Освіта осіб з інвалідністю в Україні Тематична національна доповідь Київ -2010 Тематичну національну доповідь «Освіта осіб з інвалідністю в Україні»



Сторінка17/40
Дата конвертації23.12.2016
Розмір7.18 Mb.
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   40

Розділ VIІ Нові підходи до діяльності психолого-медико- педагогічних консультацій в системі освіти України
В системі освіти України функціонують психолого-медико-педагогічні консультації (ПМПК). Структуру їх складають: Центральна , республіканська (АР Крим), обласні, Київська та Севастопольська міські, районні (міські) ПМПК. Станом на початок 2009-2010 навчального року всього в системі освіти налічується 577 таких консультацій. У них працюють 3,870 фахівців, із них більшість – корекційні педагоги різної спеціалізації (відповідно до нозологій порушень психофізичного розвитку у дітей).

Сучасні психолого-медико-педагогічні консультації - це осередки підтримки, відстоювання прав і надання різноманітної допомоги дітям з порушеннями в розвитку та їхнім родинам безпосередньо в місцях проживання. Вони виконують консультативну, інформаційно-аналітичну, методичну, психолого-педагогічну, корекційно-розвивальну, прогностичну, профілактичну, просвітницьку функції і тим самим вирішують різноманітні життєво значущі проблеми дітей з особливими освітніми потребами та з інвалідністю, серед яких головною є забезпечення рівних можливостей доступу до якісної освіти.

Таблиця 25



Чисельність практичних психологів та потреба у них спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів)

Тип закладу

Кількість закладів

Наявних ставок

Дефіцит ставок

Понаднормативні ставки

Школи-інтернати для дітей, які потребують соціальної допомоги

162

132,25

29,75

0

Спеціальні школи (інтернати) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку

352

295,25

56,75

0

Навчально-реабілітаційні центри для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку

27

25,5

1,5

0

Санаторні школи для дітей, які потребують тривалого лікування

55

46,75

8,25

0

Школи соціальної реабілітації для дітей, які потребують особливих умов виховання

9

6,5

2,5

0

Всього

605

506,25

98,75

0

За останні роки в діяльності ПМПК відбулися відчутні позитивні зміни на основі сучасних уявлень щодо діяльності психолого-медико-педагогічних консультацій у напрямку підтримки та захисту прав дітей з особливими освітніми потребами та з інвалідністю в Україні відповідно до Конвенції права інвалідів.

Головними чинниками, що забезпечили такі зміни в діяльності сучасних психолого-медико-педагогічних консультацій, слід назвати:

а) перехід до організації діяльності на постійно діючій основі з чітко визначеним робочим часом. Нині в Україні функціонують 27 постійно діючих психолого-медико-педагогічних консультацій обласного рівня з повним (8-ми годинним) робочим днем. 15 з них мають статус юридичної особи, 10 є підрозділами відповідних управлінь освіти, 2 – функціонують у складі обласного психолого-медико-педагогічного центру.

Більшість обласних ПМПК (22) мають окреме приміщення та відповідне його облаштування, що дозволяє повноцінне виконання ними завдань у відповідності до чинного Положення. На жаль, відсутність відповідного приміщення у ПМПК Вінницької, Донецької, Закарпатської, Миколаївської, Кіровоградської областей обмежує повноцінність їх функціонування на рівні нормативних вимог, змушує їх працювати, переважно, у режимі виїзних засідань.

Як постійно діючі установи системи освіти, в яких працюють фахівці різної спеціалізації (дефектологи, психологи, лікарі), психолого-медико-педагогічні консультації надають різноманітні види допомоги дітям з порушеннями в розвитку та їхнім батькам. Насамперед, це професійне консультування щодо з’ясування індивідуальних труднощів розвитку дитини, природи його виникнення, оцінки потенційних можливостей до навчання і розвитку, визначення освітніх потреб та визначення навчальної програми для їх реалізації. Щороку частка консультування в діяльності ПМПК зростає: в 2004-2005 н. р – 22 852, в 2005-2006 н. р.- 42091, в 2006-2007 н. р. – 47161, в 2007- 2008 н. р.- 58 474 , 2008- 2009 н.р -136 751.

б) Поліпшення кадрового складу фахівців обласних ПМПК. Повноцінний кадровий склад обов’язкових фахівців (не менше 7 консультантів) мають 24 обласні консультації. Всі обласні консультації повністю забезпечені логопедами, сурдопедагогами, олігофренопедагогами, практичними психологами, психіатрами. Завдяки різній спеціалізації фахівці ПМПК спроможні здійснювати консультування населення у широкому діапазоні, допомагаючи вирішувати психологічні, медичні і педагогічні проблеми дітей та окремі проблеми батьків, питання сімейного виховання.

Проте кадровий склад штатних працівників ПМПК не всіх областей, зокрема Волинської (6 осіб), Донецької (5 осіб), Кіровоградської (6 осіб), Чернівецької (5 осіб) залишається недостатнім. В окремих областях до роботи в ПМПК і досі залучаються фахівці на громадських засадах (Донецька - 9 осіб; Київська – 3особи), що є малоефективною практикою.

У багатьох з ПМПК ще залишаються труднощі у залученні до роботи тифлопедагогів (АР Крим, Івано-Франківська, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Хмельницька, Чернівецька), неврологів (Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Київська, Кіровоградська, Львівська, Миколаївська) психіатрів (Рівненська). До роботи в ПМПК вони найчастіше залучаються на умовах погодинної участі.

Недопустимою практикою окремих областей залишається призначення на посаду завідувачів обласних психолого-медико-педагогічних консультацій фахівців, які не мають базової дефектологічної освіти (Закарпатська, Чернівецька області)



в) Створення мережі ПМПК районно-міського рівня – один з найважливіших чинників забезпечення якісних змін в діяльності ПМПК (Наказ МОН України "Про організацію діяльності регіональних психолого-медико-педагогічних консультацій" від 17.08.2004 р., № 661).
Таблиця 26

Чисельність соціальних педагогів та потреба у них інших типів навчальних закладів

Тип закладу


Кількість закладів

Наявних ставок

Дефіцит ставок

Понаднормативні ставки

Школи-інтернати для дітей, які потребують соціальної допомоги

162

96,5

65,5

0

Спеціальні школи (інтернати) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку

352

153,15

198,85

0

Навчально-реабілітаційні центри для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку

27

15,5

11,5

0

Санаторні школи для дітей, які потребують тривалого лікування

55

14

41

0

Школи соціальної реабілітації для дітей, які потребують особливих умов виховання

9

2

7

0

Всього

605

281,15

323,85

0

Станом на 2009 рік кількість районних (міських) ПМПК зросла до 549 (із 880 можливих). Причому більше половини серед них (305) створено на постійній основі, тобто її працівники мають різні форми оплати праці: погодинна, за сумісництвом, різні форми доплат; мають завідувача, який працює як штатний працівник на постійній сонові.

Завдяки розгортанню мережі районних (міських) ПМПК зросла загальна кількість працівників, зайнятих в ПМПК. Так, за період з 2004-2005 по 2008 – 2009 н. р. – кількість їх зросла з 1.275 до 3.563 осіб.

Це створило передумови для розгортання діяльності ПМПК як постійно діючих установ з широкими функціями.

Якщо до 2002 року в діяльності ПМПК домінувала переважно одна - діагностична функція, то напрямки їх роботи істотно розширилися, згідно «Положення про центральну та республіканську (Автономна Республіка Крим), обласні, Київську та Севастопольську міські, районні (міські) психолого-медико-педагогічні консультації», затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України та Академії педагогічних наук України від 07.07.2004 р № 569/38 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.07.2004 р. за № 931/9530) та Проекту змін до нього, розроблених Відділом осіб з особливими потребами Міністерства освіти і науки України та Центральною ПМПК в 2010 році.

Крім провідного завдання - психолого-педагогічного вивчення дитини, на основі якого здійснюється (1) визначення змісту, методів, форми навчання, консультації (2) надають широку інформаційно-консультативну допомогу населенню щодо вирішення проблем дітей з порушеннями в розвитку; (3) займаються активним виявленням дітей, які мають порушення розвитку і належать до групи ризику щодо виникнення труднощів у здобутті освіти. При цьому особлива увага звертається на дітей дошкільного та раннього віку; (4) здійснюють облік таких дітей і на їх основі (5) створюють банки даних про загальну кількість їх в регіоні та окремо за видами порушень; (6) аналізують основні тенденції та існуючі в регіоні можливості задоволення освітніх потреб дітей особливими освітніми потребами та з інвалідністю; (7) вносять відповідним органам освіти обґрунтовані пропозиції щодо створення умов забезпечення їхніх особливих освітніх потреб та розвитку і вдосконалення мережі навчальних закладів для них, зокрема, базових ЗНЗ для запровадження інклюзивно/інтегрованого навчання; (8) проводять корекційно-розвивальні заняття з дітьми та їхніми батьками; (9) здійснюють широку просвітницьку діяльність серед педагогів загальноосвітніх навчальних закладів з питань труднощів розвитку дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються в індивідуальній формі, в спеціальних класах чи в інклюзивних умовах.

Саме завдяки створенню районних (міських) ПМПК:

- стрімко піднявся рівень виявлення дітей за різними видами порушень психофізичного розвитку. У 2004 році, в якому почався системний облік дітей, виявлених ПМПК вперше, відсоток їх серед загальної кількості дитячого населення в Україні становив від 0,9 %. Тим часом в останні роки він коливається на рівнях 8,9% у 2006 р, 9,7% у 2007 р., 8,3% у 2008 р., 7,5% у 2009 р.;

- забезпечено індивідуально-розвивальну роботу з дитиною та сім’єю. Завдяки цьому надання і консультативної, і корекційної допомоги вдалося максимально наблизити до місця проживання родини, збільшити регулярність і обсяг її, контроль за розвитком дитини; завдяки створенню мережі ПМПК районного рівня істотно компенсується нерівномірність і недостатність корекційної допомоги дітям та фахової підтримки батькам в сільських місцевостях, віддалених районах. Раніше таку підтримку можна було отримати лише в обласній консультації. Щороку кількість індивідуально-розвивальних занять в ПМПК зростає: з 0 в 2003-2004 н.р. до 30368 в 2008-2009 н.р.;

- створено умови для поліпшення якості психолого-педагогічного вивчення дитини в ПМПК. Серед них: покращення підготовки документів дітей до експертного оцінювання. Всі діти тепер вивчаються на основі даних попереднього вивчення їх різними фахівцями медичного і психолого-педагогічного профілю, які фіксуються у "Картці стану здоров’я і розвитку дитини" та даних психологічного вивчення безпосередньо в ПМПК; Районні ПМПК отримали право діагностики окремих видів порушень у дітей. Це фактично зняло проблему формування черг (до 50 дітей на одне засідання), дозволило перейти до сучасних нормативів обстеження на одному засіданні не більше 12 осіб (лист МОН України від 09.08.2005 р № 1/9-414 "Про фінансування діяльності республіканської (АР Крим), обласних, Київської та Севастопольської міських, районних (міських) психолого-медико-педагогічних консультацій"). Таким чином, вдалося подолати проблему гострого дефіциту часу


під час психолого-педагогічного вивчення дітей, що часто ставало причиною неякісної діагностики і хибних рекомендацій. Підтвердженням таких позитивних зрушень є різке зниження кількості скарг батьків та арбітражних розглядів справ дітей в Центральній ПМПК.

- став можливим консультативно-методичний супровід сімей, які виховують дитину з тяжкою патологією вдома. Це стало доступним завдяки територіальній близькості районних ПМПК до місця проживання родини. У поточному році таку підтримку отримали 8 528 родин.

Проте слід зазначити, що протягом 2008-2009 років динаміка розгортання мережі районних (міських) консультацій була уповільнена. Серед 549 ПМПК районно-міського рівня лише 307 мають штатних працівників з різними формами оплати праці, решта 242 – працюють на аматорських засадах. Крім цього, серед завідувачів районних (міських) ПМПК майже половина (264 особи) не мають фахової освіти, що є недопустимим в роботі ПМПК.

г) Посилення контролю з боку Центральної ПМПК за діяльністю психолого-медико-педагогічних консультацій, сприяння систематичному підвищенню кваліфікації керівників та консультантів ПМПК, регулярно здійснюються робочі наради-семінари для завідувачів ПМПК(по 2 рази на рік).

Однією з новітніх функцій сучасних ПМПК є постійний моніторинг рівня задоволення потреб дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку в окремих областях. На основі активного виявлення і обліку обласні ПМПК створюють банки оперативних даних про кількість дітей з порушеннями психофізичного розвитку, види порушень та їх домінування у різних регіонах країни, висвітлюють головні тенденції та форми задоволення їхніх освітніх потреб у розрізі областей. Такі дані у вигляді звітів щорічно збираються, аналізуються Центральною ПМПК МОН України і публікуються Українським науково-методичним центром практичної психології і соціальної роботи у довідниковому виданні "Розвиток психологічної служби та психолого-медико-педагогічних консультацій системи освіти України (показники розвитку на початок навчального року)". Вже вийшло шість таких збірників.

Оперативно-аналітична інформація створює можливість управлінням освіти місцевих державних адміністрацій аналізувати існуючі тенденції, розробляти обґрунтовані плани дій щодо поліпшення стану підтримки дітей з особливими освітніми потребами та з інвалідністю, вдосконалювати мережу навчальних закладів відповідно до потреб в окремих регіонах і в цілому в Україні У більшості областей відбуваються колегії, де ці питання постають основним предметом аналізу.

Так, за даними психолого-медико-педагогічних консультацій на кінець 2008-2009 навчального року серед загальної кількості дітей в Україні (8 483 451) було 993 178 дітей, які мають особливі освітні потреби. Це становить 11,7 відсотків від усієї кількості дитячого населення. У порівнянні з минулими роками цей показник дещо зменшився (2006 – 11%, 2007 – 11,2%, 2008 – 12,4%), але в цілому залишається у межах світових тенденцій. За даними Держкомстату України серед них 54 034 – це діти зі статусом дитини-інваліда.

Крім цього, за результатами аналізу оперативних даних ПМПК встановлено наступні тенденції:

в Україні виявлено дітей з порушеннями психофізичного розвитку (ПФР) – 74.048 (у попередні роки їх було більше – 99423. 88.733). Зменшення відбулося за рахунок 1) загального зменшення кількості дитячого населення в Україні та 2) уведення більш точної методики обліку (без повторних розглядів).

- Домінування видів порушень психофізичного розвитку у дітей України має наступну картину : 1) порушення мовлення – 35281, 2) розумова відсталість – 12751, 3) затримка психічного розвитку -11353, 4) Порушення опорно-рухового апарату – 7646, 5) порушення зору - 7016, 6) психоневрологічні захворювання 3194, 6) порушення слуху – 1346, 7) аутизм – 294, сліпоглухота – 4, 8) інші труднощі психічного розвитку, зумовлені переважно депривацією, соматичною ослабленістю, розладами поведінки без порушень інтелекту) – 9439. Домінування видів порушень у дітей окремих областей зберігається різним.

- Зафіксовано незначне збільшення кількості дітей у порівнянні з минулим роком: із порушеннями мовлення в 11 областях; з порушеннями опорно-рухового апарату (ОРА) – в 7 областях, з порушеннями зору в – 9 областях, з неврологічними захворюваннями, розумовою відсталістю – в 6 областях, з розладами поведінки - 5 областях, із аутизмом – 4 областях, порушення слуху –в 3 областях, із складним дефектом – в 2. Водночас має місце тенденція до зменшення кількості дітей з порушеннями слуху, з розумовою відсталістю, із ЗПР – у 3 областях.

- Дещо зменшилась кількість дітей в Україні, які перебувають на індивідуальній формі навчання. У два останні роки їх було відповідно 12 697 і 12 198, нині у такі формі навчаються всього 12090 таких дітей. На сьогодні це позитивна тенденція. Вона зумовлена запровадженням органами освітою більш продуктивної форми навчання, ніж індивідуальна, - інтегрованої завдяки відкриттю спеціальних класів. Відкриття їх є доцільним з огляду на те, спеціальні класи є більш дешевшим і набагато ефективнішим шляхом забезпечення більш високої якості навчання, задоволення права дитини бути у колі ровесників, здобуття ними соціально-комунікативного досвіду у порівнянні з індивідуальною формою навчання, яка частіше передбачає надання освітніх послуг дітям в домашніх умовах. Крім цього, спеціальні класи є шляхом подолання дискримінації у суспільстві дітей з порушеннями психофізичного розвитку, шляхом зближення спеціальної і загальноосвітньої школи, кроком уперед у забезпеченні рівних можливості усіх дітей у доступі до освіти. Підстави для їх відкриття надає "Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.12.2002 № 732, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08.01.2003 за № 9/7330)", в якому передбачена можливість навчання з однаковими освітніми потребами у спеціальних класах, та Проект Положення про спеціальні класи у загальноосвітніх навчальних закладах для навчання дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку.

Новим видом діяльності ПМПК стало проведення індивідуальних розвивальних занять, але й так званих навчально-демонстраційних занять для їхніх батьків та педагогів інклюзивних класів (груп) загальноосвітніх навчальних закладів. Якщо у 2004 н. р. такі заняття в ПМПК зовсім не проводилися, то у 2007-2008 навчальному році проведено 25 784, в 2008-2009 – 30.368 таких заняття.

Серйозну увагу психолого-медико-педагогічні консультації приділяють такому напрямку роботи, як надання допомоги педагогам для здійснення інклюзивного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах. З цією метою в них з 2007 року розпочато створення фонду наочно-методичного забезпечення інклюзивного навчання: спеціальних навчальних програм, підручників, науково-методичної літератури, спеціальних пристроїв тощо. У разі потреби педагоги, які навчають дітей з порушеннями в розвитку, можуть ознайомитись в ПМПК з різними видами спеціальних програм, підручниками, із спеціальною літературою про труднощі дітей з різними видами порушень у розвитку, з Державним стандартом початкової загальної освіти для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, та передбаченими ним Базовими навчальними планами, отримати допомогу у розробці індивідуального навчального плану.

Позитивним в роботі багатьох психолого-медико-педагогічних консультацій є стійка тенденція збільшення виявлення дітей дошкільного віку, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку. Ця тенденція є властивою для більшості (16 з 27) областей. Проте найбільші досягнення у цьому мають ПМПК міст Севастополя (95,5%) і Києва (85,1%), Тернопільської (70,5%), Дніпропетровської (68,8%), Донецької (6,8%), Львівської (67,2%), Луганської (63.5р%),Харківської (58,5%), Чернігівської (57,9%), Херсонської (57,6%), Хмельницької (55,8%), Одеської (54,3%), Київської (53,8%),Чернівецької (53,6%), Запорізької (52,3%), Сумської (50,2) областей. Активізацію виявлення дітей з порушеннями в розвитку раннього та дошкільного віку і підняття його рівня психолого-медико-педагогічні консультації ставлять провідним завданням своєї діяльності і на найближчі роки. Необхідність у цьому зумовлена вагомістю результатів ранньої корекційної роботи для подолання недоліків розвитку. Рано розпізнані і вчасно включені в кваліфіковану корекційну роботу порушення розвитку багатьох дітей можуть бути настільки скориговані, що дозволяють більшості дітей, які їх мали, розпочати навчання разом з однолітками у звичайній школі за місцем проживання, оминувши спеціальну. Найбільше це стосується дітей з відносно легкими вадами мовленнєвого розвитку, зі зниженим зором, слухом, із затримкою психічного розвитку, з порушеннями опорно-рухового апарату без порушень інтелекту. У зв’язку з цим створення достатньої мережі спеціальних дошкільних навчальних закладів (груп) для дітей раннього та дошкільного віку із названими видами порушень в розвитку є перспективним напрямком забезпечення інклюзивної освіти (і зменшення потреби в спеціальних школах-інтернатах).

На жаль, і досі є області які мають низькі показники виявлення дітей з ПФР дошкільного віку (Полтавська – 17,3%, Рівненська 24,6%, Закарпатська – 27,2%, Кіровоградська – 28,8%, Волинська -31, 9%, Миколаївська – 32,2%).



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   40


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал