Основи інклюзивної освіти




Сторінка21/25
Дата конвертації22.12.2016
Розмір5.02 Kb.
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   25
.
Association for Achievement and Improvement through Assessment (AAIA),
.
Assessment for Learning (AFL): Whole school training materials. Адреса матеріалу в Інтернеті
.
Gardner, H. (1999). Intelligence reframed: Multiple intelligences for the 21st
century. New York: Basic Books.
Gronlund, N.E. & Waugh, C.K. (2009). Assessment of student achievement (9th ed.). Upper Saddle River, NJ: Pearson.
Інклюзивна освіта. Підтримка розмаїття у класі практичний
посібник
4
4
Інклюзивна освіта. Підтримка розмаїття у класі практ. посіб. / Тім Лорман, Джоан Депплер, Девід
Харві]; пер. з англ. – К – СПД-ФО Парашин І.С. 2010. –296 с.
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua
© Колупаєва А. А, 2011
Основи інклюзивної освіти. Навчально‐методичний посібник за заг. ред.. Колупаєвої А.А. – КАС. К, 2012. – 308 с. Інститут спеціальної педагогіки НАПН України
202 202
Тім Лорман, Джоан Депплер, Девід Харві
5

Розроблення і впровадження індивідуального навчального
плану
ГОЛОВНІ ТЕМИ РОЗДІЛУ

Індивідуальний навчальний план. Роль консультаційно‐педагогічної групи в розробленні ІНП. Формулювання загальної мети (бачення. Використання даних оцінювання у процесі складання ІНП. Визначення довготермінових цілей і пріоритетів навчальної діяльності. Визначення короткотермінових специфічних задач. Індикатори досягнення.

Інклюзивні стратегії. Індивідуальний навчальний план (ІНП) для учнів із суттєвими відмінностями може допомоги педагогам забезпечувати умови для досягнення вимірюваного прогресу у навчанні. Водночас, варто зауважити, що долучення розділу з цієї тематики викликало в нас певні сумніви, оскільки наша власна позиція щодо застосування ІНП в кращому випадку не до кінця визначена (див. зауваження про переваги й недоліки ІНП у розділі
1). Одначе, іноді, згідно із законодавчими та нормативними вимогами або відповідно до контекстуальних чинників, диференціація викладання – неєдина стратегія, яку має використовувати вчитель для надання допомоги дітям з особливими освітніми потребами, і тому ІНП можна вважати обов’язковим. З цієї причини ми вирішили дотримуватися прагматичного підходу якщо індивідуальні навчальні плани необхідні, то їх також можна застосовувати ефективно, атому варто надати відповідні рекомендації. Дійсно, добре складений ІНП в поєднанні з диференціацією може полегшити організацію навчального процесу в окремих цільових аспектах. Проте, це не означає, що ІНП охоплює або має охоплювати всі знання, вміння й навички, які учень опановує у школі. Він скоріше зосереджує увагу на головних завданнях його навчання на певний період. Ми визнаємо, що за умови належного впровадження, ІНП суттєво полегшує повсякденну роботу педагога. В цьому розділі йтиметься про методи підготовки й документального оформлення корисного індивідуального навчального плану для учня з особливими освітніми потребами. Ми також поговоримо

5
Друкується з дозволу авторів
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua
© Колупаєва А. А, 2011
Основи інклюзивної освіти. Навчально‐методичний посібник за заг. ред.. Колупаєвої А.А. – КАС. К, 2012. – 308 с. Інститут спеціальної педагогіки НАПН України
203 203 про методику розроблення й формулювання актуальних для нього цілей, щоб згодом їх було легко оцінити після завершення періоду навчання.
Індивідуальний навчальний план
Питання змісту освіти (курикулуму), який би підходив для всіх учнів в
інклюзивному середовищі, мають центральне значення для успішного втілення інклюзивної моделі (Даймонд, Рензаліа, Джилсон і Слагор, 2007;
Джангреко, 2007). Як уже зазначалося у вступному розділі, застосування індивідуальних навчальних планів у роботі з учнями, які потребують більш індивідуалізованої програми у багатьох країнах стало нормою. У цієї практики є свої переваги та недоліки (див. вставку 6.1).
Вставка 6.1.
Переваги та недоліки індивідуального навчального
плану
Переваги
Створення програми навчання для конкретної дитини має багато переваг, оскільки вона допомагає забезпечити підзвітність, іншими словами особа, відповідальна за організацію навчання, має чітке уявлення про вимоги до рівня знань, умінь і навичок та працює над їх формуванням це уможливлює контроль проміжних результатів
(Гудман і Бонд, 1993); допомагає компенсувати брак уваги в типовому навчальному плані до тих аспектів, які безпосередньо стосуються життя дітей з обмеженими можливостями (Клоу, 1988; Юнг, 2007); дає батькам змогу долучатися до формування навчальної програми для своєї дитини (Стрікленд і Тернбул, 1990); надає певну структуру, яка спонукає членів консультативно‐
педагогічної команди зосереджувати увагу на тих аспектах навчання, що є важливими для дитини (Гудман і Бонд, 1993); містить рекомендації щодо методів викладання певних частин змісту програми (Риндак та Альпер, 1996); наперед визначає додаткові ресурси й види супроводу, які можуть знадобитися для дитини (Риндак та Альпер, 1996); передбачає певну технологію оцінювання (Гудман і Бонд, 1993); слугує джерелом корисної інформації при організації переходу дитини до наступного класу чи до іншого навчального закладу
(Деппелер, 1998).
Недоліки
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua
© Колупаєва А. А, 2011
Основи інклюзивної освіти. Навчально‐методичний посібник за заг. ред.. Колупаєвої А.А. – КАС. К, 2012. – 308 с. Інститут спеціальної педагогіки НАПН України
204 204 Для індивідуального навчального плану характерні кілька негативних аспектів, зокрема він може призводити до ізоляції дитини у класі (Теннант, 2007); посилює навантаження на вчителя, якому доводиться виконувати більше паперової роботи (Гартін і Мердик, 2005); часто не містить чітких посилань нате, яким чином він пов’язаний із загальним навчальним процесом та вимогами щодо рівня навчальних досягнень (Рідделл та ін., 2002); закріплює уявлення, ніби діти з інвалідністю від початку відрізняються від інших дітей (Риндак та Альпер, 1996); містить вузькоспрямованій тривіальні завдання (Колет‐
Клінгерберг і Чедсі‐Раш, 1991); також часто зосереджений переважно на практичних цілях, досягнення яких дитина може продемонструвати своєю поведінкою (Годдард, 2005); в більшості випадків орієнтований не на освіту в широкому розумінні, а на механічне відпрацювання навичок (Гудман і Бонд, 1993); не передбачає особистісно орієнтованого підходу й натомість має директивний характер, що майже не залишає можливості для врахування інтересів самого учня (Гудман і Бонд, 1993). Крім того, багато дітей навіть не мають достатнього уявлення проте, що входить до їхніх ІНП (Теннант, 2007). Суперечливі дані, як на користь застосування ІНП, такі проти нього, наводить Теннант (2007). Описуючи позитивні сторони індивідуальних навчальних планів та зазначаючи багато їхніх недоліків, він закликає до їх переоцінки в світлі нових напрямів і пріоритетів у вивченні цієї проблематики. Незважаючи на численні недоліки застосування ІНП, більшість з них можна нівелювати, якщо такий план є гнучким робочим документом і коригується в контексті повсякденного загального навчального процесу у звичайному класі. Попри свою недосконалість, ІНП, за умови його ретельного розроблення й впровадження, допоможе вам інтегрувати учнів, чиї навчальні потреби суттєво відрізняються від потреб решти дітей у вашому класі.
Роль консультаційно‐педагогічної групи в підготовці ІНП
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua
© Колупаєва А. А, 2011
Основи інклюзивної освіти. Навчально‐методичний посібник за заг. ред.. Колупаєвої А.А. – КАС. К, 2012. – 308 с. Інститут спеціальної педагогіки НАПН України
205 205 У деяких шкільних системах за розроблення індивідуального навчального плану відповідає вчитель, тоді як в інших це спільний обов’язок команди, до якої входять педагоги, батьки таза можливості, сам учень. Але незалежно від того, хто зрештою несе відповідальність, діяльність консультаційно‐педагогічної групи є фундаментальною у процесі розроблення індивідуального навчального плану для учня. Її першочергове завдання полягає не лише втому, аби забезпечити адекватне оцінювання учня з особливими освітніми потребами, ай сформувати для нього програму навчання (курикулум), сприяти її впровадженню та здійснювати моніторинг цього процесу (Френд і Берсак, 2008; Мастроп’єрі і Скрагс, 2007). В кожній місцевості консультаційно‐педагогічна група має свою назву. В нашому контексті цим терміном позначається команда (колектив) ключових учасників навчального процесу, до яких також належить сам учень. До складу такої групи мають входити батьки, учень (якщо це можливо та доцільно, вчителі, представник шкільної адміністрації, інші фахівці та асистенти вчителя. Потрібно скласти графік нарад консультаційно‐педагогічної групи, а також організовувати додаткові зустрічі, коливних виникає потреба. Це дає змогу контролювати впровадження індивідуального навчального плану, оцінювати його ефективність та вносити необхідні зміни до окремих його складових. В організації засідань консультаційно‐педагогічної групи слід дотримуватися формальної процедури заздалегідь готувати порядок денний, вести протоколі потім надавати його примірники всім учасникам. Нижче нарис наводиться приблизний зразок такого порядку денного в адаптованому варіанті за матеріалами книжки Стрікленда й Тернбула
(1990). Див. також форму 7 у розділі Зразки корисних документів.
Порядок денний засідання консультаційно‐педагогічної групи Дитина
Джеремі Х
Дата засідання
1 квітня
Місце:
Школа Уайт Хаус, західне
крило
Час:
14:00 –
16:30
Члени
КПГ:
Містер і місіс Х, батьки
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua
© Колупаєва А. А, 2011
Основи інклюзивної освіти. Навчально‐методичний посібник за заг. ред.. Колупаєвої А.А. – КАС. К, 2012. – 308 с. Інститут спеціальної педагогіки НАПН України
206 206
Джеремі Х, дитина
Містер Сміт, учитель
Місіс Джонс, координатор з питань навчального плану
(курикулуму)
Місіс Вільямс, асистент учителя
Містер Консультант, відділ навчально‐методичного
забезпечення для дітей з особливими потребами при
адміністрації навчального округу
Місіс Хант, працівник соціальної служби
Мета:
Започаткувати процес розробки індивідуального
навчального плану для Джеремі
Етап роботи
Перше засідання
Час Пункт порядку денного Відповідальні члени КПГ
14:00 –
14:05
Представлення членів групи.
Місіс Джонс
14:05 –
14:10
Ознайомлення з порядком денним і його
затвердження; пояснення процедури
проведення засідання.
Місіс Джонс
14:10 –
14:15
Обговорення й погодження претендентів на
посаду керівника групи та «управляючого
випадком». Рекомендована кандидатура –
місіс Джонс.
Містер Сміт
Містер
Консультант
14:15 –
14:45
Перегляд результатів оцінювання й даних
про поточний рівень успішності.

Джеремі – думки про власний рівень
успішності в кожній із шести
предметних галузей.

Містер Сміт – визначення сильних
Джеремі
Містер
Консультант
Містер Сміт
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua
© Колупаєва А. А, 2011
Основи інклюзивної освіти. Навчально‐методичний посібник за заг. ред.. Колупаєвої А.А. – КАС. К, 2012. – 308 с. Інститут спеціальної педагогіки НАПН України
207 207
сторін і потреб. Інформування про
результати тестів і неформальних
спостережень. Демонстрація робіт учня.

Містер Консультант – інформування
про результати стандартизованого
тестування.
Містер і Місіс Х – власні спостереження за
рівнем функціонування Джеремі.
Містер і місіс Х
14:45 –
15:30
Визначення й погодження аспектів
навчання, в яких необхідно
застосовувати спеціально підібрані
методики.
Усі
15:30 –
16:20
Вироблення цілей, короткотермінових
завдань, критеріїв оцінювання та планів
роботи для кожного попередньо
погодженого аспекту.
Визначення й погодження необхідних
супутніх послуг (для прийняття рішення
з цього питання може знадобитися ще
одне засідання.
Усі
16:20 –
16:21
Визначення місця навчання для Джеремі.
Ймовірно, хлопчик продовжить
відвідувати школу Уайт Хаус.
Місіс Джонс
16:21 –
16:30
Підбиття підсумків засідання.
Визначення питань для подальшого
обговорення на наступній зустрічі.
Призначення й погодження дати з усіма
членами групи.
Місіс Джонс
16:30
Кінець засідання
Місіс Джонс
Рисунок 6.1. Порядок денний засідання консультаційно‐педагогічної групи
На консультаційно‐педагогічну групу покладається ще одна важлива функція – забезпечувати задоволення будь‐яких медичних та фізичних
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua
© Колупаєва А. А, 2011
Основи інклюзивної освіти. Навчально‐методичний посібник за заг. ред.. Колупаєвої А.А. – КАС. К, 2012. – 308 с. Інститут спеціальної педагогіки НАПН України
208 208 потреб. Один з методів реалізації цього завдання полягає в застосуванні спеціальних форм, які підписує кожен член групи й тим самим засвідчує, що він або вона ознайомлені з потребами дитини. Відповідний приклад надається в розділі Зразки корисних документів (див. форму 8).
Створення індивідуального навчального плану
При формуванні ІНП доцільно дотримувати ієрархічної структури, тобто розпочинати його підготовку із широкої загальної мети та довготермінових цілей із подальшою розбивкою їх на меншій конкретніші педагогічні завдання. Ми рекомендуємо формат ІНП у вигляді блок‐схеми (див. рис. 6.2).
Рисунок 6.2. Процес розроблення індивідуального навчального плану
Шаблони для складання індивідуального навчального плану наведено в розділі Зразки корисних документів. Далі подаються варіанти їх
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua
© Колупаєва А. А, 2011
Основи інклюзивної освіти. Навчально‐методичний посібник за заг. ред.. Колупаєвої А.А. – КАС. К, 2012. – 308 с. Інститут спеціальної педагогіки НАПН України
209 209 заповнення на основі представленої блок‐схеми. Ми послідовно розглянемо всі складові таз ясуємо зміст кожної з них.
Загальна мета
З часу публікації першого видання цієї книжки концепція загальної мети чи бачення, як складової індивідуального навчального плану або як елементу загального процесу, що передує його розробленню, набула значного поширення. У світлі критики на адресу ІНП за їх недалекоглядність формулювання загальної мети може бути важливим етапом у процесі підготовки плану, який, можливо, виявиться більш корисним у довготерміновій перспективі. Це коротке повідомлення/твердження на початку ІНП, що дає уявлення про велику картину майбутнього учня, складену на основі прагнень і сподівань усіх осіб, причетних до навчання та виховання учня, втому числі його самого. Воно містить твердження позитивного характеру й відбиває мрії та надії учня, його родини та шкільного персоналу. Хороша загальна мета слугує орієнтиром для визначення довготермінових цілей, наприклад
Ми сподіваємося, що в майбутньому Джеремі житиме самостійно. Ми
також мріємо, що він буде самостійним, матиме хороші стосунки з
членами місцевої громади і що вони його підтримуватимуть. Ми
мріємо проте, що в Джеремі буде цікава робота та роботодавець
цінуватиме його внесок до спільної справи. Ми б хотіли, щоб Джеремі
жив активним і насиченим соціальним життям, мав близьких друзів,
щоб його пов’язували міцній тривалі стосунки з дорогими йому
людьми, чиє товариство дарує йому радість.
У цьому короткому й дуже загальному формулюванні містяться ключові ідеї – основа для формулювання довготермінових цілей. Воно відображає сподівання на майбутнє втрьох найголовніших сферах самостійне життя, робота та соціальні стосунки. Тому в процесі вироблення цілей для Джеремі необхідно виходити з омріяної картини його дорослого життя. Це повідомлення слід вписати у спеціально відведеній графі ІНП (див. поданий нижче прикладна рис. 6.3 та форму 9 у розділі Зразки корисних документів. Під час вироблення загальної мети важливо взяти до уваги думки всіх членів консультаційно‐педагогічної групи, і така робота потребуватиме певного часуй зусиль. У зв’язку з цим також можна поміркувати над запитаннями, які пропонують О’Браян і Пірпойнт (2002):
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua
© Колупаєва А. А, 2011
Основи інклюзивної освіти. Навчально‐методичний посібник за заг. ред.. Колупаєвої А.А. – КАС. К, 2012. – 308 с. Інститут спеціальної педагогіки НАПН України
210 210 Чим подобається займатися учневі Чи має така діяльність певне значення для його/її майбутнього Про яке майбутнє мріє учень Про яке майбутнє мріють його батьки Чим би ви хотіли, щоб учень займався після закінчення школи Чим би ви хотіли, щоб учень займався в дорослому віці З чого складається щасливе й повне життя Як ви вважаєте, що допоможе учневі жити таким життям, коли він подорослішає Чиє обставини, які можуть завадити учневі досягти своїх мрій Як їх можна подолати
Узагальнені результати оцінювання
Якщо ви дотримувалися описаних у попередніх розділах процедур, то до цього моменту вже, ймовірно, зібрали та опрацювали різноманітну інформацію про учня, якому адресований цей індивідуальний навчальний план. З неї можна багато почерпнути, втому числі загальні відомості про дитину, дізнатися про її інтереси, сильні сторони, потреби, а також рівень засвоєння матеріалу предметів. Володіння цими даними значно полегшує процес розроблення належного навчального плануй робить його успішним. До засідання консультаційно‐педагогічної групи її членам слід дати достатньо часу для уважного опрацювання та усвідомлення звітів за кожним оцінюванням. Крім того, перед засіданням учитель має провести зустрічі з її ключовими учасниками (зокрема батьками) та розповісти продані формувального та підсумкового оцінювання , що проводилося на уроках. Не варто роздавати звіти безпосередньо перед початком, натомість рекомендується надати членам групи певний час, щоб докладно вивчити результати оцінювання, іншу інформацію та уважно їх обміркувати. Якщо комусь із них окремі аспекти звітів про результати оцінювання залишаються незрозумілими, то під час засідання або перед ним їх пояснює автор звіту чи особа, яка добре орієнтується в питаннях такого типу оцінювання. В цьому і полягає суть даної складової ІНП. В ній представлено загальну характеристику результатів усіх оцінювань, проведених до засідання консультаційно‐педагогічної групи. Ця графа просто нагадує учасникам про найсуттєвіші дані всіх видів оцінювання. Непотрібно докладно описувати кожну методику. Адже передбачається, щодо засідання члени групи вже встигли ознайомитися з оригінальними звітами. А особа чи група, відповідальна за координацію індивідуального навчального плану, має
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua
© Колупаєва А. А, 2011
Основи інклюзивної освіти. Навчально‐методичний посібник за заг. ред.. Колупаєвої А.А. – КАС. К, 2012. – 308 с. Інститут спеціальної педагогіки НАПН України
211 211 підготувати узагальнену характеристику кожного оцінювання. Вона має займати не більше однієї сторінки, й, за можливості, її слід складати у вигляді списку. Далі наводиться приклад узагальнених результатів оцінювання для Джеремі, розміщений у нижній частині першої сторінки ІНП див. форму 9 у розділі Зразки корисних документів. Ви, безперечно, помітите, що він містить дані різних типів оцінювання, втому числі формалізованого психологічного оцінювання, спостереження, аналізу учнівських робіт та звичайного оцінювання на основі курикулуму програми. Варто зазначити, що в наведеному прикладі деяку інформацію викладено з позиції дефіцитів. Нажаль, це відповідає існуючим реаліям. В такому ключі складено більшість стандартизованих тестів, і тому їх висновки представлені як є. Однак, це не означає, що дані, які надає вчитель, або цілій задачі, які згодом визначає консультаційно‐педагогічна група, також мають відображати такий спосіб мислення з акцентом на дефіцитах.
Узагальнені результати оцінювання для Джеремі
Ім’я дитини:
Джеремі
Вік:
Клас/рік навчання
Учитель‐координатор:
місіс Сміт
Дата:

Загальна мета
Ми сподіваємося, що в майбутньому Джеремі житиме самостійно. Ми також бажаємо, що він буде самостійним, що матиме хороші стосунки з членами місцевої громади і що вони його підтримуватимуть. Ми мріємо проте, що в Джеремі буде цікава робота та роботодавець цінуватиме його внесок до спільної справи. Ми б хотіли, щоб Джеремі жив активним і насиченим соціальним життям, мав близьких друзів, щоб його пов’язували міцній тривалі стосунки з дорогими йому людьми, чиє товариство дарує йому радість.
Узагальнені результати оцінювання
Тип оцінювання

© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua
© Колупаєва А. А, 2011
Основи інклюзивної освіти. Навчально‐методичний посібник за заг. ред.. Колупаєвої А.А. – КАС. К, 2012. – 308 с. Інститут спеціальної педагогіки НАПН України
212 212
Векслерівська шкала інтелекту для дітей WISC‐III
(психолог)
Шкала для вимірювання адаптивної поведінки Vineland ABS: розширений
варіант: опитувальники для проведення інтерв’ю
(дані проаналізовані психологом)
Структуровані спостереження у школі
(вчитель та асистент учителя)
Епізодичні спостереження
(учителі, батьки, асистент учителя, Джеремі)
Оцінювання за матеріалом навчальної програми
(учитель)



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   25


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал