Особливості англомовного академічного дискурсу в усному мовленні майбутніх маркетологів Андріана Онуфрів



Скачати 156.08 Kb.
Дата конвертації10.03.2017
Розмір156.08 Kb.
Особливості англомовного академічного дискурсу в усному мовленні майбутніх маркетологів
Андріана Онуфрів

Львівський національний університет імені Івана Франка ,Львів, Україна.


Abstract

The paper analyses the peculiarities of English academic discourse in oral communication of perspective marketers. The lingual analysis of representative texts, which belong to the academic discourse in the oral communication of perspective marketers, is conducted and the content analys of the literature on the problem of research allowes to identify the features of English academic discourse in the aspect of oral communication of perspective marketers. The academic discourse is considered to be institutional one and embraces a cognitive model and linguistic and social practices inherent to the institutions of higher education. The pragmalinguistic analys of the structure of academic discourse in oral communication depends on the type of communicative situation. The mentioned discourse operates at the intersection of scientific and pedagogical discourses. The academic discourse is considered as a special form of communicative interaction combining communication in scientific and academic spheres with the aim of sharing scientific knowledge as well as preparing students for professional activity and occurs within the main groups of communicative events such as classes and extracurricular activities. The classroom training includes: lecture, seminar, presentation and class survey. Among the extracurricular activities – consultation and interview for writing academic papers, meeting with the department authority or student council, tours , excursions, group and individual counseling. As to a content aspect the academic discourse in oral communication of perspective marketers operates with the concepts of marketing and takes place in the forementioned communicative events. The status of communicators in the oral academic discourse are not equal, hence a special status belongs to the teacher. The lexical peculiarities of academic discourse in oral communication of perspective marketers is a marketing term system. The syntactic code is characterized by using the following techniques: use of repetition, parallelism , incentive structures, rhetorical questions, expansion of simple sentences by the means of the definitions, which perform the function of evaluation. The scientific style is not dominant one in the academic discourse, but the standards of scientific and educational substyle should be viewed as the stylistic dominants of academic discourse. The stylistic potential of academic discourse in oral communication of the perspective marketers (using lexical repetitions and parallel constructions, definitions which express particular assessment and attitude) allows you to highlight information, as well as facilitate easy memorization of the information by the addressee.



Keywords: academic discourse, perspective marketers, oral communication, communicative purpose, communicative situation.

Сьогодні перед випускниками вищих навчальних закладів нашої країни постають не лише цікаві перспективи розвитку їхньої кар’єри, але й низка вимог та певних проблем, пов’язаних з цим процесом. У сучасних умовах ведення бізнесу, коли успіх на ринку багато в чому залежить від ефективності взаємодії з бізнес-партнерами, застосування традиційного маркетингового інструментарію є обмеженим і не відповідає вимогам часу. Це зумовлює необхідність перегляду базових маркетингових концепцій і розробки нових підходів до маркетингу, що базується на визнанні цінності партнерської комунікації, коли пріоритетними категоріями стають не економічні категорії (вигода, прибуток), а довіра, взаєморозуміння, комунікація. У зв’язку з цим перед ВНЗ актуалізовано завдання підготовки висококваліфікованих, конкуренто спроможних фахівців маркетингової галузі, які володіють не лише фаховими економічними знаннями, а й здатні орієнтуватися в умовах професійної комунікації та ефективно розв’язувати завдання на рівні академічного спілкування. Насамперед, випускники ВНЗ мають володіти іноземною мовою, бажано, не однією. Це є запорукою того, що людина зможе побудувати успішну кар’єру в своїй сфері. Саме тому в сучасній системі вищої освіти особливої актуальності набуває професійно - орієнтований підхід до навчання іноземної мови, адже він передбачає формування у студентів здатності іншомовного спілкування в конкретних професійних, ділових, наукових сферах, а також у ситуаціях із врахуванням особливостей професійного мислення. Це дає можливість підготувати студента до використання іноземної мови у майбутній професійній діяльності.

У процесі такої підготовки широко використовується компетентнісний підхід, що дозволяє студенту не лише отримати теоретичні знання, але й сформувати здатність виконувати певну діяльність задля вирішення практичних завдань. Оскільки у сучасному суспільстві англійська мова є мовою міжнародного спілкування, мовою обміну інформацією між країнами, формування англомовної комунікативної компетентності у студентів (майбутніх фахівців у своїй галузі) є важливим завданням, що стоїть перед сучасною системою освіти [1] .

Мета статті – здійснити аналіз особливостей англомовного академічного дискурсу в аспекті усного мовлення майбутніх маркетологів.

Особливості академічного дискурсу висвітлені у дослідженнях таких науковців, як А. Бєлова [2], Т. ван Дейк [11], О. Ільченко [3], М. Козолуп [5], І. Корольов [4], Н. Микитенко [5], Л. Рябих [6], О. Селіванова [7], Л. Сологуб [8], Т. Яхонтова[10] та ін. У той же час, проблема англомовного академічного дискурсу майбутніх маркетологів у його усній формі залишається недостатньо вивченою.

Академічне спілкування – особлива форма комунікативної взаємодії, що об'єднує спілкування у науковій і навчальній сферах, та здійснюється з метою вираження і передачі наукових знань, а також підготовки студентів до професійної діяльності. Зупинимось детальніше на аналізі структури усного академічного дискурсу як комунікативної взаємодії між викладачем та студентами. Т. ван Дейк наголошує, що аналіз дискурсу передбачає аналіз його лінгвістичного, когнітивного, соціального і культурного чинників з урахуванням аспектів писемного і усного мовлення, а також контексту [11, с. 193-197].

Аналізуючи стилістичні особливості академічного дискурсу з позицій комунікативного підходу, всід за Л. Рябих та Л. Сологуб закцентуємо, що він перебуває у зоні перетину наукового і педагогічного дискурсів [6; 8, с. 22]. Більшість університетських жанрів знаходяться на перетині наукової та педагогічної сфер, а їх дискурс, відповідно, можна вважати пограничним [8, с. 22]. Сфера комунікації академічного дискурсу – науково-освітня, мета – конструювання наукового знання, виховання і професійна соціалізація осіб у процесі здобуття вищої освіти, у т. ч. опанування ними стандартами академічного спілкування у процесі формування професійної та ключових компетентностей [6; 8, с. 22].

Усне мовлення трактується лінгвістами як вихідна фундаментальна форма існування дискурсу. Письмовий дискурс вважається похідним від усного [4, с. 293]. Каналом передачі інформації при усному дискурсі є акустичний, в той час як при письмовому – візуальний [7].

Академічний дискурс вважається інституційним і охоплює когнітивні моделі й мовно-соціальні практики, притаманні вищим навчальним закладам [8]. Прагмалінгвістичний аналіз структури академічного дискурсу в усному мовленні залежить від типу комунікативної ситуації, тобто обмеженої у часі і просторі сукупності мовленнєвих дій адресанта і адресата у межах певної комунікативної події, які скеровані на досягнення комунікативної мети [11; 6].

Виділимо дві основні групи комунікативних подій, в рамках яких реалізується академічний дискурс в усному мовленні студентів: аудиторні заняття та позааудиторні заходи. У контексті філологічних досліджень згадані форми організації навчання, що розглядаються нами як комунікативні події, визначаються як жанри усної комунікації [8, с. 27-28]. Аудиторні заняття відбуваються відповідно до навчальної програми університету. До них відносяться: лекція, семінарське заняття, презентація та заняття-опитування. Основною метою лекції є вираження та передача нової для студентів інформації. Заняття-опитування та семінари спрямовані на максимальне залучення студентів до співпраці та обговорення нового матеріалу з метою його засвоєння. Студентські презентації дещо відрізняються від інших аудиторних занять тим, що на занятті задіяний один або декілька студентів, які виступають перед аудиторією чи ведуть дискусію.

Так, англомовний академічний дискурс майбутніх маркетологів в усному мовленні реалізується у процесі проведення академічних форм організації навчання, спрямованих на інтегроване формування у студентів професійної компетентності, що передбачає застосування сучасного маркетингового інструментарію, та англомовної професійно орієнтованої компетентності в усному мовленні, а саме:


  • лекцій з дисциплін фахово орієнтованого циклу англійською мовою;

  • семінарських занять з дисциплін фахово орієнтованого циклу англійською мовою;

  • семінарських та практичних занять з іноземної мови за професійним спілкуванням;

  • міждисциплінарних семінарів англійською мовою, організованих у процесі проходження студентами навчальної і виробничої практик з проблем тенденцій розвитку ринку, ведення бізнесу, спілкування з бізнес партнерами та ін.;

  • підсумкові заняття, що передбачають оцінювання рівня сформованості професійної компетентності (у курсі лекцій та семінарських занять з фахово орієнтованих дисциплін англійською мовою) та англомовної професійно орієнтованої компетентності в усному мовленні (у курсі занять з англійської мови за професійним спрямуванням).

Найбільш поширеним методом формування англомовної професійно орієнтованої компетентності є виконання проектів англійською мовою, що передбачають усну презентацію отриманих результатів.

У ході проведення всіх перелічених вище форм організації навчання відбувається сприйняття і обмін студентами інформацією у системах «викладач-студент» та «студент-студент» у процесі конструювання ними нового знання та формування у них професійної компетентності та англомовної професійно орієнтованої компетентності в усному спілкуванні.

До позааудиторних заходів належать: консультація та інтерв'ю щодо написання науково-академічних праць, а саме – проектів, ессе, статей та ін.; зустріч з керівництвом факультету або студентською радою; тур-екскурсія бібліотекою, музеєм або студентським містечком та консультація з викладачем або керівником. Консультації передбачають комунікативну взаємодію між студентами та представниками викладацького складу щодо навчальних планів, програм підготовки до екзаменів і т.д. [6].

На особливу увагу у структурному аспекті заслуговує використання фатичної, або світської бесіди (smalltalk). Під фатичною бесідою розуміємо спілкування на контактовстановлюючу тему, яка стосується комунікативної події або самих комунікантів. Таким чином, фатична бесіда – це приємна розмова на загальні теми, яка формально ні до чого не зобов'язує. Основна мета фатичної розмови – приємно провести час із співрозмовником, залишаючись з ним у вербальному контакті. В усному академічному дискурсі фатична бесіда має свої особливості. Головною функцією фатичної бесіди є зав'язування контакту та підготовка співрозмовників до подальшого розгортання комунікації. Як встановлює наше дослідження, до фатичної бесіди належать обговорення різноманітних органіцізаційних питань, наприклад, екзамену чи майбутньої поїздки. [9, с. 3]. Наведемо приклад фактичної бесіди.



  • There's just one hand out today on the lecture, and the exam's coming up, on Wednesday, do you have any questions?

  • Is the exam in this building?

  • Exam will be here in this room at this time, and you'll be handed out the exam papers. That means you write it on your own. You don't need to bring your books or any things, no calculators? You won’t be allowed to use any materials or cheat in any other way at the exam, you know.

  • Is today's lecture on the exam?

  • Pardon, Could you say it again?.

  • Is today's lecture on the exam?

  • Good question. І'm sorry it is not on the exam.

  • Basically I’m going to dwell on some important for your future professional practice issues of holding negotiations. Okay… well… today І'm going to discuss with you…

У поданому уривку з лекції викладач та студенти обговорюють підготовку до екзамену. Викладач розпочинає лекцію не відразу, увага студентів активізується за допомогою фатичної бесіди для того, щоб підготувати їх до подальшої взаємодії та плавно перейти до нового матеріалу. Крім цього, ініціювання комунікації за допомогою фатичної бесіди сприяє створенню позитивної атмосфери спілкування. Наведений приклад свідчить про те, що викладач намагається побудувати товариські відносини зі студентами. Отже, однією з провідних особливостей науково-академічного дискурсу є відкритість викладачів до дискусії та заохочення студентів до її розгортання. Викладачі повинні залучати студентів до більш детальних пояснень та розширених відповідей. Важливою рисою спілкування у науково-академічній сфері є вживання компліменту та похвали з метою схвалення й заохочення, таким чином, викладач стимулює студента до подальшої праці, надихає його на досягнення нових результатів.

Статуси комунікантів (адресанта – викладача і адресатів – студентів) в рамках академічного дискурсу не є рівними, а адресантно-адресатна конфігурація – асиметрична, з особливою статусною роллю адресанта як кваліфікованого фахівця, ментора [8, с. 24].

У змістовому плані академічний дискурс в усному спілкуванні майбутніх маркетологів оперує концептами маркетингу, має місце в рамках зазначених вище комунікативних подій, тяжіє до акцентування викладеної інформації, рекомендацій, оцінки певних явищ та діяльності студентів і т. д. Ключові характеристики та основні функції усіх жанрових презентацій академічного дискурсу в усному спілкуванні майбутніх маркетологів окреслює його комунікативна мета. Як доводять результати контент-аналізу джерел з проблеми дослідження, комунікативна мета академічного дискурсу в усному спілкуванні майбутніх маркетологів полягає у передачі інформації студентам, впливі на їх свідомість, спрямованому на їхню професійну соціалізацію.

Лексичний код академічного дискурсу в усному спілкуванні майбутніх маркетологів – терміносистема маркетингу. Синтаксичний код характеризується використанням наступних прийомів: вживанням повторів, паралелізмів, спонукальних конструкцій, постановкою риторичних запитань, розширенням простих речень за рахунок означень, які виконують функцію оцінювання.

Науковий стиль не є домінантою академічного дискурсу, однак стандарти науково-навчального підстилю слід вважати стильовими домінантами академічного дискурсу [6]. Стилістичний потенціал академічного дискурсу в усному спілкуванні майбутніх маркетологів (вживання лексичних повторів та паралельних конструкцій, означень, що виражають певну оцінку і ставлення) дозволяє увиразнити інформацію, а також сприяє легкому запам’ятовуванню інформації адресатом.

Проведений лінгвальний аналіз репрезентативних текстів, що належать до академічного дискурсу в усному мовленні майбутніх маркетологів, а також контент-аналіз джерел з проблеми дослідження дозволив виявити особливості англомовного академічного дискурсу в аспекті усного мовлення майбутніх маркетологів. Прагмалінгвістичний аналіз структури академічного дискурсу в усному мовленні залежить від типу комунікативної ситуації. Згаданий дискурс функціонує на перетині наукового і педагогічного дискурсів. Комунікативна мета академічного дискурсу в усному спілкуванні майбутніх маркетологів – передача інформації студентам, вплив на їх свідомість, спрямований на професійну соціалізацію реалізується в рамках основних груп комунікативних подій: аудиторних занять та позааудиторних заходів. До аудиторних занять належать: лекція, семінарське заняття, презентація та заняття-опитування. Серед позааудиторних заходів – консультація та інтерв'ю щодо написання науково-академічних праць, зустріч з керівництвом факультету або студентською радою, тури-екскурсії, групові та індивідуальні консультації. У змістовому плані академічний дискурс в усному спілкуванні майбутніх маркетологів оперує концептами маркетингу, має місце в рамках зазначених вище комунікативних подій. Статуси комунікантів в рамках усного академічного дискурсу не є рівними, особлива статусна роль відводиться викладачеві.



Перспективи наших подальших досліджень лежать у площині встановлення взаємозалежності між ефективністю академічного дискурсу в усному мовленні майбутніх маркетологів та застосуванням відповідного комплексу комунікативних стратегій.
Література

  1. Акічева М. Ш . Педагогічні умови формування компетентності професійного спілкування майбутніх маркетологів / М. Ш. Акічева // Педагогічний альманах : зб. наук. праць. – Херсон: РІПО, 2011. – Вип. 11. – 115-121 с.

  2. Бєлова А.Д. Поняття “ стиль”, “ жанр”, “дискурс”, “ текст” у сучасній лінгвістиці / А. Д. Бєлова // Вісник КНУ ім. Т. Шевченка. Серія “ Іноземна філологія”. – 2002. – Вип. 32-33. – С. 11 – 14.

  3. Ільченко О.М. Етикет англомовного наукового дискурсу: Монографія / О. М. Ільченко. – К.: ІВЦ Політехніка, 2002. – 288 с.

  4. Корольов І. Р. Поняття дискурсу в сучасному мовознавстві: визначення, структура, типологія / І. Р. Корольов // Studia Linguistica. – 2012. – Вип. 6. – С. 285-305.

  5. Микитенко Н.О., Козолуп М. С. Основи англомовної академічної комунікації для студентів та аспірантів природничих спеціальностей: навч. посібник / Н.О. Микитенко, М. С. Козолуп. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2015. – 224 с.

  6. Рябих Л.М. Лекція як жанр американського академічного дискурсу/ автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. філ. наук: спец. 10.02.04 – германські мови/ Л.М. Рябих//. – Харків: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2014. –18 с.

  7. Селиванова Е. А. Основы лингвистической теории текста и коммуникации / Е. А. Селиванова. – Киев: Брама; Изд-во Вовчок О. Ю., 2004. – 336 с.

  8. Сологуб Л. В. Комунікативні стратегії фахової соціалізації адресата у науково-дидактичному дискурсі (на матеріалі сучасних англомовних підручників з екології): Дис. канд. філ. наук…10.02.04 / Лариса Вячеславівна Сологуб. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2015. – 214 с.

  9. Стернин И.А. Светскоеобщение / И. А. Стернин. – Воронеж : Кварта, 1996. – 150 с.

  10. Яхонтова Т. В. Основи англомовного наукового письма: Навч. Посібник для студентів, аспірантів і науковців / Т. В. Яхонтова. – Львів: Паїс, 2003. – Вид. 2-ге. – 220 с.

  11. Dijk T.A., van. Ideology: A multi-disciplinary approach / Teun A. van Dijk. – L.: Sage, 1998. – 374 p.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал