Особливості зв




Сторінка2/3
Дата конвертації30.11.2016
Розмір360 Kb.
1   2   3
Мета: познайомити учнів першого класу, розвивати здатність до емпатії, розуміння емоційного стану інших дітей спонукати до рухової розкутості.
Вправа Вітання
Діти стають у коло, беруться заруки і, усміхаючись, передають потиски струм) один одному.
Вправа Знайомство
Діти передають один одному м'яч, називаючи при цьому своє ім'я, розповідають, чим вони люблять займатися, гратися.
Вправа Вгадай, хто сховався
Діти заплющують очі, одна дитина ховається. Діти дивляться, хто зник, і описують його (її.
Гра Впізнай голос
Діти стають у коло, вибирають ведучого. Він стає в центрі і намагається впізнати дітей за голосом.
Рухлива гра Сова
У куточку зали креслять коло — гніздо сови. Сова стає в гніздо. Решта дітей — метелики і жучки — стають за лінію, що накреслена на одному боці залу. Середина вільна.
Учитель. День починається, всі прокидаються («метелики і жучки
починають літати по залі. Ніч наступає, усе засинає («метелики і жучки
завмирають у будь-якій позі). Сова у цей час тихо вилітає на полювання і збирає метеликів і жучків, які поворухнулися. Ловить доти, доки вихователь скаже День. Сова повертається до свого гнізда, а метелики і жучки починають знову літати.
Вправа На сонечку

21 Клас прощається. ЗАНЯТТЯ 2 МОЄ ІМ'Я
Мета: розвивати уміння правильно оцінювати себе, підвищувати самооцінку, впевненість, сміливість, розвивати творчі здібності.
Привітання Усмішка по колу
Гра Моє ім'я»
Діти називають своє повне ім'я, потім — як їх називають батьки, друзів садку, чи подобається їм це ім'я, якщо ні, то яким іменем вони б хотіли називатися.
Малювання Автопортрет
Вправа Встаньте ті, хто
— любить стрибати
— вміє малювати
— має сестричку
— дуже сміливий
— має кота тощо.
Рухлива гра Гусінь — метелик
Діти бігають по килиму, коли дорослий каже Гусінь, діти повзають Метелики — літають.
Гра Сумна Маринка
За бажанням чи лічилкою обирається сумна Маринка, яка сідає в центр кола і робить сумний вигляд. Діти мають її розважати і розвеселяти, використовуючи слова, жести, міміку, вірші.
Релаксація У лісі
Заплющте очі. Уявіть ліс дерева, кущі, квіти. У гущавині стоїть великий пеньок. Сядьте на нього. Ви чуєте співи птахів, шелест трави. Сонечко крізь листочки своїми ніжними промінчиками гріє ваші щічки, руки, ніжки. Теплий вітерець ніби огортає нас пухнастою ковдрою. Вам легко і приємно. Прислухайтесь до себе. Розплющте очі, якщо хочете, посидьте кілька хвилин.
Прощання
ЗАНЯТТЯ З НАСТРІЙ
Мета: розширити та поглибити знання про настрій, від чого він залежить, допомогти подолати негативні переживання, зменшити тривожність.
Вітання
По черзі кожна дитина робить крок вперед і говорить щось про себе. Яку дзеркальце дивлюсь, сам собі я похвалюсь, Бачте, випадок який, послухайте, — я такий. Вправа Закінчіть фразу
— Якщо мені весело, то я.

22
— Якщо я хворію, то я.
— Якщо в мене день народження, то я.
— Якщо я боюся, то я.
— Якщо мене образили, то я.
— Коли до мене завітав мій друг, то я.
Вправа Тренуємо емоції
Пропонуємо дітям а) насупитися, як осіння хмара, розлючена людина б) розсердитися, як зла чаклунка, два баранина мості, голодний вовк в) злякатися, як зайчик, побачивши лисичку пташка, що впала з гнізда г) посміхнутися, як кітна сонечку саме сонечко хитра лисиця як мама до дитини.
Малювання Як мені було сумно
Рухлива гра Варена рибка
Діти, взявшись заруки, швидко обертаються колом, приспівуючи Вареної рибки держімося міцно Як хто одірветься, тому не минеться. Держіть, не пускайте Обертаються, поки хтось одірветься з кола. Потім гра починається спочатку.
Прощання
Діти стають у коло, по черзі, проходячи по колу, прощаються зі всіма заруку. ЗАНЯТТЯ 4 ПОДОРОЖ ДО КРАЇНИ ТЕМНОГО ЛІСУ
Мета: виявити реальні страхи дітей, розвивати вміння говорити про свої негативні переживання уколі ровесників, формувати довіру до соціуму.
Вітання
Діти за сигналом ведучого починають хаотично рухатися, вітатися слід певним чином один раз плеснули в долоні — вітаємось заруку двічі плеснули в долоні — вітаємось плечима тричі плеснули в долоні — вітаємось спинками.
Вправа Погано — добре
Діти називають, що поганого чи хорошого в хоробрості та боязливості. Бесіда за віршем. У норі, де темно вдень і вночі, І сонцю куди не пробитись, Маленька сіра мишка живе

23 Та темряви не боїться. Кріт в підземеллі риє ходи На сонце не може дивиться, Живе, не виходячи нікуди, Та темряви не боїться. Де сонячний промінь іскриться, Один п'ятирічний хлопчик живе І темряви не боїться.
Спитай-но у мишки і у крота, У морської спитай черепахи, Чому не лякає їх темрява та І куди тікають всі страхи
Малювання Веселі плямки

Дітям дають аркуші, на яких зображені чорні плями. Слід домалювати так, щоб вони стали веселими.
Рухлива гра Лісова галявинка
У явимо, що ми на галявині. Сюди зібралися лісові звірята. Першими прискакали зайчики (діти стрибають, як зайчики, потім жабки, лисичка, ведмідь, прилетіли метелики, приповзла гусінь (діти імітують рухи тварин.
Етюд Сміливий зайчик
Зайчик (дитина) стає на пеньок, він нікого не боїться, розповідає віршик.
Релаксація Повітряна кулька
У явіть собі, що у ваших грудях — повітряна кулька. Вдихніть через ніс і повністю наповніть легені повітрям. Видихніть його ротом і відчуйте, як воно виходить з легенів. Повторюйте не поспішаючи. Дихайте та уявляйте, як кулька наповнюється повітрям й стає більшою та більшою. Повільно вдихніть ротом, ніби повітря тихенько виходить з кульки. Повторіть тричі, вдихаючи чи видихаючи повітря. Зупиніться та відчуйте, що ви сповнені енергією, а все напруження зникло.
Прощання
Кожний погляд, кожне слово має значення. Прощаємося з вами, до побачення. ЗАНЯТТЯ 5
СТР АШИЛКИ
Мета: і далі розвивати впевненість дітей в собі, долати страх, тривогу. Вітання Як ти

24 Діти стоять уколі. Кожен, дивлячись на свого сусіда зліва, намагається описати його настрій.
Гра Покажи страшилку»
Ведучий показує дітям малюнки з героями казок про Бабу-Ягу, Змія-
Горинича. Потім одна дитина вибирає та імітує якийсь персонаж, інші намагаються відгадати за мімікою, жестами.
Бесіда з дітьми Темряви можна боятися, темряви треба боятися
Читаємо казку Дівчинка і ведмедик. Обговорення, висновки. Була собі маленька дівчинка Марічка. Жила вона у звичайному місті з мамою і татом. У Марічки було дуже багато гарних іграшок, ляльок, але особливо їй подобався маленький плюшевий ведмедик, якому вона заміняла маму, співала колискові пісні. Коли Марічка лягала спати, мама розповідала їй казочку і йшла в свою кімнату, поцілувавши її у щічку. Тільки-но гасло світло, Марічка накривалася ковдрою з головою, міцно стуляла повіки і намагалася заснути, притискаючи до себе ведмедика. їй було дуже жарко підковдрою, але визирнути з-під неї вона боялася, їй здавалося, що навколо неї танцюють страшні чоловічки, які хочуть піймати її довгими руками. Тоді Марічка плакала і кликала маму. Мама приходила, обіймала донечку і була поруч, поки тане засинала. Але одного разу дівчинка прокинулась, було дуже темно. її серденько калатало, сльози потекли з очей, вона почала кликати маму, але мамине було. Від цього їй стало ще страшніше Вона знала, що можна увімкнути світло, але потрібно було до вимикача зробити кілька кроків. І тут вона заплакала ще дужче. Почула, що плачене одна, а ще хтось схлипує поряд з нею. Марічка притихла, вилізла з-під ковдри і побачила плюшевого ведмедика, в якого, наче росинки, капали сльози. Ти також плачеш, боїшся темряви і цих страшилок, які навколо нас Не плач, я тобі допоможу, ніхто тебе не образить. Я буду біля тебе, розкажу казочку, заспіваю колискову, а ти заплющуй оченята і намагайся заснути Марічка вклала ведмедика, накрила ковдрою і заспівала колискову. Саме тоді мама заглянула в кімнату. Побачила донечку, спитала в неї, чому вона не спить
— Я увімкну світло, якщо тобі лячно.
— Ні мамусю, тихіше Ти ведмедика розбудиш. Він дуже сильно плакав, і я розповіла йому казку. А зараз він спить і нічого не боїться. Імені пора спати. На добраніч.

Вправа Закінчіть речення
— Діти зазвичай бояться.
— Дорослі бояться.
— Мами бояться.

25
Вправа Намалюй свій страх
Вчитель. Ми — ужене малюки, страх проженемо навіки Страх прогнали, страх порвали і хоробрішими стали. (Знищення малюнків)
Рухлива гра Дракон кусає собі хвоста
Діти шикуються вряд, тримаючи за плечі один одного. Перший учасник
— голова, останній — хвіст. Голова повинна зловити хвіст, тіло дракона нерозривне. Тільки-но голова зловила хвіст — вона сама стає хвостом.
Релаксація
Сядьте зручно, можете заплющити очі. Уявіть ліс та дерева, кущі та квіти. Прислухайтесь до звуків і насолоджуйтесь запахом сосен. Ви чуєте співи птахів, шелест трав. Сонечко ласкаво своїми промінчиками зігріває вам голівки, лягає на обидві щічки, гріє ручки. На вас чекає довга дорога додому з вашого казкового лісу.
Прощання
ЗАНЯТТЯ 6 Я БІЛЬШЕ НЕ БОЮСЯ
Мета: подолання негативних переживань, виховання впевненості в собі.
Вітання
Ведучий. У різних ситуаціях ми говоримо різним голосом, різним тоном, голосно чи тихо, високо чи низько. Зараз спробуємо привітатись з різною інтонацією сердито, радісно, злякано, зі злістю, розгублено, впевнено.
Гра Дзеркало
У сі учасники розбиваються на пари. Один виконує роль дзеркала, яке повинно віддзеркалювати емоційний стан, показаний партнером.
Етюд Сміливі діти
Діти вибирають ведучого — він старший дракон. Дитина стає на крісло і говорить різним голосом Бійтеся мене, бійтеся, діти відповідають Не боїмося ми тебе (повторюється 2—3 рази. Від слів дітей дракон зменшується (зіскакує зі стільця, перетворюється на маленького горобчика, починає цвірінькати, літати по кімнаті.

Гра Сліпий поводир
Діти стають в пари. Один сліпий, інший поводир — проводить сліпого через перешкоди. Потім міняються ролями. Обговорення.

26
Рухлива гра Піжмурки з дзвіночком
Ведучий із зав'язаними очима ловить дітей, які по черзі дзвонять у дзвінок. Спіймавши когось, ведучий відгадує, хто це.
Вправа Що означає бути хворим
Мене лякав так часто жах, Ховаючись по кутках, І я, злякавшись, крикнув Ах Та тільки навпаки, — Я крикнув «Ха!» І раптом жаху темряву пірнув. Злякався він, а слово Ах Навіки я забув.
Гра «Страшилка»
Одна дитина лякає дітей, а вони тікають, а потім відганяють ведучого словами Не боюся.
Прощання Усе для всіх
Діти стають колом, прощаючись, кажуть, що вони зробили б для всіх, якби в них була чарівна паличка. Далі ми провели методики, про них детально ми подаємо матеріалу наступному розділі Експериментальне дослідження.

27 Висновки до проведених занять. На першому занятті траплялися певні труднощі. Було видно, що діти переживають тремтить голос, вони відводять погляд під час бесіди, намагаються поводитися інфантильно. Але завдяки допомозі активних дітей та сприятливим умовам роботи діти ставали розкутішими, впевненішими, сміливішими. Охоче гралися, малювали, розповідали про себе. Ми помітили позитивні зміни у поведінці і зовнішності дітей вони стали активнішими на занятті і в повсякденному житті, сміливішими в спілкуванні. Паралельно проводилась робота з батьками і вихователями (бесіди, рекомендації. Запропоновані дітям ігрові завдання, ігри, малювання допомогли їм зняти емоційне напруження, стан тривожності, підвищили самооцінку, таким чином дітям, у яких ми спостерігали тривожність, ми допомогли зайняти відповідне місце в дитячому колективі. Вони стали більш впевненішими на уроках, гарно відповідали на поставлені до них запитання, у них покращилася успішність, вони стали довіряти вчителям і навіть почали задавати цікаві запитання на уроках і після уроків.

28 Додатки
Таблиця 1
ДИТЯЧІ СТРАХИ
Хлопці
Дівчата
Кількість років

Назви страхів
6
7
8
9
10
6
7
8
9
10
1.
Залишитися на самоті
2.
Нападу
3.
Захворіти, заразитися
••
4.
Померти
5.
Смерті батьків

6.
Чужих людей
7.
Загубитися
8.
Батьків
*
9.
Покарання
10.
Баби Яги, Кощія...

11.
Запізнитися в школу
12.
Перед тим, як заснути
13.
Страшних снів

14.
Темноти
15.
Тварин: змій, вовків
*
16.
Транспорту
17.
Повеней, землетрусу
18.
Висоти
*
19.
Глибини

20.
Тісних приміщень
21.
Води
22.
Вогню
23.
Пожежі
24.
Війни
25.
Великих приміщень

26.
Лікарів
27.
Уколів
28.
Болі
*
*
29.
Різких звуків

29
ІІІ. Експериментальне дослідження тривожності у молодших школярів Методика діагностики тривожності
Щоб провести діагностику тривожності ми використали методику, яку пропонують психологи, окрім визначення рівня тривожності у дітей початкової школи, вона також дає можливість учителю побачити результати своєї педагогічної діяльності. Проводили ми цю методику з дітьми четвертого класу, ЗОШ № 5, м. Житомира. У дослідженні брали участь учні 4 го класу.
Опис методики
Учням ми пропонуємо визначити рівень свого хвилювання стосовно різних навчальних предметів. При проведенні дослідження нам учні старших класів допомогли в опитуванні школярів і записали їх прізвища і в таблички проставили відповіді дітей. До списку навчальних предметів мине включили фізичну культуру та музику, оскільки вони не передбачають домашньої підготовки. Ця методика дає можливість якісного та кількісного аналізу для кожного учня окремо.
Кількісний аналіз загалом для класу, показує щодо яких уроків найбільша або найменша тривожність в учнів. При цьому слід зауважити, що рівень тривожності не завжди залежить від складності навчального предмету. Щоб провести кількісний аналіз для нашого класу, ми застосували умовну шкалу трьох рівнів, а саме від О до З балів — низька тривожність
від 4 до 6 балів — середня тривожність
від 7 до 12 балів — висока тривожність.

30 Застосування цієї методики є ефективним методом отримання інформації для підвищення індивідуалізації навчального процесу та допомоги вчителю щодо бачення своїх результатів роботи з дітьми.

31 Результати досліджень методики №1 Після проведення цієї методики ми зробили певні висновки і відмітили, що серед дітей є тривожність і особливо на уроках математики і англійської мови.
Від О до З балів — мають такі діти Перебийніс Катя, Бовкун Аня,
Задорожна Оксана, Зелінська Таня, Шостак Оксана, Ковальчук Міша. Отже робимо певні висновки, що у цих дітей низька тривожність
Від 4 до 6 балів — мають такі діти Скунін Таня, Невмержицький Ваня,
Сіваченко Оля, Метлінський Ярослав, Ковальчук Інна, Соломинко Віталій. Ці діти мають середню тривожність
Від 7 до 12 балів — набрали такі діти Умінська Валя, Янковець Саша,
Лутьянова Валя у цих дітей ми відмічаємо високу тривожність. Методика №2 Методика дослідження рівня шкільної тривожності Серед причин невстигання в шкільному навчанні вагому роль посідає емоційний компонента саме рівень шкільної тривожності дитини. В цьому, нам напрямку необхідно з'ясувати, як дитина ставиться до оцінок який отримує зворотній зв'язок від батьків і учителів яка сфера діяльності дає можливість компенсувати неуспіху навчанні яка система міжособистісних, стосунків дитини яка допомога надається дитині зі сторони батьків яке ставлення в дитини до цього. Тривожним, невпевненим у собі дітям часто притаманні підвищена емоційність, збудливість. Повсякденні шкільні ситуації вони сприймають як джерело загрози.

32 Отже за допомогою цієї методики ми можемо визначити, коли дитина спокійніше й краще відповідає — з місця чи біля дошки. Також ця методика частково висвітлить названі вище проблеми.
Опис методики Учням пропонуємо різні ситуації з шкільного і домашнього життя які вони мусять оцінити за х бальною шкалою.
0 балів — повністю спокійний
1 бал — трохи хвилююся
2 бали — хвилююсь, і ситуація для мене неприємна
3 бали — дуже хвилююсь і навіть боюся
4 бали — ситуація викликає страх, від якого хочеться втекти.
Приклади ситуацій
1. Опитування на уроці.
2. Учитель дивиться в журнал, думає, кого викликати.
3. Бесіда з учителем на уроці.
4. На уроці працюєш самостійно.
5. Відповідаєш біля дошки.
6. Готуєш домашнє завдання.
7. Не розумієш пояснення вчителя.
8. Не можеш справитися з виконанням домашнього завдання.
9. Йдеш вранці до школи.
10. Розмовляєш із учнем на перерві.
11. Йдеш зі школи з товаришем.
12. Вдома розмовляєш з батьком.
13. Вдома розмовляєш з мамою.
14. Повертаєшся додому зі школи.
15. Хтось із батьків переглядає щоденник.
16. Отримав низьку оцінку.

33
Обробка результатів

Підраховуємо загальну суму балів.
Від 48 до 64 балів— високий рівень тривожності.
Від 32 до 47 балів— підвищений рівень тривожності.
Від 8 до 31 балів — низький рівень тривожності.

34 Результати досліджень методики №2: Всі підрахунки ми вели на кожну дитину окремо тобто зробили якісний аналіз. Методику проводили з тими ж дітьми, що і першу також уму класі. Цікаво що наш результат співпав з результатами попередньої методики.
Від 8 до 31 балів — мають такі діти Перебийніс Катя, Бовкун Аня,
Задорожна Оксана, Зелінська Таня, Шостак Оксана, Ковальчук Міша. Отже робимо висновки, що у цих дітей низька тривожність
Від 32 до 47 балів — мають такі діти Скунін Таня, Невмержицький Ваня, Сіваченко Оля, Метлінський Ярослав, Ковальчук Інна, Соломинко Віталій. Ці діти мають середню тривожність
Від 48 до 64 балів — набрали такі діти Умінська Валя, Янковець Саша,
Лутьянова Валя у цих дітей ми відмічаємо високу тривожність. Ми бачимо, що наші діти в обох методиках показали однакові рівні тривожності, і ми можемо зробити висновок, що якщо ми могли помилитися водній методиці з підбитими підсумками результатів, то друга методика нам підтвердила що такі учні як, Умінська Валя, Янковець Саша, Лутьянова Валя мають високу тривожність, це говорить проте що з ними ми повинні проводити окрему роботу чи заняття, які ми подавали у нашій роботі, або шукати інші форми, щоб допомогти цим дітям у подоланні тривожності, тому, що у них будуть виникати проблеми у навчанні. Виявлені зміни, гадаємо, можуть бути зумовлені такими соціально- психічними чинниками.
1. Виділяється група дітей, для яких навчання є надмірним навантаженням, тож і призводить до психофізичного виснаження, відтак до підвищеної стомлюваності й емоційної нестійкості, що прямо або побічно спричинює підвищення рівня тривожності окремих учнів (в експерименті це

35 засвідчується збільшенням числа емоційно-негативних виборів у запропонованих тестових завданнях.
2. Оскільки в матеріалі методики відбито типові для дитини життєві ситуації, то зрозуміло, що характер реагування визначається попереднім емоційним досвідом досліджуваного. У зв'язку з цим можна стверджувати, що саме негативний емоційний досвід, придбаний у подібних ситуаціях, детермінує емоційно-негативні реакції учнів. Уданому разі є сенс розглядати тривожність як особистісну особливість, властиву окремим учням.

36 Висновок Ми завжди особливу увагу звертали на дітей з підвищеним рівнем тривожності. Оскільки саме ці обставини є причиною багатьох дитячих проблем - головні болі, шкідливі звички, агресивність, надмірна збудливість, погана успішність у школі. Наслідком стає, що саме ми, дорослі, вчимо дітей боятися, а коли починаємо розуміти, що це стає причиною хвороби особливо коли стає наслідком — погана успішність у школі, невлаштованість особистого життя, відсутність роботи і друзів, різні види закомплексованості намагаємося повернути все назад. Та, на жаль, програма, закладена в дитинстві, діє безвідмовно. Нарешті страх розростається і переходить зі свідомого у підсвідомість, діючи нарівні рефлексів. Враховуючи все це ми повинні допомогти дітям цієї категорії якомога раніше позбутися дитячих страхів, стати успішними і впевненими у собі. Адже дитячий невроз страху — це перш за все незрілість дитини, відсутність життєвого досвіду, нерозвинутість механізмів самозаспокоєння. Тривожність — це психологічний стан підвищеного хвилювання, емоційного напруження людини. Тривожність може бути, як ситуаційна, тимчасовий стан людини) і постійна (риса характеру особистості. Уході додаткових індивідуальних бесід з батьками, вчителями й дітьми ми дійшли висновку, що високий рівень тривожності в дітей переважно є
результатом несприятливого психічного мікроклімату в родині, про що свідчать їхні висловив яких звучить страх фізичної розправи й прагнення уникнути покарання з приводу суворих санкцій за одержані в школі зауваження або незадовільні оцінки «Мене битимуть. Мене покалічать.
«Мама сердитиметься й кричатиме»
:
Мені не дозволять гуляти» тощо. На відміну від них у висловах інших дітей простежено прагнення до досягнення успіху, але воно зумовлено не стільки їхніми переконаннями, скільки позицією батьків: «для того, щоб досягти успіху вжитті, ти повинен завжди прагнути бути найліпшим. Як приклад наведемо кілька відповідей

37 дітей з високим рівнем тривожності на запитання Що скаже мама, тато, якщо ти одержиш погану оцінку Ти не справджуєш наших надій, Ми стільки в тебе вкладаємо, прагнемо дати тобі щонайліпше, а від тебе ніякої віддачі. Мені тепер треба буде ходити й принижуватися через твою двійку, Бабуся буде в розпачуй у неї болітиме серце, (Мама каже, що якщо я не вчитимуся добре, то потім не зможу заробляти гарні гроші й годувати сім'ю», Батьки будуть прикро вражені, засмученій переживатимуть. Як бачимо, дитина сприймає таку батьківську позицію також як загрожуючу домашніми неприємностями з тією лише різницею, що переживання цих дітей пов'язані не з прагненням уникнути покарання, аз бажанням не засмучувати своїх близьких, з турботою про їхній стані самопочуття. Здавалося б, страх засмутити батьків треба розглядати як позитивний, що свідчить про розвиток у дітей співчуття й більшу відповідальність за свої вчинки. Утім, підвищене почуття відповідальності за переживання батьків, на нашу думку, може виявитися не під силу дитині. Така своєрідна зміна ролей, виникнення почуття підвищеної відповідальності в ще зовсім маленькій людині за емоційний стан дорослих призводить до того, що вона перестає сприймати батьків як захисників, відтак відчуває постійну внутрішню напруженість, в неї закріплюється стійка особистісна тривожність, яка супроводжується сильними фантастичними страхами й агресивними реакціями. Отже тривожність як емоційне напруження створює відчуття страху в ситуації перевірки знань, страху невідповідності сподіванням оточуючих, проблеми у взаємовідносинах з учителем тощо. Страх, як відомо, блокує пам'ять, і у стані емоційного напруження учень не може бути адекватним. Методики що ми провели дають змогу діагностувати тривожність, і як наслідок, проводячи корекційну роботу, допомагати знімати емоційне напруження, що, в свою чергу, може підвищити ефективність навчального процесу.

38 Використана література
1. Максимова Н. Психокорекційна робота з молодшими школярами Психолог. - 2002. -С.
2. Агрессия Тейлор Ш. и др. Социальная психология,- СПб., 2004. -С.
583-643.
3. БорівськиЙ В. Проблеми психолого-педагогічної підготовки вчителя до роботи у сучасній школі // Рідна школа. - 2002. - № 3. - С. 22-26.
4. Вовчик-Блакитна О. Індивід, особливості емоційного розвитку дитини Стратегії пед. супроводу//Практична психологія та соціальна робота. - №4. - С 1-3.
5. Вправи на корекцію агресії//Психолог.-2005- С.
6. Токіна Л. Тривожна поведінка дітей - це крик про допомогу Психолог. - 2007. -№13-15. -С.
7. Гончаренко Т. Тривожна дитина Психолог. - 2004. - №5. - С.
8. Дзюба Т. Тривожність виявити і подолати Завуч. - 2007.
- № 31. - С. 19-20.
9.. Зюбин Л.М. Учебно-воспитательная работа с трудными учащимися.
- М Высшая школа, 1982.
10. Казанкова О. Тривожність молодших школярів Початкова школа. -
2008. - №3. -С.
11. Клєцова Є, Лавренчук Л. Теоретико-метод. засади вивчення емоційних станів дітей років // Педагогічна Житомирщина. - 2005. - №4. - С.
12. Групова психокорекція у роботі з молодшими школярами Практична психологія та соціальна робота. - 2006. - №11. - С.
15. Мазур О. Дитячі страхи : Діагностика та подолання Психолог. -
2006. -С.
16. Молодший шкільний вік Вікова та педагогічна психологія Навчальний посібник О. Скрипченко та ін. -К.

39 17. Мутліна Л. Психолого- педагогічні дослідження страхів у молодшому шкільному віці Соціальна психологія. -2004. -№5. -С.
18. Нємєц.Г. Емоційний стан першокласників, його роль у навчально-виховному процесі та становленні особистості // Психолог. - 2003.
- № 4.- С 19. Пересадчак О. Фактори впливу на розвиток дитячої тривожності Психолог -С.
20. Эмоции и чувства младшего. школьника//Волков Б.
Психология младшего школьника. Психология развития. - М, 2002.

40 Додатки
Таблиця 1


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал