьому разі також міститься в переліку і слугує
так званою перехресною посилкою на своє відповідне місце в
Абетковому переліку. В інших випадках текст у круглих дужках може починатися
із загального терміна (наприклад, "апаратура", "устаткoвання",
"машина"), під яким назву зразка не можна поставити в Абетковому переліку
. Текст перед круглими дужками - це найважливіша ознака цього виробу
і його замінено в дужках рискою.
• в Абетковому переліку текст у квадратних дужках здебільшого уточнює
текст, розташований перед дужками, якщо він неоднозначний чи занадто невизначений для класифікування.

59
3.3.2.
Гаазька угода про міжнародне депонування промислових зразків

Гаазька угода про міжнародне депонування промислових зразків від 6 листопада
1925. Були такі зміни - Акт 1934 р., Акт 1960 р., Додатковий акт
1961 р. та Доповнюючий акт 1967 р., Акт 1999 р.
На цей час Гаазька угода втілена в Гаазькому Акті (від 28.11.1960 р.)
Гаазької
угоди про міжнародну реєстрацію промислових зразків [16]
(
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_132
) та в Женевському акті (від
2.07.1999 р
.)
Гаазької
угоди
[17]
(
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_601?nreg=995_601&find=1&text=%EF
%27%FF%F2&x=11&y=9
) "Гаазька угода" означає Гаазьку угоду про міжнародне депонування промислових зразків, відтепер перейменовану в
Гаазьку угоду про міжнародну реєстрацію промислових зразків
На цей час одночасно діють такі акти Гаазької системи - Акт 1934 р.,
Акт
1960 р. (з додатковим та доповнюючим) та Акт 1999 р.
Дати приєднання України до Гаазького та Женевського актів
(
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2992-14
). Підписано 17.01.2002 р.
Ратифіковано
28.08.2002 р. Вступ в силу 23.12.2003 р.
Кількість країн, що приєднались до Гаазької системи станом на
01.12.2012 р. – 60 країн (без врахування до яких актів 1934 р., 1960 р. чи
1999 р. приєднана та чи інша країна).
Таблиця
8
Статистика приєднання до Гаазької угоди
Рік
Кількість країн, що приєднались
1970 9
1980 13 1990 17 2000 27 2012 60

60
3.3.2.1.
Передумови підписання.
Передумовами прийняття останнього Женевського акту стали дві цілі
[18]:

- зробити Гаазьку Систему більш привабливою для нових учасників, більш гнучкою та сумісною з іншими, національними, системами реєстрації
;
- збереженні простоти та доступності Гаазької Системи для користувачів
;
- продовження мінімального терміну охорони в Договірних країнах до
15-ти років при продовженні терміну міжнародної реєстрації.
Дійсно статистика каже сама за себе, саме після прийняття Акту
1999
р.
кількість країн, що приєдналися до Гаазької системи
збільшилась більш ніж у два рази
Серед учасників Гаазької системи з’явились такі країни, як Бельгія,
Норвегія
, Данія, Фінляндія, регіональне відомство Африканська організація
інтелектуальної
власності (АОРІ), відомство Європейського Союзу (EU).
Правда слід зазначити, що на цей час серед країн, що приєднались відсутні
Сполучені Штати, Японія та Російська Федерація, законодавство яких передбачає експертизу промислових зразків, зокрема на новизну.
Гаазька угода створила систему міжнародного депонування промислових зразків.
3.3.2.2.
Мета Гаазької угоди
Метою
Гаазької угоди є полегшення процедур надання правової охорони на промислові зразки в різних країнах.
3.3.2.3.
Загальні положення угоди
За цією угодою не обов’язково подавати спочатку заявку в країну походження
, можна одразу подати міжнародну заявку (з зазначенням країн в яких витребовується охорона) до Міжнародного бюро ВОІВ, інформація вноситься до реєстру, публікується та надсилається до країн в яких витребовується охорона.

61
У
випадку відмови в наданні охорони в окремій країні, інформація про це надсилається до Міжнародного бюро ВОІВ та заноситься до
Міжнародного реєстру.
Слід зазначити, що незначна кількість країн проводить експертизу заявки
, тому і незначна кількість відмов у наданні охорони. Якщо національне відомство відмовило в наданні охорони, інформація про це надсилається до Міжнародного бюро ВОІВ та заноситься до Міжнародного реєстру
Гаазька система не
є всесвітньою в точному значенні слова, однак надання міжнародної реєстрації дає можливість отримати охорону в ряді країн
МІЖНАРОДНА ЗАЯВКА
, яка надходить до Міжнародного бюро
ВОІВ
:
- реєструється
, тобто вноситься до Міжнародного реєстру;
- публікується
Міжнародним бюро;
- доводиться до відомості зацікавлених країн
, які потім мають право винести рішення про надання охорони або відмовлення в її наданні.
Насправді
, щодо Гаазької угоди, існує дуже незначна кількість країн, які
в дійсності проводять експертизу заявок, в результаті чого є дуже і дуже незначне число відмовлень. Це різко відрізняється від ситуації з товарними знаками
. Інша відмінність між охороною промислових зразків відповідно до
Гаазької
угоди та охороною знаків відповідно до Мадридської угоди полягає в
тому, що немає необхідності починати з охорони в країні походження. Так, наприклад
, творець промислового зразка у Франції може здійснити міжнародне депонування і за допомогою його забезпечити охорону у
Франції
, а також, наприклад, у Швейцарії, Італії та Іспанії.
Термін охорони, що надається Договірною Стороною зразкам, що є предметами міжнародного депонування зазначений в таблиці 9.

62
Таблиця
9
Терміни охорони, що надаються Договірною Стороною
За
Гаазьким актом
За
Женевським актом
Мінімальний термін міжнародного депонування
- П'ять років
Мінімальний термін міжнародної реєстрації
- П'ять років
Міжнародна реєстрація може бути продовжена кожні
п 'ять років виключно шляхом сплати мита за продовження відповідно протягом останнього року кожного пятирічного періоду
Міжнародна реєстрація
може продовжуватися на додаткові періоди по п'ять років кожний за умови сплати приписаного мита
Мінімальний термін охорони в
Договірній країні, якщо міжнародна реєстрація не була подовжена -
П
'ять років від дати міжнародного депонування
Мінімальний термін охорони в
Договірній країні, якщо міжнародна реєстрація не була подовжена -
П
'ять років від дати міжнародної реєстрації
Мінімальний термін охорони в
Договірній країні, якщо міжнародна реєстрація була подовжена - Десять років від дати міжнародної реєстрації
Мінімальний термін охорони в
Договірній країні, якщо міжнародна реєстрація була подовжена - 15 років, рахуючи з дати міжнародної реєстрації
Якщо
, відповідно до положень національного законодавства
Договірної
Сторони, що має експертизу на новизну, охорона починає
діяти пізніше ніж за міжнародною реєстрацією, мінімальні
терміни, повинні бути обчислені
з дати з якої охорона надається у цій Державі. Факт, що міжнародна реєстрація не продовжена
, або продовжена тільки один раз ні яким чином не впливає на мінімальні терміни надання правової
охорони, що визначені у такий спосіб.
В
тих випадках, якщо законодавство зазначеної
Договірної
сторони стосовно промислового зразка
, на який надана охорона відповідно до цього законодавства, передбачає
строк охорони, що перевищує
15 років, за умови продовження
міжнародної
реєстрації
строк охорони є таким же, що
і
строк
, передбачений законодавством цієї
Договірної
сторони
.

У
більшості країн термін охорони не може бути менш п'яти років, частіше він триває
10 років, 15 або навіть до 25-ти років.

63
Питання для самоперевірки
1. Мета підписання Локарнської угоди.
2. Яка структура Локарнської класифікації?
3. Які функції комітету експертів?
4. Яка була необхідність в прийнятті Гаазької угоди?
5. Яка система міжнародного депонування (реєстрації)?
6. В яку установу подається заявка на депонування (реєстрацію) промислових виробів?
7. Які передумовами прийняття останнього Женевського акту Гаазької угоди
?
8. Який мінімальний термін охорони промислового зразка?
9. Який максимальний термін охорони промислового зразка за
Женевським актом Гаазької угоди?
10. Який максимальний термін охорони промислового зразка за
Гаазьким актом Гаазької угоди?
11. Чи всі країни-учасниці зобов’язані проводити експертизу промислових зразків?
12. Яка відмінність міжнародної охорони промислових зразківа та охорони знаків?
13. На який термін продовжується міжнародна реєстрація промислових зразків
?
14. Який максимальний термін міжнародної реєстрації промислового зразка можливий в Україні за Женевським актом?
15. Який максимальний термін міжнародної реєстрації промислового зразка можливий в окремих країнах за Женевським актом?
16. Скільки термінів подовження міжнародної реєстраціі промислового зразка має бути для цілей охорони його в Україні?

64
3.4.
Група договорів, які стосуються знаків для товарів та послуг
(
торговельних марок)

3.4.1
Ніццька угода про

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал