Основи менеджменту Розділ вступ до менеджменту




Сторінка1/41
Дата конвертації03.12.2016
Розмір4.45 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   41
http://www.library.if.ua/books/3.html
Содержание: Основи менеджменту
Розділ 1. ВСТУП ДО МЕНЕДЖМЕНТУ
1.1. Суть менеджменту та управління
1.2. Управління — наука чи мистецтво?
1.3. Необхідність та суть управління сумісною діяльністю
1.4. Цілі та завдання менеджменту
1.5. Предмет науки та методи її пізнання
Розділ 2. ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ МЕНЕДЖМЕНТУ.
СТАНОВЛЕННЯ ПЕРШИХ ТЕОРІЙ УПРАВЛІННЯ
2.1. Історичні передумови виникнення менеджменту
2.2. Становлення перших теорій управління
2.3. Теорія індустріального менеджменту
2.4. Формування школи "Наукового менеджменту"
2.5. Теорії "людського фактора" в управлінні
2.6. Концепція "виробничої демократи"
Розділ З. НАУКОВІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ
3.1. Еволюція управлінської думки
3.2. Розвиток управлінської науки в Україні
3.3. Наукові основи управління
3.4. Суть і зміст понять "підприємництво", "бізнес", "підприємницька структура"
Розділ 4. ЦІЛІ ТА ФУНКЦІЇ МЕНЕДЖМЕНТУ
4.1. Місія організації
4.2. Цілі в управлінні
4.3. Визначення мети в само менеджменті
4.4. Функції процесу управління
4.5. Принципи менеджменту
Розділ 5. ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕНЕДЖЕРИ
5.1. Поняття організації
5.2. Загальні характеристики організацій
5.3. Внутрішнє та зовнішнє середовище організації
5.4. Роль менеджера в управлінні
5.5. Модель сучасного менеджера
5.6. Характеристика класифікаційних груп менеджерів
5.7. Складові успіху організації
Розділ 6. ПЛАНУВАННЯ ЯК ФУНКЦІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ
6.1. Суть планування
http://www.library.if.ua/books/3.html
6.2. Методи розробки планів
6.3. Стратегічне планування
6.4. Бізнес-планування
Розділ 7. СТРАТЕГІЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ
7.1. Методологія стратегічного менеджменту: суть, принципи
7.2. Стратегія менеджменту: види, підходи до її планування
7.3. Стратегічні зони господарювання. Аналіз альтернатив та вибір стратегії
Розділ 8. МЕНЕДЖЕРСЬКЕ ПЛАНУВАННЯ: ЯК ГОТУВАТИ ВИКОНАННЯ СВОЇХ
ЗАВДАНЬ
8.1. Основи менеджерського планування
8.2. Принципи і правила планування часу менеджера
8.3. Система планування часу
8.4. Складання планів дня за допомогою методу "Альпи"
8.5. Менеджмент за допомогою щоденника часу
Розділ 9. ОРГАНІЗАЦІЯ ВЗАЄМОДІЇ ЯК ФУНКЦІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ
9.1. Владні повноваження, відповідальність і делегування
9.2. Організаційний механізм і структура управління
9.3. Характеристика структур управління
9.4. Структура управління підприємством
Розділ 10. ОРГАНІЗАЦІЯ ТРУДОВОГО ПРОЦЕСУ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ТРУДОВОЇ
АКТИВНОСТІ МЕНЕДЖЕРА
10.1. Організаційні принципи розпорядку дня
10.2. Природний денний ритм (графік працездатності)
10.3. Менеджмент на основі біоритму
Розділ 11. ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА МОТИВАЦІЇ
11.1. Зміст і еволюція поняття мотивації
11.2. Змістові теорії мотивації
11.3. Процесійні теорії мотивації
11.4. Мотиваційна теорія підкріплення
Розділ 12. КОНТРОЛЬ ЯК ФУНКЦІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ
12.1. Суть і зміст контролю
12.2. Види контролю
12.3. Процес контролю
12.4. Поведінкові аспекти контролю
12.5. Характеристики ефективного контролю
12.6. Контроль і вимірювання результатів роботи персоналу
http://www.library.if.ua/books/3.html
Розділ 13. ОСНОВИ ДЕЛЕГУВАННЯ
13.1. Поняття делегування
13.2. Опір делегуванню
13.3. Основні правила (техніка) делегування
13.4. Елементи делегування повноважень
Розділ 14. ОСОБИСТІСТЬ В УПРАВЛІННІ
14.1. Особистість як об'єкт та суб'єкт управління
14.2. Керівникі підлеглий
14.3. Складові авторитету керівника та шляхи його формування
Розділ 15. МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ ТРУДОВИМ КОЛЕКТИВОМ
15.1. Економічні методи управління
15.2. Організаційно-розпорядчі методи управління
15.3. Соціально-психологічні методи управління
Розділ 16. ТРУДОВИЙ КОЛЕКТИВ
16.1. Колектив як соціальний об'єкт управління
16.2. Суть, види та характеристика колективів (груп)
16.3. Соціально-психологічна структура колективу
16.4. Підвищення ефективності діяльності колективів (груп) працівників
16.5. Управління соціально-психологічним кліматом колективу
Розділ 17. УПРАВЛІННЯ КОНФЛІКТАМИ
17.1. Поняття організаційного конфлікту і його структура
17.2. Види організаційних конфліктів
17.3. Модель процесу конфлікту та його функціональні наслідки
17.4. Функції конфліктів і форми їх подолання
17.5. Управління конфліктами
Розділ 18. ПРИРОДА ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ЗМІН ТА УПРАВЛІННЯ НИМИ
18.1. Природа організаційних змін
18.2. Управління змінами
18.3. Використання участі робітників в управлінні для здійснення змін. Подолання опору змінам
18.4. Організаційний розвиток
Розділ 19. УПРАВЛІННЯ СТРЕСАМИ
19.1. Що таке стрес?
19.2. Причини стресів
19.3. Управління стресом
19.4. Боротьба зі стресом
http://www.library.if.ua/books/3.html
Розділ 20. СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА СОЦІАЛЬНА ЕТИКА В
МЕНЕДЖМЕНТІ
20.1. Роль бізнесу в суспільстві
20.2. Етика і сучасне управління
20.3. Управління етикою і соціальною відповідальністю
Розділ 21. УПРАВЛІНСЬКІ РІШЕННЯ: СУТЬ, ВИДИ
21.1. Суть та види управлінських рішень
21.2. Необхідність прийняття рішення
21.3. Принцип Парето (співвідношення 80:20)
21.4. Встановлення пріоритетів за допомогою аналізу АБВ
21.5. Прискорений аналіз за принципом Ейзенхауера
Розділ 22. ПРОЦЕС, МЕТОДИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ. ОРГАНІЗАЦІЯ І КОНТРОЛЬ
ЇХ ВИКОНАННЯ
22.1. Основні підходи до прийняття рішень
22.2. Процес прийняття рішень
22.3. Методи і способи прийняття рішень
22.4. Організація та контроль виконання рішень
Розділ 23. ЛІДЕРСТВО В МЕНЕДЖМЕНТІ
23.1. Суть лідерства
23.2. Історія розвитку лідерства
23.3. Теорії лідерства
Розділ 24. КЕРІВНИЦТВО В ОРГАНІЗАЦІЇ
24.1. Керівництво і управління
24.2. Влада і відповідальність
24.3. Форми влади і впливу
24.4. Типологія стилів керівництва
24.5. Ситуаційні підходи до ефективного керівництва
Розділ 25. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЯПОНСЬКОЇ ТА АМЕРИКАНСЬКОЇ СИСТЕМ
УПРАВЛІННЯ
25.1. Принципи формування і підготовки кадрів
25.2. Контроль діяльності працівників
25.3. Система прийняття рішень
25.4. Особливості японського та американського підходів до управління
Розділ 26. ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ПРАЦІ
26.1. Суть організації управлінської праці
26.2. Поділ та кооперування праці в апараті управління
http://www.library.if.ua/books/3.html
26.3. Організація робочого місця в апараті управління
26.4. Проведення нарад і засідань
Розділ 27. УПРАВЛІННЯ РОБОЧИМ ЧАСОМ
27.1. Робочий час і його основні елементи
27.2. Діагностика робочого часу
27.3. Нормування часу виконавців
27.4. Планування часу керівників і спеціалістів
Розділ 28. ВНУТРІШНЬООРГАНІЗАЦІЙНИЙ ОБМІН ІНФОРМАЦІЄЮ
28.1. Управлінська інформація і закономірності її руху
28.2. Елементи системи обміну інформацією
28.3. Бар'єри на шляху ефективного обміну інформацією
Розділ 29. ДІЛОВА КАР'ЄРА ТА ЇЇ ОРГАНІЗАЦІЯ
29.1. Поняття і цілі ділової кар'єри
29.2. Організація підбору та оцінки кадрів
29.3. Адаптація працівників
29.4. Методи атестації персоналу
29.5. Управління діловою кар'єрою
Розділ 30. УПРАВЛІННЯ МАРКЕТИНГОМ
30.1. Суть, зміст і цілі маркетингової діяльності
30.2. Маркетинг як специфічна функція управління
30.4. Технологія маркетингової діяльності
Розділ 31. ПСИХОЛОГІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ
31.1. Психологічний портрет менеджера
31.2. Створення іміджу
31.3. Як досягти успіху
Розділ 32. ОЦІНКА УПРАВЛІННЯ, ЙОГО ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ
32.1. Значення ефективності, її види
32.2. Критерії і показники ефективності управління
Про підручник
http://www.library.if.ua/books/3.html
http://www.library.if.ua/books/3.html
Розділ 1. ВСТУП ДО МЕНЕДЖМЕНТУ
.1. Суть менеджменту та управління
Будь-яким підприємством, чи то промисловим гігантом чи сімейним магазином, необхідно управляти. Коли говорять "управління підприємством", мають на увазі дії його керівника, які направлені на досягнення якоїсь певної мети.
Сьогодні керівників підприємств дедалі частіше називають словом "менеджер", а те, чим вони займаються - менеджмент. Що ж означає слово "менеджер"? З самого початку англійці вживали це поняття в управлінні ... кіньми. Слово "менеджмент" означає "мистецтво верхової їзди". В сучасному значенні слова "менеджер" і "менеджмент" з'явилися лише тоді, коли господарі підприємств зрозуміли, що дуже вигідно не самим керувати власним майном, а залучати до цього професіоналів, спеціально відібраних і навчених такій роботі. Саме їм, талановитим спеціалістам, які працюють за наймом, стали доручати головне завдання підприємства - отримання високого прибутку. Завдання не легше, ніж управління норовистим конем. Варто відмітити, шо за цю важку працю не шкодували високої винагороди. Менеджер і нині одна із професій, яка найбільш шедро оплачується в розвинутих країнах.
Отже, менеджер - це керівник-професіонал, який працює за наймом і спеціалізується на примноженні прибутку. Тобто - це керівник підприємства в ринковій економіці.
З легкої руки американців, англійське слово менеджмент стало відомим сьогодні практично кожній освіченій людині. Що ж означає цей термін "менеджмент"? Чому ми позичаємо його, а не користуємось словом "управління"? Мова йде не тільки і не стільки про слова.
Вживаючи термін "менеджмент", ми йдемо за традицією, яка давно встановилася в міжнародних виданнях з теорії управління, яка має на увазі певне коло явищ і процесів. У практиці, яка склалася у вітчизняній науковій літературі з управління, менеджмент уже більше 30-ти років використовується як синонім капіталістичного управління. І головне — управління не заміняє "менеджмент", тому що в останньому йдеться лише про одну із форм управління, а саме про управління соціально-економічними процесами за допомогою і в рамках підприємницької корпорації або акціонерної компанії.
Фундаментальний Оксфордський словник англійської мови дає таке тлумачення "менеджменту": а) спосіб, манера ставлення до людей; б) влада і мистецтво управління; в) особливий рід уміння та адміністративні навички; г) орган управління, адміністративна одиниця.
У спрощеному розумінні менеджмент — це вміння добиватися поставлених цілей, використовуючи працю, інтелект, мотиви поведінки інших людей.
http://www.library.if.ua/books/3.html
Менеджмент - функція, вид діяльності з керівництва людьми в різних організаціях.
Менеджмент — це також галузь людських знань, які допомагають здійснити цю функцію.
Нарешті, менеджмент, як збірне від менеджерів, -це певна категорія людей, які здійснюють роботу з управління. Значимість менеджменту була особливо чітко усвідомлена в 30-ті роки.
Вже тоді стало очевидним, що ця діяльність перетворилася в професію, галузь знань - в самостійну дисципліну, а соціальний прошарок людей — в досить впливову суспільну силу.
Менеджмент слід розглядати як сукупність раціональних методів і організаційних підойм управління капіталістичною фірмою або корпорацією.
П. Друкер, американський авторитет у галузі менеджменту, дає таке пояснення. Термін "менеджмент" виключно важкий для розуміння. По-перше, він специфічно американського походження і навряд чи може бути перекладений на якусь іншу мову, в т. ч. англійську. Він означає функцію, а також людей, які її виконують; він вказує на соціальне або посадове становище, і в той же самий час означає навчальну дисципліну, галузь наукового дослідження. Однак навіть в американському вживанні менеджмент неадекватний як поняття: в організаціях, які не мають відношення до бізнесу, як правило, не говорять про менеджмент і менеджерів.
Нині більшість американських теоретиків менеджменту висловлюють думку, що державні та публічні організації також повинні використовувати принципи і методи менеджменту, якщо тільки вони хочуть досягти своїх цілей при мінімумі затрат і максимумі ефективності.
Менеджмент — це не тільки академічна дисципліна або ділянка професійної спеціалізації працівників, але й сфера діяльності, а також джерело існування привілейованих соціальних груп.
У функціональному плані менеджмент найбільш часто визначають як процес, за допомогою якого група людей, шо співпрацюють, направляє свої дії до загальних цілей.
Як самостійний вид професійної діяльності менеджмент можливий лише на базі ринку, який склався і розвинувся: він є управлінським механізмом, який вбудований в ринкову економіку. Послуги менеджерів пропонуються діловим організаціям, зацікавленим у професійному і кваліфікованому адмініструванні на контрактній основі. Ринок надає менеджерам відому незалежність як перед власниками капіталу, так і перед авторитетом урядових чиновників, бо ризик і невизначеність, як супутні будь-якої ринкової операції, формують у менеджерів самостійність та відповідальність за те, що вони роблять, сприяють удосконаленню їх професіоналізму.
За своєю організаційною природою менеджмент — орган корпорації, де місце індивідуаіьної приватної власності займає більш усуспільнена -акціонерна власність.
А що таке управління? Точно нікому не відомо. Судіть самі: один до-тошний аспірант нарахував близько трьохсот високонаукових визначень управління. Всі вони наведені в
http://www.library.if.ua/books/3.html серйозних книгах і всі зовсім різні. Але в цих визначеннях проходить одна правильна думка: для того, щоб управляти, потрібно, по-перше, впливати і, по-друге, бачити мету цього впливу.
У деяких довідниках сказано, що управління - це насамперед керівництво людьми. Слід зауважити, що у словниках керівництво й управління тотожні поняття.
В одному документі з управління виробничими підприємствами і об'єднаннями зазначено, що управління — це підготовка, прийняття та реалізація рішень у всіх галузях діяльності підприємства, направлених на досягнення головної мети. Отже, рішення - це основний продукт управлінської діяльності.
Нині дуже багато виробничої та нормативної інформації, і суть управління в тому, щоб цілеспрямовано її переробити. Це основне відкриття принесене в світ наукою кібернетикою в середині XX століття.
До чого ж ми прийшли? Є одна притча про те, як група сліпих зустріла слона і вирішила розібратися, що це таке. Люди обступили велику тварину і почали її обмацувати з різних боків. А потім зібралися в коло і почали ділитися враженнями. "Слон - як змія," - сказав один
(той, що обмацував хвоста). "Ні, — сказав інший, — слон - як товсте дерево" (він потримався за ногу). Комусь здалося, що слон схожий на кістяну палицю (враження від бивня), товсту пожежну кишку (хобот), навіть дирижабль (черево). Але ж ми знаємо, шо слон - це ні те, ні друге, ні третє. Але всі відчуття в сукупності — це і є слон. Так і управління. І помиляється той, хто вважає, що управління — це є вплив на колектив, або прийняття рішень. Це правда, але не вся. Адже слон - це не тільки хвіст або бивень.
Отже, управління — це вплив на колектив, який направлений на досягнення мети, і необхідні для цього взаємопов'язані заходи; організація, важелі та регулювання цього процесу за допомогою зворотного зв'язку; керівництво людьми, розробка, прийняття та реалізація рішень; найкращий розподіл ресурсів та цілеспрямована переробка інформації тощо. Все це в сукупності, в нерозривному зв'язку та взаємодії складає управління.
Директор, керівник — давня професія. Необхідність в управлінні з'явилась одночасно з формуванням людського суспільства, як тільки люди почали об'єднуватися в групи для сумісної праці.
Сучасний керівник підприємства — директор — з'явився не на голому місці. Йому передували тисячоліття праці, турботи про розумну її організацію, сміливий пошук кращих умів свого часу.
У Лівані, неподалік від Бейрута, є невеличке містечко Баальбек. Це місце відоме в усьому світі завдяки руїнам древнього храму, побудованого багато тисяч років тому. В основу храму покладені величезні плити, верхній ряд яких лежить на висоті 8 метрів. Це моноліти вагою
750 т. Поруч піднімаються 6 найбільших на землі полірованих колон вагою 45 т і довжиною
http://www.library.if.ua/books/3.html близько 20 метрів кожна. До храму ведуть величаві східці шириною близько 40 метрів. Все це вражає уяву і сьогодні. Але найбільший подив викликає те, що частини колон і кам'яні блоки нічим не зв'язані між собою. Вони настільки підігнані одне до одного, що навіть лезо для гоління (товщина його 0,01 мм) не входить в зазор. Хто і як все це міг зробити? З'явилися припущення, що баальбекський храм - справа рук інопланетян. Між тим, зроблене все це звичайними людьми. І проте, як велись такі роботи, розповідають висічені на камінні малюнки, які збереглися на подібних спорудах стародавнього Єгипту. Висота найбільшої
єгипетської піраміди складає 146 м (це відповідає будинку в 48 поверхів).
Найважливішу роль в цих будівельних чудесах зіграло управління. Судіть самі, щоб зрушити з місця оброблений тисячотонний блок у Ба-альбеці, потрібні зусилля 40-ти тисяч людей. Як організувати їх роботу? ічсшіння для будівниціва добували за оагаго сотень кілометрів від оуді-вельного майданчика, іноді за морем. Потрібно було спланувати, узгодити роботу із заготівлі каменю, його обробки, доставки. Це потребувало чіткої організації праці сотень тисяч людей, врахування природних умов, контролю за якістю праці, вміння впливати на людину - всього того, що ми сьогодні називаємо управлінням.
У книжці " Поучение Птаххотепа", яка написана майже 4 тисячі років тому, є думки, які мають значення і для нинішніх керівників. Наприклад, якщо ти керівник, будь спокійним, коли слухаєш слова прохача, не зупиняй його раніше, ніж він виллє свою думку.
Зміст поняття "менеджмент" можна розглядати як науку і практику управління, як організацію управління фірмою і як процес прийняття управлінських рішень.
Під науковими основами управління розуміють систему наукових знань, яка становить теоретичну базу практики управління, а точніше забезпечення практики менеджменту науковими рекомендаціями.
Першим етапом методології наукового управління був аналіз змісту роботи і визначення її основних компонентів. Потім була обгрунтована необхідність систематичного використання стимулювання з метою зацікавленості робітників у підвищенні продуктивності праці та зростанні обсягу виробництва.
У зарубіжній науці управління склалися чотири найважливіші концепції, які внесли суттєвий вклад у розвиток сучасної теорії і практики управління. Це теорія наукового управління, теорія адміністративного управління, теорія управління з позицій психології і людських відносин, теорія управління з позиції науки про поведінку.
Концепція наукового управління одержала розвиток у США з початку XX століття. її основоположником був Ф. Тейлор, книгу якого "Принципи наукового управління" вважають початком визнання менеджменту наукою і самостійною галуззю дослідження. Завдяки розробці цієї концепції менеджмент був визнаний самостійною галуззю наукових досліджень
і було доведено, що методи, які використовуються в науці й техніці, можуть ефективно
http://www.library.if.ua/books/3.html використовуватися в практичній діяльності організації для досягнення намічених цілей.
Концепція адміністративного управління була направлена на розробку загальних проблем і принципів управління організацією в цілому. В рамках цієї концепції в 20-ті роки було сформульовано поняття організаційної структури фірми як системи взаємозв'язків, які мають певну ієрархію. З'явилося розуміння того, що організацією можна управляти систематизовано, щоб більш ефективно досягати її цілей. Ця концепція одержала також назву класичної школи управління.
Концепція управління з позиції психології і людських відносин вперше визначила менеджмент як "забезпечення виконання роботи за допомоги інших людей". Дослідження, проведені психологом А. Маслоу, показали, що мотивами вчинків людей є не економічні сили, а різні потреби, що не можуть задовольнитися грошима.
Концепція управління з позицій науки про поведінку — це сучасна теорія, яка одержала розвиток у 60-ті роки. її основне кредо — підвищення ефективності організації в результаті підвищення ефективності її людських ресурсів. Звідси - дослідження різних аспектів соціальної взаємодії: мотивації, характеру влади і авторитету, організаційної структури, комунікації в організаціях, лідерства. Основна мета цієї концепції — це намагання допомогти робітнику створити власні можливості на основі застосування положень поведінкових наук до побудови і управління організаціями.
В основі менеджменту як концепції ринкового управління лежить об'єктивний процес доусуспільнення виробництва, в результаті якого у великих фірм з'явилася можливість впливати на ринок, здійснюючи його переділ, впливати на характер і механізм економічних відносин, які регулюють зв'язки між ринком та виробником.
Менеджмент як концепція ринкового управління направлений на удосконалення організації управління діяльністю окремих підприємств. Реалізація менеджменту в практичній діяльності фірм виступає як система управління.
Отже, менеджмент регулюється законами розвитку ринків системи господарювання і направлений на гнучке пристосування виробничо-збутової діяльності фірми до ринкових умов, які змінюються.
Крім того, існують три наукових підходи до управління, які одержали розвиток у сучасних умовах: підхід до управління як до процесу, системний підхід, ситуаційний підхід.
Підхід до управління як до процесу визначає управління як процес, в якому діяльність направлена на досягнення цілей організації і розглядається не як одночасна дія, а як серія безперервних взаємопов'язаних дій -функцій управління (планування, організація, розпорядчий вплив, мотивація, керівництво, координація, контроль, комунікація, дослідження, оцінка, прийняття рішень, підбір персоналу).
При системному підході керівники повинні розглядати організацію як сукупність
http://www.library.if.ua/books/3.html взаємозалежних елементів, таких я к люди, структура, завдання й технологія, які орієнтовані на досягнення різних цілей в умовах середовища, яке змінюється.
При ситуаційному підході придатність різних методів управління визначається ситуацією.
Оскільки існує багато факторів як у самій організації, так і в навколишньому середовищі, то не існує єдиного найкращого способу управління організацією. Найефективнішим у конкретній ситуації є метод, який найбільш відповідає даній ситуації. Під ситуацією розуміється конкретний набір обставин, які впливають на функціонування організації в даний час. Використовуючи ситуаційний підхід, керівники можуть зрозуміти, які методи і засоби будуть найкраще діяти щоб досягти нітей організації в конкретній ситуації. Для практичних цілей менеджери розглядають тільки ті фактори, які впливають в кожній конкретній ситуації.
Менеджмент розглядається з різних точок зору.
1. Менеджмент як організація управління фірмою, яка здійснює будь-які види підприємницької діяльності, що направлені на одержання прибутку (підприємницького доходу). Зміст менеджменту, таким чином, полягає в досягненні фірмою певних результатів у ході підприємницької діяльності.
2. Менеджмент як орган управління. Звичайно під організацією розу міється структура
(склад) виробничих підрозділів, у рамках яких прово дяться заходи, які свідомо координуються і направлені на досягнення за гальних цілей. Організація - це свого роду анатомія підприємства, управління - його фізіологія. Або: організація - це статика справи, управління - його динаміка.
Під органом управління часто розуміють керівництво, яке представляє фірму і діє від її імені.
3. Менеджмент як різні рівні апарату управління. Велика фірма має в своєму апараті три рівні, кожен з яких у своїй назві англійською мовою має слово "менеджмент".
На західних підприємствах розрізняють: топ-менеджмент - вища ланка управління (генеральний директор та інші члени правління); мідл-менеджмент - середня ланка управління (керівники управлінь та самостійних відділів);
-ловер-менеджмент — нижча ланка управління (керівники підвідділів та інших аналогічних
їм підрозділів).
4. Менеджмент — специфічний орган функціонуючого комерційного підприємства.
Підприємство може діяти тільки через свої органи, тобто через керівництво або менеджмент.
Різниця менеджменту ділового підприємства від інших видів управління обумовлена метою такого підприємства.
Завданням його управління є виробництво товарів або надання послуг, іншими словами — задоволення соціальних потреб або потреб клієнтів через ринок.
На відміну від інших видів менеджменту, виробничий менеджмент в усіх своїх рішеннях
http://www.library.if.ua/books/3.html повинен керуватися економічними результатами діяльності. Будь-яке рішення, яке приймається в сфері виробничого менеджменту, - це захід економічного характеру.
Менеджмент, скоріше всього. - практична діяльність, ніж наука або професія, хоча він обіймає і те і друге. Його завдання спочатку зробити бажане можливим, а потім і реальним.
Якшо раніше успішним менеджером був той, хто швидше всіх реагував на зміну ситуації на ринку, то нині ним вважається спеціаліст, який не тільки активно реагує на зміни на ринку, але й сам змінює ринок, створює для свого підприємства нові ринки.
Головне в менеджменті - ставити цілі, які відповідають інтересам підприємства, роблять його рентабельним. Менеджмент дозволяє підприємству бути більше, ніж сума його окремих компонентів — капітал і співробітники. Адже підприємство — це насамперед люди. Отож менеджмент пов'язаний саме з організацією роботи людей.
5. Менеджмент як процес прийняття управлінських рішень. Будь-яка ситуація, яка виникла в процесі управління, є завданням для керівника - менеджера і вимагає від нього прийняття рішень стосовно зміни тлі та програми дій. Будь- яке управлінське рішення є результатом зворотного зв'язку з ринком та іншими елементами зовнішнього середовища.
Прийняття рішень — прерогатива менеджерів усіх рівнів, які мають відповідні повноваження. Менеджер розглядає прийняте рішення з точки зору осіб, які відповідають за доведення рішення до виконавців і осіб, які забезпечують контроль виконання.
Аналіз інформації та прийняття на її основі управлінських рішеньскла-дають технологію менеджменту.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   41


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал