Організація та науково-методичне забезпечення діяльності психологічної служби І пмпк



Сторінка9/20
Дата конвертації12.12.2016
Розмір4.27 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   20

За законом України "Про вищу освіту": студент (слухач) - особа, яка в установленому порядку зарахована до вищого навчального закладу і навчається за денною (очною), вечірньою або заочною, дистанційною формами навчання з метою здобуття певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів [4].


Аналіз наукової літератури дозволяє зробити висновок, що при відсутності єдиної думки щодо повного визначення поняття «студентство», більшість дослідників – психологів та соціологів - виокремлюють наступні критерії, за якими розглядають студентську молодь як окрему соціально-демографічну групу:

  • об’єктивність існування;

  • певна чисельність;

  • статева структура;

  • вікова структура;

  • територіальний розподіл;

  • суспільне положення;

  • соціальні функції;

  • соціальна роль і соціальний статус;

  • особлива фаза (стадія) соціалізації (студентські роки);

  • цілісність і самостійність по відношенню до інших соціальних груп;

  • особливі умови життя, праці та побуту;

  • соціально-психологічні особливості;

  • системи цінностей.

При наявності відмінностей як у соціальному походженні, так і у матеріальних можливостях, студентство є пов’язаним навчанням як видом спільної діяльності і утворює в цьому сенсі певну соціально-професійну групу. Навчальна діяльність у поєднанні з територіальним згуртуванням породжує в студентства певну спільність інтересів, групову самосвідомість, специфічну субкультуру і спосіб життя, що доповнюється і посилюється віковою однорідністю, якої не мають інші соціально-професійні групи. Об’єктивації і закріпленню соціально-психологічної спільності студентства сприяє діяльність цілого ряду політичних, культурно-просвітницьких, спортивних і побутових студентських організацій.

Студентство не займає самостійного місця у системі виробництва - студентський статус є тимчасовим. Суспільний стан студентства і його специфічні проблеми визначаються характером суспільного устрою і конкретизуються залежно від рівня соціально-економічного і культурного розвитку країни, включаючи і національні особливості системи вищої освіти.

Вважається [7], що студентів, порівняно з іншими групами молоді цього віку, відрізняють такі риси:


  • вищий освітній рівень;

  • велике прагнення до знань;

  • висока соціальна активність;

  • досить гармонійне поєднання інтелектуальної і соціальної зрілості.

Студентський період життя людини відносять до різних вікових періодів - пізньої юності, молодості або ранньої дорослості - у залежності від критеріїв вікової періодизації, яких дотримується автор.

Щодо визначення вікових показників студентства: індивідуальні показники можуть варіювати дуже широко (від 14 до 82 років), але при цьому можна виокремити стандартний (17-22 роки) та нестандартний (студенти молодшого або старшого віку) періоди студентського віку [7].

В Україні відповідно до законодавства існує можливість при наявності середньої освіти здобувати вищу освіту протягом життя, але найчастіше навчання у вищому навчальному закладі припадає на віковий період 17-24 роки, який далі називатимемо студентським віком.

Більшість дослідників розглядає процес психічного розвитку як динамічний процес якісних і кількісних змін, у ході якого виникають нові психічні новоутворення на основі і за допомогою диференціації вже існуючих структур. У концепції "необмеженого розвитку" (Б.Г.Ананьєв [1], Л.І.Анциферова [2], І.С. Кон [5] та ін.), розвиток являє собою еволюційно-інволюційний поступальний рух , який не припиняється до кінця життя людини. Таким чином, якщо психічний розвиток триває протягом усього її життя і його показниками є психічні новоутворення та особливості, специфічні для кожного вікового періоду (що знайшло відбиття в численних періодизаціях дитячого розвитку), то студентському віку як соціально-психологічній віковій категорії, що характеризується інтенсивним розвитком усієї структури особистості, також властиві певні психічні новоутворення і психічні особливості.

До новоутворень юності І.С.Кон відносить розвиток самостійного логічного мислення, образної пам’яті, індивідуального стилю розумової діяльності, інтерес до наукового пошуку. Найважливішим новоутворенням цього періоду є розвиток самопізнання, а виникнення установки по відношенню до самого себе. Вона містить пізнавальний елемент (відкриття свого «Я»), понятійний елемент (уявлення про свою індивідуальність, якості і сутність) і оцінно-вольовий елемент (самооцінка, самоповага). Розвиток рефлексії, тобто самопізнання у вигляді роздумів над власними переживаннями, відчуттями і думками обумовлює критичну переоцінку цінностей, які склалися раніше, і сенсу життя – можливо, їх зміна і подальший розвиток. Сенс життя – це найважливіше новоутворення юності. І.С.Кон відзначає, що саме в цей період проблема сенсу життя стає глобально всеосяжною з урахуванням ближньої і далекої перспективи [5].

Традиційно виокремлюють такі основні досягнення, новоутворення юнацького віку, закінчення якого припадає на молодші курси навчання у ВНЗ:

- засвоєння чоловічої або жіночої ролі, підготовка до сімейного життя, шлюб;

- формування соціальної відповідальності і готовності опановувати нові соціальні ролі;

- «примірювання» різноманітних соціальних ролей і набуття особистісної ідентичності;

- становлення інтелектуальної системи і її подальший розвиток, пов’язаний із залученням до соціуму, теоретизування, ідеалізація, здатність розрізняти протиріччя в словах, діях, вчинках;

- розвиток рефлексії;

- прагнення до самореалізації і індивідуалізації.

Основним завданням студентського віку як окремого вікового періоду можна вважати досягнення особистістю індивідуально-психологічної та соціальної зрілості.

Найважливішими атрибутами індивідуально-психологічної зрілості особистості студента є:



  • здатність до самостійного прогнозування власної поведінки в будь-яких життєвих ситуаціях на основі розвиненої спроможності добувати потрібну інформацію й аналізувати її відносно цілей, пов’язаних з вирішенням конкретних і нестандартних ситуацій у всіх сферах життєдіяльності;

  • здатність до самомобілізації щодо виконання власного рішення про дію всупереч різним обставинам і внутрішньому соціально не мотивованому бажанню його припинити;

  • здатність до самостійного контролю ходу виконання власних дій і їх результатів;

  • здатність до прояву оцінної рефлексії на основі сформованої самосвідомості й об’єктивної неупередженої оцінки своїх думок, дій, вчинків;

  • здатність «робити висновки» із власної поведінки в різних ситуаціях, підвищення якості прогнозування, виконання запланованого та об’єктивності оцінок;

  • здатність до емоційно-адекватної реакції на різні ситуації власної поведінки [8].

Зрілість психічного розвитку служить надійною основою для розвитку соціально зрілої поведінки особистості та становлення особистості як професіонала.

У якості критерів соціальної зрілості випускників ВНЗ можна розглядати:



  • соціально-психологічну адаптованість до сучасних соціальних і економічних умов життєдіяльності,

  • наявність чітко визначених і адекватних соціальній дійсності життєвих планів щодо професійної діяльності і професійного зростання як на найближчий час, так і у подальшій перспективі,

  • визначеність стратегій шлюбної поведінки,

  • високу комунікативну компетентність і наявність гармонійних стосунків з найближчим оточенням,

  • розвиток адаптаційного потенціалу як високого рівня пристосування наявних і латентних можливостей особистості до нових або мінливих умов соціальної взаємодії.

На навчання студентів у вищих навчальних закладах і їх соціально-психологічну адаптацію впливає багато факторів: матеріальне становище; стан здоров’я; вік ; сімейний стан; рівень підготовки до вступу у ВНЗ; володіння навичками самоорганізації, планування й контролю своєї діяльності (насамперед навчальної); мотиви вибору ВНЗ; адекватність уявлень про специфіку вузівського навчання; форма навчання (очна, вечірня, заочна, дистанційна та ін.); наявність плати за навчання і її обсяг; особливості організації навчального процесу у ВНЗ; матеріальна база ВНЗ; рівень кваліфікації викладачів; престижність ВНЗ, та, нарешті, індивідуальні психологічні особливості студентів.

Становлення і розвиток особистості студентів в сучасних соціально-економічних умовах мають певні особливості, до яких належать: затримка соціального становлення, проблема свободи і усвідомленості особистісного і професійного вибору; перебудова в структурі й динаміці мотивів вибору професії, у системі життєвих цінностей, криза безперспективності і нереалізованості тощо. Також у сучасній соціальній дійсності можна відмітити наступні тенденції [6]: по-перше, це поява нового розподілу на ринку праці - на дипломованих і кваліфікованих працівників. Традиційний взаємозв'язок соціального статусу й рівня диплому нерідко розпадається. Працедавці надають перевагу кваліфікації, і цілком можна припустити, що залежність заробітної плати від диплому в майбутньому буде зменшуватися. Сучасні темпи розвитку виробництва й терміни підготовки кадрів настільки не відповідають один одному, що більшість випускників коледжів, університетів при найманні на роботу змушені проходити перепідготовку. Тобто вартість підготовки фахівця значно збільшується. Гнучкі технології і створені на їх базі виробництва розвиваються дуже швидко, тому процес перекваліфікації стає майже нескінченним.

По-друге, якщо раніше виробнича сфера і економіка на невідповідність між результатами освіти й попитом на ринку праці реагували безробіттям, то тепер до неї додалася ще одна проблема - при величезній кількості непрацевлаштованих (аплікантів) наявність нестачі кадрів необхідної кваліфікації (висококваліфікованих фахівців) і необхідності їхньої підготовки. Зазначені тенденції значно ускладнюють соціально-психологічну адаптацію молоді.

Тому особливо актуальною є проблема пошуку найбільш ефективних форм і методів роботи зі студентською молоддю, які б відповідали як потребам суспільства, так і конкретним особливостям особистості сучасного студента.

Існує декілька основних протиріч, які утруднюють вирішення даної проблеми:


  • між потребами розвитку окремої особистості студента і умовами масової вищої школи;

  • між зростаючими вимогами до професійної підготовки майбутніх спеціалістів і формами, методами та технологіями навчання, які не забезпечують необхідного рівня розвитку професійних якостей у випускників ВНЗ;

  • між потребою студентів підготуватися до вимог сучасного ринку праці і тими реальними можливостями, які надає їм ринок праці у мінливих соціально-економічних умовах.

Ці протиріччя можуть бути вирішені засобами психологічної і педагогічної науки і практики, шляхом психологічної підтримки забезпечення педагогічних новацій і якісного удосконалення методів освіти , виховання і розвитку особистості на змістовному, структурному і технологічному рівнях.

Необхідно систематизувати фактори, які визначають процес соціальної і психологічної адаптації студентів, визначити напрямки і зміст психологічного супроводу, розробити програми психологічного супроводу студентської молоді протягом навчання у ВНЗ з метою захисту психічного та соціального здоров’я молоді.

Вирішенню цих проблем сприятиме створення психологічної служби ВНЗ, яка здійснюватиме психолого-педагогічну підтримку становлення й розвитку особистості студента, плануватиме свою роботу з урахуванням нових соціально-економічних реалій, сучасних тенденцій розвитку вищої освіти, закордонного й вітчизняного досвіду функціонування психологічних служб у ВНЗ, а також власних досліджень і розробок.

Науковими передумовами створення й розвитку психологічної служби ВНЗ мають стати фундаментальні положення закордонної й вітчизняної психології й педагогіки про закономірності психічного розвитку і становлення особистості людини в онтогенезі.

Діяльність психологічної служби ВНЗ, що спрямована на психолого-педагогічну підтримку становлення і розвиток особистості студента, буде ефективною за наступних умов:


  • психологічна служба ВНЗ має розглядатися саме як невід’ємна частина освітньо- виховного процесу у ВНЗ;

  • забезпечуватимуться інтеграція і координація діяльності психологічної служби з основними суб’єктами навчально-виховного середовища закладу освіти;

  • буде розроблена цілісна модель психолого-педагогічної підтримки становлення й розвитку особистості студента;

  • будуть виявлені психолого-педагогічні умови діяльності психологічної служби ВНЗ, що сприяють становленню і розвитку особистості студента на різних етапах освітньо-виховного процесу.

Особлива увага має приділятися підбору та створенню найбільш ефективних форм і методів індивідуальної та групової роботи психологічної служби вузу зі студентами і викладачами (психопрофілактичні і психогігієнічні, діагностичні, консультаційні, розвиваючі й корекційні методики), спрямовані на саморозвиток, самоактуалізацію і самореалізацію особистості, що сприятиме процесу соціально-психологічної адаптації студентської молоді.

З метою виявлення особливостей та проблем соціально-психологічної адаптації сучасної студентської молоді, а також вивчення наявності і специфіки потреб у психологічному супроводі нами було організовано всеукраїнське дослідження. Ми поставили наступні завдання дослідження:



  1. Дослідити найбільш актуальні проблеми сучасної студентської молоді як можливі фактори соціальної дезадаптації.

  2. Дослідити наявність потреби у психологічному супроводі у сучасної студентської молоді та ступінь її усвідомленості.

  3. Виявити поширеність негативних соціальних явищ у студентському середовищі та їх склад.

  4. Визначити найбільш бажані форми і методи роботи зі студентами при здійсненні психологічного супроводу.

Загальна кількість досліджуваних – 242 особи – студенти 1-5 курсів ВНЗ III-IV рівнів акредитації. На першому етапі дослідження у якості найбільш адекватного метода було застосоване анкетування. Завдання виконувалося анонімно, респонденти вказували назву ВНЗ, курс, вік і стать. За кожним респондентом закріплювався особистий номер, що дає можливість співставляти і аналізувати результати анкетування.

Обробка результатів анкетування дала досить показові, як на нас, результати. Окремим пунктом анкети є запитання «Чи вважаєте Ви за потрібне створення психологічної служби у ВНЗ?». Результати наведені в Діаграмі 1.

Таким чином, можна зазначити усвідомленість більшістю респондентів потреби у одержанні професійної психологічної допомоги і наявність певної впевненості в тому, що при створенні психологічної служби така допомога їм надаватиметься.

Респонденти, які не визначилися щодо створення служби, скоріше мають сумніви стосовно її ефективності та дієвості, а не створення як такого. 5,61% опитаних дали негативну відповідь на поставлене запитання.

Діаграма 1.

Необхідність створення психологічної служби у ВНЗ.

Дані надано у вигляді рангів.

На наш погляд, саме ці студенти мають особистісні проблеми: при відсутності внутрішньоособистісного або міжособистісного конфліктів, досить гармонійній соціальній взаємодії молода людина не стане категорично відмовлятися від ідеї існування такої структури – якщо зараз немає усвідомленої потреби у одержанні психологічної допомоги, така потреба може виникнути у майбутньому, або бути наявною у одногрупників. Зазначене негативне ставлення може бути проявом захисних реакцій або пов’язаним з негативним досвідом одержання психологічної допомоги.

У Діаграмі 2 надані результати відповідей на запитання щодо власних і найбільш типових студентських проблем.

Можна зауважити, що респонденти схильні вважати, що для їх студентського оточення перераховані проблеми є більш актуальними, ніж для них самих. Але при цьому відсутні відмінності у баченні наявності та значущості проблем («для мене це проблема, а для інших – ні» або навпаки), тобто респонденти вважають себе типовими сучасними студентами зі всіма типовими проблемами.

Виключенням є дві проблеми, які респонденти вважають більш актуальними для себе, ніж для інших: організаційний аспект навчання (самоконтроль, навантаження, розклад, самостійні заняття, робота в бібліотеці тощо) та стан здоров’я. По актуальності ці проблеми посідають відповідно друге і четверте місця у рейтингу.

Проблема організаційного аспекту навчання, безумовно, є пов’язаною з індивідуальним стилем навчальної діяльності студента, але при цьому можна підкреслити її «універсальність». Відмінності по актуальності між чоловіками і жінками є незначними (у жінок показники нижчі), при розгляді у динаміці можна зазначити, що на першому курсі вона посідає перше місце серед перерахованих проблем, і зберігає свою актуальність протягом всього навчання у ВНЗ. На молодших курсах труднощі виникають у зв’язку з адаптацією до умов навчання у ВНЗ, на старших – у зв’язку з мотиваційною невизначеністю і дефіцитом часу. При цьому змістовний аспект навчання (опанування навчальним матеріалом тощо – п’яте місце) є менш актуальною проблемою протягом всього навчання у ВНЗ (тобто, не так важко зрозуміти і запам’ятати, як знайти на це час і спосіб).

Таким чином, можна зробити висновок, що інформаційна і консультативна психологічна допомога щодо самоорганізації навчальної діяльності сприятиме як підвищенню якості навчального процесу, так і соціально-психологічній адаптації студентів до умов навчання у ВНЗ.

Найвищі показники по актуальності студентських проблем, - проблеми фінансового стану студентів (перше місце; пов’язаною з нею є також проблеми побутового характеру – шосте місце). Актуальність проблеми пояснюється як об’єктивними факторами – розмір стипендій, вартість навчання на платних відділеннях ВНЗ, вартість проживання у великому місті, так і суб’єктивними факторами – зростаючими матеріальними потребами, прагненням відповідати певним критеріям молодіжної субкультури (мобільні телефони, ноутбуки, одяг, розваги тощо.) Треба зазначити, що досить велика частина студентів намагається самостійно заробляти, але досить нечасто місце роботи і службові обов’язки під час навчання є відповідними майбутній професії і додають необхідний досвід.

Діаграма 2.



Наявність проблем у студентів.
Дані надано у вигляді рангів.
По закінченню ВНЗ випускник знаходить (якщо знаходить) те місце роботи, яке він реально може зайняти, і дуже часто воно не відповідає не тільки одержаній спеціальності, а і досвіду роботи, якій він отримав під час навчання у ВНЗ.

Типовою є ситуація, коли студент витрачає велику кількість часу на роботу, яка не задовольняє або невідповідним чином задовольняє матеріальні потреби і не сприяє професійному зростанню, і при цьому виникає формальне ставлення до навчання – не здобуття знань, а виконання формальних вимог викладачів і адміністрації ВНЗ. Така ситуація супроводжується великим фізичним навантаженням і психологічним напруженням, веде до стресових станів, а в результаті призводить до зменшення конкурентоспроможності майбутнього випускника на ринку праці. При усіх реальних соціальних труднощах, одним з основних факторів, які визначають подібну поведінку, є недостатній розвиток метаутворення і самоконтролю, мотиваційна невизначеність, невміння визначати пріоритетні напрямки діяльності: необхідною є психологічна допомога у побудові як більш чіткої мотиваційної ієрархії, так і життєвих стратегій в цілому.

Проблема взаємин у батьківській сім’ї і проблема взаємодії з викладачами посідають, відповідно, третє і сьоме місця по актуальності. Сприйняття і розуміння студентами взаємин з батьками і взаємодії з викладачами як актуальної проблеми (без розгляду кожної окремої ситуації і урахування індивідуальних особливостей) частково може пояснюватися прагненням студентів до цілковитої самостійності у прийнятті і виконанні рішень, тобто бажаної автономії у поведінці, з одного боку, і фінансової залежності та статусної нерівності з іншого. Ситуації необхідного контролю з боку «дорослих» можуть сприйматися студентами як обмеження власної свободи, загрози можливостям особистісного пошуку та самореалізації. Однією з вікових особливостей студентського віку є категоричність у оцінюванні оточуючої соціальної дійсності, що додає інтенсивності емоційній низці при переживанні подібних ситуацій. Розвиток комунікативної компетентності студентів, одним з елементів якої є прагнення до розуміння мотивів поведінки партнерів по спілкуванню, сприятиме зменшенню актуальності зазначених проблем.

Проблеми спілкування з однолітками сприймаються респондентами як найменш актуальні: спілкування у студентській групі – одинадцяте місце, взаємини у власній сім’ї (якщо є) – тринадцяте місце, спілкування із друзями (поза межами навчального закладу) – чотирнадцяте місце. Це може обумовлюватися відносною рівністю соціальних позицій і статусів, спільними інтересами, а також постійним розширенням кола спілкування при навчанні у ВНЗ. Але треба підкреслити, що це не виключає існування міжособистісних конфліктів у студентському середовищі, перебіг і вирішення яких є особистісно значущими у цьому віковому періоді.

Окремим пунктом анкети є запитання щодо способів вирішення зазначених проблем.

Як свідчать результати опитування, здебільшого респонденти намагаються розв’язувати проблеми, що виникають як у навчальному процесі, так і у соціальній взаємодії, самостійно (перше місце). Порівняно з періодом навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, студенти мають більш широкі можливості для виявлення соціальної самостійності. Експериментування з різними формами поведінки на відміну від підліткового віку відбувається з позиції «доросла людина» і має на меті досягнення певного результату.

Друге місце посідає відповідь «звертаюсь по допомогу до друзів» - причиною є наявність подібного досвіду вирішення проблем та емоційна близькість. На третьому місці – «звертаюсь по допомогу до батьків» - попри всі намагання відчувати себе повністю самостійною і незалежною особистістю, деякі проблеми сучасні студенти самостійно вирішити не можуть. У відповідях на це запитання ймовірні також прояви інфантилізму, що складає окрему дуже важливу, на наш погляд, проблему особистісного розвитку молодої людини.

Привертає увагу низька готовність студентів звертатися по допомогу до кураторів груп та адміністрації ВНЗ. Треба зазначити, що особливості організації навчально-виховного процесу у більшості ВНЗ є такими, що інститут кураторства майже втратив своє значення і функції, студенти не сподіваються на допомогу, а куратор не має можливості одержати висококваліфіковану інформаційну та консультативну підтримку у разі необхідності.

Незначною також є кількість звернень до професійних психологів по допомогу у вирішенні проблем. Причинами є відсутність інформації: куди саме звертатися, як відбувається взаємодія, та фінансова неспроможність більшості студентів оплачувати послуги фахівців.

У Діаграмі 3 надані результати відповідей на запитання щодо поширеності асоціальних явищ у студентському середовищі.

За результатами опитування стає очевидною необхідність спеціальної профілактичної роботи щодо регулярного вживання студентською молоддю слабоалкогольних і міцних алкогольних напоїв. За умов широкої доступності алкогольних напоїв, їх вживання стає елементом молодіжної субкультури, одним з засобів полегшити вступ до комунікації, засобом проведення часу, розглядається як необхідність для зняття емоційної напруги і відволікання від вирішення проблем.

Варто особливо підкреслити розповсюдженість Інтернет-залежності серед студентської молоді (внесення Інтернет-залежності в перелік асоціальних явищ у студентському середовищі було ініційоване самими студентами під час апробації методики з обґрунтуванням, що це явище є дуже розповсюдженим – що і підтвердили результати анкетування).

Інтернет дає дуже широкі можливості у інформаційному і комунікативному аспектах, що відповідає багатьом потребам студентів. Пошук необхідної інформації в Інтернеті для розв’язання навчальних і особистісних проблем як один з засобів їх вирішення зазначався значною частиною опитаних, використання можливостей Інтернету для одержання додаткового навчального матеріалу важко переоцінити, при наявності певних інтересів і захоплень пошук партнерів по спілкуванню та однодумців спрощується у величезній мірі – перелік можливостей Інтернету майже нескінченний, і студенти активно і повсякчасно ці можливості використовують.
Діаграма 4.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   20


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал