Освіта осіб з інвалідністю в Україні Тематична національна доповідь Київ -2010 Тематичну національну доповідь «Освіта осіб з інвалідністю в Україні»



Сторінка11/40
Дата конвертації23.12.2016
Розмір7.18 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   40

Діаграма 19

Таблиця 20
Чисельність студентів-інвалідів на початок 2009/2010 навчального року за регіонами

Регіони

в.н.з. І-ІІ р.а.

в.н.з. III-IV р.а.

Україна

4169

12446

АР Крим

45

300

Вінницька

214

258

Волинська

109

231

Дніпропетровська

264

706

Донецька

340

1071

Житомирська

212

293

Закарпатська

53

196

Запорізька

84

376

Івано-Франківська

191

299

Київська

108

177

Кіровоградська

104

147

Луганська

138

561

Львівська

170

406

Миколаївська

77

290

Одеська

81

460

Полтавська

118

345

Рівненська

94

277

Сумська

55

255

Тернопільська

111

309

Харківська

520

1197

Херсонська

186

117

Хмельницька

327

321

Черкаська

167

352

Чернівецька

77

113

Чернігівська

88

171

м. Київ

225

3121

м. Севастополь

11

97

Приймаючи на навчання таких осіб, вищі навчальні заклади стикаються з багатьма організаційними, технічними, методичними, соціально-психолого-педагогічними та іншими проблемами. Серед них - створення матеріально-технічної бази; забезпечення аудиторій спеціалізованим навчально-методичним обладнанням; адаптація навчального процесу до потреб студентів з інвалідністю; організація соціальної підтримки; організація медико-реабілітаційної підтримки; адаптація викладачів до роботи у специфічних умовах; створення безбар'єрного середовища тощо. На жаль, в Україні відсутня і модель навчання студентів з особливими потребами, а діючі комплексні програми не спрямовані на їх особистісний, професійний і соціальний розвиток, на інтеграцію у соціум. Першопрохідцями в цьому напрямку роботи є колектив науковців Відкритого міжнародного університету розвитку людини „Україна", який розробив модель системи супроводу навчання студентів з інвалідністю у вищому навчальному закладі (із порушеннями зору, слуху та опорно-рухового апарату). Відповідно до фізичних особливостей студентів-інвалідів створені експериментальні методики викладання навчальних дисциплін. Передбачено спеціалізований технічний супровід навчання, який компенсує функціональні обмеження студентів і забезпечує принцип рівного доступу до якісної вищої освіти всім студентам, незалежно від виду і тяжкості захворювання. Поряд з технічним супроводом передбачено і інші його види, зокрема:

Медико-реабілітаційний супровід - комплекс заходів, спрямованих на підтримку, збереження й відновлення фізичного здоров'я студентів. Його складовими є невідкладна медична допомога, консультативно-профілактична й реабілітаційно-відновна допомога. Супровід здійснюється персоналом медичних кабінетів і медичних пунктів, фахівцями з фізичної реабілітації навчального закладу;

Педагогічний супровід навчання - передбачає комплекс заходів, спрямованих на оптимізацію викладання навчального матеріалу студентам з особливими потребами у максимально прийнятній для них формі. Цей блок цілковито залежить від підготовленості викладачів до роботи в інтегрованій групі, від їх педагогічної майстерності.

Психологічний супровід — комплекс заходів, спрямованих на закріплення, збереження психічного здоров'я; корекцію та профілактику відхилень особистісного розвитку різних категорій студентів. Супровід здійснюється фахівцями відділу адаптації й реабілітації за участю їх колег з кафедри психології університету та запрошених спеціалістів.

Соціальний супровід навчання забезпечує успішну соціально-педагогічну, соціально-побутову, соціально-культурну адаптацію молоді з особливими потребами. Основною функцією цього блоку є подолання соціальної ізоляції інвалідів, сприяння збереженню та підвищенню їхнього соціального статусу, залучення до всіх сфер соціального життя. Соціальний супровід в університеті здійснюється фахівцями виховної роботи і волонтерами соціальної служби.

Спортивно-реабілітаційний супровід базується на новому підході до викладання фізичного виховання студентам з особливими потребами, в якому передбачається не тільки поліпшення психофізичного стану студентів і підвищення їхньої інтелектуальної працездатності, посилення мотивації до самостійних занять фізичною культурою і до здорового способу життя, а й залучення студентів до активних занять окремими видами спорту, участі у змаганнях різного рівня, зокрема в параолімпійському русі.

Особливого значення у підготовці фахівців з числа інвалідів набуває професійна адаптація студентів з особливими потребами, яка здійснюється шляхом залучення їх до роботи у студентських навчально-науково-виробничих підрозділах, студентському науковому товаристві, гуртках, при проходженні виробничої практики, наданні таким студентам допомоги у працевлаштуванні. Цей супровід здійснюють кафедри, відділи наукових досліджень і підприємництва студентів, відділи практики та працевлаштування.



Соціалізація осіб з обмеженими можливостями у системі вищої освіти вимагає також облаштування їх місць навчання, зокрема незрячих, глухих, спинальників та ін. Окрім того, постає нагальне питання не лише навчати студентів, але й здійснювати соціальний патронаж, опіку, супровід. Спостерігається не властиве виконання обов'язків МОН щодо опіки студентів-інвалідів з перевищенням наданих законодавством повноважень. Так, бюджет формується і передаються на реалізацію структурним підрозділам Міністерства праці і соціальної політики, а на Міністерство освіти і науки України покладаються не властиві йому функції як у їх функціональному визначенні, так і правовому (соціальному) спрямуванні. Підставою для ствердження цього є листи, які надходять до МОН щодо сприяння у переведенні на навчання за кошти державного бюджету студентів-інвалідів.

Навчання людей з особливими потребами - завдання не з легких. Створення певних умов для навчання і для реабілітації цієї категорії громадян - потребує значних як фінансових, так і організаційних умінь. Скажімо, інтегроване навчання студентів з інвалідністю не обмежується лише їхньою присутністю в інтегрованих групах, оскільки інтеграція — це залучення, співжиття, співтворчість. Вона передбачає становлення та розвиток студентської спільноти в напрямі гармонізації її внутрішньо-групових зв'язків. Це потребує індивідуального підходу до студентів з інвалідністю, передбачення компенсаційних прогалин у знаннях, використання особливих способів роз'яснення змісту навчальних курсів, використання форм самоконтролю, навчального предмета, проведення індивідуальних і групових додаткових занять, надання студентам додаткового часу на закріплення нового матеріалу, розвиток пізнавальних інтересів, пошукової активності й інтелектуальної самостійності. В оплаті праці педагогічних та науково-педагогічних працівників дане навантаження не передбачено.



Вища освіта — не просто сфера, яка готує спеціалістів для народного господарства, її завдання полягають у збільшенні освітніх послуг студентам, котрі хочуть, можуть і отримують вищу освіту. Це важливо не лише для країни в цілому, але і для осіб з особливими потребами. Ми явно поступаємось у цьому плані багатьом зарубіжним країнам. Як позитивне, слід відзначити спроби окремих вищих навчальних закладів забезпечити успішне навчання осіб із незначними вадами слуху за новими спеціальностями у ВНЗ, зокрема: Донецький технікум промислової автоматики, Ужгородський коледж мистецтв, Запорізький електротехнічний технікум-коледж, Івано-Франківський коледж фізичного виховання, Київський технікум легкої промисловості, Київський художньо-промисловий технікум, Київське училище естрадно-циркового мистецтва, Технологічний коледж Українського державного університету ім. І. Франка, Херсонське медичне училище, Харківське медичне училище № 2, Дніпропетровський державний політехнікум та ін. Наведений перелік ВНЗ засвідчує, що для осіб з вадами слуху створено можливість одержувати різні спеціальності, навчаючись у спеціальних групах.

На особливу увагу заслуговує питання, що стосується вищої педагогічної освіти осіб із втратою слуху. Погляди на цю проблему неоднозначні, а в цілій низці випадків — дискусійні. Чи може бути глухий учитель у школі для глухих дітей? Сурдопедагогічна практика дає позитивну відповідь. Досвід показує, що нечуючі педагоги, які добре володіють словесною мовою і мовою жестів, користуються особливою повагою і любов'ю дітей із вадами слуху. У переважній більшості нечуючі вчителі працюють у спецшколах на посадах вчителя фізкультури, образотворчого мистецтва, трудового навчання та вихователя, а окремі – викладають загальноосвітні предмети.

У Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова на заочній формі навчання здійснено три випуски студентів із вадами слуху. Нині на стаціонарному відділенні навчаються окремі нечуючі студенти. У зв’язку з цим виникає необхідність у розробленні спеціальних навчальних планів для студентів даної категорії.

У 2009-2010 н.р. до вищих навчальних закладів ІV рівня акредитації МОЗ зараховано 331 особу з числа інвалідів дитинства та інвалідів І-ІІ груп (7,8% серед усіх зарахованих на місця державного замовлення), 2008 року – 296 (6,7%).

У вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів з числа дітей-інвалідів, постійно проводиться робота щодо покращення навчального процесу, а також щодо поліпшення умов проживання студентів. Як правило, для студентів з числа інвалідів виділяються кімнати, які мають певні зручності, щороку проводяться ремонтні роботи в гуртожитках, оновлюються меблі та наочне обладнання.

Так, наприклад, у Чернівецькому базовому медичному коледжі, Генічеському медичному училищі, Львівському базовому медичному коледжі імені Андрія Крупинського, Херсонському базовому медичному коледжі, Харківському медичному коледжі №2, які здійснюють підготовку 247 осіб – дітей з числа інвалідів по зору та слуху, в цьому році проведено євроремонти гуртожитків, придбані нові масажні столи, комп’ютери, кожному студенту спільно з громадськими організаціями вручено диктофони та посібники з масажу шрифтом Брайля.

Усі випускники вищих медичних та фармацевтичних навчальних закладів І- ІV рівнів акредитації з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей з обмеженими фізичними можливостями забезпечуються першим робочим місцем.

Відповідно до структури освіти в Україні своєрідною складовою безперервної освіти є аспірантура і докторантура. Особи з вадами слуху мають право на одержання в індивідуальному порядку наукових знань та здобуття наукових ступенів. І в цьому плані Україна не може похвалитися підготовкою фахівців вищої кваліфікації (відсутні статистичні дані про підготовку таких фахівців).

Серйозною проблемою є створення системи дистанційної локально-комп’ютерної мережі в зв’язку з навчанням студентів з вадами зору за формою екстернат. Прослідкувати ці статистичні дані також не вдається у зв’язку з відсутністю бази даних.

Що ж до показників студентів-інвалідів в розрізі ВНЗ регіонів, то в цьому напрямку роботи варто було б започаткувати не лише збір даних про цю категорію молоді, але й створити систему реабілітаційних установ, які б не дублювали функції медичних закладів, а були центрами соціальної опіки та супроводу. Скажімо, найбільше студентів з обмеженими можливостями навчається у вищих навчальних закладах м. Харкова, м. Києва, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Львівської, Вінницької, Херсонської, Хмельницької, Івано-Франківської, Черкаської, Луганської областей. Тут потребується не лише формування бази даних стосовно нозологій хвороб, але й вироблення державної стратегії щодо створення реабілітаційних центрів на базі вищих навчальних закладів з відповідним фінансуванням і розробкою системи навчально-освітніх та оздоровчо-профілактичних програм спільно з Міністерством охорони здоров’я. Такий підхід дав би можливість розмежувати природну від для народження інвалідність і набуту інвалідність внаслідок травм чи хронічних хвороб. А в міру цього визначитись і в системі адресної допомоги студентам-інвалідам через відповідно створену базу про них.

У системі правового захисту необхідно розробити із зацікавленими установами, організаціями дієвий механізм щодо працевлаштування студентів-випускників з обмеженими можливостями. До Законів України «Про соціальний захист інвалідів в Україні», «Про вищу освіту» внести зміни і доповнення, що стосується кримінальної відповідальності за порушення законодавства про працю у такому розрізі, як законодавче закріплення прав, гарантій, компенсацій; встановлення механізму їх реалізацій; правове забезпечення системи їх впровадження через опіку, супровід, захист. У формі статистичної звітності передбачити показники працевлаштування випускників навчальних закладів з числа інвалідів.

Аналіз цифрових показників щодо прийому на навчання до вищих навчальних закладів осіб з обмеженими можливостями протягом 2006/2009 років показав, що темпи зростання контингенту студентів з фізичними обмеженнями засвідчують, що проблеми соціального захисту і створення комфортних умов для їх навчання у сфері вищої освіти стають більш вагомими і вимагають посиленої уваги з боку держави. Це пов'язано також і з тим, що і надалі прогнозується зростання контингенту студентів у вищих навчальних закладах завдяки реалізації Указу Президента України "Про Національну програму професійної реабілітації та зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями, створення соціально-економічних, медичних, організаційних та правових умов для реалізації прав на освіту професійну орієнтацію та добровільну посильну працю".



Діаграма 21
Міністерством освіти і науки щорічно формується план прийому інвалідів на навчання до вузів. Так, відповідно до звернень товариств інвалідів міністерством було встановлено на 2009/2010 навчальний рік квоти прийому абітурієнтів з обмеженими фізичними можливостями на місця державного замовлення до 8 вищих навчальних закладів (І-ІІ рівнів акредитації - 4, III- IV рівнів акредитації - 4) за освітньо-кваліфікаційними рівнями:

молодшого спеціаліста - 90 місць;

бакалавра - 55 місць (у тому числі, 45 місць за денною формою навчання);

спеціаліста - 62 місця (у тому числі, 52 місця за денною формою навчання);

магістра - 1 місце.

У 2009 році прийом на навчання осіб з вадами слуху здійснено в таких


навчальних закладах:

  • Національний технічний університет України "Київський
    політехнічний інститут" (напрям підготовки - "Комп'ютерні науки" та "Інженерна механіка").

  • Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова
    (напрям підготовки - Педагогічна освіта, спеціальність "Дефектологія").

  • Київський національний університет технологій та дизайну (напрям
    підготовки - "Швейні вироби").

  • Національна металургійна академія України (напрям підготовки -
    "Комп'ютерні науки").

  • Київський коледж легкої промисловості (напрям підготовки - "Легка
    промисловість", спеціальність "Швейне виробництво").

  • Житомирський технологічний коледж (напрям підготовки -
    "Лісозаготівля та деревообробка", спеціальність "Технологія деревообробки").

  • Донецький технікум промислової автоматики (напрям підготовки -
    "Комп'ютерна інженерія", спеціальність "Обслуговування комп'ютерних та інтелектуальних систем та мереж").

  • Дніпропетровський коледж технологій та дизайну (напрям підготовки -
    "Обслуговування та ремонт обладнання підприємств текстильної та легкої промисловості" та "Швейне виробництво").

Обсяги прийому на навчання у 2009 році за державним замовленням за напрямом 6.010105 "Корекційна освіта" становили 455 осіб, у тому числі за денною формою навчання 300 осіб.

Варто відзначити, що підготовка фахівців за напрямом "Корекційна освіта" здійснюється в одинадцяти вищих навчальних закладах - Бердянський державний педагогічний університет, Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Кам'янець-Подільський державний університет, Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, Львівський національний університет імені Івана Франка, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського, Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, Слов'янський державний педагогічний університет, Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, Херсонський державний університет. Це чотири спеціальності - "Сурдопедагогіка", "Олігофренопедагогіка", "Тифлопедагогіка", "Логопедія".

Для забезпечення фахової підготовки інвалідів у вищих навчальних закладах, згідно з Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" та відповідно до Умов прийому до вищих навчальних закладів України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 18.09.2009 р. №873 передбачено ряд гарантій та пільг інвалідам у здобутті ними вищої освіти у навчальних закладах, а саме:


  • зарахування І-ІІ групи інвалідів та дітей-інвалідів віком до 18 років, яким не протипоказане навчання за обраною спеціальністю до вищих навчальних закладів здійснюється поза конкурсом при умові отримання ними позитивних оцінок;

  • за рекомендацією органів охорони здоров'я та соціального захисту населення приймальна комісія розглядає питання про можливість зарахування до вищих навчальних закладів понад державне замовлення за результатами співбесіди з правом навчання за місцем проживання інвалідів, які не спроможні відвідувати навчальний заклад, а також створює умови для проходження ними курсу навчання екстерном;

  • за інших рівних умов переважне право на зарахування до вищих навчальних закладів І-ІУ рівнів акредитації мають інваліди та діти з малозабезпечених сімей, у яких:

обидва батьки є інвалідами;

один з батьків - інвалід, а інший помер;

одинока матір з числа інвалідів;

батько - інвалід, який виховує дитину без матері.



  • відповідно до розділу 5 статті Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",
    здійснюється зарахування поза конкурсом до вищих навчальних закладів інвалідів, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

  • відповідно до Закону України "Про відпустки" розроблено індивідуальні програми навчання інвалідів у вищих навчальних закладах з урахуванням використання ними щорічних основних відпусток в період навчального року;

  • для працюючих інвалідів надано дозвіл на навчання за індивідуальними графіками, запроваджено присудження іменних, підвищених стипендій, надано право навчатися у провідних університетах світу;

  • під час навчання інвалідів у вищих навчальних закладах їм виплачується пенсія і стипендія у повному розмірі та додаткова матеріальна допомога.

Після закінчення навчального закладу інвалідам надається право вибору місця роботи з наявних варіантів або надається за їх бажанням вільне працевлаштування.

Нормативно-правові заходи щодо соціального захисту студентів-інвалідів віднесено до пріоритетних державних програм. Значна увага в них приділяється питанням соціальної інтеграції молоді з інвалідністю в систему вищої професійної освіти. Проте більшість студентів - інвалідів психологічно і соціально не готові до самостійної діяльності, професійної самореалізації, самостійного набуття знань. Тому актуальними на сьогодні стають питання пошуку шляхів оптимізації процесів формування психолого-педагогічних підходів до професійної підготовки цієї категорії студентів. Адже значній частині студентів - інвалідів притаманна слабка соціальна активність, недовірливість, замкнутість, незалежність, пасивність, нерішучість, підвищена тривожність, вразливість, емоційна нестійкість, низький рівень мотивації, самоактуалізації, підвищена втомлюваність, знижена працездатність.

Для вирішення цих проблем зорієнтовано науково-педагогічний експеримент "Системний підхід до організації інтегрованого навчання студентів з особливими освітніми потребами у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації", який започатковано наказом МОН від 27.06.2008 року №587, що затвердив програму експерименту та склад Координаційної ради для супроводу та узагальнення результатів експерименту. У програмі визначено, що метою дослідження є розроблення та експериментальна перевірка нормативів до реабілітаційних заходів засобами освіти, які є елементами технології впровадження комплексного супроводу навчання студентів особливими освітніми потребами. Для організації освітньо-виховного процесу створено спеціальну методичну інформаційно-телекомунікаційну бази. Вузи забезпечено літературою, адаптивними технічними засобами навчання та технічними засобам реабілітації. Діяльність Центру охоплює наступні напрями: - створення бази даних, професійної діагностики та професійної орієнтації інваліда; - складання комплексної програми професійної реабілітації студентів-інвалідів (з елементами духовної, соціокультурної, психологічної реабілітації; - професійне навчання; - скринінг процесу реабілітації; - після реабілітаційний супровід; - сприяння у працевлаштуванні та профадаптації до робочого місця
умовах ринкових взаємовідносин; - сприяння у подальшому підвищенні кваліфікації. У центрах професійної реабілітації інвалідів заходи з психологічної реабілітації інвалідів проводяться у три етапи: перший етап - психологічна діагностика (розробка індивідуального плану реабілітаційних заходів студента); другий етап психологічна корекція (психологічне консультування); третій етап - аналіз та оцінка результатів психологічної реабілітації.

Починаючи з 2008/2009 навчального року, Міністерством освіти і науки України запроваджено новий Перелік напрямів (спеціальностей) та їх поєднання з додатковими спеціальностями і спеціалізаціями для підготовки педагогічних працівників за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавра, спеціаліста, магістра, яким передбачено підготовка фахівців з присвоєнням додаткових кваліфікацій вчителя (логопеда, сурдопедагога, тифлопедагога, олігофренопедагога), спеціального психолога тощо. Підготовка фахівців для системи професійної реабілітації інвалідів в Україні здійснюється за напрямом „Здоров'я людини", спеціальностями "Фізичне виховання" та "Фізична реабілітація".

При формуванні та розміщенні державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою Міністерство освіти і науки приділяє увагу питанням цільового прийому інвалідів та інших категорій осіб, визначених відповідними рішеннями Президента, Уряду та державними програмами.

У 2006 році Міністерство освіти і науки уклало угоду з Українським товариством глухих, згідно з якою щорічно встановлюється квота прийому осіб з обмеженими фізичними можливостями до вищих навчальних закладів, серед яких: Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут", Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Київський національний університет технологій та дизайну, Національна металургійна академія України, Київський державний технікум легкої промисловості за напрямами підготовки: "Інженерна механіка", "Педагогічна освіта" (Дефектологія), "Бухгалтерський облік", "Економіка і підприємництво", "Легка промисловість". В зазначених вищих навчальних закладах комплектуються спеціальні навчальні групи. У 2009 році квота прийому осіб з обмеженими фізичними можливостями становила 208 осіб (у 2008 році — 129 осіб).



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   40


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал