Організація та науково-методичне забезпечення діяльності психологічної служби І пмпк



Сторінка18/20
Дата конвертації12.12.2016
Розмір4.27 Mb.
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20

Організаційні моделі функціонування названих консультації у процесі їх розвитку склалися різні. Ефективність їх визначається здатністю створювати сприятливі умови для здійснення діяльності у відповідності до Положення про центральну та республіканську (Автономна Республіка Крим), обласні, Київську та Севастопольську міські, районні (міські) психолого-медико-педагогічні консультації, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України, Академії педагогічних наук України 07.07.2004 № 569/38 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Національної академії педагогічних наук України від 23.06.2011 № 623/61) і залежить від повноти забезпечення розглянутих вище параметрів.

Нині відомі 6 організаційних моделей функціонування психолого-медико-педагогічних консультацій обласного та районного рівня. Зокрема:

- юридична особа (18 із 27 обласних та 3 районних);

- інтегрована установа із статусом юридичної особи у структурі багатофункціонального комунального загальноосвітнього навчально-реабілітаційного закладу, що здійснює консультативні, методичні, навчальні, лікувальні функції, психолого-педагогічну та медичну реабілітацію, включає в себе як структурний підрозділ обласний центр практичної психології (лише одна в м. Дніпропетровську);

- підрозділ управління (відділу) освіти і науки (5 обласних і більшість районних (міських) консультацій);

- структурний підрозділ Інституту післядипломної педагогічної освіти, методичного кабінету; характерне подвійне підпорядкування (дирекції Інституту та управлінню освіти і науки) – 2 обласні ПМПК і одна третина районних (міських) консультацій;

- у складі центру практичної психології на умовах партнерської взаємодії (з правами юридичної особи та під спільною назвою обласний Центр практичної психології, або іншою назвою) – 2 обласні ;

- районна (у районах міста Львова) психолого-медико-педагогічна консультація під назвою "Центр ранньої допомоги", у структурі якої є служба ранньої допомоги дітям раннього віку.

Далі подаємо аналіз кожної з існуючих організаційних моделей функціонування психолого-медико-педагогічних консультацій.

Модель 1 (юридична особа). Самостійна комунальна установа із статусом юридичної особи. Створюється на підставі рішення обласної державної адміністрації. Найпоширеніша модель серед загальної кількості обласних консультацій. Переваги названої форми організації діяльності визначаються наявністю приміщення та його облаштування, кількісною та якісною достатністю кадрового забезпечення, професійна діяльність не обтяжена сторонніми обов’язками, не передбаченими Положенням про діяльність психолого-медико-педагогічних консультацій. Отже, така модель з самого початку передбачає створення відповідних умов для здійснення професійної діяльності у повному обсязі. Перспективи її розвитку в Україні – сприятливі.

Модель 2 (інтегрована). Установа із статусом юридичної особи у структурі багатофункціонального комунального загальноосвітнього навчально-реабілітаційного закладу, що здійснює консультативні, методичні, навчальні, лікувальні функції, психолого-педагогічну та медичну реабілітацію, включає в себе як структурний підрозділ обласний центр практичної психології. Підстава – рішення обласної ради. Створення такої моделі потребує значного фінансового забезпечення. Така форма організації консультації характерна лише для однієї обласної консультації, яка створена в місті Дніпропетровську. Вона є доцільною і досить продуктивною як головна координувально-методична установа для надання різноманітних послуг населенню у великих за територією областях, але за умови наявності розгалуженої мережі районних (міських) консультацій. Відсутність останніх і локалізація професійної допомоги у територіально віддаленому від місця проживання дитини єдиному центрі виступають серйозним бар’єром у доступі до професійної підтримки більшості дітей з порушеннями в розвитку такого регіону. Перспективи розвитку обмежені у зв’язку з складним економічним станом у державі.

Модель 3 (ризиків). Психолого-педико-педагогічна консультація функціонує як підрозділ управління освіти і науки. Створюється на основі наказу органу управління освіти і науки. Друга за поширеністю організаційна модель функціонування консультацій. Діяльність її є дуже залежною від ряду чинників, зокрема: від ставлення органів системи освіти до діяльності ПМПК, розуміння її ролі, від фінансового стану області і пов’язаними з цим можливостями створення сприятливих умов для розгортання її діяльності у повному обсязі.

В цьому переконує практика їх функціонування. Так, діяльність не всіх існуючих обласних консультацій з такою моделлю функціонування відповідає вимогам Положення і є продуктивною. Причинами цього є: а) відсутність відповідного приміщення та його оснащення, б) недостатність кадрового складу (кількісна і якісна (освітній рівень) його недостатність, залучення до роботи необхідних фахівців на громадських засадах; в) недостатня кількість районних (міських) консультацій. Консультації, в яких не створені необхідні умови, змушені працювати в режимі "комісій"тобто:

- виконують переважно одну - діагностичну функцію;

- основною формою діяльності мають виїзні засідання в районах і містах області,

- збирають великі черги батьків і дітей для обстеження (за одне засідання розглядають від 30 до 60 справ дітей, що є неприпустимим, порушується визначена норма – не більше 12 дітей за один робочий день (Лист МОН України № 1/9-414 від 09.08.2005 р);

- психолого-педагогічне вивчення дитини є вкрай короткотривалим, порушується процедура його здійснення, базується не на власному обстеженні дитини фахівцями консультації, а на основі наданих документів;

- не надається достатня увага батькам, не проводиться консультативно-роз’яснювальна робота з ними (із скарг батьків) під час діагностичного обстеження;

- не проводяться корекційно-розвиткові заняття.

Як свідчить практика, крім визначених параметрів незадовільного функціонування ПМПК за моделлю 3, виконання посадових обов’язків консультантів ускладнюється додатковими завданнями завдяки використанню їх органами управління освітою як працівників управління.

Отже, Модель З створює умови ризику обмеження обсягу функціонування консультації та повернення її до застарілих засад. При цьому ПМПК як відділ управління освіти і науки розглядається обласною державною адміністрацією як неправомірне розширення штатів. З позицій законодавства може оцінюватись як незаконне утворення.



Модель 4 (подвійного підорядкування). Стосується куонсуьтацій, що є Структурним підрозділом Інституту післядипломної педагогічної освіти або районного методичного кабінету. За основними параметрами ця модель схожа з Моделлю 3 з усіма властивими їй ризиками. Крім названого особливістю функціонування цієї Консультації є обтяження подвійним підпорядкуванням: з одного боку управлінню освіти і науки, з іншого - адміністрації Інституту. В таких умовах уповільнюється і процесуально ускладнюється узгодження та вирішення різноманітних питань адміністративно-організаційного та розпорядчого характеру.

Модель 5 (партнерської взаємодії). Консультація у складі центру практичної психології на правах юридичної особи (під спільною назвою обласний Центр практичної психології). Це новітня модель установи, що представляє спільне функціонування двох рівноцінних установ-партнерів (на одній території), які в здійсненні професійної діяльності мають схожі функції. До них відносяться: консультування, діагностика, профілактика, стимуляція і корекція психічного розвитку, психологічна допомога, психолого-педагогічний супровід тощо). Названі види діяльності спрямовані на один і той же об’єкт – дитину, предметом докладання професійної майстерності при цьому виступає психічний розвиток. Модель перспективна.

Названа модель практично реалізована в одній області. Проте така модель організації функціонування ще не отримала достатнього теоретичного обгрунтування та апробації практикою. Аналіз стихійного досвіду її функціонування висвітлив недоліки, зумовлені порушенням паритетності у взаємовідносинах, дотриманні рівності партнерів у взаємодії на принципах рівноправного розгляду чи розв’язування усіх виробничих питань, що стосуються професійних завдань та інтересів обох сторін.

Модель 5 з огляду на фінансово-економічний стан освіти може бути економічно вигідною завдяки використанню спільної матеріальної бази, адміністративного і обслугувального персоналу, взаємовикористання та ваємодоповнення кадрів на основі суміщення професійних обов’язків. Проте для впровадження в практику ця модель потребує наукової розробки нового проекту Статуту (Положення), в якому мають бути визначені механізми партнерської взаємодії суміжних структур із збереженнями властивої для них своєрідності діяльності (цілей, напрямків, завдань).

Серед консультацій районного (міського) рівня існують наступні організаційні моделі їх функціонування :



Модель 1. Самостійна комунальна установа із статусом юридичної особи. Одиничний випадок (м. Дрогобич) і з позицій законодавства неправомірний, оскільки районна (міська) консультація може створюватись відділами освіти районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій як структурні підрозділи відділів чи методичного кабінету (відповідно до пункту 12 Типового положення про відділ освіти районної, районної у мм. Києві та Севастополі державної адміністрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1999 р. № 347). Модель продуктивна, проте не може рекомендуватись для розвитку мережі районних (міських) консультацій, скільки не передбачена Положенням про районний (міський) відділ освіти районних (міських) державних адміністрацій.

Модель 2. Підрозділ відділу освіти районної (міської) державної адміністрації. Одна з найбільш поширених моделей організації функціонування серед районних (міських) консультацій. Найбільш прийнятною виявилась у практиці організації саме міських (районного рівня) консультацій (наприклад у містах Кіровоград, Євпаторія, Кам’янець-Подільський, Полтава, Кривий Ріг, Артемівськ тощо). На жаль більшість районних (міських) відділів освіти, як засновники районних (міських) консультацій, не дотримуються умов їх створення. Так у багатьох з них немає приміщення, далеко не завжди є завідувач, який працює на постійно діючій основі, консультанти не мають належної освіти, часто до роботи в них запрошуються не фахівці (без відповідної освіти), у тому числі й на посаду завідувача. Відсутність спеціальних знань у керівника консультації призводить до прийняття хибних рішень (висновку та рекомендацій), виникнення непорозумінь з батьками. Більшість консультантів беруть участь в роботі районної консультації на волонтерських засадах як помічники в організації діагностичних засідань, відповідальності за зміст роботи не несуть.

За умови створення належних умов функціонування і використання фахівців, передбачених штатним розписом, на постійній основі та із забезпеченням їм оплати праці (доплата, ставка, частина ставки за сумісництвом, погодинна оплата праці) модель 2 є ефективною організацією функціонування районних (міських ) консультацій.



Модель 3. У структурі районного (міського) методичного кабінету. Близька до моделі 2. Досить поширена в практиці. Ефективність діяльності залежить від створення належних умов для функціонування. Аналіз існуючого досвіду їх функціонування виявляє, що міські консультації, створені за моделлю 3, мають дещо кращі умови, ніж районні. Останні, як правило представлені лише одним фахівцем (найчастіше без відповідної освіти) з певним видом оплати праці (за сумісництвом, доплата, погодинна оплата), який називається завідувачем консультації і за основним місцем роботи є методистом районного методичного кабінету із суміщенням посадових обов’язків, яких вимагає посада консультанта ПМПК.

Модель 4. У системі психологічної служби. За такої моделі робота консультації організовується в різних варіантах:

4.1) у структурі районного центру практичної психології на основі суміщення функцій психологів Центру з функціями консультанта ПМПК та частковим залученням до роботи в них відсутніх фахівців. При цьому, завідувачем є психолог без спеціальної освіти, у складі консультації відсутні дефектологи (за нозологіями) – обов’язкові спеціалісти, без яких така установа не може існувати;

4.2) завідувачем є психолог, який працює на постійній основі (на повну ставку чи на умовах сумісництва), фахівці дефектологи залучаються на умовах погодинної плати праці та на громадських засадах;

4.3) об’єднання на спільній території служб, які надають психологічну, корекційно-розвиткову, допомогу дітям: центр практичної психології, районну консультацію логопедичний пункт, заклади позашкільної освіти на постійно діючій основі при збереженні професійної автономії. Усі три структури безпосередньо підпорядковані відділу освіти, мають різних кураторів; фінансові питання вирішує фінансовий відділ органу освіти.

Модель 4.3 найбільш продуктивна. Зберігає паритетністьі автономію служб.

Модель 5. Районна (міська) консультація, структурним підрозділом якої є Центр ранньої допомоги дітям. Новітня організаційна модель функціонування районних (міських) консультацій з посиленим спрямуванням на виявлення і надання реабілітаційної допомоги дітям з порушеннями психофізичного розвитку, починаючи з 2-х місяців. Виникла у Львівській області з ініціативи органів управління освітою, розроблено і затверджено відповідне Положення. Має важливе суспільне значення, привертає увагу до ранньої реабілітації порушеного розвитку і створює умови для реалізації потреб населення у такій допомозі.

Таким чином, на основі аналізу факторів, що забезпечують продуктивність здійснення діяльності психолого-медико-педагогічними консультаціями обласного та районного рівня, та ефективність організаційних моделей їх функціонування можна зробити висновок, що неналежне вирішення пов’язаних з цим питань:

а) обмежує діяльність психолого-медико-педагогічних консультацій, унеможливлює їх функціонування у відповідності до чинного Положення;

б) перешкоджає проведенню державної політики у сфері підтримки дітей з особливим потребами освітніми потребами за забезпеченню їхніх прав на доступ та здобуття якісної освіти у руслі Конвенції про права інвалідів в регіоні;

в) шкодить іміджу сучасних психолого-медико-педагогічних консультацій, породжує негативне ставлення в суспільстві до них, формує несправедливе уявлення про їх дискримінуючу роль, а не як осередок допомоги дітям з порушеннями психофізичного розвитку (консультативної, інформаційної, розвиткової) та їхнім родинам.
Перспективи розвитку психолого-медико-педагогічних консультацій

Пріоритетні напрямки розвитку психолого-медико-педагогічних консультацій з 2013 по 2017 роки:



- закріплення в діяльності ПМПК змін відповідно до нової редакції чинного Положення;

- розвиток мережі постійно діючих районних (міських) консультацій;

- поліпшення рівня їх матеріально-технічного забезпечення;

- пошук шляхів виявлення дітей раннього віку та організація допомоги їхнім батькам;

- (контроль за призначенням) призначення на посаду завідувачів психолого-медико-педагогічних консультацій на конкурсній основі з дотриманням вимог щодо відповідності освітнього рівня;

- постійне підвищення професійної компетентності консультантів;

- забезпечення постійно діючих консультацій повноцінним кадровим складом;

- моніторинг досвіду функціонування районної (міської) консультації у складі районного методичного кабінету, розробка об’єднаної моделі функціонування районної (міської) консультації та районного центру психологічної служби;

- активне сприяння забезпеченню доступності, гнучкості, різноманітності і здобутті освіти дітей з особливими потребами, у тому числі з інвалідністю, створенню належних умов для здобуття ними якісної освіти; розгортанню мережі спеціальних та інклюзивних груп та класів в загальноосвітніх навчальних закладах.



Особливі акценти в діяльності психолого-медико-педагогічних консультацій ставляться на:

- впровадженні в практику функціонування консультацій нових регламентацій чинного Положення про психолого-медико-педагогічні консультації, викорінення дискримінуючих компонентів ;

- вдосконаленні формулювання змісту психолого-педагогічних висновків та рекомендацій;

- підвищенні якості психолого-педагогічного вивчення та оцінки психічного розвитку дітей;

- підвищення фахової компетентності консультантів усіх спеціальностей, пошук шляхів розширення можливостей підвищення кваліфікації

Проблемні питання в діяльності психолого-медико-педагогічних консультацій:

- відсутність або створення неповноцінних районних (міських) консультацій;

- неефективність функціонування районної (міської ) консультації у складі Центру психологічної служби,

- призначення завідувачів ПМПК без належної освіти та фахових знань .



Неналежне вирішення названих проблем :

а) обмежує діяльність психолого-медико-педагогічних консультацій, унеможливлює їх функціонування у відповідності до чинного Положення;

б) перешкоджає проведенню державної політики у сфері підтримки дітей з особливими освітніми потребами в регіоні та забезпеченню їхніх прав на доступ та здобуття освіти у руслі Конвенції про права інвалідів;

в) шкодить іміджу психолого-медико-педагогічних консультацій, породжує негативне ставлення в суспільстві до них, формує несправедливе уявлення про їх дискримінуючу роль, а не як осередок допомоги (інформації, консультування, з’ясування особливостей розвитку дитини).


Література:

1. Положення у новій редакції "Про внесення змін до Положення про центральну та республіканську (Автономна Республіка Крим), обласні, Київську та Севастопольську міські, районні (міські) психолого-медико-педагогічні консультації", затвердженій Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Національної академії педагогічних наук України від 23.06.2011 № 623/61, зареєстрованим у Міністерстві юстиції 06.12.2011 за № 1407/20145 ).

2. Положення про центральну та республіканську (Автономна Республіка Крим), обласні, Київську та Севастопольську міські, районні (міські) психолого-медико-педагогічні консультації, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України, Академії педагогічних наук України 07.07.2004 № 569/38 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Національної академії педагогічних наук України від 23.06.2011 № 623/61)

3. Обухівська А.Г. Нові нормативно-правові засади в діяльності психолого-медико-педагогічних консультацій /А.Г.Обухівська //Зб. наукових праць «НАУКОВИЙ ЧАСОПИС НПУ імені М.П.Драгоманова». Серія 19. Корекційна педагогіка та спеціальна психологія. - К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2012. - №21. С.395-399. (0,5)

4. Обухівська А.Г.«Професійне вдосконалення консультантів ПМПК».1.4, Роздділ 1 «Професійний розвиток фахівця психологічної служби системи освіти». Інноваційні моделі підвищення кваліфікації працівників психологічної служби і консультантів ПМПК/ авт.кол. за ред. Панка В.Г., Гаркавенко З.О. - Електрон. дані. – Київ, Український НМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2013. - 1 електрон. опт. диск (CD-ROM),12 см.

5. Обухівська А.Г. Показники розвитку психолого-медико-педагогічних консультацій на кінець 2012-2013 навчального року. Розділ П. довідкового видання "Психологічна служба та психолого-медико-педагогічні консультації системи освіти України (показники розвитку за підсумками 2011-2012 навчального року)" / [Лунченко Н.В., Обухівська А.Г., Панок В.Г. та ін..]. – К.: Ніка-Центр, 2012. 63 с. Стор. 38-65. (1 др. арк.) ISBN 978-966-521-592-5 УДК 159.9. ББК 88.8:74.00я2. (1 др.арк).


Т.Д. Ілляшенко,

кандидат психологічних наук,

провідний науковий співробітник

Українського НМЦ

практичної психології і соціальної роботи

НАПН України
2.2 Проблема девіантної поведінки у дітей з особливими освітніми

потребами в діяльності психолого-медико-педагогічної консультації

(Попередження, виявлення та шляхи корекційної допомоги)

Проблема поведінкових відхилень (девіантної поведінки) у дітей з особливими освітніми потребами завжди гостро усвідомлювалася у практиці психолого-медико-педагогічних консультацій, проте як предмет спеціального вивчення у нашій країні ставиться вперше. Можливість постановки такої проблеми та її розв’язання з’являється сьогодні, коли функції консультацій і їх роль у допомозі дітям з особливими освітніми потребами значно розширилися і наповнилися новим змістом. Справді, протягом багатьох десятиліть медико-педагогічні комісії, які діяли на громадських засадах і порівняно недавно набули статусу психолого-медико-педагогічних консультацій як окремих установ, мали єдину функцію – обгрунтування та розподіл дітей з різними порушеннями психофізичного розвитку по відповідних спеціальних навчальних закладах. Тому завжди виникало питання про створення спеціальних шкіл з медичним супроводом для дітей з хворобливо зумовленими розладами поведінки. Зрозуміло, що сьогодні така постановка питання є не актуальною, насамперед через відмову від сегрегації дітей з особливими освітніми потребами та перехід до їх інтеграції у процесі навчання і входження у широке суспільне життя. Окрім того обмеження девіантної поведінки у дітей з особливими освітніми потребами тільки вираженими хворобливо зумовленими її розладами є дуже звуженим поглядом на цю проблему як і звуження ролі самих консультацій у різнобічній допомозі дітям, що їх відвідують,їхнім батькам та школі.

Суттєвим гальмом у розширенні функціональних можливостей консультацій була їх мала чисельність: одна консультація на область чи, як виняток, на велике місто, практично була спроможна тільки на короткотривале обстеження дитини та визначення школи і програми для її навчання.

Великим зрушенням у створенні умов для багатофункціональної і повноцінної діяльності психолого-медико-пеедагогічних консультацій стало розширення їх мережі. Крім обласних консультацій сьогодні уже діють численні районні консультації, підпорядковані обласним. Чисельність консультацій та їх кадрове зміцнення продовжує зростати і це дає можливість виявлення та надання своєчасної корекційної допомоги дедалі більшій кількості дітей, які її потребують. Методичне забезпечення діяльності консультацій, фахове зростання консультантів, узагальнення тенденцій динаміки різних психофізичних порушень серед дитячого населення країни здійснює Центральна психолого-медико-педагогічна консультація. Усе це дозволяє виявляти актуальні проблеми у роботі консультацій та практично їх розв’язувати, а отже, й розширювати функції консультацій, які закріплені у нещодавно прийнятому новому Положенні про центральну та республіканську (Автономна Республіка Крим), обласні, Київську та Севастопольську міські, районні (міські) психолого-медико-педагогічні консультації. Цим Положенням уведено в штат консультації психолога- консультанта з девіантної поведінки. Такий крок є актуальним і своєчасним, оскільки за даними статистичного звіту щороку звертається до консультацій понад півтори тисячі дітей з первинними порушеннями поведінки, тобто такими, які стали безпосереднім приводом відвідання консультації.

Набагато частіше ті чи інші порушення поведінки супроводжують розлади навчальної діяльності, які й стають заявленою причиною звернення до консультації. У таких випадках проблемна поведінка дитини може бути самостійним супутнім порушенням розладів навчання або їх наслідком, пов’язаним з іншими порушеннями психофізичного розвитку, проте на ній не наголошується. Тому предметом уваги консультації залишається заявлена проблема – з’ясування причин неуспішного навчання дитини, а супутні чи причиново пов’язані з труднощами навчання поведінкові розлади залишаються поза увагою. Отже, проблемна поведінка у багатьох випадках ( можливо й у більшості) не фіксується під час звернення з дитиною до консультації і може бути виявлена тільки у результаті ретельного вивчення і самої дитини, й інформації про неї з різних джерел: супровідних документів, бесід з батьками, педагогічними працівниками. Усе це дає підстави вважати, що серед дітей з особливими освітніми потребами таких, що мають проблемну поведінку, набагато більше, ніж наведено у статистичних звітах. Подальший розвиток діяльності психолого-медико-педагогічних консультацій конче потребує поряд з вивченням навчально-пізнавальної діяльності дитини вивчення особливостей її поведінки, які відіграють надзвичайно важливу роль у визначенні необхідних корекційних заходів. Вивчення поведінкових розладів зробить повнішим бачення проблем дитини і ефективнішим їх розв’язання.

Введення у штат консультації посади психолога-консультанта з девіантної поведі є першим кроком у забезпеченні вивчення девіантної поведінки дітей з особливими потребами. Проте для ефективної діяльності цього фахівця необхідна розробка не тільки науково-методичного забезпечення, але й змін в усталених і на сьогодні уже не достатньо ефективних формах роботи. Не менш важливим є розв’язання ряду організаційних питань, спрямованих на налагодження чіткої взаємодії консултацій з навчальними закладами, органами управління освітою, батьками, громадськими організаціями. Адже вивчаючи дитину і даючи певні рекомендації щодо допомоги їй у навчанні і розвитку, консультація адресує їх співучасникам корекційно-педагогічного процесу і повинна мати з ними постійний зворотній зв’язок.

Ставлячи за мету у міру можливого заповнювати прогалину у науково-методичному забезпеченні допомоги ПМПК дітям з девіантною поведінкою, далі зупинимося на окресленні специфіки девіацій у поведінці дітей, які відвідують психолого-медико-педагогічну консультацію, на методичних питаннях вивчення дітей з девіантною поведінкою та взаємодії консультації, сім’ї і школи у корекції їхньої поведінки. Саме цим питанням було присвячене дослідження, яке здійснюваглося на базі Центральної та Київської міської психолого-медико-педагогічних консультацій протягом кількох років.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал