Освіта осіб з інвалідністю в Україні Тематична національна доповідь Київ -2010 Тематичну національну доповідь «Освіта осіб з інвалідністю в Україні»



Сторінка10/40
Дата конвертації23.12.2016
Розмір7.18 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   40

Навчання інвалідів та дітей-інвалідів в реабілітаційних установах сфери управління Мінпраці

В системі Мінпраці функціонує розгалужена мережа реабілітаційних установ, з них 12 центрів професійної реабілітації інвалідів, 63 центри соціальної реабілітації дітей-інвалідів, 146 реабілітаційних відділень, що обслуговують дітей-інвалідів, і які функціонують при територіальних центрах соціального обслуговування, а також 6 реабілітаційних установ змішаного типу для інвалідів та дітей-інвалідів з розумовою відсталістю та 1 установа постійного та тимчасового перебування інвалідів з розумовою відсталістю.

Дані установи функціонують відповідно до типових положень, які зареєстровані в Міністерстві юстиції України.

В середньому в рік в зазначених установах проходять реабілітацію майже 20 тис. осіб з інвалідністю.

Завдяки реабілітаційним заходам, що здійснювалися у 2009 році, в центрах соціальної реабілітації дітей-інвалідів отримали реабілітаційні послуги 18,1 тис. дітей-інвалідів.

Такими установами проводяться заходи з професійної орієнтації дітей-інвалідів. При них створено 99 гуртків, класів, майстерень, в яких навчаються майже 2,5 тис. дітей.

В цьому процесі має місце наступність реабілітаційного процесу.


Завдяки набутим професійним навичкам в центрах соціальної реабілітації
дітей-інвалідів діти продовжують навчання в центрах професійної реабілітації
інвалідів та інших навчальних закладах.

Так, за 2009 рік інтегровано в загальноосвітній процес 85 випускників центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів.

Реабілітація інвалідів - це складна та багатоаспектна проблема,
у вирішенні якої однаковою мірою значущими є медичні, професійні та
соціальні складові. Але особливе місце у розв'язанні проблем інвалідів, їх
інтеграції до суспільства посідає професійна реабілітація.

Законодавство визначає професійну реабілітацію як систему заходів,


спрямованих на підготовку особи до професійної діяльності, відновлення чи
здобуття професійної працездатності шляхом адаптації, реадаптації, навчання,
перенавчання чи перекваліфікації з можливим подальшим працевлаштуванням та необхідним соціальним супроводженням з урахуванням особистих схильностей та побажань особи. Таким чином, професійна реабілітація є комплексним і досить складним процесом, кінцевою метою якого є ефективне працевлаштування інвалідів.

Щорічно в центрах професійної реабілітації інвалідів навчаються біля 1500 інвалідів за різноманітними робітничими професіями та спеціальностями (на даний час - 58), які є конкурентними на ринку праці (додаток 3).

При таких реабілітаційних установах діють 6 трудових майстерень для осіб з психічними захворюваннями та розумовою відсталістю, на яких працює 20 осіб.

З метою запровадження єдиного системного підходу до роботи реабілітаційних установ сфери управління Міністерства праці та соціальної політики наказом Мінпраці від 07.06.2007 № 288 створено Методичну раду з питань реабілітації інвалідів та дітей-інвалідів.

Методичною радою вивчаються основні напрямки, форми та методи науково-методичного та кадрового забезпечення реабілітаційних установ, опрацьовуються проблемні питання, що виникають під час роботи реабілітаційних установ, тощо. За період роботи Методичної ради було затверджено понад 70 методичних посібників та методичних рекомендацій щодо реабілітації інвалідів та дітей-інвалідів.
Професійне навчання інвалідів Державною службою зайнятості

Державна служба зайнятості відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» та «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», інших нормативних актів сприяє трудовій реабілітації та працевлаштуванню інвалідів на створені та пристосовані для них робочі місця на підприємствах з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії (МСЕК).

Для забезпечення надання соціальних послуг особам з обмеженими фізичними можливостями Державною службою зайнятості проводиться цілеспрямована робота щодо підвищення їх конкурентоспроможності на ринку праці шляхом професійної підготовки, перепідготовки та підвищенні кваліфікації.

У разі неможливості підібрати інваліду відповідну роботу, що відповідає його професійним навичкам, втрату здатності виконувати роботу за попередньою професією, або відсутність професії, Державна служба зайнятості пропонує інваліду професійне навчання відповідно до потреб ринку праці, з урахуванням його професійних знань, навичок, рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальної програми реабілітації з подальшим працевлаштуванням.

З кожним роком збільшується чисельність інвалідів, які за сприянням Державної служби зайнятості проходили професійне навчання з метою подальшого працевлаштування. Так, у 2006 році навчалося 186 осіб, у 2007 – 1038, у 2008 – 2692 особи, у 2009 – 1619 інвалідів.

Вибір напрямів щодо організації професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації інвалідів базується на вивченні поточної та перспективної потреби регіонів у кваліфікованих працівниках. Проводиться цілеспрямована робота щодо спрямування інвалідів на навчання за професіями, що дають можливість займатися надомною працею. Тому актуальності серед інвалідів набуває навчання народним промислам: «лозоплетіння», «вишивання у національних традиціях», «виробництво кераміки», «бляхарські роботи», «виготовлення сувенірів з шкіри, дерева, тканини» та інше.

З метою інтеграції людей з інвалідністю на ринку праці, їх максимального охоплення професійним навчанням, Державною службою зайнятості здійснюється постійний обмін інформацією з Фондом соціального захисту інвалідів і управлінням праці та соціального захисту населення щодо кількості вакансій, зорієнтованого переліку професій з яких планується професійне навчання безробітних у відповідності до потреб роботодавців у кадрах.

Фінансове забезпечення навчання інвалідів

Фондом соціального захисту інвалідів

З метою реалізації державної політики у сфері соціального захисту інвалідів Фонд соціального захисту інвалідів здійснює заходи щодо фінансування витрат на професійне навчання інвалідів.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та «Порядку використання суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, що надійшли до державного бюджету», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70, кошти адміністративно-господарських санкцій, які надходять до доходної частини спеціального фонду Державного бюджету України і мають цільове призначення, використовуються Фондом соціального захисту інвалідів на створення робочих місць для працевлаштування інвалідів і на здійснення заходів щодо їх соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної та професійної реабілітації.

Одними із напрямків використання коштів адміністративно-господарських санкцій є:



  • фінансування витрат на професійне навчання (професійну підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку) інвалідів, які зареєстровані в установленому порядку в державній службі зайнятості як безробітні та відповідно до законодавства не мають права на допомогу по безробіттю, у професійно-технічних, вищих (І-ІV рівня акредитації) та інших навчальних закладах, центрах професійної реабілітації інвалідів для здобуття професії за направленням державної служби зайнятості ( з урахуванням бажання інвалідів та середньої вартості навчання у регіонах за отримання відповідної освіти);

  • професійне навчання молоді з числа інвалідів після закінчення спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), загальноосвітніх санаторних шкіл (шкіл-інтернатів), загальноосвітніх навчальних закладів на спеціалізованих робочих місцях на підприємствах, організаціях громадських організацій інвалідів за наявності в них ліцензії на надання освітніх послуг, крім випадків, передбачених законодавством;

  • надання фінансової допомоги на безповоротній основі інвалідам-шляхом оплати вартості їх навчання та перекваліфікації у професійно-технічних, вищих (І-ІV рівня акредитації) та інших навчальних закладах, центрах професійної реабілітації інвалідів для здобуття професії.

За фінансового сприяння Фонду у вищих, професійно-технічних навчальних закладах, на курсах перекваліфікації щороку навчаються майже 2 тисячі осіб із обмеженими можливостями. У 2009 році у різних навчальних закладах проходили навчання 2174 особи з інвалідністю, що на 172 особи більше, ніж у 2008 році.

Щороку збільшується відрахування цільових коштів державного бюджету на навчання осіб з інвалідністю. Разом з тим, має місце збільшення самої вартості навчання. У 2009 році на навчання інвалідів було виділено 7250,4 тис. грн., що на 22,7 % більше, ніж у 2008 році.

У 2009 році Фондом оплачено навчання у вищих навчальних закладах 1776 студентам-інвалідам, що на 328 осіб більше, ніж у 2008 році.

Міжнародне співробітництво у сфері професійної реабілітації інвалідів

В рамках Протоколу намірів про співробітництво між Міністерством праці та соціальної політики України і Федеральним Міністерством соціального забезпечення та захисту прав споживачів Республіки Австрія у сфері соціальної політики на 2007-2010 роки Українською стороною вивчено Австрійський досвід у сфері професійної реабілітації інвалідів та роботи соціально-економічних (інтегрованих) підприємств, на яких працюють особи з інвалідністю.

Основним завданням роботи таких підприємств є працевлаштування інвалідів як на транзитних робочих місцях, так і на постійних. Інваліди, які працевлаштовані на транзитні робочі місця, працюють на підставі укладених строкових (тимчасових) трудових договорів.

Така модель працевлаштування інвалідів на зазначених підприємствах дала позитивний результат як для роботодавців, які прийняли на роботу кваліфікованих (досвідчених) фахівців (спеціалістів) з числа осіб з інвалідністю, так і для самих інвалідів, які, маючи відповідний досвід роботи, впевнено відчувають себе на відкритому ринку праці.

На сьогоднішній день впроваджено роботу 37 інтегрованих філій, де створено 287 робочих місць для інвалідів, з них 69 – транзитних (додаток 4).

Інноваційні підходи до розвитку професійної освіти осіб з інвалідністю

у м. Києві

Професійна підготовка осіб з обмеженими можливостями проводиться у 19 професійно-технічних навчальних закладах міста Києва. Загальна кількість учнів цієї категорії в поточному році – 397. З метою кращого пристосування умов навчання до можливостей дітей з фізичними і розумовими обмеженнями в 2004 році при Київському вищому професійному училищі технологій та дизайну виробів із шкіри було створено «Центр соціально-психологічної адаптації професійної підготовки і перепідготовки молоді з обмеженими можливостями». До 2008 року в навчальному закладі здійснювалася підготовка за професіями взуттєвої галузі. В 2008-2009 навчальному році перелік професій для учнів цього Центру було розширено і розпочато підготовку за професією «Кухар», що збільшило можливості для вибору подальшого робітничого шляху. В 2009-2010 навчальному році в цьому підрозділі училища навчається 170 дітей з обмеженими можливостями, що на 25% перевищує розрахункові техніко-економічні показники Всеукраїнського центру професійної реабілітації інвалідів Міністерства праці та соціальної політики України, який розташований у м. Лютежі. При цьому навчальному закладі діє Всеукраїнський експериментальний педагогічний майданчик із проблеми «Організаційно-педагогічні умови соціальної адаптації і реабілітації молоді з обмеженими можливостями у професійно-технічному навчальному закладі». Серед учнів з обмеженими можливостями 302 (або 76,1%) – кияни. В 2008-2009 навчальному році із загального числа учнів з обмеженими можливостями 297 (або 78,6%) теж становили кияни, в тому числі 256 учнів вступили до професійно-технічних навчальних закладів після закінчення шкіл-інтернатів м. Києва. У поточному році, в зв’язку з невеликою кількістю випускників інтернатних установ, при чисельному зростанні прийому учнів з обмеженнями у порівнянні з минулим роком спостерігалося зменшення вступників із цих закладів на 4% (всього 224 учні). За даними від Головного управління освіти і науки виконавчого органу Київради (КМДА) про подальше зменшення контингенту інтернатних закладів можна зробити висновок, що буде мати місце тенденція збільшення питомої ваги вступників з інвалідністю із загальноосвітніх закладів.



У м. Києві спостерігається збільшення первинної інвалідності населення працездатного віку і погіршення стану здоров’я молодих людей у зв’язку з екологічним забрудненням місцевості та повітря, нераціональною структурою харчування, а також завдяки поширенню шкідливих звичок і малорухливого способу життя. Це вимагатиме у перспективі створення і удосконалення матеріально-технічної бази ПТНЗ для професійної підготовки осіб з обмеженими можливостями різних нозологій, у тому числі для інвалідів, які пересуваються на У м. Києві професійна підготовка учнів з обмеженими можливостями здійснюється за 55 робітничими професіями. Учні цієї категорії здобувають робітничі професії за наступними галузевими напрямками: взуттєве виробництво - 135, громадське харчування - 45, автосервіс - 7, радіоелектроніка - 8, поліграфія – 4, будівництво – 80, ювелірне виробництво – 4, сфера побуту – 9, залізничний транспорт – 1, швейна промисловість - 30, торгівля – 3, флористика – 13, туризм – 7, зв’язок – 10, металообробка – 4, адміністративна робота - 37. Стосовно відповідності професій, за якими відбувається підготовка осіб з обмеженими можливостями здоров’я в ПТНЗ м. Києва, сучасним потребам регіонального ринку праці, то за гостродефіцитними і дефіцитними професіями в поточному році навчаються 126 учнів або майже третина від загальної чисельності учнів цієї категорії. Крім цього, у зв’язку зі створенням найближчими роками інфраструктури сервісу для забезпечення проведення в столиці фіналу чемпіонату з футболу “Євро-2012” актуальними на ринку праці стануть професії, за якими навчаються ще 62 учні з обмеженнями здоров’я і, таким чином, на майже половину із загального контингенту учнів цієї категорії буде попит на місцевому ринку праці. З метою пристосування умов навчання до психофізичних можливостей учнів з обмеженнями здоров’я у своїй практиці повинні користуватися нормативно-правовими документами держави і Міністерства освіти і науки України, а саме :

  • наповнюваність груп, сформованих із дітей-інвалідів, обмежується у відповідності до наказу Міністерства освіти і науки України № 128 від 20.02.2002 р. ;

  • тривалість уроків у групах, сформованих із дітей-інвалідів, обмежується у відповідності до наказу Міністерства освіти України № 136 від 13.05.93 р.

Такі заходи сприяють реабілітаційному процесу дітей цієї категорії.

Як приклад, створення спеціалізованої навчально-матеріальної бази для навчання інвалідів в інтегрованих групах можна навести Київське вище професійне училище швейного та перукарського мистецтва. В інтегрованих групах училища за професією «Кравець; закрійник» навчаються діти з вадами слуху. Для цих дітей з фахових дисциплін створено роздатковий матеріал у яскравих кольорах з детальною послідовністю виконання робіт, а також у навчальну майстерню закуплені швейні та краєобметувальні машини “ZINGER”, парогенератори. В більшості профтехучилищах міста при складанні навчальних програм професійної підготовки для інтегрованих груп не зводять ці програми до нижчого рівня знань, не адаптують їх до індивідуальних можливостей окремих учнів, а лише в навчальному процесі майстри виробничого навчання і викладачі приділяють дітям-інвалідам підвищену увагу. Важливим завданням педагогів є виховання в учнів з обмеженими можливостями навичок працювати в звичайному учнівському або трудовому колективі. Це спонукає дітей з обмеженнями здоров’я засвоювати професію майже в тому обсязі, що і решта учнів інтегрованої групи. Такий шлях створює передумову для покращення перспективи працевлаштування після закінчення професійно-технічних училищ. Більшою мірою враховуються психофізичні можливості дітей з фізичними і розумовими вадами при навчанні в спеціалізованих групах. Так, у Вищому професійному училищі № 26 м. Києва для груп дітей з вадами слуху за професіями «Столяр-паркетник», «Штукатур; лицювальник-плиточник», зважаючи на рівень можливостей дітей-інвалідів засвоювати навчальний матеріал, збільшили термін навчання до 2 років за рахунок збільшення кількості годин на професійне навчання, професійно-теоретичний і загальнотехнічний цикли. Навчально-матеріальна база для цих професій щороку вдосконалюється для надання можливостей учням з інвалідністю вивчати інноваційні технології в будівництві. Інший підхід здійснюється у Київському вищому професійному училищі сервісу і дизайну для учнів з вадами слуху за професією «Оператор комп’ютерного набору» та в Київському вищому професійному училищі швейного та перукарського мистецтва для учнів з вадами психофізичного розвитку за професією «Вишивальниця; кравець». Тут розроблені пристосовані окремі навчальні плани і програми в межах 20% допустимих змін. Навчально-практичним центром «Академія Валмі» надана методична допомога Навчально-науковому центру професійно-технічної освіти Національної Академії педагогічних наук України в забезпеченні сучасним діагностичним обладнанням автомобіля, коли за допомогою комп’ютерної та іншої оргтехніки імітуються умови близькі до реальних практичних ситуацій, визначаються несправності та дії з їх усунення. «Центр професійної майстерності «BOSCH» та Вище професійне училище №25 м. Києва продовжують спільну роботу по ознайомленню учнів і майстрів виробничого навчання будівельних професій з новітнім професійним електроінструментом фірми «BOSCH». З метою використання педагогами професійно-технічних навчальних закладів міста сучасних комп’ютерних технологій у навчально-виробничому процесі продовжується поширення освітньої програми «Intel@ Навчання для майбутнього». З них серед професійно-технічних навчальних закладів, де навчаються діти з обмеженими можливостями, найбільш активно використовують такі прогресивні методики у Вищому професійному училищі № 25 м. Києва (3 професії) та Державному професійно-технічному навчальному закладі «Міжрегіональний центр ювелірного мистецтва м. Києва» (8 професій). Адаптація викладачів до навчання в інтегрованих групах в основному відбувалась у початкові роки впровадження професійної підготовки осіб з обмеженими можливостями. На даний час у професійно-технічних навчальних закладах м. Києва педагогічними працівниками навчальних закладів вже накопичений досвід щодо роботи з таким контингентом. Обмін досвідом відбувається під час засідань методичних комісій професійно-технічних навчальних закладів, міських методичних секцій педпрацівників, а також на загальноміському заході «Ярмарок педагогічних ідей», який щорічно проводиться столичною професійно-технічною освітою у Київському міському будинку учителя.

Організація професійної орієнтації інвалідів

Профорієнтаційна робота є одним з основних напрямків роботи професійно-технічних навчальних закладів, тому адміністрації закладів, педагогічні працівники, батьківські комітети, учнівське самоврядування докладають багато зусиль аби вдосконалювати форми цієї роботи задля забезпечення достатнього прийому учнів на навчання.

В цій роботі закладами використовуються можливості засобів масової інформації (радіо, телебачення, преси).

Традиційно в навчальних закладах професійно-технічної освіти відбуваються «Дні відкритих дверей», де громадяни можуть безпосередньо ознайомлюватися з умовами навчання у конкретному закладі. Крім цього, проводяться заходи з презентації професійно-технічних навчальних закладів, де педагогічні колективи представляють свої здобутки, а також традиційно щорічно відбуваються «відкриті захисти творчих кваліфікаційних робіт учнів» за масовими професіями, на яких є попит, куди запрошуються усі бажаючі громадяни. В проведенні профорієнтаційної роботи педагогічні працівники професійно-технічних навчальних закладів співпрацюють із школами-інтернатами та громадськими організаціями інвалідів. Працівники професійно-технічних навчальних закладів беруть участь у заходах, які проводяться в інтернатах. Адміністрації професійно-технічних навчальних закладів організовують дні відкритих дверей для випускників шкіл-інтернатів, спільні спортивні змагання. Учасники художньої самодіяльності закладів професійно-технічної освіти організовують виступи в школах-інтернатах.

Педагогічний колектив Вищого професійного училища №25 м. Києва проводить широку профорієнтаційну роботу в школі-інтернаті №26 м. Києва для дітей з вадами розумового розвитку. Результатом проведеної роботи стало відкриття вперше в даному закладі профтехосвіти групи за спеціальністю «Штукатур; лицювальник-плиточник; маляр» з учнів інтернату. Педагогічним колективом Вищого професійного училища №26 м. Києва здійснюється значна профорієнтаційна робота в школах-інтернатах №№ 6, 9, 18 для дітей з вадами слуху, яка відбувається і в формах днів відкритих дверей, і шляхом бесід з учнями та їх батьками, показу відеофільму про училище.

Особливо плідними є давні зв’язки професійно-технічних навчальних закладів з Українським товариством глухих. Про дієвість такої співпраці свідчить той факт, що 49 з 64 (або 76,6 %) учнів з вадами слуху у Вищому професійному училищі № 26 м. Києва залучені до навчання за допомогою УТОГ з інших регіонів України.

З метою підвищення соціального захисту учнівської молоді з числа тих, що потребують фізичної та розумової корекції, в професійно-технічних навчальних закладах розширюється підготовка кваліфікованих робітників з урахуванням їх інтересів, медичних протипоказань до обраної професії та забезпечується першочергове працевлаштування цих категорій випускників.

3.5 Вища освіта

На сучасному етапі в Україні відбувається реформування вищої освіти, що пов’язано з її входженням до єдиного освітнього європейського простору, дотриманням вимог Болонського процесу. Зокрема, актуалізується питання забезпечення рівного доступу до якісної вищої освіти громадянам України, в тому числі громадянам з особливими потребами.

Термін «студент/учень з особливими потребами», який відповідає міжнародному терміну «student with special needs», використовується для позначення студентів з порушеннями психофізичного розвитку, в тому числі студентів з інвалідністю; акцентує увагу на необхідності забезпечення додаткової підтримки у навчанні осіб цієї категорії.

Законодавство України передбачає забезпечення особам з особливими потребами доступності та безоплатності здобуття вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі. Існує система пільг при вступі до вузу для абітурієнтів з інвалідністю.

Аналіз стану проблеми освіти осіб з особливими потребами в Україні дозволяє говорити про тенденцію до збільшення кількості осіб цієї категорії, які прагнуть здобути вищу освіту.

Здобуття вищої освіти – важлива умова інтеграції молоді з особливими потребами в суспільство. Тут можна говорити щонайменше про два аспекти. По-перше, здобуття вищої освіти тією чи іншою мірою гарантує особам цієї категорії конкурентоспроможність на ринку праці. Дослідження ринку праці показали, що на сьогодні серед людей з інвалідністю випускники вищих навчальних закладів мають на 80% більше шансів знайти роботу, ніж люди без вищої освіти. По-друге, для переважної більшості студентів з особливими потребами (які здобули середню освіту у спеціальних школах) вступ до вищого навчального закладу і початок навчання є першим дієвим кроком у напрямі соціальної інтеграції.

У контексті проблеми необхідно враховувати, що вимоги до змісту, обсягу та рівня освітньої і фахової підготовки в Україні встановлюються Державним стандартом освіти і є обов’язковими для всіх студентів, в тому числі студентів з особливими потребами. Лише за такої умови випускники цієї категорії стають кваліфікованими фахівцями.

Водночас, студент з інвалідністю має спеціальні освітні потреби, зумовлені певними порушеннями психофізичного розвитку (сучасний термін «студент з особливими потребами» на відміну від терміну «студент-інвалід» акцентує увагу на цьому аспекті). Навчання студентів з особливими потребами передбачає організацію спеціального супроводу, що і є практичним втіленням декларованих вимог щодо рівного доступу до вищої освіти.

Сьогодні в Україні навчання студентів з особливими потребами здійснюється за такими формами:


  • організація у вищих навчальних закладах окремих (спеціальних) академічних груп для студентів з особливими потребами за нозологіями (наприклад, для студентів з порушеннями слуху);

  • навчання студентів з особливими потребами спільно зі студентами з типовим розвитком у, так званих, інтегрованих групах без спеціальної підтримки;

  • навчання студентів з особливими потребами в єдиному потоці студентів із спеціальним супроводом (студенти отримують допомогу з боку спеціально створеного підрозділу у структурі вищого навчального закладу). Така форма навчання є інклюзивною (що передбачає створення додаткових умов); на сучасному етапі кількість прикладів організації інклюзивного навчання у ВНЗ є обмеженою (Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»);

  • дистанційна форма навчання та екстернат.

Не зважаючи на актуальність сьогодні інклюзивної моделі освіти, доцільним є розвиток різних форм здобуття вищої освіти особами з особливими потребами, що створює поле вибору для різних категорій таких осіб. Кожна форма організації освіти має певні переваги.

Здобуття вищої освіти в умовах спеціальних груп дає змогу організувати освітній процес з урахуванням особливих потреб осіб з порушеннями психофізичного розвитку. Проте навчання в умовах спеціальної групи обмежує осіб цієї категорії у виборі спеціальностей, не повною мірою сприяє їхній соціалізації.

За умови навчання в єдиному потоці студентів, особи з особливими потребами можуть обирати спеціальність, враховуючи свої інтереси, нахили, прагнення і плани. Водночас, в інтегрованій групі до них висуваються такі ж вимоги з боку вищого навчального закладу, як і до інших студентів. В такій групі неможливим є уповільнення темпу лекцій; зміна кількості, тривалості занять, спрощування, скорочення обсягу навчального матеріалу тощо. Тому врахування і забезпечення особливих освітніх потреб студентів цієї категорії можливе лише шляхом впровадження комплексного супроводу їхнього навчання.

Оптимальною є модель, за якої супровід навчання студентів здійснює спеціальний підрозділ (підрозділи), який створений у структурі вищого навчального закладу та забезпечує формування спеціальних освітніх умов, надання спектру відповідних послуг. Супровід розпочинається з моменту звернення людини до вузу і охоплює процеси підготовки до вступу, власне вступу та навчання у ВНЗ, а також передбачає підтримку у працевлаштуванні.

Україна має певний досвід організації такої роботи. Прикладом інклюзивного навчання осіб з особливими потребами у вузі є Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна». В Університеті розроблено ефективну модель системи супроводу навчання осіб з особливими потребами. Структурними компонентами цієї моделі є: Відділ адаптації та реабілітації; медична частина; Відділ спеціальних технологій навчання. Усі блоки моделі системи супроводу вступають в дію поступово і можуть діяти одночасно, доповнюючи один одного. Керівництво університету підкреслює, що, приймаючи на навчання людей з інвалідністю, вуз має вирішувати низку організаційних, технічних, психолого-педагогічних, методичних, соціальних та інших проблем для забезпечення інклюзії студентів із різними нозологіями.

Актуальним є вивчення зарубіжного досвіду щодо організації супроводу навчання студентів з особливими потребами. При більшості вищих навчальних закладів демократичних країн функціонують центри супроводу студентів з особливими потребами. Зокрема, супровід навчання студентів в Університеті Альберта (Канада) забезпечує спеціальний підрозділ – Центр підтримки студентів з обмеженими можливостями здоров’я. Майбутні студенти звертаються до центру, де отримують консультації з вибору спеціальності, умов навчання та заповнюють типовий бланк, де зазначено: вид порушення, обрана спеціальність (чи окремі курси), додаткові послуги для навчання студента (визначені з допомогою спеціалістів) та вартість навчання. Після розгляду урядом провінції представленої інформації, навчальний заклад отримує необхідне фінансування. Для кожного студента розробляється індивідуальна програма, узгоджена з освітнім стандартом. На етапі закінчення навчання у вищому навчальному закладі Центр сприяє працевлаштуванню випускників.



Аналіз даних у динаміці років щодо навчання осіб з обмеженими можливостями у системі вищої освіти свідчить про те, що кількісний склад цієї категорії громадян є відносно змінним у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації. В той час, як у вищих навчальних закладах ІП-ІУ рівнів акредитації контингент студентів-інвалідів у порівнянні з 2003/2004 років збільшився у 3,6 рази. Такі показники з одного боку вказують на те, що вступники володіють всім комплексом прав, гарантованих Конституцією й відповідними законами України. З іншого боку, через обмеження в здоров'ї, вони не можуть повноцінно скористатися всіма гарантованими правами і свободами. У зв'язку з цим, головним завданням закладів вищої освіти є не лише надання освітніх послуг студентів-інвалідів, але й вирішення ряду питань, пов'язаних із їх життєздатністю.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   40


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал