Освіта осіб з інвалідністю в Україні Тематична національна доповідь Київ -2010 Тематичну національну доповідь «Освіта осіб з інвалідністю в Україні»



Сторінка20/40
Дата конвертації23.12.2016
Розмір7.18 Mb.
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   40

Розділ Х Системний розвиток навчально-реабілітаційного центру: від прогресивних ідей до інноваційної практики
Будь-яке реформування навчального закладу перспективне лише тоді, коли воно проводиться системно, охоплює весь комплекс проблем, працює на випередження, спрямоване на інноваційний тип розвитку, який, врешті-решт, реалізує принципи і підходи педагогіки життєтворчості. За такими принципами впродовж багатьох років здійснює інноваційно-пошукову роботу науково-педагогічний колектив навчально-виховного закладу нового типу – Хортицький національний навчально-реабілітаційний багатопрофільний центр (м. Запоріжжя). Вагомі здобутки закладу на шляху інноваційного розвитку були досягнуті завдяки безперервному поступу педагогічного колективу впродовж декількох десятиліть. З 1961 року, коли почала існувати на Запоріжжі санаторна-школа-інтернат №8, життєдіяльність закладу завжди характеризувалася бурхливим, невпинним розвитком, прагненням до творчих перспектив, розбудовою нової практики навчання і виховання дитини. Тут завжди працювали люди, які здатні віддавати своїй справі частину себе, свого серця.

За роки свого існування школа-інтернат багаторазово ставала майданчиком для перевірки на «слушність» педагогічних ідей, апробації їх на практиці, бо саме практика слугує нам критерієм істини. Саме шлях експерименту було обрано працівниками інтернату для створення нової педагогічної системи в умовах динамічних перетворень у суспільному житті, експерименту комплексного, всеохоплюючого, довготривалого.



Джерело інноваційної експериментальної роботи закладу можна простежити з моменту започаткування на його базі експерименту Всеукраїнського рівня «Комплексна медична, психологічна, соціально-педагогічна реабілітація вихованців санаторних шкіл-інтернатів» (наказ №56 від 12.03.1993 р. Міністерства освіти і науки України). Експеримент з проблем комплексної реабілітації вихованців здійснювався впродовж 1993-1999 років на виконання Національної програми «Діти України». Вже тоді інтенсивний новаторський пошук педагогічного колективу дозволив дійти висновку, що ефективність психологічної та соціально-педагогічної реабілітації дітей з особливостями психофізичного розвитку підвищується за умови їх спільного навчання разом зі здоровими однолітками. Позитивний досвід педагогічного колективу зумовив подальше розгортання інноваційної пошуково-дослідницької роботи в рамках Всеукраїнських експериментів «Соціальна адаптація та інтеграція в суспільство дітей з особливостями психофізичного розвитку шляхом їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах»; «Проектування та практичне забезпечення компетентнісно спрямованого інноваційного розвитку Хортицького навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру» (наказ Міністерства освіти і науки України №147 від 03.03.2006 р.); «Соціальна адаптація та інтеграція в суспільство дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, шляхом запровадження їх інклюзивного навчання» (наказ Міністерства освіти і науки України №1087 від 01.12.2008 р.).

Підтвердженням плідних здобутків експериментальної діяльності закладу стало надання йому у 2007 р. статусу інноваційного (наказ Міністерства освіти і науки України №229 від 22.03.2007 р.), а в 2010 р. – статусу національного закладу (Указ Президента України №76/2010 від 28.01.2010). У змісті цих документів зазначено, що заклад удостоєний визнання внаслідок його вагомого внеску в розвиток вітчизняної освіти, розробки і практичної реалізації інноваційних технологій комплексної медичної, психолого-педагогічної, соціальної реабілітації дітей та молоді з особливими освітніми потребами.

Під керівництвом Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України, Інституту спеціальної педагогіки НАПН України, за підтримки місцевих органів та завдяки реалізації педагогічних інновацій у навчально-виховному процесі, запровадженню сучасних лікувальних реабілітаційних технологій, працівникам освіти вдалося пройти істотний шлях розв’язання проблем хворої дитини, дитини-інваліда, її повноцінного творчого розвитку та самовизначення в суспільстві. Вироблено інноваційні принципи організації реабілітаційної освіти, здійснено оновлення змісту, форм, методів становлення особистості вихованця як суб’єкта життєтворчості, створено сприятливі умови для збереження, відновлення та подальшого удосконалення його фізичного, психічного, соціального і духовного здоров’я.

Нині Хортицький національний навчально-реабілітаційний багатопрофільний центр – це заклад багатоступеневої освіти, який забезпечує умови для відновлення здоров’я, соціальної адаптації, творчого саморозвитку, професійного самовизначення дітей, що мають органічні та функціональні захворювання внутрішніх органів та систем або вади психофізичного розвитку.

Результатом багаторічної експериментальної роботи стала низка організаційних, змістових і технологічних нововведень, які забезпечують високу якість освітньо-реабілітаційного процесу в закладі.



Організаційні нововведення:

  • збагачений реабілітаційний простір закладу освіти;

  • спеціальні класи (групи);

  • різновікові виховні групи;

  • інтегровані класи (із залученням дітей з особливостями психофізичного розвитку);

  • клубно-студійна система позанавчальної виховної роботи;

  • факультет соціально-трудової адаптації;

  • психологічна служба;

  • кабінет здоров’я та самореабілітації;

  • служба соціальної реабілітації дитини;

  • учнівсько-студентське самоврядування;

  • реабілітаційний театр «Інклюзив»;

  • 11 проблемно-пошукових лабораторій, які досліджують найбільш актуальні проблеми компетентнісно спрямованої інклюзивної освіти.


Змістові нововведення:

  • програма розвитку життєвої компетентності вихованців за основними сферами життєдіяльності людини;

  • корекційно-розвивальні програми за необхідними напрямами корекційної діяльності;

  • програми забезпечення реабілітаційного компонента в навчальній діяльності;

  • підручники та навчальні посібники для початкової школи і класів педагогічної підтримки з урахуванням реабілітаційного компонента;

  • корекційно-розвивальні методики;

  • методики загальнофізичної реабілітації;

  • методики соціально-трудової адаптації;

  • особистісно зорієнтована профорієнтація.

Технологічні нововведення:

  • проективно-рефлексивна технологія навчання;

  • виховна технологія проективного життєздійснення;

  • технологія досягнення життєвого успіху учнями Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру;

  • технологія реабілітації мистецтвом;

  • технологія реабілітації через спілкування з природою;

  • технологія студентсько-учнівського самоврядування;

  • технологія індивідуалізованого моніторингу освітньо-реабілітаційного процесу;

  • технологія роботи медико-психолого-педагогічного консиліуму;

  • проектна технологія;

  • технологія роботи кабінету здоров’я та самореабілітації.

Система нововведень закономірно зумовила виникнення системного ефекту – становлення Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру як школи нового типу – Школи майбутнього, що відповідає світовим і вітчизняним пріоритетам модернізації у сфері освіти та має наступні характерні риси.

По-перше, глибока психологізація навчально-виховного процесу, оволодіння педагогами, вихователями сучасними психолого-педагогічними діагностиками вивчення особистості, надання консультативної допомоги батькам, учням у саморозвитку та самореалізації.

Забезпечуючи діагностико-прогностичну функцію, соціально-психологічна служба центру допомагає педагогічному колективу, медикам забезпечити нову якість комплексної реабілітації дітей на основі педагогіки життєтворчості. За програмою психолого-педагогічної реабілітації реалізується система діагностичних, корекційних, профілактичних і розвивальних заходів, спрямованих на забезпечення оптимального функціонування всіх підструктур психічної сфери особистості, що є основою для самореалізації кожної дитини, розвитку обдарованих дітей та актуалізації компенсаторних можливостей особистості у вихованців з серйозною соматичною патологією. З метою підвищення психолого-соціальної компетентності вихованців, розвитку їх здібностей сплановано роботу тренінгових груп, диференційовано відповідно до психологічної проблематики та перспективної динаміки реабілітації. Принципово новим є створення збагаченого педагогічного середовища, яке органічно поєднує медичну, психологічну, педагогічну і соціальні складові.



По-друге, комплексне застосування медичних та психолого-педагогічних заходів у створенні єдиного збагаченого педагогічного середовища має синергетичний ефект – ефективність комплексного впливу значно перевищує сумарну ефективність тих самих заходів у випадку їх окремого застосування. Особистісна зрілість та усвідомлена сформованість механізмів саморегуляції та психологічної компенсації значно полегшують подолання соматичного захворювання, зменшують його значущість для індивідуальної самоактуалізації. Так само медична підтримка сприяє формуванню впевненості у собі, озброює людину засобами самоконтролю та підтримання свого організму в активному стані. Система психолого-педагогічної реабілітації Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру складається із психологічної діагностики, реабілітаційного впливу, профілактики відхилень у розвитку, які поєднуються єдиним концептуальним поглядом на особистість вихованця як суб’єкта освітньо-реабілітаційного процесу.

По-третє, переорієнтація із діяльнісного на особистісно зорієнтований підхід у процесі здійснення комплексної реабілітації дитини. У закладі простежується принципово інший підхід до розуміння суб’єктної активності. Суть його зводиться до того, що учень не є лише продуктом навчання, лікування: кожен вихованець – носій індивідуального, особистісного досвіду. Він, передусім, прагне до розкриття власного потенціалу, даного йому від природи в силу індивідуальної організації, і потрібно лише допомогти йому, створивши для цього відповідні умови. У процесі психолого-педагогічної реабілітації дбають про підвищення особистісної ресурсозабезпеченості суб’єктів реабілітаційного процесу завдяки оволодінню метанавичками рефлексії, цілепокладання, прийняття рішень, комунікації тощо. Ефективність реабілітаційного процесу забезпечується завдяки пріоритетній орієнтації на потреби «Я»-суб’єкта.

Найважливіші складові збагаченого психолого-педагогічного простору:



  • постійна рефлективна насиченість;

  • залучення кожного учня до діяльності різних групових суб’єктів, сформованих за різними механізмами;

  • індивідуальна консультаційно-корекційна робота.

По-четверте, впровадження принципово нових підходів до відновлення здоров’я, які передбачають глибоку діагностику фізичного стану організму дитини, лікування та реабілітаційні заходи з використанням прогресивних досягнень у галузі медичної науки та практики сучасного медичного обладнання. Зміст та етапи медичної реабілітації визначаються для кожної дитини відповідно до ступеня порушення її захисно-пристосувальних властивостей.

По-п’яте, оновлення навчально-виховного процесу, педагогічних технологій на основі провідних ідей педагогіки життєтворчості. Педагогічним колективом ведеться активний пошук щодо побудови індивідуального розвивального педагогічного процесу. Особливу увагу звертали на розроблення та реалізацію індивідуальних програм розвитку і саморозвитку кожного учня. Організація особистісно зорієнтованого навчання спрямована на розробку вчителями технологій, мета яких – не нагромадження знань, умінь, а постійне збагачення досвідом творчості, формування механізму самоорганізації та самореалізації особистості кожного учня. В основу навчальних програм закладаються умови для оволодіння тими видами діяльності, які дають учням широку орієнтацію в системі суб’єкт-суб’єктних відносин, де вони виступають як активні творці цих відносин. Коротко сформулюємо основні вимоги до розроблення дидактичного забезпечення особистісно зорієнтованого навчально-реабілітаційного процесу:

  • навчальний матеріал має забезпечувати виявлення змісту суб’єктного досвіду учня; його постійне перетворення;

  • активне стимулювання учня до самоцінної діяльності, зміст і форму якої повинні забезпечувати можливість самоосвіти, саморозвитку у ході оволодіння знаннями;

  • конструювання і організацію навчального матеріалу, який дає можливість учневі обирати його зміст, вид і форму при виконанні завдань, розв’язуванні задач;

  • виявлення й оцінку способів навчальної роботи, якими користується учень самостійно, продуктивно;

  • при введенні метазнань, тобто, знань про прийоми виконання навчальних дій, необхідно виділяти загальнологічні та специфічні предметні способи навчальної роботи з урахуванням їх функцій в особистісному розвитку;

  • освітній процес має забезпечувати побудову, реалізацію, рефлексію, оцінку учня як суб’єктної діяльності.

Розбудова інноваційної педагогічної системи Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру відбувається через зміну традиційних підходів на компетентнісно зорієнтований та проектний, які повністю відповідають контексту розвитку національної системи освіти, провідним освітнім пріоритетам і перспективам. Головним вектором цієї інноваційної трансформації виступає впровадження в закладі проектної технології, перевагами якої є:

    • зростання пізнавальної активності, свідомості та суб’єктної позиції учнів у навчальній і виховній сферах життєдіяльності;

    • застосування на практиці засвоєних знань, сформованих умінь і навичок, їх трансформація у ключові життєві компетенції;

    • формування уявлень про цілісність світу, репрезентованих у міжпредметних зв’язках, які інтегрують знання з різних наукових галузей;

    • розширення та збагачення життєвого досвіду школярів;

    • оволодіння алгоритмом проектно-технологічної діяльності, який поширюється в сучасному суспільстві;

    • формування вміння адаптуватися до швидкозмінних умов життя;

    • формування культури дослідницької діяльності та евристичної активності.

Проведення в Хортицькому національному навчально-реабілітаційному багатопрофільному центрі уроків-проектів, уроків з елементами проектної діяльності, а також виховних заходів проектного характеру забезпечує досягнення життєвих результатів і в цілому – готовність школярів застосовувати метод проектів для розв’язання життєвих проблем у своєму майбутньому житті.

По-шосте, переосмислення виховання з позицій життєтворчості особистості, плекання базової культури. Подолано вульгарний підхід до виховання як процесу бездоглядного впливу на особистість, маніпулювання учнем. Конструктивним є розуміння виховання як процесу розвитку і саморозвитку дитини – суб’єкта культури і власної життєтворчості, передачі їй творчих і соціокультурних цінностей у процесі особистісної взаємодії та діалогічного спілкування педагога і учня. Виховні технології у Центрі визначають як науково обґрунтований вибір операційної особистісної взаємодії педагога та учня у контексті надання йому компетентної допомоги у життєвому самовизначенні, розробленні життєвої стратегії, індивідуальної програми розвитку і саморозвитку. Акцентуючи увагу на проблемах людинознавства, педагогічний колектив стимулює людські форми багатства – потребу в саморозвитку, самореалізації, в досягненні своєї «акме» – вершини професіоналізму і компетентного вибору. Однак, потрібно усвідомлювати, що педагогічна наука і практика перебувають на початковому етапі освоєння прогресивних виховних технологій, які б не маніпулювали б учнями, не замінювали одну ідеологему іншою, а сприяли б розкриттю сутнісних сил особистості, підносили її до вершин життєтворення у суперечливому світі ринкової економіки, альтернативних цінностей.

По-сьоме, соціологічне забезпечення навчально-реабілітаційного процесу, постійний моніторинг громадської думки учнів, учителів у процесі створення інноваційного навчального закладу. Соціологічна діагностика різних аспектів реформування навчально-виховного процесу дозволяє адміністрації, педагогічному колективу вносити корективи до навчальних та виховних технологій, максимально враховувати громадську думку.

По-восьме, планомірна експериментально-пошукова робота щодо створення системи комплексної реабілітації вихованців, досягнення нової якості навчання і виховання як суб’єктів культури і власної життєтворчості. Оскільки на даний час в Україні розроблення технолого-методичного забезпечення компетентнісно спрямованої реабілітаційної освіти знаходиться на стадії акумуляції і відбору найкращих зразків педагогічного досвіду, вчителі та вихователі Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру ведуть самостійний пошук у цьому напрямку в рамках науково-дослідницької роботи. Високій її ефективності сприяє створення в закладі лабораторії реабілітаційної педагогіки, метою діяльності якої є інноваційно-методичне забезпечення освітньо-реабілітаційного процесу закладу нового типу. Лабораторія реабілітаційної педагогіки є опорним підрозділом для діяльності одинадцяти проблемно-пошукових лабораторій, до складу яких входять педагоги закладу та студенти багатопрофільного коледжу. Очолюють такі об'єднання педагоги, які мають досвід проведення дослідно-експериментальної роботи. Проблематика роботи лабораторій відображена в їхніх назвах:

  1. Лабораторія розвитку життєвих навичок молодших школярів.

  2. Лабораторія педагогічної реабілітації.

  3. Лабораторія самопрезентації особистості.

  4. Лабораторія життєтворчих технологій в освітньому процесі.

  5. Лабораторія формування життєвої компетентності дітей з особливими потребами.

  6. Лабораторія соціології та історії життя.

  7. Лабораторія психології життєтворчості.

  8. Лабораторія профільного самовизначення та формування професійної компетентності.

  9. Лабораторія цільових виховних програм життєтворчості та життєвого проектування для дітей молодшого шкільного віку.

  10. Лабораторія цільових виховних програм життєтворчості та життєвого проектування для дітей середнього шкільного віку.

  11. Лабораторія цільових виховних програм життєтворчості та життєвого проектування для дітей старшого шкільного віку.

Проблемно-пошукові лабораторії є повноцінними науковими групами, діяльність яких включає всі усталені етапи проведення педагогічного експерименту: вивчення актуальності педагогічної проблеми та наявного досвіду її вирішення; розроблення новаторських програм, методик чи технологій, спрямованих на оптимізацію освітньо-реабілітаційного процесу; організацію моніторингу ефективності впровадження педагогічних розробок; апробацію результатів експериментальної роботи.

Робота лабораторій лежить в основі науково-експериментальної розробки та запровадження інноваційного змісту і технологій реабілітаційно-спрямованої освіти на засадах педагогіки життєтворчості особистості, поширення ідей реабілітаційної педагогіки.

Інтенсивний режим науково-експериментальної діяльності закладу спрямований на реалізацію головних завдань:


  • забезпечення умов для отримання вихованцями якісної освіти певного рівня (дошкільної, загальної середньої, професійно-технічної, вищої);

  • розвиток життєвої компетентності вихованців в умовах освітньо-реабілітаційного простору;

  • інтеграція дітей-інвалідів у загальноосвітні класи, дошкільні та студентські групи на принципах інклюзивної освіти;

  • науково-експериментальне розроблення та запровадження інноваційного змісту і технологій реабілітаційно-спрямованої освіти на засадах педагогіки життєтворчості особистості;

  • пропаганда ідей реабілітаційної педагогіки;

  • методичне забезпечення, підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів для здійснення освітньо-реабілітаційної діяльності закладів системи освіти та соціального захисту.

Розроблена структурно-функціональна модель інклюзивної освіти Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру сприяла визначенню функцій і можливостей кожного структурного підрозділу закладу щодо реалізації принципу наступності інклюзивного навчання дітей з перших років життя до завершення професійного становлення в умовах навчального закладу. Модель передбачає безперервність і цілісність процесу соціалізації дитини завдяки роботі відділення ранньої соціальної реабілітації, дошкільного відділення, загальноосвітньої школи та багатопрофільного коледжу як структурних підрозділів Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру.

Розглянемо призначення кожного вказаного підрозділу закладу з точки зору його ролі в організації інклюзивного навчання.



Відділення ранньої соціальної реабілітації є першою ланкою в системі безперервної комплексної реабілітації вихованців Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру. Робота даного відділення має виключно важливе значення для успішної інклюзії, оскільки необхідність ранньої реабілітації дітей-інвалідів сьогодні визнана як науковцями, так і практиками одним із головних принципів відновлення здоров’я дітей. Варіативність інклюзивного процесу у відділенні ранньої соціальної реабілітації забезпечується роботою фахівців у трьох режимах: режимі консультативно-методичної допомоги, режимі денного перебування та режимі інтеграційного утримання.

Комплекс реабілітаційних заходів у відділенні ранньої соціальної реабілітації сприяє різнобічному розвитку більшості дітей, причому найбільш істотна позитивна динаміка спостерігається за такими напрямками розвитку як мова й мовлення, соціально-емоційний розвиток і самообслуговування.

Наступною ланкою системи інклюзивної освіти в Хортицькому національному навчально-реабілітаційному багатопрофільному центрі є дошкільне відділення, в якому освітньо-реабілітаційні послуги надаються дітям від 3 до 6-7 років з різними соматичними захворюваннями. В дошкільному відділенні продовжується та якісно збагачується процес соціалізації дітей з особливими освітніми потребами. Якщо у відділенні ранньої соціальної реабілітації соціалізація дітей можлива лише за умови постійного батьківського супроводу, то в дитячому садку малюк переходить на новий рівень спілкування з оточуючими, коли він вже більш самостійно, без перманентної опіки батьків, налагоджує взаємини з однолітками.

Перебування дітей у дитячому садку може бути цілодобовим або денним, що дозволяє знайти оптимальний для кожної дитини режим соціалізації. Як правило, дитина поступово переходить від денного перебування із супроводом рідних до цілодобового режиму, що зумовлено зростанням її психологічної готовності до більшої самостійності та оволодіння навичками самообслуговування.

По закінченні дошкільного відділення закладу курс комплексної реабілітації дітей з особливостями психофізичного розвитку продовжується в загальноосвітній школі Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру. Впровадження особистісно зорієнтованого та компетентнісного підходів, використання корекційно-компенсаторних і розвивальних технологій забезпечує різнобічний розвиток, особистісне та професійне самовизначення, компетентнісне зростання школярів.

Загальноосвітня школа є диференційованою: поряд зі звичайними класами у паралелі функціонують класи педагогічної підтримки, у яких створені умови для компетентнісного розвитку дітей із серйозними розладами здоров’я та розвитку, а також для дітей, які мають труднощі у навчанні, пов’язані з дисграфією, дислексією, дискалькулією тощо. Класи педагогічної підтримки функціонують як відкрита система, за умов успішної реабілітації учень може перейти до звичайного класу загальноосвітньої школи, що відповідає його віку.

Оптимізація інклюзії дітей з особливими освітніми потребами в загальноосвітній школі досягається завдяки постійному медико-психолого-педагогічному супроводу школярів, одним із ключових завдань якого є створення сприятливого соціально-психологічного мікроклімату в закладі, забезпечення активної участі кожної дитини у справах учнівського колективу. Загальноосвітню школу можна без перебільшень назвати визначальним етапом соціалізації дітей з особливими потребами, оскільки саме на етапі навчання в ній формується світоглядна позиція та ціннісні орієнтири особистості, закріплюється її індивідуальна модель взаємин з іншими людьми.

Особливе значення для виконання освітньо-реабілітаційної місії закладу має впровадження технології загальнофункціональної реабілітації, яка передбачає цілісність відновлення вітального та ментального здоров’я дитини. Метою реабілітаційного процесу за технологією загальнофункціональної реабілітації є формування власної життєвої спрямованості дитини на здоровий спосіб життя, який є інтегральним станом фізичного, психічного, духовного, емоційного благополуччя людини з високими адаптивними якостями; вироблення дитиною життєвого кредо – здорового способу життя. Організаційною структурою процесу загальнофункціональної реабілітації визначено медико-психолого-педагогічний консиліум (МППК) як засіб управління комплексною діагностикою стану дитини, як засіб розробки індивідуальних проектів реабілітації та моніторингу ефективності діяльності вихованців і фахівців щодо реалізації процесу загальнофункціональної реабілітації.



Впровадження технології проведення консиліуму дозволяє скоординувати роботу медико-психолого-педагогічного колективу щодо здійснення медичної, психологічної, соціально-педагогічної реабілітації вихованців закладу. Розглянемо напрями роботи фахівців за кожним з цих видів реабілітації.

Медична реабілітація включає наступні заходи:

    • різнобічна, поглиблена та систематична діагностика стану здоров’я школярів;

    • проведення профілактичних і лікувально-оздоровчих заходів;

    • організація реабілітаційно-доцільного розпорядку дня у варіативних заходах, а саме: оздоровчих прогулянках, теренкурах, лікувальній та оздоровчій гімнастиках, групах здоров’я, днях здоров’я, організації фізкультурних пауз під час проведення уроків та самопідготовок, пропаганді та привчанні до здорового способу життя, навчанні методів і прийомів самодопомоги, боротьби з хворобою;

    • корекція впливу несприятливих зовнішніх факторів;

    • організація здоров’язбережувального фізичного та трудового виховання;

    • організація роботи школи санітарно-гігієнічної освіти та самореабілітації;

    • підвищення вітального потенціалу дитини за допомогою фізіотерапевтичних засобів.

Психологічна реабілітація реалізується через:

    • проведення особистісно зорієнтованої та соціометричної психодіагностики;

    • організацію індивідуальних психологічних занять зі школярами;

    • проведення тренінгів спілкування, тренінгів особистісного зростання, рольових ігор, спрямованих на оптимізацію психологічного мікроклімату в дитячих колективах;

    • контроль та оптимізація навчальних навантажень;

    • зняття психоемоційного перенавантаження учнів;

    • забезпечення психологізації навчального процесу, розвиток психологічної культури суб’єктів освітньо-реабілітаційного процесу.

Соціально-педагогічна реабілітація здійснюється у наступних напрямах:

    • діагностика навчальних і соціальних труднощів вихованців;

    • визначення зони найближчого розвитку і потенційних можливостей дитини;

    • вирішення проблем соціально-педагогічної адаптації вихованців;

    • усунення прогалин у пізнавальному розвитку шляхом індивідуальної корекційно-розвивальної роботи;

    • профілактична робота з дітьми групи ризику та корекція їхньої поведінки;

    • соціально-трудова адаптація;

    • індивідуалізація навчального процесу відповідно до особливих освітніх потреб школярів;

    • проведення додаткових заходів, спрямованих на підвищення мотивації учнів до навчання;

    • розвиток життєвої компетентності вихованців за рахунок застосування життєтворчих технологій організації навчально-виховного процесу;

    • педагогічний супровід самоосвіти, самовиховання, професійного та життєвого самовизначення школярів.

Головним результатом соціально-педагогічної реабілітації є компетентнісна підготовленість школярів до досягнення життєвого успіху.

В основі інклюзивного освітнього процесу лежить система комплексної реабілітації, яка забезпечує всебічне (медичне, психологічне і соціально-педагогічне) відновлення життєвого потенціалу та підготовку до успішної життєдіяльності школярів з особливостями психофізичного розвитку.

Як результат спільної діяльності колективу Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру та громадськості, під патронатом голови обласної державної адміністрації заклад впродовж 3-х років успішно реалізує соціальний проект – інтеграційний фестиваль життєтворчості «Шлях до успіху», який проходить під девізом: «В таланті кожної дитини відкриємо зірку світову». За чотири роки фестиваль із обласного перетворився у всеукраїнський та став осередком творчої самореалізації для 35 дитячих колективів з різних регіонів України. Метою фестивалю є створення рівних умов для реалізації творчих здібностей обдарованих учнів і молоді та дітей з особливостями психофізичного розвитку та фізичного стану незалежно від індивідуальних можливостей розвитку. Особливістю фестивалю є застосування проектного методу в організації процесу творчого зростання дітей з особливостями психофізичного розвитку. Завдяки проектуванню та поетапній реалізації індивідуальної траєкторії творчого розвитку кожного вихованця в дитячому зразковому театрі «Інклюзив» створені всі технологічні, організаційні та психологічні умови для успішної соціалізації і творчої самореалізації юних артистів.

Ефективність соціальної реабілітації в умовах театру можна розглянути на прикладі вихованців з особливостями психофізичного розвитку – Закурдаєва Костянтина та Оніщука Олега. Костя (діагноз: дитячий церебральний параліч) став переможцем Всеукраїнського конкурсу «Запали мрію», лауреатом Всеукраїнських конкурсів «Таланти твої, Україно» та «Повір у себе». Олег (батьки якого постраждали від Чорнобильської аварії) є переможцем міських конкурсів вокалістів «Слов’янські зорі», «Запоріжжя моє кохане», «Дзвінкі голоси»; обласних конкурсів «Спадщина – 2010», «Сузір’я втілених надій»; Всеукраїнського конкурсу «Повір у себе»; міжнародного конкурсу вокалістів в Угорщині; переможцем фестивалів «Талановиті діти України», «Співає юність України». Вагомі здобутки вихованців свідчать про те, що за умови своєчасної посиленої уваги команди фахівців навчально-реабілітаційного закладу до талантів кожного учня діти з обмеженнями здоров’я можуть бути не лише учасниками, але й переможцями престижних конкурсів.

Окремим осередком соціальної реабілітації та інклюзії в Хортицькому національному навчально-реабілітаційному багатопрофільному центрі є отримання спеціальності в класах профільного навчання. Так, перший випуск учнів класів профільного навчання за спеціальністю «Секретар-друкарка» відбувся в 1995 р.; за спеціальністю «Художник-оформлювач» – в 1998 р.; за спеціальністю «Художник розмалювання по дереву» – в 1999 р.; за спеціальністю «Соціальний робітник» – в 2002 р.; за спеціальністю «Оператор комп’ютерного набору, секретар керівника (організації, підприємства, установи)» – в 2008 р. Всього за період з 1995 р. свідоцтва про отримання спеціальності в класах профільного навчання надано 168 випускникам (з них 112 мали інвалідність, інші – захворювання внутрішніх органів і систем).

Окрім профільних класів, фахова освіта в умовах Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру надається у багатопрофільному коледжі. Наявність у структурі коледжу 3 відділень (педагогічного, художнього та дизайну ландшафту) створює можливості не лише для професійного зростання студентів за обраною спеціалізацією, але і для їх різнобічного інтелектуального та особистісного розвитку.

Розгалужена структура коледжу поступово складалася з часу становлення закладу як навчально-реабілітаційного центру. Перший випуск студентів за спеціальністю «Соціальна педагогіка», «Сестринська справа» відбувся в 1995 р.; за спеціальністю «Образотворче та декоративно-прикладне мистецтво» – в 1997 р.; за спеціальністю «Художня кераміка» – в 2009 р.; за спеціальностями «Мистецтво моделювання та конструювання виробів» та «Педагогічна освіта» – в 2010 р.

Підготовку соціальних педагогів за кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст» було розпочато у Хортицькому навчально-реабілітаційному багатопрофільному центрі з 1995-1996 навчального року згідно з рішенням Міжгалузевої акредитаційної комісії від 29 червня 1995 року (Протокол № 19) та наказу Міністерства освіти України від 19 липня 1995 року № 215.

Цей напрямок обрано, по-перше, як оптимальний шлях вирішення питання соціальної реабілітації вихованців інтернатного закладу, їх успішної інтеграції у суспільство; по-друге, у зв’язку з гострою потребою закладу у фахівцях нової формації, здатних до здійснення реабілітаційно-педагогічної діяльності в ході створення у державній системі освіти закладу нового типу – навчально-реабілітаційного центру; по-третє, у зв’язку з тим, що Хортицький навчально-реабілітаційний багатопрофільний центр було визначено базовим закладом із створення реабілітаційного простору у Запорізькому регіоні та запровадження реабілітаційного компоненту у систему роботи закладів освіти різних типів у Запорізькій області.

Головна ідея навчальної діяльності відділення "Соціальна педагогіка" – перехід від педагогіки репродуктивної до особистісно-рефлексивної, компетентнісно розвивальної на засадах педагогіки життєтворчості, де студент виступає активним суб’єктом освітнього процесу, в результаті чого він усвідомлює значущість своєї професії для суспільства і набуває досвіду практичної діяльності.

Перевагами у підготовці фахівців в умовах навчально-реабілітаційного центру є органічне включення студентів у живий педагогічний процес, широке залучення їх для участі в організації освітньо-реабілітаційних видів діяльності, можливість опанувати змістом, технологіями соціально-педагогічної роботи, корекційно-розвивальними методиками у відповідності до новітніх досягнень у галузі реабілітаційної педагогіки та системно застосовувати набуті знання, вміння, навички на практиці, безпосередня участь студентів в інноваційно-пошуковій роботі закладу у сфері їх професійних інтересів.

Крім того, студенти залучаються до підготовки та проведення на базі закладу курсів підвищення кваліфікації педагогічних кадрів Запорізьким обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти, до участі у Всеукраїнських міжрегіональних, регіональних, обласних, міських конференціях, науково-методичних семінарах, круглих столах, тренінгах.

Студенти соціально-педагогічного відділення проводять науково-дослідницьку роботу з дітьми, підлітками, молоддю, доповідають про результати на засіданнях медико-психолого-педагогічного консиліуму, беруть участь в обговореннях з досвідченими фахівцями, що допомагає підготувати практико-орієнтованого спеціаліста.

В багатопрофільному коледжі всі без виключення напрями професійної підготовки студентів базуються на інноваційному технологічному забезпеченні. Для педагогічного відділення – це проективно-рефлексивна технологія, для художнього відділення – технологія реабілітації мистецтвом, для відділення дизайну ландшафту – технологія реабілітації через спілкування з природою. Четверта технологія – технологія проективного життєздійснення – впроваджується на всіх відділеннях, оскільки здатність до життєтворчості є однаково важливою для всіх студентів незалежно від професійного профілю. Отже, домінантами технологічного забезпечення вищої школи є проектний підхід до організації життєдіяльності студентів та реабілітаційна спрямованість освітнього процесу.

Педагогічне відділення коледжу плідно співпрацює з Київським національним педагогічним університетом ім. М.П. Драгоманова та Мелітопольським державним педагогічним університетом ім. Б. Хмельницького. Художнє відділення коледжу працює у тісній співдружності з Київською державною академією мистецтва та архітектури, Львівською академією мистецтв, Київським державним інститутом декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука, Київським інститутом Реклами та Підприємництва, Кримським інститутом інформаційних та поліграфічних технологій.

Випускники коледжу отримують затребувану в сучасному суспільстві професійну підготовку, що дозволяє їм після закінчення навчання, незважаючи на інвалідність або тяжкі захворювання внутрішніх органів і систем, залишитися в Хортицькому національному навчально-реабілітаційному багатопрофільному центрі в якості працівників або працевлаштуватися в іншому місці – у державній установі, приватному підприємстві тощо.

За період з 1995 р. дипломи молодшого спеціаліста та бакалавра отримали 533 випускники багатопрофільного коледжу (з них 200 осіб з інвалідністю, інші – з захворюваннями внутрішніх органів і систем).

Отже, повноцінність і системність інклюзивної освіти в Хортицькому навчально-реабілітаційному багатопрофільному центрі забезпечується унікальною структурою закладу, яка дозволяє реалізувати принцип наступності соціалізації дітей з особливостями психофізичного розвитку. В Хортицькому навчально-реабілітаційному багатопрофільному центрі створені всі умови для проходження дитиною довготривалого курсу комплексної медико-психолого-педагогічної та соціальної реабілітації з перших років життя до моменту отримання диплому, можливості самостійно жити і працювати та у подальшому успішно інтегруватися у соціум.

Важлива складова освіти в умовах загальноосвітнього навчально-виховного закладу – адаптація матеріально-технічних умов до особливих освітніх потреб дітей. Вона реалізується як через виконання загальних вимог до інклюзивного навчання (побудова пандусів, використання необхідного обладнання), так і завдяки створенню додаткових умов для надання дітям спеціальної психолого-педагогічної допомоги (функціонування кімнати позавізуального спостереження, робота учнів з особливими освітніми потребами за спеціальними програмами з використанням комп’ютерної техніки тощо). Адаптація є фундаментом для реалізації педагогічним колективом усього комплексу корекційних, розвивальних і профілактичних заходів, необхідних для всебічного розвитку кожної дитини з особливими освітніми потребами.

Наступна особливість інклюзивної освіти в Хортицькому національному навчально-реабілітаційному багатопрофільному центрі – впровадження індивідуальних навчальних планів і програм. Розроблені та впроваджені педагогами індивідуальні навчальні плани та програми є різними за змістом та напрямками, обумовленими потребами та можливостями кожної дитини. Зміст цих планів і програм визначається педагогами на основі даних спеціальних діагностичних досліджень та в тісній співпраці з іншими фахівцями, передусім, з учителем-дефектологом, логопедом і психологами. Використання педагогами широкого спектру засобів, методів і прийомів індивідуалізації навчального процесу дозволило визначити оптимальний для кожного учня алгоритм засвоєння адаптованого змісту освіти, що сприяє максимальній реалізації його індивідуальних здібностей. При роботі зі школярами, які мають особливі освітні потреби, вчителі Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру спираються на спеціально розроблені комплекси завдань різної складності, які дозволяють урівноважити зміст навчального матеріалу та можливості дитини. Критерієм успішності в навчальній діяльності виступає відповідність завдань зоні найближчого розвитку дитини.



Розроблення та впровадження спеціальної системи роботи з батьками учнів дозволили організувати взаємодію сімей вихованців та освітньо-реабілітаційного закладу за такими напрямками:

  • вивчення умов життя та визначення виховного потенціалу сімей учнів;

  • включення батьків та усіх дорослих членів родини у навчально-виховний процес як рівноправних учасників;

  • інтеграція зусиль і гармонізація взаємин педагогічного колективу і батьківської громадськості у створенні сприятливих умов для ефективної роботи освітнього закладу;

  • формування педагогічної культури сучасної сім’ї;

  • організація психолого-педагогічної самоосвіти батьків.

Ще одна особливість інклюзивної освіти в закладі – залучення фахівців для надання спеціальних освітніх послуг дітям з особливостями психофізичного розвитку. У закладі постійно працює команда спеціалістів: лікарів (педіатрів, невролога, психіатра, ортопеда, інших вузьких спеціалістів), педагогів-реабілітологів, фахівців з фізичної реабілітації, психологів, логопедів, дефектологів. Їх робота ґрунтується на реалізації цілісної системи діагностичних, профілактичних, реабілітаційних і корекційно-розвивальних заходів, що дозволяє здійснювати перманентний психолого-педагогічний супровід різнобічного розвитку школярів з особливими освітніми потребами.

Отже, порівняно з традиційними загальноосвітніми навчальними закладами Хортицький національний навчально-реабілітаційний багатопрофільний центр виконує особливу місію, зумовлену актуальною потребою розвитку життєвої компетентності вихованців з патологією внутрішніх органів та систем, що вимагає перебудови освітнього процесу на принципово нових засадах. Така перебудова зумовлює виникнення ряду важливих особливостей, які відрізняють Хортицький національний навчально-реабілітаційний багатопрофільний центр від традиційної загальноосвітньої школи.

Інноваційна діяльність Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру включає сукупність важливих параметрів, які охоплюють цільові, організаційні, ресурсні, психологічні, навчально-методичні, технологічні, науково-дослідницькі та результативні характеристики освітньо-реабілітаційного процесу. Їх змістовне наповнення та ціннісне підґрунтя обумовлюються проблематикою експериментальної діяльності колективу, а саме: спрямованістю на розвиток життєвої компетентності школярів в умовах інклюзивної освіти.

Про ефективність інноваційного освітньо-реабілітаційного процесу свідчать результати моніторингового дослідження: «Визначення рівня сформованості життєвої компетентності учнів Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру». Так, порівняльний аналіз результатів, отриманих наприкінці 2008-2009 і 2009-2010 н. р., свідчить про поступальний розвиток життєвих компетенцій в учнів різних класів як початкової, так і середньої та старшої школи. Так, за один рік (період між двома дослідженнями) в учнів 3-х класів (класи вказуються станом на 2009-2010 н. р.) зафіксовано підвищення рівня сформованості життєтворчих компетенцій на 10,2%, компетенцій життєздатності – на 15%, компетенцій навчатися впродовж життя – на 6,4%, політичних компетенцій – на 2,5%, культурно-дозвіллєвих компетенцій – на 14,6%, професійно-трудових компетенцій – на 28,4%, соціальних компетенцій – 12,9%, комунікативних компетенцій – на 12,6%, інформаційних компетенцій – на 15,8%.

В учнів 6 класів відбулося зростання життєтворчих компетенцій на 5,7%, компетенцій життєздатності – на 14,5%, політичних компетенцій – на 2,5%, сімейно-побутових компетенцій – на 15,6%, культурно-дозвіллєвих компетенцій – на 14,6%, професійно-трудових компетенцій – на 4,8%, соціальних компетенцій – на 9,3%, комунікативних компетенцій – на 12%, інформаційних компетенцій – на 3,3%.

У 10-х класах виявлено підвищення рівня сформованості життєтворчих компетенцій на 14,7%, компетенцій життєздатності – на 9,8%, політичних компетенцій – на 2,5%, сімейно-побутових компетенцій – на 15,6%, культурно-дозвіллєвих компетенцій – на 2,7%, професійно-трудових компетенцій – на 16,1%, соціальних компетенцій – на 4,7%, комунікативних компетенцій – на 6,8%.

Результати моніторингових досліджень свідчать про переважну кількість випадків позитивної динаміки формування ключових життєвих компетенцій учнів, що підтверджує ефективність інноваційного курсу розвитку освітньої системи Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру.

Інноваційний досвід закладу з розбудови реабілітаційної педагогіки викладено у книгах, виданих Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України спільно з видавництвом Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру:



      • Школа життєтворчості особистості: Наук.-метод. зб. / Ред. кол.: В.М. Доній (голова), Г.М. Несен (заст. голови), І.Г. Єрмаков (наук. ред.) та ін. – К.: ІСДО, 1995. – 480 с.

      • Психологія і педагогіка життєтворчості: Навч.-метод. посібник / Ред. рада: В.М. Доній (голова), Г.М. Несен (заст. голови), Л.В. Сохань, І.Г. Єрмаков ( наук. ред.) та ін. – К., 1996. – 792 с.

      • Мистецтво життєтворчості особистості: Наук.-метод. посібник: У 2 ч. / Ред. рада: В.М. Доній (голова), Г.М. Несен (заст. голови), Л.В. Сохань, І.Г. Єрмаков (керівники авторського колективу) та ін. – К., 1997.

      • Реабілітаційна педагогіка на рубежі XXI ст.: Наук.-метод. зб. У 2 ч.: Ред. рада: В.М. Доній (голова), Г.М. Несен (заст. голови), І.Г. Єрмаков (наук. ред.) та ін. – К.: ІЗМН, 1998.

      • Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство.: Наук.-метод. зб. / За ред. І.Г. Єрмакова. – К., 2000. – 333 с.

      • Життєтворчий потенціал реабілітаційної педагогіки: роздуми над проблемою: збірник / Ред. кол.С.О. Новік, Л.І. Немоловська, І.Г.Єрмаков та ін. – К.: 2002.- 308с.

      • Життєва компетентність особистості: від теорії до практики.: Науково-методичний посібник. / За ред. І.Г. Єрмакова. – Запоріжжя: Центріон, 2005.

      • Єрмаков І.Г., Пузіков Д.О. Проектне бачення компетентнісно спрямованої 12-річної середньої школи: Практико зорієнтований посібник. – Запоріжжя: Центріон, 2005.

      • Єрмаков І.Г., Пузіков Д.О. Проектні обриси становлення життєстійкої і життєздатної людини: Практико зорієнтований посібник. – Запоріжжя: Хортицький навчально-реабілітаційний багатопрофільний центр, 2006.

      • Життєтворчість особистості: концепція, досвід, проблеми: Науково-методичний збірник / За ред. І.Г. Єрмакова, Г.М. Несен. – Запоріжжя: Хортицький навчально-реабілітаційний багатопрофільний центр, 2006.

      • Проектний підхід до компетентнісно спрямованої освіти: Науково-методичний збірник / За наук. ред. І.Г.Єрмакова, В.В. Нечипоренко. – Запоріжжя: Хортицький навчальний багатопрофільний центр, 2006.

      • Соціальна і життєва практика учнів 12-річної школи: Практико-зорієнтований збірник / За ред. І.Г. Єрмакова, Г.Г. Ковганич. – Запоріжжя: Хортицький навчальний багатопрофільний центр, 2006.

      • Виховна робота в школі: теоретичний, методичний та практичний аспекти: Методичний порадник вихователю / автори-впорядники Нечипоренко В.В., Позднякова О.Л., Леонова Н.С. – Запоріжжя: “Центріон”, Хортицький навчально-реабілітаційний багатопрофільний центр, 2007..

      • Проектний підхід до компетентнісно спрямованої освіти: Науково-методичний збірник (у двох томах) / За науковою редакцією кандидата історичних наук І.Г. Єрмакова, кандидата педагогічних наук В.В. Нечипоренко, кандидата педагогічних наук В.І. Прокопенко. – Запоріжжя: Хортицький навчально-реабілітаційний багатопрофільний центр, 2008.- Т.1. Єрмаков І.Г., Нечипоренко В.В., Пузіков Д.О. Життєтворчі компетенції у системі компетентнісно спрямованої освіти. Практико зорієнтований посібник. – Запоріжжя, 2008.

Наведений перелік репрезентує етапи теоретичного осмислення педагогічним колективом закладу та науковцями ключових пріоритетів інноваційного розвитку освіти (компетентнісно спрямована освіта, проектний підхід, соціальна та життєва практика тощо). Нині пріоритетним напрямом інноваційної діяльності є розроблення та системна апробація мета-моделі «Системний розвиток Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру як Школи майбутнього: від проектування до інноваційної практики», яка виступає головним орієнтиром удосконалення освітньо-реабілітаційного простору закладу.

Наведена мета-модель інтегрує в своїй структурі локальні моделі різних аспектів роботи закладу:



  • структурно-функціональну модель управління інноваційним закладом;

  • модель моніторингу (управлінського, економічного, соціально-психологічного, педагогічного, медичного);

  • модель освітньо-реабілітаційного простору;

  • модель актуального простору життєтворчості особистості;

  • модель виховного простору;

  • модель навчального простору;

  • модель реабілітаційного простору;

  • модель підготовки компетентного випускника Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру;

  • модель компетентного випускника;

  • модель компетентного педагога;

  • модель матеріально-технічного забезпечення закладу.

Окрім системної апробації мета-моделі, центральним завданням для закладу на найближчі роки є подальше успішне проведення експериментальної діяльності за проблемою розвитку життєвої компетентності школярів в умовах інклюзивного освітньо-реабілітаційного процесу.

Отже, Хортицький національний навчально-реабілітаційний багатопрофільний центр є інноваційним закладом системи освіти та реабілітації, в якому експериментальним шляхом вирішується проблема розвитку життєвої компетентності дітей з особливостями психофізичного розвитку в умовах інклюзивного навчання. Інноваційний освітньо-реабілітаційний простір закладу ґрунтується на системі організаційних, змістових і технологічних нововведень, створених в результаті багаторічної експериментальної роботи. Нововведення лежать в основі виникнення характерних рис закладу як Школи майбутнього:



  • глибока психологізація навчально-виховного процесу;

  • комплексне застосування медичних та психолого-педагогічних заходів у створенні єдиного збагаченого педагогічного середовища;

  • переорієнтація із діяльнісного на особистісно зорієнтований підхід у процесі здійснення комплексної реабілітації дитини;

  • впровадження принципово нових підходів до відновлення здоров’я вихованців;

  • оновлення навчально-виховного процесу, педагогічних технологій на основі провідних ідей педагогіки життєтворчості;

  • переосмислення виховання з позицій життєтворчості особистості;

  • соціологічне забезпечення навчально-реабілітаційного процесу, постійний моніторинг громадської думки учнів, учителів у процесі створення інноваційного навчального закладу;

  • планомірна експериментально-пошукова робота щодо створення системи комплексної реабілітації вихованців.

Нововведення утворюють ресурсну базу для реалізації в закладі компетентнісного та проектного підходів до організації навчально-виховного процесу, а також для розбудови системи інклюзивної освіти з наступними характеристиками:

  • організація освітньо-реабілітаційного процесу відповідно до структурно-функціональної моделі інклюзивної освіти у Хортицькому національному навчально-реабілітаційному багатопрофільному центрі;

  • адаптація матеріально-технічних умов закладу до потреб дітей з особливостями психофізичного розвитку;

  • науково-педагогічне обґрунтування змісту індивідуальних навчальних планів і програм, які впроваджуються в закладі;

  • науково-педагогічне обґрунтування системи роботи з батьками учнів Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру;

  • залучення фахівців для надання спеціальних освітніх послуг дітям з особливостями психофізичного розвитку.

Експериментальний пошук Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру отримав суспільне визнання, адже в 2007 р. йому було надано статус інноваційного, а в 2010 р. – національного закладу. Почесні статуси сприяють розповсюдженню інноваційного досвіду в різних регіонах України, становленню закладу в новій якості – як флагмана вітчизняної освіти, генератора прогресивних освітянських ідей і моделей. Розроблені педагогами Хортицького національного навчально-реабілітаційного багатопрофільного центру моделі використовуються в багатьох навчальних закладах, виходячи з їх мети, завдань та специфіки роботи. Ці здобутки відкривають нові перспективи для виконання закладом почесної та благородної місії – навчання та реабілітації хворих дітей з особливостями психофізичного розвитку на засадах компетентнісно спрямованої реабілітаційної педагогіки.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   40


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал