Основи менеджменту Розділ вступ до менеджменту




Сторінка11/41
Дата конвертації03.12.2016
Розмір4.45 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   41
Розділ 8. МЕНЕДЖЕРСЬКЕ ПЛАНУВАННЯ: ЯК ГОТУВАТИ ВИКОНАННЯ СВОЇХ
ЗАВДАНЬ
8.1. Основи менеджерського планування
Планування повинно забезпечити господарське використання найціннішого достатку - часу.
Тобто: час, який ми маємо, можна використати для продуктивної та успішної діяльності
(максимальний критерій); або досягти поставленої мети з найменшою витратою часу
(мінімальний критерій).
Чим раціональніше ми розподілимо свій час, тим краще зможемо використати його в своїх особистих і професійних інтересах. Планування як складова завдань і правил самоменеджменту означає: підготовку до реалізації мети + структурування (упорядкування) часу.
Планування щоденної роботи, середніх та довготривалих акцій і результатів означає також виграш у часі, досягнення успіху і більшу впевненість у собі.
Так як будь-яка фірма планує або повинна планувати свою збутову та виробничу діяльність, так і кожна людина повинна думати і працювати, заглядаючи в майбутнє, і не віддаватися у владу подій. Потрібно, щоб кожна людина стала в діловій сфері сама для себе підприємцем і планувала використання обмеженого часу для досягнення своєї мети. Головна перевага, яка досягається шляхом планування роботи, полягає утому, що планування часу приносить виграш у часі.
Загальний практичний досвід на виробництві свідчить про те, що збільшення затрат часу на планування веде до скорочення часу на виконання і в кінцевому підсумку - до заощадження часу в цілому.
Очевидно, що цей процес не може бути довільно розтягнутий, колись наступить оптимум і подальше збільшення часу на планування стане неефективним.
Динаміка і часткова непередбачуваність виробничої діяльності, як правило, призводять до того, що абсолютний оптимум ніколи не може бути запланований і досягнутий, однак, якщо добитися щоденного виграшу до ЗО хв., то це вже можна вважати за успіх. Загальним правилом можна вважати таке: хто регулярно протягом 10 хвилин готує свій робочий день, той може щоденно заощаджувати 2 години, а точніше, ліпше виконувати важливі справи.
Від загального планового періоду (рік, місяць, тиждень, день) потрібно максимально один відсоток часу витрачати на планування. Для розробки плану дня необхідно 5-10 хвилин.
8.2. Принципи і правила планування часу менеджера
Щоб правильно виконувати функції та досягти своєї мети, кожен повинен чітко уявити собі, наскільки обмежений бюджет часу. Планування - це проект процесів праці на майбутній
http://www.library.if.ua/books/3.html часовий період. Ми плануємо не тільки професійні та особисті завдання, але й поточне, пов'язане з роботою навантаження, відхиленням або відкладанням нових завдань і вимог.
Таким чином, чим ліпше ми знаємо свій часовий бюджет і сукупність завдань, тим краще ми готові делегувати менш важливі справи, зменшувати їх кількість або відкладати на пізніші строки.
Правил планування часу є багато, ате серед них можна вибрати п'ять найважливіших з точки зору кожного менеджера:
1. Необхідно складати план на певну частину свого робочого часу, як показує досвід, краше всього на 60 відсотків.
Основне правило планування часу: 60 % - запланована активність;
20 % — непередбачена активність (резерви часу і позапланові дії);
20 % - спонтанна активність (управлінська діяльність, творчість).
В залежності від виду та роду занять вказані величини можуть відхилятися в той чи інший бік. Точніше можна їх визначити, виходячи з аналізу окремих видів діяльності та витрачання часу, який є основою всякого планування часу.
Аналіз видів діяльності і витрачання часу. Листок "денних перешкод". Слід задокументовувати і перевіряти те, як і на що витрачається час. Такі дії допоможуть набути: досвід як основу для майбутніх потреб у часі; вихідні позиції для удосконалення методики роботи та розподілу часу, а також знання у витратах бюджету свого часу.
Зведення завдань в єдине — планування дій. Необхідно перерахувати всі робочі акції, які будуть у відповідному плановому періоді. Невиконане з цього списку можна взяти за основу для заповнення "вільних потужностей" при складанні плану на наступний період.
Регулярність - системність - послідовність. Необхідно працювати над своїми планами часу регулярно й системно, послідовно доводити до кінця розпочату справу.
Реалістичне планування. Не потрібно кидатися в крайність надмірного планування, слід планувати лише такий обсяг завдань, з яким реально можна справитися.
Пристосованість. Гнучкість необхідна при складанні планів, оскільки вони складаються не для того, щоб полегшити вам життя, а для досягнення мети.
Поповнюйте втрати часу. За можливістю потрібно негайно поповнювати втрати часу.
Вигідніше один раз довше попрацювати ввечері, ніж протягом цілого дня наздоганяти втрачене напередодні.
Письмова форма. Добре складати часові плани на формулярах свого виготовлення або на спеціально розроблених карточках. У такому випадку нічого не буде втрачено, і завжди можна мати повний огляд справ.
Перенесення незробленого. Невиконані завдання, які ви не хочете викреслити зовсім, слід перенести в план наступного періоду. Тоді вони не загубляться і автоматично врахуються
http://www.library.if.ua/books/3.html при розробці нових планів.
Фіксація результатів замість дій. Необхідно фіксувати в планах результати або мету
(кінцевий етап), а не просто якісь дії.
Встановлення часових норм. Дуже важливо задавати точні часові норми, передбачати в плані рівно стільки часу на ту чи іншу справу, скільки вона справді потребує.
Термін виконання. Встановити точні терміни виконання для всіх видів діяльності - ось що головне. Таким чином, ви привчаєтеся до самодисципліни, уникаєте нерішучості, уповільнення, відкладання справ.
Встановлення пріоритетів (суть важливості). Кожен повинен точно визначити, якій справі віддати пріоритет.
Позбавлення від "тиранії" поспішності. Слід навчитися відрізняти найважливіше від спішного. Це допоможе позбавитися від "тиранії" спішних справ. Інколи термінова (спішна) справа не завжди буває найважливішою, однак саме спішні і "невідкладні" справи займають більшу частину нашого дорогоцінного часу.
Делегування (передоручення) справ. З самого початку потрібно встановити в своїх планах, яку роботу ви повинні виконати особисто, а яку можна передоручити (делегувати).
"Поглиначі часу" і резерви часу. Певний відсоток часу необхідно залишити в рахунок резерву для неочікуваних відвідувачів, телефонних розмов, криз або на випадок недооцінки тривалості окремих справ. Намагайтеся скоротити кількість і обсяг "перешкод" ("поглиначів" вашого часу).
Переробка - перепсревірка. Важливо постійно перепровіряти план з точки зору того, чи можуть ті чи інші акції бути реалізовані повністю.
Вільний час. Його також потрібно планувати й використовувати до ладу, так само як і час, який іде на поїздки та очікування.
Часові блоки і спокійний час. Резервування подовжених безперервних періодів часу для великих справ (спокійний час, закриті години) і коротких проміжків часу — для вирішення декількох малих справ є дуже важливим.
Час для планування та творчості. Потрібно резервувати певний відсоток свого часу для планової, підготовчої й творчої роботи, а також для підвищення кваліфікації.
Рутинна робота. В плани повинно входити виконання рутинних завдань, читання місячних звітів, обхід підприємства тощо.
Непродуктивна діяльність. Слід стежити затим, щоб на непродуктивну діяльність, наприклад, виготовлення фотокопій, несуттєві наради, збори витрачалося найменше часу, варто обмежуватися тільки справді необхідним.
Альтернативи. При плануванні потрібно думати альтернативно -за принципом "завжди є
інший, кращий шлях".
http://www.library.if.ua/books/3.html
Різноманітність. В плани необхідно вносити різноманітну діяльність, чергувати виконання довго- і короткострокових проектів, роботу наодинці та в групах.
Узгодження часових планів. Щоб зробити робочі будні насиченими, а плани втілити в життя,
їх потрібно узгодити з планами інших людей (секретарів, начальника, підлеглих, колег).
Із цих правил кожен може собі вибрати п'ять основних і дотримуватися їх при щоденному плануванні.
8.3. Система планування часу
У діловому житті виправдали себе такі планові періоди: довгострокові завдання - 3-5 років (або більше) - плани на декілька років; середньострокові завдання — 1-3 роки - річні плани; поточні цілі — 1 тиждень — 3 місяці — місячні, декадні плани.
Із плану на декілька років вперед можна скласти річний план, переносячи в нього всі ті завдання, які були заплановані на рік.
Система планування часу приведена на рис. 8.1.
Квартальний план служить інструментом контролю за виконанням річного плану. Протягом року через рівні проміжки часу потрібно обдумати події минулого періоду і при необхідності внести зміни або перенести терміни (проміжний контроль). У кінці кожного кварталу можна встановити орієнтири на найближчі три місяці й визначити, які завдання в наступному кварталі потрібно викреслити, які перенести, а які доповнити.
Місячний план. Складається із завдань і цілей квартального плану. У випадку необхідності в нього переносять завдання з плану минулого місяця. Оскільки з наближенням часового горизонту підвищується точність планування, в місячному плані завдання враховуються вже з більшою деталізацією (витрати часу ведуться по годинах).

Рис. 8.1. Система планування часу
Передумова складання реальних місячних і тижневих планів полягає в тому, що ви визначаєте ще і так званий час, який вільно планується.
Декадний план є більш детальним, більш точним прогнозом. Виходячи із свого місячного плану, необхідно скласти на тиждень розпорядок всіх справ і завдань у відповідності з їх обсягом та часом для виконання.
Допоміжні запитання для планування роботи протягом тижня: на чому потрібно сконцентрувати увагу в першу чергу на цьому тижні (центральне завдання)? яке завдання на цьому тижні саме суттєве і вимагає найбільших затрат часу? які інші справи на цьому тижні необхідно завершити, підготувати до завершення або почати
(обов'язкові задачі)? яку рутинну роботу (написання звітів, доповідей, телефонні розмови, збори тощо) потрібно зробити? до яких невирішених питань слід було б приступити (можливі завдання)? шо ще потрібно, бажано, доцільно зробити? які події можуть бути передбачені?
Щоденний план будується на базі декадного плану. В ньому відображаються завдання і справи, які повинні бути виконані протягом відповідного робочого дня, причому до передбачених раніше, запланованих, додаються непередбачені.
Щоденний план -- найважливіший ступінь у системі планування часу, конкретна реалізація http://www.library.if.ua/books/3.html
http://www.library.if.ua/books/3.html поставлених цілей. Планування - це поступовий рух вперед, розклад загального завдання на частини, з тим, щоб різні дії можна було розподіляти в часі.
8.4. Складання планів дня за допомогою методу "Альпи"
Як уже зазначалося раніше, планування - це підготовка до реалізації мети. В цьому випадку говорять також про цільові плани. Людина може зовсім по-іншому сприймати навколишній світ, коли знає, чого вона хоче, тобто якщо має конкретний план витрачання часу.
Принципово важливо складати план дня в письмовому вигляді.
Плани дня, які тримають в голові, легко відкладаються.
Письмові плани дня забезпечують розвантаження пам'яті.
План, який фіксується письмово, має психологічний ефект самомоти-вації до роботи. Ваша ділова активність стає більш цілеспрямованою і орієнтованою на дотримання чіткої програми дня.
Якщо є чіткість відносно того, що треба зробити протягом дня, то менеджер автоматично намагається раціоналізувати свою працю і, крім того, свідомо протидіє "перешкодам" внутрішнього або зовнішнього порядку. В цьому випадку його не відволікають телефонні розмови, він обмежується тільки найбільш суттєвим. Реалістичний план дня повинен мати в собі лише те, що можна зробити цього дня.
Запропонований в книзі ЗайвертаЛ. ("Ваше время — в Ваших руках") метод "Альпи" відносно простий, його легко можна запам'ятати, оскільки він грунтується на мемотехніці: початкові букви символізують предметні поняття. Метод містить п'ять стадій:
1. Складання завдань.
Необхідно записати все те, що потрібно зробити наступного дня. Вживайте при цьому скорочення, які відповідають виду діяльності або рубрикам у формулярі "план дня":
В — візити, наради;
Д — делегування справ;
К - контроль;
П - у процесі, у справі;
ПВ - поїздки, відрядження;
ПР — письмова робота, ділові листи, диктування;
С — секретарка;
Т — телефонні розмови;
Ч — процес читання (звітів, законів, постанов, газет тошо).
Складений в такий спосіб список завдань може мати вигляд:
ПК — продавець "БМВ" (автомашини, які були у користуванні);
В - пан Кирилюк (програма ЕОМ);
В — пан Озерський (експертна оцінка);
http://www.library.if.ua/books/3.html
П — проект вивчення ринку;
Т - пан Тимохін (статистика збуту продукції);
ПР - пан Сокол (лист);
Ч - спеціальний журнал для менеджерів;
Т - пан Олійник (відсутність персоналу).
Потім ви зможете скласти список завдань в такій спосіб, щоб: у першому наближенні розподіляти їх за пріоритетністю, на затяжні й короткі, недовготривалі; перепровіряти завдання, пов'язані з особистими контактами, на предмет можливості виконання їх більш раціональним способом (за допомогою телефону).
Реалістичний план повинен бути завжди обмежений тим, що менеджер у змозі фактично зробити.
2. Оцінка продовженості акцій.
Поставте проти кожного завдання приблизний час для його виконання, підсумуйте і визначіть приблизно загальний час.
Ви зможете заперечити, що подовженість окремих справ неможливо оцінити достатньо точно Це правда, однак після накопичення досвіду Ви зможете покласти його в основу планування свого часу.
Слід мати на увазі, що робота часто вимагає стільки часу, скільки його є у Вашому розпорядженні. Так що встановлюючи для окремих справ конкретний проміжок часу, Ви спонукаєте себе вкладатися саме в цей проміжок часу.
Людина працює значно зосередженіше і більш послідовно позбавляється від перешкод, якщо під певне завдання в неї відведено відповідний час.
Спробуйте упродовж 10 днів складати письмові плани, і Ви станете відчувати себе при цьому дедалі вільніше.
3. Резервування часу про запас.
При складанні плану слід дотримуватися основного правила планування часу, згідно з яким планом повинно бути охоплено 60 % Вашого часу і приблизно 40 % повинно бути залишено як резервний час для неочікува-них справ.
Якщо виходити з 10-годинного робочого дня, то це значить, що в Ваших інтересах охопити планом не більше 6 годин. Однак Вашою метою повинен бути восьмигодинний робочий день, то при цьому запланований час повинен бути приблизно 5 годин.
Якщо заплановано більше 60 % свого часу, то слід довести складений список завдань до вказаних параметрів, встановлюючи пріоритети, передоручаючи справи і скорочуючи відпущений на них час. Залишок справ повинен бути або перенесений на наступний день, або викреслений, або зроблений за рахунок надурочних.
4. Прийняття рішень щодо пріоритетів, скорочення і передоручення.
http://www.library.if.ua/books/3.html
Мета: скоротити час, відведений на виконання завдань дня до 5-6 го дин.
Встановити одноразові, однозначні пріоритети для своїх справ, наприклад, за допомогою аналізу уточніть у відповідності зними завдання. Потім необхідно перепровірити скалькульовану Вами потребу в часі і скоротити час на всі справи до досконало необхідного; намагайтесь при цьому залишатися на грунті реальності.
Кожну акцію слід розглядати з точки зору можливості її передоручення і раціоналізації.
5. Контроль і перенесення незробленого.
Як показує досвід, не всі завдання вдається виконати і не всі телефонні розмови можуть відбутися. Тому їх доводиться переносити на наступний день.
Якщо одну і ту ж справу переносити багато разів, то вона стає для Вас тягарем, і тоді існують дві можливості:
Ви накінець рішуче за неї беретесь і доводите до кінця;
Ви відмовляєтесь від цієї справи, оскільки інколи проблема вирішується сама по собі.
Буває, що для планів у звичайних календарях місяця не вистачає, тому рекомендується працювати зі спеціальним щоденником часу, що буде розглянуто далі.
Раціоналізація використання часу за допомогою бюрографії. Можна ще більше раціоналізувати складання плану, якщо поряд з буквеними скороченнями для позначки важливих елементів використовувати інші скорочення і графічні символи, так звану бюрографію.
Наприклад: терміново !важливо ? вияснити + пріоритет категорії А завдання виконано
• завдання виконано особливо добре 0 перенесення на більш пізній час
X невиконана справа.
Що дає метод "Альпи"? Щоденні затрати спочатку 20, потім 10, а потім лише 5 хвилин за методом "Альпи" принесуть Вам кращий виграш у часі. Ось 20 переваг методу "Альпи": краший настрій на робочий день, який буде; планування наступного дня; чітке уявлення про завдання дня; упорядкування робочого дня; подолання забудькуватості; концентрація на найсуттєвішому; зменшення обсягу "паперової роботи"; досягнення цілей дня; виокремлення більш важливих і менш важливих справ;
http://www.library.if.ua/books/3.html прийняття рішень про встановлення пріоритетів і передоручення; раціоналізація шляхом групування завдань; скорочення перешкод і небажаних перерв; самодисципліна при виконанні завдань; зменшення стресів і нервового збудження; спокійне сприйняття непередбачених подій; покращання самоконтролю; відчуття успіху наприкінці робочого дня; підвищення задоволеності та мотивації; ріст особистих результатів; виграш у часі за рахунок методичної організації часу. При успішному використанні техніки планування часу і методів наукової організації праці Ви зможете щоденно економити від 10 до 20 % Вашого часу: старайтесь кожен день виграти годину — "золотий час".
8.5. Менеджмент за допомогою щоденника часу
Недоліки звичайного календаря — пам'ятки.
Звичайні календарі-пам'ятки, які використовуються тільки для помітки строків, є могильщиками успішного планування часу.
Користь від подібних календарів для поміток полягає лише в тому, що вони допомагають орієнтуватися в строках і датах, так як розклад потягів у часі відправлення і прибуття на станцію. Те, що дійсно повинно бути завершене, часто не записується, хоча за кожною акцією криється мета, яку ми хочемо досягти.
Запитання "Що потрібно зробити ?" описує зміст нашої роботи.
Запитанням "Чого я хочу досягти ?" задається однозначно орієнтація для нашої діяльності.
Десять недоліків календаря-пам'ятки.
1, Фіксуються тільки строки, але не мета тих чи інших дій. Те, що дійсно важливе, не фігурує в плані дня.
Не вказується подовженість акцій і резервний час для справ, які затягнулись.
Встановлюється довільна, яка залежить від зовнішніх факторів черговість справ.
День не продуманий, не планується.
Справи не об'єднуються в блоки, не визначається час про запас на непередбачену діяльність
(наприклад, 90 хв. - основний час, 30 хв. — час про запас).
Плануються наради без точного визначення теми.
Не встановлюються пріоритети.
Справи чітко не визначаються.
Не планується час для рутинних і затяжних завдань.
10. Не використовуються формуляри та інші допоміжні засоби плану
http://www.library.if.ua/books/3.html вання і прийняття рішень.
Висновок: використовуйте щоденник часу (ЩЧ).
Що таке ЩЧ ?
ЩЧ - це особиста робоча картотека, в якій відмічені окремі листки, і яка завдяки раціональному діленню зручна своєю наочністю. ЩЧ є одночасно настінним календарем, особистим щоденником, записною книжкою, інструментом планування, списком адрес, довідником, картотекою ідей і інструментом контролю.
ЩЧ — це практична складова послідовної системи планування часу, а саме, робочий накопичувач всіх планів дня, формулярів і листків, які використовуються в повсякденній практиці.
Структура ЩЧ
Календарна частина
У цю частину ви можете "зашити" різні формуляри для місячних, декадних і щоденних планів з проміжними регістрами.
Особливе значення надається плану дня. Основний принцип: один лист надень.
Ви знайдете в календарній частині листки для поміток за місяцами і декадами, які полегшать перенесення строків і цілі на окремі тижні та дні.
Окремі денні листки Ви можете після використання зброшурувати у відповідному порядку і потім, як пройде час, будете мати архів часу та успіхів вашого життя. Це надійний допоміжний засіб для усвідомлення планування майбутніх успіхів.
Нові "вхідні" денні листки можуть бути складені за строками і завданнями із декадних і місячних листків. З відповідних листків переносяться такі дані, як дні народження, ювілеї, відпустки, дні платежів. Таким чином, нічого не буде втрачено за умови регулярного заповнення та контролю.
Розділ службових і власних дат
Тут на відповідних листках і формулярах Ви можете записувати і постійно мати при собі найважливішу інформацію: наприклад, строки про- ведення ярмарків і семінарів; організаційні міні-плани; найважливіші постійні скорочення; тарифи заробітної плати і доходів; список днів народження; поштові тарифи; списки книг; дорожні витрати; строки проведення можливих заходів; листки-пам'ятки; універсальні листки для класифікації; картки для записів ідей.
Розділ адрес і телефонів
У Вас завжди будуть під рукою найважливіші телефонні номери і адреси, якими Ви найчастіше користуєтесь.
Загальна частина
Різні відділення, як у гаманці, дозволяють Вам розмістити фотографії, кредитні та чекові
http://www.library.if.ua/books/3.html картки, службовий пропуск, гроші.
Практичне застосування
Завдяки застосуванню ЩЧ Ви кожен день (тиждень, місяць) зможете краще планувати, організовувати і координувати всю свою роботу, раціональніше обходитись зі своїм часом.
ЩЧ підвищує якість роботи і приносить успіх.
Така раціоналізація порядку тільки на 12,5 % при 8-годинному робочому дні зекономить щоденно цілу годину.
Розділ 9. ОРГАНІЗАЦІЯ ВЗАЄМОДІЇ ЯК ФУНКЦІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ
9.1. Владні повноваження, відповідальність і делегування
Владні повноваження - це офіційне законне право менеджера приймати рішення, віддавати накази і розподіляти ресурси для досягнення бажаних організаційних результатів. Владні повноваження визначаються трьома характеристиками:
Владні повноваження детермінуються виключно посадою, а не особистими чи діловими якостями співробітника організації. Менеджери наділяються владними повноваженнями з огляду на їх позиції в організаційній ієрархії, і кожен, хто займає аналогічну посаду, повинен отримати ті самі права.
Владні повноваження менеджера приймаються підлеглими. Владні повноваження поширюються з вершини ієрархічної піраміди організації до її основи, але підпорядкованість, або підлеглість працівників грунтується насамперед на їх впевненості в легітимності наказів менеджерів. Реальні права керівника визначаються свідомим виконанням підлеглими його команд. Якщо співробітники відмовляються підкорятися розпорядженням, владні повноваження керівника втрачають силу.
Обсяг владних повноважень у вертикальній ієрархії розподіляється зверху донизу. Посади на вершині ієрархії наділяються більшими обсягами формальних прав, ніж посади на інших її рівнях.
Відповідальність — обов'язок виконувати поставлені завдання і забезпечувати їх задовільне розв'язання. Тобто, це зворотна сторона "медалі" владних повноважень. Наприклад, призначені співробітнику обов'язки з вирішення робочих завдань або виконання певних видів діяльності. Як правило, владні повноваження менеджерів пропорційні відповідальності, яка на них покладена. Якщо відповідальність менеджера не підкріплюється достатніми повноваженнями, то виконання завдань можливе, але утруднене. В цьому випадку керівник повинен мати здібності до переконання колег і підлеглих. Коли владні повноваження менеджера "перевищують" відповідальність, виникає спокуса зловживань надлишком ресурсів, використання всієї повноти влади заради нічого не вартих результатів.
Підзвітність — це механізм, за допомогою якого досягається баланс владних повноважень
http://www.library.if.ua/books/3.html менеджера і покладеної на нього відповідальності. Підзвітність означає, що наділені владними повноваженнями і відповідальністю менеджери зобов'язані доповідати і обговорювати результати виконання робочих завдань з керівниками, які займають більш високі позиції в командному ланцюжку. Підлеглі повинні усвідомлювати підзвітність за вирішення поставлених завдань, свою відповідальність і мати необхідні для виконання завдань владні повноваження. Підзвітність може бути вбудована в організаційну структуру.
З теорією владних повноважень безпосередньо пов'язана концепція делегування.
Делегування — це процес передачі менеджерами владних повноважень і відповідальності співробітникам, які займають позиції на нижчих рівнях ієрархії. Сьогодні деякі організації спонукають менеджерів делегувати частину прав на самі нижчі рівні владної піраміди, що дозволяє добитися максимального ступеня гнучкості при задоволенні потреб споживачів і адаптації до зовнішнього середовища.
Виділяють лінійні та допоміжні владні повноваження. В організаціях можна спостерігати суттєві відмінності міжлінійними та допоміжними владними повноваженнями, які визначаються місцем менеджера в організаційній структурі (лінійний чи допоміжний відділи). Лінійні відділи виконують завдання, які безпосередньо пов'язані з головною метою та місією організації. Наприклад, відділи по виробництву та реалізації товарів.
Допоміжні відділи враховують тих, хто забезпечує надання спеціалізованих послуг лінійним відділам компанії (відділ стратегічного планування, бухгалтерія, відділ трудових ресурсів).


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   41


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал