Основи інклюзивної освіти




Сторінка11/25
Дата конвертації22.12.2016
Розмір5.02 Kb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   25
Встановлення рівнів і термінів виконання об’єктів
Після визначення рівня розвитку учня та цілей нарік визначте рівній терміни виконання об’єктів для здійснення цих цілей. Важлива частина об’єктів – приєднання процедур, критеріїв, програм, завдяки яким вчителі та батьки дізнаються, в чому дитина робить успіхи. Вони можуть змінюватися протягом навчального курсу, якщо об’єкти та рівні швидко досягнуто, або не досягнуто. Причиною щомісячних зборів може бути внесення змін до ІНП, якщо необхідно, не очікуючи кінця навчального року. Кожен ІНП вміщує спеціальні заходи. До цього списку повинні входити а) служби щодо навчання, спеціально призначеного для учня б) споріднені служби для покращення навчання учня в) підтримки та модифікації, необхідні в навчальному процесі. Повинно бути встановлено кількість відведених годинна тиждень і кінець виконання заходів.
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua
© Колупаєва А. А, 2011
Основи інклюзивної освіти. Навчально‐методичний посібник за заг. ред.. Колупаєвої А.А. – КАС. К, 2012. – 308 с. Інститут спеціальної педагогіки НАПН України
93 93
Споріднені служби. Споріднені служби сприяють покращенню навчального процесу. До них належать перевізні служби, допомога логопеда, спортивні заняття тощо.
Встановлення співпраці між учнями з особливими потребами та без них Кожний учнівський ІНП повинен вміщувати пункт, в якому передбачено час для співпраці між учнями з особливими потребами та без них. Це нова вимога, яку було запропоновано декілька років тому, аби обдумати та встановити участь дітей з особливими потребами у різних заходах. До таких заходів належать позанавчальна діяльність, екскурсії, дошкільна та після‐шкільна діяльність.
Дати початку проведення заходів та приблизний термін виконання
Необхідно, щоб ІНП був затверджений протягом 10 днів після проведення зустрічі, хоча цей термін може змінюватися через невідкладні поїздки батьків, вихідні дні та інші обставини. Якщо це трапилось, вам потрібно задокументувати, чому відкладається написання ІНП і якнайшвидше вирішити цю проблему. Якщо дитина переїхала у ваш район з ІНП, використовуйте його, покине затвердите власний. Вам необхідно переглянути та переробити ІНП через відмінність навчальної будівлі та колективу. Новий ІНП слід написати протягом тижня після отримання попереднього. Ви не можете змінити заплановане навчання через те, що він чи вона відвідує вашу школу. Ви не можете прийняту дитину, яка отримувала спеціальне навчання, відправити відвідувати звичайні заняття з частковою допомогою.
ІНП повинен містити терміни виконання запланованих заходів. Часто зустрічається такий термін, як останній день навчального року. Щорічно слід переглядати ІНП, а деякі ІНП написані на весь календарний рік. Завжди вирішуйте та занотовуйте в ІНП, що потрібно для учня під час проведення відповідних служб.
Додаткові визначення перехідного періоду
Якщо учневі виповнюється 14 років протягом року виконання ІНП, мають бути включені пункти проте, що слід зробити, аби підготовити учня до навчання у старших класах. Тут важливо врахувати Високий рівень безробіття осіб з особливими навчальними потребами. Усвідомлення того, що учні з особливими навчальними потребами закінчують загальну освіту та переходять до системи, де права й підтримка для них обмежені. Розуміння того, що учні з особливими навчальними потребами завжди отримують бажані результати при влаштуванні на роботу та досягненні інших аспектів успішного життя. Слід розглянути наступні пункти Під час останнього року навчання батьки та вчителі повинні розмірковувати про майбутнє дитини після закінчення школи. Обдумати, хто буде відповідальний за подальшу роботу з дітьми з особливими потребами.
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua
© Колупаєва А. А, 2011
Основи інклюзивної освіти. Навчально‐методичний посібник за заг. ред.. Колупаєвої А.А. – КАС. К, 2012. – 308 с. Інститут спеціальної педагогіки НАПН України
94 94
Повідомлення батьків. Ще один важливий компонент ІНП – повідомлення батьків про навчальні результати дитини. Повідомляйте батьків про успішність дитини з особливими проблемами так часто, як ви повідомляєте інших батьків. Тобто, якщо інші діти у школі одержують табель з успішності після кожної четверті, той учні з особливими навчальними потребами повинні отримувати його відповідно до успішності виконання ІНП.
Приклад таблиці успішності досягнення цілей ІНП можна розмістити у відповідному пункті ІНП. За допомогою цієї таблиці ми бачимо результати виконання цілей. Важливе подальше покращення ІНП як метод відповідальності. Якщо певна ціль ІНП невиконана до встановленого терміну і прогресу не спостерігається, то це повинно спонукати до прийняття рішень, де слід переглянути ІНП. Зустрічі відбуваються переважно зі спеціалізованими викладачами, щоб розглянути цілі
ІНП та етапи їх досягнення.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ТА САМОКОНТРОЛЮ

1.
Обгрунтуйте необхідність використання індивідуального плану в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами.
2.
Проаналізуйте складові індивідуального навчального плану як основного документа.
3.
Розкрийте особливості складання індивідуального навчального плану.
4.
Визначте етапи підготовки та вимоги до підписання ІНП.
5.
Обгрунтуйте співпрацю з батьками як з рівноправними членами команди.
СЕМІНАРСЬКО‐ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

Опорні поняття індивідуальний навчальний план; чотири моделі здобуття освіти; основні компоненти індивідуального навчального плану; співпраця з батьками.


Усне практичне завдання
1. Охарактеризуйте складові індивідуального навчального плану як основного документа, особливості його складання, етапи підготовки та вимоги до підписання.
Картка для аудиторної самостійної роботи

Основні поняття
Зміст
Навчально‐виховний процес
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua
© Колупаєва А. А, 2011
Основи інклюзивної освіти. Навчально‐методичний посібник за заг. ред.. Колупаєвої А.А. – КАС. К, 2012. – 308 с. Інститут спеціальної педагогіки НАПН України
95 95
Корекційно‐реабілітаційна допомога Індивідуальний навчальний план
Командна взаємодія

2. Скориставшись запропонованими теоретичними матеріалами, обгрунтуйте необхідність використання індивідуального плану в роботі з дітьми з розумовою відсталістю та дитячим церебральним паралічем.
Вправа
1. «Підготовка до зустрічі щодо обговорення ІНП». Студентам пропонується на основі теоретичних знань розробити план попередньої підготовки до обговорення і складання ІНП (які питання необхідно обговорити, яких фахівців і служби залучити, яку документацію зібрати, яку інформацію підготувати).
2. «Складання ІНП».
(Форма проведення ділова гра. Студентам пропонується на основі теоретичних знань підготувати й провести рольову гру зі складання індивідуального навчального плану із залученням членів команди (представники відділу освіти, директор школи, завуч, вчителі‐предметники, психолог, дефектолог, медичні працівники, батьки, учні. Після виконання завдання – обговорення з групою в аудиторії.
Питання для усного опитування
1.
Чому необхідно використовувати індивідуальний навчальний плану роботі з дітьми з особливими освітніми потребами.
2.
Назвіть основні складові індивідуального навчального плану.
3.
Ким і коли здійснюється розробка індивідуального навчального плану.
4.
З чого складається підготовка до підписання ІНП.
5.
Визначте основні вимоги до написання ІНП.
6.
В чому полягає співпраця з батьками при розробці ІНП.
7.
Проаналізуйте основні компоненти індивідуального навчального плану.

Завдання для письмового самостійного виконання
1.
Розробіть індивідуальний навчальний план для учня го класу з діагнозом дитячий церебральний параліч.
2.
Охарактеризуйте рівень розвитку учня 2 класу з розумовою відсталістю, який потребує навчання за індивідуальним планом (навчальний рівень, особливості поведінки, комунікативні навички, емоційно‐вольову сферу.

Теми для доповідей та рефератів
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua
© Колупаєва А. А, 2011
Основи інклюзивної освіти. Навчально‐методичний посібник за заг. ред.. Колупаєвої А.А. – КАС. К, 2012. – 308 с. Інститут спеціальної педагогіки НАПН України
96 96 Використання індивідуального плану в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами.
2.
Індивідуальний навчальний план як складова курикулуму.
3.
Розробка індивідуального навчального плану.
4.
Підготовка та вимоги до підписання ІНП.
5.
Аналіз основних компонентів індивідуального навчального плану.

Список рекомендованої літератури
1.
Будяк Л.В. Інклюзивне навчання в сільському загальноосвітньому закладі. Черкаси ,‐ 2010. Діти з особливими потребами у загальноосвітньому просторі початкова ланка, К – 2004.
3.
Деніелс ЕР. Стаффорд, Залучення дітей з особливими потребами до системи загальноосвітніх класів К, 2000 Діти з особливими потребами в початковій школі поради батькам.:Книга К, 2006. Діти з особливими потребами поради батькам Книга 1,‐ К.
6.
Колупаєва А. Педагогічні основи інтегрування школярів з особливостями психофізичного розвитку у загальноосвітні навчальні заклади К, 2007.
7.
Софій Н, Кавун Ю. Посібник для батьків і педагогів з обстоювання та захисту прав дітей з особливими освітніми потребами та громадської діяльності, К 8.
Засенко В, Софій Н. Інклюзивна освіта стані перспективи розвитку в Україні Науково‐методичний збірник до Всеукраїнської науково‐
практичної конференції в рамках реалізації проекту Створення ресурсних центрів для батьків дітей з особливими освітніми потребами за підтримки програми ІВРР – TACIS Європейської Комісії, –2007 А. Колупаєва, Н. Софій, Ю. Найда, О. Таранченко, С. Єфімова, Н.
Слободянюк, І. Луценко, Л. Будяк За заг. ред. Л. Даниленко. Інклюзивна школа особливості організації та управління Навчально‐методичний посібник. К 10.
Praisner, C.LAttitudes of elementary principals toward the inclusion of students with disabilities. Exceptional Children, 69(2), . (2003). 135–145.
11.
Skipper, S. Conceptual Framework for Effective Inclusive Schools.
Retrieved September 2006, from www.leadership.fau.edu/icsei2006/papers/skipper.doc
12.
Sobsey, D. & Dreimanis, M. (). Integration Outcomes: Theoretical Models and
Empirical Investigations. Developmental Disabilities Bulletin, 21.1. 1993 13.
Talbert, J E & McLaughlin, M W, , Teacher professionalism in local school contexts. In American Journal of Education, 102, pp 120‐59,1994
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua
© Колупаєва А. А, 2011
Основи інклюзивної освіти. Навчально‐методичний посібник за заг. ред.. Колупаєвої А.А. – КАС. К, 2012. – 308 с. Інститут спеціальної педагогіки НАПН України
97 97
9. Сутність і завдання оцінювання навчальних досягнень учнів з
особливими
освітніми
потребами.
Критерії
оцінювання
навчальних досягнень
В інклюзивному навчанні контроль, перевірка й оцінка результатів навчання
– невід’ємні елементи навчально‐виховного процесу, без яких неможлива повноцінна взаємодія між учителем і учнем. Якщо контроль і перевірка побудовані правильно, то вони допоможуть вчителю розв’язати такі завдання визначати стан реалізації завдань навчання, виховання та розвитку вміщених в індивідуальній навчальній програмі своєчасно виявляти прогалини у знаннях і вміннях учнів вдаватися до повторення й систематизації матеріалу визначати рівень готовності до засвоєння нового матеріалу формувати вміння відповідально й зосереджено працювати, користуватися прийомами самоперевірки та самоконтролю стимулювати відповідальність учнів слідкувати за динамікою розвитку пізнавальних процесів,

емоційно‐вольової сфери, мовленнєвої діяльності визначати динаміку розвитку соціальних умінь. У вітчизняній дидактиці терміни контроль і перевірка вважаються синонімами. Хоча в дидактиці та методичній літературі термін перевірка вживається у вузькому значенні як методичний прийому зв’язку з оцінкою результатів того чи іншого завдання, їй більше властиві навчальні функції, а контроль спрямовано на виявлення рівня засвоєння учнями вже вивченого матеріалу. Функції контролю. Вчитель вдається до таких функцій контролю діагностичної, навчальної, діагностико‐коригуючої, стимулючо‐мотиваційної, розвивально‐виховної. Діагностична передбачає визначення рівня навчальних досягнень окремого учня, виявлення рівня готовності до засвоєння нового матеріалу, що дає вчителеві змогу певним чином планувати й викладати навчальний матеріал, своєчасно надавати необхідну індивідуальну допомогу попереджати можливі труднощі, коригувати навчальні завдання індивідуального навчального плану. Навчальна полягає у поліпшенні вивчення нового матеріалу, його засвоєння, відтворення, застосування, уточнення й поглиблення знань, їх систематизації, удосконалення навичок і вмінь. Діагностик око р и гу ю ч а – що передбачає з'ясування причин труднощів, які виникають в конкретного учня під час навчання, виявлення прогалину знаннях і вміннях, внесення корективу діяльність учня та вчителя, спрямованих на усунення цих прогалин.
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua
© Колупаєва А. А, 2011
Основи інклюзивної освіти. Навчально‐методичний посібник за заг. ред.. Колупаєвої А.А. – КАС. К, 2012. – 308 с. Інститут спеціальної педагогіки НАПН України
98 98 Стимулюю ч ом от и в а цій на яка покликана розвивати прагнення поліпшувати свої результати, формує позитивні мотиви навчання. Розвив а л ь нових о в нащо полягає у формуванні вміння самостійно й зосереджено працювати, сприяє розвитку працелюбності, наполегливості, активності, взаємодопомоги та інших якостей особистості. Здійснення контролю (перевірка й оцінювання) в процесі навчання в
інклюзивному класі визначається такими дидактичними принципами систематичність, зумовлена необхідністю здійснювати контроль впродовж всіх етапів навчання всебічність, яка передбачає визначення в учня результативності корекції навчально‐пізнавальної діяльності й власне діяльності, рівня опанування знаннями, уміннями і навичками відповідно до навчальних цілей диференційованість та індивідуалізація, зумовлені поліморфністю проявів порушень навчально‐пізнавальної діяльності учнів з особливими освітніми потребами. В узагальненому вигляді типи порушень структури навчально‐пізнавальної діяльності учнів з особливими освітніми потребами можна представити таким чином. Порушення, пов'язані з дефіцитним розвитком функції регуляції навчально‐
пізнавальної діяльності. Це, насамперед, стани дефіциту уваги з гіпер‐ чи гіпоактивностю, недорозвиненістю мотиваційної та емоційно‐вольової сфер, розладами працездатності різного походження. Зазвичай, ці діти неспроможні тривалий час працювати на уроці разом з усім класом, вони краще засвоюють навчальний матеріалу процесі індивідуальної роботи, коли вчитель або асистент вчителя бере на себе функцію організації контролю їхньої діяльності. Порушення, які є наслідком зниженого інтелектуального розвитку дітей при порівняно збереженому рівні їх навчуваності. Діти можуть успішно засвоювати навчальний матеріал, якщо він подається невеликими частинами, здатні користуватися допомогою, дуже чутливі до заохочення, похвали. Ці чинники значно підвищують їхню продуктивність. Ще одна група порушень навчально‐пізнавальної діяльності пов'язана з недостатнім інтелектуальним розвитком, зумовленим зниженою навчуваністю. Остання виявляється в особливій ригідності, негнучкості мислення, внаслідок чого діти дуже обмежено користуються допомогою, мають труднощів оперуванні наявним у них досвідом. Ці діти засвоюють програмовий матеріал зі значними труднощами. Зорієнтованість контролю навчальних досягнень на структуру порушень навчально‐пізнавальної діяльності дає можливість добирати відповідні засоби індивідуалізації, які допоможуть виявити навіть найменші досягнення кожного учня. Це може бути різна міра допомоги, застосування поелементного та
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua
© Колупаєва А. А, 2011
Основи інклюзивної освіти. Навчально‐методичний посібник за заг. ред.. Колупаєвої А.А. – КАС. К, 2012. – 308 с. Інститут спеціальної педагогіки НАПН України
99 99 поопераційного контролю, прийомів, що полегшують відтворення змісту навчального матеріалу тощо.
Об’єкти, види, методи контролю. У дидактиці контроль розглядають як засіб для виявлення рівня навчальних досягнень учнів. Складові контролю – виявлення, вимірювання (перевірка) та оцінювання навчальних досягнень учнів. Об' є к там и контролю у процесі навчання є знання, уміння та навички, визначені навчальними програмами навчально‐пізнавальні знання та вміння власне діяльність емоційно‐ціннісні риси особистості, значущі для життєдіяльності в суспільстві. Об' є к ти вніс т ь контролю покликана уникати суб'єктивних і помилкових оцінних суджень, які не відображають реальних досягнення учня в оволодінні знаннями. Об'єктивність контролю забезпечується такими чинниками чітке визначення конкретних і загальних цілей оволодіння учнем змістом навчального предмета визначення конкретних цілей корекції навчально‐пізнавальної діяльності та власне діяльності учня

обґрунтоване виділення об'єктів контролю (перевірка й оцінювання. В інклюзивному навчанні доречне застосування таких видів контролю попередній, поточний, тематичний, підсумковий. Попередній контроль проводиться з діагностичною метою перед вивченням навчального предмета. Він дає змогу визначити готовність учня до оволодіння предметним змістом, виявити рівень сформованості навчально‐
пізнавальних умінь та особливості діяльності. Вчитель в індивідуальному навчальному плані на основі одержаних результатів діагностики планує роботу з коригування опорних знань, умінь і навичок, їх цілеспрямоване повторення й систематизацію. Поточний контроль здійснюється на всіх етапах вивчення учнем змісту поурочної теми. Він виконує навчальну, діагностико‐коригуючу, заохочувальну та стимулюючу функції. Навчальна функція полягає у визначенні рівнів розуміння і первинного оволодіння змістом поурочної теми, встановлення зв'язків між її елементами та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок та їх актуалізація для засвоєння нової теми.
Діагностико‐коригуюча на етапі засвоєння нових елементів знань і навчально‐пізнавальних умінь може бути представлена як поелементний та поопераційний контроль. Він допомагає своєчасно виявити допущені помилки та причини їх виникнення, встановити рівень первинного розуміння учнем змісту окремих частин поурочної теми, визначити ефективність корекційного впливу формування конкретних навчально‐пізнавальних умінь і етапів діяльності. Заохочувальна та стимулююча функції спрямовані на усунення труднощів, зумовлених недостатньою пізнавальною активністю, уповільненим темпом
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua
© Колупаєва А. А, 2011
Основи інклюзивної освіти. Навчально‐методичний посібник за заг. ред.. Колупаєвої А.А. – КАС. К, 2012. – 308 с. Інститут спеціальної педагогіки НАПН України
100 100 діяльності, заниженою самооцінкою, невпевненістю у своїх силах учня з особливими освітніми потребами. Поточна перевірка супроводжується вербальним оцінюванням учителя. З метою заохочення і стимулювання навчально‐пізнавальної діяльності учнів повні відповіді оцінюються балами. Тематичний контроль передбачає оцінювання навчальних досягнень учня після вивчення однієї або кількох програмових тем (розділів. Учитель, враховуючи індивідуальні навчально‐пізнавальні можливості учня, може оцінювати якість засвоєння основних, більш узагальнених елементів знань і способів діяльності, уміння застосовувати їх за зразком і в новій ситуації. У такому випадку тематична перевірка може здійснюватися на окремому уроці або на самостійному етапі узагальнюючого уроку. При цьому враховується її результаті поточна успішність. Тематична оцінка може виставлятися й автоматично, на підставі результатів вивчення учнем матеріалу теми упродовж її засвоєння з урахуванням поточних оцінок, навчальної активності учня, рівня самостійності тощо. Протягом вивчення значних за обсягом тем дозволяється проводити кілька проміжних тематичних оцінювань. Якщо на опанування матеріалу теми передбачено, наприклад 1–2 навчальні години, то їх можна об'єднати для проведення тематичного оцінювання.
Підсумковий контроль здійснюється в кінці півріччя та навчального року. Підсумкова оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік – на основі семестрових оцінок. Кожну оцінку будь‐якого виду контролю вчитель повинен мотивувати, доводити до відома учня та оголошувати перед класом (групою. Всі види контролю реалізуються за допомогою різних методів. Облік результатів контролю у формі оцінних суджень і висновків чи балів ведеться вчителем у класних журналах, у портфоліо вчителя та портфоліо учня, у щоденниках, зошитах. Методик о н тролю це способи взаємопов'язаної діяльності вчителя і учня, спрямовані на виявлення й оцінювання змісту та характеру досягнень його навчально‐пізнавальної діяльності. З їх допомогою визначається результативність педагогічного управляння й учіння на всіх етапах процесу навчання. У початкових класах для виявлення навчальних досягнень учнів використовуються методи усної перевірки (бесіда, розповідь учня письмової перевірки (самостійній контрольні роботи, твори, перекази, диктанти, практичної перевірки (дослід, практична робота, спостереження тощо. Усна перевірка дає змогу виявити зміст, яким володіє учень, вміння будувати відповідь у логічній послідовності, словниковий запас, а також рівень розвитку зв'язного мовлення, логічного мислення та інших навчально‐
пізнавальних процесів. Вона дає змогу одразу коригувати відповіді, спонукати
© Канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні / www.education-inclusive.com, www.ussf.kiev.ua
© Колупаєва А. А, 2011
Основи інклюзивної освіти. Навчально‐методичний посібник за заг. ред.. Колупаєвої А.А. – КАС. К, 2012. – 308 с. Інститут спеціальної педагогіки НАПН України
101 101 учня до усвідомлення недоліків, до виправлення помилок, аналізувати свою діяльність і діяльність інших учнів. Виявлені під час перевірки результати навчально‐пізнавальної діяльності учнів оцінюються.
О ціню ванн я – це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня в оволодінні змістом предмета порівняно з вимогами чинних програм. Оцінка має характеризуватися такими показниками адекватністю, що визначається відповідністю (невідповідністю

самооцінних суджень (учня, учителя) стосовно тієї діяльності, яку вони реально виконують (розв’язання навчальної чи дидактичної задачі надійністю, зв’язаною з тими показниками, які застосовуються як засіб оцінки. Отже, оцінювання розглядається як особливий вид контролю, а педагогічна оцінка – його результат. Оцінка виражається в оцінних судженнях і висновках учителя, які є її якісними (словесним, вербальним) показниками, або в балах, тобто в кількісних показниках. У 1 класі початкової школи оцінка навчальних досягнень учнів з предметів інваріантної частини навчального плану – вербальна, а починаючи з 2 класу оцінюється в балах.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   25


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал