Основи наукових



Скачати 493.96 Kb.

Сторінка2/4
Дата конвертації11.01.2017
Розмір493.96 Kb.
1   2   3   4
Тема: Виконання наукових рефератів (НР).
Мета: засвоєння методики виконання наукових рефератів.
Завдання: 1. Засвоїти суть процесу виконання НР.
2. Засвоїти основні компоненти НР.
3. Засвоїти методику написання НР.
ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
Науковий реферат є однією з початкових форм подачі результатів дослідження у письмовому вигляді. За допомогою реферату дослідники викладають попередні результати власного наукового пошуку. У рефераті звичайно розкривається теоретичне та практичне значення теми, аналізуються публікації з теми, дається оцінка та висновки по опрацьованому науковому матеріалу. Реферат засвідчує ерудицію дослідника, його уміння самостійно аналізувати, систематизувати, класифікувати та узагальнювати наукову інформацію.
Термін «реферат» залежно від спрямованості змісту має декілька значень, кожне з яких пов'язане із певним способом переробки первинної інформації і з певною формою подачі вторинної інформації. Зокрема, у науковому та навчальному вжитку термін «реферат» трактується як «науковий реферат», у скороченому позначенні —
«НР».
Підготовка НР в цілому і, зокрема, реферування, є явище суб'єктно-об'єктних відносин. Основні категорії, що характеризують процес реферування — суб'єкт, об'єкт, предмет, результат та ін.
Суб'єкт реферування — автор наукового реферату.
Об'єкт реферування — первинна наукова інформація, зафіксована на різноманітних носіях.
Предмет реферування — специфічні носії первинної наукової інформації, які можуть виступати у таких варіантах:
1.
Окремі книги, статті, документи, звіти про наукову роботу.
2.
Сукупність літературних та інших джерел.
3.
Результати власного наукового пошуку автора реферату, зафіксовані належним чином.
Результати реферування — документ, який містить виклад (повний, скорочений, короткий) зміст предмета реферування.
Таким чином, термін «науковий реферат» має специфічний зміст, який визначається відповідними категоріями, а також задачами підготовки та вимогами до наукового реферату.
Науковий реферат (НР) — письмова доповідь (повідомлення) про наслідки вивчення певної наукової проблеми (теми) на основі аналітичного огляду літературних та інших джерел.
Задачі підготовки наукового реферату мають навчальний (1-2) та науковий характер (3-4):
1.
Поглиблення, закріплення та систематизація знань з певної теми або проблеми, яка може бути сукупністю тем.
2.
Підготовка до виконання курсових та дипломних робіт.
3.
Виявлення здібностей дослідника, рівня підготовленості до самостійної роботи з

17 літературними та іншими джерелами.
4.
Вироблення і розвиток умінь проведення наукової роботи.
Класифікація наукових рефератів
Основними критеріями класифікації наукових рефератів є тематика, спрямування та цільове призначення. Згідно вказаних критеріїв виділяються такі види наукових рефератів: тематичний
(оглядовий), методичний;
інформаційний, біографічний, полемічний, бібліографічний та ін.

Тематичний (оглядовий) реферат — короткий критичний виклад матеріалів з вузької теми або часткової проблеми, іноді тільки за опублікованими друкованими працями.

Методичний реферат — послідовний розгляд і аналіз методів та прийомів конкретного дослідження і їх оцінка.

Інформаційний реферат — короткий виклад суті певної теми з метою
інформування про підсумки наукової конференції; наукового з'їзду чи симпозіуму, оцінка цих підсумків. Іноді інформаційний реферат має завданням інформувати про наукові праці, мало відомі широкому колу спеціалістів.

Біографічний реферат — аналітичний опис життя діячів науки або представників наукової школи, оцінка їх ролі в розвитку науки, соціальної практики чи технічного прогресу.

Полемічний реферат — повідомлення про спірну, мало досліджену проблему чи тему, до якої існують різні підходи та погляди вчених.

Бібліографічний реферат — огляд статей певної проблематики у науковому; журналі за деякий визначений період часу (як правило, за рік).
Вимоги до наукового реферату
Визначено основні вимоги до наукового реферату. Ці вимоги поділяються на такі три групи:
1.
Загальні вимоги.
2.
Вимоги до змісту.
3.
Вимоги до форми.
Кожна група вимог деталізується згідно конкретних напрямків.
1. Загальні вимоги.
1.
Відповідність принципам наукового дослідження.
2.
Використання адекватних методів роботи над рефератом,
3.
Точність та об'єктивність; у передачі інформації.
4.
Доступність сприйняття тексту за змістом та формою.
5.
Об'єм реферату (визначається конкретним завданням).
2. Вимоги до змісту.
1.
Відображення суті теми.
2.
Всебічне охоплення теми,
3.
Глибоке розкриття теми.
4.
Ясність та логічність викладу матеріалу.
5.
Відображення поглядів (або досліджень автора реферату).
3. Вимоги до форми.
1.
Обов'язкове використання державної мови.
2.
Наявність чіткої зовнішньої рубрикаційної структури.
3.
Дотримання пропорційності компонентів структури.
4.
Внутрішня структурованість викладу розділів та пунктів.
5.
Пристойне грамотне оформлення.
Окремо визначається група вимог, які висуваються науковим керівником і (або автором реферату. Такі вимоги можуть стосуватися змісту, форми, виду реферату,

18 висвітлення теми в цілому або певних аспектів чи акцентів у розробці висвітлення теми, а також застосування певних методів роботи над науковим рефератом.
Обов'язкове дотримання всіх зазначених вимог забезпечує необхідний науковий рівень підготовки реферату.
Робота над рефератом починається із видачі завдання (початкового
інструктажу), поділяється на певні етапи і завершується захистом реферату або виступом на колоквіумі.
Основні етапи роботи над рефератом такі.
1. Початковий інструктаж здійснює науковий керівник з метою ознайомлення студентів із вибором теми, видом реферату, основними завданнями, та іншими аспектами творчого і технічного виконання реферату.
2. Вибір теми здійснюється із пропонованого переліку, відзначеного у відповідних документах. Автор може уточнити запропоновану тему або запропонувати самостійно сформульовану, погодивши її з керівником. Вибрана автором тема фіксується у спеціальній документації.
3. Ознайомлення з літературою включає два компоненти;
1. Ознайомлення з методичною літературою (посібники, вказівки, рекомендації) з проблем написання рефератів, а також, з літературою по темі реферату у каталогах спеціальних та загальних бібліотек.
2.Складання попереднього бібліографічного списку – літератури на бібліографічних картках.
4. Розробка робочого плану реферату полягає у виборі, корекції та адаптації такого плану у відповідності із видом реферату. Можлива також самостійна розробка робочого плану при опрацюванні оригінальної теми реферату та специфічному його виді.
5. Консультація з науковим керівником (поточний інструктаж)призначається ним у разі потреби. На консультацію автор реферату приходить відповідно підготовленим, при наявності таких документів:
1.
Робочий план реферату.
2.
Попередній бібліографічний список літератури.
3.
Список запитань та можливих відповідей на них.
4.
Перелік пропозицій з наступної роботи.
6. Відбір та опрацювання літератури здійснюється на основі попереднього бібліографічного списку, скоректованого після консультації з науковим керівником.
Опрацювання літератури відбувається при використанні умінь роботи з науковою літературою —складання виписок, планів, тез, конспектів на основі застосування методів, адекватних виду та задачам конкретного реферату. Можливі, зокрема, такі способи опрацювання літератури, як анотування, резюмування, рецензування та ін.
7. Написання тексту реферату є результатом аналітико-синтетичної переробки
інформації, одержаної під час опрацювання літератури.
8. Оформлення реферату включає необхідні процедури та операції, наслідком виконання яких є готовий до захисту реферат. Основні аспекти реалізації оформлення розглянуті у відповідному розділі посібника.
9. Підготовка виступу на захисті чи колоквіумі передбачає психологічне настроювання та складання плану виступу. Стислий план виступу містить такі пункти:
1.
Постановка проблеми (теми).
2.
Обґрунтування актуальності теми.
3.
Визначення мети, завдань, засобів, методів роботи.
4.
Розкриття ступеня наукової розробки теми.
5.
Відомості про структуру реферату.
6.
Висновки та підсумки.
Час виступу планується у межах 2—15 хвилин, залежно від характеру виступу

19 та рекомендацій наукового керівника.
10. Захист реферату чи виступ на колоквіумі здійснюється у встановлений керівником час у відповідній аудиторії.
Методи роботи над рефератом
Підготовка реферату — пошуковий процес із використанням однієї групи методів наукового дослідження—методів роботи з літературою, Пропоновані методи використовуються у різних варіаціях набору, із різною глибиною та масштабами застосування, але саме зазначений комплекс методів забезпечує високий рівень виконання реферативного дослідження.
Основні методи роботи з літературою такі:
1. Бібліографічний пошук літератури до теми.
2.
Теоретичний аналіз літературних та інших джерел.
3.
Ретроспективний та історико-порівняльний аналіз.
4.
Інтерпретаторсько-аналітичний метод (концептуальний аналіз).
5.
Класифікація та систематизація.
6.
Синтез та узагальнення інформації.
7. Подача результатів аналітико-синтетичної обробки інформації. Перший і другий, а також шостий і сьомий методи є обов'язковими при підготовці реферату.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ.
1.
Який зміст терміну "науковий реферат"?
2.
Зафіксуйте класифікацію наукових рефератів.
3.
Яку орієнтовну структуру має науковий реферат?
4.
Визначте етапи роботи над НР.
5.
Як розуміти актуальність дослідження?

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1.
Кловак Г.Т. Основи педагогічних досліджень: Навчальний посібник. –
Чернігів: Чернігівський державний центр науково-технічної і економічної
інформації, 2003. – 260 с.
2.
Радченко І.А. Науковий реферат. – Умань, УДПІ, 1994. – 31 с.

Лабораторно-практичне заняття № З

Тема: Виконання курсових робіт (КР).
Мета: засвоєння знань про зміст, структуру і основні вимоги до курсової роботи та методику її написання.
Завдання: 1. Засвоїти суть та структуру КР.
2. Засвоїти процес написання КР.
3. Обґрунтувати вибір методів дослідження для КР.
ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
Виконання студентами курсових робіт – одна із важливих форм підготовки висококваліфікованих спеціалістів, яка забезпечує формування у майбутніх учителів творчого підходу до організації навчально-виховного процесу у загальноосвітніх закладах.
Курсова робота виконується з профілюючих дисциплін і має навчально-

20 дослідницький характер.
Мета написання курсової роботи:
- поглиблення, узагальнення і закріплення теоретичних знань та практичних умінь студентів;
- вироблення навичок самостійно працювати з навчальною і науковою літературою, електронно-обчислювальною технікою, лабораторним обладнанням, використовувати сучасні інформаційні засоби та технології;
- розвиток творчого підходу до застосування на практиці набутих знань та розв‘язування практичних завдань;
- систематизація та узагальнення навчального матеріалу;
- здійснення наукового пошуку при проведенні дослідження;
- вироблення у студентів навичок самостійних творчих досліджень;
- виявлення наукових здібностей студентів і залучення їх до дослідницької роботи.
Курсова робота – окремий заліковий кредит навчальної дисципліни, що оцінюється як самостійний вид навчальної діяльності студента і виконується після закінчення вивчення певного предмета або групи дисциплін.
Тематика курсових робіт формується на початку навчального року, затверджується на засіданні кафедри і поновлюється щорічно. Вона повинна відповідати навчальним завданням профілюючої дисципліни, пов‘язуватися з практичними потребами певної галузі науки і виробництва, бути актуальною і тісно пов‘язаною з вирішенням практичних фахових завдань.
Студентам надається можливість подавати власні пропозиції щодо тематики курсових робіт на розгляд відповідної кафедри. Після того, як розгляд пропозицій студентів і затвердження тем відбулися, студенти можуть вибирати теми лише зі списку, запропонованого кафедрою.
Керівниками курсових робіт призначаються найбільш кваліфіковані та досвідчені викладачі кафедри, здебільшого з числа кандидатів і докторів наук.
Кожна кафедра повинна розробити методичні вказівки щодо написання курсових робіт, в яких передбачити завдання курсової роботи, особливості, обсяг і зміст окремих частин та порядок її виконання.
Курсова робота має характер цільної завершеної роботи як стосовно змісту, вичерпаності теми, так і форми, структури тощо.
Курсова робота умовно складається зі вступу, кількох розділів теоретичної і практичної частини, висновків, списку використаних джерел та додатків.
У вступі потрібно довести актуальність певної проблеми для даної галузі науки і практики; вказати, хто з вчених займався цією проблемою; визначити науковий апарат дослідження (визначити об‘єкт, предмет, мету, завдання та методи дослідження, вказати базу проведення дослідження).
Основна частина складається з теоретичної та практичної, де розкривається зміст теми дослідження.
Зокрема, у першій частині (теоретичній) курсової роботи з психолого- педагогічних дисциплін або методик дається аналіз наукової літератури, що включає: а)
історико-педагогічний аспект проблеми; б) її філософське і психологічне обґрунтування з позицій педагогічної науки; в) провідні концепції сучасної педагогічної теорії з певної проблеми.
У другій частині (практичній (експериментальній)) варто описати засоби, технології, методи і форми удосконалення певного аспекту навчально-виховного процесу, педагогічний досвід роботи з відповідної проблеми навчально-виховного закладу (окремого вчителя), використовуючи матеріали спостережень, бесід із учителями, дітьми, батьками або публікації в педагогічній періодиці. Особливо цінним у цій частині роботи є описання власного дослідження.

21
Кожен параграф і розділ необхідно завершувати лаконічними висновками, що логічно узагальнюють викладене. При цьому треба пам‘ятати, що дослівне запозичення чужого тексту, яке не супроводжується посиланням на джерело, називається плагіатом і суворо карається у науковому середовищі. Робота, автор якої допустився плагіату, знімається з розгляду незалежно від стадії підготовки без права її повторного захисту.
Зміст курсової роботи передбачає назву розділів й основних параграфів та нумерацію сторінок.
Список використаних джерел складається студентом як результат перегляду наукового апарату, який послужив методологічною, спеціальною теоретичною і методичною опорою при написанні роботи. У список використаної літератури включаються тільки ті праці та джерела, на які робилися посилання, чи які використовувалися у роботі.
Додатки передбачають таблиці, схеми, малюнки, зразки планів-конспектів уроків, дидактичного матеріалу, робіт учнів, анкети, тести тощо. Вони розміщуються в кінці роботи після списку використаних джерел.
Курсова робота повинна бути представлена в електронному вигляді або чітко написана від руки, роздрукована і вкладена у стандартну папку. Середній її обсяг – до
30 - 35 сторінок з параметрами сторінки: ліве поле – 2,5-3 см, праве – 1,5 см, верхнє – 2 см, нижнє – 2 см., шрифт: Times New Roman, розмір символів: 14, міжстрічковий
інтервал: 1,5 („полуторный‖). Обов‘язкова нумерація сторінок.
Курсова робота починається з титульної сторінки, на якій номер сторінки не ставиться. Зразок оформлення титульної сторінки (див. Додаток А). На другій сторінці подається зміст. Зміст - це остаточно відредагований план курсової роботи з вказівкою сторінок кожного розділу і параграфа в тексті (див. Додаток Б). На наступних сторінках номери проставляються у правому верхньому куті сторінки без крапки після цифри.
У процесі написання курсової роботи керівником надаються консультації щодо
її виконання. Повністю оформлену курсову роботу потрібно здати науковому керівникові на перевірку. При необхідності вона доопрацьовується згідно з його зауваженнями, а потім допускається до захисту.
Курсова робота перед здачею повинна бути підписана студентом і подається керівнику за два тижні до захисту на рецензування.
Порядок захисту курсової роботи:
1. Виступ автора (до 10 хвилин), в якому розкривається основний зміст роботи, результати експериментального дослідження, висловлюються власні пропозиції та методичні рекомендації.
2. Відповіді автора на запитання щодо досліджуваної проблеми членів комісії та присутніх на захисті студентів.
3. Оцінювання членами комісії змісту та захисту курсової роботи студента.
При оцінці курсової роботи враховуються:
1.
Науково-теоретичний рівень змісту, теоретична обґрунтованість теми, чітко розроблений науковий апарат.
2.
Вироблення навичок щодо розробки і вирішення наукової проблеми: вміння самостійно працювати з літературними джерелами, виділяти й аналізувати провідні концепції, ставити експеримент, грамотно оформляти бібліографію.
3.
Використання методів дослідження, самостійний і творчий підхід до аналізу явищ і процесів.
4.
Планомірний і систематичний характер роботи студента над темою.
5.
Правильність оформлення курсової роботи і своєчасність її здачі.
Якість виконання курсової роботи та результати її захисту оцінюється за шкалою оцінювання ECTS, для студентів, що навчаються за кредитно-модульною системою (див. Додаток В).

22
Для решти студентів курсова робота оцінюється за чотирибальною шкалою:
„відмінно‖, „добре‖, „задовільно‖, „незадовільно‖.
Якщо при захисті курсової роботи студент отримав оцінку „незадовільно‖, то рішенням кафедри йому пропонується нова тема роботи, яку повинен виконати у встановлений комісією термін.
У випадку порушення термінів здачі робіт без поважних причин на кафедру
(терміни визначені кафедрою), курсова робота лаборантом не приймається, а студент не допускається до захисту і вважається академічною заборгованістю. Ліквідація академзаборгованості здійснюється аналогічно до інших форм підсумкового контролю.
В інших випадках (хвороба тощо) студент має право на продовження сесії.
Після захисту курсова робота здається викладачем лаборанту для зберігання.
Курсові роботи, що мають теоретичну та практичну цінність, подаються на конкурси студентських наукових робіт, пропонуються до впровадження.
Після закінчення терміну зберігання курсових робіт (1 рік) вони списуються за актом.
Склад комісії для списування курсових робіт: керівник курсової роботи, завідувач кафедри, лаборант, один-два викладачі кафедри.
Завідувач кафедри в кінці навчального року за клопотанням викладачів може залишити для подальшого зберігання кращі курсові роботи, про що приймається рішення на засіданні кафедри.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1.
Який зміст терміну «КР»?
2.
Дайте класифікацію КР.
3.
Зафіксуйте завдання підготовки КР.
4.
Як виглядає орієнтовна структура КР?
5.
Визначте етапи виконання КР.
6.
В чому полягає суть експерименту?
7.
Сформулюйте суть вивчення педагогічного досвіду.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1.
Введение в научное исследование по педагогике. М.: Просвещение. 1988. –239 с.
2.
Курсовые работы по педагогике /Н.Ф.Голованова и др. М.: Просвещение,
1988. –48 с.
3.
Торчинський М.М., Новаківська Л.В. Курсові роботи. –Умань: УДПІ, 1995. –
23 с.
4.
Скалкова Я.И. др. Методология и методы педагогического исследования. –М.:
Педагогика, 1989. – 224 с.

Лабораторно-практичне заняття № 4

Тема: Оформлення результатів наукових досліджень (РНД).
Мета: засвоєння методику оформлення результатів наукових досліджень.

Завдання: 1. Засвоїти методику оформлення РНД.
2. Практично відтворити елементи оформлення РНД.

23
ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
Метою оформлення є фіксація результатів дослідження у вигляді, який дозволяє найкращим чином відобразити і подати наявну наукову інформація на твердих носіях
(на папері). Завданнями оформлення визначені наступні:
1. Усвідомити суть процесу оформлення як самостійного підсумкового етапу наукового дослідження.
2.
Знайти адекватну форму подачі результатів дослідження згідно раціональної класифікації
3.
Спланувати та організувати процес оформлення.
4.
Здійснити необхідні процедури процесу оформлення.
Вимоги до “Звіту” як наукового документа
Звіт про наукове дослідження як документ являє собою систему специфічних текстових компонентів - літературних, цифрових, графічних. Найважливішими сторони форми тексту наукового документа є такі:
1.
Композиційна (побудова наукового твору, яка об‘єднує всі його елементи в
єдине ціле.
2.
Рубрикаційна (поділ тексту на структурні одиниці, частини, розділи, глави, параграфи, пункти).
3.
Логічна (відповідність міркувань, висновків, визначень автора нормам логічно правильного мислення).
4.
Мовно-стилістична, графічна (якість мови, таблиць. Ілюстрацій).
Форма і зміст наукового тексту знаходяться у діалектичному взаємозв‘язку.
Тому визначено вимоги до змісту тексту наукового документа:
1.
Відображення суті теми дослідження.
2.
Всебічне охоплення теми дослідження.
3.
Глибоке наукове розкриття темі дослідження.
4.
Ясність та логічність викладу матеріалу.
5.
Відображення поглядів автора дослідження.
Процес оформлення результатів передбачає надання певної форми "Звіту". Тому визначено вимоги до форми тексту наукового документа:
1.
Використання державної мови.
2.
Наявність чіткої зовнішньої рубрикаційної структури.
3.
Дотримання пропорційності компонентів структури.
4.
Внутрішня структурованість тексту.
5.
Грамотне втілення форми подачі результатів дослідження.
Виконання оформлення результатів наукового дослідження передбачав послідовну реалізації вказаних нижче процедур. Процес оформлення може мати певну варіативність залежно від способу фіксації наукової Інформації на папері.
Основні способи фіксації такі:
1.
Рукопис і ручна графіка.
2.
Оригінал, набраний на комп‘ютері і роздрукований на принтері.
Загальний хід процесу оформлення визначається наступними процедурами:
1.
Вибір варіанту подачі результатів дослідження як форми звіт ностізадається, як правило, на початку дослідження /реферат, курсова робота, стаття та Ін./. В окремих випадках можливе уточнення форми звітності саме на етапі оформлення результатів дослідження.
2.
Створення попередньої моделі "Звіту" здійснюється на основі синтезу вимог до конкретної форми звітності і накопиченого в результаті дослідження науково- довідкового матеріалу. При наявності розходження між вимогами та матеріалами необхідно або добрати матеріал, або змінити форму звітності.
3.
Систематизація зібраного та опрацьованого матеріалу передбачає приведення

24 наявної наукової інформації в цілому та окремих її фрагментів до цілісного, зрівноваженого, збалансованого за рівнем стану. Такий стан являтиме собою певну модель інформаційної системи, що відображав предмет дослідження. Систематизація визначав рівень викладу інформації наукового дослідження.
4.
Групування дослідницьких матеріалів являє собою процедуру приведення систематизованих матеріалів у відповідність до певної логіки викладення інформації.
Мається на увазі, зокрема, індуктивний, дедуктивний чи комбінований виклад.
Групування визначає послідовність викладу інформації дослідження.
5. Встановлення композиційно-рубрикаційної структури є одночасно окремим наслідком виконання попередніх процедур і самостійною процедурою. Найсуттєвішим формальним аспектом процедури є визначення кількості та змісту рубрикаційних складових - розділів, параграфів та ін.
6. Складання описку літератури здійснюється на основі використання бібліографічних джерел, зафіксованих на картках. Виконується відбір обхідних джерел та фіксація їх у вигляді нумерованого бібліографічного списку. В результаті є можливість посилатися на номери джерел та сторінки при написанні тексту ―Звіту‖.
7.
Написання тексту ―Звіту‖ виконується на основі аналітико-синтетичної переробки одержаної в результаті дослідження наукової інформації, зафіксованої на відповідних носіях (лабораторні журнали, виписки, розробки, матеріали дослідження).
8.
Виконання графічно-ілюстративного оформлення передбачав реалізацію таких його елементів, як таблиці, рисунки, графіки, схеми та ін., які необхідні для наочної та змістовної подачі результатів дослідження.
9.
Літературне та технічне редагування ―Звіту‖ являє собою специфічну процедуру приведення змісту та оформлення його у повну відповідність до норм та вимог літературної мови, а також вимог графіки та ілюстрування.
10. Друкування ―Звіту‖ здійсняється за допомогою принтера (у випадку комп‘ютерного набору) згідно вимог до авторських оригіналів.
Під час виконання оформлення результатів дослідження використовуються теоретичні та практичні методи, орієнтовані на досягнення позитивного результату. До них можна віднести наступні: відбір, класифікація, аналіз, синтез, моделювання, узагальнення, систематизація, реалізація практичних процедур.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1.
Назвіть компоненти оформлення звіту про РНД.
2.
Визначте вимоги до змісту наукового тексту?
3.
Які є стилі наукових робіт?
4.
Назвіть основні форми викладу наукової інформації.
5.
Визначте зміст поняття «Рецензія».
6.
Що таке графік як елемент оформлення РД?
7.
Які є види діаграм?
ЛІТЕАТУРА
1.
Бурдин К.С., Веселов П.В. Как оформить научную работу. –М.: Высш.шк.
1973. –152 с.
2.
Введение в научное исследование по педагогике. – М.: Просвещение. 1988.
–239 с.
3.
Основы научных исследований /В.И.Крутов и др. –М.: Высш.шк. 1989. –
400 с.
4.
Сидякин В.Г. и др. Основы научных исследований. –К.: Вища школа. 1987.
–197 с.



25
Лабораторно-практичне заняття № 5


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал