Основні макроекономічні показники система національних рахунків



Скачати 151.05 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації20.06.2017
Розмір151.05 Kb.

6
ОСНОВНІ
МАКРОЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ
Система
національних рахунків (СНР) – це система взаємопов'язаних показників і кла- сифікацій, які використовуються для описування та аналізу найзагальніших результатів і аспек- тів економічного процесу на макрорівні. СНР сформульована в категоріях і термінах ринкової
економіки, її концепції та визначення передбачають, що економіка, описана за її допомогою, функціонує на основі дії ринкових механізмів та інститутів.
Однією з важливих особливостей СНР є її всеосяжний характер. Це означає, що СНР мі- стить впорядковану певним чином інформацію про:
всі господарські суб'єкти, які беруть участь в економічному процесі: юридичні особи
(підприємства, корпорації, банки, страхові компанії, органи державного управління тощо) та домогосподарства;
всі економічні операції, які пов'язані з виробництвом, розподілом і перерозподілом дохо- дів, накопиченням активів та іншими аспектами економічного процесу;
всі економічні активи і пасиви, які формують національне багатство (основні фонди, ма- теріальні обігові кошти, монетарне золото та інші фінансові активи, вартість землі і корисних копалин тощо).
Головним показником при розробці СНР, основним показником результатів економічної діяльності на макрорівні є валовий внутрішній продукт (ВВП), який характеризує сукупну ри-
нкову
вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених підприємствами, організаціями та устано-
вами
в поточному періоді на економічній території країни.
Термін "внутрішній" протистоїть термінові "національний". Він означає, що при вимірю- ванні ВВП враховуються результати виробництва підприємств, організацій, установ незалежно від того, чи вітчизняними є ці підприємства, чи вони контролюються іноземним капіталом, напри- клад, є дочірніми відділеннями іноземних корпорацій.
Під "економічною територією" країни розуміють територію, яка адміністративно керу-
ється урядом даної країни та в межах якої особи, товари і гроші можуть вільно переміщуватися.
На відміну від географічної території, вона не охоплює територіальні анклави інших країн (по- сольства, військові бази тощо), але містить такі анклави даної країни, які розташовані на терито- рії інших країн.
В цілому фізична особа або організація (юридична особа) вважаються резидентами тієї економіки, з якою вони пов'язані тісніше, ніж з будь-якою іншою, або ж тієї економіки, де міс- титься центр їхніх інтересів:
• у випадку підприємств (фірм) – центр інтересів міститься на території тієї країни, де вони здійснюють свою діяльність. Тобто всі підприємства, організації, установи, які здійснюють свою діяльність на території певної країни, у відповідності із СНР, вважаються її резидентами, навіть якщо вони частково або повністю перебувають у власності іноземців. Відповідно, іноземні філі- али внутрішніх підприємств (або їхні дочірні компанії) не є резидентами економіки тієї країни, де розташована головна компанія;
• щодо фізичних осіб – резидентами при розробці національних рахунків вважаються всі ті, хто працює і проживає на території країни протягом року або більше, незалежно від громадянства
і національності. До резидентів не належать іноземні туристи, сезонні робітники, іноземці, які прибули в короткотермінові відрядження, іноземні дипломати (незалежно від терміну їхнього перебування). Проте іноземці, які проживають на території даної країни протягом тривалого часу і пов'язані з нею економічно, належать до резидентів даної країни;
органи державного управління є резидентами своєї країни навіть у тих випадках, коли розглядається діяльність, яку вони виконують за кордоном (наприклад, посольства іноземних держав і громадяни тієї ж країни, що працюють в них, є резидентами своєї економіки).
Частина виробленого країною ВВП має бути передана нерезидентам як компенсація за надані ними ресурси або трудову участь у процесі виробництва (наприклад, у вигляді процен- тів за наданий капітал або у вигляді оплати праці сезонних іноземних робітників та осіб, які пра- цюють за короткостроковим контрактом). З іншого боку, резиденти даної країни, можливо, отри- мують аналогічні доходи із-за кордону. Отже, щоб мати уявлення про доходи, які отримують
резиденти
даної країни у зв'язку з їхньою участю у виробництві ВВП даної країни та част-

7
ково
ВВП інших країн, потрібно ВВП даної країни зменшити на величину доходів, які виплачу- ються нерезидентам, та додати аналогічні доходи, які отримали резиденти цієї країни із-за кордону.
Коли ми внесемо ці поправки, то отримаємо показник валового національного продукту (ВНП). У переглянутому варіанті СНР 1993 року ВНП називається валовим національним доходом (ВНД).
Нова термінологія, проте, не змінює суті.
Взаємозв'язок між ВВП та ВНП (ВНД) має такий вигляд:
ВВП
+
Доходи які отримали резиде- нти із-за кордону у зв’язку із
їхньою участю у виробництві
ВВП інших країн (оплата праці, проценти, дивіденди)
-
Доходи сплачені резиден-там
інших країн за участь у вироб- ництві ВВП даної країни (оплата праці, проценти, дивіденди)
=
ВНП
(ВНД) сальдо первинних доходів
Тобто, ВНП – це „все”, що створене резидентами даної економіки, а ВВП – це „все”, що створене територіально в межах даної країни (незалежно від того, іноземцями, чи резидентами).
Доходи резидентів, отримані з-за кордону у зв'язку з тим, що вони брали участь у вироб- ництві, звуться первинними доходами. Тому можна сказати, що ВВП відрізняється від ВНП
(ВНД) на сальдо первинних доходів, виплачені резидентам інших країн. Зрозуміло, що це са- льдо може буті додатним, так і від'ємним. В країнах, що розвиваються, ВВП, як правило, біль- ший від ВНП (ВНД), оскільки цим країнам доводиться сплачувати розвиненим країнам великі проценти за зовнішні позики. І навпаки, для розвинутих країн характерним є протилежне спів- відношення: ВНД, як правило, більший від величини ВВП.
Первинні доходи не містять доходів, отриманих із-за кордону в порядку перерозподілу
(наприклад, подарунки, гуманітарна допомога тощо). Якщо ці доходи (трансферти) додати до валового національного доходу (ВНД) і відняти аналогічні доходи, сплачені за кордон, ми отри- маємо інший важливий макроекономічний показник – валовий національний використову-
ваний
доход (ВНВД).
Принципи
та методи розрахунку ВВП
Розглянемо особливості та принципи розрахунку макропоказників у СНР.
1) Перша особливість полягає в тому, що в СНР існує відмінність між національною та ві-
тчизняною
"основами" реєстрації показників. Тому й розрізняють показники валового внутріш-
нього
продукту та валового національного доходу (про це йшла мова раніше).
2) Друга особливість, друге правило, яке закладене в основу розрахунків макроекономіч- них показників, – це рівність доходів і витрат. Це правило випливає із замкненості економіч- ної системи і стверджує, що всі витрати на купівлю товарів і послуг неминуче є доходами виро- бників цієї продукції. Виходячи з такого правила, будь-яка дія, що впливає на витрати, мусить обов'язково відбитися на доходах, і навпаки – все, що впливає на доходи надалі відбивається на витратах.
3) Наступний принцип – це чітке розмежування категорій запасу і потоку.
4) Четверта особливість полягає в тому, що при вимірюванні випуску важливо уникнути
подвійного
рахунку – ситуації, коли одна й та сама операція може бути врахована двічі. З цією ме- тою в СНР вирізняють такі поняття:
• проміжна продукція – це товари і послуги, що купуються з метою подальшої переробки, обробки або для перепродажу (сировина, матеріали, електроенергія тощо);
• кінцева продукція – частина ВВП (товари і послуги), що купуються з метою кінцевого спо- живання, нагромадження, експорту, для заміщення витрачених засобів виробництва, але не для подальшої переробки чи перепродажу;
• додана вартість фірми – вартість виробленої фірмою продукції без вартості проміжних товарів і послуг, що були придбані фірмою і використані в процесі виробництва. Додана вар- тість включає заробітну плату, прибуток, амортизацію.

8
При розрахунку ВВП враховується вартість кінцевої продукції і віднімається вартість проміжних товарів і послуг. Чому? Бо у вартості кінцевих продуктів уже враховано всі наявні проміжні операції. Але, оскільки на макрорівні надто складно визначити кінцеві товари (галу- зей-виробників дуже багато, і не завжди можна чітко визначити, як буде використано вироблений продукт – на кінцеве чи проміжне споживання), то ВВП розраховують як суму доданих варто-
стей
усіх виробників.
5) П'яте питання, яке заслуговує на увагу: в СНР для розрахунку загальної вартості вироб- ництва використовують ринкову ціну товарів і послуг. Та оскільки певні товари і послуги не продаються на ринку і не мають ринкової ціни, то для їхньої оцінки застосовують умовно нарахо-
вану, або імпутовану вартість.
Одна із сфер, де застосовують імпутування, – домашні господарства. Наприклад, людина, що орендує житло, платить орендну плату, яка входить в рахунки ВВП як доходи власника бу- динку і як витрати тієї людини, котра це житло орендує. Проте значна кількість людей про- живає у власних будинках; зрозуміло, що вони не сплачують орендної плати, хоча й користують- ся такими само послугами, що й люди, які житло орендують. Тому, аби врахувати цей обсяг послуг, у ВВП внесено "орендну плату", яку власник будинку ніби сплачує сам собі.
Ринковою ціною такої послуги є сума орендної плати, яку власникові будинку довелося б сплатити за умови, якби він орендував аналогічний будинок, або якби його будинок дійсно здавався в оренду. Це є імпутована рента, і вона входить у рахунки ВВП і як витрати, і як до- ходи власника будинку.
Інша сфера, де застосовується імпутування, – послуги, які надані державним сектором еко- номіки (оборона, охорона громадського порядку, освіта й охорона здоров'я, які фінансуються з державного бюджету, та ін.). Ці послуги не продаються на ринку і не мають ринкової ціни. То- му в складі ВВП вони враховуються у відповідності з поточними затратами, які пов'язані з
їх
наданням.
Мета
застосування імпутованих оцінок – отримати повніші та вірогідніші значення ВВП.
6) Ще один принцип, який важливо знати: при розрахунку ВВП враховується вартість то- варів і послуг, вироблених лише в поточному періоді. А тому з розрахунків вилучають так зва- ні невиробничі операції, які бувають двох типів:
• перепродаж товарів;
• суто фінансові операції.
У свою чергу, суто фінансові операції поділяються на:
державні трансфертні виплати. Під трансфертами в цілому розуміють односторонній по- тік благ, доходів, які мають перерозподільчий і безоплатний характер. Коли мова йде про дер- жавні трансферти, то це є виплати із державного бюджету (пенсії, стипендії, допомога по безробіт- тю, подарунки ветеранам, допомога багатодітним та малозабезпеченим сім’ям і т. ін.);
приватні трансфертні платежі (допомоги батьків дітям-студентам, подарунки замож- них родичів тощо). Ця операція не є наслідком виробництва, а виступає як акт передачі коштів від однієї приватної особи до іншої;
операції з цінними паперами (купівля – продаж акцій, облігацій також вилучається із
ВВП, оскільки це є обмін паперовими активами, перерозподіл власності).
Показник ВВII можна розрахувати трьома методами:
1) за виробленою продукцією (виробничий метод);
2) за витратами (метод кінцевого використання);
3) за доходами (розподільчий метод).
При розрахунку ВВП виробничим методом підсумовується додана вартість, яка ство-
рена
всіма галузями економіки:

гал
валовий
випуск

гал
проміжне
споживання =

гал
додана
вартість.
Тобто по кожній галузі економіки спочатку розраховується валовий пуск, який потім зменшується на величину проміжного споживання. Отриманий показник характеризує сукупну вартість кінцевої продукції, або додану вартість, створену всіма галузями економіки.
У модифікованому варіанті ВВП за даним методом розраховується так:

9




−−−−
++++
−−−−
====
)
(
)
(
С
П
МВ
ВВ
ВВП
, де
−−−−
ВВ
валовий випуск окремих галузей;
−−−−
МВ
матеріальні витрати окремих галузей (проміжне споживання);
−−−−
П
податки на продукти, на споживання;
−−−−
С
субсидії.
При розрахунку ВВП методом кінцевого використання підсумовуються витрати всіх економічних агентів, які використовують ВВП: домогосподарств, фірм, держави та іноземців, які експортують товари з даної країни. У підсумку отримуємо сукупну вартість всіх товарів і послуг, які спожиті
суспільством:
ВВП
= Y = C + I + G + NX,
де Скінцеві споживчі витрати домогосподарств на товари і послуги (за винятком ви- трат на придбання житла);
І
валові приватні внутрішні інвестиції, які містять витрати фірм на:
• будівництво будинків і споруд,
• придбання обладнання, машин, механізмів, нових технологій,
• створення товарно-матеріальних запасів,
• амортизацію,
• а також витрати домогосподарств на придбання житла (будинків, квартир тощо).
Якщо показник валових приватних внутрішніх інвестицій (І) зменшити на величину амортизаційних витрат (А), то ми отримаємо показник чистих приватних внутрішніх інвес-
тицій
, який характеризує чистий приріст обсягу нагромадженого капіталу. Співвідношення між І
та А є добрим індикатором того, в якому стані перебуває економіка країни. Так, наприклад, для зростаючої економіки справджується нерівність І > А; коли економіка перебуває у стані спаду
(рецесії), то І < А;
Gдержавні витрати на утримання армії, апарату управління, виплату заробітної плати працівникам державного сектора економіки тощо. Всі державні трансфертні платежі вилучають- ся з розрахунків, оскільки вони є формою перерозподілу;
чистий експорт товарів і послуг за кордон. Розраховується як різниця між експортом та імпортом:
= ХZ.
При розрахунку ВВП розподільчим методом підсумовуються всі види факторних дохо- дів, а також два компоненти (амортизаційні витрати й непрямі податки на бізнес), які не є дохо- дами. Іншими словами, розраховуючи ВВП за доходами, потрібно знайти суму таких його скла- дових:
амортизаційні витрати;
чисті непрямі податки на бізнес – непрямі податки на бізнес (податок на додану вартість, акцизи, мито, ліцензійні платежі та ін.) за відрахуванням субсидій. З економічної точки зору, це різниця між цінами, за якими купують товари споживачі, та продажними цінами фірм;
винагорода за працю (цей компонент містить заробітну плату, а також внески підприємств на соціальне страхування, у пенсійний фонд, фонд зайнятості тощо);
рентні платежі – це прибуток, який отримують власники нерухомості, включаючи ім- путовану ренту за проживання у власних будинках;
чисті проценти – це різниця між процентними платежами фірм іншим секторам економіки та процентними платежами, які фірми отримали від інших секторів: домогосподарств, держави, не враховуючи виплати процентів по державному боргу;
доход від власності – це чистий прибуток підприємств, які перебувають у приватній власнос- ті;
прибуток корпорацій – цей компонент, у свою чергу, містить три складові: а) податок на прибуток корпорацій; б) дивіденди акціонерам; в) нерозподілений прибуток корпорацій.
Можна навести таку формулу розрахунку ВВП за доходами:

10
ВВП
(GNP) = W + R + i +
ππππ
+ A + T
Н
,
де W – заробітна плата, R – рента, i – процент (у даному випадку виступає у вигляді доходів від грошового капіталу, який заощаджується домогосподарствами),
ππππ
– прибуток (доход від влас- ності та прибуток корпорацій), A – амортизація, T
Н
– непрямий податок (універсальні акцизи, мито податок на додану вартість).
У більшості країн світу найпоширенішими із наведених методів розрахунку ВВП є ме- тод кінцевого використання та виробничий метод. Власне кажучи, вибір того чи іншого мето- ду розрахунку визначається наявністю надійної, вірогідної інформаційної бази.
Інші
показники СНР
Окрім названих основних (ВВПВНП (ВНД)), існує цілий ряд інших взаємопов'я- заних показників національного рахівництва. Всі вони розраховуються на основі ВВП і ви- користовуються з тією чи іншою метою макроекономічного аналізу.
Чистий
внутрішній продукт (ЧВП) можна отримати із ВВП, коли його зменшити на величину амортизаційних відрахувань:
ЧВП
= ВВПАмортизаційні відрахування.
Національний
доход (НД) – сукупний доход в економіці, який отримують власники фа- кторів виробництва (праці, капіталу, землі) – можна отримати, коли показник ЧВП зменшити на величину чистих непрямих по датків на бізнес:
НД
= ЧВПЧисті непрямі податки на бізнес,
або
НД
= ЧВПT
Н
.
Національний доход – це сума факторних доходів від праці, землі та капіталу за рік:
НД
= W + R + i +
ππππ
.
Показник особистого доходу (ОД) можна отримати, коли від національного доходу від- няти внески на соціальне страхування, нерозподілений прибуток корпорацій, податки на прибу- ток корпорацій і додати суму трансфертних платежів. Необхідно також відняти чистий процент і додати особисті доходи, отримані у вигляді процента.
Використовуваний
доход (ВД), або доход кінцевого використання, розраховується шляхом зменшення показника особистого доходу на суму прибуткового податку з громадян та деяких неподаткових платежів державі:
ВД
= ОДПрибутковий податокНеподаткові платежі державі.
Також варто зауважити, що під прибутковим податком часто розуміють особисті прибуткові податки, податки на особисте майно та податки на спадщину. Це доход, який залишається у розпорядженні домогосподарств. Він використовується на споживання і заощадження.
Реальні
та номінальні величини. Цінові індекси
Номінальний
ВВП – це обсяг виробництва, який вимірюється в поточних цінах, тобто в цінах, що існують на момент виробництва:
Номінальний
ВВП =




i
i
i
q
p
,
де q
i
– обсяг виробництва i-го товару в поточному році; р
i
ціна i-го товару в поточному році.

11
Таким чином, на величину номінального ВВП впливають два процеси: 1) динаміка обся- гу виробництва; 2) динаміка рівня цін.
Реальний
ВВП – це обсяг виробництва, який вимірюється в сталих (незмінних, базо- вих) цінах, тобто на величину цього показника впливає лише зміна обсягів виробництва:
Реальний
ВВП =




i
i
i
q
p
1
0
, де
0
i
p
– ціна i-го товару в базисному році.
Враховуючи описане, реальний ВВП можна розрахувати шляхом коригування номіна- льного ВВП на індекс цін (І
Р
):
Реальний
ВВП
= Номінальний ВВП / І
Р
.
Для здійснення названих коригувань використовують цінові індекси Ласпейреса, Пааше і
Фішера (цінові дефлятори).
Індекс
Ласпейреса (або аґреґатний індекс цін) показує, як змінюються ціни за два
періоди
, що порівнюються, якщо структура виробленого ВВП залишається незмінною. Ва- гами в цьому випадку є товарна структура виробництва базисного періоду, а тому зміни у виро- бництві та споживанні, які пов’язані з науково-технічним прогресом, не враховуються. Індекс має вигляд:








====
0
0
0
1
q
p
q
p
I
L
P
, де р
1
, р
0
ціни відповідно в поточному і базисному періодах; q
0
обсяг виробництва в базисному періоді.
Індекс Ласпейреса, розрахований для фіксованого "кошика" споживчих товарів і послуг (q
k
),
називають індексом споживчих цін:








====
k
k
сц
P
q
p
q
p
I
0
1
Фіксований споживчий кошик складається приблизно із 300 найменувань товарів і послуг, які купуються типовим міським мешканцем. Індекс побудовано так, що ціна кошика у базисно- му періоді береться за 100 %, а тому значення індексу вказує на те, на скільки відсотків зміни- лася ціна товарів – компонентів споживчого кошика у поточному періоді в порівнянні з попере- днім.
Індекс споживчих цін розраховується щомісячно, є оперативним і найпоширенішим по- казником рівня інфляції.
Індекс
Пааше частково усуває обмеженість індексу Ласпейреса, оскільки вагами в даному ви-
падку є товарна структура виробництва поточного року. Індекс має вигляд:








====
1
0
1
1
q
p
q
p
I
P
P
, де q
1
– обсяг виробництва в поточному періоді.
Індекс Пааше, розрахований для сукупності товарів і послуг, що входять до складу
ВВП, називається дефлятором ВВП:
Дефлятор
ВВП =
ВВП
Реальний
ВВП
й
Номінальни
=








1
0
1
1
q
p
q
p
Індекс
Фішера, як середнє геометричне значення індексів Ласпейреса і Пааше, усуває обмеженість останніх:
P
P
L
P
F
P
I
I
I
⋅⋅⋅⋅
====

12
Задачі

Задача 1.
За даними таблиці розрахувати такі показники: ВНП, споживання, валові приватні інвес- тиції, ЧНП, чисті приватні інвестиції.

Показники
1 рік
2 рік
1
Вартість нового будівництва
5 5
2
Вартість виготовленого обладнання
15 15 3
Вартість виготовлених споживчих товарів
120 90 4
Вартість спожитих товарів
90 120 5
Амортизація будівель
15 15 6
Амортизація обладнання
15 15 7
Запаси споживчих товарів на початок року
40 60 8
Запаси споживчих товарів на кінець року
60 40
Розв’язок:
Споживання: 90 (120)
Валові приватні інвестиції: 1+2+5+6+запаси[3–4+7–8]=60 (40)
ВВП: Споживання+Вал.приват.інв.=150 (160)
ЧНП: ВВП–А(мортизація)=150–30=120 (130)
Чисті приват.інв.=Вал.приват.інв. – А(мортизація)=60–30=30 (20)

Задача 2.
Використовуючи наведені нижче дані національних рахунків України (в млрд. грн.), знай- діть ВВП 2-а способами. Обчислити інші макроекономічні показники.
1) Особисті споживчі витрати
245
2) Чисті іноземні факторні доходи, зароблені в Україні
4
3) Трансфертні платежі
12
4) Рента
14
5) Відрахування на споживання капіталу (амортизація)
27
6) Внески па соціальне страхування
20
7) Процент
13
8) Доходи індивідуальних власників
33
9) Чистий експорт
11
10) Дивіденди
16
11) Заробітна плата найманих працівників
203
12) Непрямі податки на бізнес
18
13) Нерозподілені прибутки корпорацій
21
14) Особисті податки
26
15) Податки на прибуток корпорацій
19
16) Прибутки корпорацій
56
17) Державні закупівлі товарів та послуг
72
18) Чисті приватні внутрішні інвестиції
33
19) Особисті заощадження
20
Розв’язок:
А) ВВП – це сума пунктів: 1) + 9) + 17) + 18) + 5) = 388 (18+5 валові приватні інвестиції).
Б) ВВП – це сума пунктів: 2) + 4) + 5) + 6) + 7) + 8) + 11) + 12) + 16) = 388,

13
[16) = 10) + 13) + 15)]
ЧВП=388–А= 361
НД=ЧВП–12)=343
ОД=НД–6)–13)–15)+3)=295
ВД=ОД–14)=269
Задачі для самостійної роботи:
Задача 3.
Припустимо, що національне виробництво складається з двох товарів: Х (споживчий то- вар); Y (засіб виробництва). В поточному році було виготовлено 700 одиниць Х (ціна за одини- цю – 3) та 60 одиниць Y (ціна за одиницю – 10). До кінця року 5 машин (товар Y) потрібно замі- нити новим. Розрахувати: ВНП, ЧНП, обсяг споживання, обсяг валових інвестиції, обсяг чистих
інвестиції.
Задача 4.
За даними таблиці розрахувати матеріальні витрати та внесок машинобудування у ство- рення ВНП.
Виробництво
Кінцева сума продажу (у гр. од.)
Купівля товарів, необхідних
для виробництва (у гр. од.)
1. Машин
2000

2. Скла
300 100 3. Шин
200 80 4. Фарби
120 0
5. Двигунів
580 300
Задача 5.
Якщо величина споживання домогосподарства дорівнює
5000
====
C
од. нац. валюти, заоща- дження дорівнюють
3000
====
S
, а
2000
====
T
сплачуються у вигляді податків, то а) чому дорівнює особистий доход? б) чому дорівнює використовуваний доход?
Задача 6.
Використовуючи наведені нижче дані національних рахунків однієї з розвинених країн світу (в млрд. од. нац. валюти), знайдіть ВНП (ВВП) та інші макроекономічні показники. (ЧВП,
НД, ОД, ВД).
1) Особисті споживчі витрати
2342
2) Трансфертні платежі
418
3) Амортизація
403
4) Внески на соціальне страхування
306
5) Експорт
364
6) Імпорт
430
7) Дивіденди
150
8) Непрямі податки
304
9) Нерозподілені прибутки корпорацій
118
10) Індивідуальні податки
435
11) Податки на прибуток корпорацій
88

14 12) Державні закупки товарів та послуг
748
13) Валові приватні внутрішні інвестиції
637
Задача 7.
Використовуючи наведені нижче дані національних рахунків однієї з розвинених країн світу (в млрд. од. нац. валюти), знайдіть ВНП та інші макроекономічні показники.
1) Особисті споживчі витрати
3548 2) Непрямі податки на бізнес
841 3) Заробітна плата
2093 4) Чистий експорт
102 5) Проценти
428 6) Внески на соціальне страхування
489 7) Податки на прибуток корпорацій
159 8) Амортизація
555 9) Дивіденди
105 10) Трансфертні платежі
845 11) Індивідуальні податки
649 12 ) Нерозподілені прибутки корпорацій
87 13) Державні закупки товарів та послуг
1060 14) Рентні платежі
25 15) Валові приватні внутрішні інвестиції
432 16) Доходи некорпоративного бізнесу
360
Задача 8.
Економіка описується такими показниками:
споживчі витрати
2300
інвестиції
700
– державні витрати
800
– державні трансферти (TR)
100
– виплата відсотків по державному боргу (N) 100
– податки
800
Визначити: а) приватні заощадження; б) державні заощадження; в) вартість державних облігацій та додаткову кількість грошей, що випускаються для покриття дефіциту держбюджету, коли відомо, що дефіцит на 80 % фінансується випуском облігацій.
Задача 9.
Є НВВП та відповідний індекс цін (ІЦ). Обчислити РВВП. Вказати у кожному конкретно- му випадку, що відбувається з НВВП: інфляція чи дефляція.
Роки
НВВП
, млрд. дол.
ІЦ
(у %, 1987р. – 100%)
1954 494,2 25,6 1964 648,0 27,7 1967 814,3 30,3

15 1973 1349,6 41,3 1978 2232,7 60,3 1988 4900,4 103,9
Задача 10.
Розглянемо економіку, яка складається лише із трьох виробників: хліба, масла та автомобі- лів. У таблиці наведено дані за два роки:
2000 рік
2015 рік
Ціна автомобіля (грн.)
12 000 16 000
Ціна буханки хліба (грн.)
1,0 2,0
Ціна 1 кг масла
12,0 20,0
Кількість вироблених автомобілів
500 600
Кількість випечених буханок хліба
500 000 600 000
Кількість виробленого масла (кг)
32 000 38 000 1)
Приймаючи 2000 р. за базовий, розрахувати для кожного року номінальний ВВП, реаль- ний ВВП, дефлятор ВВП та ІСЦ.
2)
На скільки виросли ціни у період між 2000 та 2015 роком? Порівняти відповіді, отримані з використанням індексів Ласпейреса та Пааше.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал