Основні секрети паперу Поняття паперу



Скачати 80.78 Kb.
Дата конвертації11.05.2017
Розмір80.78 Kb.
Основні секрети паперу

Поняття паперу

Папір – це листковий матеріал, створений в основному із волокон рослинного походження, тісно переплетених між собою поверхневими силами зчеплення, що утворюється подібно войлоку чи фетру.



Секрет виготовлення паперу

Основною сировиною виготовлення паперу є волокниста маса, яка одержується з деревини: сосни, ялини, деяких листяних порід переважно вільхи, для економії часто додають солому та осоку; і целюлозу, яку виготовляють із цієї маси. Крім деревини, додають білу глину (каолін), тальк, різноманітний клей (силікатний чи каніфольовий), а також домішки (дрібно розмолоті мінеральні суміші: клеючі речовини, барвники, наповнювачі тощо).

З метою економії деревини, а також при виготовлені картону використовують макулатуру. Папір виготовляють за допомогою папероробної машини. В машину безперервним потоком поступає підготовлена на іншому обладнанні ретельно перемішана рідка «каша» (паперова маса: деревину подрібнюють в дрібні сучки, потім довго розварюють в спеціальних розчинах, додаючи крейду, білу глину, клей). Ці наповнювачі (каолін, тальк, гіпс, двоокис титану, крейду та інших) вводять в паперову масу для підвищення її поверхневої гладкості, зменшення прозорості паперу. Надмірне введення наповнювачів погіршує поверхневу міцність паперу і викликає дуже сильне запилення.

Маса виливається у паперову полосу, яка рухається між спеціальними валками, із якої швидко видаляється вода, а спеціальні валки ущільнюють її, висушують та випрасовують поверхню. Проклеювання паперу проводять поверхневим методом: на зовнішню поверхню паперу наносять клей. Проклеювання підвищує гідрофобність паперу, сприяє кращому сприйняттю друкарської фарби, що особливо важливо для паперу, який призначений для друку. Для цього використовують модифікований крохмаль або натрієву сіль карбоксиментилцелюлози. Сіль також можна вводити в масу; тоді використовується каніфольний, каніфольно-парафіновий або синтетичні клеї. Потім готовий папір розрізається на вужчі смужки і скручується у рулони чи нарізається на листки певної величини. Готова продукція відправляється споживачеві


Асортимент паперу та секрет його використання у творчому процесі

Альбомний або малювальний – щільний, міцний із шорсткою поверхнею папір. Служить основою для різних видів робіт.

Афішний чи білетний папір – тоненький, глянцевий із однієї сторони, білого чи сірого кольору. Використовуємо для дизайну виробів.

Ватман – вищий сорт креслярського паперу, міцний, товстий, щільний папір, який використовується для виготовлення макетів, як основа для аплікацій, у кресленні.

Верже – високоякісний папір з різноманітними водяними знаками у вигляді повздовжніх чи поперечних просвічуваних ліній. Застосовується для малювання, оформлення декоративних робіт, для поштових листівок.

Газетний папір – різновид типографського паперу, що застосовується для друку, а також для виготовлення пап’є-маше.

Глянцевий (білий та кольоровий) – вважається найкращим матеріалом, легко ріжеться, добре приклеюється. Чудовий матеріал для дизайнерських робіт.

Гофрований (репсовий, креповий, крепувальний) – кольоровий тонкий папір для виготовлення квітів, прикрас, іграшок чи гірлянд.

Офсетний (друкарський) – друкарський папір вищого ґатунку. Можна використовувати для виготовлення витинанок.

Калька – прозорий папір, що застосовується для копіювання орнаментів, шаблонів тощо.

Копіювальний – тонкий цигарковий папір, на одну сторону якого нанесено шар мастики будь-якого кольору. Використовуємо для копіювання орнаментів, шаблонів, деталей виробу тощо.

Картон – товстий папір для ручної праці. Різноманітне використання: ракетобудування, аплікації, подарункові упаковки, панно, маски, іграшки тощо.

Настільний – щільний, гарно фарбується, застосовується як тло або для основних зображень в аплікаціях.

Мармуровий – тонкий, блискучий, застосовується як декор: вази, орнаменти тощо.

Металізований – покритий тонким шаром металу. Застосовується для ялинкових прикрас, гірлянд, розписів, орнаментів, тощо.

Міліметровий – покритий сіткою міліметрів та сантиметрів, які дозволяють збільшувати та зменшувати викрійки, малюнки, орнаменти в потрібному масштабі.

Обгортковий – яскравий різнокольоровий папір, іноді з тематичним малюнком, застосовується для пакування у дизайнерських проектах.

Оксамитовий – цупкий папір, має бархатисту поверхню. Складний у використанні: на згинах ламається, ріжеться, пошкоджується від будь-якийх механічних пошкоджень. Використовується для декоративного оздоблення, аплікацій.

Промокальний – тонкий, рихлий чудовий матеріал для пап’є-маше.

Тиснений – щільний, міцний, з рельєфним малюнком на поверхні, використовується для макетобудування, дизайнерських робіт.

Шагреневий – кольоровий папір з тисненням під шкіру, для виконання аплікацій.

Шпалерний – папір різний за товщиною, для обклеювання стін, а також застосовується як тло для картин-аплікацій, панно, макетів, оформлення рамок тощо.

Шліфувальний – папір з нанесеним шаром скляного чи металевого порошку. Застосовується для шліфування виробів пап’є-маше, іноді як елемент аплікації для передачі фактури матеріалів.

Історична сторіночка

Китайці спочатку писали на вузьких бамбукових планках, випалюючи на них знаки, що було вкрай незручно; потім стали писати на лакованому шовку, що було дуже дорого[1]. Китайські літописи повідомляють, що папір був винайдений у 105 році н. е. Цай Лунем. У китайському літописі говориться[1]: "Всякий високо цінує діяльність Цай-Луна: він винайшов папір, і слава його живе дотепер ..." Виготовлення паперу за Цай Лунем. Однак в 1957 р. у печері Баоця північної провінції Китаю Шаньсі виявлена гробниця, де були знайдені обривки аркушів паперу. Папір досліджували і встановили, що він був виготовлений в II столітті до нашої ери. До Цай Луня папір у Китаї робили з пеньки, а ще раніше з шовку, який виготовляли з бракованих коконів шовкопряда. Цай Лунь подрібнив волокна шовковиці, деревну золу, ганчірки і пеньки. Все це він змішав з водою і масу виклав на форму (дерев'яна рама і сито з бамбука). Після сушіння на сонці, він цю масу розгладив за допомогою каменів. У результаті вийшли міцні аркуші паперу. Після винаходу Цай Луня, процес виробництва паперу став швидко вдосконалюватися. Стали додавати для підвищення міцності крохмаль, клей, природні барвники і т. д. У Китаї виробництво паперу стало поширеним так, що на базарі можна було побачити писаря-виробника паперу, який тут же черпає з відра масу, викладає аркуші паперу на дошку і сушить на сонці, а виготовлений ще не просохлий аркуш такого паперу - часто писар кладе на спину клієнта і пише під його диктовку лист[1]. До Європи папір потрапив не скоро. Ось що писав про це французький вчений Авенель[1]: "Він прийшов з Китаю дуже повільним шляхом, із середньою швидкістю, можливо, сто кілометрів на сто років. У 650 році його бачили в Самарканді, в 800 році - в Багдаді, в 1100 році він дійшов до Каїра, потім він проходить по березі Африки, перепливає через Середземне море і довго не переходить Лангедока "(французького кордону). В Італії почали виробляти папір з ганчір'я в XI столітті[1]. У середні віки італійські виробники паперу вважалися майстерними майстрами[1]. Італійці стверджували, що папір винайдений ними, і навіть розповідали, за яких обставин: ніби один монах, незаслужено ображений настоятелем, прийшов в келію і в люті став рвати на собі сорочку і гризти її зубами, випльовуючи жуйку. Прийшовши в себе і побачивши кашку зжованої тканини, він схопив її і кинув на кахельну піч. Через кілька місяців, перед якимось святом, монах став приводити в порядок свою келію, і знявши висохлий корж з печі, помітив, що одна сторона її вийшла гладкою, схожою на пергамент. Він спробував писати на ній чорнилом і спроба увінчалася успіхом. На початку VII століття спосіб виготовлення паперу стає відомим в Кореї і Японії. А ще через 150 років, через військовополонених потрапляє до арабів. У VI-VIII століттях виробництво паперу здійснювалося в Середньої Азії, Кореї, Японії та інших країнах Азії. У XI-XII століттях папір з'явився в Європі, де незабаром замінив тваринний пергамент. З XV-XVI століть, у зв'язку з впровадженнм друкарства, виробництво паперу швидко зростає. Папір виготовлявся дуже примітивно — ручним помолом маси дерев'яними молотками в ступі і вичерпуванням її формами з сітчастим дном. Велике значення для розвитку виробництва паперу мав винахід в другій половині XVII століття розмелювального апарату — ролу. У кінці XVIII століття роли вже дозволяли виготовляти велику кількість паперової маси, але ручний відлив (вичерпування) паперу затримував ріст виробництва. У 1786 році в місті Орлеані дехто Віолі надрукував книгу віршів на папері, зробленого з стебел мальви, папороті і кори дерев[1]. Через чотири роки в Лондоні вийшла книжка Кужа, надрукована на папері, зробленому з соломи[1]. Але лише тільки в половині XIX століття стали виробляти на фабриках папір з деревини. У 1799 М. Л. Робер (Франція) винайшов папероробну машину, механізував відлив паперу шляхом застосування нескінченно рухомої сітки. В Англії брати Г. і С. Фурдрінье, купивши патент Робера, продовжували працювати над механізацією відливу і в 1806 запатентували папероробну машину. До середини XIX століття папероробна машина перетворилася в складний агрегат, що працює безперервно і значною мірою автоматично. У XX столітті виробництво паперу стає великою високомеханізованої галуззю промисловості з безперервно-поточної технологічною схемою, потужними теплоелектричними станціями і складними хімічними цехами з виробництва волокнистих напівфабрикатів.

Особливості роботи з папером

Організація робочого місця

Папір та лінійку зручно тримати у лівій руці – клади їх ліворуч. Ножицями та олівцем зручніше працювати правою рукою – розміщуй їх праворуч. Інструменти та матеріали зберігай у папці. На робочому місці сиди рівно, не сутулься. Не грайся інструментами, використовуй їх тільки за призначенням. Під час роботи з клеєм, витирай руки серветкою. Завжди прибирай своє робоче місце.



Прийоми перегинання та складання паперу




Прийоми переведення малюнків за шаблоном



Інструкційна карта наклеювання деталей з паперу

Розміщення деталі на підкладці

Нанесення клею

Схема змащування клеєм

Накладання деталі на основу

Розгладжування на основі

Укладання під прес для просушування

Прийоми роботи з ножицями

Розрізняють такі терміни у роботі з ножицями: розрізати, відрізати, вирізати, надрізати





Прийоми роботи з ножем

Розрізняють прийоми роботи з ножем: надрізання картону та паперу, відрізання під лінійку, по лінії згину



Зображення надрізання картону та паперу

d:\мои документы\desktop\безымянный.png

Розрізання по лінії згину

d:\мои документы\desktop\безымянный.png

Відрізання під лінійку


Інструкційна карта вирізання з паперу складеного у кілька разів (гармошкою)




Інструкційна карта симетричного вирізування та створення обємної композиції






Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал