Освіта осіб з інвалідністю в Україні Тематична національна доповідь Київ -2010 Тематичну національну доповідь «Освіта осіб з інвалідністю в Україні»



Сторінка13/40
Дата конвертації23.12.2016
Розмір7.18 Mb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   40



Організація навчально-реабілітаційного процесу, принципи навчання:
Основою набуття вищої освіти є державні освітні стандарти, обов'язкові для всіх студентів незалежно від стану їх здоров’я.
Тільки при такому підході до навчання людей з інвалідністю вони, як професіонали, надалі можуть бути конкурентоспроможними на ринку праці.

Інтегроване освітнє середовище ВНЗ передбачає спільне навчання студентів, які мають функціональні обмеження, з іншими студентами.


Така форма навчання визнає за людьми з інвалідністю рівні права на отримання освіти і потребує здійснення політики рівних можливостей.

Особливістю навчання студентів з інвалідністю в інтегрованому колективі є те, що сприймаючи їх як рівних, до них висувають такі ж вимоги з боку ВНЗ, як і до інших студентів. Але компенсувати функціональні обмеження, що впливають на якість навчання студентів з інвалідністю, і надати необхідну підтримку можна шляхом організації супроводу їх навчання.

Супровід навчання студентів з особливими потребами здійснюється за такими напрямами:


  • технічний,

  • педагогічний,

  • психологічний,

  • медико-реабілітаційний,

  • фізкультурно-спортивний,

  • соціальний,

  • професійна адаптація та реабілітація.


Навчання і виховання студентів з особливими потребами в університеті «Україна» базується на таких підходах та принципах:

  • забезпечення рівних вимог та рівного ставлення до всіх студентів, незважаючи на стан їхнього здоров‘я, матеріальне становище, національність та віросповідання;

  • забезпечення архітектурної безбар’єрності освітнього середовища;

  • забезпечення доступності усіх форм навчання та навчально-методичних матеріалів;

  • індивідуалізація та адаптація навчальних програм з урахуванням потреб і можливостей студентів з інвалідністю;

  • поєднання традиційних та інноваційних підходів до розвитку людини з особливими потребами;

  • створення сприятливих умов для соціалізації, самовизначення та самореалізації студентів.


Навчально-методичне забезпечення

У базовій структурі Університету «Україна» складання, оформлення і затвердження навчально-методичної документації для створення рівних можливостей здобуття вищої освіти здійснюється відповідно до Законодавства України, вимог державних стандартів освіти, нормативних вимог внутрішніх університетських стандартів.

У навчальному процесі викладачі використовують опорні конспекти лекцій, електронні версії посібників та підручників, адаптовані роздаткові матеріали, інтерактивні дошки, мультимедійні технології, схеми, таблиці для застосування приладу «Полілюкс», комп'ютерні голосові програми, що значно підвищує доступність освіти і якість знань студентів з особливими потребами та рівень їх підготовки. В усіх інститутах університету розроблені методичні рекомендації щодо написання курсових та випускних робіт та рекомендації, що містять питання до іспитів та заліків з урахуванням типу нозології для студентів, які відвідують заняття за індивідуальним графіком.

Важливе місце в організації навчального процесу для студентів з особливими потребами має самостійна робота, спрямована на засвоєння і оволодіння студентами навчального матеріалу у позааудиторний час. Самостійна робота студентів забезпечується технічними засобами, навчальною, довідниковою та методичною літературою, можуть надаватися також консультації викладачів. В Університеті «Україна» створений Центр самостійної роботи студентів з особливими потребами (Центр) для надання студентам з інвалідністю спеціалізованої технічної, інформаційної та консультаційної підтримки, зокрема:



  • навчання роботі на комп’ютері та офісній техніці;

  • надання студентам з вадами зору можливості роботи на обладнаних синтезаторами мови комп’ютеризованих робочих місцях (зокрема, юриста, перекладача, оператора ПК, фахівця з інформаційних технологій);

  • надання доступу до офісного та адаптивного технічного обладнання (комп‘ютера, сканера, принтера, копіювального апарату, музичного центру, Брайлівської друкарської машинки, спеціалізованого магнітофону тощо) для сканування, читання та обробки навчальної літератури, прослуховування аудіозаписів лекцій, виконання самостійних практичних завдань тощо;

  • надання можливості користування медіатекою (альтернативною бібліотекою аудіо-, тифло- та електронних навчальних матеріалів);

  • надання психологічної підтримки (консультацій психолога);

  • надання допомоги у подоланні труднощів, що виникають під час навчання;

  • надання інформації щодо технологій та технічних засобів навчання студентів з інвалідністю.

Відомо, що оволодіння сучасними комп’ютерними технологіями відкриває нові можливості для незрячих людей. З метою навчання таких студентів роботі на комп’ютері та офісній техніці у Центрі працюють курси комп’ютерної грамотності, навчання на яких проводиться за методикою реабілітаційної комп’ютерної школи «Вікно в світ» (м. Київ). На комп’ютерах встановлено програму мовного доступу для незрячих користувачів “Jaws”. Навчання студентів з вадами зору користуванню технічними засобами включає в себе теоретичні та практичні заняття, на яких студенти знайомляться з принципами роботи з відповідними пристроями, правилами їх використання, набувають практичних навичок самостійної роботи. План навчання передбачає:

  • 10 обов’язкових занять з вивчення основних операцій при роботі з комп’ютером (робота в групі);

  • додаткові заняття з оволодіння набору сліпим десятипальцевим способом (самостійна робота на клавіатурному тренажері);

  • оволодіння специфікою роботи на спеціалізованих комп’ютерних місцях (оператора ПК, юриста, перекладача);

  • отримання навичок роботи в Інтернеті;

  • навчання роботі з електронною бібліотекою.

В результаті опанування програми підготовки студенти з вадами зору мають можливість:

  • читати плоскодруковані тексти;

  • набирати та редагувати електронні тексти;

  • працювати з електронною бібліотекою;

  • використовувати матеріали з мережі Інтернет.

Для студентів, які опанували технічні засоби та офісну техніку і можуть працювати самостійно, створені комп’ютеризовані робочі місця оператора ПК, фахівця з інформаційних технологій (підключене до Інтернету), юриста (оснащене комп‘ютерною бібліотекою Юрист-Плюс), перекладача з іноземних мов (оснащене програмою Prompt та словником ABBYY Lingvo).

У Центрі обладнано робочі місця для студентів з вадами зору, слуху, опорно-рухового апарату, створено постійно поповнювану медіатеку.

Медіатека (альтернативна бібліотека) - зібрання навчальної та художньої літератури, підручників, посібників, конспектів лекцій, довідників, методичного та ілюстративного матеріалу, які представлені у формі, адаптованій до потреб студентів з особливими потребами.

Для поповнення медіатеки постійно ведеться робота з перетворення плоскодрукованих матеріалів у електронний вигляд шляхом їх сканування або комп’ютерного набору. Іншим способом поповнення медіатеки є аудіо- та відеозапис необхідних навчальних матеріалів. Для відтворення інформації використовується сучасний музичний центр та спеціальний 4-доріжковий магнітофон. Адаптована література може бути надана студентам у плоско- друкованому вигляді, на CD-дисках чи дискетах, на аудіо-носіях.

Враховуючи специфіку навчання студентів з особливими потребами, в Центрі відкрито адаптаційно-консультаційний пункт.

В Центрі самостійної роботи проводиться науково-дослідна робота з розробки системи технічного, психологічного та індивідуального супроводу навчання студентів з особливими потребами, впровадження в навчальний процес спеціальних технологій навчання, проводиться аналіз потреб таких студентів, труднощів їх навчання та соціалізації, організуються семінари-практикуми для викладачів інтегрованих груп.

У Полтавському інституті економіки та права створена електронна бібліотека з загальною кількістю посібників 7852 примірника.

У Тернопільському коледжі для роботи зі слабозорими студентами сформована і поповнюється медіатека аудіо літератури та електронних підручників для озвучування їх спеціалізованими програмами.

У Горлівському регіональному інституті проведені наступні заходи:



  • Ознайомлення студентів з особливостями навчання у вузі (сприйняття та конспектування лекційної інформації, підготовка до практичних, лабораторних та семінарських занять, організація самостійної роботи, форми контролю знань, складання заліків та іспитів).

  • Розроблення (з урахуванням особливостей сприйняття навчального матеріалу студентами різних нозологій), спеціального навчально-методичного забезпечення, опорних конспектів лекцій з виділенням основних інформаційно-значущих фрагментів тексту (опорних конспектів лекцій з 336 дисциплін), глосаріїв, методичних рекомендацій. 256 дисциплін, у яких є індивідуальні завдання та тести, придатні для слабозорих студентів. Більшість викладачів надає збірки методичних рекомендацій до виконання контрольних, курсових, практичних та дипломних робіт.

  • Використання спеціальних технологій та технічних засобів для репрезентацій навчального матеріалу в адаптованому до потреб студентів вигляді: вербальному, візуальному, звуковому, електронному.

  • Розроблення і впровадження адаптованих форм контролю знань.

  • Розроблення індивідуальних програм та індивідуальних графіків навчання.

  • Організація самостійної роботи студентів (автоматизовані робочі місця для самостійної роботи студентів з інвалідністю, користування електронною бібліотекою, засвоєння методів самостійного аналізу, структуризації, обробки та фіксації інформації).

  • Надання консультаційної допомоги для заповнення «прогалин» знань студентів з інвалідністю. Проведення з ними індивідуальних та групових додаткових занять.

  • Забезпечення наскрізності навчально-наукової роботи студентів: від рефератів, курсових робіт до дипломної роботи.

  • Розвиток пізнавальної та пошукової активності, інтелектуальної незалежності студентів з інвалідністю.

У Дубенській філії були проведені методичні семінари для викладачів в інтегрованих групах: «Соціальна підтримка студентів з особливими потребами», «Соціальний супровід навчання студентів з особливими потребами», «Особливості навчання інвалідів в інтегрованій групі: досягнення та проблеми».

У філії впроваджується і постійно вдосконалюється система супроводу студентів із особливими потребами в освітньому середовищі. Особлива увага виділяється розвитку мотивації до навчання, майбутньої професійної діяльності, здібностей, обдарованості. Усе це є важливими чинниками оптимізації навчально-виховного процесу, гарантією досягнення позитивного результату. Викладачами кафедр розроблені опорні конспекти лекцій в галузі знань «Економіка і підприємництво» (44), «Право» (30), « «Інформатика та обчислювальна техніка» (7).До послуг студентів з особливими потребами у філії є в наявності електронна бібліотека.

В Миколаївському міжрегіональному інституті розвитку людини видано ряд методичних матеріалів щодо організації супроводу студентів з особливими потребами: «Методичні рекомендації щодо адаптації процесу викладання навчальних дисциплін до потреб студентів-інвалідів», «Методичні рекомендації щодо психологічного супроводу навчання студентів-інвалідів», «Психологічний супровід студентів 1 курсу з особливими потребами», «Психологічний супровід студентів з особливими потребами під час навчання у ВНЗ». Викладачами к.т. н., доцентом Пилипенко С.М.., к.т.н., доцентом Ляшенко В.В. розроблені індивідуальні програми навчання студентів з особливими потребами. Ст. викладач Пєтухова О.В. розробила «Методичні вказівки з навчання студентів з особливими потребами англійської мови». Доцентом кафедри Посєдай Н.І. підготовлені рекомендації з фізичної реабілітації дітей-інвалідів при негативних ступенях сколіотичної хвороби.

Для студентів з особливими потребами створена повнотекстова база даних електронних підручників, які можуть бути використані в організації навчального процесу осіб з особливими потребами залежно від нозології.

Бібліотекою видано бібліографічний покажчик «Інвалідам – наші увагу, турботу, час».

В бібліотеці виділена картотека «Інноваційні методи навчання студентів з особливими потребами».

В інституті впроваджується система супроводу навчання, яка включає новітні освітні технології, спеціальні методи підтримки і адаптивні технічні засоби.

Всі студенти-інваліди забезпечені віддрукованими конспектами лекцій та методичними вказівками до практичної і самостійної роботи, електронними підручниками з більшості фахових предметів, що складає 80%.


Тенденції розвитку, удосконалення
Слід зазначити, що обираючи собі професію, студенти-інваліди в основному зосереджені на гуманітарних спеціальностях. Підвищеним попитом користуються також спеціальності економічного спрямування. Розвиток вищої освіти інвалідів у найближчі 3-4 роки, за нашими прогнозами, має бути за такими напрямами підготовки, як «Соціальна робота», «Філологія», «Правознавство», «Здоров’я людини».

У сучасних ринкових умовах багато людей з інвалідністю опинились у скрутному матеріальному становищі. Болючими питаннями для них є оплата навчання, забезпечення проживання та стипендія. Тому матеріальна підтримка малозабезпечених студентів є одним із найважливіших завдань соціального супроводу. Соціальний супровід здійснюється фахівцями з соціальної роботи.

Так, наприклад, з метою надання соціальної допомоги та підтримки студентам з особливими потребами Полтавський інститут тісно співпрацює з Полтавським обласним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів. Фонд спільно з інститутом здійснюють часткову або повну оплату за навчання студентів. В інституті працює студентська соціальна служба, одним із завдань якої є соціальний супровід студентів з особливими потребами. Студентська соціальна служба надає допомогу у вирішенні питань надання тимчасового житла для іногородніх студентів, працевлаштування на неповний робочий день у період навчання та працевлаштування після закінчення ВНЗ.

Соціально-педагогічна діяльність Дубенської філії Університету «Україна» спрямована на сприяння процесу адаптації та інтеграції студентів з обмеженими можливостями. Для цього складається індивідуальна програма соціального патронажу, створена «мережа підтримки» із залученням органів соціального захисту інвалідів, волонтерів студентської соціальної служби.

Медичний супровід кожного студента з інвалідністю розпочинається з перших днів навчання в університеті та забезпечується медико-реабітаційною частиною, що має в своїй структурі: 2 кабінети - лікарський та реабілітолога, а також кабінети медичної допомоги в інститутах та на факультетах. Їх роботу забезпечують лікар, фахівці-реабілітологи та медичні сестри високої кваліфікації.

Абітурієнти з особливими потребами звертаються до лікарського кабінету при вступі до університету. Тут вони проходять комплексну консультацію з приводу можливості навчання на обраній спеціальності, наявності протипоказань до навчання, та отримують дозвіл на навчання. На кожного студента з особливими потребами заводиться індивідуальна медична картка, що зберігається в кабінеті лікаря.

Кожен студент з інвалідністю звертається до лікаря за консультацією при виборі спортивної секції, розподілі групи з фізичного виховання, отримання рекомендацій щодо стану здоров’я перед фізкультурно-масовими заходами, отримання довідок після перенесених хвороб. Кабінети медичної допомоги працюють на базах факультетів та інститутів Університету. Головне їх завдання: надання першої невідкладної медичної допомоги, студентам та працівникам університету в разі звернення. Медичні сестри та лікар університету також забезпечують медичне супроводження спортивно-масових заходів, що проводить Університет.

Провідний фахівець з фізичної реабілітації забезпечує процес комплексної фізичної реабілітації студентів з особливими потребами від щорічних оглядів їхнього фізичного стану для визначення оптимальних фізичних навантажень до розробки та контролю виконання індивідуальних програм фізичної реабілітації. Крім того, реабілітолог надає рекомендації студентам спортивних груп (за зверненнями) з метою їхньої реабілітації після перенесених спортивних травм.

При університеті створено Центр танцювального спорту «Україна» під керівництвом фахівця-реабілітолога Михайла Савельєва, де проводяться заняття за такими напрямками : танці для людей з фізичними вадами (танцювальна терапія ), танці на візку, спортивні танці.

В Полтавському інституті економіки та права налагоджена робота щодо соціальної та медико-реабілітаційної допомоги студентам з інвалідністю. Виконання заходів, пов’язаних з медичним супроводом студентів з особливими потребами, покладається на медичний персонал інституту та викладачів кафедри фізичної реабілітації та фізичного виховання. Медична база та фаховий склад медичних працівників дозволяє надавати медичну допомогу студентам з порушеннями стану здоров’я при різних захворюваннях (гіперглікемічна кома, гіпоглікемічний криз, забій, ушкодження та травми різної етіології, запаморочення, кровотечі та ін.)

Медичний пункт інституту забезпечений необхідними медикаментами та інструментарієм для надання невідкладної медичної допомоги.

Враховуючи, що фізична культура і спорт є потужним джерелом відновлення стану здоров’я, корекції або компенсації вроджених та набутих вад розвитку, соціальної адаптації та інтеграції в суспільство в програмі освіти інвалідів важлива увага приділялась фізкультурно-реабілітаційному супроводу інтегрованого навчання та виховання студентів з особливими потребами. Як показав практичний досвід, вирішення цих завдань найкращим чином забезпечується завдяки співпраці з українським і регіональними центрами з фізичної культури і спорту інвалідів „Інваспорт”, реабілітаційно-спортивними школами інвалідів, що мають достатній досвід роботи у даній галузі. Комплексною системою супроводу передбачено залучення студентів із особливими потребами до систематичних занять фізичної культурою, відвідування факультативних занять і спортивних секцій з метою розкриття потенційних можливостей, розширення сфери життєдіяльності молоді з інвалідністю, підвищення розумової та фізичної працездатності, корекції та компенсації відхилень у розвитку, а також соціальної адаптації та інтеграції в суспільство. Викладачі кафедри фізичної реабілітації забезпечують планування, організацію та проведення навчально-тренувальної, реабілітаційно-оздоровчої та спортивно-масової роботи, що здійснювалась у межах реалізації системи реабілітаційно-спортивного супроводу навчання студентів з особливими потребами. Започаткована у 2001 році плідна співпраця кафедри фізичної реабілітації та Полтавського обласного центру з фізичної культури і спорту інвалідів „Інваспорт”, Полтавської обласної дитячо-юнацької реабілітаційно-спортивної школи інвалідів успішно продовжується й на даний час. В Житомирському економіко-гуманітарному інституті організацією соціальної та медико-реабілітаційної допомоги студентам з інвалідністю займаються наступні служби:

1 Служба психологічної підтримки, соціально-реабілітаційний центр;

2. Медична частина;

3. Реабілітаційний центр;

Робота центру соціальної реабілітації передбачає створення в освітньому середовищі атмосфери рівності та взаємодопомоги, виявлення і аналіз соціальних проблем студентства, налагодження зв’язків із органами соціального захисту інвалідів, подолання соціальної ізоляції студентів.

Студенти з особливими потребами направляються двічі на рік лікарем на оздоровлення у фізкультурно-реабілітаційний центр.

Фізкультурно-реабілітаційний центр складається із підрозділів ЛФК, фізіотерапії, масажу.

Центр працює в дві зміни, тому студенти з особливими потребами отримують реабілітаційні заходи зранку та у другій половині дня. Центр має 7 лікувальних кабінетів: кабінет ЛФК, тренажерний зал, кабінет масажу, кабінет низькочастотної терапії, кабінет високочастотної терапії, інгаляторій, кабінет лазеротерапії.

В кабінеті ЛФК проходять індивідуальні заняття з хворими по активній і пасивній розробці суглобів, процедури механотерапії, велотреніровки, процедури вібромасажу.

У Центрі реабілітації працюють 3 лікаря, 2 методисти ЛФК з вищою фізкультурною освітою, 2 інструктори ЛФК, 2 масажиста, 3 медсестри фізіотерапевтичного кабінету.

Всі студенти денної форми навчання розподілені по фізкультурним групам у відповідності до наявних рухових та психофізіологічних відхилень. Спецгрупа сформована з 10 чоловік, яким розроблений індивідуальний комплекс ЛФК, заняття в цій групі проводиться фахівцем-реабілітологом. Здійснюється медичний контроль з боку терапевта–реабілітолога з внесенням корективу у відповідності до толерантності фізичних навантажень.

У Луцькому інституті розвитку людини організація медичного супроводу навчання передбачає наступні етапи:


  • Медикодіагностичний етап;

  • Медичні консультації;

  • Медикореабілітаційний етап.

Медикодіагностичний етап включає обстеження всіх систем організму та їх реакцію на фізичні навантаження.

Медикореабілітаційний етап проводиться на базі реабілітаційного центру «Надія», створеного в інституті.

У Горлівському регіональному інституті медико-реабілітаційний супровід студентів з інвалідністю забезпечується працівниками кафедри фізичної реабілітації, консультаційну допомогу надають кандидати та доктори мед. наук, співробітники кафедри. Значна увага приділяється питанням фізичної реабілітації, соматичному та психологічному оздоровленню. З цією метою заключені договори між ГРІ Університету «Україна» та лікувально-діагностичним центром «Діанта» (м. Горлівка, просп. Леніна, 21), санаторієм профілакторієм ВАТ Концерн «Стірол», де студенти проходять курс поновлювального лікування, який містить масаж, ЛФК, фітотерапію, фізіотерапію. В комплексній реабілітації студентів з інвалідністю використовуються портативні апарати «Шубоши». Студенти з інвалідністю користуються спеціалізованими спортивними тренажерами та спортивним інвентарем ЦСССДМ «Мрія» при відділі сім’ї, дітей та молоді Горлівського міськвиконкому з яким заключний договір.

Медико-реабілітаційний супровід у Миколаївському міжрегіональному інституті розвитку людини спрямований на підтримку, збереження та відновлення фізичного здоров'я студентів. Його складовими є невідкладна медична допомога, консультативно-профілактична та реабілітаційно-відновлювальна підтримка. Здійснюється супровід персоналом медичного кабінету, фахівцями з фізичної реабілітації реабілітаційного центру.

Протягом місяця визначені дні профілактичного планового огляду студентів з особливими потребами. Один день на тиждень виділений для індивідуальної роботи зі студентами інвалідами.

Двічі на рік реалізуються програми безкоштовного оздоровлення студентів з особливими потребами на базі центру медичної реабілітації протягом 21 дня за програмами, що відповідають нозологіям студентів: серцево-судинні захворювання, загальнозміцнююча програма, реабілітація опорно-рухового апарату, імуннокорегуюча програма тощо.

У базові структурі Університету «Україна» м. Києва соціальний супровід навчання включає заходи, спрямовані на забезпечення соціалізації студентів з особливими потребами, зокрема їх соціально-побутової, соціально-культурної та соціально-трудової адаптації. Основною функцією цього блоку є подолання соціальної ізоляції інвалідів, сприяння збереженню і підвищенню їх соціального статусу, залучення до всіх сфер суспільного життя.

Щорічно в університеті організується фестиваль творчості студентів з інвалідністю «Сяйво надій», який є одним із основних заходів соціальної реабілітації. Щорічно здійснюється похід-сходження на Говерлу груп студентів-першокурсників, у складі яких є інваліди. Таке колективне сходження символізує для студентів, які прийшли до університету зі спеціалізованих навчальних закладів, перемогу над своєю ізольованістю, надихає студентів на навчання в інтегрованому колективі.

За ініціативи університету вже вшосте проводяться Всеукраїнські спортивні ігри студентів з інвалідністю, які Указом Президента України внесені до переліку спортивних заходів МОН України. Планується з наступного року надати іграм міжнародного статусу.

У Центрі розвитку кар‘єри студентів з інвалідністю створено базу даних резюме студентів, налагоджено зв‘язки з Фондом зайнятості та агенціями з працевлаштування, ведеться пошук кандидатур за зверненнями роботодавців. Щорічно проводиться моніторинг працевлаштування випускників з інвалідністю.

В Горлівському регіональному інституті створена певна система роботи із студентами з особливими потребами. Зроблено основні кроки, які мають забезпечити їм не тільки рівний доступ до отримання вищої освіти, але й повний розвиток їх людського потенціалу, відчуття гідності та самоповаги, посилення поваги до їх прав, основоположних, розвиток їх особистості, талантів і творчості, а також їх розумових та фізичних здібностей, надання можливості ефективної участі у житті суспільства.

Робота із студентами з інвалідністю проводиться всіма підрозділами та науково-педагогічними працівниками філії згідно «Комплексної програми забезпечення рівних можливостей для навчання студентів з інвалідністю в ГРІ.

В межах інституту передбачене позачергове обслуговування студентів з інвалідністю в бібліотеці, студентському кафе, комп’ютерних класах, забезпечена безбар’єрність освітнього середовища для студентів з вадам опорно-рухового апарату, які пересуваються на милицях чи візках.

У Миколаївському міжрегіональному інституті за кожним студентом-інвалідом закріплені студенти-волонтери, які забезпечують допомогу і пересування, доставці книг тощо; на кожній кафедрі за студентами закріплені викладачі-тьютори для підтримки їх у навчанні. Для роботи зі студентами з вадами слуху в інституті введено 3 ставки сурдоперекладачів, які забезпечують спілкування студентів не тільки в межах навчального закладу, а й для повсякденного спілкування та вирішення питань з посадовими особами.

У 2009 р. Тернопільський коледж Університету «Україна» ініціював перед Тернопільською обласною державною адміністрацією проведення Обласного конкурсу творчих робіт для молоді з обмеженими фізичними можливостями «Що потрібно людині для щастя?». У співпраці з трьома відділами ОДА, обласним відділенням фонду соціального захисту інвалідів, громадськими організаціями інвалідів конкурс був успішно проведений. Підсумки конкурсу широко висвітлені у місцевих засобах масової інформації (радіо, телебачення, газети).

У Горлівському регіональному інституті супровід організований відділом організаційно-масової та виховної роботи, викладачами та студентами старших курсів кафедри соціальної роботи та гуманітарних дисциплін. Кафедрою права організовано консультування студентів з інвалідністю з юридичних питань, яке проводиться викладачами та студентами Юридичної клініки, а також надається допомога у складанні та поданні офіційних документів. За ініціативою студентів з особливими потребами в структурі КОСС були створені клуб «Здоров’я», фанклуб ФК «Шахтар».

У базовій структурі університету «Україна» створена психологічна служба, основною метою якої є психологічний супровід студентів і абітурієнтів з особливими потребами, та викладачів, які працюють з ними на всіх етапах навчального процесу. Психологічна служба зосереджена на забезпеченні оптимальних соціально-психологічних умов для розвитку особистості студентів, сприяння вихованню відповідальної особистості, здатної до самоосвіти і саморозвитку, користування набутими знаннями, критично мислити, відповідально ставитися до життя та здоров'я.

Вирішення власних проблем разом із фахівцем є більш швидким та ефективним, ніж намагання подолати їх самотужки. Тому кожен студент або абітурієнт, який відчуває потребу в спілкуванні з психологом, завжди має таку змогу та розраховувати на щире емпатійне ставлення до себе і глибоке розуміння питань, що його бентежать.

Кожний окремий випадок є унікальним і потребує особливої уваги.

Психологічна підтримка студентам з інвалідністю в Університеті «Україна» надається комплексно і охоплює всі сфери їх життєдіяльності. Психологічний супровід являє собою такі заходи:



  • допомога абітурієнтам виявити психологічні схильності до певних професій і зробити усвідомлений вибір;

  • психологічну діагностику (комплексне тестування) студентів з інвалідністю з метою виявлення і вирішення проблем, що виникають в процесі їх інтеграції в освітнє середовище;

  • створення на основі отриманих даних індивідуальних карт студентів (психологічний портрет);

  • надання психологічних консультацій для вирішення психологічних проблем;

  • проведення групової роботи: психотерапевтичних тренінгів, семінарів, які сприяють вирішенню студентами психологічних проблем та набуття необхідних навичок для ефективної адаптації до умов навчання у ВНЗ;

  • виявлення складнощів взаємодії студентів з викладачами, методистами та іншими працівниками університету, проведення семінарів і тренінгів, спрямованих на поліпшення взаєморозуміння та налагодження співпраці;

  • виявлення конфліктних ситуацій, що виникають у студентських групах, та сприяння їх конструктивному вирішенню;

  • сприяння у подоланні студентами з функціональними обмеженнями негативного впливу хвороби на процес навчання та соціалізації.

Особлива увага психологів приділяється студентам перших курсів – їх адаптації до нової соціальної ситуації (навчання в інтегрованому ВНЗ).

Перед студентами перших курсів гостро постає проблема пристосування до нового, малознайомого середовища університету, де має пройти значний відрізок їхнього життєвого шляху. Для таких студентів проводять наступні тренінги:



  • формування життєвих цілей;

  • формування впевненості у собі;

  • розвиток комунікативності;

  • розвиток інтелектуальних здібностей;

  • подолання можливих під час навчання в інтегрованій групі;

Також важливою є тренінгові робота і для студентів випускних курсів, коли вони постають перед фактом виходу на ринок праці. Для студентів випускних курсів психологи університету проводять наступні тренінги для формування і розвитку ділових якостей фахівців у сучасних умовах ринкової економіки:

  • партнерського спілкування;

  • прийняття рішень;

  • переконуючого впливу;

  • подолання стресових ситуацій, що можуть виникати при відмові прийняття на роботу, втраті роботи.

Окрім адаптаційно-інтеграційних тренінгів, для студентів інвалідів, обов’язково проводять розвивальні тренінгові програми, спрямовані на їх особистісний та фізичний розвиток. На розвиток сензитивності – вміння відчувати, поважати і враховувати почуття, думки та дії іншої людини; подолання агресії та гніву; тілесно-зорієнтована терапія, арт-терапія.

Крім того, для студентів інвалідів впроваджується різноманітні мотиваційні програми заохочення до успішного навчання та соціальної активності.



В більшості ТВСП працюють психологи, проводиться профорієнтація та профвідбір, діагностика та корекція психологічного стану студентів, надаються консультації студентам та викладачам, проводяться тренінги зі спілкування , впевненості у собі, психологічного розвантаження.

Починаючи з 2000 року, Університет «Україна» спільно з МОН та Мінпраці України щорічно організовує Міжнародну науково-практичну конференцію «Актуальні проблеми навчання і виховання людей в інтегрованому освітньому середовищі», на якій обговорюються нагальні проблеми організації навчального процесу для людей з інвалідністю, проводиться обмін досвідом між українськими та зарубіжними фахівцями, формуються пропозиції щодо удосконалення українського законодавства. Університет спільно з Інститутом спеціальної педагогіки та Інститутом вищої освіти НАПН України видає фаховий науковий збірник «Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами». Щорічно в рамках конференції проводяться 2 Всеукраїнські конкурси студентських наукових робіт. Один – за тематикою конференції, в рамках якого оцінюються роботи з педагогіки, психології, фізичної реабілітації, соціальної роботи, застосування технічних засобів та комп‘ютерних технологій навчання студентів з особливими потребами. В рамках другого конкурсу оцінюються наукові роботи студентів з особливими потребами за напрямами їхніх наукових досліджень. В усіх підрозділах університету щорічно проводяться науково-методичні семінари та курси підвищення кваліфікації для викладачів інтегрованих груп, видаються методичні рекомендації для викладачів та співробітників щодо роботи зі студентами-інвалідами. В університеті постійно проводиться наукова робота з розробки та удосконалення системи супроводу навчання студентів з особливими потребами, з визначення соціально-психологічних особливостей студентів, соціологічні дослідження серед студентів з особливими потребами з метою визначення освітніх потреб і проблем в адаптації до навчально-виховного процесу та багато інших. Щорічно затверджуються наукові теми аспірантів та здобувачів, захищаються дисертації, присвячені методам та засобам навчання людей з інвалідністю на здобуття наукових ступенів. Тільки за останній рік захищено 2 докторські та 5 кандидатських дисертацій в рамках означеної тематики. У базовій структурі університету створено центр соціальної адаптації та реабілітації, до якого входять: практичні психологи (2 ставки), соціальний працівник (1 ставка), провідні фахівці(2 ставки), фахівці-сурдоперекладачі. Медико-реабілітаційний супровід інвалідів здійснює медична частина: лікар (1 ставка), медичні сестри (4 ставки) та 1 спортивно-реабілітаційні центри, де працюють 3 спеціально підготовлені викладачі для роботи зі студентами з інвалідністю, реабілітаційно-оздоровчий кабінет фахівець-реабілітолог (1 ставка). Наприклад, тільки в базовій структурі університету навчається 11 навчальних груп студентів з вадами слуху (на спеціальностях «Фізична реабілітація» , «Технологія пакування», «Облік і аудит», «Комп’ютерні системи», «Дизайн»). Для роботи з вказаними групами введено 11 ставок сурдоперекладачів, які забезпечують спілкування студентів не тільки в межах навчального закладу, а й для повсякденного спілкування та вирішення питань з посадовими особами. В усіх інститутах та підрозділах Університету «Україна» супровід студентів з особливими потребами забезпечується фахівцями з кожного напряму, окрім викладачів, зі студентами працюють лікарі, медичні сестри, психологи, спеціальні педагоги, соціальні працівники, сурдоперекладачі і реабілітологи.

Розділ ІV Інклюзивне навчання: перший досвід, проблеми, перспективи
Сучасною світовою тенденцією є прагнення до деінституалізації та забезпечення доступності усіх ресурсів суспільства для осіб з порушеннями психофізичного розвитку. Триває формування і впровадження нових культурних і освітніх норм – створення умов для активної участі у житті суспільства для усіх громадян, в тому числі людей з тими чи іншими порушеннями розвитку, що й фіксує міжнародне законодавство на рівні ООН.

У процесі демократизації українського суспільства неабиякого поширення набувають ідеї гуманізації освіти й пріоритети особистості.

Ринкова економіка і демократична система соціально-політичного розвитку України висувають нові вимоги до системи освіти, в тому числі і до освіти осіб з інвалідністю. Йдеться про забезпечення рівних можливостей для здобуття освіти і подальшої активної участі у житті суспільства всіх без винятку громадян.

Неприйнятною на сьогодні є освітня система, за якої учні пасивно одержують академічні знання і не вступають в активну взаємодію із соціумом. Проблема соціалізації осіб із інвалідністю в системі сучасної спеціальної освіти посідає особливе місце і викликає багато суперечок і нарікань.

В Україні за наявності досить розгалуженої та розвиненої системи спеціальної освіти значна частина дітей з порушеннями психофізичного розвитку не одержує спеціальної допомоги і не має змоги задовольнити свої особливі навчальні потреби. Побудована на тенденціях сегрегації дітей з порушеннями психофізичного розвитку система спеціальної освіти вже не спроможна сповна відповідати запитам суспільства.

Поряд з незаперечними позитивами варто виокремити суттєві недоліки сучасної системи спеціальної освіти:



  • її уніфікованість, що унеможливлює забезпечення освітніх потреб всіх учнів, що мають особливості психофізичного розвитку, утруднює впровадження різноваріативних навчальних програм та внесення необхідних змін до навчальних планів;

  • ізольованість дітей з психофізичними порушеннями в спеціальних школах-інтернатах, які є основними спеціальними освітніми закладами і які мають багато негативних соціальних наслідків, зокрема, відчуження сім’ї від виховного процесу; соціальна інфантильність учнів; обмеженість розвитку життєвих компетенцій тощо;

  • недостатня соціально-практична спрямованість навчального процесу, наслідками якої є низький рівень сформованості соціально-побутової компетентності учнів;

  • недостатня індивідуалізованість та особистісна зорієнтованість навчально-виховного процесу, наслідками якої є труднощі емоційного та особистісного розвитку учнів;

  • низька ефективність корекційно-розвивальних занять, що зумовлює низький рівень комунікативної компетентності, замкнутості, ізольованості;

  • відсутність ліцензійного психолого-педагогічного інструментарію для діагностики порушень, що утруднює правильне комплектування спеціальних закладів й організацію навчання;

  • недостатнє науково-методичне забезпечення освітнього процесу дітей з важкими патологіями, атиповими порушеннями, що потребують додаткових освітніх та корекційно-реабілітаційних послуг.

На сучасному етапі логіка розвитку освіти, в тому числі і спеціальної, не збігається з логікою розвитку суспільства, оскільки система спеціальної освіти переживає кризу, пов’язану з критичним переосмисленням її традиційних ціннісних основ, труднощами функціонування спеціальних навчальних закладів, відставанням спеціально-освітньої допомоги від зміни соціальних потреб.

Однією із форм навчання дітей із особливими потребами є нова, але визнана у багатьох країнах світу інклюзивна модель освіти, яка забезпечує безумовне право кожної дитини навчатися у загальноосвітньому закладі зі місцем проживання із забезпеченням усіх необхідних для цього умов.

З часу ратифікації Україною Конвенції ООН про права дитини дедалі більшого визнання та поширення набуває соціальна модель суспільного облаштування, пов’язана з додержанням прав людини. Розлади здоров’я розглядаються як соціальна проблема, а не як характеристика особистості, оскільки вона зумовлює непристосованістю оточення, і охоплює такі питання, як ставлення до людей з особливими потребами, виробничі норми, архітектурна безбар’єрність, транспорт. Для соціальної моделі суспільного облаштування найбільш прийнятою є інклюзія. Інклюзивна освіта – це система освітніх послуг, що ґрунтується на забезпеченні основного права дітей на освіту та права здобувати її за місцем проживання, що передбачає навчання дитини з особливими потребами в умовах загальноосвітнього закладу.

Розвиток і функціонування спеціальної системи освіти завжди обумовлювалось потребами. Проте таке бачення системи спеціальної освіти почало поступово змінюватися в більшості країн світу. Знання, досвід, обладнані приміщення є необхідним, проте сегрегація учнів наразі розглядається як неприйнятна і така, що порушує права дитини на освіту. Загальне бачення цього питання полягає в тому, що переважна більшість дітей з особливими потребами мають навчатися разом з однолітками в звичайних умовах. Результатом такого підходу вважається створення єдиної системи, яка охоплюватиме учнів різних категорій.



Інклюзивна школа - заклад освіти, який забезпечує інклюзивну освіту як систему освітніх послуг, зокрема адаптує навчальні програми та плани, фізичне середовище, методи та форми навчання, використовує існуючі в громаді ресурси, залучає батьків, співпрацює з фахівцями для надання спеціальних послуг відповідно до різних освітніх потреб дітей.

Не дивлячись на те, що інклюзивні школи забезпечують сприятливі умови для досягнення рівних можливостей і повної участі, для їх ефективної діяльності необхідні спільні зусилля не лише вчителів та персоналу школи, але й ровесників, батьків, членів родин.



Основний принцип інклюзивної школи полягає в тому, що:

  • всі діти мають навчатися разом у всіх випадках, коли це виявляється можливим, не зважаючи на певні труднощі чи відмінності, що існують між ними;

  • школи мають визнавати і враховувати різноманітні потреби своїх учнів шляхом узгодження різних видів і темпів навчання;




  • забезпечення якісної освіти для всіх шляхом розроблення відповідних навчальних планів, прийняття організаційних заходів, визначення стратегії викладання, використання ресурсів та партнерських зв'язків зі своїми громадами;

  • діти з особливими освітніми потребами мають отримувати будь-яку додаткову допомогу, яка може знадобитися їм для забезпечення успішності процесу навчання;

  • вони є найбільш ефективним засобом, який гарантує солідарність, співучасть, взаємоповагу, розуміння між дітьми з особливими потребами та їхніми ровесниками.

Інклюзивний підхід:

  • створення таких умов, за яких усі учні мають однаковий доступ до освіти, у тому числі діти з особливими освітніми потребами, які
    навчаються у загальноосвітніх школах;

  • водночас, усі учні мають можливість отримати досвід, знання, які
    сприяють подоланню упереджень й дискримінації та сприяють
    формуванню позитивного ставлення до тих, хто „відрізняється".

Ключовий принцип, який лежить в основі інклюзивного підходу, полягає в тому, що школи мають бути відкритими для всіх дітей, незалежно від їхніх фізичних, інтелектуальних, соціальних, емоційних, мовних чи інших особливостей. Школам необхідно знаходити шляхи, які б забезпечували успішне навчання всіх дітей, включаючи дітей, які мають фізичні чи розумові проблеми.

Концепція інклюзивної освіти відображає одну з головних демократичних ідей - всі діти є цінними й активними членами суспільства.


Переваги інклюзивної освіти

Навчання в інклюзивних освітніх закладах є корисним як для дітей з особливими освітніми потребами, так і для звичайних дітей, членів родин та суспільства в цілому. Як свідчать дослідження, в інклюзивних класах наголос робиться в першу чергу на розвиткові сильних якостей і талантів дітей, а не на їхніх проблемах. Взаємодія з іншими дітьми сприяє когнітивному, фізичному, мовному, соціальному та емоційному розвиткові дітей з особливими потребами. При цьому діти з типовим рівнем розвитку демонструють відповідні моделі поведінки дітям з особливими освітніми потребами і мотивують їх до розвитку та цілеспрямованого використання нових знань і вмінь. Взаємодія між «здоровими» дітьми і дітьми з особливими потребами в інклюзивних класах сприяє налагодженню між ними дружніх стосунків. Завдяки такій взаємодії діти вчаться природно сприймати і толерантно ставитися до людських відмінностей, вони стають більш чуйними, готовими до взаємодопомоги.

Інклюзивні підходи також корисні для сім'ї. В цьому випадку родини дітей з особливими освітніми потребами можуть отримувати підтримку з боку інших батьків, вони краще розуміють, у чому розвиток їхніх дітей є типовим й у чому атиповим, а також беруть активнішу участь у процесі навчання і виховання.

Вчителі інклюзивних класів глибше розуміють індивідуальні відмінності й особливості дітей, а також ефективніше співпрацюють з батьками та іншими фахівцями (спеціалістами з лікувальної фізкультури, дієтологами, логопедами, соціальними працівниками та ін.) Інклюзивна система освіти є також корисною із суспільної точки зору, оскільки завдяки спільному навчанню діти змалку вчаться розуміти і толерантно ставитися до людських відмінностей.


Виходячи із зазначеної концепції соціальної рівності та справедливості, учні з особливими освітніми потребами мають досягти таких самих навчальних результатів, як і їхні однолітки. Підхід, що базується на правах людини, має забезпечувати прогрес і, відповідно, оцінювання індивідуального прогресу упродовж засвоєння навчальної програми.

В основу інклюзивної освіти покладена ідеологія, яка виключає будь-яку


дискримінацію дітей, яка забезпечує однакове ставлення до всіх людей, але створює спеціальні умови для дітей з особливими потребами.

Інтегрування дітей з порушеннями психофізичного розвитку в загальноосвітній простір України як один з напрямів гуманізації всієї системи освіти відповідає пріоритетам державної політики.

На зміну «державноцентристській» освітній систем, в якій головна визначалася як становлення особистості за певними еталонами і підпорядкування власних інтересів державним з жорсткою регламентацією навчального процесу, має йти компетентнісно спрямована система освіти, в якій домінує орієнтація на інтереси дитини, на задоволення її потреб.

Важливою умовою формування цієї системи є: забезпечення можливості вибору освітньої установи та навчальної програми відповідно до індивідуальних особливостей дитини; здійснення стимулювання досягнень дітей у різних сферах діяльності; забезпечення соціально-педагогічного захисту дітей та ін.



Реорганізація й оновлення національної системи педагогічної освіти на основі принципів демократизації, гуманізації та модернізації, визнання права кожної дитини на одержання освіти, адекватної її пізнавальним можливостям і вимогам часу є дороговказом до пошуку оптимальних шляхів її реформування, соціалізації дітей з порушеннями психофізичного розвитку, їх інтеграції у суспільство. Такій реорганізації системи освіти в цілому має сприяти інклюзивна освіта.
Перший досвід інклюзивного навчання в Україні

В Україні все більшого поширення набуває спільна форма навчання та виховання дітей з особливими потребами та їх здоровими однолітками. Із 100 тисяч дітей із особливими потребами, які інтегровані у загальноосвітні школи, 45 % складають діти з інвалідністю. Це діти з проблемами розумового розвитку, сенсорними порушеннями (глухі, сліпі, зі зниженим зором, порушеннями опорно-рухового апарату).

Інклюзивне навчання повною мірою не є альтернативою спеціальній освіті, проте воно значно розширює її можливості. Школи з інклюзивним навчанням працюють у тісному зв’язку із спеціальними школами, використовуючи методи роботи з дітьми тієї чи іншої нозології, залучаючи до консультування спеціалістів з багаторічним досвідом роботи з такою категорією дітей. Стратегія реалізації державної політики щодо забезпечення права дітей із інвалідністю на якісну освіту означена у Плані дій Міністерства освіти і науки України щодо запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на 2009-2012 рр. Метою введення у дію Плану дій є реалізація державної політики щодо формування нової філософії ставлення до дітей з особливостями психофізичного розвитку, забезпечення їх конституційних прав і державних гарантій на здобуття якісної освіти, здійснення комплексної реабілітації таких дітей, набуття ними побутових та соціальних навичок, розвиток здібностей, втілення міжнародної практики щодо збільшення кількості загальноосвітніх закладів з інклюзивною освітою готових до надання освітніх послуг дітям з особливими освітніми потребами. Прийняття Плану дій сприятиме забезпеченню права дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, на інтеграцію в суспільство шляхом створення умов для безперешкодного доступу до якісної освіти, відповідно до їх задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб. Разом з тим це сприятиме організації психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими потребами, здійсненню системних психолого-педагогічних заходів, спрямованих на компенсацію втрачених функцій, формування психологічних новоутворень. Шляхи розвитку інклюзивної освіти в Україні: удосконалення законодавчої бази, створення умов для безперешкодного доступу до навчальних закладів, починаючи з дошкільних, збереження єдиного освітнього простору, приведення системи освітньої роботи у відповідність до потреб дитини, сім’ї, відповідна підготовка педагогічних кадрів до роботи з дітьми з особливостями психофізичного розвитку. З метою запровадження інтегрованого навчання з найбільшою для дітей-інвалідів користю Міністерством освіти і науки України здійснено науково-педагогічний експеримент "Соціальна адаптація та інтеграція в суспільство дітей з особливостями психофізичного розвитку шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах" (наказ Міністерства освіти і науки України від 10.08.2001 р. № 586). З урахуванням наявності соціально-педагогічних проблем, що потребують вирішення, напрацьованого досвіду з впровадження інклюзивного та інтегрованого навчання дітей з особливими освітніми потребами наказом Міністерства освіти і науки від 01.12.2008 р. № 1087 запроваджено наступний етап науково-педагогічного експерименту всеукраїнського рівня «Соціальна адаптація та інтеграція в суспільство дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, шляхом запровадження їх інклюзивного навчання». Експеримент розрахований на п’ять років і здійснюється за трьома етапами науково-дослідної роботи, спрямованими на розроблення та апробацію структурно-функціональної моделі інклюзивної освіти з урахуванням особливостей діяльності навчальних закладів різних типів для дітей дошкільного та шкільного віку в умовах міста та сільської місцевості.

Діаграма 24

Таблиця 25

Дані про дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади, які працюють в експериментальному режимі з впровадження інклюзивної моделі навчання


п/п



Область

Рівень проведення експерименту

Кількість дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку

всеукраїнський

регіональний

Локальний (місцевий)

глухих дітей

Із зниженим слухом

сліпих

із зниженим зором

із порушеннями опорно-рухового апарату

із тяжкими порушеннями мовлення

із затримкою психічного ророзвитку

розумово відсталих дітей

з них із синдромом Дауна

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14


1

Волинська (4)

-

-

4

-

4

-

66

76

1

4

1

1

2

Запорізька (7)

1

-

6

3

20

1

59

385

134

97

47

5

3

Київська (4)

4

-

-

-

1

-

41

30

125

39

11

2

4

м. Київ (7)

5

-

2

-

6

-

11

76

8

26

4

7

5

Луганська (2)

-

2

-

-

2

-

33

307

-

8

86

-

6

Донецька (1)

-

-

1

-

-

-

1

4

-

1

15

-

7

Львівська (6)

6

-

-

32

2

-

5

32

1

12

1

1

8

Крим (1)

1

-

-

1

2

-

9

8

-

15

1

-

9

Сумська (2)

-

1

1

-

-

-

-

4

-

-

8

-

10

Рівненська (4)

-

-

4

-

4

-

66

76

1

4

1

1

11

Полтавська (4)

4

-

-

-

-

-

-

5

30

12

6

1

Всього: (42)

19

3

20

36

41

1

291

1003

300

217

180

18


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   40


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал