Освіта осіб з інвалідністю в Україні Тематична національна доповідь Київ -2010 Тематичну національну доповідь «Освіта осіб з інвалідністю в Україні»



Сторінка14/40
Дата конвертації23.12.2016
Розмір7.18 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   40

Триває експеримент «Інтегроване навчання дітей з обмеженими можливостями здоров’я в умовах загальноосвітньої школи» у м. Києві, де в класи загальноосвітньої школи № 168 інтегровано 28 учнів з порушеннями опорно-рухового апарату, 17 з яких пересувається на візках.



У ході експерименту:

  • розроблено механізм надання в процесі інклюзивного навчання учням, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, відповідних психолого-педагогічних, медичних послуг, соціального супроводу таких дітей та сімей, які їх виховують, збагачення форм співробітництва навчального закладу з інклюзивним навчанням з державними установами та недержавними організаціями;

  • впроваджено в практику роботи інноваційних навчальних методик, невід’ємною складовою яких є система реабілітаційних заходів;

  • підготовлено методичні рекомендації для педагогічних працівників щодо використання інноваційних технологій інклюзивного навчання;

  • проведено моніторинг результативності структурно-функціональної моделі інклюзивного навчання в умовах експериментальних навчальних закладів різних типів для дітей дошкільного та шкільного віку;

  • здійснено корекцію експериментальних навчально-реабілітаційних планів, програм, інших структурних складових дослідження та в цілому структурно-функціональної моделі інклюзивного навчання;

  • апробовано системи соціально-педагогічного патронату та консультативно-методичної допомоги батькам дітей, які навчаються за інклюзивною формою;

  • проведено круглі столи, науково-практичні семінари, конференції, інформаційні компанії з питань інклюзивної освіти, зокрема координації зусиль школи, сім’ї громадськості щодо її впровадження, формування ставлення до дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку як до рівноправних громадян.

Приміром, у навчально-виховному комплексі «Паросток» м. Києва інтегроване навчання здійснюється за такими моделями:

  • повна інтеграція, за якої діти з психологічною готовністю до спільного

навчання зі здоровими однолітками та рівнем психофізичного і мовного розвитку, що відповідає віковій нормі, включаються до звичайних груп/класів;

- комбінована інтеграція, за якої діти з близьким до норми рівнем психофізичного та мовного розвитку у процесі навчання постійно одержують допомогу вчителя-дефектолога, психолога та логопеда; - часткова інтеграція, за якої діти з особливими потребами, не спроможні на рівні зі здоровими однолітками оволодіти освітніми стандартами, включаються у навчально-виховний процес лише на частину дня;

- тимчасова інтеграція, за якої діти з особливими потребами об'єднуються із здоровими однолітками кілька разів на місяць для проведення спільних виховних заходів (Школа - дитячий садок продовжує співпрацю з міською громадською організацією «Церебрал», надаючи можливість дітям, з важкими вадами, які відвідують реабілітаційний центр, спілкуватися зі здоровими дітьми ШДС протягом дня: частково відвідувати уроки чи бути присутніми на виховних заходах). Навчання дітей з особливими потребами здійснюється за індивідуальними навчальними планами, що розробляються з урахуванням її індивідуальних особливостей на основі навчальних програм, рекомендованих МОН України для відповідних типів спеціалізованих дошкільних закладів або спеціальних шкіл та робочого навчального плану за закладу.

Навчально-виховний процес в інтегрованих класах (групах) має корекційно-реабілітаційну спрямованість. Забезпечується максимальне використання компенсаторних можливостей кожної дитини, створюються сприятливі умови для засвоєння ними програмного матеріалу, розвитку їхніх здібностей і нахилів, позитивних рис особистості, соціалізації. У випадках, коли діти не засвоюють мінімально необхідний матеріал, педагоги самостійно визначають індивідуальну програму навчання.

Система профілактичних оздоровчих заходів передбачає пристосування середовища, гнучкість режиму дня, поглиблену діагностику психофізичного стану дитини, консультування фахівців, лікувальну фізкультуру тощо. Фізична реабілітація дітей з особливими потребами здійснюється під час всіх уроків, особливо фізичної культури, малювання, ручної праці, групових та індивідуальних занять, позаурочних заходів.

Логопедична робота охоплює вивчення рівня сформованості у дітей з особливими потребами мовлення і мислення, зокрема фонематичного аналізу, лексико-граматичної будови мови, зв'язного мовлення, розвитку різних форм мислення, їх виправлення й автоматизація. Застосовуючи різні види допомоги, логопед визначає потенційні можливості дитини, коригує комунікативну поведінку.

Соціально-педагогічна допомога надається учням та їх батькам відповідно до результатів щоденних спостережень за дітьми. Педагоги закладу залучають батьків до корекційно-розвивальної і профілактичної роботи, сприяють соціалізації дітей з особливими потребами, використовуючи колективні форми позаурочної діяльності.

Ефективність навчально-виховної, корекційно-реабілітаційної і лікувально-профілактичної роботи в інтегрованому класі залежить від скоординованості дій усіх членів команди (педагогів, психолога, логопеда, батьків, керівника закладу, реабілітолога).

Члени команди спільно оцінюють стан розвитку кожної дитини, розробляють перспективні і короткочасні індивідуальні плани роботи; вирішують питання залучення до команди інших фахівців, планують додаткові послуги, аналізують результати спільної діяльності, дають їй оцінку.

Проведене анкетування вчителів, вихователів, батьків з метою дослідження впливу трансформаційних змін на дитячі колективи, класи, батьків, вчителів, свідчить про інтерес до інтегрованого навчання. Також показником ефективності програми свідчать результати роботи за даний період, стабільне відвідування занять.

На базі навчального закладу створено «Ресурсний центр», мета якого - надання батькам послуг із врахуванням їхніх індивідуальних особливостей та потреб сімей. Завданнями центру є:



  • навчити батьків краще розуміти внутрішній стан дітей з особливими потребами та стати компетентними захисниками прав та інтересів дітей;

  • оцінити потреби та забезпечити надання освітніх, соціальних та інших послуг сім'ям дітей з особливими потребами;

  • забезпечити батьків інформаційною підтримкою для задоволення їхнього професійного зростання у відстоюванні прав і інтересів дітей з особливими потребами;

  • розвивати у батьків активну громадську позицію, сприяти створенню батьківських організацій;

  • посилити роль закладу як провідної організації у навчанні педагогів батьків, громадських організацій у сфері роботи з дітьми з особливими потребами. Батьки дітей з особливими потребами переконані, що найбільш сприятливими умовами для виховання і навчання їх дітей є звичайні школи, де вони можуть покращувати свої уміння і навички, товаришувати з ровесниками і почуватися в безпеці. Вони мають можливість брати участь у навчанні своїх дітей через відвідування уроків, складання індивідуального навчального плану, отримання консультацій фахівців та педагогів. Батьки прагнуть створювати громадські організації, брати активну участь у тренінгах, краще знати законодавство у сфері захисту прав дітей з особливими потребами, спілкуватись з іншими батьками, отримувати консультації фахівців.

У Білоцерківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 20 Київської області уведено в дію спеціальний ліфт, що дозволило дітям-інвалідам вільно пересуватися на всіх поверхах школи, реконструйовано та обладнано соціальними меблями класні кімнати, створено кабінети фізичної реабілітації та психологічного розвантаження, зменшено наповнюваність класів з інклюзивним навчанням до 20 осіб. Приміщення зазначених закладів повністю пристосовані до потреб учнів. Класи для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату обладнані пандусами, поручнями, спеціальними партами та дошками. Для організації навчально-виховної, реабілітаційної роботи до штату навчального закладу уведено посади невролога, реабілітолога, спеціаліста ЛФК, асистента вчителя. Підвіз дітей до школи та місця проживання здійснюється спеціально облаштованими транспортними засобами.

Цікавий досвід інтегрованого навчання та соціальної реабілітації дітей з порушеннями зору напрацьований експериментальним навчальним закладом всеукраїнського рівня – Теребовлянською гімназією-спецшколою-інтернатом Тернопільської області, яка надає освітні послуги у двох напрямках: забезпечення здобуття якісної освіти обдарованим дітям та створення умов для навчання, медико-педагогічної, соціальної реабілітації дітям з вадами зору з різних районів області.

Теребовлянська обласна комунальна гімназія-спецшкола-інтернат є учасником Всеукраїнського експерименту Міністерства освіти і науки України з питань соціальної адаптації та інтеграції в суспільство дітей з особливостями психофізичного розвитку шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах та навчальною базою Інституту корекційної педагогіки та психології Національного педагогічного університету ім. М.Драгоманова.

У зазначеному закладі проектуються й апробовуються новий зміст освіти, інноваційні технології, моделі навчання, створюються умови для гармонійного розвитку особистості.

Центром навчально-реабілітаційного процесу є творча особистість, яку гімназія-спецшкола-інтернат створює в інтелектуальній, оздоровчій, академічній сферах, міжособистісному спілкуванні, творчій діяльності.

У закладі навчається 439 учнів: у гімназійному відділенні – 286 дітей, у шкільному (для дітей з порушеннями зору) – 153.

До викладацької діяльності запрошуються викладачі із США, Польщі, Німеччини, Тернопільського педуніверситету, медичної академії, технічного університету, економічного університету, Рівненського інституту слов’янознавства. Педагоги гімназійного відділення відібрані на конкурсній основі. Педагоги, які працюють з дітьми з порушеннями зору, здобули спеціальну освіту та систематично проходять курсову перепідготовку в Інституті корекційної педагогіки і психології Київського національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова.

У центрі управлінської діяльності в Теребовлянській гімназії-спецшколі-інтернаті – особистість учня, вчителя, батька. Саме тому в основу моделі навчально-виховного процесу в гімназії покладено принцип трьох єдностей, який реалізується шляхом розв'язання проблем здоров’я, здібностей, духовності гімназистів. Максимального ефекту адміністрація і педагогічний колектив досягають за рахунок тісної співпраці і гармонійного поєднання педагогічного, батьківського, родинного, національного і громадянського виховання. Стосунки між учасниками навчально-виховного процесу характеризуються доброзичливістю, тут панує атмосфера творчої співпраці.

У Теребовлянській гімназії-спецшколі-інтернаті напрацьована та реалізується науково-педагогічна модель системного підвищення якості освіти та навчально-реабілітаційного процесу в цілому, яка включає необхідні складові: нормативне, методичне, кадрове забезпечення, інформаційне, корекційно-розвивальне середовище в контексті навчальних досягнень учнів. При цьому головним орієнтиром є інтереси дитини.

Позитивні сторони такої інтеграції:



  • створені відповідні умови творчого, інтелектуального розвитку для здорових дітей і ефективні умови творчого, інтелектуального розвитку для успішних дітей, які мають патологію зору;

  • особлива педагогічна корекція спрямована на допомогу тим учням шкільного відділення, які її найбільше потребують (порушення зору різного ступеня, затримка психічного розвитку, проблеми розумового розвитку тощо);

  • офтальмологічне лікування та охорона зору забезпечені для всіх дітей, які навчаються в шкільному та гімназійному відділеннях;

  • педагоги школи - висококваліфіковані спеціалісти, які мають відповідні знання про особливості розвитку учнів та досвід роботи як в шкільному, так і в гімназійному відділеннях, що сприяє системній інтеграції всіх учасників навчально-реабілітаційного процесу;

  • здорові учні гімназійного відділення толерантно ставляться до тих, у кого проблеми із зором, охоче надають допомогу в підготовці навчальних завдань;

  • учні обох відділень систематично спілкуються під час перерв, позаурочних заходів, дискотек, занять у різноманітних студіях творчого розвитку (хореографія, вокал, дизайн, спортивна, театральна), можуть спільно займатися в секціях обласного територіального відділення МАН України, спільно проживають в гуртожитку школи;

  • матеріальна база шкільного відділення (сучасні комп’ютерний клас загального призначення, тифлокомп’ютерний комплекс, лінгафонно-логопедичний кабінет, кабінет лікувальної фізкультури та інше) доступні для використання гімназійним відділенням.

  • передові педагогічні технології ведення сучасного уроку застосовуються в обох відділеннях. В школі діє єдина стратегія особистісно зорієнтованого навчання в умовах корекційно-розвивального середовища.

Інклюзивна практика є новим напрямом для освітнього простору України. Тому важливим кроком для її впровадження та забезпечення реалізації Конвенції про права дітей є апробація цілісного, системного підходу для досягнення інклюзії через проектну практику. Проектна діяльність забезпечує простір, сприятливий для впровадження нових ідей та практик, розробленні системних заходів, програм із урахуванням вітчизняного та міжнародного досвіду, рекомендацій провідних міжнародних організацій у сфері освіти для всіх через інклюзію.

Важливо зазначити, що в Україні існує позитивний досвід реалізації інклюзивної практики у ході всеукраїнського науково-педагогічного експерименту «Соціальна адаптація та інтеграція в суспільство дітей, які потребують корекції фізичного та(або) розумового розвитку, шляхом запровадження їх інклюзивного навчання», що впроваджується у 2001- 2013 рр., в якому беруть участь 22 навчальні заклади із шести областей України.

Особливої уваги заслуговує проект, що реалізується в Україні за сприяння Канадської агенції з міжнародного розвитку. Українсько-канадський проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні» є пілотним майданчиком апробації для подальшого широкого впровадження практики інклюзивної освіти. Проект реалізується в Автономній Республіці Крим, місті Львові та Львівській області. Реалізація проекту розрахована на 2008 -2013 рр.

Проект здійснює діяльність в трьох ключових для розбудови інклюзивної практики напрямах: формування соціальної політики в сфері інклюзії, освітня практика на рівні загальноосвітніх навчальних закладів та розвиток громадянського суспільства. Ці ключові позиції забезпечують системність підходу, вплив на життєздатність практик, напрацьованих проектом.



Основна спрямованість проекту зосереджена на: внесенні змін у діючі закони та підзаконні акти, розроблення нових нормативно-правових документів, які унормовують інклюзивну освіту; формування інклюзивного підходу до соціальної політики – визнання наголосу на змінах у системі, а не пристосування потреб людини до існуючої системи; розвиток інклюзивної форми навчання в загальноосвітніх закладах, створення сприятливого клімату, доступність приміщень, внесення змін до організації навчальної діяльності, забезпечення спеціального супроводу дітей з інвалідністю, особливим потребами; формування громадянської свідомості – забезпечення рівних прав і можливостей для всіх. Реалізація проекту можлива завдяки партнерській діяльності державних і недержавний організацій, провідними з яких є Національна Асамблея інвалідів України, Інститут спеціальної педагогіки Національної Академії педагогічних наук України, Всеукраїнський Фонд «Крок за кроком» при тісній співпраці з Міністерством освіти і науки України, Міністерством праці та соціальної політики України.

Слід зазначити, що перші кроки до інтегрованого навчання здійснили й вищі навчальні заклади України. Центри освіти осіб із інвалідністю започатковані і функціонують в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, Національній металургійній академії України. Основними принципами організації роботи Регіонального центру освіти інвалідів Національної металургійної академії України, як супроводжувальної структури при навчанні студентів-інвалідів з сенсорними вадами, є:



  • організація роботи щодо розроблення методів, форм та засобів формування умов комплексного супроводу навчання студентів з сенсорними вадами;

  • забезпечення діяльності психологічної служби зі студентами-інвалідами;

  • вирішення проблеми соціалізації студентів-інвалідів.

Регіональний центр освіти для інвалідів - це структурний підрозділ Національної металургійної академії, який забезпечує умови для отримання вищої освіти, соціально-психологічної адаптації та медичної реабілітації осіб з обмеженими фізичними можливостями.

Мета Центру - створення сприятливих умов для реалізації конституційних прав осіб з обмеженими фізичними можливостями на здобуття вищої освіти.



Основними завданнями Центру є: соціальна інтеграція інвалідів в суспільство; підготовка висококваліфікованих фахівців, здатних до творчого професійного розвитку, конкурентоспроможних на ринку праці; реалізація можливостей людей з фізичними вадами отримувати освіту протягом життя та проходити професійну перепідготовку; науково-дослідницька робота, розроблення методик навчання інвалідів у вузах та заходів з їх соціально-психологічної адаптації; підготовка педагогічних працівників для роботи з інвалідами.

В центрі навчаються 47 студентів-інвалідів по слуху зі спеціальності «Економічна кібернетика», 22 студента – за спеціальністю «Інформаційні технології та системи» та 56 студентів-інвалідів по зору за спеціальністю «Економіка підприємства».

Студенти-інваліди навчаються в окремих невеликих (8-12 осіб) спецгрупах, що дає реальну можливість індивідуального підходу до кожного студента.

Організація навчального та реабілітаційного процесу:


  • Навчання та реабілітація студентів Центру забезпечені за рахунок побудови гнучкого особистісно зорієнтованого навчально-виховного процесу поряд із створенням умов для професійного самовизначення та соціальної адаптації студентів.

  • Медично-реабілітаційна служба Центру представлена спеціалістами різного профілю високої кваліфікації відповідно до потреб в медичному обслуговуванні студентів з фізичними вадами.

  • Високий рівень медичної реабілітації студентів Центру забезпечується шляхом співпраці з досвідченими фахівцями та установами у галузі медично-соціальних проблем інвалідності.

Заслуговує на увагу досвід роботи спеціалізованого факультету Кримського гуманітарного університету.

На вищезазначеному спеціалізованому факультеті навчається 111 студентів заочної форми навчання. Особливістю організації є те, що навчання проводиться у вигляді трьох навчальних сесій по 16 днів кожна (всього 48 днів) з 1,5-2 місячними проміжками між сесіями для самостійного виконання навчальних завдань за місцем постійного проживання студентів.

На факультеті організовано наступні види супроводу:


  • педагогічний супровід, який забезпечується в період навчальних сесій співробітниками університету проводяться заняття зі студентами педагогом-методистом факультету, викладачами кафедр;

  • медичний супровід здійснюється лікарем-терапевтом університету шляхом активного щоденного спостереження за студентами, надання їм медичної допомоги. У необхідних випадках проводяться консультації і лікування фахівцями міської поліклініки м. Ялти;

  • психологічний супровід проводиться штатним психологом факультету, який здійснює комплексне обстеження кожного з студентів, складає його «психологічний портрет». За наслідками показників складається індивідуальна реабілітаційна програма. В процесі навчального року відбувається її корекція шляхом проведення індивідуальних і групових занять;

  • сомато-фізіологічний супровід проводиться реабілітологом з фізичного і психічного здоров'я університету спільно з лікарем-терапевтом цього ж підрозділу шляхом проведення різних процедур ЛФК, фізіотерапії і масажу;

  • культурно-естетичний супровід надається студентами-тьюторами шляхом бесід, переглядом тематичних відеоматеріалів, обговорення сюжетів телепрограм і новин.

На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 29.07.09 № 784 “Про затвердження Плану заходів щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення на 2009-2015 роки «Безбар'єрна Україна» Інститутом інноваційних технологій і змісту Міністерства освіти і науки України освіти спільно з Київським національним університетом будівництва і архітектури розроблено програму навчальної дисципліни «Формування безперешкодного середовища для життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями» для використання її в навчальному процесі з підготовки (перепідготовці) фахівців за напрямами "Архітектура" та "Будівництво".

Українська система освіти осіб з обмеженими фізичними можливостями потребує подальшого вдосконалення нормативно-правового, методичного і кадрового забезпечення.

Система підготовки та перепідготовки педагогічних працівників з урахуванням освітніх та реабілітаційних потреб людей з інвалідністю здійснюється також на базі Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 02.12.05 р. за № 691 «Про створення умов щодо забезпечення права на освіту осіб з інвалідністю» створена науково-методична лабораторія освіти та соціальної реабілітації. Підготовка та перепідготовка педагогічних працівників здійснюється за навчальними програмами для всіх нозологій (в тому числі запроваджені спеціальні навчальні програми з підготовки сурдоперекладачів).

Число педагогічних працівників для навчання інвалідів всіх нозологій, які проходять підготовку і перепідготовку щороку зростає (з 250 слухачів у 2007 році до 400 у 2008 і близько 500 осіб в 2009). Зокрема, підготовка та перепідготовка сурдоперекладачів зросла від 10 до 19 осіб відповідно, що є позитивною динамікою.

Підготовка та перепідготовка педагогічних працівників здійснюється за навчальними програмами для всіх нозологій (в тому числі запроваджені спеціальні навчальні програми з підготовки сурдоперекладачів). При лабораторії відкрилися консультаційно-діагностичні кабінети, робота яких дала можливість враховувати освітні та реабілітаційні потреби людей з інвалідністю.

Перспектива інклюзивного навчання

Інклюзивна освіта в Україні потребує свого вирішення на основі виваженого підходу як з боку державних органів влади, так і громадськості, оскільки інклюзивні процеси у навчанні дітей з порушеннями психофізичного розвитку у країнах пострадянського простору мають свою специфіку, розвиваються в умовах особливого соціокультурного статусу з урахуванням позитивів і досягнень диференційованого навчання.

Інтегрування дітей з порушеннями психофізичного розвитку в загальноосвітній простір України як один з напрямів гуманізації всієї системи освіти відповідає пріоритетам державної політики, що окреслені в Національній доктрині розвитку освіти в Україні у ХХІ столітті і полягають в: особистісній орієнтації освіти; створенні рівних можливостей для дітей та молоді у здобутті якісної освіти; забезпеченні варіативності здобуття базової або повної загальної середньої освіти відповідно до здібностей та індивідуальних можливостей.

В Україні реалізація інклюзивного підходу до навчання дітей з порушеннями психофізичного розвитку розглядається в контексті перспектив і можливостей подальшого розвитку системи спеціальної освіти.

Інтеграція - кінцева мета навчання: випускник з порушеннями психофізичного розвитку має інтегруватися у суспільстві як повноправний громадянин, готовий до самостійного життя і продуктивної діяльності, взаємодії людьми.

Інтегрування дітей з порушеннями психофізичного розвитку до загальноосвітніх закладів – це світовий процес, до якого долучені всі високорозвинені країни. В основі концепції інтегрування та інклюзивного навчання лежить дотримання принципу прав дитини на використання всіх можливостей, які пропонує суспільство.

Водночас – це закономірний етап розвитку системи спеціальної освіти, який пов’язаний з переосмисленням суспільством і державою ставлення до осіб з інвалідністю, з визначенням їхнього права на одержання рівних з іншими можливостей в різних галузях життя, в тому числі й освіті.

У реальному часі і просторі цей педагогічно керований процес набуває специфічних ознак і форм реалізації в окремих спільнотах, країнах і регіонах, маючи при цьому всезагальні гуманітарні витоки і спрямованість.

Варто зазначити, що інклюзивне навчання потребує створення сприятливої соціальної ситуації для розвитку дітей з психофізичними порушеннями і забезпечення їм рівних прав в одержанні освітніх послуг.

Інклюзивне навчання ґрунтується на системно-комплексному і особистісно зорієнтованому підходах, передбачає структурно-функціональну і соціальну спрямованість освітнього процесу. Інклюзивне навчання, що являє собою закономірний і логічний варіант трансформації інститутів загальної і спеціальної освіти, виступає одним із основних інститутів соціальної інтеграції. Реалізація технологій освітнього інтегрування дозволить подолати суперечність між рівними правами осіб з порушеннями психофізичного розвитку у виборі життєвого шляху, форми освіти, освітніх послуг та фактичною нерівністю можливостей різних соціальних груп населення.

Важлива роль у процесі соціального інтегрування дитини з порушеннями психофізичного розвитку належить сім’ї, яка в ідеалі виступає одним із основних факторів її «входження» в систему суспільних відносин. Особливості сім’ї, її активність у процесі розвитку і освіти дитини визначає її психофізичний і соціокультурний статус в майбутньому, рівень реабілітаційного і соціально-інтеграційного потенціалу, ступінь готовності до інтеграції в загальноосвітньому навчальному закладі. Сучасна сім’я дитини з порушеннями психофізичного розвитку поряд з традиційними функціями має виконувати і низку специфічних, у зв’язку з наявністю у дитини психічного та (або) фізичного порушення розвитку.

В цілому для розвитку практик соціальної й освітньої інтеграції дітей з порушеннями психофізичного розвитку важливою є трансформація державної соціальної політики в напрямі беззаперечного визнання їхніх прав і свобод, розвитку різнобічної підтримки і включення у суспільство. Необхідно проводити цілеспрямовану і систематичну роботу щодо подолання існуючого соціокультурного ігнорування потреб осіб з порушеннями психофізичного розвитку і негативного до них ставлення.

У зв’язку з цим можна окреслити кілька умов, які є визначальними в успішності інтеграційних процесів:


    • стала соціальна державна політика, зорієнтована на інтеграцію всіх без винятку членів суспільства;

    • реалізація практик ранньої інтервенції і проведення корекційно-розвивальних заходів;

    • соціальна підтримка і допомога сім’ям дітей з порушеннями психофізичного розвитку;

    • обмеження практики (по можливості) навчання дітей з порушеннями психофізичного розвитку в умовах сегрегації;

    • розроблення законодавчої бази інклюзивного навчання осіб з порушеннями психофізичного розвитку;

    • створення і розширення системи освітньої і професійно-трудової підготовки й інтеграції осіб з порушеннями розвитку в державні і недержавні структури;

    • формування толерантного ставлення до осіб з порушеннями психофізичного розвитку.

Толерантність безпосередньо пов’язана з рівнем поінформованості про розвиток таких осіб та специфіку їхньої життєдіяльності.

Реалізація ідеї інтеграції як однієї з провідних тенденцій сучасного етапу розвитку національної системи спеціальної освіти жодною мірою не означає згортання на сучасному етапі існуючої диференційованої системи спеціальної освіти. Ефективна інтеграція можлива лише в умовах постійного удосконалення систем загальної і спеціальної освіти. В цій галузі принципово важливою є продумана державна політика, яка не допускає крайнощів у вирішенні будь-яких питань.



  • Ефективність інклюзивного навчання суттєво підвищиться за умови своєчасної і кваліфікованої діагностики психофізичного розвитку дитини, а також при наданні консультативно-інформаційної підтримки педагогам і адміністрації загальноосвітнього закладу, в якому вона навчається, і її батькам.

  • Інклюзивне навчання дітей з порушеннями психофізичного розвитку має відбуватися за участю різних фахівців (дефектолог – асистент вчителя, психолог, медичний працівник, соціальний працівник, помічник вчителя та ін.).

  • В умовах освітньої інтеграції значущим є застосування мультидисциплінарного підходу при організації психолого-педагогічного супроводу учнів.

  • Інклюзивне навчання вимагає створення відповідної нормативно-правової бази, що закріплює правові засади здобуття освіти в різних формах особами з порушеннями психофізичного розвитку.

  • Необхідними є розроблення і подальше удосконалення спеціальних навчальних планів, програм, підручників і дидактичних засобів з урахуванням вимог особистісно-діяльнісного підходу в освіті дітей з порушеннями психофізичного розвитку.

  • Ефективне інклюзивне навчання можливе лише за умови спеціальної підготовки і перепідготовки педагогічних кадрів. Метою такої підготовки є оволодіння педагогами загальноосвітніх шкіл (дошкільних закладів) основними методами навчання і виховання дітей з порушеннями психофізичного розвитку.

  • Широке запровадження інклюзивного навчання дітей з порушеннями психофізичного розвитку має здійснюватися поступово, у міру підготовки кваліфікованих кадрів і зміни ставлення суспільства до дітей означеної категорії.

Безумовно, реалізація інклюзивного навчання вимагає узгоджених і невідкладних дій з боку Міністерства освіти і науки, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства праці і соціальної політики, Міністерства сім’ї, молоді та спорту України, місцевих громад та інших організацій і товариств.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   40


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал