Особливості організації обліково-аналітичного забезпечення в умовах функціонування логістичної системи підприємства



Скачати 107.18 Kb.
Дата конвертації07.01.2017
Розмір107.18 Kb.


ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНОГО

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УМОВАХ ФУНКЦІОНУВАННЯ

ЛОГІСТИЧНОЇ СИСТЕМИ ПІДПРИЄМСТВА
Студент Ящук Олександр Ігорович

Керівник Гулюк Юлія Сергіївна, викладач економічних дисциплін

Рівненський державний аграрний коледж
У наш час стає все більш очевидним, що для підтримки необхідного рівня конкурентоспроможності підприємства потрібні істотні зміни й модернізації всіх аспектів його функціонування. Вирішення цього питання можливе шляхом впровадження логістичного або, інакше кажучи, процесного підходу до управління. Разом з тим одним із головних завдань з впровадження нового управлінського підходу є формування контрольно-обліково-аналітичної системи, за допомогою якої можна було б організувати збирання й реєстрацію інформації про затрати бізнес-процесів та аналізувати їх ефективність. За для цього необхідна переорієнтація на процеси наявних облікових підсистем.

Для реалізації означеного твердження необхідно визначитися з певними концептуальними положеннями та тлумаченнями. Так, з одного боку, під поняттям "процес" можна розуміти опис технології й послідовності виготовлення конкретної моделі продукції. З іншого –більш продуктивним буде підґрунтя, відповідно до якого процес розуміється як стійка, цілеспрямована сукупність взаємозалежних видів діяльності, що за визначеною технологією перетворює входи у виходи, які становлять цінність для споживача.

Більш дієвою буде система, що відстежуватиме ці ж входи й виходи процесів та їх окремих елементів з одночасним встановленням правил реагування на відхилення. Доречно буде сказати, коли процеси не прив’язуються до конкретного виробу, а динамічно змінюються у відповідності до умов господарювання й потреб споживачів.

За таких умов функціонування логістичної системи підприємства становитиме розробка процесних потокових моделей. Основний принцип процесного підходу визначає структурування бізнес-системи відповідно до діяльності й бізнес-процесів підприємства, а не відповідно до його організаційно-штатної структури. Саме бізнес процеси, що забезпечують значимий для споживача результат, є головною цінністю.

Процесна модель підприємства повинна будуватися з урахуванням наступних положень:
- верхній рівень моделі повинен відбивати тільки контекст діаграми (взаємодію підприємства з зовнішнім середовищем);

- на другому рівні повинні бути відбиті тематично згруповані бізнес-процеси підприємства у їх взаємозв'язку;


- кожен з видів діяльності повинен бути деталізований на бізнес-процеси;

- деталізація процесів здійснюється за допомогою бізнес-функцій.


Зрозуміло, що зазначений підхід, в свою чергу вимагатиме певних змін в організації інформаційного забезпечення логістичних процесів. Тут до складу обліково-аналітичного забезпечення необхідно буде ввести елемент збереження даних про результати виконання кожного з підпроцесів й на його основі проводити навчання нейронних мереж контуру предикативного управління.

Певна особливість полягатиме ще й у організаційному забезпеченні логістичної інформаційної системи. Тут можливі два варіанти.



Перший варіант відкриває нам поєднання вертикальних й горизонтальних механізмів управління виробничими процесами при збереженні певних зон функціональної відповідальності.
Другий варіант передбачає повну структуризацію, виділення й класифікацію бізнес-процесів, які доцільно групувати на декілька видів: основні процеси, процеси управління, процеси забезпечення, супутні процеси, допоміжні процеси та процеси розвитку.
Основні бізнес-процеси – це процеси, орієнтовані на виробництво товарів і послуг, що представляють цінність для клієнта і забезпечують одержання доходу. Проте, найбільшу увагу необхідно приділяти процесам управління й процесам забезпечення.
Отже, процесно-орієнтована інформаційна система становить облікову систему нового типу, в основу якої покладено облік витрат за процесами та видами діяльності. За своєю суттю вона є однією з підсистем управлінського обліку модульного типу. Метою її створення й функціонування є формування інформації про результативність та ефективність процесів й видів діяльності. Досягнення означеної мети можливо шляхом постановки наступних завдань перед системою процесного обліку: формування інформації про витрати й результати процесів; контроль ефективності процесів; аналіз ефективності використання ресурсів; аналіз відповідності встановленій якості бізнес-процесів; формування системи трансфертного ціноутворення в процесно-орієнтованій системі управління.

Розвиваючи розроблений підхід, основні функції означеної системи можна звести до таких:

Рис. 1 Функції системи процесного обліку

Процесно-орієнтована система обліку включає до свого складу об’єктну складову у вигляді основних елементів: витрат, результатів та трансфертних цін, з однієї сторони, та об’єкти обліку витрат, що представлені у вигляді процесів, з іншої. На відміну від традиційних об’єктів калькулювання, процесно-орієнтовані облікові моделі розширюються впродовж логістичних ланцюгів створення вартості. Структуру такої моделі подано так:


Рис. 2 Структура процесно-орієнтованої облікової системи


Однією з головних відмінностей процесної побудови облікової системи є особливий підхід до організації обліку витрат. У керівництва підприємства повинна бути інформація про те, які витрати того чи іншого процесу, як використовуються ресурси підприємства, який прибуток дає той чи інший процес.

Для отримання ґрунтовної відповіді на ці питання можна застосовувати методи АВС (activity-based costing) та АВМ (activity-based management). АВС методика калькулювання заснована на твердженні, що продукція не є причиною виникнення затрат, а є причиною операцій, в результаті яких виникають витрати. АВС-метод – це функціональний метод обліку витрат, в основі якого знаходиться поняття діяльності, яка споживає ресурси.
Для кожного виду діяльності в процесі організації обліку встановлюється вектор виміру активності, який відображає сутність даного виду діяльності. За допомогою цього вектора визначається драйвер розподілу витрат, який відображатиме інтенсивність використання ресурсу або процесу. Таким драйвером повинен бути фактор, що найбільш адекватно відбиває перерозподіл витрат між об’єктами витрат. Кожне джерело витрат повинно мати один драйвер, що визначатиме, як витрати розподіляються на кінцевий об'єкт.

У процесі організації обліку витрат пропонується виділення трьох груп драйверів витрат:


простий драйвер (завжди розглядає тільки один фактор, який пояснює зв'язок між джерелом і споживачем витрат);

зважений драйвер (розглядає вже два фактори для пояснення зв'язку.
Перший фактор – обсяг або кількість; другий – інтенсивність, або скільки драйверів потрібно на одну одиницю виконаної роботи);

обчислювальний драйвер (розглядає два або більше двох факторів взаємозв'язку між джерелом і споживачем витрат. Ці фактори визначаються самим розробником АВС- моделі).
Отже, драйвери витрат можуть бути призначені на підставі будь-яких реалістичних факторів. Головна вимога – це максимально можливе відбиття реальних взаємозв'язків між об'єктами витрат. Також під час організації обліку витрат варто враховувати, що реальна модель розподілу витрат на підприємстві набагато складніша, ніж її процесне уявлення.У процесі організації витрат слід враховувати деякі вимоги до драйверів витрат, а саме: кожен процесний драйвер повинен відображати потребу, яку кінцевий об'єкт пред'являє до процесу; драйвер витрат повинен бути практичним, доступним для вимірювання; дані про драйвер витрат повинні бути доступні для одержання з наявної інформаційної системи; якщо новий драйвер здається кращим, ніж уже застосовуваний, але для його використання потрібна модифікація баз даних, то краще від нього відмовитись.

Наступним етапом після визначення драйвера витрат буде встановлення процедур збору й обробки інформації для підтримки цього драйвера. При цьому також можна виділити декілька вимог: дані необхідно визначати з погляду потреби кінцевого продукту до процесу; повинен бути прямий взаємозв'язок між процесом, його вихідними параметрами й кінцевим продуктом; дані повинні бути по можливості простими й легкодоступними; потрібно точно визначити які витрати будуть збиратися: на одиницю кінцевої продукції або на загальні витрати на даний процес.


З системою АВС-обліку пов’язано появлення двох методологій,впровадження яких дозволить покращити рівень організації обліку і контролю на підприємстві.
По-перше, це система обліку споживання ресурсів (RCA – Resource Consumption Accounting). Головним завданням методу - є орієнтація системи управління підприємством на ефективність використання ресурсів. Ресурси в цьому випадку виступають як центри витрат та центри відповідальності.
По-друге, це система процесно-орієнтованого бюджетування АВB(activity-based budgeting). Появлення АВВ-системи пов’язано з необхідністю посилення контролю в процесних системах обліку.
Разом з тим застосування процесного підходу вимагає впровадження певних змін в законодавчо визнану організацію обліку. Перш за все необхідно провести реорганізацію робочого плану рахунків для цілей управлінського обліку, що передбачає просте введення додаткових субрахунків або застосування транзитних рахунків. Проте обидві означені підходи мають певні недоліки.
Так, хоча відкриття субрахунків і дозволяє отримувати необхідну обліково-аналітичну інформацію, така система значно обмежена в кількості виконуваних функцій й не може бути застосована на великому підприємстві.
Головною перевагою логістичних методів управління є орієнтація на інтегральний критерій ефективності функціонування системи та оптимізацію взаємодії окремих функціональних областей логістики, між якими постійно виникають внутрішні конфлікти.
Наведемо приклад інтеграції облікової інформації з системою класу ERP. Саме таке поєднання дозволить на більш високому рівні отримувати необхідну інформацію для системи стратегічного управління розвитком.

У загальному випадку системи класу ERP можна поділити на дві групи: "управління виробництвом й "управління бізнесом". Зараз найбільш розповсюджена модель MRP/ERP, що включає в себе наступні підсистеми: управління запасами; управління постачанням; управління збутом; управління виробництвом; планування; управління сервісним обслуговуванням; управління ланцюжками поставок; управління фінансами. За аналогією до схеми слід організовувати логістичну взаємодію зі споживачами продукції й формувати відповідні бази знань про клієнтів. Саме тому в основі побудови даного елемента системи логістичного управління пропонується покласти концепцію маркетингу партнерських відносин та її інформаційний аналог. При цьому під маркетингом партнерських відносин розуміють безперервний процес визначення й створення нових цінностей разом з індивідуальними споживачами, а потім спільного отримання й розподілу вигоди від цієї діяльності між учасниками взаємодії.

Незважаючи на важливість означених елементів логістичної системи та значну кількість згадувань про сервісну економіку чи лідерство маркетингових функцій, все ж таки основу функціонування підприємств в більшості випадків складає виробництво, яке також вимагає певного обліково-аналітичного забезпечення. Найбільш ефективною концепцією у такому разі є MES системи, що забезпечують реалізацію поставлених логістичною системою планових завдань й створюють умови для логістичної інтеграції.


Рис. 4 Організація облікового забезпечення модулю логістичного управління рухом фінансових й матеріальних потоків


З точки зору вирішення проблем ресурсного обґрунтування стратегії розвиту, важливим елементом формованого обліково-аналітичного забезпечення буде модуль управління фінансами.


Один з варіантів забезпечення зазначеної взаємодії, де суцільною лінією відображено рух матеріальних потоків, пунктиром – рух фінансових потоків. У еліпсах представлено відповідні номера рахунків бухгалтерського обліку, які передбачають введення додаткових аналітичних ознак.
Важливим елементом означеної схеми буде підсистема моніторингу, зорієнтована на більш ефективне функціонування логістичної інформаційної системи. Моніторинг визначають як комплекс взаємозалежних способів, спрямованих на постійний контроль і оцінку стану внутрішнього середовища й оточення підприємства. При цьому періодичність спостереження, склад і форма фіксації результатів обробки інформації повинні встановлюватися на досить тривалий термін для можливості порівняння й зіставлення при наступному аналізі.
Отже, організація обліково-аналітичного забезпечення передбачатиме створення системи оперативного збору фактичної інформації, яка повинна складатися з внутрішньої та зовнішньої звітностей, системи аналізу інформації й набору процедур, що дозволяють прогнозувати зміни показників.

Список використаної літератури:
1. Алексеева И. В. Современные концепции, способствующие совершенствованию учетно-аналитического обеспечения принятия стратегических решений // http://sciencebsea.narod.ru/2006/ekonom_2006.htm;

2. Пилипенко А.А. Організація обліково-аналітичного забезпечення стратегічного розвитку підприємства. Наукове видання. – Харків: Вид. ХНЕУ, 2011. – 276 с.;

3. Єремейчук Р. А. Формування механізму управління стійким розвитком підприємства: Дис. канд. екон. наук: 08.06.01. – Харків, 2011. – 231 с.;

4. Ілляшенко С. М. Управління інноваційним розвитком: проблеми, концепції, методи: Навчальний посібник. – Суми: ВТД "Університетська книга", 2008. – 278 с.;



5. Пастухова В. В. Стратегічне управління підприємством: філософія, політика, ефективність: Монографія. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2011. – 302 с.

- -



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал