Організація та науково-методичне забезпечення діяльності психологічної служби І пмпк



Сторінка17/20
Дата конвертації12.12.2016
Розмір4.27 Mb.
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20

Нормативно-правові зміни в діяльності психолого-медико-педагогічних консультацій

Оновлення нормативно-правових засад функціонування психолого-медико-педагогічних консультацій створює сприятливі умови для розгортання їх діяльності у відповідності до передових ідей і позиції, які відповідають сучасній державній політиці підтримки дітей з вадами психофізичного розвитку, у тому числі – з інвалідністю, та концепції соціальної інклюзії, що активно впроваджуються в системі освіти України.

Унесені зміни кардинально змінюють саму концепцію існування таких консультацій. Зміст їх діяльності позбувається будь яких дискримінуючих моментів. Вони неухильно перетворюються на постійно діючі багатофункціональні установи системи освіти, осередками консультаційної, інформаційної, навчально-методичної допомоги для усіх дітей, які її потребують, безпосередньо в місцях їхнього проживання на правах рівності і захисту їхніх інтересів.

Мета унесених змін - закріпити в діяльності психолого-медико-педагогічних консультацій ідеї і позиції, які відповідають сучасній державній політиці підтримки дітей з вадами фізичного та розумового розвитку, у тому числі з інвалідністю та концепції соціальної інклюзії, що впроваджується в системі освіти України.

Унесенням в зміст чинного Положення нових регламентацій досягнуто таких результатів:

- законодавчо врегульовано комплекс питань, пов’язаних з повноваженнями психолого-медико-педагогічних консультацій у наданні допомоги дітям з вадами психофізичного розвитку та тим, які мають ознаки ризику виникнення труднощів пізнавальної діяльності і поведінки, у тому числі - з інвалідністю. Це конкретизовано в наступних нововведеннях:

консультації віднесено до установ освіти методичного спрямування;

визначено субординацію і розмежовано завдання та напрямки діяльності обласних та районних (міських) консультацій;

розроблено механізми взаємодії консультацій із спеціалістами органів управління освітою, соціального захисту населення, охорони здоров’я, служб у справах дітей;

розроблена послідовність дій психолого-медико-педагогічних консультацій у разі, коли їх висновки щодо програми і методів навчання і виховання дитини не збігаються з медичним діагнозом (п.4.6, розділ ІV);

- закріплено в діяльності консультацій принципи, ідеї, позиції, які відповідають сучасній державній політиці підтримки дітей з вадами психофізичного розвитку та концепції соціальної інклюзії, що впроваджується в системі освіти України. У зв’язку з цим:

у тексті Положення вжиті лексичні засоби, які відповідають змісту Конвенції ООН про права інвалідів та Факультативного протоколу до неї (Закон України № 1767-VI від 16.12.2009),

уведені нові напрямки роботи а) сприяння впровадженню інтегрованого та інклюзивного навчання; б) підтримка сімей, які виховують дитину з тяжким чи складним порушенням; в) складання Індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю ( Розділ І, п.1.2 – 1-1.1);

передбачено заходи щодо захисту персональних даних дітей, які пройшли психолого-педагогічне вивчення в консультації (п.1.4, розділ 1;п.4.2, розділ ІV).

- унормовано механізми реалізації (захисту) прав на здобуття освіти дітей з вадами психофізичного розвитку, підтримки та надання допомоги їхнім родинам завдяки унесенню статей, що наголошують на:

добровільності звертання батьків в консультацію за допомогою,

рекомендаційному характері висновків та рекомендацій,

виборі батьками місця здобуття освіти для своєї дитини,

формулюванні висновку та рекомендацій (щодо труднощів розвитку дитини, здатності до засвоєння знань і визначення належних засобів розвитку і навчання) у контексті психолого-педагогічної термінології, а не медичного діагнозу (додаток 3, нова форма Витягу );

відстороненості консультацій від функції направлення дітей в навчальні заклади;

- визначено вимоги до організації і матеріально-технічного оснащення діяльності психолого-медико-педагогічних консультацій (розділ VІ); до належного кількісного і якісного кадрового забезпечення (п.3.1, 3.2, розділ Ш).
Функції та напрямки діяльності психолого-медико-педагогічних консультацій

Діяльність сучасних психолого-медико-педагогічних консультацій (ПМПК) передбачає широкий діапазон функцій і напрямків, які кардинально змінюють зміст їх функціонування в системі освіти України. Зокрема, функціями консультацій є: консультаційна, методична, психолого-педагогічна, корекційно-розвивальна, прогностична, профілактична, інформаційно-аналітична, просвітницька. Вони реалізуються в таких напрямках практичної роботи консультантів як виявлення та облік дітей з порушеннями психофізичного розвитку, організація якомога ранньої допомоги для них; психолого-педагогічне вивчення; консультування різних груп населення; індивідуально-корекційна робота; створення банків даних про кількості дітей з вадами психофізичного розвитку за різними видами порушень.

Згідно нової редакції Положення в діяльність консультацій уведені нові напрямки роботи (1). Це : а) складання Індивідуальної програми дитини з інвалідністю; б) патронаж сімей, які виховують дитину з тяжким чи складним порушенням; в) сприяння впровадженню інтегрованого та інклюзивного навчання.

Завдяки названим функціям, напрямкам роботи та постійній формі діяльності формується новий імідж психолого-медико-педагогічних консультацій на противагу медико-педагогічним комісіям 20-го століття, що відійшли в минуле. Консультації стають осередками консультаційної, інформаційної, навчально-методичної допомоги у вирішенні широкого кола питань, пов’язаних з їх розвитком, навчанням і соціально-педагогічною реабілітацією дітей з вадами розвитку безпосередньо в місцях їхнього проживання; спрямовані на підтримку дітей зазначеної категорії та їхніх батьків, захист права на здобуття ними якісної освіти. Девізом їх діяльності є: кожній дитині рівні можливості у реалізації освітніх потреб. У підтримці таких дітей провідним мотивом є максимальна реалізація індивідуального потенціалу розвитку кожної дитини та її соціальна інтеграція.

Зупинимось на характеристиці змісту зазначених функцій.

1. Консультаційна. Передбачає надання фахівцями консультацій різнопланових за змістом роз’яснень та порад, пов’язаних з розвитком, навчанням та вихованням дітей, які мають певні труднощі пізнавальної діяльності та поведінки або вади фізичного та (або) розумового розвитку. Консультації адресується різним категоріям споживачів послуг психолого-медико-педагогічних консультацій. Серед них, насамперед, є батьки дітей (або особи, які їх замінюють), які мають труднощі або вади психофізичного розвитку; педагогічні працівники, вихованцями чи учнями котрих є названі діти; спеціалісти органів управління освітою, які відповідальні за реалізацію державної політики у сфері освіти таких дітей; працівники служб у справах дітей-сиріт та мало захищених груп населення.

Консультування це процес, який передбачає послідовні і взаємопов’язані етапи:

- вивчення проблеми (конкретних скарг, труднощів) пов’язаних з труднощами психічного розвитку дітей, особливостей пізнавальної діяльності, взаємодії, спілкування, засвоєння знань, формування умінь та навичок, поведінки;

- аналіз причин їх виникнення, означення специфічних ускладнень, їх роль у виникненні негативних індивідуальних проявів – змісту проблеми, скарги тощо;



- надання інформації та методичних порад (рекомендацій): а) для батьків - психолого-педагогічного змісту щодо стимуляції розвитку в умовах сім’ї, використання сильних сторін розвитку дитини і ослаблення негативних, стратегії застосування виховних впливів (родинного виховання), організації необхідного корекційно-розвивального середовища, ознайомлення з прийомами і методами корекційної роботи для тих батьків, які прагнуть самостійно допомагати своїй дитині; б) для педагогічних працівників - пояснення стану дитини, її труднощів, стану функціонування когнітивних функцій, необхідність врахування в навчальному процесі індивідуальних особливостей засвоєння знань, означення особливих освітніх потреб, належних пристосувань, рекомендації щодо складання індивідуального навчального плану, змісту та методів навчання; в) для представників органів управління освітою – на основі оперативно-аналітичних даних про кількості дітей, які пройшли обстеження в ПМПК – розкриття реального стану охоплення освітніми послугами дітей з вадами розвитку дошкільного і шкільного виду, рівня задоволення освітніх потреб і різноманітність їх форм в конкретному регіоні, кількість дітей, які не охоплені освітніми послугами, аналіз причин перебування дітей вдома в умовах ізоляції. Це створює умови для гнучкого реагування для створення додаткових умов для навчання (наприклад, придбання шкільних автобусів, організація інклюзивного навчання), розширення мережі спеціальних навчальних закладів, їх перепрофілювання тощо; г) службам у справах дітей потреба у таких консультаціях виникає у зв’язку з необхідністю оцінки впливу несприятливих психотрамуючих факторів (сирітство, мікросоціальне неблагополуччя, педагогічна занедбаність, явища деривації і гіпоопіки тощо) на психічний розвиток дитини і розробки стратегії подолання її соціально-педагогічної дезадаптації..

2. Методична. Методична робота фахівців психолого-медико-педагогічних консультацій щільно пов’язана з основною – консультаційною функцією і стосується постановки першочергових педагогічних цілей та провідних завдань, розкриття технологій корекційної роботи, застосування адекватних методів і прийомів при різних видах порушень психічного розвитку у дітей. Вона передбачає надання зразків занять для батьків і педагогів, які хочуть навчати таких дітей, рекомендацій щодо необхідної методичної літератури для самопідготовки. Крім цього аспектом методичної роботи в обласних і районних (міських ) консультаціях є робота з молодими спеціалістами-консультантами в оволодінні специфікою діяльності консультацій (ведення документації, протоколу психолого-педагогічного вивчення, формулювання висновку та рекомендацій, застосування діагностичного інструментарію), членів шкільних комісій, команд психолого-педагогічного супроводу навчальної діяльності дітей з особливими потребами, які навчаються в інклюзивних умовах, в індивідуальній формі навчання.

3. Психолого-педагогічна. Включає власне психолого-педагогічне вивчення дитини у технології діагностико-навчального підходу. Форма його здійснення – ігрова. Зміст – виконання різноманітних за змістом і складністю завдань в залежності від віку дитини.. Предметом його є навчуваність дитини тобто її здатність до контакту, взаємодії з дорослим, навички саморегуляції, виконання елементарних практичних дій на основі сумісних дій, наслідування, наочних зразків, вербальних інструкцій, самостійного виконання завдань; адекватність поведінки, здатність до зосередження, працездатність, стійкість і впорядкованість когнітивних процесів, зокрема стан мовленнєвого і розумового розвитку, стан сформованості знань, умінь і навичок згідно вікових норм. Фіксуються сильні сторони дитини за названими параметрами.

4. Прогностична функція пов’язана з психолого-педагогічним вивченням дитини, передбаченням потенціалу її розвитку, з добором адекватного змісту та методів навчання, шляхів соціально-трудової реалізації; плануванням підготовки і перепідготовки педагогічних кадрів за спеціальністю "Корекційна освіта (за нозологіями)" відповідно до потреб регіону. Результатом такого вивчення є з’ясування актуального рівня розвитку з визначенням сильних сторін розвитку та оцінка потенційних можливостей дитини до розвитку і навчання на основі встановлених особливостей навчуваності. Окремий аспект прогностичної функції ПМПК пов’язаний з впровадженням інклюзивних/інтегрованих форм навчання, що потребує інформації про кількості дітей з особливими освітніми потребами, котрі прийдуть здобувати освіту на початок навчального року.

5. Корекційно-розвиткова. В діяльності кожного консультанта передбачені індивідуальні корекційні заняття з дітьми та членами сім’ї у разі потреби. Такі заняття не замінюють навчальний заклад і надаються переважно тим дітям, які виявляються поза освітніми послугами. Вони можуть проводитися з різною метою: подолання мовленнєвого порушення, поглибленого педагогічного вивчення поведінкових та регулятивних функцій та інших проблем дитини, інтелектуальних можливостей при аутизмі та добору для них ефективних методів і прийомів корекційно-розвиткової роботи. Окремою темою таких занять є навчання батьків, які хочуть долучитися до корекційної роботи з своєю дитиною.

6. Інформаційно-аналітична. Функція спрямована на:

а) детальне інформування батьків щодо існуючих у місцях їх проживання форм задоволення особливих освітніх потреб, умов його здійснення і обсягу і якості освітніх послуг. Мета його – допомогти батькам зробити свідомий вибір місця і форми навчання для їхньої дитини. Крім цього передбачаються поінформування батьків, яких ще додаткових послуг може отримати їхня дитина, наприклад, у позашкільній освіті, в реабілітаційних центрах, до яких медичних працівників необхідно звернутися з профілактичною метою, щоб не пропустити хвороби, погіршення стану тощо;

б) інформування органів управління освітою про кількості дітей з вадами в розвитку за видами порушень в регіоні, визначення існуючих тенденцій, аналіз доступності та рівня забезпечення здобуття освіти такими дітьми, надання обґрунтованих пропозицій для змін.

7. Профілактична функція реалізується у якомога ранньому виявленні дітей з вадами розвитку та групи ризику і забезпеченні психолого-педагогічного супроводу їхнього розвитку і виховання, своєчасному включенні їх в корекційну роботу, що є превентивними заходами своєчасного подолання, або, принаймні, ослаблення недоліків розвитку, а також попередження виникнення вторинних ускладнень ушкодженого розвитку і підготовки дитини до навчання в інклюзивних умовах в загальносвітній школі, уникнення виникнення "синдрому хронічної неуспішності", специфічних труднощів формування шкільних навичок, шкільної дезадаптації. Одним з критеріїв високої оцінки діяльності психолого-медко-педагогічних консультацій є активне виявлення дітей з вадами психофізичного розвитку саме дошкільного віку і забезпечення їм якомога ранньої корекційної допомоги. Адже якісна дошкільна підтримка таких дітей є запорукою успішності їх навчання в інклюзивних умовах .

8. Просвітницька функція – це поширення знань з корекційної педагогіки серед населення регіону, повідомлення через пресу, радіо, телебачення, наукові публікації інформації про визначальне значення корекційно-розвивальної роботи для реалізації потенційних можливостей дітей з вадами розвитку, формування оптимістичної позиції щодо можливостей соціально-трудової реабілітації дітей з особливими освітніми потребами та інвалідністю в соціумі за умови своєчасного виявлення.

Здійснюється така функція завдяки активній участі консультантів ПМПК в різних заходах (конференціях, семінарах, круглих стола); через читання лекцій, виступи в навчальних закладах (педагогічних нарадах, батьківських зборах), в масових засобах інформації, інтерв’ю, статтям в газетах, розробці методичних рекомендацій, співпрацю з громадськими організаціями.

Актуальним напрямком діяльності психолого-медико-педагогічних консультацій усіх рівній є участь у запровадженні інтегрованих та інклюзивних форм здобуття освіти дітьми з порушеннями в розвитку, яка законодавчо закріплена у низці нормативно-правових актів (1, 2, 3). Крім визначення навчальної програми, методів та інших заходів фахівці консультацій у разі потреби мають допомагати педагогам в розробці індивідуальної програми навчання та складанні Індивідуального навчального плану( ІНП) для дитини, яка навчається в індивідуальній чи інклюзивній формі.

Видами діяльності психолого-медико-педагогічних консультацій у контексті сприяння впровадженню інклюзивного навчання є наступні:

1) виявлення, облік дітей і аналіз даних про їх кількості та домінування за видами порушень у розвитку; 2) психолого-педагогічне вивчення; 3) консультування педагогів та інших ; 4) фаховий супровід навчання дитини; 5) участь у складанні Індивідуального навчального плану (ІНП); 6) складання індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю; 7) створення фонду навчально-методичних посібників, програм тощо; 8) участь у тематичних семінарах, психотренінгах, круглих столах, моніторингових дослідженнях.

Так, виявлення дітей та обґрунтовані дані про їх кількість мають істотне значення насамперед для початку організації інклюзивного навчання в певному регіоні, визначення навчальних закладів, які виявлять ініціативу щодо запровадження інклюзивного навчання. У такому разі органам управління освітою та адміністрації школи важливо мати максимально точну інформацію про своєрідність психофізичних порушень у дітей, які стануть учнями їхнього навчального закладу, для здійснення необхідних підготовчих заходів, пов’язаних із забезпеченням безбар’єрного доступу, методичного і технічного оснащення навчального процесу таких дітей відповідно до їхніх потреб, без яких неможлива якісна освіта (5).

Говорячи про виявлення дітей з порушеннями психофізичного розвитку особливий акцент психолого-медико-педагогічні консультації ставлять на значенні раннього виявлення дітей з порушеннями в розвитку. Основна цінність його полягає в організації для них своєчасної фахової допомоги, яка є визначальною в пропедевтиці і профілактиці виникнення вторинних порушень у пізнавальній та особистісній сфері дітей з особливими освітніми потребами. Саме завдяки ранньому педагогічному втручанню створюються оптимальні умови для навчання таких дітей в єдиному загальноосвітньому просторі.

Під час психолого-педагогічному вивчення з’ясовуються індивідуальні особливості розвитку дитини, її специфічні труднощі засвоєння знань, збережені функції, сильні сторони. Ці показники навчально-пізнавальної діяльності дитини в стислому, формалізованому вигляді подаються в психолого-педагогічному висновку в протоколі діагностичного засідання, витяг з якого стає підставою для організації відповідної педагогічної стратегії. Без їх врахування в навчальному процесі не відбувається подолання деформацій в психічному розвитку, більше того – має місце штучне стримування розвитку і зростання відхилень у ньому, завдяки чому потенціал розвитку такої дитини повною мірою не реалізується. Результати психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини стають підставою для з’ясування особливостей навчуваності дитини, визначення першочергових педагогічних завдань, корекційних цілей і засобів, які співвідносяться з типом адекватної навчальної програми. На основі такого вивчення встановлюється кількість гранично допустимого тижневого навчального навантаження (в годинах) для корекційно-розвиткових занять, які проводяться відповідними вчителями-дефектологами (у тому числі - логопедами) та практичними психологами, необхідність у супроводі асистента.

Важливе значення в навчанні дітей з особливими освітніми потребами має усвідомлення їхніх проблем педагогами, які будуть його здійснювати. У цьому плані в особі консультанта ПМПК відповідної спеціалізації педагог може знайти для себе помічника, який надасть необхідні пояснення стану дитини, розкриє провідні напрямки корекційно-розвивальної роботи, ефективні корекційні засоби, допоможе методичними порадами, науково-методичною літературою тощо. За необхідності консультант може стати членом команди супроводу навчальної діяльності конкретної дитини, брати участь у розробці індивідуальної програми, складання індивідуального навчального плану на основі визначеної психолого-медико-педагогічною консультацією програмою . У зв’язку з цим одним із способів сприяння впровадженню таких форм навчання є створення в консультаціях наочно-методичного фонду на паперових і електронних носіях, який складається з навчальних програм, наочно-методичних матеріалів, навчально-методичних посібників, наукових розробок, технічних пристроїв тощо, необхідних для задоволення освітніх потреб дітей з особливими потребами.

Відповідно до пункту 7 «Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» зарахування дітей з особливими освітніми потребами до класів з інклюзивним навчанням здійснюється в установленому порядку відповідно до висновку психолого-медико-педагогічної консультації (2). Висновок, який в новій редакції Положення визначено як психолого-педагогічний, є документом, який в компактній (стислій) формі розкриває психолого-педагогічну картину проблем дитини, на основі оцінки здатності до засвоєння знань визначає навчальну програму і методи навчання і виховання, вказує на провідні напрямки корекційно-педагогічного впливу (1, 5).

Це пов’язано, по перше, з тим, що консультації є, насамперед, установами освіти, тому закономірно в своїй діяльності ставлять освітні цілі і завдання. При цьому медичні дані лікарів для фахівців консультацій дуже важливі, вони є одним з орієнтирів в проблемах дитини, допомагають глибше розуміти специфіку і механізми порушеного розвитку, прогнозувати його динаміку, визначати системи корекційно-розвивального впливу. Названі параметри являють собою психолого-педагогічний аспект проблем і тому потребують організації адекватних суто педагогічних та психологічних заходів. Для педагогів висновок консультації з точним означенням проблем дитини в психолого-педагогічних поняттях є ключовим для побудови і реалізації ними педагогічної стратегії, вибору і застосування адекватних педагогічних технологій.

По-друге, формулювання висновку з психолого-педагогічним змістом важливе з огляду на утвердження в діяльності консультацій нових концептуальних засад у контексті передових ідей соціальної інклюзії. Цей факт засвідчує перехід від медичної до соціальної моделі розуміння неповносправності (інвалідності). Раніше під час обстеження дитини фокус вивчення утримувався на оцінці проблем медичного змісту: стану її здоров’я, (тобто особливостях ушкоджень, хвороби) і породжених ними психофізичних обмеженнях, недоліках і неспроможностях. Нині увага зосереджується на визначенні сильних сторін дитини, збережених здатностей функціонування, взаємодії, контакту, спілкування, доступних способів засвоєння знань. Зміст висновків та рекомендації консультації ставлять вимоги перед суспільством і спонукають його до створення належних умов і використання засобів для найкращого задоволення освітніх потреб дітей з особливими потребами.

Умови функціонування сучасних психолого-медико-педагогічних консультацій

Для виконання своїх завдань у повному обсязі консультації повинні мати сприятливі умови. Такими умовами є наступне:

1) форма здійснення діяльності (на постійній основі, на громадських засадах);

2) належне кадрове забезпечення (кількісний і якісний склад фахівців);

3) відповідна матеріально-технічна база;

4) розгорнутість мережі районних (міських) консультацій;

5) особливості організаційної моделі функціонування (статус) консультації.

Коротко розглянемо важливість названих параметрів для ефективності діяльності психолого-медико-педагогічних консультацій.

Відповідно до чинного Положення єдиною формою здійснення діяльності психолого-медико-педагогічних консультацій усіх рівнів визначено постійно діюча основа як установ системи освіти з повним робочим днем. Незважаючи на це і досі трапляються випадки організації районних консультацій на громадських засадах. Це застаріла і недопустима на сьогодні практика, негативний слід "медико-педагогічних комісій", яка не відповідає сучасним уявленням про функціонування консультацій.

Належне кадрове забезпечення передбачає визначений склад фахівців та відповідний освітній рівень. Про це зазначається в Положенні, що регулює діяльність консультацій. Відповідно до нього працівниками психолого-медико-педагогічних консультацій є висококваліфіковані фахівці різних спеціальностей, які називаються консультантами. Серед них обов’язковими є :

- учителі дефектологи: логопеди, сурдопедагоги, тифлопедагоги, олігофренопедагоги;

- практичні психологи: з проблем поведінки та оцінки інтелектуального розвитку;

- лікарі: дитячі психіатри, неврологи.

Необхідність у складі консультації фахівців названих спеціальностей зумовлюється змістом діяльності і об’єктом її спрямування. Спектр порушень психофізичного розвитку у дітей широкий. Ці порушення виявляються в різних сферах психічної діяльності дитини (сенсорній, моторній, психічній). Кожний вид порушень має свою специфічну феноменологію (причини виникнення, прояви і способи попередження і подолання негативних наслідків відхилень психічного розвитку). Фахова консультативно-роз’яснювальна робота можлива завдяки знанням особливостей та специфічних труднощів розвитку дитини з конкретним видом порушень. У зв’язку з цим зазначений склад консультантів має бути представлений у кожній консультації. Відсутність одного з них неминуче обмежуватиме повноцінність надання послуг для користувачів консультації.

Наявність відповідної матеріально-технічної бази є одним з ключових чинників, що забезпечують повноцінність функціонування психолого-медико-педагогічної консультації. Насамперед це передбачає забезпечення консультації приміщенням відповідно до санітарних норм, доступним для дітей з інвалідністю різних категорій, обладнаного відповідно до специфіки професійної діяльності: прийому батьків, оформлення документації, проведення індивідуальних консультацій із забезпеченням конфіденційності, засідань, групових та індивідуальних корекційно-розвиткових занять тощо.

Розгорнутість мережі районних (міські) консультацій.

Варто особливо відзначити винятково позитивне значення створення районних (міських) психолого-медико-педагогічних консультацій, роль яких визначальна у посиленні якості підтримки дітей з порушеннями в розвитку в регіонах. В тих областях, в яких створена мережа ПМПК районно-міського рівня помітно збільшилась кількість виявлених дітей з порушеннями в розвитку. Крім цього спостерігається істотне поліпшення підготовки дитини до діагностичного обстеження, оформлення "Картки стану здоров´я та розвитку дитини", в якій відображаються дані попереднього вивчення її різними фахівцями і без якої психолого-педагогічне вивчення ПМПК неможливе. Завдяки діяльності районних ПМПК стало можливим дотримання однієї з істотних вимог – обстеження на одному діагностичному засідання до 12 дітей. Все це позитивно позначилось на якості експертної оцінки розвитку дитини і консультування батьків, результатом якого є різке зменшення кількості помилкових рішень та скарг батьків. З кожним роком стрімко зростає кількість індивідуально-корекційних занять проведених косультантами ПМПК, які нерідко є єдиною формою забезпечення корекційної роботи для дітей, які проживають у віддалених від обласних центрів місцевостях. Крім цього завдяки районним (міським) ПМПК став можливим супровід сімей, які виховують дитину-інваліда з тяжкими порушеннями. Консультанти цих ПМПК встановлюють продуктивний контакт з такими сім´ями, практикують відвідування, телефонні консультування, психокорекційну підтримку сім´ї, допомагають в одержанні необхідних послуг.

Саме завдяки районним (міським) консультаціям в багатьох областях намітилась стійка тенденція збільшення виявлення дітей дошкільного віку з особливими освітніми потребами. Нині ця тенденція характерна переважній більшості областей. При цьому для 16 із 27 областей характерним є рівень виявлення від 50 до 95 відсотків, в той час, коли районні ПМПК лише почали створюватися, виявлення дітей з порушеннями в розвитку дошкільного віку не сягало й третини. Активізацію виявлення дітей з порушеннями в розвитку раннього та дошкільного віку і підняття його рівня психолого-медико-педагогічні консультації ставлять провідним завданням своєї діяльності і на найближчі роки. Як вже зазначалось раніше, необхідність у цьому зумовлена вагомістю результатів ранньої корекційної роботи для подолання недоліків розвитку. Рано розпізнані і вчасно включені в кваліфіковану корекційну роботу порушення розвитку багатьох дітей можуть бути настільки скориговані, що дозволяють більшості дітей, які їх мали, розпочати навчання разом з однолітками у звичайній школі за місцем проживання, оминувши спеціальну. Найбільше це стосується дітей з відносно легкими вадами мовленнєвого розвитку, зі зниженим зором, слухом, із затримкою психічного розвитку, з порушеннями опорно-рухового апарату без порушень інтелекту. У зв’язку з цим створення достатньої мережі спеціальних дошкільних навчальних закладів або спеціальних груп для дітей раннього та дошкільного віку із названими видами порушень в розвитку є перспективним напрямком забезпечення інклюзивної освіти і, відповідно, зменшення потреби в спеціальних школах-інтернатах.

Завдяки діяльності районних (міських) консультацій стало можливим проведення індивідуальних корекційних занять, які надаються не лише для дітей з метою виправлення недоліків розвитку, але й так званих навчально-демонстраційних занять для їхніх батьків та педагогів інклюзивних класів (груп) загальноосвітніх навчальних закладів. Якщо раніше такі заняття в ПМПК зовсім не проводилися, то протягом 2012-2013 навчального року їх проведено 114.673.

Велика роль районних (міських) консультації у впровадженні інклюзивного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах. З цією метою в них активно розпочато створення фонду наочно-методичного забезпечення інклюзивного навчання: спеціальних програм, підручників, науково-методичної літератури, спеціальних пристроїв тощо. У разі потреби педагоги, які навчають дітей з порушеннями в розвитку, можуть ознайомитись в ПМПК з різними видами спеціальних програм, підручниками, із спеціальною літературою про труднощі дітей з різними видами порушень у розвитку, з Державним стандартом початкової загальної освіти для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, та передбаченими ним Базовими навчальними планами, отримати допомогу у розробці індивідуальної навчальної програми.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал