Особистісно зорієнтоване навчання



Сторінка8/10
Дата конвертації25.12.2016
Розмір1.98 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ФОРМУВАННЯ

МОВНО-МОВЛЕННЄВОЇ КОМПТЕНТНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
З-поміж предметів початкового шкільного курсу вирішальна роль у навчанні, вихованні і розвитку особистості належить рідній мові. Адже саме від умінь і навичок з рідної мови (читати, запитувати і відповідати, розповідати, переказувати почуте й прочитане, висловлювати свої думки усно й письмово) залежатимуть успіхи школяра в оволодінні знаннями з усіх інших предметів, зростання його загального розвитку, підвищення культурного рівня, розширення кругозору.

Реалізація нової мети шкільної мовної освіти – формування й удосконалення умінь і навичок учнів щодо володіння рідною мовою в усіх сферах і видах мовленнєвої діяльності – вимагає якісної мовно-мовленнєвої і методичної підготовки вчителя початкових класі у вищому педагогічному навчальному закладі.

Майбутній спеціаліст початкової ланки освіти має осмислити основні цілі й завдання початкового курсу української мови, сприйняти й усвідомити ті науково-методичні концептуальні засади, на яких ґрунтується його сучасна модернізація; знати актуальні проблеми методики української мови на сучасному етапі, особливості змісту й організації навчання мови і мовлення, методичні поради до вивчення окремих розділів шкільної програми.

Проблеми професійної підготовки вчителів початкових класів розглядаються у працях учених Ш.Амонашвілі, Н.Бібік, В.Бондаря, І.Зязюна, О.Савченко, Л.Хомич, І.Шапошнікової та ін. Мовленнєві вміння вчителя як об’єктивна ознака його готовності до професійної діяльності вивчалися в дослідженнях Ш.Амонашвілі, Н.Головань, О.Горської, О.Іванової, В.Каліш, В.Усатого та ін. Проте питання підготовки студентів до формування мовної особистості молодшого школяра ще потребує додаткової уваги.

Завдання нашої статті – розкрити окремі аспекти методики підготовки майбутніх учителів до формування мовно-мовленнєвої компетентності учнів початкових класів, апробованої нами в курсах "Методика викладання української мови" та "Актуальні проблеми початкового навчання мови".

Формування мовної особистості молодшого школяра має здійснюватися з урахуванням компетентнісного підходу, оскільки саме володіння ключовими компетентностями передбачає готовність використовувати засвоєні знання, навчальні уміння й навички, способи діяльності для розв’язання практичних, пізнавальних, комунікативних завдань.

Аналіз висновків дослідників О.Лурія, І.Горєлова, І.Зимньої, О.Кубрякової та ін. дав можливість розглядати явище компетентності у мові як результат її застосування, "володіння мовою, поєднуючи в цьому понятті ознаки двох понять "мовна і мовленнєва компетенція".

Мовленнєва компетентність є поняттям комплексним. Спираючись на мовну компетентність, вона охоплює систему мовленнєвих умінь (основних елементів культури слухання і мовлення), формування яких має здійснюватися в 1 – 4 класах відповідно до вимог програми [4].

Мовно-мовленнєва компетентність особистості виявляється у засвоєнні знань про мову і сформованості умінь користуватися нею, багатством її виражальних засобів залежно від мети та умов спілкування.

Досліджуючи питання підготовки студентів до формування мовної особистості учнів початкових класів, ми брали до уваги технологічний підхід в освіті, а також визначені у педагогіці професійні особливості мовленнєвої діяльності вчителя: а) учитель спеціально організовує цю діяльність, керує нею залежно від умов педагогічного спілкування; б) кінцевим результатом такої діяльності є досягнення гуманістично спрямованої мети, пов’язаної з вихованням учнів; в) добір мовних і мовленнєвих засобів здійснюється залежно від потреб, завдань взаємодії вчителя з учнями; г) мовленнєва діяльність педагога в реальній ситуації спілкування будується на відтворенні (рефлексії) стану, поведінки, реакції учнів, вона регулюється змістом зворотної інформації, яку отримує вчитель; д) мовлення вчителя є предметом його педагогічного аналізу й самоаналізу, постійного самовдосконалення [3].

Ознайомлення майбутніх фахівців з психолого-педагогічними, лінгвістичними і методичними передумовами формування мовно-мовленнєвої компетентності учнів здійснюється на лекціях, практичних заняттях з методики викладання української мови, під час самостійного опрацювання окремих тем курсу та в науково-дослідній роботі. Студентам необхідно дати орієнтири в тому, які вимоги до знань учнів вони мають ставити. Як у цих вимогах поєднувати настанову на запам’ятовування окремих лінгвістичних відомостей з прагненням стимулювати мислительну активність учнів, спрямовану на творче застосування здобутих теоретичних знань у практичній мовленнєвій діяльності. Йдеться про те, що коли мовне або мовленнєве поняття, мовна або мовленнєва норма подаються в підручнику у формі визначення, правила, то це зовсім не означає, що й питання для перевірки їх засвоєння мають бути зорієнтовані переважно на звичайне відтворення поданих у підручнику формулювань. Наприклад: “Що таке текст?” ”Що називається розповідним реченням?” “Що називається прикметником?” та ін. Зауважимо, що коли такі запитання інколи і ставляться перед учнями, то вони мають з вуст учителя звучати не як самоціль, а як засіб актуалізації засвоєних учнями мовних знань і їх застосування у процесі виконання завдань і вправ з різним рівнем самостійної мовленнєвої діяльності.

Учителеві важливо переконатися передусім у тому, що учень у с в і д о м и в подане правило чи формулювання і домагатися того, щоб він на основі здобутих знань навчився розв’язувати особистісно значущі практичні мовленнєві завдання, які виникають перед ним у процесі не тільки навчальної діяльності, а й у різних ситуаціях повсякденного життя і спілкування в школі і поза школою. Для цього слід поставити перед ним такі запитання або завдання, які вимагають певного розчленування правила, визначення, опори на істотні ознаки мовного поняття, на прийоми застосування засвоєного правила, поняття в мовній і мовленнєвій діяльності, на наведення відповідних мовних прикладів або мовленнєвих ситуацій, які свідчитимуть, що учень свідомо засвоїв це поняття, правило, настанову чи пораду. Виявлені мовні і мовленнєві вміння можуть розглядатися як предметномовна компетентність у дії, як уміння ефективно здійснювати комунікацію, яка в сучасному суспільстві набуває всеохоплювального характеру. Важливо, щоб майбутні вчителі початкових класів, користуючись програмними вимогами, уміли добирати відповідні завдання для учнів з метою формування в них предметної компетенції з розділу, який опрацьовується .

Для прикладу наводимо такі завдання з двох розділів програми для 3 класу — «Текст» і «Речення»

ТЕКСТ

Уявлення про текст та його будову. Уявлення про змістовий зв’язок між частинами тексту.

1. 1. Прочитай текст. Який заголовок можна до нього дібрати?

Усі знають цю квіточку. Вона схожа на маленьке сонечко. Ціле літо цвітуть кульбабки на луках. Їхнє насіння зібране в пухнасту білу кульку. Дмухнеш на неї – і попливуть у повітрі легенькі насінинки. Жовта квітка кульбабки увесь день повертає за сонцем свою голівку.



  1. Визнач у цьому тексті зачин.

  2. Про що можна сказати в кінцівці цього тексту?


Типи текстів. Текст- розповідь, текст-опис, текст-міркування.

1. 1. Прочитай текст.

Пугач – красивий птах. У нього довгі крила жовтого кольору. Очі у пугача великі і круглі. Це нічний птах. Уночі він подає голосні звуки: „Пу-гу! Пу-гу!” Тому і називають цього птаха пугачем.



  1. Це розповідь чи опис? Доведи свою думку.

2. 1. Послухай загадку. Про кого вона?

Пташечка невеличка,

в неї білі щічки,

сірі лапки, гарна шапка,

фартушок жовтенький,

голосочок тоненький.

Та ж ця пташка невеличка

називається …



  1. За допомогою якої частини мови автор зробив опис цієї пташки?

3. 1. Прочитай текст. До якого типу ти його віднесеш – до розповіді, опису чи міркування? Доведи.

РОМАШКА


Проклюнулася на леваді маленька ромашка. Навколо високі трави стоять, і всім їм до ромашки байдуже.

Незатишно стало ромашці. Коли чує: хтось грає. Срібно так, солодко.

Розплющила ромашка очі – аж то бджілка кружляє. Її крильця бринять, і від того – музика.

Радіє зелена земля. Радіє синє небо. Ромашка підвела голову і розквітла: біла, біла, ще й з крапелькою жовтогарячого сонця.

І від того, що ромашка розквітла, літо стало ще краще.

Борис Харчук

4. 1. Прочитай текст і віднеси його до опису, розповіді чи міркування.

ОСА ЧИ МУХА?

А це що – також оса? Ану подивимося. В ос жорсткі щелепи-жувальця, а в цієї комахи довгий хоботок. Оси мають чотири крила, а тут тільки два. Отже, це муха, хоча й схожа вона на осу. Такі мухи називаються великоголовками.

Володимир Танасійчук

2. Доведи свою думку.

Виконуючи такі завдання, студенти самостійно знаходять відповідний мовний матеріал і пропонують різні методичні прийоми роботи з ним, наприклад:

1. Спостереження за мовними засобами тексту.

– Прочитайте текст.

Узимку чути посвисти червоно-рудих красенів-снігурів. З’являються вони в нас пізньої осені. Без них неможливо уявити зимовий ліс. Яскраво-червоні грудки відтіняють синювато-сірі спинки і гарненькі шапочки на голівках. Червоні й сіренькі пухнасті кульки зависають на тонких гілочках горобини, бур’янів. (А.Волкова)

– Які слова використав автор, щоб описати цих птахів? Чи можна описати снігурів без прикметників? Якими словами користується автор, щоб показати, що він любується птахами, що вони йому дуже сподобались?

2. Доповнення тексту словами.

– Які перші весняні квіти ви знаєте? Розгляньте квітку, зображену на малюнку. Як ви її впізнали? На що схожі листочки? Яка квіточка? Доповніть речення, щоб вийшов опис проліска (фіалки, сон-трави, конвалії). Чим приваблює ця квітка?

3. Добір лексики.

1) – Прочитайте текст.



У лисички зубки гострі, мордочка тоненька. Вушка в неї на маківці, хвостик довгий, кожушок тепленький. Добре лисичка прибрана: хутро пухнасте, золотисте. На грудях у неї жилет, а на шиї біленький комірець. (Костянтин Ушинський)

- Які ознаки лисички описано в тексті? Як описано лисичку – художньо чи науково? Уявіть, що вам треба розказати про лисичку на уроці природознавства. Як зміниться текст?

2) – До якого стилю – наукового чи художнього – ти віднесеш цей текст?

Сосну в лісі зразу видно. В неї зверху стовбур, мов начищений самовар: мідно-чорний, блищить на сонці. Знизу – кора інша: коричнева і дуже товста. Сосновий ліс світлий і радісний. Приємно пахне смолою. (Ю.Єлін)

– Доведи правильність своєї думки. Опиши сосну так, як це робиться в довіднику про рослини. Почни так: "Сосна – це багаторічне дерево…"

3) – Якими словами можна описати кору берези? Як найкраще сказати про листочки? Хто бачив листочки берези? Розкажіть, які вони. Як описати березу, щоб передати її красу влітку? Уявіть, що до нас прийшла весна. Якою ми побачимо березу? А якою вона стане в пору пізньої осені?

Розробку студентами таких і подібних завдань спрямовано на розвиток практично-методичних умінь, необхідних для формування мовно-мовленнєвої компетентності молодших школярів.



РЕЧЕННЯ

Речення, різні за метою висловлювання та за інтонацією.

1. 1. Прочитай речення.

З ким ти дружиш? До кого ти ходиш у гості? Де ти береш книжки для читання? Який вид спорту ти найбільше любиш? Ким ти мрієш стати?

2. Які речення за метою висловлювання ти прочитав?

3. Які речення будуть звучати у відповідях на них?

4. Дай відповідь на останнє запитання окличним реченням.



2. Склади речення з метою про щось повідомити. Яке це речення за метою висловлювання?

3. Склади речення з метою про щось дізнатися. Яке це речення за метою висловлювання?

4. Склади речення, у якому ти товаришеві даєш якусь пораду. Яке це речення за метою висловлювання.

5. Склади речення, у якому ти з радістю повідомляєш, що розв’язав складну задачу. Яке це речення за метою висловлювання? А яке це речення за інтонацією?

6. Якими за метою висловлювання можуть бути окличні речення? Наведи приклади таких речень.

7. 1. Послухай народну пісеньку.

– Добрий вечір, зайчику, куди йдеш?

Скажи мені правдоньку, де живеш?


  • Отут живу в хатоньці край води.

А ти туди, лисонько, не ходи.

2. Скільки запитань прозвучало у пісеньці? Кому ці запитання були адресовані? Хто поставив зайчикові ці запитання?



8. 1. Прочитай текст. З яких речень за метою висловлювання він побудований?

ДОТРИМУЙСЯ ГІГІЄНИ ОЧЕЙ

Ніколи не читай лежачи. Частіше відривай очі від книги і давай їм відпочити. Не дивися довго на яскраве світло.

Чи дотримуєшся ти цих правил? Які ще правила гігієни очей ти знаєш?


Звертання. Розділові знаки при них.

1. Побудуй речення зі звертанням до товариша по парті.

2. Побудуй речення до старшої людини, яку звуть Марія Петрівна (Володимир Павлович).

3. Побудуй речення зі звертанням до учнів свого класу. Запиши це речення.

4. Яким реченням розпочнеш лист до своєї бабусі? Запиши це речення.

5. 1. Прочитай вірш і спиши. Встав пропущені розділові знаки.
Роси, роси дощику яринý,

рости, рости житечко на лану.

На крилечках вітрику полети,

колосочки золотом обмети.



Олександр Олесь

2. Підкресли звертання.



Головні і другорядні члени речення.

1. Як називаються головні члени речення? Що означає в реченні підмет? Що означає присудок?

2. Склади речення тільки з підмета і присудка. Пошир це речення другорядним членом.

3. Склади речення тільки з присудка і підмета. Пошир це речення другорядним членом.

4. Склади речення, у якому другорядний член відповідає на питання звідки? (як? коли? де?).

5. Додай до речень потрібний за змістом підмет.

Яскраво світить весняне … .

На деревах розпустилися перші … .

У березні розтанув останній … .

6. 1. Прочитай. За питаннями, що в дужках, пошир речення другорядними членами.

ГРОЗА


(Як?) насувалася гроза? (Де?) блиснула яскрава блискавка. (Де?) прокотився далекий грім. Поховалися (куди?) птахи. У верхів’ях дерев (як?) зашумів вітер. (Куди?) упали перші важкі краплини дощу.

7. 1. Прочитай речення. Яке воно за метою висловлювання?

На березі річки росте одинока берізка.

2. Побудуй різні питальні речення, які б стосувалися кожного слова в поданому.

8. Послухай речення. Назви в кожному з них головні члени.

Червоні снігурі стрибають по дворі. В задумі чорний крук присів на білий сук. Синиці голубі співають на вербі. На зиму омелюх пошив рудий кожух.



Володимир Лучук

9. Прослухай два речення і об’єднай їх в одне.

У нашому парку росте багато кленів.



У нашому парку росте багато беріз.
Орієнтовні тестові завдання до розділу «Речення»

1. Обведи кільцем номер правильного твердження.

За метою висловлювання речення поділяються на:

1. прості 2. розповідні 3. розповідні

складні питальні питальні

поширені спонукальні окличні

2. Заверши твердження.

У кінці спонукального речення може стояти …



3. Визнач, скільки речень у тексті.

Боцман вийшов полити гарячу палубу в руках у нього мідна трубка насоса з неї струмує прохолодна морська вода боцман чомусь забув одягти бриль, без кого в такі спекотні дні не обійтися.



    1. Два.

    2. Три.

    3. Чотири.

4. Визнач, у якому реченні є звертання. Познач його ( +).

1. Хай широке поле засівають зерном іскристим сівачі.

2. Засівайте, сівачі, широке поле іскристим зерном.

3. Широке поле сівачі засіяли іскристим зерном.



5. Познач речення, яке відповідає такій схемі.

======= куди? які? __________.



  1. Калина вбралася в червоне намисто.

  2. Крихким льодом укрилися калюжі.

  3. Відлетіли у вирій сизокрилі журавлі.

6. Побудуй з поданих слів спонукальне речення.

Михайлик, дитячий, у, відводити, Оленка, садок.

Виконуючи такі завдання, студенти самостійно знаходять відповідний мовний матеріал і пропонують різні методичні прийоми роботи з ним, наприклад:

Відомо, що в структурі мовленнєвої діяльності важлива роль належить лексико-семантичному рівню, тому у процесі підготовки майбутніх учителів початкових класів до навчання мови приділяємо значну увагу роботі зі словом, спрямованій на збагачення, уточнення, закріплення й активізацію лексичного запасу.

Специфіка лексико-семантичного рівня мовної структури, його зв’язки з усіма іншими основними й неосновними рівнями визначає необхідність різнобічного підходу до слова в процесі вивчення рідної мови. У сучасних шкільних програмах з української мови розглядається широке коло питань, пов’язаних з вивченням лексики як системного явища. Наукове обґрунтування методики формування у молодших школярів лексичних умінь спирається на лінгвістичне положення про єдність мови і мовлення. З огляду на це в процесі ознайомлення учнів з лексичними явищами рідної мови необхідно, керуючись принципом практичної доцільності, відібрати насамперед такі лексичні засоби, які дадуть можливість активно використовувати їх у власному мовленні.

Знання лексичного значення слова і вміння його визначати відіграють важливу роль у поповненні словникового запасу молодших школярів, у їхньому мовленнєвому розвитку. Адже зв’язне мовлення учнів має ґрунтуватися на їхньому словниковому запасі, на вмінні знаходити для вираження думки відповідні лексичні засоби та співвідносити їх зі сферою вживання, з орієнтацією на стильову особливість створюваного тексту. Тому, як свідчить практика, майбутніх спеціалістів початкової ланки освіти в процесі роботи над різними розділами методики викладання української мови, а особливо над методикою розвитку мовлення, необхідно навчити добирати завдання, які забезпечують тісний взаємозв’язок лексико-граматичних знань та розвитку мовленнєвих умінь і навичок учнів.

З цією метою на заняттях з методики викладання української мови рекомендуємо розробляти підготовчі вправи для формування у молодших школярів умінь відбирати мовний матеріал для складання текстів різних типів і стилів та користуватися мовними засобами відповідно до мети висловлювання. Треба мати на увазі, що в сучасній методиці навчальний текст з будь-якого предмета, не тільки в підручниках з мови і читання, а й математики (текстові сюжетні задачі, певні визначення математичних понять, поради, алгоритмічні настанови щодо практичного застосування окремих правил тощо), тексти в підручниках з природознавчих предметів, музики і співів учні вчаться розглядати і розуміти не як певний пакунок, з якого можна дістати якусь інформацію, а як своєрідний діалог між його творцем і читачем або слухачем. Творець тексту, у тому числі й молодший школяр, який самостійно створює його в процесі навчальної діяльності, має орієнтуватися на адресата висловлювання: у чомусь його переконувати, щось доводити, описувати, розкриваючи істотні ознаки, характеристики предмета, події, явища, про щось розповісти так, щоб адресат одержав чітке уявлення про мету і зміст створеного тексту. Такий, по суті, діалогічний підхід до сприйняття і створення учнівських висловлювань учитель має виробляти в молодших школярів на кожному уроці мови.

Текстовá основа в системі навчальних вправ підручників сприяє посиленню учнівської уваги до опанування таких важливих загальнонавчальних умінь, як слухати, читати і розуміти почуте й прочитане, не тільки сприймати інформацію, а й здобувати її, сортувати, трансформувати, активно обмінюватися нею, виділяти логіко-смислові частини прослуханого, прочитаного під час переказування. Звертаємо увагу на нові рубрики на сторінках підручників з рідної мови для початкових класів: Попрацюймо разом! Попрацюймо колективно! Попрацюйте в парах! Виконайте завдання в групах! Побудуйте діалог! Міркуйте так. Візьми до уваги! Перевір за словником та ін.

Як бачимо, побудова сучасного початкового мовно-мовленнєвого курсу, на відміну від того, коли мовленнєві відомості, мовленнєві завдання тільки принагідно вкраплювалися в мовну теорію, у навчальний процес, сприяє активному, динамічному формуванню дитячої мовної особистості, її активному інтегруванню в суспільне середовище. Слід підкреслити, що ті види навчальної діяльності, які відповідно до Державного освітнього стандарту з освітньої галузі “Мови і літератури” здійснюються в руслі мовленнєвої, мовної і соціокультурної змістових ліній курсу, значною мірою сприяють забезпеченню соціалізації молодших школярів. Сучасний школяр на уроці рідної мови виступає не тільки в ролі слухача, тим більше пасивного, а насамперед у ролі активного співрозмовника, доповідача, коментатора навчальних ситуацій, у яких беруть участь однокласники, учасника навчальних діалогів і полілогів. Саме в таких формах активної навчальної діяльності школярів виявляються адаптивні можливості сучасної мовної освіти, відбувається активна соціалізація учнів, які в процесі шкільного навчання, здобування уже початкової мовної освіти беруть участь у таких видах і формах мовленнєвої діяльності, спілкування, з якими їм доведеться зіткнутися в старших класах, у майбутньому дорослому житті і професійній діяльності.

Готуючи майбутніх учителів до роботи над розділом "Слово" у 2-4 класах, зокрема до опрацювання таких тем, як "Значення слова", "Будова слова" та "Частини мови", на лекційних і практичних заняттях акцентуємо увагу на тому, що сучасна шкільна програма передбачає в роботі над словом двобічний підхід: учнів необхідно знайомити з деякими доступними для них лексичними і граматичними відомостями в межах кожної частини мови. Студенти мають усвідомити, що, формуючи і розширюючи уявлення про будову слова, частини мови, їх граматичні ознаки, синтаксичну роль, необхідно працювати над лексичним значенням слова, практично знайомити учнів з найуживанішими синонімами, антонімами, багатозначними словами, словами, які вживаються в прямому і переносному значенні, з деякими омонімами та фразеологічними зворотами – у межах кожної частини мови. Цьому сприяє включення у практичні заняття з методики української мови завдань на аналіз вправ для роботи над словом та визначення серед них найдоступніших і найефективніших, наприклад:



  1. добір антонімів (синонімів) до поданих слів;

  2. виділення з тексту (мікротексту – прислів’я, приказки, загадки) слів, протилежних (близьких) за значенням;

  3. заміна в реченнях, у тексті виділених слів їх антонімами, спостереження за тим, як змінилося при цьому висловлювання;

  4. дописування речень, які мають антонімічний зміст;

  5. складання речень, коротких висловлювань з поданими антонімічними парами.

Студенти досліджують, що спочатку доцільно пропонувати учням не тільки слова, до яких треба дібрати антоніми, але й самі антоніми, подані в окремому списку і розташовані в іншому порядку, наприклад:

– До кожного поданого слова в лівій колонці дібрати протилежне за значенням з правої і записати їх парами:



північ низький

високий відгадка

відлетіти південь

загадка прилетіти

Важливо орієнтувати майбутніх спеціалістів на добір та розробку вправ, які поєднують у собі два завдання – лексичне і граматичне:

– До поданих колонок іменників, прикметників і дієслів доберіть і запишіть слова, протилежні за значенням. Які частини мови ви в кожному випадку дібрали?

У процесі такої діяльності студенти переконуються, що завдання для формування лексико-граматичних умінь молодших школярів немає потреби виділяти в окремий етап роботи, їх використовують як дидактичний засіб для досягнення основних цілей уроку.

На сучасному етапі важливо підготувати вчителя, який може змінити акценти з інформаційного на проблемно-діяльнісний тип навчального процесу, працювати в умовах особистісно орієнтованої системи навчання і виховання, особливості якої майбутній спеціаліст має відчути і засвоїти, ще навчаючись у вищому педагогічному навчальному закладі.

Наше дослідження переконує, що ефективним у процесі викладання методики української мови є використання різного роду моделей організації практичної діяльності. Суть таких нетрадиційних форм роботи зі студентами зводиться до того, що вони одержують відповідні проблемні завдання, продумують можливі варіанти їх вирішення, обирають оптимальний із них, обґрунтовують його. Так, для розгляду теоретичних засад побудови сучасного початкового курсу української мови майбутні вчителі одержали завдання для роботи у малих групах:

1. Доведіть, що класифікація відібраного матеріалу, його опис і введення в навчальний процес у нових підручниках здійснено з орієнтацією на його навчально-методичну вагомість, доцільність, придатність до спілкування (враховано частково мовленнєвий принцип).

2. Доведіть, що форма подачі теоретичних відомостей та орфографічних правил, а також методичний підхід до їх опрацювання в шкільних підручниках для початкових класів орієнтує учнів не стільки на запам’ятовування, скільки на усвідомлене засвоєння с п о с о б і в їх застосування в мовленнєвій діяльності.

3. Доведіть, що зв’язний текст значно розширює можливості вчителів щодо постановки до нього цілої системи різноманітних комплексних завдань фонетико-графічного, орфографічного, пунктуаційного, лексичного та граматичного характеру, а також завдань текстологічного рівня. Доберіть текст і побудуйте до нього низку комплексних завдань.

4. Обґрунтуйте, як оптимально використати широкі можливості, закладені в тексті, для вивчення молодшими школярами рідної мови на нових науково-методичних засадах. Наведіть приклади комплексних завдань до тексту для формування мовної, мовленнєвої, соціокультурної компетенцій.

5. Доведіть, що теоретичні відомості, які подаються для учнів у підручнику у формі визначень, правил, пам’яток, таблиць тощо, в тому чи іншому вигляді, варіюються потім у завданнях до вправ, побудованих на зв’язних текстах, під час вивчення інших розділів програми.

Результати досліджень студенти мають представляти у формі захисту проектів, що стимулює їх до швидкого і якісного вирішення методичних завдань.

Викладачі методики навчання мови мають привернути увагу майбутніх учителів до формування у молодших школярів надзвичайно важливого загальнонавчального вміння користуватися в повсякденній практичній мовленнєвій діяльності різними словниками — орфографічним, тлумачним, перекладним, словниками синонімів, антонімів та ін., оскільки на кожному уроці, проводячи словникову роботу, формуючи в учнів правописні вміння, працюючи над удосконаленням їхньої вимови, вчитель має сам продемонструвати потребу в користуванні словниками, наявними в класі-кабінеті, і привчати до цього учнів. З огляду на це майбутній учитель повинен добре опанувати методику навчання швидко знаходити потрібне слово в словнику, володіти відповідними алгоритмічними прийомами, що ґрунтуються на доброму знанні алфавіту.

Досвід показує, що пропонована робота, апробована нами у процесі викладання методики навчання української мови, сприяє підготовці студентів до формування в учнів початкових класів мовно-мовленнєвої компетентності, вирішенню проблеми освіти, виховання, розвитку молодших школярів засобами рідного слова.


Список використаної літератури


  1. Методика навчання української мови в початковій школі: навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів / За наук. ред. М.С. Вашуленка. – К.: Літера ЛТД. 2010. – 364с.

  2. Державний стандарт початкової загальної освіти// Поч. школа. – 2006. - № 2. – С.23 - 44.

  3. Педагогічна майстерність: Підручник / І.А.Зязюн, Л.В.Крамущенко, І.Ф.Кривонос та ін.; За ред.. І.А.Зязюна. – 2-ге вид., допов. і переробл. – К.:Вища шк.., 2004. – 422 с.

  4. Методика викладання української мови. Програма навчального курсу (за вимогами кредитно-модульної системи) – Тернопіль. ТНПУ ім.. В.Гнатюка, 2008. – 48 с.

  5. Програми для середньої загальноосвітньої середньої школи. 1 – 4 класи. – К.: "Початкова школа". – 2006. – 432 с.

_____________________________



Початкова школа. – 2011. – № 6.


К. І. Пономарьова,

кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітник


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал