Особливості реалізації принципів наступності у вивченні української мови через нові навчальні програми



Скачати 171.61 Kb.
Дата конвертації07.12.2016
Розмір171.61 Kb.
Оксана Федунович-Швед,

кандидат філологічних наук,

доцент кафедри методики викладання

суспільно-гуманітарних дисциплін ІППО ЧО


ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИНЦИПІВ НАСТУПНОСТІ

У ВИВЧЕННІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

ЧЕРЕЗ НОВІ НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ
Як відомо, основною особливістю нового Державного стандарту є орієнтація вимог до рівня підготовки випускників на досягнення компетентностей і формування європейських цінностей.

У цьому контексті до нових програм з української мови й літератури для ЗНЗ  5-9 класів зроблено доповнення, внесено корективи щодо вивчення творчості окремих письменників (на уроках української літератури).

Оскільки вивченню предметів української мови й літератури у шкільному курсі відведено важливе місце, ми для порівняльного аналізу обрали програми старого та нового стандартів саме з цих предметів, щоб виявити рівень знань учнів з української мови та літератури, які працюють за новою програмою. А також простежити наступність у викладанні української мови у початковій школі, зокрема у 4 класі, та у 5 класі.

Так, нова редакція Державного стандарту початкової загальної освіти і нові навчальні програми для 1-4-х класів націлюють навчальний процес на запровадження компетентнісного підходу в навчанні молодших школярів.

Варто зазначити, що основні структурні компоненти нової редакції Державного стандарту початкової загальної освіти і базової навчальної програми з української мови залишилися такими ж, як і в попередніх відповідних нормативних документах. Однак є певні зміни, доповнення й уточнення. Саме на них варто зупинитися.

У навчальній програмі з української мови збільшено тривалість букварного періоду з 76 до 89 годин за рахунок скорочення після букварного періоду з 29 до 16 годин. Насамперед звертаємо увагу на те, що кількість годин, відведених на навчання грамоти в 1-му класі, зменшилася до 7 годин на тиждень (було 8).

Посилено увагу до уроків розвитку звʼязного мовлення, які рекомендовано проводити один раз на два тижні: у 2-4-му класах це окремий урок (17 годин на рік), а в 1-му класі – фрагмент уроку тривалістю 15-20 хв.

Також удосконалено соціокультурну змістову лінію, яка представлена такими розділами: „Сімʼя”, „Школа”, „Громадські місця”, „Рідний край”, „Батьківщина”.

До змісту мовної змістової лінії внесено такі зміни:


  • зменшено кількість годин на вивчення мови в 2-му класі (119 год / рік);

  • змінено порядок вивчення мовних розділів у 2-му класі (від часткового „Звуки і букви” до загального „Текст”, „Мова і мовлення”);

  • правопис слів з ненаголошеними голосними [е], [и] перенесено з розділу „Звуки і букви” до розділу „Корінь слова. Спільнокореневі слова”;

у 3-му класі введено поняття словосполучення (розділ „Речення”) та ознайомлення з терміном „орфограма” (розділ „Будова слова”).

Розвантаження змісту навчального матеріалу відбулося за рахунок вилучення таких складних!!!! для засвоєння молодшими школярами тем, як „Відміни іменників”, „Дієвідміни дієслів”, „Складне речення”. Однак, як показує досвід учителів початкових класів, які працювали за старою програмою, тему „Дієвідміни дієслів” учні засвоюють дуже добре. Крім того, вивчення цієї теми дає можливість учням початкових класів закріпити орфограму „Ненаголошені е, и у закінченнях дієслів”. Не на користь учнів й те, що з програми 4 класу вилучено тему „Складне речення”, оскільки у 5 класі вивчення української мови починається саме з розділу „Синтаксис та пунктуація”. Тема складна для засвоєння, тому варто було б повернутися до її вивчення у початковій школі.

У 2015-2016 навчальному році у 5-7 класах вивчення української мови здійснюватиметься за навчальною програмою для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів: Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. − К. : Видавничий дім „Освіта”, 2013 (зі змінами, затвердженими наказом Міністерства від 29.05.2015 № 585).

Пріоритетним завданням для укладачів нової програми стала підготовка школярів до активної життєдіяльності в умовах сьогодення, що потребувало переосмислення усталеної організації процесу навчання української мови відповідно до запитів суспільства, напрямів розвитку мовної освіти й Загальноєвропейських рекомендацій з питань стратегій і тактик формування мовної особистості.

За новою програмою з української мови кількість годин розподілено таким чином: (зауважимо, що кількість годин не змінилася, тільки відбувся перерозподіл їх між 6 і 7 класами).

5 клас

6 клас

7 клас

8 клас

9 клас

3,5

(122 год, 10 год. – резерв. годин для використання на розсуд учителя)



3,5

(105/122 год,

6 год. – резерв. годин для використання на розсуд учителя)


2,5

(105/88 год,

3 год. – резерв. годин для використання на розсуд учителя)


2

(70/70 год, 4 год.– резерв. годин для використання на розсуд учителя)



2

(70/70 год, 4 год. – резерв. для використання на розсуд учителя)



Зупинимося на особливостях змісту навчального матеріалу і вимог до рівня навчальних досягнень учнів у 5 класі.

Мовленнєва змістова лінія

Розділ „Поняття про текст” знято у мовній змістовій лінії, тому в мовленнєвій лінії розширено відомості про мовлення поняттям про текст, змістову й композиційну єдність, структуру тексту, ключові слова й відповідно внесено зміни щодо вимог до рівня мовленнєвої компетентності, уточнено види робіт.



Мовна змістова лінія

Уточнено й змінено вступні уроки. Оскільки розділ про текст знято, то збільшено кількість годин на повторення вивченого в початкових класах (тут і далі: у чисельнику подано стару кількість годин – 9; а в знаменнику нову – 10) і в кінці року (3/6); також збільшено кількість годин на вивчення відомостей із синтаксису й пунктуації (20/23), зокрема на другорядні члени (3/5), речення з однорідними членами (7/8). Збільшено кількість годин на вивчення розділу „Фонетика. Графіка. Орфоепія” (23/27). Знято в 5-му класі з розділу „Лексикологія” матеріал про фразеологію й перенесено в 6-й клас, оскільки п’ятикласники у зв’язку з їхніми віковими особливостями важко опановують це мовне явище. Відбулися деякі зміни у змісті розділу „Будова слова. Орфографія”. Так, за програмою старого стандарту з цього розділу мовознавства вивчались такі теми, як-от: „Корінь, суфікс, префікс і закінчення − значущі частини слова (повторення і поглиблення відомостей). Будова слова. Орфографія”. За програмою нового стандарту додано теми „Спільнокореневі слова й форми слова”, „Незмінні й змінні слова”.

Відповідно до визначеної кількості годин у 5 класі (122 години на рік; 3,5 год. на тиждень) кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української мови в загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання залишається незмінною.

Вивчення української мови у 5 класі загальноосвітніх навчальних закладів у 2015-2016 навчальному році здійснюватиметься за підручниками, рекомендованими Міністерством:

1). Єрмоленко С. Я., Сичова В. Т. Українська мова. Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К. : Грамота, 2013.

2). Глазова О. П., Кузнецов Ю. Б. Українська мова. Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К. : Видавничий дім „Освіта”, 2013.

3). Заболотний О. В., Заболотний В. В. Українська мова. Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К. : Генеза, 2013.

Усі представлені підручники відповідають вимогам нової програми з української мови для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів, хоча кожен із них має свої особливості.

Так, у підручнику для учнів 5 класу, авторами якого є Заболотний О. В. та Заболотний В. В., не висвітлено такого розділу мовознавства, як „Фразеологія”, бо цього вимагає нова програма. Однак у розділі „Синтаксис. Пунктуація.” пʼятикласники знайомляться з терміном „фразеологічне словолсполучення”. Виникає запитання: чи доцільно було знімати з вивчення розділ „Фразеологія” у 5 класі?

За новою програмою у 6 класі збільшено спектр тем у межах мовознавчого розділу „Словотвір. Орфографія”. На уроках української мови під час вивчення цього розділу шестикласники будуть мати можливість познайомитися з темами, що не вивчалися за старою програмою. Це: „Словотвірний ланцюжок”, „Словотвірний розбір слова”. Проте й цього замало, щоб якнайкраще засвоїти словотвірні можливості української мови.



Українська мова

(6-7 клас)

У порівняльній таблиці наведено зміни у навчальній програмі з української мови у 6-7 класах, а саме подано ті теми, що були спрощені та вилучені:



6 клас

У розділі «Відо-мості про мовлення» спрощено подано структурні особливості тексту.

У розділі «Види робіт» спрощено особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяль-ності;

узагальнено перелік жанрів мовлення для чита-ння мовчки і вголос.



У розділі «Повторення, узагальнення й поглиблення вивченого» вилучено матеріал про текст.

У розділі «Повторення, узагальнення й поглиб-лення вивченого» у підрозділі «Внут-рішньопредметні зв’язки» вилучено підпункти: «Лексикологія». Граматика». «Текст (риторичний аспект)».

У розділі «Фразеологія» у рубриці «Внут-рішньопредметні зв’язки» вилучено підпункти: «Фонетика. Орфоепія», «Текст (риторичний аспект)».

У розділі «Словотвір. Орфографія» вилучено матеріал про ознайомлення зі словотвірним словником.

У «Внутрішньопредметних зв’язках» вилучено підпункти: «Лексикологія. Фразеологія», «Текст (риторичний аспект)».



У розділі «Морфологія. Орфографія» у «Внутрішньо-предметних зв’яз-ках» вилучено:

Іменник – підпункти «Лекси-кологія. Фразеоло-гія», «Текст (рито-ричний аспект)».

Прикметник – підпункт «Текст (риторичний аспект)».

Числівник – підпункт «Текст (риторичний аспект)».

Займенник – підпункти «Лекси-кологія. Фразеоло-гія», «Текст (рито-ричний аспект).

У розділі «Займенник» вилучено матеріал про перехід з однієї частини мови в іншу (займенника в іменник і частку, числівника й прикметника в займен-ник).

У розділі «Морфологія. Орфографія» у розділі «Іменник» вилучено тему «Особливості тво-рення іменників».

У розділі «Морфологія. Орфографія» із розділу «Прикмет-ник» вилучено тему «Зміни приголосних при творенні відносних прикметників за допомогою суфіксів

-ськ-, -ств(о), -цьк-, цтв(о), -зьк-, зтв(о)».



У розділі «Повторення, узагальнення й поглиблення вивчено-го» додано на повто-рення матеріал про правопис префіксів, суфіксів, голосних у коренях і на межі значущих частин слова та основ.

У розділі «Лексикологія» до теми «Активна і пасивна лексика» додано пароніми.

У розділі «Повто-рення, узагальнення й поглиблення вивчено-го» додано на повторення матеріал про правопис префіксів, суфіксів, голосних в коренях і на межі значущих частин слова та основ.

У підрозділі «Іменник», у «Внутрішньопредметних зв’язках» Культура мовлення») поданий матеріал відредаговано, уточнено список іменників із метою запобігання помилкам у визначенні роду.

У «Міжпредметних зв’язках» до підрозділу «Числівник» уточнено матеріал щодо пра-вильного викорис-тання відмінкових форм числівників.

7 клас

У розділі «Види робіт» у підрозділі «Відтворення готового тексту» спрощено види переказів: стислий замінено на вибірковий переказ тексту наукового стилю (усно); у підпункті «Письмо» спрощено на такі види переказів: «Докладний переказ тексту-роздуму дискусійного характеру в публіцистичному стилі»; «Стислий переказ роз-повідного тексту про виконання певних дій у художньому стилі».

У розділі «Види робіт», зокрема

«Монологічне мовлення» серед творів спрощено «Твір-опис дій на основі власних спостережень у художньому стилі» (усно); «Твір-опис дій» спроще-но на «Твір розповідного характеру про виконання автором улюбленої спра-ви в художньому стилі (приготування обіду, моделювання, малюван-ня, шиття, вишивання тощо.

У розділі «Відо-мості про мов-лення» вилучено ознайомлювальне читання (практич-но).

У розділі «Відомості про мовлення» у підрозділі «Відтворення готового тексту» вилучено «Докладний переказ розпо-відного тексту з елементами опису зовнішності люди-ни в художньому стилі» (письмово).

У розділі «Види робіт», зокрема «Монологічне мовлення», серед творів вилучено «Твір-опис зовніш-ності людини в художньому стилі (усно)»; «Твір-роздум дискусій-ного характеру пуб-ліцистичного сти-лю».

У вступі знято тему

«Мова – скарбниця духов-ності народу».



У розділі «Морфологія. Орфографія» у підрозділах вилучено:

«Прийменник» «Непохідні і похідні приймен-ники».

«Частка» «Розряди часток за значенням».

«Вигук» − «Групи вигуків за значенням.

У розділі «Морфологія. Орфографія» у

«Внутрішньопредметних зв’язках» «Дієслово» – вилучено «Лексикологія. Фразеоло-гія», «Текст (рито-ричний аспект)»; «Дієприкметник і Дієприслівник» – «Лексикологія», «Синтаксис. Пунктуація», «Текст (риторичний аспект)»; «Прислівник» – «Синтаксис», «Текст (риторичний аспект)»; Прийменник − «Текст (рито-ричний аспект)»;

Сполучник, Частка Вигук – «Синтаксис», «Текст (риторичний аспект)».

У розділі «Відомості про мовлення», у підрозділі «Відтворення готового тексту» до виду переказу «Докладний переказ тексту публіцистичного стилю мовлення (усно)» додано «…з елементами роздуму».

У підрозділі «Прий-менник» додано «Зв’язок прийменника з непрямими відмінками іменника».

У «Вступі» змінено тему на «Літературна норма української мови».

У розділі «Відомості про мовлення», зокрема «Аудіювання», відкоректовано матеріал у такій редакції:

«Розрізнення на слух відомої й нової інформації, поділ прослуханого тексту на частини, розуміння логічного й емоційно-оцінного компонентів його змісту, сприйма-ння на слух прямо не виражених оцінок та емоцій».



У мовній змістовій лінії змінено вступний урок на: «Літературна норма української мови» і відповідно внесено зміни в державні вимоги до рівня загальноосвіт-ньої підготовки учнів:

«Учень (учениця):

усвідомлює поняття літературна мова, літературна норма;

розрізняє поняття літературна мова й діалекти».



Українська література

(5 клас)

Як зазначено у Програмі (новий стандарт), головною метою вивчення української літератури в загальноосвітніх навчальних закладах є залучення учнів до найвищих досягнень національної літератури і культури, національних і загальнолюдських духовних цінностей, формування комунікативної та літературної компетентностей, розвиток творчих здібностей учнів, виховання в них естетичного смаку, високої читацької та загальної культури, вироблення вмінь самостійно ознайомлюватися зі зразками мистецтва слова, свідомо сприймати втілені в них естетичні й духовні цінності.

Для досягнення цієї мети необхідно вирішувати такі основні завдання:

− формувати в учнів уявлення про художню літературу як мистецтво слова, важливу складову системи мистецтв і духовної культури українського та інших народів світу;

− виховувати повагу до духовних скарбів українського народу, етнічну, соціальну, гендерну, релігійну, індивідуальну толерантність, здатність формувати, формулювати й активно відстоювати власну точку зору, свою систему життєвих цінностей і пріоритетів, зберігати й примножувати кращі національні традиції;

− відпрацьовувати з учнями вміння й навички аналізу художнього тексту, здатність сприймати його з урахуванням авторської концепції й індивідуального стилю, бачити кожен конкретний твір у літературному, культурному та історичному контекстах;

− давати школярам оптимальний обсяг літературознавчих понять і термінів, потрібних для повноцінної інтерпретації художніх текстів, розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;

− навчати учнів визначати національну своєрідність і загальнолюдську значущість літературних творів, у тому числі шляхом зіставлення зі зразками різних національних літератур та різних видів мистецтв;

− розвивати усне й писемне мовлення школярів, їхнє мислення (образне, асоціативне, абстрактне, критичне, логічне тощо);

− формувати в учнів потребу в читанні літературних творів, здатність засвоювати духовно-естетичний потенціал художньої літератури;

− виховувати повагу до книги як універсального носія інформації;

− відпрацьовувати навички розрізнення явищ елітарної та масової культури.

Об’єктом вивчення в курсі української літератури є художній твір, його естетична природа та духовно-етична сутність. Аналіз та інтерпретація літературного твору мають спиратися на ґрунтовне знання тексту, докладний розгляд ключових епізодів, доречне цитування, виразне читання окремих творів або їх фрагментів тощо.

Вивчення української літератури в кожному класі має також рубрику „Література рідного краю”, на яку виокремлено 4 години, які вчитель упродовж року має розподіляти самостійно. Це сприятиме додатковому індивідуальному вибору вчителем текстів для розгляду. У новій програмі зазначено, що на уроках „Літератури рідного краю” можна також розглядати художню творчість ровесників учнів, їхніх земляків.

З 9-го класу розпочинається системне вивчення української літератури, тобто до змісту навчального матеріалу застосовано історико-хронологічний підхід як основний, враховано історико-літературний контекст. Також зміст цього навчального матеріалу доповнено розглядом біографій письменників, хоча й у доступних межах.

Варто зазначити, що тепер у 9-му класі вивчатиметься „Кайдашева сім’я” І. Нечуя-Левицького та кілька творів І. Франка. У такий спосіб буде розвантажено програму для 10-го класу, яка розпочнеться з вивчення раннього українського модернізму. Це також уможливить наприкінці 11-го ввести підсумковий блок „Вершини українського письменства”, у якому старшокласники знову повернуться до творів Т. Шевченка (які не розглядались у 9-му), І. Франка та ін.

Особливу увагу варто звернути на підрубрику ТЛ (теорія літератури). У шкільному вивченні вона означає лише початкові, доступні дітям знання про художні засоби, жанри, літературознавчі поняття тощо, необхідні при розгляді того чи того твору як явища мистецтва слова. До того ж кожне з них зазначається лише один раз, надалі вони лише повторюються, закріплюються − відповідно до вибору й фахової компетентності вчителя.

Детальніше зупинимося на змінах, що відбулися у Програмі „Українська література” для учнів 5 та 6 класів.

У 2015-2016 навчальному році вивчення української літератури у 5 класі здійснюватиметься за новою навчальною програмою для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, розробленою на основі нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392) і затвердженою наказом Міністерства від 6.06.2012 р. № 664.

З програми для 5 класу було вилучено тексти, які застаріли, є складними для розуміння сучасного учня. Натомість запропоновано нові сучасні художні твори, написані спеціально для дітей: наприклад, твір Галини МаликНезвичайні пригоди Алі в країні Недоладії”.

Програма 5 класу структурована за такими взаємопов’язаними тематично-проблемними блоками: „Світ фантазії, мудрості”, „Історичне минуле нашого народу”, „Рідна Україна. Світ природи”.

Вивчення української літератури у 5 класі загальноосвітніх навчальних закладів у 2013-2014 навчальному році здійснюватиметься за підручниками, рекомендованими Міністерством:

− Авраменко О. М. Українська література. Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К. : Грамота, 2013.

− Коваленко Л. Т. Українська література. Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К. : Видавничий дім „Освіта”, 2013.

Представлені підручники відповідають вимогам нової програми з української літератури для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів, хоча кожен з них має свої особливості.

Українська література

(6-7 класах)

6 клас

Вилучено з програми: пісню Д. Луценка „Як тебе не любити, Києве мій”; вступ до поеми Т. Шевченка „Іван Підкова”; поезію Лесі Українки „Співець”; поезію І. Калинця „Писанки”, співомовки С. Руданського „Гуменний”, „Свиня свинею”.

7 клас

Курс української літератури в 7 класі структуровано за такими тематичними блоками: „Із пісенних скарбів”, „Про далекі минулі часи”, „Ти знаєш, що ти – людина…”, „Ми – українці”.

До кожного з них відповідно до вікових особливостей учнів підібрано тексти, які за своїм змістом дають можливість максимально репрезентувати ту чи іншу тему.

Вивчаючи української літературу в 7 класі, необхідно зробити акцент на пізнанні художнього твору як цілісності та його інтерпретації; осмисленні учнем власних переживань, оцінок, ціннісних суджень. Учителям та учням можна пропонувати такі методи, прийоми, види робіт: виразне читання, художня розповідь, проектна діяльність (пригодницькі, дослідницькі, творчі та інші проекти); лист до літературного героя, заочна подорож, Інтернет-пошук, робота з підлітковою періодикою, підготовка електронних листів герою, автору, читачеві; підготовка повідомлення-презентації тощо. А також важливо навчити учнів представляти та захищати свої реферати, проекти, наукові роботи.



Вилучено з програми поезію А. Малишка „Так живуть на цій землі поети…”.

Отже, пріоритетним завданням у вивченні української мови за новою навчальною програмою є готовність учня застосовувати здобуті знання й набуті вміння й навички для розвязання проблем, що виникають у реальному житті. Адже володіння українською мовою, уміння спілкуватися, домагатися успіхів у процесі комунікації є тими характеристиками особистості, які здебільшого визначають досягнення людини практично в усіх галузях життя, сприяють її успішній адаптації до мінливих умов сучасного світу.



Укладачі нової програми з української літератури намагалися максимально врахувати потреби та читацькі інтереси сучасних дітей, скоротивши загальну кількість авторів для кожного класу з метою розвантаження школярів та вивільнення часу для глибшого вивчення конкретних творів; осучаснивши запропоновані твори за рахунок уведення нових; урахувавши вікові особливості учнів. А також укладачі нової програми з української літератури дібрали такі художні тексти, що покликані формувати морально-духовні, культурні цінності учнів.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал