Організація та науково-методичне забезпечення діяльності психологічної служби І пмпк



Сторінка5/20
Дата конвертації12.12.2016
Розмір4.27 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20

Важливою характеристикою, яка виступає значущим фактором ефективності навчально-методичних та науково-практичних заходів є кількість учасників та організація часу і простору.

Питання визначення оптимального числа учасників можна з’ясувати з огляду на характер методів навчання, відтак очікуваний характер участі. Всі активні методи передбачають неодмінно можливість безпосереднього спілкування всіх учасників, організацію зворотного зв’язку (модератор – учасники). Така вимога фактично створює відповідні просторово-часові обмеження. Наприклад, якщо група тренінгу перевищує 20 осіб, навіть за умови висококваліфікованого тренера, зажди є вірогідність, що частина учасників опиниться за полем його уваги, а їх ефективність буде доволі сумнівною. Таким чином, проведення всіх активних форм методичної роботи має узгоджуватись із необхідністю забезпечити активні комунікації учасників, відтак, їх кількість має розраховуватись з огляду на цю вимогу. Щодо організації простору, Л.Панфілова, зазначає, що для ефективної інтерактивної діяльності бажано передбачати декілька приміщень, або одне велике, яке має можливості до трансформацій (переміщення меблів, зміна конфігурації простору для мікрогрупової роботи).

Загальні рекомендації щодо часу проведення заходів (обговорюваних форм) базуються на загальнопсихологічних особливостях сприйняття та активності людини.


Табл.11 Кількісно-часові характеристики застосування

різних методичних форм.

Форма

Кількість учасників

Час проведення

Семінар

До 30

До трьох годин (з короткою перервою)

Тренінг

До 20 осіб

Від 3-х до 8 годин ( з двома перервами)

Майстер-клас

Не обмежена

До 3 годин (з однією перервою)

Конференція

Не обмежена

До 3 годин (з однією перервою)

Круглий стіл

До 30 осіб

До 1,5 год.

Особливої уваги заслуговують питання організаційно-методичного забезпечення проведення навчально-методичних заходів. Мова не йде про його традиційні підготовчі складові (роздатковий матеріал, технічні засоби, програми тощо). Мова йде про обов’язкові методичні дії, які мають бути здійснені при підготовці до проведення методичних заходів. В першу чергу, це стосується постановки практичних цілей та завдань, формулювання очікуваних результатів, визначення кола учасників та виконавців, окреслення критеріїв оцінки результатів, визначення способів (форм і методів) досягнення результатів та конкретне планування послідовності дій в процесі. На перший погляд, зазначені вище вимоги, є банальними і всім відомими. Проте, найчастіше, їх виконання є формальним, що спричиняє відсутність конкретики, як при підготовці так і при оцінюванні результатів заходів.

Орієнтовна структура (методичний опис) може мати наступний вигляд:


  1. Тема

  2. Ідея

  3. Мета

  4. Задачі

  5. Очікувані результати

  6. Цільова аудиторія: учасники

  7. Виконавці

  8. Форми і методи

  9. План проведення

  10. Організаційно-технічне забезпечення

Важливим акцентом, на якому варто наголосити, це критерії оцінки ефективності навчально-методичних заходів. Таку оцінку можна проводити як з боку організаторів, так і з позиції учасників.

Критерії оцінювання (з позиції організаторів):



  1. Відповідність цілей та завдань обраним навчальним формам

  2. Ефективність реалізації обраної навчальної форми

  3. Адекватність виконавця (організатор, фасілітатор, медіатор)

  4. Створення ефективної атмосфери

  5. Досягнення навчальних результатів

Щодо критеріїв оцінювання з боку учасників, зазвичай до них відносять:

  1. Якість організації

  2. Актуальність питань, що розглядались

  3. Ступінь корисності

  4. Ступінь новизни інформації

  5. Якість методичних матеріалів

  6. Рівень професійної майстерності ведучого (ведучих)

Окремої уваги заслуговують питання розробки технологічних карт у процесі планування та реалізації методичного супроводу діяльності працівників психологічної служби. Так, на виконання Плану заходів щодо розвитку психологічної служби на період до 2017 року методичним службам рекомендується розробка технологічних карт з реалізації окремих пунктів програми.

До пунктів плану, що передбачають «розробку, експериментальну апробацію та впровадження у практику» пропонується використати наступний алгоритм складання технологічної карти.

До «розробки…» зміст та послідовність процедур технологічної карти може виглядати наступним чином:



  1. Створення робочої групи (надалі РГ), організація її функціонування (періодичність та місце зустрічей, способи комунікації та контакти, термін функціонування).

  2. Розробка плану роботи РГ (послідовність дій та зустрічей РГ для реалізації поставлених завдань).

  3. Перша зустріч РГ - Уточнення основної задачі (що треба зробити, як виглядає результат, хто їм буде користуватись).

  4. Розподіл локальних (конкретних, обмежених кількістю дій та часом) завдань між членами РГ, визначення термінів виконання, оформлення результатів.

  5. Збір та обговорення результатів роботи членів РГ.

  6. Узагальнення результатів, доопрацювання, підготовка проекту кінцевого результату.

  7. Розробка програми (плану) впровадження (апробації) - форми, терміни, виконавці, очікувані результати.

  8. Розробка методичних рекомендацій щодо впровадження (апробації)

  9. Розробка програми організаційно-методичного семінару (надалі – ОМС) для виконавців впровадження (апробації)

  10. Узагальнення всіх матеріалів роботи РГ у єдиний пакет, підведення підсумків роботи РГ, завершення її роботи.

У плані обов’язково зазначаються конкретні виконавці, конкретні терміни (до дати) та конкретні результати (формалізовані у організаційні документи – список, план, графік, перелік тощо).

При розробці програм, що передбачають «впровадження (апробації)…» пропонується врахувати наступне:



Експериментальна апробація




Впровадження у практику

Відмінне

Спільне

Відмінне

  • Реалізується у визначених експериментальних майданчиках (договір про експеримент);

  • Експеримент локалізовано у часі і просторі, має чітко визначений результат;

  • За результатами експерименту вносяться зміни до змісту, форми та методів;

  • Результати експериментальної апробації заслуховуються на … (конференція, семінар, круглий стіл, засідання кафедри, тощо)

  • Після отримання наукового схвалення результати експериментальної апробації проходять унормування та легалізацію (у формі наказу МОН або інше) і далі здійснюється алгоритм впровадження у практику.

  1. Розробка плану реалізації.

  2. Визначення безпосередніх виконавців.

  3. Інструктаж (навчанні) виконавців.

  4. Розробку та застосування єдиних форм та методів звітності

  5. Розробку та застосування форм та методів узагальнення результатів.

  • Реалізується у всіх установах системи освіти, які зазначені у завданні;

  • Передбачає обов’язкове організаційно-методичне забезпечення та супровід у вигляді ОМС для виконавців та організаторів та методичних рекомендацій;

  • Передбачає обов’язкове унормування та легалізацію на рівні наказу МОН (або спільні накази МОН та інших відомств).

В результаті проведеного дослідження було з’ясовано основні напрями та способи оптимізації науково-практичного забезпечення системи методичного супроводу діяльності фахівців психологічної служби системи освіти України.

Теоретично обґрунтовано виокремлення трьох ключових напрямів: організаційно-методичний, дидактико-методичний та технологічний, що відповідає трьом основним аспектам застосування освітніх технологій – науковому, формально-описовому та процесуально-діяльнісному.

Проведений теоретичний аналіз змісту і форм методичного супроводу дозволив розробити організаційно-методичні моделі системи методичного супроводу, зорієнтовані на професійний розвиток фахівця. Описано чотири основні підсистеми методичного супроводу та їх взаємозв’язки: суб’єкти діяльності, зміст діяльності, технології діяльності та форми методичного супроводу. Для кожної з підсистем було розроблено організаційно-технологічний опис у вигляді організаційної моделі, теоретичної моделі та модельної програми, а також обґрунтовано основні підходи до організації діяльності методичних служб у вигляді технологічної карти.

Розглянуто та описано поняття методичного сервісу як однієї з форм методичного супроводу, запропоновано алгоритм організації діяльності методичної служби (методиста) на підставі сервісного підходу.

Узагальнено результати аналізу організаційного контексту методичного супроводу діяльності працівників психологічної служби системи освіти та результати представлено у вигляді організаційно-структурної схем методичного супроводу, яка відображує основних суб’єктів методичного супроводу (всіх рівнів психологічної служби), розподіл завдань, напрями та форми діяльності, а також взаємозв’язки між вертикальними елементами структури.

Проаналізовано та теоретично обґрунтовано основні аспекти дидактико-методичного напрямку: основні поняття, форми і методи методичної роботи, взаємозв’язки функцій методичної роботи та її організаційних форм, розроблено критерії класифікації форм методичної роботи за типами навчальних цілей, за методами навчання, кількісно-часовими характеристиками.

Розроблено алгоритм добору форм і методів методичної роботи, а також описано основні рекомендації щодо планування методичних заходів та оцінки їх ефективності.

Обґрунтовано актуальність та доцільність використання проектно-технологічного підходу як основного способу оптимізації методичного супроводу діяльності працівників психологічної служби системи освіти. Запропоновано основні підходи до планування методичного супроводу діяльності працівників психологічної служби у форматі технологічних карт.

Результатом дослідження можна також вважати актуалізацію наступних проблем діяльності психологічної служби: недосконалість (відсутність уніфікації) у питаннях планування всіх суб’єктів діяльності, часткову неузгодженість цих дій; недостатність інформаційно-аналітичного та технологічного забезпечення всіх ланок психологічної служби, викривлене, а подекуди і відсутнє уявлення у суб’єктів діяльності (як працівників служби, так і працівників освіти) про реальну роль та місце психологічної служби у життєдіяльності системи освіти. Ці та інші питання потребують додаткового вивчення та широкого обговорення серед фахівців, науковців та практиків.


Література:

  1. Артеменко Т.  Б. До питання методичного супроводу післядипломної підготовки практичних психологів. //Матеріали Всеукраїнського проблемного семінару «Науково-методичний супровід розвитку професійної компетентності практичних психологів в системі післядипломної освіти» 17-18 листопала 2011 р. //Електронний ресурс: http://virtkafedra.ucoz.ua/el_gurnal/pages/vyp6

  2. Большой энциклопедический словарь./ Електронний ресурс:http://mirslovarei.com/content_psy

  3. Викентьев И. Л. Живой словарь бизнес-тренера: 300 терминов, 190 примеров, 40 тренинг-эффектов, 11 таблиц, 7 рисунков. Версія 1.0./ «ТризШанс». Спб., 2007, 264 с.

  4. Организационная структура управления – Business Studio/Електронний ресурс: http://www.businessstudio.ru/procedures/glossary/orgstructure

  5. Панфилова А. П. Игротехнический менеджмент. Интерактивные технологи для обучения и организационного развития персонала:Учебное пособие. – Спб:ИВЭСЭП, «Знание», 2003. – 536 с.

  6. Психологія діяльності та навчальний менеджмент: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / В. А. Козаков, М. В. Артюшина, О. М. Котикова та ін.; За заг. ред. В. А. Козакова. — К.: КНЕУ, 2003. — 829 с.

  7. Положення про районне методичне обєднання / Електроннийресурс:http://izum-rmo-inf.at.ua/publ/polozhennja_pro_rajonne_metodichne_ob_39_ednannja

  8. Сироватко Е. И. Развитие профессиональной компетентности практических психологов в системе последипломного образования Запорожской области. //Матеріали Всеукраїнського проблемного семінару «Науково-методичний супровід розвитку професійної компетентності практичних психологів в системі післядипломної освіти» 17-18 листопала 2011 р. //Електронний ресурс: http://virtkafedra.ucoz.ua/el_gurnal/pages/vyp6

  9. Т. І. Свирська. Методичний супровід професійної діяльності педагога позашкільного навчального закладу.// Електронний ресурс: http://ippo.org.ua/files/Методична робота/порадник методиста

  10. Технологічна карта/ Електронний ресурс: http://uk.wikipedia.org/wiki/Технологічна_карта

І.І. Цушко,

кандидат філософських наук,

провідний науковий співробітник

Українського НМЦ

практичної психології і соціальної роботи

НАПН України
1.3 Формування репродуктивного здоров’я

в учнівської і студентської молоді
Репродуктивне здоровя молоді: поняття та фактори впливу

Людина, її життя та здоров'я є найвищими соціальними


цінностями держави, визначеними Конституцією України
( 254к/96-ВР ). Майбутнє держави обумовлюється комплексом
політичних, економічних, соціальних факторів, що впливають на
демографічну ситуацію та стан здоров'я населення.
Результати аналізу змін населення за останні 10-15 років
свідчать про те, що Україна перебуває у стані глибокої
демографічної кризи, зумовленої депопуляцією, збільшенням питомої
ваги осіб похилого віку і зменшенням середньої тривалості життя.
Зазначене негативно впливає на розвиток продуктивних сил, рівень
добробуту людей та економічну ситуацію в державі.
Особливе занепокоєння викликає стан репродуктивного здоров'я,
яке є невід'ємною складовою частиною здоров'я нації в цілому і має
стратегічне значення для забезпечення сталого розвитку
суспільства. Комплекс заходів, здійснених протягом останніх років
у рамках Національної програми "Репродуктивне здоров'я
2001-2005" ( 203/2001 ), сприяв позитивним змінам у цій сфері.
Так, створено службу планування сім'ї, підвищився рівень
обізнаності населення щодо здорового способу життя, безпечної
статевої поведінки, відповідального батьківства, методів
профілактики непланованої вагітності, використання сучасних
методів контрацепції.
Спостерігається тенденція до зменшення кількості абортів,
зниження рівня материнської та дитячої смертності, однак ці
показники залишаються високими і значно перевищують
середньоєвропейські. Потребують розв'язання проблеми невиношування
вагітності та безпліддя, що є наслідками небезпечної статевої
поведінки і причиною значних репродуктивних втрат.
Такий стан справ зумовлює необхідність подальшого здійснення
комплексу заходів, спрямованих на поліпшення репродуктивного
здоров'я населення.
Проблеми, що виникають у сфері репродуктивного здоров'я,
зумовлені:
- незадовільним соціальним становищем громадян, недостатньою
увагою до ролі інституту сім'ї, збереження традиційної культури
взаємовідносин у сім'ї як основної складової суспільства;
- недостатньою соціальною і правовою захищеністю у сфері праці,
відсутністю належного контролю за дотриманням правил і норм
охорони праці та техніки безпеки; дискримінацією жінок, особливо у
сфері приватної підприємницької діяльності, що витісняє їх у
низькооплачувані галузі або змушує шукати роботу в тіньовому
секторі економіки чи за кордоном;
- недосконалістю нормативно-правової бази;
- cмертністю чоловіків працездатного віку, що у 3,6 раза
перевищує смертність жінок. Незворотні втрати чоловічого населення
у репродуктивному віці позначаються на статевому співвідношенні у
суспільстві, зумовлюючи наявність значної кількості одиноких
жінок, неповних сімей та дітей-сиріт;
- високим рівнем материнської та малюкової смертності,
пов'язаним з недостатньою поінформованістю населення щодо
здорового способу життя, відповідальної статевої поведінки,
планування сім'ї, сучасних стандартів профілактики, діагностики і
лікування хвороб репродуктивної системи, а також недостатнім
рівнем оснащення сучасним високотехнологічним обладнанням закладів
охорони здоров'я та підготовки спеціалістів, що призводить до
зниження якості медичної допомоги;
- незадовільним станом здоров'я вагітних жінок, що призводить
до збільшення кількості ускладнень під час пологів, які
спричинюють виникнення хвороб у новонароджених, а також впливають
на рівень захворюваності дітей віком до 14 років та дитячої
інвалідності;
- високим рівнем штучного переривання вагітності (19,1 на 1000
жінок репродуктивного віку), що впливає на фертильність і перебіг
наступної вагітності та пологів. Штучне переривання вагітності і
пов'язані з ним ускладнення призводять до смерті майже кожної
десятої жінки;
- незадовільним станом здоров'я підлітків, негативний вплив на
яке має поширення порнографії, пропаганда сексуального насильства,
широке рекламування шкідливих звичок (тютюнокуріння, вживання
алкоголю, наркотиків);
- високим рівнем безпліддя українських сімей, що можна віднести
до прямих репродуктивних втрат;
- поширеною онкогінекологічною патологією репродуктивних
органів, що є однією з основних причин смертності і призводить до
втрати значної кількості молодих жінок, які не реалізували свою
репродуктивну функцію;
- недостатнім рівнем матеріально-технічного забезпечення
закладів охорони здоров'я, що надають послуги у сфері
репродуктивного здоров'я.
Одним з основних факторів розладу репродуктивного здоров'я
населення вважаються інфекційні хвороби, що передаються статевим
шляхом, які в підлітковому та дорослому віці нерідко стають
причиною безпліддя, невиношування вагітності, онкогінекологічної
патології, а також внутрішньоутробного інфікування плода з
можливими тяжкими наслідками і навіть вадами розвитку. Прямі
репродуктивні втрати від невиношування вагітності щороку
становлять 36-40 тис. ненароджених дітей. У зв'язку з високими
темпами поширення ВІЛ-інфекції особливої важливості набуває
проблема ВІЛ-інфікованих вагітних жінок, що в свою чергу пов'язана
з негативною динамікою збільшення ВІЛ-інфікованих дітей.

Пріоритетними напрямами виконання Державної програми "Репродуктивне здоров'я нації" на період до 2015 року є:



У соціально-економічній сфері:
- удосконалення нормативно-правової бази з питань охорони
репродуктивного здоров'я сім'ї;
- пропагування сімейних цінностей, забезпечення
медикосоціальної підтримки молодої сім'ї;
- охорона здоров'я соціально незахищених верств населення;

у сфері освіти:
- розроблення та реалізація міжгалузевих стратегій, спрямованих
на пропагування, формування і заохочення до здорового способу
життя, відповідального батьківства та безпечного материнства;
- інформування населення з питань відповідального ставлення до
охорони особистого здоров'я;
- проведення просвітницьких заходів з питань охорони здоров'я,
пропагування здорового способу життя, планування сім'ї, зміцнення
репродуктивного здоров'я населення, охорони материнства, а також
профілактики онкологічних захворювань;

у сфері науки:
проведення наукових досліджень з метою:
- виявлення факторів та механізму впливу на збереження і
поліпшення репродуктивного здоров'я;
- проведення аналізу щодо стану захворюваності на туберкульоз
органів репродуктивної системи; (1).

Проблема збереження репродуктивного здоров'я за своєю значущістю, масштабністю, перспективністю, стратегічним характером на сьогодні є однією з найбільш актуальних. Провідна роль у її вивченні належить не тільки медицині, а й іншим галузям, що стосуються репродуктивного формування, перш за все психології, соціології, освіті, іншим відомствам та службам, науково-теоретичний здобуток яких стає генератором нових профілактичних, корекційних і терапевтичних технологій.

Заслуговуючи на особливу увагу, репродуктивне здоров'я спонукає до розгляду цієї важливої проблеми з різних аспектів із залученням ряду медичних, психологічних, соціальних, виховних, економічних та організаційних заходів. Тому допомога, спрямована на охорону репродуктивного здоров'я, повинна бути орієнтована не тільки на забезпечення контролю за станом статевого розвитку та функціонуванням репродуктивної сфери, але й на популяризацію й пропаганду здорового способу життя і важливості цих аспектів для ста-ну репродуктивного здоров'я у майбутньому, формування безпечної репродуктивної поведінки та адекватної репродуктивної мотивації, закладання основ відповідального батьківства як головних складових системи планування сім'ї та виховання дітей.

Здоров'я та його невід'ємний компонент - репродуктивне здоров'я - значною мірою визначається умовами розвитку молоді на різних етапах онтогенезу, тому надання якісної та всебічної допомоги на всіх етапах їхнього життя із залученням фахівців багатьох галузей, у тому числі й психологів, є запорукою збереження та оптимізації репродуктивного здоров'я. Для успішної реалізації такої допомоги необхідним є проведення наукових досліджень з вивчення сучасного стану репродуктивного здоров'я, визначення основних факторів ризику його порушень, розроблення науково обґрунтованих заходів профілактики та їх здійснення; залучення громадських організацій до збереження репродуктивного здоров'я, вивчення світового досвіду з цих питань.

Загальноприйнятим є виокремлення на життєвому шляху людини особливих вікових періодів, на які припадають найбільш істотні зміни, коли організму висуваються підвищені вимоги, з якими він не завжди може впоратися, що, у свою чергу, може призвести до різноманітних розладів та перешкоджати повноцінному функціонуванню особистості. Одним з яскравих прикладів таких періодів є період початку статевого життя та вступ у шлюб, особливо для жінок, під час якого відбуваються не тільки психофізіологічні перебудови організму, а й психосоціальні зміни особистісних орієнтацій, цінностей та установок.

В умовах соціальної напруженості та розшарування суспільства, різкого падіння життєвого рівня населення та інших наслідків кризового періоду сьогодні саме молодь є однією з найбільш соціально уразливих груп населення, яка, з одного боку, є майбутнім будь-якої держави, її економічним, демографічним, культурним потенціалом, а з іншого боку - постає перед великою кількістю особливих проблем, що виникають унаслідок процесів входження в нове соціальне середовище та опанування нових соціальних ролей, бажання випробувати нові та часто ризиковані переживання, схильності до нездорового способу життя, що призводить не тільки до погіршення їх психічної та соціальної адаптації, а й ставить під загрозу особисте загальне та репродуктивне здоров'я, а також здоров'я всього сучасного і майбутнього поколінь .

Формування репродуктивного здоров'я - дуже складний і тривалий процес, тому що значною мірою визначається умовами розвитку людини, починаючи ще з особливостей перебігу внутрішньоутробного періоду. Найбільше навантаження на репродуктивне здоров'я припадає на дітей підліткового віку та молодь, оскільки в цьому віці відбувається бурхливий розвиток індивіда як на соматичному, так і на психічному рівнях з формуванням усіх функціональних систем організму, в тому числі й репродуктивної, а також із становленням когнітивної, емоційно-ціннісної сфер та формуванням цілісної особистості. Саме в цей період відбувається активний розвиток репродуктивної сфери та формуються основи репродуктивної поведінки. Тому зрозуміло, що одним із першочергових завдань сучасного суспільства є охорона здоров'я дівчат та хлопців, адже гармонійний розвиток у ранньому репродуктивному періоді багато в чому визначає наступне їхнє життя у фізіологічному, психологічному та соціальному аспектах (2).

На основі результатів ряду досліджень (3) встановлено, що сучасний стан здоров'я молоді, який з року в рік погіршується, зумовлений не лише низьким економічним рівнем сімей, фізичними та психоемоційними навантаженнями, наявністю стресових ситуацій та іншими чинниками. Провідну роль відіграють і виявлені ознаки кризових явищ в ідеологічній та духовній сферах підлітків та молоді, наявність поширення шкідливих звичок та ризикової поведінки серед цієї категорії. До вагомих факторів, що впливають на стан репродуктивного здоров'я молоді, слід віднести й такі психосоціальні чинники, як вільне ставлення до шлюбу; недостатній рівень загальної та репродуктивної культури населення; високий рівень штучного переривання вагітності, що (особливо у ранньому репродуктивному віці) ставить під загрозу репродуктивні можливості жінки у майбутньому; трансформацію репродуктивної поведінки, що призводить до збільшення частоти захворювань, які передаються статевим шляхом, та непланованої вагітності, яка супроводжується великою кількістю ускладнень та недостатньою психологічною та соціально-економічною підготовленістю молодих жінок до материнства і створення сім'ї. Усе це свідчить про низький рівень морально-етичних засад і санітарно-гігієнічних знань молоді, що сприяє розвитку неадекватних партнерів репродуктивної поведінки та порушення репродуктивного здоров'я в цілому.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал