Основні розділи української мови як навчального предмета Фонетика вивчає звуки мови і мовлення, наголос, склад. Графіка



Сторінка4/7
Дата конвертації05.01.2017
Розмір1.03 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

Поділ іменників на групи

І відміна

1. Тверда: іменники з основою на твердий приголосний, крім шиплячих (борона, кобза, порода, химера, пора, копа, сваха).
2. М’яка: іменники з основою на м’який приголосний (скриня, зброя, дзвіниця, Марія, змія, шия, Ілля, суддя).
3. Мішана: іменники з основою на шиплячий (огорожа, пожежа, круча, онуча, свіча, тиша, миша, воша, груша, святоша, потороча).

ІІ відміна

1. Тверда:


• іменники чоловічого роду з кінцевим твердим приголосним основи (крім шиплячих) із закінченням -о та іменники середнього роду із закінченням -о (дуб, плац, темп, батько, коло, місто, село, вікно);
іменники на -р (вир, вихор, відвар, двір);
• іменники звір, комар, снігур;
• всі іменники іншомовного походження на -ер, -ір, -ор, -ур(-юр) і з постійно наголошеними ар (яр), -ир (інженер, майстер, касир, директор, абажур, гектар, семафор, базар).
2. М’яка:
• іменники чоловічого роду з кінцевим м’яким приголосним основи (боєць, велетень, звичай, край, цистень);
іменники із суфіксами -ар, -ир, які мають в однині наголос на корені (бондар, козир, лікар, буквар, вівчар; друкар, шахтар);
• при відмінюванні наголос переходить із суфікса на закінчення (горе, місце, життя, море);
• іменники середнього роду із закінченням -е та -я, без суфіксів -ен-, -ет при відмінюванні: поле, завдання, збіжжя, здоров’я.
3. Мішана:
• іменники чоловічого роду з кінцевим шиплячим приголосним основи (вантаж, дощ, сторож, слухач, ткач, товариш);
• іменники на -яр (назви людей за родом їхньої діяльності), у яких при відмінюванні наголос переходить із суфікса на закінчення (вугляр — вугляра, каменяр— каменяра, пісняр — пісняра, скляр — скляра, тесляр — тесляра);
• іменники середнього роду з закінченням на -е при основі на шиплячий (ложе, плече, прізвище, явище).
Іменники ІІІ та ІV відміни на групи не поділяються.

Відмінкові закінчення іменників

Відмінкові закінчення іменників І відміни



Н.

-а

-я -я



Р.

-и

-і -ї

-і

Д.

-і

-і -ї

-і

Зн.

-у

-ю -ю



Ор.

-ою

-ею -єю

-ею

М.

-і

-і -ї

-і

Кл.

-о

-е -є








Множина

Множина

Множина




тверда група

м’яка група

мішана група

Н.

-и

-і -ї



Р.

c:\program files\издательство ранок\вдш\02_ukr\images\image8756image_46_fmt.jpeg

c:\program files\издательство ранок\вдш\02_ukr\images\image8756image_46_fmt1.jpegc:\program files\издательство ранок\вдш\02_ukr\images\image8756image_46_fmt2.jpeg

c:\program files\издательство ранок\вдш\02_ukr\images\image8756image_46_fmt3.jpeg

Д.

-ам

-ям -ям

-ам

Зн.

-и

-і -ї



Ор.

-ами

-ями -ями

-ами

М.

-ах

-ях -ях

-ах

Кл.

-и

-і -ї




Відмінкові закінчення іменників ІІ відміни

Однина




Тверда група

Тверда група

Тверда група

Н.









Р.

-а

-а



Д.

-ові, -у

-ові, -у



Зн.

-а

-а



Ор.

-ом

-ом

-ом

М.

-ові, -у

-ові, -і



Кл.

-у

-е





Н.







-е



Р.

-я

-я

-я



Д.

-еві, -ю

-еві, -ю





Зн.

-я

-я

-е



Ор.

-ем

-єм

-ем

-ям

М.

-еві, -і, -ю

-еві, -ї, -ю





Кл.

-е

-ю

-е








Мішана група

Мішана група

Мішана група

Н.









Р.

-а

-а



Д.

-еві, -у

-еві, -у



Зн.

-а

-а



Ор.

-ем

-ем

-ем

М.

-еві, -і, -у 

-еві, -і



Кл.

-у

-е




Множина




Тверда група

Тверда група

Тверда група

Н.

-и

-и



Р.

-ів

-ів




Д.

-ам

-ам

-ам

Зн.

-ів

-ів



Ор.

-ами

-ами

-ами

М.

-ах

-ах

-ах

Кл.

-а

-а









М’яка група

М’яка група

М’яка група

М’яка група

Н.

-і

-ї

-я



Р.

-ів

-їв







Д.

-ям

-ям

-ям

-ям

Зн.

-ів

-їв

-я



Ор.

-ями

-ями

-ями

-ями

М.

-ях

-ях

-ях

-ях

Кл.

-і

-ї

-я








Мішана група

Мішана група

Мішана група

Н.

-і

-і



Р.

-ів

-ів




Д.

-ам

-ам

-ам

Зн.

-ів

-ів



Ор.

-ами

-ами

-ами

М.

-ах

-ах

-ах

Кл.

-і

-і




Відмінкові закінчення іменників ІІІ відміни




Однина

Множина

Н.

мат и

-і матер і

Р.

-і матер і

-ей матер ів

Д.

-і матер і

-ам матер ям

Зн.

матір 

-і матер ів

Ор.

-ю матір’ ю

-ами матер ях

М.

-і матер і

-ах матер ях

Кл.

-е мат и

-і матер і


Відмінкові закінчення іменників ІV відміни




Однина

Множина

Н.

-а -я

-а -а

Р.

-и -і ,-я

-

Д.

-і -і

-ам -ам

Зн.

-а -я

-а -а

Ор.

-ам -ем , -ям

-ами -ами

М.

-і -і

-ах -ах

Кл.

-а -я

-а -а


Морфологічний розбір іменника

1. Початкова форма (називний відмінок однини).


2. Морфологічні ознаки:
• назва, загальна, власна;
• істота, неістота;
• рід (чоловічий, жіночий, середній);
• число (однина і множина; тільки однина; тільки множина).
• відміна (група (для іменників І і ІІ відміни));
• відмінок.
3. Синтаксична роль.
В піснях і труд, і даль походу. (М. Р.)
1. В піснях — іменник,
початкова форма — пісня (що?).
2. Жіночий рід; у множині рід не визначається; І відміна (м’яка група); місцевий відмінок.
3. Синтаксична роль — другорядний член речення, обставина.

Прикметник

Прикметник — це самостійна частина мови, що вказує на ознаку предмета і відповідає на питання який? яка? яке? чий? чия? чиє?


Ознака предмета визначається за кольором (червоний), за розміром (великий), за матеріалом (скляний), за приналежністю (братів), за сприйняттям на смак, дотик, нюх (солодкий, м’який, духмяний), за зовнішніми прикметами і внутрішніми властивостями (білявий, стрункий, веселий), за просторовими й часовими відношеннями (далекий, ранній).

Морфологічні ознаки прикметника

Прикметник має 3 розряди за значенням:


1. Якісні (ознаки предмета, що можуть проявлятися більшою чи меншою мірою):
кмітливий – кмітливіший — найкмітливіший.
2. Відносні (ознаки предмета за його відношенням до інших предметів, дій, обставин):
бурштинове (намисто), осінній (день), перелітні (птахи).
3. Присвійні (вказують на належність предмета кому-небудь і відповідають на питання чий? чия? чиє?:
мамина (казка), батьків (сміх), ведмежий (барліг).

Якісні прикметники мають повну та коротку форму (рясний — рясен).


Якісні прикметники можуть утворювати ступені порівняння.
1. Вищий ступінь.
• Проста форма (за допомогою -іш-, -ш-).
добрий — добріший.
• Складена форма (за допомогою слів більш або менш).
добрий — більш добрий.
2. Найвищий ступінь.
• Проста форма (за допомогою най-, ок-, що- та прикметника вищого ступеня).
щонайдобріший.
• Складена форма (за допомогою слів найбільш, найменш або від усіх, над усе та прикметника вищого ступеня).
найбільш добрий,
добріший над усе.


Поділ прикметників на групи

1. Тверда група:


• прикметники, основа яких закінчується на твердий приголосний:
добрий, вразливий, минулий, прекрасний;
• присвійні прикметники:
батьків, Олексіїв, мамин, Софіїн;
• короткі форми прикметників:
зелен, годен, рад, жив, здоров, свят.
2. М’яка група:
• прикметники, основа яких закінчується на м’який приголосний та [j]:
осінній, житній, ранній, художній, колишній, справжній, безкраїй, літній, синій.

Відмінкові закінчення прикметників

Тверда група




Однина

Однина

Однина

Множина




Чоловічий рід

Середній рід

Жіночий рід




Н.

-ий

-е

-а

-і

Р.

-ого

-ого

-ої

-их

Д.

-ому

-ому

-ій

-им

Зн.

як Н. або Р. 

-е

-у

як Н. або Р.

Ор.

-им

-им

-ою

-ими

М.

-ому, -ім

-ому, -ім

-ій

-их




Н.

- 

-є

-я



Р.

-ого

-ого

-ої

-их

Д.

-ому

-ому

-ій

-им

Зн.

як Н. або Р.

-е

-у

як Н. або Р.

Ор.

-им

-им

-ою

-ими

М.

-ому, -ім

-ому, -ім

-ій

-их



М’яка група

Н.

-ий

-е

-а

-і

Р.

-ого

-ого

-ої

-іх

Д.

-ому

-ому

-ій

-ім

Зн.

як Н. або Р. 

-е



як Н. або Р.

Ор.

-іми

-ім

-ою

-іми

М.

-ому, -ім

-ому, -ім

-ій

-их
















Н.

-ій

-є

-я



Р.

-ого

-ого

-ої

-іх

Д.

-ому

-ому

-їй

-їм

Зн.

як Н. або Р.

-є

-ю

як Н. або Р.

Ор.

-їм

-їм

-ою

-їми

М.

-ому, -їм

-ому, -їм

-їй

-їх




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал