Особистісно зорієнтоване навчання



Сторінка3/10
Дата конвертації25.12.2016
Розмір1.98 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Сутність досвіду

Технологія інтегрованого формування предметних та метапредметних компетентностей учнів - найбільш сприятлива для формування життєтворчої особистості. В умовах класно-урочної системи вона реалізується через метапредметний урок (додаток4) з використанням оптимальних форм і методів (додаток 3) та дотриманням принципу між предметних зв’язків (додаток 5). Логічним продовженням застосування даної технології мають бути позакласна робота, науково-дослідницька діяльність учнів, участь у творчих конкурсах. Активізація творчої активності учнів досягається шляхом поєднання предметної, метапредметної та життєвої мотивації, стимулювання самоосвітньої діяльності.



Результативність досвіду роботи Сформованість життєвих компетентностей у повному обсязі перевірить саме життя. Результати моніторингу якості знань учнів, аналіз рівня сформованості метапредметних компетентностей підтверджують дієвість досвіду, оптимальний вибір форм і методів для формування знань, умінь та навичок життєтворчої особистості (додатки 6, 7, 8). Протягом останніх років якість знань та результативність учнів з предмету неухильно зростає. З 2007 року учні неодноразово ставали переможцями та призерами міських етапів конкурсу МАН (Сорокін Д., Кузнецова Г., Обушвець М., Павленко Д., Дубина М.)., брали участь в обласному етапі. А учень 11 класу Сорокін Д. посів третє місце в секції «Історичне краєзнавство» (2008р.). Свої життєтворчі здібності старшокласники успішно демонструють у міських конкурсах творчих робіт. Гордість учителя - Обушвець М. – лауреат міжнародного конкурсу «Ми – нащадки Перемоги».

Прогнозований результат

Даний досвід має практичне значення. Життєтворче спрямування вивчення історії, застосування інтегрованого формування предметних та метапредметних компетентностей сприятиме:

- розвитку пізнавальної активності;


  • розумінню конкретного історичного часу через призму особистості;

  • розвитку самоорганізації, самовираження, самовизначення учнів у навчальній діяльності;

  • вихованню комунікативної, соціально адаптованої особистості;

  • формуванню прогностичних життєтворчих здібностей;

  • життєвим досягненням учнів (особистому щастю, соціальному статусу, самореалізації).

Впровадження досвіду в навчально-виховний процес може бути ефективним лише за умов систематичності використання, дотримання основних принципів реалізації, креативності педагога, формування стійкої навчальної та життєвої мотивації учнів.

Література

1. Закон України «Про освіту».

2. Державна національна програма «Освіта».

3. Державний стандарт базової повної загальної середньої освіти. // Освіта України. - 2004. - № 5.

4. Концепція загальної середньої освіти (12річна школа)

5. Національна доктрина розвитку освіти.

6.Регіональна програма впровадження компетентісно орієнтованого підходу в навчально-виховний процес. - Донецьк, 2004.

7.Баханов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі: монографія. – Запоріжжя: Просівта, 2000.

8.Бухлова Н.В. Формування здатності особистості до самонавчання. // Педагогічна скарбниця Донеччини. – 2002 - №1.

9.Єрмаков В.Г., Пузіков Д. О. Проектні образи становлення життєстійкості і життєздатності особистості: Практико зорієнтований посібник. – Запоріжжя: Хортицький навч. - реабілітац. багатопрофільний центр, 2006 – 152с.

10. Життєва компетентність особистості: від теорії до практики: Наук.-

метод. посіб. / За наук. ред. І.Г.Єрмакова. - Хортицький навчально -реабілітац. багатопрофіл. центр. - Запоріжжя: Центріон, 2005- с.607-632.

11. Зимняя И. Ключевые компетентности – новая парадигма результата образования // Дайджест педагогічних ідей та технологій. – 2004. – № 1-2. – с. 11-14.

12. Кожем’яка О.Л. Роль шкільного методоб’єднання в роботі навчального закладу. Методичні та практичні поради. – Х.: Вид. група «Основа», 2008 – 158 с.

13. Левітас Ф.Л. , Салата О.О. Методика викладання історії. Посібник учителя. - Х.: Вид. група «Основа», 2006. – 96 с.

14.Мистецтво життєтворчості особистості: Наук. - метод. Посіб.: у 2ч. / ред. В.М.Донній (голова), Г.М.Несен, І Г. Єрмаков та ін.; кер. авт. кол. і наук. ред. Л.В.Сохань, І.Г. Єрмаков. – К.: ІЗМН, 1997.

15. Підласий І.П. Продуктивний педагог. Настільна книга вчителя. – Х.: Вид. група «Основа», 2010. – 360 с.

16. Пометун О.І. Енциклопедія інтерактивного навчання. – К., 2007. – 144 с.

17. Пометун О. Молодь обирає дію: співпрацюємо у соціальному проекті / О.Пометун, І. Сущенко. – К.: АПН, 2003. - 56 с.

18. Родигіна І.В. Компетентністно - орієнтований підхід до навчання – Х.: Вид. група «Основа», - 2005.

19. Сиплина Е.В. Как сделать эффективным урок истории // Преподавание истории и обществоведения в школе. – 2001. - №2. – С.63 -70.

20. Соціальна і життєва практика учнів 12 - річної школи / За ред.

І.Г.Єрмакова, Г.Г.Ковганич. – Х.: Вид. група «Основа», 2008. - 208 с.

21. Степанищев А.Т. Методика преподавания и изучения истории. – М., 2002.

22. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук. - метод. посіб. / О. І. Пометун, Л.В. Пироженко. За ред. О. І. Пометун. – К.: Вид. А.С.К., 2004. – 192 с.

23. Хуторской А.В. Ключевые компетентности как компонент личностно ориентированной парадигмы образования. // Народное образование. – 2003. - № 8, с. 115-126.

24. Єрмаков І.Г. Компетентісний потенціал проектної діяльності // http://www.library.edu-ua.net/

25. Єрмаков І., Погоріла І. Феномен компетентісно спрямованої освіти //

Відкритий урок: розробки, технології, досвід. – 2005. – № 9-10 //

http://pld.org.ua.



Додатки

Додаток 1

Ключові поняття досвіду

Життєві компетентності - це комплекс життєтворчих здібностей, досвіду, досягнень, які формують загальне вміння жити.

Життєтворчість - особлива, вища форма виявлення творчої природи людини, яка сприяє самостійному творчому вибору особистістю стратегії її життя, розробці життєвих планів і програм, вибору та використанню засобів, необхідних для реалізації її індивідуального життєвого проекту.

Компетентна особистість - особистість, яка володіє комплексом сформованих предметних, метапредметних і життєвих компетентностей та вміє застосовувати їх в мінливому суспільстві.

Метапредметні компетентності – це такі комплекси знань, умінь, навичок, ставлень, які є своєрідними ключами до ефективної життєдіяльності в сучасному суспільстві.

Предметні компетентності – це комплекси знань, умінь, навичок, ставлень, які дозволяють ефективно виконувати діяльність, пов’язану з ідеальним відтворенням тільки тих аспектів дійсності, які є об’єктом вивчення певного навчального предмета.

Додаток 2

Актуальність досвіду

Європейські

орієнтири

України

Модернізація

суспільства

Пошуки

нового

світорозуміння

Необхідність формування компетентної

життєтворчої особистості

Життєтворче

спрямування

освіти

Компетентнісне ставлення

особистості до життя,

здатність людини до

життєтворчості

Розвиток предметних

компетентностей

Формування

метапредметних

компетентностей

Додаток 3

Оптимальні форми, методи та прийоми для інтегрованого формування історико-предметних, метапредметних та життєтворчих компетентностей

Форми, методи, прийоми

Уміння та навички, які формуються

Назва компетентностей

Коло ідей

Навички вирішення проблемних питань, культура ведення дискусії.

Логічна, мовленнєва,

аксіологічна. Культура учіння, культура співпраці.

Аналітична, поведінкова.


Історичне есе

Уміння давати оцінки і версії історичному розвитку, визначати власні ціннісні орієнтири.

Логічна, мовленнєва,

аксіологічна. Культура мотивації.

Аналітична, прогностична.


Дискусія у стилі телевізійного ток-шоу.

Дебати.


Уміння визначати власну позицію, навички аргументації та відстоювання своєї думки; уміння толерантно ставитись до думок інших; навички публічного виступу.

Логічна, мовленнєва,

аксіологічна.

Культура мотивації,

культура співпраці.

Аналітична, поведінкова,прогностична


Ситуативне моделювання

Навички участі в діяльності в діяльності певних інституцій суспільства (судів, зборів, виборів тощо).

Інформаційна, мовленнєва, аксіологічна.

Культура співпраці, роботи з інформацією,

культура мотивації. Аналітична, поведінкова.


Практична робота з історичними джерелами

Вміння працювати з джерелом історичної інформації, аналізувати, систематизувати та критично оцінювати отриману інформацію. Відпрацювання навичок самостійної або колективної роботи з джерелом інформації.

Інформаційна, хронологічна, логічна, аксіологічна.

Культура роботи з інформацією,

культура мотивації. Аналітична, поведінкова.


Складання історичного або політичного портрету історичної особи

Уміння висловлювати власні оціночні судження щодо особистості історичних діячів, визначати їх роль і місце в історії. Розвиток логічного мислення.

Інформаційна, хронологічна, логічна, аксіологічна.

Культура роботи з інформацією,

культура мотивації. Аналітична, поведінкова.


Семінарське заняття

Уміння аргументувати власну думку з проблемного питання, аналізувати та систематизувати отриману інформацію, давати оцінки і версії історичному розвитку, толерантно ставитись до думок інших.

Інформаційна, просторова, хронологічна, логічна, аксіологічна.

Культура учіння, культура роботи з інформацією.

Аналітична, поведінкова.


«Мозковий штурм», «Мікрофон»

Уміння вільно висловлювати свої думки, висловлюватись лаконічно та швидко, формулювати нові ідеї, виявляти уяву та творчість.

Логічна, мовленнєва,

аксіологічна. Культура учіння, культура мотивації. Поведінкова, прогностична.



Робота в парах


Навички спілкування, критичного мислення, уміння висловлюватись, переконувати і вести дискусію з проблемних питань історії.

Інформаційна, просторова, хронологічна, логічна. Культура співпраці, роботи з інформацією.

Аналітична, поведінкова.



Робота в малих групах

Навички роботи у колективі, здатність взяти на себе відповідальність, аргументувати власну думку.

Інформаційна, аксіологічна. Культура співпраці, культура роботи з інформацією.

Аналітична, поведінкова, прогностична.



Сенкан, вірш «Я…», «11-тислівник», «Незакінчені речення»

Уміння будувати усні та письмові висловлювання (характеризувати, описувати, давати визначення історичних понять), відпрацювання вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.

Аксіологічна, логічна,

мовленнєва.

Культура учіння, культура мотивації.

Аналітична, прогностична.



Створення мультимедійної презентації

Навички роботи з мультимедійними засобами, уміння виділяти головне, представляти власні ідеї та висновки у вигляді короткої текстової або графічної інформації.

Інформаційна, мовленнєва. Культура учіння, культура роботи з інформацією.

Аналітична, прогностична.



Метод проектів

Уміння проектувати і втілювати в життя розробку певної теми, працювати з різними джерелами інформації, вміння представити й аргументовано захистити продукт індивідуальної або колективної творчості.

Інформаційна, аксіологічна, логічна.

Культура учіння, культура роботи з інформацією.

Аналітична, прогностична.


Поурочний експрес-контроль

Дає можливість учням продемонструвати набуті знання та вміння, виявити свої таланти та здібності. Відпрацювання навичок самостійної роботи, мотивація навчальної діяльності.

Просторова, аксіологічна,

хронологічна.

Культура учіння, культура мотивації.

Аналітична, прогностична.



Інформаційна - історико - предметні компетентності

культура мотивації – метапредметні компетентності

прогностична – життєтворчі компетентності

Додаток 4

Суть і технологія досвіду

Особистість, здатна до життєтворчості

Особиста стратегія життя

Розробка життєвих планів і програм

Самостійний вибір засобів реалізації життєвого проекту

Інтегроване формування предметних і метапредметних компетентностей

Предметні компетентності

Метапредметні компетентності

хронологічна

Просторова

Інформаційна

Мовленнєва

Логічна


Аксіологічна

Семінарські заняття

Історичне есе

Ситуативне моделювання

Дискусія

Мозковий штурм

Укладання програм саморозвитку, перспективних планів навчальної діяльності

Рефлексія цілей, завдань, видів та засобів діяльності

Соціальне проектування, дослідження

Метапредметний урок забезпечує

Культура життєзбереження

Культура мотивації

Культура співпраці

Культура роботи з інформацією

Культура учіння

Лабораторна робота з історичними джерелами

Коло ідей



Методи, форми, прийоми

Додаток 5

Міжпредметні зв’язки на уроках історії

Математика:

Задачі на відлік часу в історії

Порівняння кількості населення, площі країн тощо

Таблиці, діаграми



Інформатика:

Мультимедійні презентації



Економіка:

Національне виробництво,

економічний розвиток країн. Міжнародні звۥязки

Географія:

Візитні картки країн

Географічне положення

євроінтеграція



Художня культура:

Фотоальбоми

Презентації творчості митців, художніх

напрямів тощо.



Іноземна мова:

Візитні картки країн

Термінологія

Історичні портрети політиків, культура



Література

Есе, вірші

Сенкан

Літературні портрети



Інтегровані уроки

Правознавство:

Складання довідників

Вивчення державного ладу, політичних режимів, законодавства

Додаток 6

Якість знань учнів Зугреської загальноосвітньої

школи І - ІІІ ступенів № 9 з історії

Учитель Лідовська К.І.

Додаток 7

Критерії рівня сформованості метапредметних компетентностей

Бали

Рівень сформованості

Характеристика критеріїв

0

початковий

Учень розрізняє поняття критерію на елементарному рівні; знання фрагментарні, понятійно-термінологічні, у вигляді готових теоретичних узагальнень.

1

середній

Учень розрізняє та запам’ятовує поняття критерію, відтворює за зразком знання фактичного матеріалу, згрупованого навколо одиниць інформації

2

достатній

Учень розрізняє, запам’ятовує, розуміє та застосовує в стандартних ситуаціях поняття критерію; самостійно обробляє сукупність класів інформації, об’єднаних певними логічними зв’язками

3

високий

Учень розрізняє, запам’ятовує, розуміє, творчо переносить поняття критерію на нові нестандартні ситуації; трансформує та імпліктує нові системи, утворені шляхом творчого переосмислення, переформування вихідних систем з метою пристосування їх до вирішення певних завдань

k коефіцієнт сформованості метапредметних компетентностей (КМПК)


k =

Сума набраних балів

× 100%

максимальна сума балів



0 – 25 % - початковий рівень сформованості КМПК

26 – 50 % - середній рівень сформованості КМПК

51 – 75 % - достатній рівень сформованості КМПК

75 – 100 % - високий рівень сформованості КМПК

ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ І ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ

Дайджест 1


Савченко О.Я.

Якість початкової освіти: сутність і чинники впливу






Савченко О.Я.

Компетентнісний підхід як чинник якості професійної підготовки майбутнього вчителя






Бібік Н.М.

Компетентність і компетенції у результатах початкової освіти






Байбара Т.М.

Компетентнісний підхід в початковій ланці освіти: теоретичні засади






Онопрієнко О.В.

Предметна математична компетентність як дидактична категорія






Вашуленко М.С.

Лінгводидактичні орієнтири сучасної початкової мовної освіти в Україні






Вашуленко М.С., СобкоВ.О.

Підготовка майбутніх учителів до формування мовно-мовленнєвої компетентності молодших школярів






Пономарьова К.І.

Реалізація компетентнісного підходу в навчанні молодших школярів української мови




Пономарьова К.І.

Соціокультурна складова у змісті початкового курсу української мови






Вашуленко О.В.

Читацька компетентність молодшого школяра: теоретичний аспект







О.Я. Савченко,

академік НАПН України,

доктор педагогічних наук, професор
ЯКІСТЬ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ: СУТНІСТЬ І ЧИННИКИ ВПЛИВУ
Проблема якості шкільної освіти знаходиться зараз в епіцентрі уваги освітян, батьків і суспільства загалом, хоча саме поняття якість освіти у педагогічному мовленні вживається порівняно недавно. Ще десятиліття тому у цьому контексті говорили про якість знань, контроль, перевірку, оцінювання, відсоток успішності, відсоток учнів, які вступили до ВНЗ, тобто йшлося про окремі результати начальної діяльності учнів, а не про якість освіти в цілому.

Лише на початку 21 століття цей термін з’явився у нормативних і довідникових виданнях. Так, у вперше виданій в Україні "Енциклопедії освіти" (2008) вміщено велику серію статей з цієї проблеми: якість вищої освіти, якість дошкільної освіти, якості особистості, моніторинг якості освіти, оцінювання навчальних досліджень учнів, критерії та показники якості навчальної діяльності та ін. Що засвідчує цей перелік? Широке введення нової термінології у мовний обіг насамперед відображає зміну цілей освіти загалом і шкільної зокрема, а отже нові підходи до розуміння, якою має бути якісна освіта і як оцінювати її результативність.

Читачі журналу, очевидно, погодяться з тим, що за роки незалежності у початковій школі здійснено помітні позитивні кроки щодо оновлення змісту освіти, впровадження нових технологій на засадах особистісно орієнтованої освіти. У центрі і районах створено чимало корисної методичної літератури, відчутним є стремління вчителів до педагогічної творчості.

Разом з тим досягнення більш якісної і доступної для всіх дітей початкової освіти є гострою потребою часу. У цьому процесі наша школа відчуває суперечливий вплив як зовнішніх, так і внутрішніх тисків. Коротко зазначимо основні.

На якості шкільної освіти негативно позначились такі зовнішні тиски:

-- тривала невизначеність ідеологічних установок розвитку держави (затягнувся процес пошуку національної ідеї, консолідації суспільства);

-- нарощування відкритої соціальної нерівності, яка гальмує права частини громадян щодо забезпечення дітям якісної освіти, медичне обслуговування, правовий захист, змістовне дозвілля;

-- демографічна і економічна кризи, що зумовили значні зміни у шкільній мережі, особливо у сільській місцевості, зменшення витрат на всі умови організації навчально-виховного процесу;

-- постійне погіршення екологічної ситуації, частотність екологічних катастроф, епідемій збільшили ризики для дитячого здоров’я і виконання у повному обсязі навчального навантаження згідно вимог закону "Про загальну середню освіту";

-- розхитування ролі сім’ї як найважливішого соціального інституту стабільного розвитку держави зумовило поширення безвідповідального батьківства, насилля над дітьми;

-- бурхливий розвиток ЗМІ, доступ дітей навіть молодшого віку до неякісної інформації, засилля реклами безмежного споживання, еротизація свідомості тощо.

З якими внутрішніми викликами зустрілась початкова школа у 21 столітті? По-перше, змінився світ дитинства, до школи приходять інші діти, (більш інформовані, розкуті, але нерідко непідготовлені до навчання і спілкування з ровесниками, з ослабленою увагою, здорових та ін.), яких вчити і виховувати значно складніше, ніж попередні покоління.

На вчителя тисне стереотип сприймання молодшого школяра, який хоче в усьому слухатись учителя; сучасних психологічних знань діагностичних матеріалів і умінь йому бракує.

По-друге, початкова школа працює в умовах постійних змін, які запроваджуються зверху через модернізацію програм і нових нормативних документів або ініціюються знизу школами, творчими педагогами.

Нестабільність, орієнтація на інновації зовнішнього змісту нерідко посувають на периферію вчительської праці найважливіші завдання початкової ланки щодо навчання і розвитку молодших школярів, яких слід повноцінно досягти саме у ці роки (зокрема, предметні і ключові компетентності, адже без них подальше успішне навчання неможливе).

По-третє, підвищення кваліфікації вчителів в ОІППО відбувається за старою схемою -- раз на п’ять років за скороченим терміном, без належного диференційованого підходу і надання педагогам ресурсного забезпечення для міжкурсового професійного удосконалення. Особливої уваги потребують молоді вчителі, адже щоб їх зберегти у школі, треба продумати спеціальний патронат професійної і соціальної підтримки, бо зміни у підготовці майбутніх педагогів не встигають за темпами оновлення практики.

По-четверте, низький економічний статус вчителя у суспільстві, де більш успішним в матеріальному плані можна бути, працюючи значно менше, знижує мотивацію і професійну відповідальність педагога.

Взаємовплив зовнішніх і внутрішніх тисків спричиняє особливу гостроту проблеми якості шкільної освіти.

Стан і шляхи її поліпшення в останні роки розглядалися на різних рівнях: під час парламентських слухань на Верховній Раді України (грудень 2005), на Колегії МОН України ("Якісна освіта -- запорука самореалізації особистості К, 2007), у результатах соціологічних опитувань, експертних оцінках вітчизняних і зарубіжних фахівців ("Стратегія реформування освіти в Україні. Рекомендації з освітньої політики", К., 2005). матеріалах АПН України ("Проблеми якості освіти: теоретичні і практичні аспекти", К., 2007) та ін.

Наслідуючи європейський досвід, де наприкінці ХХ ст. були створені широковідомі книги про нагальні проблеми розвитку освіти в умовах глобалізації, посилення конкурентності держав і ринків праці -- "Зелена книга" (1993) і "Біла книга" (1995), українські вчені готують "Білу книгу" про кризові проблеми української у тому числі і початкової освіти і визначення дієвих шляхів піднесення її якості, незамінної ролі в культурному економічному і демократичному розвитку країни. Виключно важливо, щоб кожен, від кого залежить якість шкільної освіти, усвідомлював її як пріоритет, бачив взаємозв’язок між усіма чинниками, що впливають на неї.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал